Любовна аддикція

Заснована на практичному фаховому досвіді інформація про любовну аддикцію у Психоенциклопедії на psyhology.space

У сучасному світі дуже розповсюдженою проблемою стала адиктивна поведінка, зміст якої полягає у нав’язливій потребі виконання певної діяльності чи активності задля отримання особливого задоволення, покращення самопочуття та намагання відволіктися від неприємних переживань. Проте здійснення такої активності має дуже високу періодичність та інтенсивність, що призводить до руйнівних наслідків для самої людини. 

Основною характерною ознакою адикції є постійне або періодичне невгамовне переживання залежною особою нестримного потягу до певної активності. 

Адикції розрізняють:       

  1. Хімічні – в їх основі лежить залежність від психоактивних речовин: алкогольна, залежність, опійна.
  2. Нехімічні – залежність від певної поведінки: гемблінг, любовна.
  3. Проміжні – об’єднують риси хімічних та нехімічних: харчові адикції.

Нехімічні адикції – це поведінкові адикції. Об’єктом залежності є не речовина, як у хімічний адикції, а саме патерн поведінки. Також не хімічну адикцію називають поведінковою залежністю. 

Характерними ознакам такої залежності є: 

  1. Пріорітетність діяльності
  2. Зміна настрою. Може бути переживання особливого задоволення, стан емоційного підйому або навпаки набуття спокою при здійсненні улюбленої діяльності.
  3. Толерантність – кількісне збільшення параметрів улюбленої діяльності.
  4. Симптом відміни – виникнення неприємних відчуттів при неможливості виконання діяльності. 
  5. Конфлікт – протистоянння у різних сферах життя людини, коли улюблена діяльність стає є єдиним, чому людина приділяє час.
  6. Рецидив – повернення до улюбленої активності після довгого періоду незаняття ним.

Любовна адикція відноситься до поведінкової адикції. У свою чергу вона також може бути поділена на: 

  • любовна адикція
  • сексуальна адикція
  • адикція уникнення
  • співзалежність.

Любовна адикція це поведінкова адикція, об’єктом якої є інша людина. До виникнення любовної адикції, яку людина називає коханням, своє життя вона вважає нецікавим та нудним. Проте коли з’являються відносини, що характеризуються як любовна залежність, особа повністю поринає у ці відносини. Для неї з’являється Цінним інший, який стає важливим об’єктом. Всі думки особи заповнені лише Цінним іншим.  Такі думки мають характер надцінної ідеї, домінуючий характер та є доволі нав’ язливими.

Любовна адикція характеризується тим, що велика кількість часу та уваги приділяється Цінному іншому. 

Цінним інший наділяється такими рисами характеру, які йому не є притаманними. Залежна особа (адикт) не тестує реальність та свої очікування від Цінним іншого. 

У таких стосунках адикт забуває про себе, свої бажання та потреби. Зменшує спілкування зі знайомими та рідними, в його системі цінностей залишається лише Цінним інший.

Етапи розвитку адиктивних стосунків

Першим етапом таких відносин є дуже стрімкий розвиток, на початку якого закохані проводять весь час разом. Коло їх знайомих може або суттєво зменшитися, або взагалі зникнути. 

Другий етап характеризується виникненням страху бути поглинутим та страху бути покинутим. Один з адиктів, який є більш активним, намагається весь час бути із Цінним іншим так, як і на початку відносин. Проте Цінним інший починає віддалятися від аддикта, оскільки у нього виникає страх бути поглинтум іншим. У той же час адикт сприймає це як покинутість та намагається ще більше часу проводити із Цінним іншим. Тобто у першого аддикта виникає страх бути поглинути, в іншого – страх бути покинутим. Так формується порочне коло, в якому один наздоганяє, а інший тікає. 

У вказаному періоді відносин може бути сформована ще одна залежність (як правило, не поведінкова) аддикта уникнення, задля створення власного простору, як гемблінг, хімічна чи алкогольна залежність.

Одним варіантом виходу із даної ситуації для аддикта уникнення є різкий розрив стосунків, при цьому для того, щоб зменшити інтенсивність власних емоцій, аддикт уникнення знеціює повністю партнера та стосунки у цілому. 

Проте важливо зауважити, що кожний із аддиктів буде повторювати такі цикли адиктивних стосунків з іншими партнерами. Характерною рисою поведінки адиктів є відсутність довіри у стосунках. Вони не почувають себе безпечно у довірливих стосунках, оскільки, як правило,з дитинства, у них сформована думка про їх непотрібність та молозначущість. 

Свої стосунки вони будуть лише із адиктивними партнерами, оскільки партнери без залежної поведінки їх не цікавлять. Стосунки з людьми з любовною адикцією схожі на емоційні гойдалки, на яких після різкого підйому буде різкий спад.

Отже, любовна адикція – це поведінкова залежність, об’єктом є якої є Цінний інший. У таких стосунках втрачається інтерес до власної особистості, а набуває важливості лише Інший. Для того, щоб позбутися любовної адикції варто звернутися до спеціаліста, проте першими кроками до виходу із залежності є турбота про себе, приділення часу власним інтересам, захопленням та розширення кола спілкування за межами інтересів іншого адикта.