Цінності особистості

Заснована на практичному фаховому досвіді загальна інформація про цінності особистості у "Психоенциклопедії"
471

Цінності особистості – це керівні принципи-орієнтири у житті людини, крізь призму яких вона ставить собі цілі та обирає шляхи для їх утілення.

Цінності поділяються на соціальні (або загальнолюдські) та індивідуальні.

Перші людина засвоює в процесі соціалізації (культурне, сімейне середовище), індивідуальні – обираються нею свідомо з переліку засвоєних під впливом оточення.

Цінності лежать в основі усіх установок та оцінок щодо себе, інших, світу у цілому.

Прицільний інтерес до проблеми цінностей виник у ХVII-XVІІІ ст. у філософському середовищі (Т. Гоббс, І.Кант тощо).

Наприклад, І. Кант розрізняв цілі-цінності, пов’язані з задоволенням біологічних, матеріальних схильностей та потреб, та цілі-цінності, що є «значущими самі по собі» (наприклад, свобода вибору, моральність).

Під впливом філософської думки, а також внаслідок потрясінь після двох Світових війн у першій половині ХХ ст. цінності стали центральним поняттям у соціально-поведінкових науках.

Концепт цінностей почав використовуватися соціологами та психологами для пояснення мотиваційних установок і поведінки суспільства, груп та окремих людей.

ПОНЯТТЯ ЦІННОСТЕЙ У ГУМАНІСТИЧНІЙ ПСИХОЛОГІЇ 

Гуманістична психологія, що розквітла з середини ХХ ст., акцентувала увагу на індивідуальному досвіді та потребах людини.

Такі вчені, як Абрахам Маслоу та Карл Роджерс, розглядали цінності як одну з основних складових самореалізації та розвитку особистості.

На думку, А. Маслоу цінністю є те, що відповідає потребі людини та обирається нею з числа інших пропозицій.

У сучасній психології термін  використовується для опису системи переконань, які впливають на мотивацію та поведінку людини.

Цінності можуть визначатися різними факторами, такими як культурні традиції, релігійні переконання, соціальне середовище та особистісний досвід.

Ідея про те, що існують універсальні для представників різних культур цінності, була підтверджена у дослідженнях соціальних психологів та антропологів усередині ХХ ст. (подружжя Клакхонів та Ф.Стродбек).

Це підштовхнуло інших  науковців до розробки власних теорій універсальних цінностей, найвідомішими серед яких у середовищі психологів стали концепції М.Рокіча (1979) та Ш.Шварца (1992).

ТЕОРІЯ БАЗОВИХ ЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ Ш.ШВАРЦА

Наприкінці ХХ ст. соціальний психолог Ш.Шварц (США-Ізраїль), послуговуючись напрацюваннями психологів та соціологів минулих десятиліть, створив сучасну теорію базових цінностей.

Згідно цієї теорії сутність та функціонал цінностей можна окреслити за допомогою шести ознак:

  1. Цінності – це переконання, що не існують поза нашою емоційно-вольовою сферою.
    • Коли цінність активована, вона наповнюються певним афектом, почуттям.
    • Наприклад, люди, для яких незалежність, свобода є важливою цінністю:
      • негативно реагують, якщо їхній незалежності щось загрожує,
      • радіють, коли можуть нею насолоджуватися.
  2. Цінності є провідними життєвими цілями, які спонукають до дій.
  3. Цінності простягаються за межі конкретних дій і ситуацій.
    • Це відрізняє їх від соціальних норм і установок.
  4. Цінності є стандартами або критеріями.
    • Вони керують відбором або оцінкою вчинку, особи чи ситуації.
  5. Цінності мають ієрархізовану структуру.
    • Вони впорядковані у свідомості людини за важливістю одна щодо іншої.
  6. Споріднена важливість кількох цінностей, активованих у моменті, скеровує дію.
    • Натомість конфлікт між цінностями блокує діяльність.

Згідно теорії Шварца (1992), існує 10 базових цінностей, які утворюють складну кругову систему, для якої характерна одночасно і узгодженість, і внутрішні конфлікти між певними цінностями.

Демонстрована людиною поведінка у конкретній ситуації, пов’язана з відносною важливістю однієї цінності порівняно з іншими.

Система цінностей, за Шварцем, включає чотири різні виміри-сегменти:

  • самотрансцендентність,
  • збереження (консерватизм),
  • відкритість до змін
  • самопіднесення.

Цінності, що знаходяться у сегментах «самопіднесення» та «консерватизм» пов’язані з орієнтацією на самозахист та зовнішню мотивацію.

Натомість цінності у просторі «самотрансцендентність» та «відкритість до змін» – з пошуками самовдосконалення та внутрішньою мотивацією.

Перелік універсальних цінностей містить такі складові:

  1. Сегмент «відкритість до змін»:
    • самостійність (self-direction),
    • стимуляція (stimulation),
    • гедонізм (hedonism).
  2. Самопіднесення:
    • досягнення (achievement),
    • влада (power).
  3. Консерватизм:
    • безпека (security),
    • конформізм (conformity),
    • традиція (tradition).
  4. Самотрансцендентність:
    • універсалізм (universalism),
    • доброзичливість (benevolence).

Кожна індивідуальна (особистісна) цінність, пов’язана із певною мотиваційною ціллю.  

Цінності, що займають в ієрархії ціннісної системи перші місця, обумовлюють те, чи приймаються або відкидаються людиною певні соціальні норми (вимоги та правила суспільства, групи, сімʼї).

ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ УНАСЛІДОК ПОРУШЕНЬ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ

Існує низка розладів, появу яких можуть спровокувати проблеми у ціннісній системі осбистості.

До них належить:

  • Депресія
    • якщо людина втратила важливі для себе цінності або перестала у них орієнтуватися.
    • супроводжується відчуттям безнадійності, втрати інтересу до життя, роздратування та ізольованістю
  • Тривожний розлад.
    • Виникає тоді, коли особистість зустрічається з сильним протиріччям між своїми цінностями та вимогами зовнішнього середовища.
    • Основні симптоми:
  • Розлад адаптації
    • з’являється, коли зміни в житті людини викликають конфлікт з її цінностями та переконаннями.
    • під час змін особистість, зазвичай, відчуває погіршення настрою, депресію, тривогу, нездатність до прийняття рішень та ізольованість.

Якщо особистість має несумісність між своїми цінностями та стандартами краси, це може призвести до розладів харчової поведінки, таких як анорексія та булімія.

Щобільше, коли цінності та потреби індивіда не задовольняються, це може призвести до розладів поведінки, таких як злочинність та самоушкодження.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

Спеціаліст у сфері психологічного добробуту може допомогти виявити причини ексзистенційної кризи, внутрішнього конфлікту та утрати колишньої системи ціннісного орієнтування.

Водночас під доброзичливими супроводом психолога або психотерапевта можливо:

  1. Актуалізувати для себе до того не домінуючі цінності,
  2. Здійснити перегляд попередніх мотиваційних цілей,
  3. Розібратися чи справді людина жила і діяла згідно власних цінностей, чи, можливо, згідно чужих
  4. тощо

Такий процес зазвичай містить експериментування з різноманітними заняттями та здобування нового досвіду і знань.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “дитячий психолог”, “тренер-психолог” і “психотерапевт” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи“ у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор