Екстравертний тип особистості

Узагальнені з урахуванням практичного досвіду відомості про екстравертний тип особистості у "Психоенциклопедії"

Екстраверт – особа зі спрямованістю особистості на зовнішній світ, діяльність у ньому, а не на свої суб’єктивні переживання.  

Люди з високим показником екстраверсії отримують задоволення від спілкування з іншими, прагнуть до широкого кола соціальних контактів та подій.

Проте можуть бути поверхневими у міжособистісних стосунках чи при виконанні нецікавих для них завдань.

Основні психологічні характеристики екстравертної особистості включають:

  • Соціальну активність
    • легко знаходять спільну мову з іншими,
    • схильні виступати ініціаторами нових знайомств,
    • полюбляють брати участь у розважальних, навчально-виховних та громадських заходах.
  • Емоційну та рухову розкутість: відкриті до взаємодії зі світом, зокрема через вільне вираження емоцій через вербальну та невербальну мову.
  • Швидкість ухвалення рішень: швидко та енергійно реагують на зовнішній світ та його подразники.
  • Залученість до новизни: часто шукають нові враження та стимулюючі досвіди.
  • Ініціативність:  виявляють тенденцію до ініціативи та активних дій.

ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ

Однією з найвідоміших концепцій, що розглядала особливості людей-екстравертів, є теорія Карла Юнга, творця аналітичної психології.

Саме він увів до обігу у психологічній науці поняття екстраверсії та інтроверсії.

Юнг стверджував, що екстраверти – це люди, які звертають свою увагу головно на зовнішні подразники та від них отримують енергію, у той час як інтроверти концентруються на своєму внутрішньому світі.

К.Г. Юнг вважав що психологічна різниця між екстравертами та інтровертами є вродженою.

У своїй теорії особистості Карл Юнг виокремив два загальні типи (інтроверти та екстраверти) та 4 психічні функції (відчуття, почуття, мислення та інтуїція).

Кожному зі загальних типів притаманний різний рівень розвитку цих 4 психічних функцій.

Звідси, на думку Юнга, існування 4 типів інтровертів та 4 типів екстравертів.

Інша теорія, пов’язана з екстравертністю – це теорія Гордона Оллпорта, який вважав, що екстраверти більш схильні до соціальної активності та взаємодії з іншими, і це відображається в їхньому стилі життя.

Інший психолог ХХ ст. Ганс Айзенк вважав, що екстравертність пов’язана зі здатністю швидкої адаптації до зовнішніх обставин та низьким рівнем невротичності.

П’ятифакторна модель особистості «Велика п’ятірка» (Big Five) включає екстраверсію до одного із п’яти факторів, що визначають особистість людини.

Згідно з нею, екстраверсія – це характеристика, що відображає рівень суспільної активності та спрямованості на зовнішній світ.

ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСТРАВЕРСІЇ

У 1964 р. американський психолог Марвін Цукерман провів дослідження зв’язків екстраверсії та потреби у стимуляції в таких людей за допомогою розробленої ним шкали оцінювання схильності до ризику і везіння, яка стала відома як Sensation Seeking Scale (SSS).

Вона вимірює ступінь схильності людини до ризикованої поведінки, пов’язаної з азартом, спортивними захопленнями, соціальною або фізичною адреналіновою стимуляцією тощо.

У результаті було виявлено, що люди з високими балами за шкалою SSS мають вищі показники екстраверсії.  

Психолог Любомир Ламі (Lubomir Lamy) здійснив у 1974 році експеримент за назвою “Екстраверсія і навички поведінки”, у ході якого встановлено, що екстраверти схиляються до швидких та динамічних рішень, а також до домінування в соціальних ситуаціях.

“Екстравертність і фізична активність”: це дослідження провів американський психолог Чарльз М. Морріс (Charles M. Morris) у 1956 році.  Було встановлено зв’язок між показником екстраверсії та рівнем фізичної активності у дітей – чим вищий рівень екстраверсії, тим активніша дитина.

ПСИХОЛОГІЧНА РОБОТА З ЕКСТРАВЕРТАМИ

Психологічна робота з екстравертованим типом особистості має включати опору на сильні сторони цього типу, а також може потребувати пропрацювання якостей, яких йому часто не вистачає:

  • Робота із самооцінкою, автономністю та рівнем домагань, оскільки екстраверти часто залежать від зовнішньої оцінки.
  • Заохочувати до саморефлексії та активного слухання співрозмовника.
  • Саморозвиток: екстраверти часто перебувають в центрі уваги, тому важливо допомогти їм розвивати свої здібності і таланти.  
  • Робота з емоціями: такі люди мають схильність до емоційної імпульсивності, тому важливо допомогти їм розуміти свої емоції та вчитися контролювати їх.
  • Підтримка здорового способу життя: оскільки екстраверти схильні до ризикованої поведінки, психолог може спонукувати їх до аналізу своїх вчинків та потенційних наслідків, продумувати можливі перешкоди до запровадження здорових звичок харчування, сну, відпочинку тощо.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “психологія особистості”, “типи особистості” і “психотерапевт” тощо

Універсальний і простий алгоритм націлювання експертизи у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності