Психодопомога у надзвичайних ситуаціях

281

В широкому розумінні, те, що називають психологічною допомогою у надзвичайних ситуаціях (рос., анахр., — психологическая помощь в чрезвычайных ситуациях) — передбачає фахову підтримку та психотерапевтичні антистресові інтервенції.

Метою психологічної допомоги у екстремальних ситуаціях є підказка постраждалим ефективних методик і шляхів упорядкування пост-травматичних переживань.

До основних аспектів психологічної допомоги у надзвичайних ситуаціях відносять, зокрема:

По-перше, власне, першу психологічну допомогу (ППД), яка є системою навичок адекватної допомоги постраждалим у певних категоріях надзвичайних ситуацій

По-друге, фахове навчання правилам надання ППД або відповідні психоедукаційні заходи, доступність яких не залежить від спеціалізованої психологічної освіти та передбачає цілеспрямовану підготовку відповідних реакцій на потреби дітей та дорослих у надзвичайних ситуаціях

По-третє, психологічну підтримку, котру важливо проводити у повністю безпечному місці (поза обставинами виникнення і перебігу надзвичайної ситуації), і мета якої — у процесі заспокоєння постраждалих, ретельно уникати висловів, що здатні провокувати відчуття провини

Іншими словами, ці та деякі інші заходи психологічної допомоги у надзвичайних сутаціях, за умови належного їх проведення фахівцями з психічного здоров’я — призначені якомога швидше повернути постраждалим відчуття спокою та упорядкуваності мислення.

Перша психологічна допомога

Важлива, адже рішуче кожен читач може випадково зустріти людину, яка потребує, як мінімум, емоційної підтримки в надзвичайній ситуації, частота виникнення яких, слід сказати, суттєво збільшилася після початку повномаштабної війни росією проти України.

Без належної психологічної допомоги, на жаль, надзвичайні ситуації часто призводять і до суттєвих психологічних розладів окремих особистостей та психологічно травмують суспільство в цілому.

За визначенням, першою психологічною допомогою (ППД), називають комплекс спеціальних навичок, які рекомендовано застосовувати в якості допомоги та емоційної підтримки постраждалим від надзвичайних ситуацій особистісного характеру.

Суттєво, що належне проведення ППД — не вимагає спеціалізованої психологічної підготовки, адже може базуватися на загальних знаннях отриманих внаслідок належної психоедукації, а також вродженої здатності до емпатії.

ППД У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Серед усієї множини різноманітних чинників, до найважливіших аспектів проведення першої психологічної допомоги, на мою думку, належить віднести:

По-перше, її доступніть, зрозумілість і простоту, які є визначальною запорукою ефективної ППД у надзвичайних ситуаціях

По-друге, адекватність. Тобто, щоби визначити відповідні індивідуальним особливостям та обставинам надзвичайної ситуації зміст і обяг ППД, необхідно спершу адекватно оцінити ступінь впливу НП на постраждалого/у, і які, у свою чергу, бувають — незначним, помірним та важким

Саме у випадках важкого впливу наслідків надзвичайної ситуації на людей — обов’язково повинна застосовуватися ППД, відтак треба акцентувати і визначальну важливість психодіагностичного її етапу.

До переліку інших, не менш важливих аспектів першої психологічної допомоги в надзвичайних ситуації також належать:

ненав’язливість
сприяння базовим потребам (повітря, їжа, вода, захист, сухий одяг, теплий чай тощо)
уважне вислухування
уміння розрадити та/або заспокоїти як дитину, так і дорослого
забезпечення доступу до інформації першої важливості (доля близьких тощо)
встановлення контактів постраждалого/ї із відповідними службами та відомствами
подальша психологічна підтримка
тощо

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВИЛЬНОГО НАДАННЯ ППД

Як свідчить теорія та підтверджує практика, існують дві основні особливості коректного проведення першої психологічної допомоги у надзвичайних ситуаціях:

Дотримання вимог та рекомендації
Уникнення заборонених моментів

Далі, відповідно, кілька слів детальніше про кожен з них, адже осягнення суті їх обох критично необхідне для ефективної ППД, яка значною мірою нейтралізує основні наслідки надзвичайних ситуацій будь-якого характеру

Заборонені під час ППД аспекти

будь-яким чином змушувати постраждалих говорити про надзвичайну подію
перебивати розповідь вербально чи невербально (дивитися на годинник, у напрямку виходу тощо)
квапити людину (розмовляючи швидко, не дослуховуючи до кінця тощо)
доторкатися до постраждалих, обіймати, особливо без попереднього уточнення
оцінювати дії чи бездіяльність постражалих під час надзвичайної події
домислювати інформацію, якої ви не знаєте заради ефекту заспокоєння
вживати малозрозумілу термінологію
обіцяти щось, що не може бути виконано
ділитися чутками чи версіями, які були раніше почуті від інших постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації
говорити у діалозі будь-яким чином про власні труднощі та/чи переживання з цього чи іншого приводу
брати на себе занадто багато, прагнути владнати усі проблеми постраждалих
знецінювати віру людей у власні сили та здатність дбати про свої насущні потреби
вдаватися до опису сторонніх людей із використанням негативних оцінок (наприклад, називаючи їх «несповна розуму» тощо)

Комунікації у надзвичайних ситуаціях

Позаяк саме комунікація, часто, виявляється визначальним аспектом дієвості надання психологічної допомоги у надзвичайних ситуаціях — варто детальніше заглибитися у її принципи та закономірності, сформульовані за результатами практики фахівців:

По-перше, слід усвідомлювати, що перебуваючи у перезбудженому та, нерідко, шоковому стані — постраждалі більше схильні піддаватися суггестивному впливу (навіювання) та сприймати кожне слово із перебільшенням значення, наслідки чого, до речі, можуть виявитися як одразу, так і з плином певного часу;

По-друге, належить дотримуватися принципу «приєднання і ведення». Іншими словами, якщо постраждалий/а перебуває у сидячому положенні чи увесь час рухається — психотерапевту потрібно зайняти аналогічну позицію тіла в просторі (присісти поруч, рухатися поруч, щоби поступово сповільнити уже спільний рух до спокійнішого темпу)

По-третє, будувати комунікацію з точки зору «активної сили», яка “тут і зараз” допомагає людині в обставинах певнох надзвичайної ситуації

По-четверте, проводячи психологічні інтервенції з допомогою різних висловлювань — говорити требе розбірливо, лаконічно і впевнено. Передавати усно та з допомогою мови тіла повідомлення на кшталт «Ви не сам/а . Я тут і готовий допомагати»

По-п’яте, безумовно, відрекомендуватися належним чином ще на самому початку діалогу

По-шосте, намагатися фокусувати увагу постраждалих передовсім на фізичності відчуттів, скажімо попередньо спитавши дозволу — попросити його/її потиснути вашу руку і цим досягти ефекту відновлення людиною контролю за ситуацією

По-сьоме, застосування комунікативної техніки «Три так» у такого роду ситуаціях, може дозволити подалати первинний реактивний опір чи замкнутість. Іншими словами, варто почати психологічну допомогу із трьох простих запитань, у відповідь на які людини або говоритиме так, або погоджуватиметься шляхом кивків голови тощо

По-восьме, використовувати запитання, які передбачають вибір із двох-трьох варіантів (не більше), або прохати зробити самостійно щось таке, що людина безумовно здатна виконати за нормальних умов (налити води у склянку, обрати чай чи каву), а також — поділитися планами на момент “після шоку” від надзвичайної події

По-дев’яте, звісно ж, усіма засобами уникати будь-якої конфронтації та заохочувати найменші позитивні зміни станів і поведінки постраждалих

По-десяте, сконцентруватися на уже пережитих раніше постраждалими аналогічних досвідах (якщо такі ж) і окреслювати шляхи подолання надзвичайних ситуацій та/або сильних стресів тощо

Розібравшись поверхово із комунікативними чинниками психологічної допомоги у надзвичайних ситуаціях, треба окреслити і перелік ознак, за якими можна визначити саму потребу в такій допомозі

Симптоми необхідності надання ППД

Оскільки таких ознак може існувати дуже велике розмаїття, спочатку наведу усі основні групи симптомів у переліку, а далі — для поглибленого їх розуміння, додам кілька слів щодо кожного із них окремо.

