Простір Психологів

Уособлення колективної свідомості співзасновників веб-платформи

Психоневрологічні розлади

390

Психоневрологічні розлади (або нейропсихіатричні розлади) — це група психічних розладів, які пов’язані зі змінами у функціонуванні нервової системи. 

Вони можуть бути спричинені різноманітними факторами, такими як травми голови, інфекції нервової системи, хронічний стрес, генетичні фактори тощо.

Термін “психоневрологічні розлади” був вперше використаний німецьким невропатологом (неврологом) та психіатром Карлом Верніке (Carl Wernicke) в кінці XIX століття, який використовував його для опису розладів, що пов’язані з ураженнями певних ділянок головного мозку.

З тих пір поняття почало широко використовуватися в науковій та медичній літературі для опису різноманітних розладів нервової системи, що впливають на психічні функції людини.

Психологічні теорії психоневрологічних розладів

Загальна психологія пропонує багато теорій, які стосуються психоневрологічних розладів. Ось кілька з них:

  • Психоаналітична теорія
    • Розвинута Зигмундом Фройдом та його послідовниками.
    • Стверджує, що психоневрологічні розлади пов’язані зі зіткненням несвідомих бажань та конфліктів.
  • Когнітивна теорія
    • Запропонували її Аарон Бек та його послідовники.
    • Описує, що психоневрологічні розлади пов’язані з негативними думками та спотвореннями сприйняття, які можуть бути виправлені за допомогою когнітивно-поведінкової терапії.
  • Біогенетична теорія
    • Головна ідея полягає у тому, що психоневрологічні розлади можуть бути спричинені генетичними та біологічними факторами.
    • Запропонована відомими нейропсихіатрами, такими як Елле Фрейденрейх та Пітер Макгаффін.
  • Теорія соціального навчання
    • Авторства Альберта Бандури,
    • Наголошує, що психоневрологічні розлади можуть бути спричинені численними негативними досвідами та навчанням, що ведуть до хибних уявлень про світ.
  • Теорія стресу
    • Полягає у тому, що психоневрологічні розлади можуть бути спричинені стресом та негативними життєвими подіями.
    • Цю теорію розвивали такі відомі психологи, як Річард Лазарус та Сьюзен Кобіс-Бернштейн.

Експерименти щодо психоневрологічних розладів

Для повноти картини, пропонуємо розглянути також кілька популярних психологічних експериментів щодо психоневрологічних розладів:

  • Експеримент “Загальний адаптаційний синдром”
    • Був проведений Генрі Селігманом.
    • Досліджував реакції тіла на стрес
    • Показав, що довготривалий стрес може мати шкідливий вплив на здоров’я
  • “Експеримент з вільним асоціативним словом”
    • Проведений Андреасом Холлером.
    • Він описав когнітивні функції у людей з шизофренією та знайшов, що вони мають проблеми з пригадуванням та здатністю до асоціацій.
  • “Експеримент з дистрактогенними завданнями”
    • Його автором був Майкл Поснер. 
    • Метою було дослідити  увагу у людей з ув’язненням.
    • У результаті було виявлено, що вони мають проблеми зі зосередженістю та увагою.
  • Експеримент “Релаксаційний ефект”
    • Проведений Робертом Айдаром.
    • Він досліджував ефективність різних методів релаксації у лікуванні тривожних розладів.
  • “Експеримент із електроенцефалограмою”
    • Здійснений Вільгельмом Вундтом.
    • Дослідив електричну активність мозку в людей з різними розладами
    • Відкрив, що вони мають відмінності в електричній активності від тих, хто немає розладів.
       

Які способи лікування психоневрологічних розладів?

