Психосоматика статевої системи

Загальна інформація про психосоматику статевої системи організму в Психоенциклопедії на веб-платформі "Простір Психологів"

Психосоматика репродуктивної або статевої системи стосується взаємодії між психологічними факторами та фізичними симптомами, пов’язаними з репродуктивними органами та статевою функцією.

На практиці, поширені приклади психосоматичних симптомів у репродуктивній системі включають:

  • сексуальну дисфункцію:
    • еректильна дисфункція,
    • передчасна еякуляція,
    • відсутність сексуального бажання,
  • безпліддя,
  • виражений передменструальний синдром,
  • порушення менструального циклу,
  • тощо.

Важливо відзначити, що психосоматичні симптоми статевої системи зокрема та усього організму в цілому, не означають, що скарги людини є надуманими, та симптоми існують лише «у вашій голові».

Скоріше, вони відбивають складну взаємодію між психікою і тілом та вплив, який психологічні фактори можуть мати на фізичне здоров’я.

Перед тим як продовжити загальну характеристику цієї проблематики крізь призму практичного досвіду надання психологічної допомоги, зокрема, для читачів, які уже готові до діалогу з психологом, психосексологом чи експертом зі психосоматики;

Інформую, що у спеціальному розділі “Простору Психологів” можна підібрати фахівців шляхом “націлювання експертизи” на запити, відчуття, теми, симптоми, проблеми, розлади характерні для вас чи ваших близьких, а також, при бажанні звузити вибір спеціалістів шляхом вибору методів, спеціальностей, підходів, стилів тощо.

ПРОЯВИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

В теорії, психосоматичні симптоми та захворювання, пов’язані з репродуктивною системою, можуть проявлятися різними способами та мати значний вплив на якість життя людини.

На практиці, зазвичай, симптоми з’являються або загострюються під дією стресу, тривоги, депресії, внутрішніх конфліктів або труднощів у спілкуванні з іншими.

До функціональних сексуальних розладів, що мають психосоматичну природу, належать:

  • проблеми з досягненням або підтриманням ерекції,
  • нездатність попри бажання отримати сексуальне задоволення,
  • біль під час статевого акту,
  • зниження/підвищення лібідо (гіпо/гіперсексуальність)
  • хронічні запальні захворювання сечо-статевих органів
  • неврози вагітності та пологів.

Стрес і негативні емоційні переживання, особливо тривалої дії, можуть порушити природний гормональний баланс, який регулює менструальний цикл, адже нервова та ендокринна система є тісно взаємопов’язаними.

Внаслідок такого дисбалансу можливе скорочення циклу, нерегулярні менструації або їх затримки, аменорея.

Психогенно зумовлене безпліддя пов`язують з тим, що стрес і хвилювання порушують гормональні фізіологічні процеси, пов’язані з овуляцією, заплідненням та здатністю до виношування плоду.

Хелене Дойч в своїй роботі описує, що жінки з психогенним безпліддям мають такі дві крайні психологічні особливості:

  1. Схильність до змагання і домінування, маскулінність, незадоволене прагнення незалежності;
  2. Фізична або психічна незрілість, схильність займати залежну позицію, інфантильна прив’язаність до матері.

Психологічні негаразди можуть викликати тілесні блоки, надмірний біль у тазу, низу живота під час менструації або статевого акту, що може призводити до травматизації статевих органів та подальшого страху перед сексуальною взаємодією.

Прикметно, що до психосоматичних розладів сечової системи також відносять пов’язані з підвищеною тривожністю, обсесивно-компульсивним розладом та уникаючою поведінкою:

  1. Необґрунтовані позиви до сечовипускання.
  2. Часте сечовипускання.
  3. Нетримання сечі.
  4. Хронічний цистит та ін.

ПРИЧИНИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ

Причини психосоматики репродуктивної системи можуть бути різними і містити поєднання психологічних і фізичних факторів.

