Емоційне вигорання

Заснована за практичному досвіді загальна інформація про емоційне вигорання як психопатологічний синдром у Психоенциклопедії на psyhology.space

Сучасна психологія трактує емоційне вигорання як форму виснаження, що викликана надмірним та тривалим емоційним, фізичним та розумовим напруженням.

У багатьох випадках емоційне вигорання пов’язане з роботою, але також може з’являтися і в інших сферах життя, таких як виховання дітей, догляд за немічним родичем або у міжособистісних стосунках.

Вигорання емоцій виникає, коли людина перевантажена, емоційно виснажена та не в змозі впоратися з безперервними життєвими викликами через брак часу для відновлюваності психологічних ресурсів.

Емоційне вигорання не є психіатричним чи соматичним діагнозом, а радше станом психологічної знесиленості людини, що має зворотний характер.

Водночас воно безпосередньо впливає на фізичне та психічне здоров’я та потребує відповідного психологічного втручання.

Емоційне вигорання заважає бути продуктивним, зменшує рівень енергії, змушуючи людину відчувати безнадійність, дратівливість, розчарування, цинізм і образу.

Далі в статті, я розкрию основні аспекти цього небезпечного стану через призму практичного досвіду надання психологічної допомоги, але перед тим, для читачів, які уже готові починати співпрацю з психологом для психокорекції емоційного вигорання,

Інформую, що у спеціальному розділі “Простору Психологів” можна підібрати фахівців із відповідними кваліфікаціями шляхом “універсального націлювання” експертизи на запити, симптоми, теми, проблеми, методи, спеціальності тощо.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИГОРАННЯ

Емоційне вигорання є не просто результатом тривалої роботи чи виконання надто великої кількості завдань, хоча обидва чинники відіграють значущу роль.

Цинізм, депресія та млявість, характерні для синдрому вигорання, найчастіше виникають, коли:

  1. Людина недостатньо або надмірно контролює як виконується робота чи обов’язки вдома.
  2. Вас просять виконати завдання, що суперечать самосвідомості, цінностям та принципам.

Практика свідчить, що коли людина тривалий час виконуватиме роботу, що суперечить справжнім, не нав’язаним ззовні, мотиваційним цілям — вона рано чи пізно потерпатиме від емоційного вигорання.

Разом із тим, навіть зусилля, докладені для реалізації чогось важливого для конкретної людини або колективу, у якому вона виконує свою діяльність, можуть без належної соціальної підтримки та відпочинку призвести до емоційного вигорання.

РІЗНОВИДИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ

Дослідниками визначено три різновиди вигорання, кожен з яких має власну причину і що підтверджується безпосередньою практикою надання психологічної допомоги:

  • Вигорання від перенавантаження
    • трапляється, коли людина працює все наполегливіше й наполегливіше у гонитві за успіхом;
    • зазвичай така особа готова ризикувати своїм здоров’ям і особистим життям задля відчуття успіху у своїй діяльності.
  • Вигорання через знецінення
    • відбувається, коли людину недооцінюють і/або їй нудно на роботі;
    • часто робота не дає можливостей для навчання чи професійного розвитку;
    • працівник відчуває недостатність викликів та перспектив, через що може:
      • дистанціюватися від роботи,
      • стати цинічним,
      • уникати виконання обов’язків належним чином
      • тощо.
  • Вигорання від нехтування
    • стається тоді, коли людина відчуває безпорадність на роботі;
    • якщо справи йдуть не так, вона можете вважати, що некомпетентна або не в змозі виконувати свої обов’язки;
    • таке вигорання тісно пов’язане із синдромом самозванця, психологічним шаблоном, за якого людина сумніваєтеся у своїх навичках, талантах або досягненнях.

Хоча наведені описи, сформовані з позиції практичної оцінки роботи або діяльності, варто пам’ятати, що вигоріти можна не лише там:

  1. Учень чи студент, який прагне завжди мати найкращі бали та бути першим у рейтингу, до випускного курсу може вигоріти через перенавантаження і втратити інтерес до навчання.
  2. Жінка, яка не працює, а доглядає дітей, готує та прибирає, може вигоріти через постійне знецінення її зусиль чоловіком чи оточуючими.
  3. Дитина, котрій мама регулярно каже, що краще сама помиє посуд, бо так він точно буде чистим, одного дня вигорить через нехтування, бо вирішить, що вона безпорадна навіть у такій простій справі.
  4. тощо.

Щоби визначити причину вашого емоційного вигорання чи вигорання емоцій у ваших близьких, передовсім необхідно встановити які саме його ознаки мають місце.

ОЗНАКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ

Емоційне вигорання не відбувається раптово.

Як правило, це поступовий процес, що час від часу підсилюється стресовими факторами будь-якої діяльності.

Практика підтверджує, що ознаки та симптоми емоційного вигорання спочатку можуть бути незначними.

Але чим довше вони залишаються без уваги, та чим менш своєчасним буде звернення до психолога, тим важче і дорожче буде подолати цей стан.

Багато симптомів емоційного вигорання, в цілому, схожі на симптоми стресу, але як показує практика, провідними симптомами, на мій погляд, є:

  • Почуття постійної втоми.
  • Психічне виснаження.
  • Відсутність ентузіазму.
  • Почуття негативу щодо виконуваної раніше діяльності.
  • Зниження ефективності.
  • Нездатність виконувати завдання.
  • тощо.

Звісно, що це далеко не усі ознаки, що можуть допомогти виявити емоційне вигорання у первинних стадіях, і саме тому, якщо ви чи ваші близькі відчуваєте щось схоже — не відкладайте звернення по допомогу до психолога.

БОРОТЬБА З ЕМОЦІЙНИМ ВИГОРАННЯМ

Як із метою профілактики, так і для подолання стану емоційного вигорання, теорія та практика рекомендує:

  • Віднайти баланс між роботою, саморозвитком, сімейними обов’язками та іншими сферами життя, що дозволить зменшити “середню вагу емоційного навантаження”.
  • Дотримуватися інформаційної гігієни задля протидії потраплянню у внутрішнє середовище сильних емоційних подразників.
  • Унормувати режим сну та харчування для покращення загальної опірності організму.
  • Зберігати рухову активність на високому рівні, щоби уникнути млявості та кисневого голодування.
  • Регулювати та за потреби змінювати коло спілкування або інтенсивність комунікації щоби освіжити чи скоригувати важливі чинники індивідуального інформаційного поля.
  • Співпрацювати зі своїм психологом чи психотерапевтом з метою з’ясування причин емоційного вигорання та розробки плану дій щодо його подолання.

ПІДБІР ФАХІВЦЯ

Практика переконливо засвідчує, що клієнти, які розпочинають співпрацю з психологом чи психотерапевтом на ранніх стадіях емоційного вигорання, мають високі шанси успішно і відносно швидко подолати цей стан.

Щоби своєчасно розпочати такий діалог з фахівцем, який має досвід роботи з емоційним вигоранням,

  1. Звертайтеся безпосередньо до мене через профайл.
  2. Підберіть фахівців відповідно до актуальної для вас психологічної проблематики у спеціальному розділі “Простору Психологів” скориставшись універсальним засобом “націлювання експертизи” на запити, теми, проблеми, скарги, симптоми, відчуття, методи, спеціальності тощо.

Автор