Воєнна (військова) психологія

Характеристика воєнної психології

За визначенням, гостроактуальна в умовах агресивної війни росії проти України воєнна (військова) психологія (рос., анахр., — военная психология) є однією із прикладних галузей, що досліджує та інтерпретує психологічні аспекти військової та/або воєнної діяльності.

Зокрема, до предмету воєнної психології зараховують рекрутинг бійців, підготовку військовослужбовців, адаптацію до воєнний дій, реабілітацію після травм, подолання наслідків ПТСР у військових тощо

Воєнна психологія (у мирний період — військова) досліджує психологічні закономірності військових і/або воєнних процесів “до, під час і після бойовий дій”, а також пояснює, який саме вплив на людську психіку вчиняють різні військові/воєнні ситуації/події.

До основних аспектів воєнної психології, найчастіше, зараховують такі:

  • Психологія особистості військового
  • Психологія групи і міжособистісних стосунків в армії
  • Психологія військової діяльності в мирний час
  • Психологія війни і бою

На мою думку, до безпосередньо чи опосередковано пов’язаних із воєнною психологією напрямів її застосування, належить також додавати:

  • реабілітацію військових після травм
  • підтримку військових у родинному-сімейному колі
  • адаптацію військових до мирного життя

Назагал, воєнна та/або військова психологія вважається однією із наймолодших у множині галузей, адже суттєво фахівці почали нею займатися після завершення Другої світовой війни у США,

Водночас, сьогодні важко перебільшити її значення для формування і підтримки морального (бойового) духу військовослужбовців та планування і виконання завдань, операцій тощо

Завдання воєнної психології

Для повноти розуміння змістів і обсягів терміну “військова/воєнна психологія”, варто окремим переліком охарактеризувати основні її дослідницькі та практичні завдання, а саме:

  • психологічні аспекти ефективного управління ситуативним боєм
  • розробка і впровадження методів результативної психологічної війни (інформаційно-психологічні спеціальні операції, ІПСО)
  • забезпечення морально-психологічних складових життєдіяльності військових
  • вивчення та інтерпретація важливих аспектів командирського мислення на різних рівнях
  • дослідження чинників поведінки бійців у специфічних умовах (управління дронами, танк, літак, окоп, підводний човен, оператор ППО тощо)
  • всебічне вивчення причинно-наслідкових аспектів військових конфліктів
  • військова психодіагностика, психотерапія і психореабілітація
  • тощо

Звісно що цей перелік може бути ширшим, адже війна з лютого 2022-го суттєво відрізняється від воєн минулого, причому значною мірою, уже є достатньо підстав трактувати, що дослідження і інтерпретація розмаїтих психологічних особливостей діяльності операторів дронів (дронарів) — стає усе більш перспективним і масовим завданням воєнної психології.

Додам також, що на мою думку, серед завдань воєнної психології варто виокремлювати також, так би мовити, цивільно-інформаційні її аспекти, а саме інформаційну підтримку мирного населення засобами, в тому числі і соціального маркетингу та всебічне формування належно шанобливого відношення до військових тощо

Психологія особистості військового

В теорії і на практиці, психологія особистості військового вивчає широкий спектр психологічних чинників, які здійснють безпосередній та опосередкований вплив на життєдіяльність та поведінку бійців.

Подібно до, так би мовити, цивільної психології особистості, її військовий аналог — досліджує і тлумачить адаптаційні механізми, організаторські якості, резильєнтність до стресу, мотиваційні аспекти, емоційний стан, поведінку і прийняття рішень в екстремальних ситуаціях тощо

Зокрема, серед психологічних явищ, процесів, чинників та аспектів, які відносяться до психології особистості військових, на мою думку, варто виокремити:

  • Адаптаційні та саморегуляційні спроможності. Визначають та, по можливості, підсилюють швидкість/якість адаптації військових до участі в активних бойових діях (або їх підготовці) та відповідним чином регулювати власну поведінку
  • Комунікативно-емпатійні здібності. Визначальні для налагодження ефективної взаємодії як на горизонтальному, так і на вертикальному рівнях, а також — ключові для формування і підтримки бойового духу
  • Конфліктно-ситуативні. Передбачають психопрофілактичні заходи з метою гармонізації міжособистосних взаємодій у структурних підрозділах
  • Деструктивно-поведінкові. Мають на увазі психологічну профілактику та вчасне виявлення деструктивної поведінки (невиконання законних наказів, залишення місця служби тощо), яка може заздати шкоди оточуючим тощо

Варто додати також, що сучасна психологічна реабілітація військових — постійно поповнює арсенал засобів боротьби з фантомними болями, ПТСР тощо, адже розробка методів психологічної підтримки постраждалих внаслідок травматичних подій на війні, без перебільшення, дуже важлива.

Психологія групи і міжособистісних стосунків в армії

Психологія стосунків у армії як соціальній системі спеціалізується на важливих аспектах міжособистисніх взаємодій у мікро- та макро групах та між військовослужбовцями.

При цьому, тут також досліджується вплив мікро- і макро-групових процесів на психіку і поведінку військовослужбовців, а також — застосовуються прийоми регуляції і налаштовування відносин на горизонтально-вертикальних (формально/неформальних) рівнях відносин.

Основні категорії знань і навичок у цьому напрямі, класифікуються теорією воєнної/військової психології наступним чином:

Усе це формує спектр проблематики, який відображає велике значення цього напряму воєнно/військової психології у практиці формування і підтримки, зокрема морального (бойового) духу армії в цілому.

Психологія військової діяльності в мирний час

Так б мовити цивільна підструктура воєнної/військової психології — присвячена заходам з підтримки відповідних навичок та загальної готовності військовослужбовців поза армійськими об’єктами, в тому числі і психологічну профілактику характерних для цих процесів та явищ психологічних проблем.

На практиці, цей напрям воєнної психології — вирішує цілу множину важливих для національної безпеки завдань:

  • Особистісне вивчення військових: характер, темперамент, психотип, архетип, здібності, внутрішні конфлікти, схильності, психотравми, розлади тощо, тобто усе, що визначає цивільну особистість, якості якої значною мірою впливають на якість служби в армії
  • Формування бойової готовності як розробка і втілення оф/онлайн заходів щодо підтримки належного морально-психологічного духу
  • Конфліктологія як профілактика сварок чи суперечок на горизонтальному і/або вертикальному рівнях мікро- та макрогрупової взаємодії
  • Психореабілітація та /або підтримка, суть якої полягає у наданні фахівцями відповідної індивідуальним потребам самих екс-військових, а також — психоедукації їх близьких та оточення, особливо, якщо бійці пережили різного роду бойові потрясіння чи інші стресово-травматичні ситуації.

Іншими словами, ця галузь відповідає за належну підтримку стану бойової готовності минулих та майбутніх військових, та усе інше важливе для національної безпеки, що із цим прямо чи опосередковано зв’язане.

Психологія війни і бою

Ця спеціалізована частина військової/воєнної психології вивчає та надає корисну практичну інформацію стосовно психологічних аспектів безпосередніх чи опосередкованих, тією чи іншої мірою, бойових дій.

Крім класифікації різновидів впливу бойових дій на мозок та психіку бійців — тут розкриваються:

По-перше, психологічні аспекти готовності і підготовки до бою, суть яких полягає у відповідному (пере)налаштуванні особистості на армійські рейки та військові/воєнні обставини життєдіяльності.

По-друге, засади стресостійких реакцій на бойові зіткнення, формуються як заходами безпосередньо психологічної підготовки, так і тренуваннями загальної військової майстерності, котра сама по собі додає упевненості.

По-третє, правила емоційної стійкості, дотримання яких уможливлює психічно здорове перенесення стресових ситуацій, що пов’язані з бойовими діями та/або зумовлені перебуванням у армії тощо

По-четверте, методи психореабілітації, які допомагають кращому відновленню після травм, потрясінь, втрат друзів, фізичних пошкоджень, ПТСР, “погляду на 2000 ярдів” тощо

Крім вищевказаних основних напрямів воєнної/військової психології, для поглиблення загального про неї уявлення, треба окремо додати ще кілька слів про три ключові, на мою думку, воєнно-психологічні терміни: моральний (бойовий) дух, бойова психотравма і ПТСР

Моральний (бойовий) дух

Бойовим або моральним духом у воєнній психології називають множинне поняття, яке слід сказати, ще не має загальноприйнятого визначення.

Значною мірою через складність його індивідуальних/групових проявів і динамічність особливостей, що проявляються як у процесі активних бойових дій, так і упродовж простого перебування мобілізованих у тилових армійських структурах тощо.

Історично, моральний чи бойовий дух вважався результатом тісної взаємопов’язаності множини психологічних чинників, які безпосередньо та опосередковано визначають поведінку військовослужбовців та офіцерів, зокрема:

  • по-перше, готовність солдата, мікро- чи макро групи мобілізуватися, брати участь у підготовці, виконувати чи віддавати накази тощо
  • по-друге, міцність позитивного підкріплення готовності дотримуватися військової дисципліни

Іншими словами, високий бойовий (моральний) дух в армії це прояв універсалізованої вмотивованості і самодисципліни на індивідуальному та груповому рівнях.