Ось кілька найпоширеніших причин психосоматики статевої системи:

  • Стрес і занепокоєння
  • Негаразди у міжособистісних стосунках:
    • проблеми спілкування,
    • емоційна дистанція,
    • конфлікти з друзями, колегами, членами сімʼї, партнером.
  • “Психосоматичний профіль” особистості:
    • наявність хронічних неприємних переживань,
    • алекситимія,
    • систематичне придушення емоцій та тримання їх у тілі,
    • невротичне суперництво з іншими,
    • схильність до заниженої або нестійкої самооцінки.
  • Психотравматичний досвід:
    • сексуальне насильство,
    • домагання (навіть якщо людина була очевидцем, а не жертвою).
  • Психічні розлади різної етіології.
  • Фактори способу життя:
    • куріння,
    • надмірне вживання алкоголю,
    • неправильне харчування,
    • гіподинамія,
    • нестача відпочинку та сну.

Іншими словами, психосоматичні порушення у роботі репродуктивної системи можуть мати кілька причин, тому для встановлення точного діагнозу, зазвичай, необхідне ретельне медичне обстеження, психотерапевтичний супровід та робота з сексологом для комплексного виявлення характеру патогенезу та призначення відповідного лікування.

ЛІКУВАННЯ

На практиці, лікування психосоматичних розладів репродуктивної системи передбачає виявлення та усунення основних психогенних факторів, які сприяють появі симптомів.

Важливим також є підвищення рівня стресостійкості та емоційного інтелекту, покращення комунікативних навичок, розвиток особистості.

Серед засобів, що мають терапевтичний вплив і вирізняються особливою ефективністю, на мою, думку, важливо вказати:

  • Психотерапія:
    • розмовна терапія може допомогти людям визначити та усунути психологічні фактори, що сприяють виникненню психосоматичних симптомів;
    • арт-терапія, кататимно-імагінативна та тілесно-орієнтована терапія допоможуть:
      • відреагувати витіснені негативні переживання,
      • позбутися скутості, зокрема м’язових затисків.
  • Техніки управління стресом: медитація, йога, глибокі дихальні вправи тощо.
  • Психофармакологія:
    • відповідно до призначення лікаря.
  • Терапія для пар:
    • якщо саме проблеми у діадних стосунках сприяють сексуальній дисфункції або безпліддю,
    • може бути корисною для покращення спілкування та вирішення конфліктів.
  • Унормування способу життя:
    • позбування шкідливих звичок,
    • унормування сну, харчування, відпочинку,
    • спорт чи фізкультура
    • тощо.

Можливо повторюся, проте лікування повинно бути спрямоване на відновлення функцій усіх систем організму, а не тільки репродуктивної. Тому часто доцільно звертатися до таких спеціалістів, як ендокринолог, невролог іноді гастроентеролог.

Звісно, що схема лікування залежатиме від конкретних симптомів і основних причин захворювання, тобто має бути адаптованою до індивідуального випадку пацієнта.

ПІДБІР ФАХІВЦЯ

Перед або після звернення до фахівця у сфері ментального здоров’я (психолог, сексолог, психотерапевт) доречно проконсультуватися з медичним працівником (терапевт, гінеколог, уролог), що може допомогти виключити будь-які інші захворювання, які можуть сприяти появі психосоматичних розладів статевої системи.

Щоби розпочати процес з’ясування усього спектру психогенних та соматичних причин сечостатевих психосоматичних розладів у вас чи ваших близьких та розробити індивідуальний план їх подолання, при потребі за участі кількох фахівців:

  1. Спочатку звертайтеся до мене безпосередньо через профайл.
  2. Підберіть відповідних спеціалістів шляхом “націлювання експертизи” на запити, теми, відчуття, проблеми, розлади, скарги тощо, а при потребі визначте і методи, спеціальності, підходи та інші параметри в “окремому вимірі Простору Психологів”.