Спектр-презентація Альони Шмиги

Станом на 22.04.2025 — 4700+ переглядів (опубліковано 25.04.2024)

Сучасна психологічна теорія розглядає якості особистості (рос., анахр., — личностные качества) як сталі внутрішні характеристики людини, кожна з яких, більшою чи меншою мірою визначає помисли, комунікації, поведінку, відчуття, реакції, цінності та її відношення до оточуючих і себе самої.

Практика надання клієнтам психологічної допомоги, підтримки чи супроводу — переконливо підтверджує, що якості особистості не є чимсь незмінно-статичними, і часто-густо можуть (якщо не повинні) динамічно змінюватися впродовж життя.

Якості особистості направду можуть змінюватися і розвиватися, зокрема, зазнаючи впливу різних чинників, серед яких, на мій погляд, виділяється освіта, оточення, здібності, виховання, генетика, досвід тощо

…

В широкому теоретичному розумінні, під визначення прикладної психології (рос., анахр., — прикладная психология) потрапляють усі ті її галузі (напрями), які розробляють та застосовують спеціально підібрані комплекси психологічних засобів у окремих сферах/галузях/видах діяльності сучасної людини.

На практиці, під прикладною психологією у першу чергу розуміють застосування відповідних перевірених методів діагностики, корекції, терапії, реабілітації у трьох основних сферах: медицині, освіті та правосудді.

Водночас, місткі й розмаїті психологічні напрацювання учених-психологів, ефективність застосування яких уже перевірена багатолітньою практикою в Україні та світі, звісно ж, не вичерпується зазначеними трьома сферами.

Зокрема, останніми роками у зв’язку з вимушеними війною подіями на кілька порядків зросла актуальність прикладного застосування психології для програм реабілітації, боротьби за ПТСР, а також волонтерської підтримки військових чи їх родин.

…

Профільні науковці та фахівці сучасності визначають спеціальну психологію (рос., анахр., — специальная психология) як галузь, що досліджує, інтерпретує, враховує та коригує психологічні особливості дітей та дорослих із різними психофізичними порушеннями, зокрема:

• вади мовлення, зору, слуху тощо
• розумова (інтелектуальна) відсталість
• складні дефекти (кілька порушень водночас)

На практиці, інтерес людей до спеціальної психології дуже часто виникає та повністю вичерпується нею як складовою частиною дефектології, дисципліни, яка вивчає та удосконалює засади і особливості навчально-виховного процесу за участі дітей із психофізичними вадами

Завдяки майстерному застосуванню індивідуально підібраних та сучасних методів спеціальної психології — можна суттєво покращити якість не лише навчання, а й життя дітей не лише з однією, а й навіть кількома одночасними вадами розвитку.

…

Психічними травмами у сучасній психології кваліфікуються ушкодження переважно нефізичного характеру, що виникають внаслідок впливу на психіку людини після різного роду деструктивних подій та/або особистісно значущої інформації, яка отримується на фоні сильних потрясінь.

Деякі фахівці, говорячи про психічні травми, вживають термін у контексті “специфічного подразнення, що виникає внаслідок впливу стресової події на нервову систему“

Практика підтверджує, що безпосередньо травматичних ознак потенційно ризикований досвід набуває тоді, коли людський організм виявляється не здатним щось прийняти, адаптуватися чи упоратися з емоційним навантаженням.

Найпоширеніші психічні травми, як правило, провокуються такими чинниками як насилля, катастрофічні події, війна, втрата близьких, невдачі у стосунках, кар’єрі, бізнесі, самореалізації та багато-багато інших.

…

Перед тим як розібратися в причинах виникнення психологічних проблем — необхідно визначитися з тим, що вважається психологічною проблемою у сучасній психологічній теорії та практиці.

Виходячи з власного досвіду надання психологічної (психотерапевтичної) допомоги, маю підстави погодитися з розхожою у середовищі фахівців з ментального здоров’я думкою, що:

Під психологічною проблемою особистості треба розуміти “будь-яке недосягнення чогось бажаного” на фоні підсвідомої чи усвідомленої акцентуації цієї особистості на ідеї, об’єкті чи суб’єкті, буцімто, безпосередньо пов’язаних із “невдачами“.

Причому, позаяк існує лише два різновиди “бажаного“, існують і два внутрішньо відмінні різновиди психологічним проблем:

…

Сучасні фахівці з ментального здоров’я розуміють під поняттям психологічні кризи (рос., анахр., — психологические кризисы) психофізичні стани, коли людина, яка постраждала внаслідок сильних стресів, екстремальних подій, травматичних ситуацій, гострих конфліктів, раптових змін тощо, які виникають у її житті — виявляється неспроможною впоратися з шоковим ефектом.

Допомагаючи людям подолати саму кризу, професіонали, нерідко можуть допомогти їм навіть переоcмислити, і врешті, змінити на краще — усе своє життя в цілому.

Треба наголосити, що тривога за кризових обставин є цілком нормальною, і саме відповідна професійна допомога може допомогти людям у першу чергу успішно впоратися з почуттям тривожності, яке супроводжує кризи.

Визначивши джерело чи джерела кризової тривожності та впоравшись із нею, фахівці можуть блискавично допомогати людям давати собі ради зі самою кризою, а відтак і не дозволяти кризовим явищам занадто впливати на їхні життя.

Окрім допомоги людям впоратися з кризою, психологи також можуть допомогти людям у подальшому уникати ситуацій, які її спровокували, адже запобігти завжди краще, ніж реагувати.

…

За даними ВООЗ, близько половини пацієнтів, які звертаються по допомогу до лікарів первинної ланки, потребують суто психологічної допомоги чи терапії, яка, залежно від індивідуальної психосимптоматики та підготовки фахівців із психічного здоров’я — здійснюється одним чи кількома методами.

Щоби сформувати загальне уявлення про сучасні теоретичні і практичні методи психотерапії (рос., анахр — “методы психотерапии“), спочатку у кількох словах про саму психологічну терапію як процес лікування психічних розладів.

Що таке психотерапія

В широкому розумінні, психотерапією називають цілеспрямований процес взаємодії клієнта зі спеціалістом із ментального здоров’я із метою розв’язання насущних проблем, покращення психологічного стану, пошуку шляхів подолання труднощів, зменшення страждань тощо.

Згідно зі Страсбурзькою декларацією, що була прийнята ще на зорі відновлення суверенітету України, у далекому 1991 році Європейською асоціацією психотерапії:

…

В широкому розумінні, психотерапія — це наука і мистецтво допомоги людям, які страждають від різних психічних, емоційних, поведінкових, міжособистісних проблем тощо.

На практиці ж, нерідко, психотерапія це також і шлях розвитку особистості, робота із покращення самопочуття, зусилля щодо розкриття потенціалу тощо.

З метою поліпшити психічне здоров’я, добробут, якість життя та саморозвиток клієнтів — сучасна психотерапія використовує різні методи, техніки, теорії та підходи, які базуються на наукових дослідженнях, клінічному досвіді та етичних принципах.

…

Сьогодні є підстави стверджувати, що серед значної кількості населення України усе більш розхожою стає думка, що усі фахівці в сфері психології — це психологи.

Таке уявлення про спеціалістів у сфері психології, звісно, краще, ніж коли психологічними фахівцями вважалися виключно психіатри — проте зовсім не відповідає актуальній дійсності.

На практиці, усю множину психологічних спеціалістів усе частіше кваліфікують інклюзивним терміном “фахівці з психічного здоров’я” або “фахівці з ментального здоров’я”.

Спеціалісти з психічного (ментального) здоров’я, за сучасним визначенням — це спеціально підготовлені фахівці, які працюють в усіх психологічних та суміжних з психологією галузях, напрямах, дисциплінах включно з психотерапією, психіатрією тощо.

…

Характеризуючи емоційні симптоми різного роду психологічних проблем, передовсім треба сказати, що у випадку, якщо для вас чи ваших близьких уже довго актуальні такі стани як пригнічення, надмірна дратівливість, апатичність, перезбудження, нервозність тощо

Без зайвих зволікань звертайтеся по психологічну допомогу, адже коли емоційні симптоми психологічних розладів уже набувають вияву агресії до близьких та/або оточення — конструктивна співпраця між клієнтом і психотерапевтом стає значно складнішим завданням.

На практиці, нерідко трапляється, що по допомогу звертаються близькі “уже давно імпульсивної, нездатної до розсудливості людини“, яка перестала адекватно сприймати ризики та жодним чином не бажає співпрацювати з психологом чи психотерапевтом.

