Емоційна психосимптоматика

Загальна інформація про емоційні психологічні симптоми

Публікації психоенциклопедії, які розкривають тему “Емоційні симптоми психологічних проблем” через призму теоретичних знань та практичного досвіду двох авторок-психологинь: Олени Масик (посилання на профайл) та Альони Шмиги (посилання на профайл) — у відповідних вкладках нижче.

Важливо, що ці та інші публікації у “Просторі психологів” не претендують на статус “істини в останній інстанції” та, за згодою авторок, можуть доповнюватися у процесі конструктивного обговорення у коментарях.

  • АЛЬОНА ШМИГА
  • ОЛЕНА МАСИК

статтю треба сюди

Характеризуючи емоційні симптоми різного роду психологічних проблем, передовсім треба сказати, що у випадку, якщо для вас чи ваших близьких уже довго актуальні такі стани як пригнічення, надмірна дратівливість, апатичність, перезбудження, нервозність тощо — без зайвих зволікань звертайтеся по психологічну допомогу.

Раннє звернення особливо важливе тому, що коли емоційні симптоми психічних розладів уже набувають вияву агресивного ставлення особи до усіх близьких та/або оточення — конструктивна співпраця між ним/нею і психотерапевтом стає дуже складним завданням.

На практиці, нерідко трапляється, що по допомогу звертаються близькі “уже давно імпульсивної, нездатної до розсудливості людини“, яка перестала адекватно сприймати ризики та жодним чином не бажає співпрацювати з психологом чи психотерапевтом.

Відтак, близьким доводиться шукати уже не психологічну чи психотерпевтичну, а безпосередньо психіатричну допомогу.

Треба додати, що при надто затяжному періоді часу між фіксацією близькими перших емоційних симптомів психологічних проблем та безпосереднім зверненням до фахівців з психічного здоров’я — у найбільш емоційно нестабільних осіб, зазвичай, виникає схильність до самоушкодження (аутоагресія) та/або думки про самогубство.

Іншими словами, якщо ви спостерігаєте за собою, у своїх близьких чи серед небайдужих вам людей “повторювані емоційні ознаки неспроможності до самоконтролю” — не чекайте поки:

  • суто, здавалося б емоційні порушення психіки” трансформуються у серйозні психологічні розлади,
  • неадекватність соціально-побутової поведінки індивіда — призведе до глибоких міжособистіних проблем у стосунках
  • тривалість і вартість комплексу психотерапевтичних заходів збільшиться у рази

Що таке емоції

Перед тим як заглибитися у різновиди емоційних симптомів психологічних розладів, необхідно зазначити кілька слів про самі емоції.

Теорія сучасної психології, під емоціями, розуміє суб’єктивні реакції особистості на впливи як зовнішніх, так і внутрішніх стимулів, які:

  • по-перше, показують значимість сприйнятих подразників для особистості у формі переживань
  • по-друге, виявляються, якщо спрощено, у вигляді задоволення або незадоволення

На практиці, фахівці розцінюють емоцію клієнта як тимчасове, але безпосереднє переживання того, чи іншого одиничного почуття або їх комплексу.

Зовнішні та внутрішні емоційні симптоми

Позаяк сучасна теорія психології розрізняє дві групи чинників, які провокують розвиток психоемоційних розладів, відповідним чином, на внутрішні та зовнішні можна поділити й емоційні симптоми.

В такій класифікації, до внутрішніх чинників або передумов емоційної психосиптоматики належать:

  • По-перше, ті, що походять із когнітивної сфери. Зокрема негативні оцінки, помисли, уявлення, переконання, відношення тощо, які безпосередньо стимулюють відповідні негативні емоції у вигляді заперечення, упертості, однобокості тощо.
  • По-друге, психофізіологічні особливості організму пов’язані з гормонами серотоніну, адреналіну, норадреналіну, дофаміну тощо — дисбаланс яких, слід сказати виявляється у перепадах настрою, безпричинній радості, стійкій депресії, меланхолії тощо

У свою чергу емоційні реакції на зовнішні умови бувають вродженими та набутими.

  • Успадковані, а саме страх, агресія, лібідо тощо – визначають індивідуальні особливості неадекватних загрозам, потребам чи можливостям емоційних реакцій чи поведінкових шаблонів.
  • Набуті виникають унаслідок пережитих потрясінь (психотравм), повторення або схожість подій із яких в сьогоденні формує спочатку негативні емоції, а далі призводить і до психоемоційних порушень.

Крім цієї поширена додаткова класифікація емоцій на позитивні, негативні та амбівалентні (змішані, двоїсті).

Позитивні, негативні та амбівалентні емоції

В такій системі увесь спектр людських почуттів та реакцій, деякі з яких водночас, є емоційними симптомами психічних розладів і/або небажаних станів, ділиться на три категорії.

Спочатку про негативні, бо саме на них слід звернути найбільше уваги при характеристиці емоційної психосимптоматики.

Негативні емоції

З огляду теорію на практику психотерапевтичної роботи з клієнтами, до переліку негативних емоцій, які характеризуються деструктивним впливом на дитячу та дорослу психіку, вважаю, варто віднести:

  • млявість,
  • гнів,
  • тривогу,
  • втому,
  • панічний страх,
  • агресію,
  • провину,
  • сором,
  • ненависть,
  • заздрощі,
  • ревнощі,
  • пригнічення,
  • тощо

Перелік цей, звісно, неповний, а за результатами індивідуальної психодіагностики фахівцям доводиться працювати, нерідко, з кількома і навіть декількома одночасно негативними емоційними симптомами, які “зав’язані у вузол і взаємопідсилються”.

Що у свою чергу предбачає ювелірну роботу хірургічної точності в процесі психотерапії, коли майстерний фахівець разом з умотивованим Клієнтом, спершу визначає зайві/шкідливі причини виникнення психологічних проблем, а потім, спільно знаходить доступний шлях від них усіх чи, бодай більшості позбутися.

Проте, інколи, щоби навпаки, спільно пройти шлях набуття нових якостей, обговорити нові ролі, досягти бажаних результатів та/або розкрити внутрішній потенціал особистості потрібно усебічно пропрацьовувати емоції і позитивні.

Позитивні емоції

Позитивні емоції — це усе те що надихає, веселить, приносить задоволення, підносить, тішить, додає упевненості, вдосконалює та інше

З позитивними емоціями психологам працювати легко і приємно, проте інколи, щоби докопатися до внутрішнього скарбу/капіталу особистості і разом з клієнтом розкрити як їх послідовно перетворити у нові здобутки, переваги, можливості —

Доводиться співпрацювати не менш ювелірно та вивірено вирощуючи кристали кожної із позитивних якостей у формі та розмірі, що забезпечить сходження особистості по них як по сходинках до нових висот, чим би вони не були.

Також, існують змішані, двоїсті чи амбівалентні емоції, котрі у силу тих чи інших причин, до жодної із вказних вище категорії не належать.

Амбівалентні емоції

Фахівці визначають амбівалентними усі неодноспрямовані емоції, які водночас поєднують протилежні асоціації та реакції щодо людей, ідей, предметів, явищ, подій тощо

Такі змішані почуття, найчастіше, виникають при любові та ненависті, притягуванні та відштовхуванні, захваті й огиді до/від когось чи чогось.

Прикметно, що в психоаналізі амбівалентність емоцій сама по собі уже вважається, умовно, наслідком невротичного внутрішнього конфлікту особистості, але при умові, що її походження не пов’язане із соціально-побутовими змішаними емоціями, які природно супроводжують повсякденну життєдіяльність, особливо, у процесі розбудови стосунків.

Фундаментальні емоції як симптоми

Широкий спектр засобів сучасної психології передбачає застосування ще однієї класифікації, яка розрізняє емоції за видами психосоматичних процесів та функціями саморегуляційних ролей у комунікації, стосунках, життєдіяльності тощо

За класифікацією К.Ізарда, перелік «фундаментальних» емоцій містить вісім пунктів:

  1. Радість. Позитивна емоція та/або психоемоційний стан, зазвичай, після повної чи у часткової реалізації потреб, інтересів, прагнень, устремлінь, планів чи встановлення і розбудови стосунків тощо
  2. Здивування. Ні позитивна, ні негативна реакція психіки на раптову зміну обставин чи середовища, незапланові події чи будь-що інше, що його викликає
  3. Страждання. Суто негативна емоція, що як правило, супроводжує періоди в житті людини, коли вона не може задовольнити свої найважливіші потреби, прагнення чи плани на життя
  4. Гнів. Переважно негативна емоційна реакція, внаслідок виникнення серйозних перешкод на шляху задоволення важливих ​​потреб, яка слід сказати, інколи може бути трансформованою у позитивні, зокрема наполегливість, концентрацію, продуктивність, мистецтво тощо
  5. Огида. Вкрай негативне відчуття та/чи стан, що виникає внаслідок різко суперечливого засадничими морально-естетичним уявленням особистості — зіткнення з людьми, подіями чи об’єктами тощо
  6. Зневага. Негативна і деструктивна емоція, що, як правило, не існує поза міжособистісними стосунками, а виникає за умов категоричної несумісності життєвих позицій, стилів, поглядів, цінностей, світоглядів та/або шаблонів поведінки однієї особистості — із усіма цими засадничими ознаками іншої
  7. Страх. Не винятково, але здебільшого негативна емоційна реакція і стан, що виявляєтся в очікуванні зла після отримання звістки про реальну (або ж уявну) небезпеку для свого чи своїх близьких життя, добробуту, здоров’я тощо
  8. Сором. Деструктивна емоція і стан, суть якого в усвідомленні більш чи менш разючої невідповідності своїх цінностей, думок, слів та/або вчинків — власним же переконанням або важливим очікуванням середовищ

Інколи цей перелік розширюють на ще кілька чи декілька фундаментальних емоційних реакцій, що відіграють визначальну роль у системі людської мотивації та/або взаємодії з оточуючим світом у всіх його проявах.

Усі фундаментальні емоції об’єднує важливість для процесу виживання, адже належного роду реакції на різною мірою загрозливі чи якоюсь мірою ризиковані ситуації, визначають моделі оцінки різних події, явищ, можливостей, людей та/або ідей тощо корисними або шкідливими.

Інтенсивність емоційних сипмтомів

Для повноти уявлення читача про розмаїття емоційних симптомів, що можуть сигналізувати про існування передумов для розвитку психологічних проблем чи навіть розладів, слід додати також кілька слів про ситуативні (реакції) та стійкі (стани) емоції.

Фахівці з психічного здоров’я розрізняють (та застосовують у практичній роботі знання) про ситуативну або стійку силу (інтенсивність) різних емоцій

Ситуативні емоції

У такій концепції, ситуативними вважаються емоційний фон та афект.

Емоційний фон

Характеризуючи емоційний фон у контексті психосимптоматики через призму теоретичної підготовки та власного практичного досвіду надання психотерапевтичної допомоги, окремо зазначу:

  • по-перше, що емоційним фоном називають первинні (найпростіші) форми прагнення до збереження чи позбавлення відчуттів, які природним чином супроводжують соціально-побутові перипетії життєдіяльності особистості (температура, положення, смак тощо)
  • по-друге, емоційний фон (рідше, тон) як найпростіша реакція, що триває рівно стільки, скільки діє подразник — є, швидше, механічним відображенням роботи органів чуттів і не вважається ні психологічним процесом, ні станом психіки,
  • по-третє, що емоційні реакції виявляють міру значимості подій, обставин чи ситуацій у вигляді тимчасових переживань низької інтенсивності (сили) щодо їх впливу на процеси задоволення потреб, інтересів, цілей тощо.

На практиці, найчастіше емоцінийм фоном стають такі переживання як радощі, прикрість, острах, збентеження тощо, а їх виникнення — безпосередньо пов’язане з оцінкою успіху чи невдачі обраної лінії поведінки, дій чи бездіяльності та/або відношення.

Афект

На відміну від вищеозначеного емоційного фону, афект являє собою множинний, багатоаспектний та відносно короткоривалий емоційний стан, виникнення якого — спричиняється кардинально різкою зміною істотних для особистості обставин чи умов у тих чи інших (нерідко екстремальних) ситуаціях, що виникають у процесі життєдіяльності.

Афект частіше всього оприсутнюється в суб’єктивно чи об’єктивно критичних умовах, коли особистість виявляється неспроможною упоратися з інтенсивною ситуативною емоційною реакцією на подію, інформацію, факт, слова чи дії з боку оточуючих тощо.

Зазвичай, як свідчить практика, саме внутрішньоособистіний конфлікт, що лежить в основі афекту — виявляється коренем проблеми, а його наслідкам, на жаль, нерідко стають:

  • нестримність, безлад і порушення душевної рівноваги
  • загальна дезорганізації свідомості, обшир якої звужується до одного-однісінького предмету, вчинку, факту тощо
  • зникнення самовладання, послаблення вольового контролю за діями
  • психосоматичні та гормональні порушення таких систем життєдіяльноті організму як нервова, ендокринна, кровоносна, статева тощо

Стійкі емоції

Характеризуючи, в цілому, стійкі емоції — треба осягнути насамперед суть та особливості настрою, почутів та пристрасті.

Настрій

Це відносно тривалий емоційний стан, найчастіше помірної сили (незначної інтенсивності), виникненню котрого сприяють переважаючі однотипні емоційні реакції, сама наявність яких, відповідним чином забарвлює решту переживань.

В цьому контексті слід наголосити, що емоційний симптом психологічних проблем у формі різких перепадів настрою — виражає, зазвичай, що всередині душі існує небезпечна протилежність конкретних емоцій та емоційного фону, у якому протікають ті, чі інші переживання.

Різновидів настрою буває чимало, інколи він може бути похмурим, безрадісним і байдужим, колись, навпаки, піднесеним, веселим і грайливим, адже формується він і безпосередньо залежить від сприйняття особистістю певних подій у житті, від зустрічей і везіня, до прийняття хибних рішень та невдач і т.д.

Іншими словами, настрій завжди носить особистісний, а не предметний характер та відрізняється від ситуативних емоцій більшою силою/інтенсивністю, адже відображає внутрішню реакцію як на короткочасні наслідки тих чи інших подій або подразників, так і довготривалі, що стосуються планів на життя, стратегії особистісного розвитку тощо.

Почуття

Як більшою (чи меншою) мірою зафіксоване у психіці особистості відношення до об’єкта чи суб’єкта, напряму пов’язаних з потребами — почуття, вважається фахівцями з психічного здоров’я, вищою формою емоцій.

Почуття — це завжди предметність, довготривалість, стійкість і вмотивованість системи відношень особистості, адже їх виникнення відбувається завдяки множині передумов, подій, фактів, слів, вчинків, намірів, людей тощо

Важливо, що стійкі почуття водночас і базуються на ситуативних емоціях, і безпосередньо відображаються як ці самі емоції.

Так, скажімо, почуття турботи, маючи емпатійно-інтимний характер, може виявлятися і різними ситуативними емоційними реакціями від ніжності і поваги до зневіри та розчарування тощо

На практиці, сформовані почуття, як правило є наслідками узагальнених та усвідомлених ситуативних емоцій та можуть стати, свого роду, вказівниками у процесі становлення емоційної сфери особистості.

Картинка адптована на основі

Пристрасті

Те, що в середовищі спеціалістів з психічного здоров’я визначають пристрастю, як правило, являє собою домінуюче, інтенсивне, всепроникне та всеохопне почуття, що панує над усіма спонуками, відношеннями, сприйняттями і переживаннями, а також — засадничим чином визначає загальну спрямованість людських думок, слів та дій.

Важливо, що висока інтенсивність наближає пристрасть до афекту, проте основними ознаками пристрасті є продуманість, продуктивність, натхненність, емоційно-вольова синергія психічних процесів тощо.

Пристрасть спроможна:

  • повністю зосередити увагу та зусилля особистості на об’єкті чи суб’єкті її устремлінь.
  • змусити особу постійно обдумувати предмет почуттів,
  • малювати яскраві й детальні картини моменту задоволення потреби, що лежить в її основі

Водночас, у контексті емоційної психосимтоматики, варто наголосити, що саме пристрасть здатна завдавати і найбільш значного емоційного дискомфорту, якщо об’єкт чи суб’єкт, що лежить в її основі — залишається недоступним.

Близьким інтенсивністю до пристрасті почуттями є “захват” (захоплення) та “потоковість” (відчуття перебуванну в потоку), перше з яких можна охарактеризувати як найкоротшу і найменш постійну з пристрастей, що притаманна високоемоційним особистостям, а друге — характеризує максимально можливі обсяги та прояви пристрасті до чогось чи когось.

Емоції (трігери) в рекламі

Фахівці з маркетингу, рекламні психологи та, на жаль, пропагандисти — знають як застосовувати на практиці знання про закономірності емоційно-керованого впливу на різного розміру групи людей (цільові аудиторії).

Щоби помітити ці прояви цілеспрямованого впливу на прийняття рішення через емоції достатньо придивитися як до реклами, так і до PR чи більшості публікацій у ЗМІ, де використовують клікбейт-заголовки, прикрашені зображення продуктів, перебільшені емоції споживачів тощо — саме з метою змусити людей робити той, чи інший вибір.

ПІДСУМКИ

Відповідно до широкого спектру людських емоцій, існує і велика множина емоційних симптомів, що сигналізують про доцільність або необхідність фахової консультації, психокорекції чи психотерапії.

Своєчасно звертайтеся по допомогу до фахівців з психічного здоров’я, зокрема, якщо імпонує зміст цієї публікації — до мене безпосередньо через контакти у профайлі

І вам (чи вашим близьким) спільно зі спеціалістом, 100%-во вдасться мінімальними ресурсами владнати емоційні розлади запобігши навіть мінімальному ризику перетворення, на перший погляд, здавалося би безневинних і тимчасових емоційних реакцій — на глибокі психічні травми чи стійкі неусвідомлені потрясіння, непропрацьовані наслідки яких, у свою чергу, не послужать передумовами для розвитку психологічних, психотерапевтичних та, зрештою, психіатричних порушень


ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

СПІВАВТОРСТВО PSY-PEDIA

Існує можливість для фахівців, профайли яких розміщені на веб-платформі — додати на окрему вкладку цієї (як і будь-якої іншої) сторінки “Психоенциклопедії” унікальну авторську інтерпретацію даної чи будь-якої іншої з існуючих чи додаткових тем.

Якщо ви — дипломований/а психолог/иня і вам це цікаво:

  • розміщуйте свій профайл у “Просторі психологів”
  • готуйте унікальний текст
  • підготуйтеся сплатити за розміщення символічну вартість (для співзасновників безкоштовно)

контактуйте з керуючим співзасновником psyhology.space зручним способом