Нижче перелічені основні методи лікування психоневрологічних розладів, які, як правило, рекомендують поєднувати, адже це сприяє ефективному лікуванню (використовуючи лише один із них, важко досягнути бажаного результату):

  • Психотерапія
    • Використовується з метою покращення психічного здоров’я.
    • Різні її види є ефективними для різних розладів, включаючи:
      • когнітивно-поведінкову терапію,
      • психодинамічну,
      • гештальт
      • інтегративну
      • сімейну
      • та інші.
  • Фармакотерапія
    • Це лікування за допомогою медичних препаратів, які призначаються залежно від типу та важкості розладу.
    • Наприклад, антидепресанти, анксіолітики та антипсихотичні препарати, зазвичай, призначені для лікування різних психоневрологічних розладів.
  • Електроконвульсивна терапія
    • Лікування, яке дуже рідко, але ще інколи використовується при розладах, які неможливо вилікувати застосовуючи фармакотерапію та психотерапію.
    • Воно полягає в прикладанні електричного струму до голови пацієнта
  • Транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС, англ. Transcranial magnetic stimulation, TMS)
    • новітній метод лікування психоневрологічних розладів, який полягає в застосуванні магнітного поля до голови пацієнта.
    • може бути ефективною для лікування депресії та інших розладів.

Підсумки

Якщо ви фіксуєте у себе чи небайдужих вам людей будь-які вищевказані ознаки, що характерні для психоневрологічних розладів —

Своєчасно звертайтеся до фахівців по психологічну допомогу і якомога швидше й доступніше мінімізуйте усі ризики нехтування цією суттєвою небезпекою для психічного і фізичного здоров’я.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психоневролог”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор

Психотичні розлади

738

Психотичні розлади, в широкому розумінні, це група психічних захворювань, які характеризуються втратою контакту з реальністю, тобто здатністю відрізняти реальність від уявлення.

Фахівці у Просторі Психологів, зазвичай, пов’язують психотичні розлади із порушенням сприйняття, мислення, емоцій та поведінки людини.

Найчастіше серед психотичних розладів згадуються:

  • шизофренія
  • шизоафективний розлад
  • біполярний афективний розлад з психотичними ознаками
  • параноїдний розлад
  • депресія з психотичними ознаками
  • тощо

Симптоми психотичних розладів можуть включати:

  • галюцинації (сприйняття звуків, запахів, образів тощо, які не існують в реальності),
  • спотворене мислення,
  • розлади мовлення,
  • порушення поведінки,
  • суїцидальні думки
  • та інші.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ

Психотичні розлади досліджувало чимало учених. Ось кілька із них:

  • Зигмунд Фройд
    • «Батько» психоаналізу
    • Працював з клієнтами, які мали психози
    • Досліджував психічні механізми, що лежать в основі цих розладів
  • Карл Юнг
    • Швейцарський психолог
    • Розвивав теорію колективного несвідомого та архетипів
    • Працював з клієнтами, які мали психози
  • Аарон Бек
    • Американський дослідник
    • Розробив кілька новацій у царині когнітивної терапії
    • Використовував їх для лікування людей з психотичними розладами
  • Роналд Лаїнг
    • Шотландський психіатр
    • Працював з клієнтами, які мали шизофренію
    • Розвивав альтернативні методи лікування, такі як антипсихіатрія
  • Девід Розенхан
    • Американський психолог
    • Провів знаменитий експеримент з психіатричними лікарнями, щоби проаналізувати, як лікарі діагностують людей з психотичними розладами
  • Йозеф Блекер
    • Австрійський психолог
    • Досліджував психози
    • Розвивав теорію схематичних розладів, що описує, як негативні переконання можуть призвести до психозу.

Це тільки декілька з численних дослідників, які внесли вагомий вклад у дослідження психотичних розладів.

ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ПСИХОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ

Для повноти картини, увазі читачів також кілька найбільш популярних психологічних теорій щодо психотичних розладів:

  • Теорія психоаналізу:
    • Була розвинена Зигмундом Фройдом та його послідовниками.
    • Стверджує, що психози виникають через несвідомі конфлікти та невротичні механізми, такі як:
      • регресія
      • проекція
      • тощо
  • Теорія когнітивно-поведінкової психотерапії:
    • Її автором є Аарон Бек
    • Описує, що психози виникають через:
      • негативні переконання
      • спотворене сприйняття дійсності
  • Теорія атрибуції:
    • Розроблена Фріцом Хайденом та іншими психологами.
    • Стверджує, що люди з психотичними розладами мають спотворене уявлення про те, що інші люди думають про них
    • Звідси і виникають негативні атрибуції
  • Теорія міжособистісних відносин:  
    • Впроваджена Гаррі Стеком та іншими психологами.
    • Свідчить про те, що психози виникають через проблеми відносин з іншими людьми, такими як відчуття:
      • неприйняття,
      • відсторонення
      • відмежування
  • Теорія стресу:
    • Наголошує, що психози можуть виникати як наслідок надмірного стресу
    • Її засновником є Ханс Сельє

Це лише кілька з багатьох психологічних теорій, які пояснюють походження психотичних розладів.

ПСИХОТЕРАПІЯ ПСИХОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ

Психотерапія та консультації психіатра — може бути корисною для людей з психотичними розладами, особливо в комбінації з медикаментозною терапією.

Нижче декілька способів, як психотерапевт чи псіхіатр може допомогти при супроводжуючій (підтримуючій) психотерапії розладів цього спектру:

  • Фахівець допомагає клієнту зрозуміти, що означає діагноз та як він впливає на життя.
    • Це сприяє тому, що клієнт відчуває підтримку і починає робити перші кроки у
      • керуванні своїми симптомами
      • зменшенні стигми, що пов’язана з психотичним розладом
  • Розвиток здатності розрізняти реальність від уявлення:
    • Клієнти з психотичними розладами, зазвичай, мають труднощі у відмежуванні  своїх уявлень від реальності
    • Спеціаліст:
      • допомагає клієнту відчути різницю між тим, що є реальним, і тим, що є уявним
      • впроваджує стратегії для зменшення впливу уявлень на життя клієнта
  • Розвиток навичок управління симптомами:
    • Рекомендує як розвинути навички управління своїми симптомами, такими як галюцинації та хибні переконання.
    • Це може включати навчання клієнтів, як розпізнавати ризикові ситуації та як використовувати стратегії для поступової редукції симптомів

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психотичні розлади”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор

Психологічні комплекси

461

Психопатологічні комплекси, назагал, це ніщо інше як сукупність психічних (психологічних) симптомів, які поєднуються між собою і вказують на наявність певного розладу чи розладів людської психіки.

Кожен психічний розлад має свої характерні симптоми, які можуть включати в себе різні елементи, зокрема:

  • емоційні,
  • когнітивні,
  • поведінкові,
  • фізичні,
  • гострі,
  • явні,
  • приховані,
  • патологічні,
  • тощо

Відтак, коли певні психологічні симптоми з’єднуються між собою і утворюють якусь цілісну картину — то ця сукупність кваліфікується сучасними фахівцями-психологами як психологічний (інколи психопатологічний) комплекс.

Наприклад, комплекс симптомів, що характеризують депресивний розлад — може включати в себе такі симптоми, як:

  1. Спад настрою,
  2. Втрата інтересу до звичних справ,
  3. Зниження енергії,
  4. Порушення сну,
  5. Зміни апетиту,
  6. Відчуття провини та безнадії
  7. тощо

Комплекс симптомів, що відповідає шизофренії, зазвичай, супроводжується  галюцинаціями, делірієм, порушеннями мислення та хибним сприйняттям реальності.

Психопатологічні (психологічні) комплекси є важливими для діагностики та лікування психічних розладів, оскільки дають загальну картину симптомів, що можуть бути використані для постановки діагнозу і розробки індивідуального плану лікування.

Хто вивчав психопатологічні комплекси?

Теоретичні аспекти “симптомокомплексів” вивчають в рамках психіатрії та клінічної психології, адже в сучасній психології — комплекси є одним з ключових понять у діагностиці та класифікації психічних розладів.

Комплекси були вперше описані німецьким психіатром Емілем Краепеліном у кінці 19 століття, який розробив оригінальну класифікацію психічних розладів на основі психопатологічних симптомокомплексів.

Ця класифікація стала відомою як Краепелінова система і використовується досі в психіатрії.

У 20 столітті комплекси досліджували і використовували для опису різних психічних станів, таких як неврози, депресія, шизофренія тощо такі відомі психіатри та психологи, такі як Зігмунд Фройд, Карл Юнг, Ерик Фромм, Ролло Мей тощо

Сьогодні вивчення феномену продовжується в рамках психіатрії, психології, нейронауках та інших наукових дисциплін, що займаються вивченням психічних розладів та їх лікуванням.