…

На практиці, під загальними психологічними симптомами, маються на увазі найпоширеніші та найчастіше задіяні у психотерапевтичному процесі ознаки чи стани люської психіки при яких — бажано, рекомендовано, доцільно (й, часто, просто необхідно) звертатися по психологічну допомогу.

Як свідчить мій досвід психотерапії чи психокорекції, загальні симптоми можуть:

• по-перше, свідчити про психологічні розлади будь-якого характеру: особистісного, предметного, об’єктного, сексуального, професійного тощо
• по-друге, ефективно психодіагностуватися і значною (чи навіть повною) мірою компенсуватися/усуватися/налагоджуватися однією чи кількома консультаціями-сенсами та/або нетривалою психокорекцією
• по-третє, потребувати коротко-, середньо- або навіть довгострокового психотерапевтичного впливу
• по-четверте, у запущених випадках, вимагати залучення фахівців з психіатричною підготовкою

…

Психологічні теорії (рос., анахр., — психологические теории) це системи ідей і поглядів, які можуть більшою чи меншою мірою пояснити певні аспекти особистості, а також людських думок, поведінки та емоцій.

Дослідники-психологи створювали і продовжую висувати теорії, насамперед, щоби прогнозувати майбутню поведінку людей або події, які можуть відбутися, якщо існує певна поведінка тощо

В сучасній психології існує багато теорій, які пропонують оригінальний, самобутній чи своєрідний погляд на людську поведінку, мислення, мотивацію, навчання, сприймання тощо та розуміння особистості в цілому.

У цій статті, написаній з урахуванням практичного досвіду, крім характеристики психологічних теорій — розглядаємо і корисні приклади застосування у галузі корпоративної психології.

…

Поставлена мова (рос., анахр., — поставленная речь) як риса особистості або навичка — має значення НЕ лише для публічних людей, ораторів, політиків, громадських діячів або професійних чиновників.

Більш того, всім відомий приклад прославленого давньогрецького оратора Демосфена, доводить, що поставлена мова — не стільки вроджена характеристика, скільки якість, риса або навичка особистості набута у результаті зусиль, концентрації та віри у власні сили.

Характеризуючи чинники, сума і поєднання котрих — дає можливість стверджувати, що у певної дорослої чи дитячої особистості поставлена мова, на мою думку, потрібно розкрити суть та особливості, насамперед таких понять як:

…

В теорії сучасної психології можна зустріти вузькоспеціалізоване визначення ненависті як багатоаспектного феномену, що:

• По-перше, вміщує у собі стійкий комплекс руйнівних мотивів, негативних емоцій, нездорових схильностей, деструктивних настанов
• По-друге, спрямований на живий/неживий, уособлений/безособовий, одиничний/груповий об’єкт ненависті

В цьому контексті, на мою думку, насамперед важливо наголосити існування двох припущень, перше з яких трактує ненависть як ситуативно спровоковані емоції чи почуття, а друге —інтерпретує ненависництво як рису (якість) особистості.

Характеризуючи через призму надання психологічної допомоги клієнтам саму схильність людей ненавидіти, або ж загалом, ненависництво не лише як рису особистості а і симптом психологічних проблем — треба також зазначити, що:

…

Психолінгвістика (рос., анахр., — психолингвистика) — це міждисциплінарна галузь наукового знання, предметом вивчення якої є психологічні аспекти мовлення та, ширше, мовленнєва діяльність як поєднання психології та лінгвістики.

Власне, щоби люди могли краще зрозуміти як засвоюєються, синтезується, відтворюється і, зокрема, вивчається додаткова мова — психологія та лінгвістика розглядаються, досліджуються та інтерпретуються у цій міждисциплінарній газулі інтегрально й з іншими науками, зокрема соціологією, логікою, семіотикою, філософією, неврологією тощо.

Взаємовпливи між мовленням та когнітивною сферою як предмет психолінгвістики, звісно також передбачають і всебічний аналіз мови у проекції на сприйняття, мислення, пам’ять, а також — формування цінностей, характеру, ідентичності, світогляду тощо.

Іншими словами, психолінгвістика корисна тим, що розглядає мову у контексті психології та навпаки і передбачає:

…

За визначенням, гостроактуальна в умовах агресивної війни росії проти України воєнна (військова) психологія (рос., анахр., — военная психология) є однією із прикладних галузей, що досліджує та інтерпретує психологічні аспекти військової та/або воєнної діяльності.

