Занижена самооцінка

Інформація про психологічну симптоматику заниженої самооцінки

НИЗЬКА САМООЦІНКА

Низька самооцінка – це наділення себе, своєї значущості чи ж окремих рис своєї особистості, поведінки низькою цінністю.

Поняття «самооцінка» ввів до наукового обігу Вільям Джеймс, американський психолог, розробляючи теорію емоцій. Він визначив самооцінку як «почуття задоволеності» (висока самооцінка) або «почуття незадоволеності» (низька самооцінка) собою.

Людина може оцінювати різні аспекти:

– себе загалом;

– свою зовнішність та окремі її вияви;

– рівень інтелекту;

– себе як професіонала;

– себе у стосунках;

– себе як члена певного суспільства.

Таким чином самооцінка є частиною Я-концепції особистості (набір уявлень про себе). Занижена самооцінка змушує людину відчувати себе негідною, поганою, негарною, не здатною вирішити побутові чи професійні проблеми, будувати стосунки.

ОЗНАКИ НИЗЬКОЇ САМООЦІНКИ

  • Негативні думки чи висловлювання про себе («Я недостатньо розумний», «Я товста», «я поганий працівник», «я жахлива подруга»);
  • Жартівливе висміювання себе: («оце я дурепа!», «тільки я можу так налажати!»);
  • Ігнорування своїх позитивних рис і досягнень, а також їх знецінення («то й що, що я гарно граю на гітарі, однаково це нічого не значить», «ну закінчив я навчання з червоним дипломом, то й що…»);
  • Самозвинувачення («це все через мене», «я зробив щось не так, інакше б вона так не відреагувала»);
  • Порівняння себе з іншими, у яких ви виявляєтеся гіршим («Я не така гарна, як моя сусідка», «Мій батько точно краще знає, ніж я»);
  • Не вміння приймати компліменти й похвалу (автоматом видаєте «дякую», ніяковієте чи одразу подумки розвінчуєте як неправду);
  • Чужі критика чи несхвалення занадто засмучують і демотивують;
  • Страх змінити щось у житті, страх зазнати невдачі;
  • Заздрість щодо успіху інших.

ЯК САМООЦІНКА ВПЛИВАЄ НА СФЕРИ ЖИТТЯ

Проблеми, пов’язані із неадекватною самооцінкою (зависокою чи занизькою) спричиняють труднощі в усіх сферах життя, зокрема в побудові міжособистісних стосунків, професійній діяльності. Страждати від неї може і зовнішній вигляд, коли людина кидає дбати про себе, втрачаючи у цьому сенс («хоч що не роби, а гарно не стане», «все одно я нікому не сподобаюся» абощо). Негативний вплив комплексу неповноцінності, відчуття байдужості до свого тіла  може поширитися і на фізичне здоров’я: переїдання чи недоїдання, неуважність до вже наявних проблем. Низька самооцінка часто спричиняє і розвиток різних залежностей у людини, наприклад, зловживання алкоголем чи наркотичними засобами. Для того, щоб забути про свої проблеми, особа може вдатися і до намагань заповнити внутрішню порожнечу роботою (трудоголізм) або ж ігроманією чи стосунками (див. ще Співзалежність).

Пригніченість, забагато критики у свою адресу, демотивація все це супроводжує падіння самооцінки. Людина у такому стані схильна відчувати апатію чи підсвідомо боятися робити будь-що, що буде засуджене, негативно оцінене. Нерідко може хибно здаватися, що засудження слід чекати звідусіль, а тому і робити хоч якісь кроки взагалі не варто. Вийти з цього становища самотужки нелегко. А тому, якщо ви відчуваєте труднощі –  слід звертатися до фахівця, який допоможе зняти цей тиск і віднайти ресурс для нових зрушень.

ПРИЧИНИ ЗНИЖЕННЯ САМООЦІНКИ

Чому ж знижується наша самооцінка? Перш за все тому, що вона є доволі вразливою (її нестійкість могли спричинити проблеми батьківсько-дитячих стосунків, психологічні травми пізніших років). Нестійка самооцінка знижується щойно ситуація для нашого образу Я є несприятливою і загрозливою.

Механізм формування самооцінки полягає у зіставленні образу Я-реального із образом Я-ідеального. Що більші очікування були закладені батьками, суспільством, релігією, моральними нормами до Я-ідеального і що менше реальний образ відповідає цьому недосяжному ідеалові, то більше це фруструє людину і знижує її самооцінку. Впливають на формування нашої самооцінки й оцінювання інших людей, особливо відчутним цей фактор є в дитинстві. Байдужість батьків, неприйняття, порівняння з іншими дітьми, суцільні покарання – усе це відбиває віру в себе і формує позицію «Я – поганий».

ЯК ПІДВИЩИТИ САМООЦІНКУ

Щоб вирішити проблеми, пов’язані із самооцінкою, замало зробити собі кілька компліментів чи інших «механічних» дій. Ви маєте побудувати для себе цілу систему умов, що будуть сприяти покращенню ситуації:

  • з’ясування причин формування низької самооцінки / її ситуативного зниження

Які думки, події змушують вас думати про себе несхвально? Швидше за все, відповівши на це запитання ви знайдете зв’язок із болючим досвідом з минулого, наштовхнетеся на ваші внутрішні конфлікти;

  • пропрацювання наслідків психологічних травм і вирішення внутрішніх конфліктів

Це найкраще зробити із психологом, який допоможе вам не лише позбутися цього психологічного тягаря, а й відкриє можливість зробити цей досвід радше вашою силою, ніж вадою;

  • перебування у середовищі, яке вас підтримує і схвалює ваші дії

Люди, які будуть вас підтримувати, а не засуджувати, це чи не найважливіший фактор у прийнятті себе. Чудово, якщо ви маєте таке середовище, навіть в особі однієї людини! Якщо ж ні, то професійний психолог-консультант може стати для вас такою людиною.

Ключові слова:

самооцінка, низька самооцінка, висока самооцінка, підвищити самооцінку, комплекс неповноцінності, впевненість у собі, сором’язливість, я-концепція, я-образ, я-реальне, я-ідеальне, рівень домагань, асертивна поведінка

Автор