Порушення когнітивної функції

На практиці, до такого виду симптомів потреби у психологічній допомозі в надзвичайних ситуаціях відносять усе, що виявляє неспроможність людини зосередитися на важливому та спричиняє нездорове зациклення уваги на своїй поведінці під час перебігу критичної ситуації чи самій цій надзвичайній ситуації.

Найчастіше до когнітивних симптомів потреби надання ППД зараховують:

збої в роботі короткострокової пам’яті;
мисленнєві порушення як неспроможність до порівняння, усвідомлення, аналізу, синтезу, узагальнення, перенесення відомого способу дій на нові обставини тощо
перцептивні відхилення щодо об’єктивної дійсності,
втрата здатності збирати інформацію, зважувати варіанти і приймати оптимальне рішення
тощо

Порушення емоційного реагування

Тут мається на увазі неспівмірність сили і адекватності реакцій на емоційні подразники, зокрема надмірна інтенсивність, повну відсутність емпатії, а також емоційна лабільність/ригідність як такі.

Крім того, до розладів емоційного реагування відносять перепади настрою, дратівливість, агресивні реакції на посутні зауваги, дріб’язковість, а також пригніченість, втрату інтересу до життя та/або навколишнього світу тощо.

Серед розмаїття збоїв емоційного реагування окремо виділяють також специфічно-вегетативні реакції, а саме розлади пульсу, ненормальне дихання (поверхневе, часте, з затримками), тремор, нервовий тик, напруженість м’язів, раптові зміни пігментації шкіри (збліднення, почервоніння) та істотні зміни розміру зіниць тощо.

Окремої згадки заслуговують і такі ознаки порушеного емоційного реагування як безвольність та відчуженість, які часто виявляються як «божевільний» погляд постраждалих у надзвичайних ситуаціях.

Дезорганізація

На практиці, найчастіше виявляється як нездатність постраждалих виконувати скоординовані рухові функції, на заваді чому, зазвичай, стоять спричинені надзвичайною ситуацією відхилення дрібної та великої моторики.

Крім того, про дезорганізацію внаслідок екстремальних ситуацій, часто свідчать:

Почастішання помилкових висловлювань та/або вчинків.
Неспроможність адекватно сприймати слова/дії оточуючих та належним чином координувати спільні дії
Нерозуміння багатоаспектних конструкцій (стратегій, планів тощо), наслідком якої, слід сказати, бувають як неповне відновлення, так і повне погіршення
Нестача внутрішньої мотивації як слабкість/млявість/безладність життєдіяльності
тощо

Втрата здатності до самоконтролю поведінки

Психосимптоматика втрати контролю над власною поведінкою, передовсім, виявляється у таких проявах як:

Нездатність постраждалих до цілепокладання, планування і реалізації задумів навіть у найпримітивніших формах
Уповільненість дій або навіть повна бездіяльність. Чи, навпаки, метушня, як велика кількість непогоджених і неефективних дій, що ведуть лише до нескоординованих рухів заради самих рухів
Незв’язність мовлення, спотворення мови, надмірно швидка/повільнена мова тощо.
Неспроможність тримати слова та/або виконувати наміри.

Порушення адаптації до оточуючого світу

На практиці, дезадаптивні симптоми потреби у психологічній допомозі постраждалим від надзвичаних ситуацій проявляються через:

неспроможність виокремлювати в оточуючому середовищі суттєві подразники,
неможливість вибудовувати відповідне (вибіркове) реагування на ситуативні обставини
неадекватність самосприйняття та недооцінку внутрішніх можливостей дати собі раду зі стимулами, що отримуються із навколишніх умов
тощо

Деморалізація

Може бути психодіагностована у надзвичайних ситуаціях в людей з різними спотворенням моральних та ціннісних критеріїв оцінки своєї поведінки, дій чи бездіяльності, зокрема як:

Цинізм
Вульгарність
Хамство
Грубість
Негігієнічність
Заперечення авторитетів
Зловживання алкоголем, наркотичними речовинами
тощо

Охарактеризувавши симптоми психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях, для повноти картини про множинність її компонентів

, треба додати кілька слів і про дитячі аспекти цієї проблематики.