Зокрема, до предмету воєнної психології зараховують рекрутинг бійців, підготовку військовослужбовців, адаптацію до воєнний дій, реабілітацію після травм, подолання наслідків ПТСР у військових тощо

Воєнна психологія (у мирний період — військова) досліджує психологічні закономірності військових і/або воєнних процесів “до, під час і після бойовий дій”, а також пояснює, який саме вплив на людську психіку вчиняють різні військові/воєнні ситуації/події.

До основних аспектів воєнної психології, найчастіше, зараховують такі:

…

Те, що у медицині та психотерапії називають фантомними болями (рос, анахр. — фантомные боли) є різною мірою небажаними (больовими) людськими відчуттями, що пов’язані з ампутованими і/або фізично уже неіснуючими кінцівками та/чи внутрішніми органами.

За даними сучасних досліджень, фантомні болі фіксуються у 4 із 5 % людей із ампутаціями кінцівок, а також здатні виникати у людей і після видалення внутрішніх органів або їх частин одразу, чи з плином деякого часу.

Щодо причин виникнення фантомних болів, важливо зазначити, що фахівці та науковці ще не дійшли до загальноприйнятого розуміння.

Тому, щоби осягнути психологічну проблематику фантомних болів і поступово виробити оптимальну лінію поведінки у випадках актуальності явища для себе (чи коли це стосується близьких), — варто не лише звернутися до спеціалістів, а самостійно ознайомитися з теоріями, що пояснюють природу їх виникнення та існування.

…

З початком агресивної війни росією проти України — значно актуалізувалася воєнна психологія та істотно збільшилась кількість звернень від людей, яким доводилося брати участь у страшних подіях (рос., анахр., — участие в страшных событиях), до числа яких сучасна психологія зараховує:

• воєнні дії
• перебування в окупації/полоні
• наслідки ракетних обстрілів
• техногенні катастрофи
• стихійні лиха
• теракти
• тощо

З фахової точки зору — обставини та наслідки участі людей у страшних подіях трактуються у контексті безпосередньої поведінки у екстремальних ситуаціях та подальшого впливу переживань у таких ситуаціях на психіку дорослих та/або дітей.

…

В широкому розумінні, те, що називають психологічною допомогою у надзвичайних ситуаціях (рос., анахр., — психологическая помощь в чрезвычайных ситуациях) — передбачає фахову підтримку та психотерапевтичні антистресові інтервенції.

Метою психологічної допомоги у екстремальних ситуаціях є підказка постраждалим ефективних методик і шляхів упорядкування пост-травматичних переживань.

До основних аспектів психологічної допомоги у надзвичайних ситуаціях відносять, зокрема:

По-перше, власне, першу психологічну допомогу (ППД), яка є системою навичок адекватної допомоги постраждалим у певних категоріях надзвичайних ситуацій

По-друге, фахове навчання правилам надання ППД або відповідні психоедукаційні заходи, доступність яких не залежить від спеціалізованої психологічної освіти та передбачає цілеспрямовану підготовку відповідних реакцій на потреби дітей та дорослих у надзвичайних ситуаціях

…

Eye Movement Desensitization and Reprocessing, що буквально перекладається як десенсибілізація та повторна обробка (репроцесуалізація) рухів очей або EMDR — один з найсучасніших методів травматерапевтичної психотерапії, що спрямована на подолання наслідків тривожних досвідів у житті сучасних людей.

За визначенням, те що називають EMDR, є науково обґрунтованою інтегративною психотерапією, зокрема посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а також інших психічних розладів та психологічних проблем.

Модель, на якій базується EMDR — це адаптивна обробка інформації (AIP), яка припускає, що велика частина психопатології пов’язана з дезадаптивним кодуванням та/або неповною обробкою травматичного або тривожного несприятливого життєвого досвіду, що погіршує здатність людини інтегрувати цей досвід адаптивним чином.

…

Онлайн-терапія, що також відома як е-терапія, онлайн-консультування (або, зрідка, телетерапія) — це відносно новий формат надання допомоги у сфері психічного здоров’я та зручний спосіб отримати/провести її не виходячи з дому.

