Психолінгвістика (рос., анахр., — психолингвистика) — це міждисциплінарна галузь наукового знання, предметом вивчення якої є психологічні аспекти мовлення та, ширше, мовленнєва діяльність як поєднання психології та лінгвістики.
Власне, щоби люди могли краще зрозуміти як засвоюєються, синтезується, відтворюється і, зокрема, вивчається додаткова мова — психологія та лінгвістика розглядаються, досліджуються та інтерпретуються у цій міждисциплінарній газулі інтегрально й з іншими науками, зокрема соціологією, логікою, семіотикою, філософією, неврологією тощо.
Взаємовпливи між мовленням та когнітивною сферою як предмет психолінгвістики, звісно також передбачають і всебічний аналіз мови у проекції на сприйняття, мислення, пам’ять, а також — формування цінностей, характеру, ідентичності, світогляду тощо.
Іншими словами, психолінгвістика корисна тим, що розглядає мову у контексті психології та навпаки і передбачає:
- Інтерпретацію мови як функції, а мовлення — як феномену психіки та свідомості
- Вивчення внутрішніх та зовнішніх факторів соціокультурної діяльності сучасної особистості у процесі їх взаємодії між собою
- Дослідження психіки у процесі засвоєння та використання мови шляхом експериментів
- тощо
Психолінгвістика і знеросійщення
З огляду на процеси і тенденції знеросійщення інфопростору в Україні, які суттєво пришвидшилися з початком росією підлої геноцидної війни та наявність відповідного суспільного запиту від кількох мільйонів “ще учора російськомовних” — до важливих завдань сучасної психолінгвістики належить також віднести і:
- Розробку та впровадження універсальної мовно-психологічної програми ефективного і непсихотравматичного знеросійщення (причому, як на індивідуальному, так і загальнодержавному рівнях)
- Створення психологічно підсиленої програми вивчення української мови (чи занурення у мовно-культурне середовище) для так званих “вестернів”, тобто громадян країн цивілізованого Заходу, які на фоні героїчного відстоювання Україною демократичного устрою — прониклися симпатією до “усього жовто-блакитного і з тризубом“
У цьому контексті доречно нагадати, що згідно з місією “Простору Психологів” однією з цілей створення та діяльності бірюзової організації — є розробка такого роду мовно-психологічних програм (продуктів), причому таких, які можна буде з одинаково високою ефективністю і персоналізувати, і масштабувати, а також використовувати як всередині України, так і поза її межами.
Психологія мови
Треба додати, що у широкому розумінні, психолінгвістику нерідко зводять до “психології мови”, галузі, яка звісно ж, тісно пов’язана з психолінгвістикою, але на відміну від психолінгвістики, котра вивчає психічну діяльність у формі мовлення та її взаємодію з іншими процесами людської психіки:
Психологія мови зосереджена на мові як феномені індивідуальної та колективної свідомості та, зокрема її ролі в життєдіяльності особистості.
Саме психологія мови досліджує, як, чому (і яка) мова впливає на відчуття, сприйняття, мислення, спілкування, поведінку тощо
Також предметом психології мови вважаються і психологічні особливості використання мови для комунікаційної (та іншої) взаємодії з оточуючими
До істотних аспектів психології мови, на мою думку, варто віднести ще:
- Функціональність: як мова використовується для комунікації, емоційного реагування, поведінкової регуляції, встановлення стосунків тощо
- Удосконалюваність: закономірності покращення мовленнєвих здібностей особистості впродовж різних вікових етапів розвитку
- Нейро-фізичні: обробка мови безпосередьо у мозку та з урахуванням особливостей перцепції і розуміння особистості в цілому, а також — нейро-психо-соматичних процесів синтезу та відтворення мови зокрема
- Комунікативні: особливості застосування мови у процесі соціальної діяльності, зокрема для самопрезентації, дружби, підтримки зв’язків з близькими, конфліктів тощо
Розібравшись з визначальними аспектами психолінгвістики або, як її ще інколи називають лінгвістичної психології — коротко охарактеризую своє бачення її закономірностей.
ЗАКОНОМІРНОСТІ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ
Закономірності психолінгвістики, найчастіше, тлумачать важливі особливості таких аспектів мовлення як: опанування, розуміння, відтворення (вироблення), засвоєння другої/додаткової мови.
Опанування мови
Оволодіння мовою, безумовно, непростий і тривалий процес адже відображає сприймання, розуміння, вироблення та застосування мови як інструменту комунікації та засадничої ознаки ідентичності.
З точки зору теорії психолінгвістики (і на практиці), процес опанування мови полягає у поступовому набуванні кількох основних мовних навичок, зокрема:
- Фонетичних (поставлена мова),
- Морфологічних (будова і порядок слів, граматика),
- Синтаксичних (розділові знаки, паузи та символи),
- Семантичних (значення слів)
- Лексичних (запас слів)
З урахуванням індивідуальності процесів вироблення вищевказаних навичок та враховуючи загальні закономірності їх поступового розвитку, психолінгвісти виокремлюють кілька основних аспектів/етапів процесу опанування мови:
- Сприйняття як здатність розрізняти звуки мови та коректно розуміти їх значення у контексті
- Продукування або відтворення мовлення, у вигляді чіткого підбору слів та коректної вимови, а також — побудови граматично правильних речень
- Рекурсія відповідно до синтаксичного принципу, уможливлює створення нескінченної кількості висловлювань із обмеженим набором правил їх утворення
- Чутливий період інтерпретує вікові ознаки найкращої сприйнятливі навчанню мовам у дітей
Розуміння мови
Під розумінням мови у психолінгвістиці мається на увазі спроможність особистості правильно і в достатньо повному обсязі тлумачити мовні повідомлення, які вона отримує усно чи письмово.
На практиці, розуміння мови є результатом взаємодії множини когнітивних механізмів, зокрема перцепції, уваги, мислення, пам’яті тощо.
Власне, розуміння мови як таке, прийнято вважати, відбувається одразу (чи майже водночас) на 5 рівнях:
- Фонетичному, де розпізнаються звуки і їх поєднання у словах
- Лексичному, який передбачає поінформованість про значення слів і правила їх вживання
- Синтаксичному, де кристалізується уявлення про граматично коректну побудову речень
- Семантичному, який відповідає за коректну інтерпретацію висловів, речень та інших одиниць смислу в цілому
- Прагматичному, де завдяки ситуативному розумінню мови — відбувається коректне зчитування намірів (інтенцій) співрозмовника, ідіом, діалектизмів тощо
Важливість розуміння мови для комунікації та соціальної взаємодії важко переоцінити, адже у психолінгвістиці воно досліджується як інтегрований підсумок багаторівневого засвоєння мовленнєвих повідомлень, збої на будь-якому з яких — можуть прозводити до як до тимчасового спотворення мовленнєвої функції, так і до розвитку мовленнєвих розладів.
Відтворення мови
Виробленням, відтворенням або продукуванням мови, психолінгвісти називають кількаетапний процес (див 5 пунктів вище) упродовж якого формуються та вимовляються слова, а відтак і безпосередньо відбувається комунікація (спілкування).
Важливо, що відтворення мовленнєвих конструкцій як таке — відбувається не завжди усвідомлено, а частіше, підсвідомо (чи навіть несвідомо).
Такого роду автоматизм мовлення трактується у психолінгвістиці як раніший чи пізніший, але неодмінний наслідок розвитку внутрішніх мовних моделей у процесі опанування мови.
Саме внутрішні мовленнєві моделі, за твердженнями психолінгвістів-теоретиків і згідно мого практичного досвіду, дозволяють не лише швидко і якісно опанувати мову, а й оперативно та коректно створювати мовленнєві повідомлення навіть у непростих комунікативних ситуаціях.