Психологічні комплекси: теорії

Існує багато психологічних теорій, які пояснюють симптомокомплекси та їх походження, а відтак далі ми наведемо лише кілька основних із них:

  • Психодинамічна
    • Розроблена Зігмундом Фройдом та його послідовниками.
    • За цією теорією, психічні розлади виникають в результаті:
      • Конфліктів між свідомим і несвідомим,
      • Наслідків травматичного досвіду, що відбувався у дитинстві
  • Поведінкова
    • Описана Б.Ф. Скіннером та його школою.
    • Згідно із нею, симптоми є результатом навчання та підсилення певних поведінкових зразків.
  • Когнітивна
    • Автором якої є Аарон Бек та інші дослідники.
    • Стверджує, що симптоми виникають в результаті негативних переконань та способів мислення, що ускладнюють сприйняття дійсності
  • Біологічна теорія
    • Розроблена багатьма вченими, які вивчають фізіологічні та хімічні аспекти психічних розладів.
    • За цією теорією, симптоми виникають в результаті порушень у роботі нервової системи та мозку
    • Регулярно вона доповнюється новими припущеннями та відкриттями

Треба додати, що різні автори/фахівці/науковці — можуть пояснювати комплекси відмінними способами, але в цілому — симптомокомплекси використовуються для класифікації та діагностики різних психічних розладів.

Класифікація психічних розладів Еміля Краепеліна

Еміль Краепелін був німецьким психіатром, який розробив одну з перших класифікацій психічних розладів на основі психопатологічних симптомокомплексів.

Його система класифікації, відома як Краепелінова:

  1. Була опублікована у 1883 році
  2. Оновлювалась протягом наступних десятиліть
  3. Базується на симптомах та симптомокомплексах, які він спостерігав у своїх пацієнтів. 
  4. Групувала психічні розлади у великі категорії, які включали:
    • неврози,
    • психози
    • ендогенні психічні розлади

Причому, кожна з цих категорій була поділена на підкатегорії, які відображали конкретні симптомокомплекси та вказували на можливу причину розладу.

Наприклад, підкатегорії неврозів включали фобії, іпохондрію, неврози серця, а підкатегорії психозів включали шизофренію та маніакально-депресивні розлади.

Краепелін також розробив систему нумерації, в якій кожен розлад мав свій власний номер, що дозволяло лікарям точно ідентифікувати недугу.

Хоча класифікація була революційною для свого часу, з часом була розкритикована за своє обмеження на симптоматику та недостатню увагу до можливих причин психічних розладів.

Однак, його класифікація стала основою для багатьох інших психічних розладів, які досі використовуються в психіатрії. 

Як відбувається психотерапевтична робота зі симптомо-комплексами?

Психотерапевтична робота зі симптомокомплексами зазвичай полягає в розумінні та зміні психологічних факторів, що лежать в основі цих симптомів.

Для цього використовуються різні методики, залежно від типу та причини розладу.

Один з методів — когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка орієнтована на використання технік для  зміни негативних думок та поведінки, що викликають симптоми.

У цій терапії клієнти навчаються розпізнавати та змінювати свої негативні думки та поведінку, що може редукувати симптоми, або пй навіть повністю зняти їх.

Інші підходи  можуть включати психоаналіз, який спрямований на виявлення підсвідомих причин психічних розладів через розкриття несвідомих проявів, які можуть викликати симптомокомплекси.

Для цього  використовують методи, такі як асоціація, трансфер, розкриття снів та інші.

Буває, що при роботі з комплексами використовують екзистенційну терапію, яка допомагає клієнту знайти свій життєвий сенс та орієнтацію у світі, а також інші форми терапії, такі як арт-терапія, тілесно-орієнтована, та інші.

Підсумки

В загальному, така робота в психотерапії має на меті усвідомлення та зміну факторів, що лежать в основі цих симптомів.

А це, у свою чергу, дозволяє клієнту отримати засоби для кращого функціонування та зменшення дистресу, який провокує симптомокомплекс

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор

Психологічні розлади

593

Психологічні або психічні розлади є складною та важливою темою, яка стосується багатьох аспектів життя людини.

Психологічні розлади відіграють суттєву роль у впливі емоційного стану, поведінку та загальний добробут.

Важливо пізнати ці розлади, розуміти їх природу та шляхи подолання як на індивідуальному рівні, так і для суспільства в цілому.

Розуміння психологічних розладів

Людський розум – надзвичайно складний та загадковий. Іноді він може переносити у світ радості та досягнень, а іноді занурювати в глибини незрозумілої тривоги та суму.