Онлайн-терапія чи онлайн-консультування можуть бути особливо корисним для людей, які живуть у віддалених районах, мають обмежену мобільність або просто віддають перевагу конфіденційності та зручності онлайн-консультацій.

На практиці, онлайн-терапія найчастіше відбувається за допомогою відеозв’язку, але також може передбачити використання месенджерів, електронної пошти, аудіоповідомлень, телефонних дзвінків тощо.

…

Згідно зі загальноприйнятим визначенням — нейропсихологами називаються фахівці, які спеціалізуються на дослідження та лікуванні пов’язаних з роботою головного/спинного мозку психічно-функціональних порушень.

На практиці, найчастіше нейропсихологами стають клінічні психологи, які мають належну освітню підготовку та пройшли клінічну практику в таких галузях як неврологія, психопатологія, психіатрія тощо

В широкому розумінні, нейропсихологи допомогають пацієнтам із різного роду емоційно-поведінковими змінами та нейро-психологічними розладами, зокрема:

…

Сучасна теорія психології розглядає сором (рос., анахр., — стыд) як багатоаспектне емоційне переживання, що взаємопов’язане із такими відчуттями як неповноцінність, невпевненість, низька самооцінка та/або неприйняття себе.

Серед поглядів учених і/або фахівців, які внесли суттєвий внесок у історичний розвиток психологічної теорії і практики сорому, на мій погляд, варто відзначити наступні визначення:

Сором — інтенсивне збентеження через внутрішнє осягнення факту вчинення негативної дії та/або бездіяльності під час виникнення і/або перебігу принизливої конфронтації/ситуації, внаслідок якої у дорослого чи дитини з’являються глибоко неприємні відчуття про свою честь і гідність

Сором — це емоція найвищої рефлексії, яка стирає межі між його причиною та людиною, яка його переживає і внаслідок цього виникають болісні та/або хворобливі внутрішньо-особистісні процеси

…

У психологічному контексті тригерами (рос., анахр., — триггеры) називають подразники, які не лише викликають реакцію, а й для позначення того, що викликає або погіршує симптоми психологічних розладів та/або захворювань психіки.

В сучасній психології тригерованістю вважається притаманний психологічно вразливим людям стан, виникнення якого — спричиняється тригерами, а виявляється сильними емоційними реакціями нагативного забарвлення у відповідь на якийсь аспект поточної ситуації (чи загалом).

Залежно від індивідуальних особливостей психологічної вразливості — існує дуже багато різновидів подразників, а відтак практично будь-хто може зазнати неочікуваного впливу зображень або вмістів, які перегукуючись певним чином із вразливою для психіки минувщиною, викликатимуть різної гостроти рецидиви і/або завдаватиму шкоди психічному здоров’ю по-новому.

…

Сучасна психологія тлумачить відчай (рос., анахр., — отчаяние) як довготривалу астенічну емоцію, наслідками якої може бути нездатність людей виконувати навіть найпростіші дії, а також розвиток депресивних розладів психіки.

Практика свідчить, що відчай є психо-емоційним станом, який може виникнути при різних життєвих обставинах, а інформація далі, сформована на численних прикладах надання допомоги — покликана:

• по-перше, сприяти формуванню у читачів загального уявлення про його психологічну природу
• по-друге, підказати читачам як своєчасно розпізнати у ньому розлад психіки, який потребує негайного звернення по психологічну допомогу

…

Позаяк первісні донаукові уявлення про психологію зафіксовані ще в епоху Античності, такий статус як “учені-психологи” визначити точно, навряд чи можливо, як і перелічити абсолютно всіх, хто зробив значущий вклад у розвиток науки психології в сучасному її розумінні.

Водночас, позаяк ХХ століття стало періодом найбільшого розвитку психології як науки, який включав відхід від філософської психології кінця 19-го століття під впливом, здебільшого європейських психологів-науковців, до емпіричної психології, заснованої на дослідженнях, у якій домінують американські учені-психологи

А також з огляду на існування численних науково-обгрунтованих переліків видатних психологів (зокрема, тут), в яких робляться спроби визначити найвпливовіших учених-психологів, —

Далі до уваги читачів заснована на теоретичних знаннях і безпосередній практиці надання психологічної допомоги авторська інтерпретація переліку вчених-психологів, ознайомлення з якою може бути корисним як для фахівців, так і всіх, кому цікава психологія як цікава гуманітарна наука в цілому.

…