Засвоєння додаткової мови
Процес, упродовж якого діти/дорослі навчаються розмовляти не лише рідною мовою, а і відмінною від неї іноземною — психолінгвісти трактують як свого роду виклик, проте, водночас, багато хто відзначає його і таким, що містить у собі могутній стимул/винагороду.
Наприклад, занурившись в україномовне середовище “учорашні російськомовні” — можуть відкрити в собі питомі україноментальні архетипи та віднайти невичерпне джерело ресурсів для подолання розладу ідентичності і внутрішньої гармонізації особистості.
Або, з іншого боку, вивчення англійської мови, як домінуючої мови міжнародного інформаційного простору, само по собі, уже заохочується можливістю підімкнення особистості до велетенської за обсягами суспільно-інформаційної спадщини, що формувалася впродовж тисяч років саме на гуманістичних засадах і продовжує задавати тренди розвитку людства в цілому.
Чи, до прикладу, такі простіші переваги як можливість влаштуватися на роботу, налагодити співпрацю, презентувати якийсь продукт чи, врешті-решт просто порозумітися з оточуючими будучи закордоном.
Теорія і практика сучасної психолінгвістики — дозволяє визначити і кілька ключових чинників, сумарна дія котрих визначає показники успішності, швидкості та якості засвоєння іноземної мови:
- Вмотивованість. Без стійкого та усвідомленого бажання вивчити мову — починати, за великим рахунко, не варто, адже процес швидко набридне
- Вікові особливості. Діти, підлітки та молодь, як правило, вчать мови легше, водночас, якщо поставити собі це за мету в дорослому/зрілому віці та поєднувати різні стратегії — може бути навіть ефективніше, адже дітям і підліткам, зазвичай, бракує посидючості
- Мовна експозиція. Без постійної практики та регулярності використання — мова просто стирається з пам’яті, що й перетворює увесь процес на “сізіфову працю“, проте навіть без постійного її використання у спілкуванні, критичну масу можна підтримувати переглядом фільмів, читанням книг/сайтів/новин тощо
- Методичність. Означає, що комунікативно-інтерактивні методи навчання характеризуються вищим коефіцієнтом корисної дії, адже урізноманітнюють процес та утримують більші обсяги уваги і концентрації
- Через персоніфікацію психолінгвістика наголошує, що індивідуальні здібності особистості (пам’ять, інтелект, комунікабельність, екстраверсія) — здійснюють суттєвий (нерідко визначальний) вплив на швидкість і ефективність засвоєння іноземної мови
Іншими словами, як показує практика, для справді ефективного опанування іноземної мови в недитячому віці — замість “починати уже з понеділка”, потрібно передовсім усвідомити потрібність цього і виробити стійку вмотивованість.
Що, власне, дає змогу відносно швидко й ефективно досягти якісного результату шляхом пошуку та застосування (оптимально, разом з фахівцем) індивідуалізовано підібраних підходів, методів, стратегій, стилів навчання тощо.
В цілому, і психолінгвістичні теоретичні напрацювання, і безпосередня практика надання психолінгвістичної допомоги своїм клієнтам — дають мені необхідні підстави стверджувати, що найнадійнішим шляхом до засвоєння іноземної (додаткової) мови є:
- формування стійкої мотивації,
- підбір засобів досягнення цілі,
- відвідування мовних курсів,
- самостійне вивчення (книги, веб-ресурси, додатки)
- безпосереднє спілкування із носіями мови
КОГНІТИВНА ОБРОБКА ІНФОРМАЦІЇ
Крім вищевказаних і коротко охарактеризованих психолінгвістичних закономірностей, арсенал засобів лінгвістичної психології доволяє фахівцям оперувати і результатами досліджень когнітивної обробки інформації, яка постачаєтья органами чуттів та впливає на мовленнєву діяльність.