Треба наголосити, що попри історичну постійність такого явища як війна — предметні обговорення психологічного забезпечення бойового духу в армії уможливили системні зміни процесів підготовки бійців та безпосередніх бойових дій не так давно, у 90-х роках минулого століття і переважно у армійських структурах НАТО.

І хоча спостереження воєнно-психологічних фахівців ще упродовж Другої світової війни встановили, що оптимальною рушійною силою успішних бойових дій та профілактики психічних розладів у солдатів — виявляється не стільки ненависть до ворога, скільки збалансовані стосунки на мікро-груповому рівні.

Недооцінка або навіть нехтування особливостями морально-психологічного стану військових, зокрема у архаїчних арміях на кшталт російської — продовжує залишатися об’єктивною воєнною реальністю.

Водночас, навіть поза відмінностями оцінки вартості психічного здоров’я і життя солдата в прогресивних і відсталих арміях, встановлено, що засадничим психологічним аспектом високого бойового духу є ніщо інше, як тренування, яке формує психологічну упевненість бійців.

Зокрема, класичне воєнно-психологічне дослідження аргументовано довело, що максимальна ефективність бійців, як правило, припадає на 11-30-й день бойових дій, коли солдати, з одного боку, уже встигають сформували правильне уявлення та виробити відповідні емоційно-поведінкові навички, а з іншого, ще не встигають накопичити втому від війни.

Бойова психічна травма

Бойовими психотравмами (БПТ) у воєнній психології називаються спричинені безпосередньо бойовими діями чи іншими характерними для війни чинниками або явищами психічні травми.

Практика свідчить, що БПТ здатна знижувати бойовий дух та провокувати психічні розлади широкого спектру, від таких суто емоційно-негативних наслідків війни як апатія та відчуженість, до патологічних, до числа яких відносять ПСТР, “погляд на 2000 ярдів” тощо

В широкому розумінні, БПТ часто змішується з наслідками контузій, втрати кінцівок (фантомні болі) та інших істотних фізичних ушкоджень, але воєнні психологи кваліфікуюють бойовими психічними травмами лише ті, походження яких має психогенний характер.

Сучасний арсенал засобів воєнної психології у боротьбі із БПТ — передбачає доволі широкий спектр індивідуально підібраних військовими психологами методів, прийомів, заходів тощо, зокрема психофармакологію, психотерапію, психореабілітацію, соціальну підтримку тощо

ПТСР

Характерний для минулих або діючих військових посттравматичний стресовий розлад — у середовищі воєнних психологів розглядається як психологічний розлад, спричинений травматичними переживаннями на полі бою.

Спектр проявів ПТСР у військових, на практиці, доволі широкий і різноманітний та значною мірою, залежить від якостей та рис особистості, але найчастіше симптомами посттравматичного стресового розладу вважають:

Відповідно, серед основних завдань воєнних психологів та цивільних фахівців з психічного здоров’я, особливо в умовах підступної та підлої війни росії проти України — є забезпечення психологічної підтримки у процесі повернення бійців до мирного життя.

І в цій справі, звісно ж, фахівцям повинне допомагати також громадянське суспільство, діяльність цивільних осередків котрого має постійно постачати як психологам, так і військовим зі симптомами ПТСР — докази діяльності, що спрямована на позитивні трансформації як у воєнній психології, так і армії і державі в цілому.

ПІДСУМКИ

Воєнна психологія, особливо, в сучасній Україні, яка змушена оборонятися відбиваючи агресивні атаки психічно нездорових росіян — це багатоаспектна, динамічна і без перебільшення архіважлива галузь психологічних знань, умінь та навичок.

Завдяки застосуванню широкого арсеналу теоретико-практичних засобів сучасної військової психології — суспільство і держава можуть побудувати ефективну багаторівневу систему, що здатна вирішувати множину екзистенційно важливих проблем:

  • починаючи від мобілізації та ефективної підготовки
  • завершуючи підтримкою належного бойового духу і/або дієвою психореабілітацію наслідків ПТСР, БПТ тощо

Підбір фахівців

Якщо воєнно-психологічна симптоматика чи проблематика — актуальні для вас особисто чи, наприклад, ваших близьких, а викладена вище інформація вам імпонує — звертайтеся до мене безпосередньо через контакти, що зазначені у профайлі на веб-платформі

Альона Шмига, психотерапевтка
Клік на зображенні відкриває профайл

Або, скориставшись “націлюванням експертизи” у підборі фахівців — оберіть спеціалістів зі строго відповідними вашим запитам, темам, симптомам, проблемам кваліфікаціями тощо

Автор