Дитяча ППД у надзвичайних ситуаціях

Діти реагують на критичні ситуації, кризи, пожежі, воєнні дії, злочини та інші страшні події відмінно від дорослих і по-різному, а значною мірою загальний характер дитячого реагування визначається:

по-перше, віком
по-друге, рівнем психічного розвитку
по-третє, поведінкою дорослих

Наприклад, позаяк маленьким діткам притаманне нерозуміння сутності навколишніх подій — для них особливо важлива належна підтримка з боку дорослих.

Іншими словами діти, які переживають надзвичайні ситуації у малому віці, справляються із їх наслідками значно краще тоді, коли поруч із ними постійно перебувають спокійні та розважливі дорослі.

Не зважаючи на подібність впливу надзвичайних ситуації на дорослих та дітей, в залежності від віку часто проявляються і суто дитячі чи підліткові реакції на дистрес, а саме:

У малих дітей може актуалізуватися поведінка, що характерна минулим етапам особистісного розвитку (енурез, гризення нігтів, смоктання пальців тощо). Малюки також нерідко реагують на стрес чіпляннями за руки/ноги дорослих, просяться на руки тощо

У шкільному віці дітям властиво уже винуватити себе, що сприяє розвитку нових фобій, замкнутості, самотності, неуспішності. Або, трапляється, що школярі можуть занадто гостро перейнятися порятунком інших постраждалих тощо

У свою чергу підлітки, причому як дівчата, так і хлопці — можуть «геть нічого не відчути», або навпаки, утвердитися в думці, що вони відрізняються від своїх друзів у нехороший бік, а відтак і дистанціюватися. В гірших випадках — може фіксуватися демонстративна поведінка, негативізм та навіть самоушкодження і думки про суїцид.

Іншими словами, батьки, родичі та близькі дітям дорослі – відіграють важливу роль як джерело емоційної підтримки та захисту для дітей будь-якого віку.

Техніки емоційної регуляції при надзвичайних ситуаціях

Щоби завершити загальну хараткеристику найважливіших, на мою думку, аспектів психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях, додам кілька слів про суто психологічні та суміжні техніки емоційної регуляції, а саме про:

Діафрагмальне дихання
Заземлення
Сенсомоторне маркування
М’язова релаксація

Дихання животом. Означає по-перше, вдих через ніс, по-друге, пропускання його під діафрагмою у живіт, по-третє, затримку повітря у животі на 2-3 секунди і, по-четверте, видих.

Щоби здійснити заземлення, потрібно по-перше, “поставити все на паузу” і роззирнутися, по-друге, осягнути явну реальність, а по-третє, “відчути землю під ногами” (найкраще вростати в землю можна напруживши ступні).

Так зване сенсомоторне маркування є нічим іншим, як свого роду самоскануванням свого тіла з метою осягнути та усвідомити його загальний стан, який може бути напружений чи затиснутий, або розслаблений, натхненний тощо.

М’язова релаксація потрібна тоді, коли внаслідок надзвичайної події стресоване тіло наче завмирає в напруженні.

Прийоми психодопомоги у надзвичайних ситуаціях

Останній розділ публікації, яка висвітлює загальну характеристику психологічної допомоги у надзвичайних ситуаціях, на мій погляд, варто присвятити різним вправам, прийомам і технікам, що дозволяють покращити її якість:

Дихання за квадратом
Повне дихання
Китайська вправа з гімнастики
Все навпаки (рухлива вправа)
Племінні танці (діти, підлітки)
Запах квітів (дитяча)
Маленький зайчик (дитяча)
Антистресовий м’яч (дитяча)

Дихання по квадрату

По-перше, витягнувши спину комфортно присісти біля стіни, по-друге, скласти руки на «сонячному сплетінні» та опустити до них голову, по-третє, дихати по квадрату:

