Психологія стресу

Загальна інформація про психологію стресу в публікації Психоенциклопедії на веб-платформі "Простір Психологів"

Публікації психоенциклопедії, що розкривають тему “Психологія стресу” через призму теоретичних знань та практичного досвіду двох авторок-психологинь: Олени Масик (посилання на профайл) та Ірини Саченко — у відповідних вкладках нижче.

Важливо, що ці та інші публікації у “Просторі психологів” не претендують на статус “істини в останній інстанції” та, за згодою авторок, можуть доповнюватися у процесі конструктивного обговорення у коментарях.

  • ІРИНА САЧЕНКО
  • ОЛЕНА МАСИК

Теорія сучасної психології трактує стрес як нормальну реакцію організму на виклики, ризики чи небезпеки і яка виникає від надмірного фізичного чи емоційного навантаження.

Проте, практика свідчить, що коли стрес набуває ознак надто тривалого, неконтрольованого або дуже інтенсивного стану психіки — він може викликати серйозні наслідки як для психічного, так і фізичного (психосоматичного) здоров’я людини.

Далі у цій статті, я крізь призму власного практичного досвіду, загально охарактеризую суть та основні аспекти психології стресу, зокрема, визначення, різновиди, причини та наслідки, методи подолання тощо.

Але перед тим я розпочати “заглиблення у психологію стресу”, зокрема для тих читачів і читачок, які прагнуть без зайвих зволікань звернутися до спеціалізовано підготовлених у стресовій психології фахівців:

Інформую, що для цього ви можете звернутися безпосередньо до мене через профайл у “Просторі Психологів” або підібрати фахівців з відповідною експертизою у спеціальному розділі “Підбір фахівця” на веб-платформі.

ВИТОКИ ПСИХОЛОГІЇ СТРЕСУ

В сучасному світі люди щоденно зустрічаються з безліччю стресових ситуацій, яких, нерідко, неможливо повністю уникнути.

Стресові ситуації можуть виникати у звичайному повсякденному житті, на роботі, у взаєминах з людьми, під час здійснення деяких важливих рішень тощо.

Тому передовсім, важливо знати, які механізми відповідають за появу стресу та які шляхи допомоги в боротьбі з ним існують.

Однією з перших спроб описати природу стресу була теорія Гаса. Згідно з цією теорією, стрес виникає тоді, коли людина зіткнулася з певним стимулом, який вона оцінила як загрозливий для свого самопочуття.

Такий стимул може бути як фізичним (травма, хвороба), так і психологічним (невдача, конфлікт), а відповідь організму на стрес може бути дуже різною, від мобілізації всіх ресурсів для боротьби — до відчуття повної безпорадності.

РОЛЬ ТА НАСЛІДКИ СТРЕСУ

Численні наукові дослідження довели, що реакція на стрес — відіграє важливу роль у виживанні та адаптації людини до змінного оточення.

Водночас, тривала дія стресу може мати негативний вплив на організм та психічне здоров’я людини, адже найбільш відомими наслідками стресу вважаються:

РІЗНОВИДИ СТРЕСУ

Теоретичні і практичні психологічні дослідження, що проводилися впродовж останніх десятиліть дозволили фахівцям ідентифікувати різні типи стресу, серед, на мою думку, варто відзначити:

  • актуальний стрес, що виникає внаслідок відвертої загрози або небезпеки
  • хронічний стрес, який супроводжується тривалим впливом небезпечних факторів на організм
  • посттравматичний стрес, спричинений травматичними подіями, такими як війна, насильство, аварії, тощо
  • крім того, стрес може бути психологічним, що виникає внаслідок суто емоційного чи ментального навантаження,
  • коли говорять про фізичний стрес, мається на увазі стан, що виникає внаслідок фізичного зусилля або травми
    • Фізичний стрес може бути пов’язаний з різними видами фізичної активності, наприклад, заняттями спортом або тяжкою фізичною працею.
    • Також цей тип стресу може виникати при хворобах, травмах або операціях.
  • емоційний стрес — пов’язаний з сильними емоційними переживаннями, такими як тривога, страх, роздратування та інші:
    • Цей тип стресу може виникати у звичайному повсякденному житті, коли людина зіткнулася зі складною ситуацією, такою як конфлікт з близькими або колегами, втрата роботи, проблеми у взаєминах з людьми тощо.
    • Також емоційний стрес може виникати при розв’язанні важливих життєвих задач, таких як вступ до вищого навчального закладу, пошук роботи, влаштування на нове місце проживання.
    • тощо

В процесі надання психологічної допомоги, інколи виділяють ще такий різновид як соціальний стрес, що пов’язаний зі взаємодією людини зі своїм соціальним середовищем (проблеми в роботі або в школі, конфлікти з колегами або знайомими, відчуття соціальної ізольованості тощо.

Розібравшись (у загальному) з різновидами стресів, переходимо до з’ясування механізмів дії у сучасній теорії та практиці психології стресу.

МЕХАНІЗМИ СТРЕСУ

Відомо, що стрес може викликати різноманітні фізіологічні та психологічні реакції в організмі людини.

При цьому, основним механізмом стресу вважається активація гіпоталамусу-гіпофіз-наднирникової системи (ГГНС), яка регулює вивільнення гормонів стресу, таких як адреналін та кортизол.

Крім того, відповідь на стрес залежить від індивідуальних особливостей людини, серед яких можна виділити генетичні та психологічні фактори.

Активація ГГНС відбувається відразу після виникнення стресу.

Гіпоталамус, який знаходиться у головному мозку, відправляє сигнали до передньої частини головного мозку, що відповідає за емоційні реакції та активує нервову систему симпатичного домінування.

Це, у свою чергу, призводить до збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення тиску та рівня цукру в крові, тощо

Другий механізм стресу — є ніщо інше як відповідь гіпоталамус-гіпофіз-надниркова система (ГГНС) на довготривалий або інтенсивний стрес.

Зокрема, при активації ГГНС, гіпоталамус відправляє сигнали до передньої частини гіпофіза, котрий, у свою чергу — виробляє адренокортикотропний гормон (ACTH).

ACTH впливає на кору надниркових залоз, збуджуючи її до вироблення гормонів — глюкокортикоїдів (наприклад, кортизолу), які мають важливі функції в організмі:

  • регулювання рівня цукру в крові,
  • зменшення запалення
  • підтримка функції імунної системи.
  • тощо

Проте, слід розуміти, що при тривалій дії стресу, вироблення глюкокортикоїдів може мати негативний вплив на організм, скажімо, їх забруднення — може спричинити зниження імунної функції, збільшення втрати кальцію з кісток, зниження м’язової маси тощо.

Крім того, високі рівні кортизолу можуть впливати на психічне здоров’я, спричинюючи симптоми тривожності та депресії.

Також, дія глюкокортикоїдів може зменшити вироблення допаміну та серотоніну, а це — спричинити зниження настрою та задоволення від життя.

Отже, дія другого механізму стресу може бути корисною для організму в короткостроковій перспективі, але тривала дія стресу — дуже часто може здійснювати негативний вплив на фізичне та психічне здоров’я людини.

Третій механізм стресу також відомий як “криза виклику”, пов’язаний зі зміною стресового стимулу або з його зникненням.

Скажімо, після тривалої експозиції стресовому стимулу — організм може “втомитися” від реагування на нього та зупинити відповідь, а коли стресовий стимул зникає, це може призвести до “виходу з режиму” у вигляді відчуття виснаження, апатії або депресії.

Однак, якщо стресовий стимул зникає раптово, наприклад, через втрату роботи або розрив відносин, це може призвести до кризової ситуації, яка вимагає негайної реакції організму, що в свою чергу, також може призвести до розвитку симптомів тривожності, депресії та інших психічних розладів.

Звісно, на практиці, індивідуальні особливості майже завжди впливають на те, як організм реагує на стрес.

Зокрема, дослідження показують, що люди з різними типами темпераменту можуть мати різні відповіді на стресові подразники.

Наприклад, люди з високою “реактивністю на стрес” можуть реагувати більш інтенсивно на стресові подразники, а відтак — набувати більше фізичних і психічних симптомів стресу.

Проте, ще одним цікавим аспектом психології стресу є і факт, що навіть у цьому стані можливі певні позитивні наслідки, зокрема:

  • підвищення мотивації та додаткова енергія, що потрібні для подолання труднощів чи пошуку рішення проблем.
  • стрес сприяти зміцненню відносин між тими, хто його переживає разом
  • тощо

Поверхово охарактеризувавши механізми дії у психології стресу — з метою економії часу читача, переходжу до опису способів його подолання опираючись на власний фаховий досвід.

МЕТОДИ БОРОТЬБИ ЗІ СТРЕСОМ

Одним з ефективних способів зменшення впливу стресу на організм — є регулярність фізичної активності.

Вивчено, що регулярна фізична активність здатна:

  • зменшити рівень стресу
  • знизити ризик розвитку різних захворювань
  • сприяти виробленню ендорфінів, які є природніми анальгетиками та забезпечують відчуття задоволення та блаженства
  • тощо

Інший спосіб зменшення впливу стресу на організм — це регулярність сну. Наприклад, недосипання може:

  • погіршити функціонування гіпоталамусу, який контролює вироблення гормонів стресу
  • зіпсувати настрій та спричинити втому, що може погіршити реакцію на стрес

На практиці, зниження рівня стресу може бути досягнуто і за допомогою психологічних технік, таких як медитація, йога або спеціальні дихальні вправи.