Що, зокрема, передбачає дослідження ментальних репрезентацій у мовленнєвій діяльності особистості, а також їнього впливу на перцепцію та продукування мови загалом
МЕНТАЛЬНІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ
Ментальними репрезентаціями психолінгвісти називають фундаментально важливі у сенсі осягнення навколишнього світу та взаємодії із ним — внутрішньо-психічні відображення дійсності, які формуються в людей на основі суб’єктивного досвіду та набутих знань.
Роль ментальних репрезентацій у житті індивіда важко переоцінити, адже саме вони уможливлюють такі мисленнєві процеси як обробка та впорядкування інформації, формування відношень, підбиття підсумків, цілепокладання, планування тощо
Сучасна психолінгвістична теорія та практика розрізняє одразу кілька різновидів ментальних репрезентацій:
- По-перше, концептуальні — формують найзагальніше уявлення особистості про категорії, явища, події, відношення тощо
- По-друге, перцептивні — які віддзеркалюють діяльність органів чуттів (імпринтинг)
- По-третє, мовні, тобто мовленнєві конструкції, які обгортають певні думки у певні слова
- По-четверте, епізодичні, що присвячені ситуативним спогадам про певний досвід, минулі події тощо.
Подібно до ролі явища імпринтингу, важливість ментальних репрезентацій у таких когнітивних процесах як мислення, сприймання, пам’ять та, зокрема мова і мовлення, без перебільшення, ключова і визначальна.
Не менш важливими у психолінгвістиці — такі суб’єктивні психічні відображення вважаються і для соціальної діяльності та взаємодії з оточуючими, позаяк керуючись ними, особистість у більшості випадків розуміє та інтерпретує поведінку.
Мова та ідентичність
Мова є не лише засобом спілкування, а й ознакою ідентичності, адже крім комунікативної функції, у ній відображаються історія, культура, традиції, цінності та менталітет нації чи етносу.
Більш того, в Україні періоду воєнної агресії з боку росії, є усі підстави стверджувати, що на жаль, хоч дуже високою ціною, але українська мова остаточно утвердилася у належній якості визначального чинника формування національної свідомості та єдності суспільства.
Як ознака ідентичності та засіб порозуміння, спільна мова єднає різних людей, але водночас, мовні відмінності є чи не основними чинниками розрізнення представників сусідніх етносів, культур тощо
В Україні державна мова відіграє засадниче значення у процесі відновлення національної ідентичності населення позаяк формує он- і офлайн лінгвістичний простір загалом та, зберігає питому культурну спадщину зокрема.
ПІДСУМКИ
Психолінгвістика або лінгвістична психологія, як видно з означених вище основних аспектів її суті, особливостей та закономірностей — сучасна і актуальна наукова дисципліна на перетині психології і лінгвістики з кількома іншими галузями наукового знання.
Завдяки результатам психолінгвістичних досліджень та роботі фахівців-психолінгвістів — поступово прояснюються можливості удосконалення таких важливих аспектів людської життєдіяльності як засвоєння рідної чи опанування іноземної мови, а також її розуміння та відтворення.
В Україні роль психолінгвістів особливо актуальна з огляду на по-перше, процеси знеросійщення інфопростору та колективної свідомості, і по-друге, поступове приєднання усе більшої кількості населення до англомовного середовища.
Підбір фахівців
На практиці, звернення до менe як спеціалістки у царині психолінгвістики — найчастіше пов’язані або з бажанням засвоїти іноземну мову (найчастіше англійську), або з потребою подолання труднощів переходу з російської на українську (унормуванням проявів розладу ідентичності, який, нерідко супроводжує ці процеси)
Іншими словами, якщо у вас є будь-які запитання стосовно використання арсеналу психолінгвістичних засобів для вирішення актуальної для вас чи ваших близьких проблематики (а особливо, якщо наведена вище інформація вам імпонує) — звертайтеся безпосередньо до мене через контакти у профайлі на веб-платформі
Або підберіть фахівців з відповідною підготовкою у спеціальному розділі “Простору Психологів” скориставшись функціоналом “націлювання експертизи”