вдих на 4 секунди
затримка дихання на вдиху на 4 секунди
видих на 4 секунди
затримка дихання на видиху на 4 секунди

Вправа «Повне дихання»

Випрямивши спину присісти і розслабитися.
Видихнути і вдихнути паралельно розслабляючи м’язи живота
Вдихаючи наповнювати легені повітрям до повної заповненості
На мить затриматись — почати повільно видихати
У міру видихання повітря, буквально втягуйте в себе живіт та ще більше розслабляйте грудну клітину видавлюючи з неї повітря

Вправа з китайської гімнастики

Спочатку вдихніть тричі коротко через ніс та не видихайте одразу, при цьому:

Під час першого вдиху, випростайте руки на рівні плеч
На другий — розведіть руки на рівні плечей в сторони
На третій — підійміть руки вгору над головою.

Далі, тримаючи руки за головою (пальці в замку, розслаблені лікті) — видихніть через рот і повторіть вправу 4-6 разів.

Рухлива вправа зняття напруги «Все навпаки»

Ідея її дуже проста, але потребує, як мінімум двох, один/а з яких (психолог), робитиме будь-які рухи, а другий/а — виконувати їх услід, але навпаки.

Наприклад, як, скажімо дихальний терапевт (чи хтось із близьких) кивне ствердно — інший повинен помахати головою заперечно, а розведені на ширину плеч долоні — означають, що їх треба скласти перед грудьми тощо

Вправа «Племінні танці»

Для початку, потрібне вогнище і природа, а далі — потрібно пригадати і відтворити так званий, племінний стиль танців. Іншими словами, згинаючи ноги в колінах — почергово втискати у землю праву та ліву нижні кінцівки.

Для досягнення потрібного ефекту можна і просто переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу не відриваючи стопи від поверхні навколо вогнища (мінімум 1 хвилину).

Вправа «Запах квітів»

По-перше, фахівець має зробити так, щоби дитина уявила себе посеред мальовничої галявини із квітами (або просто квітку)

По-друге, попросити дитину умовно “нюхати квіти”, причому, лише глибоко вдихаючи носом і видихаючи через рот

Вправа «Маленький зайчик»

Аналогічно як у випадку вище, переконайте дитину стрибати мов зайчик в саду, та нюхати усе довкола, роблячи три швидкі вдихи носом і один довгий видих через рот

Вправа «М’яч для зниження стресу»

Спочатку, разом з дитиною — зробіть із підручних засобів умовний “антистресовий м’яч” та узгодьте, що відповідний ефект настає одразу після жбурляння ним у стіну.

А коли помічаєте, що у дитини підвищений стрес — скеровуйте її до антистресового м’яча та подальшого його стискання в руках чи жбурляння ним об стіну аж поки не зійде м’язова і психічна напруга.

ПІДСУМКИ

Психологічна допомога у надзвичайних ситуаціях, з одного боку — суто фахова діяльність спеціально підготовлених фахівців з психічного здоров’я зі своїми правилами та заборонами, а з іншого, в якості першої психологічної допомоги (ППД) — доступна рішуче для всіх, хто має емпатію та знає і дотримується її принципів.

Психологічна допомога дорослим та дітям, які пережили чи постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій містить як подібності, так і відмінності, знання яких корисне рішуче для усіх дорослих у період агресивної війни росії проти України.

Залежно від індивідуальних особливостей постраждалих та обставин самих надзвичайних сутацій, психологічна допомога може бути потрібна не лише одразу, а й упродовж подальшого часу.

Підбір фахівців

Щоби проконсультуватися із психотерапевтом щодо подолання негативних наслідків пережитих вами чи вашими близькими надзвичайних подій, особливо, якщо імпонує вищевказана публікація — звертайтеся безпосередьно до мене через контакти у профайлі

Альона Шмига, психотерапевтка — Клік на зображенні відкриває профайл

Або підберіть фахівців із відповідною спеціалізацією, підготовкою та досвідом у спеціальному розділі веб-платформи скориставшись “націлюванням експертизи” на запити, теми, проблеми, симптоми, методи, спеціальності тощо