Зазвичай, ці та інші техніки, звісно ж, за умови їх майстреного застосування психологом — знижують рівень стресу та підвищують відчуття спокою та рівноваги клієнтів.

Також, як свідчить досвід, можна допомогти клієнту виявити і змінити негативні думки та переконання, на такі, які уже не можуть спричиняти стрес.

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ СТРЕСУ

Одним з популярних сучасних методів роботи зі стресом у психолоії є когнітивно-поведінкова терапія.

Цей підхід полягає в тому, щоби виявити та змінити негативні думки і переконання, які можуть спричиняти у клієнтів стрес.

Когнітивно-поведінкова терапія включає такі методи, як навчання технікам релаксації, постановка мети та розв’язання проблем, переоцінка негативних думок, розвиток позитивних переконань та упевненості тощо.

Іншим методом роботи зі стресом є психотерапія. Суть якої полягає в тому, щоб допомогти людині зрозуміти та змінити негативні емоції та поведінку, які можуть спричиняти стрес.

Психотерапія може бути корисною для всіх, але першочергова для тих людей, які мають хронічний стрес або стрес, пов’язаний зі складними життєвими ситуаціями.

Одним зі способів зменшення стресу є підтримка від близьких людей.

Розмова з близькими людьми може допомогти відпустити напругу та знайти підтримку та розуміння. Також важливо дбати про соціальні зв’язки та взаємодії з іншими людьми, які можуть сприяти підтримці та зменшенню стресу.

ФАКТОРИ ПСИХОЛОГІЇ СТРЕСУ

У психології стресу важливо звернути увагу і на фактори, які можуть впливати на реакцію організму на стресову ситуацію.

Ці фактори включають такі як:

  1. розуміння та сприйняття стресової ситуації,
  2. рівень підготовленості організму до стресу,
  3. соціальна підтримка та підтримку від близьких,
  4. можливості змінити ситуацію або змінити спосіб, яким ми сприймаємо та реагуємо на стрес
  5. тощо

Наприклад, якщо людина має усвідомлене розуміння та контроль над своїми емоціями і думками, як правило, вона може самостійно зменшити рівень стресу, що викликається власними негативними думкам та/або переконаннями.

Або, якщо ми маємо підтримку від близьких — можемо відчувати більшу впевненість у собі та зменшити почуття ізоляції і самотності.

Чи, скажімо, якщо ми маємо можливість змінити ситуацію або спосіб, яким ми її сприймаємо — можна зменшити рівень стресу, який викликається неприємними життєвими обставинами.

Важливо також звернути увагу на спосіб життя, звички, схильності, режим дня та усе інше, що здатне впливати на загальну стресову реакцію.

Наприклад, регулярні фізичні вправи, здорове харчування, відпочинок та достатній сон — самі по собі суттєво допомагають зменшити рівень стресу та зміцнюють організм.

ПІДСУМКИ

Стрес є цілком нормальною реакцією організму на загрозливі ситуації допоки не стає хронічним.

Хронічний стрес — має суттєві негативні наслідки для фізичного та психічного здоров’я.

Робота зі стресом полягає в тому, щоб зрозуміти та зменшити фактори, які спричиняють стрес, а також в збереженні позитивної психологічної стійкості та розвитку стратегій, які допоможуть зменшити вплив стресу на життя клієнта.

Різні методики та техніки можуть бути корисними в цьому процесі, включаючи практику медитації, його-терапії, релаксації та інших методів, які допомагають зосередитися на моменті та знизити рівень тривожності.

Для багатьох людей розуміння власних емоцій та думок є ключем до успіху у зменшенні рівня стресу.

Щоби розібратися в собі — рекомендую почати зі звернення до професійного психолога або психотерапевта, який допоможе виявити певні стресогенні фактори та розвивати позитивні стратегії з метою зменшення їх впливу на життя.

Крім того, саме по собі розуміння та прийняття рівня стресу, який є природним для кожної особи, може також допомогти зберегти позитивну психологічну стійкість та зменшити вплив стресу на життя.

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці веде на мій профайл

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

СПІВАВТОРСТВО PSY-PEDIA

Існує можливість для фахівців, профайли яких розміщені на веб-платформі — додати на окрему вкладку цієї (як і будь-якої іншої) сторінки “Психоенциклопедії” унікальну авторську інтерпретацію даної чи будь-якої іншої з існуючих чи додаткових тем.

Якщо ви — дипломований/а психолог/иня і вам це цікаво:

Authors