Психологічні розлади є ключем до розуміння цієї динаміки та її порушень.

Психологічні розлади – це широкий спектр психічних станів, які відзначаються змінами у мисленні, емоціях та поведінці людини.

Це можуть бути депресія, тривожність, шизофренія, розлади адаптації та інші стани, що впливають на здатність особи функціонувати у повсякденному житті.

Розуміння психологічних розладів вимагає більше, ніж просто знання про симптоми, адже відкриває двері до внутрішнього світу тих, хто переживає ці стани та означає здатність відчувати їхні страхи, тривогу та внутрішні конфлікти, як мінімум мовчазно співпереживаючи через емпатію.

Розуміння психологічних розладів допомагає знизити стигму, яка оточує ці стани.

Стримування стереотипів та попередження дискримінації важливо для створення сприятливого середовища, де люди можуть відверто звертатися за допомогою та підтримкою.

Розуміння психологічних розладів – це процес, що відкриває можливість поглиблено розглянути різноманітність людського досвіду.

Це нагадує про те, що внутрішній світ не завжди відображається на зовнішньому.

Сприяючи розумінню та співпереживанню, ми зближуємося до побудови більш емпатичного та сприйнятливого суспільства для всіх.

Пізнання психологічних розладів

Людський розум – це неймовірно складний лабіринт, де розташовані найтонші зв’язки думок, емоцій і переживань.

Психологічні розлади – це одне із вікон, які дозволяють поглиблено розглянути цей внутрішній світ.

Розкриваючи таємниці психологічних розладів, можна проникнути в глибини людської психіки та зрозуміти, як розбиратися з цими викликами.

Психологічні розлади – це не просто “хвороби розуму”, а комплексні стани, що вражають сприйняття світу, емоції та поведінку.

Пізнати ці розлади означає вивчити їхню природу, симптоми та можливі причини.

Від багатогранності депресії до рухливості біполярного розладу – пізнання дозволяє зв’язати порушені пазли в єдине ціле.

Пізнання психологічних розладів дає можливість більше зрозуміти себе та інших.

Це допомагає покращити міжособистісні взаємини, сприяє співпереживанню та знижує стигму.

Причому, важливо усвідомити, що психологічні розлади не визначають людину, а лише є частиною її життєвого шляху.

Пізнання психологічних розладів – це також шлях до власного зростання та розвитку.

Освіта є ключем до розуміння, а розмови важливим інструментом для зміцнення свідомості суспільства.

Розмови допомагають зламати бар’єри страху та незнання.

Вивчення психологічних розладів – це подорож в невідомий світ, де кожна лінія, кожен кольоровий відтінок важливий.

Це відкриває можливість бачити більше, розуміти глибше і підтримувати одне одного навіть у найскладніших моментах.

Подолання психологічних розладів

Для подолання психологічних розладів варто звернутися за допомогою до фахівця.

Психологи, психіатри та психотерапевти мають знання та інструменти для діагностики та лікування розладів.

Вони сприяють виявленню причин, розумінню симптомів та розробці індивідуального плану підтримки.

Психотерапія – це цінний інструмент для подолання психологічних розладів.

Вона допомагає зрозуміти корінь проблеми, навчитися краще розуміти думки та емоції, а також розвивати стратегії подолання. Гештальт, психоаналіз, психодинамічна, когнітивно-поведінкова та інші види психотерапії можуть суттєво допомогти змінити негативні паттерни мислення та поведінки.

Важливо, що для деяких психологічних чи психічних розладів — медичне лікування є важливою складовою.

Призначення психіатром, психотерпевтом чи психологом зі спецуіальною підготовкою ліків — може допомогти зменшити симптоми, полегшити емоційні переживання та забезпечити більш стабільний стан.

Підтримка оточуючих грає важливу роль у подоланні психологічних розладів.

Відкриті розмови, співчутливість та невідмовність у допомозі можуть знатно полегшити процес.

Здоровий спосіб життя – ще один ключовий чинник у подоланні розладів.

Регулярна фізична активність, збалансоване харчування, налагодження режиму сну та відпочинку підтримують фізичне та емоційне здоров’я.

На практиці, подолання психологічних розладів потребує часу, терпіння та всебічної взаємодії між клієнтом і фахівцем.

У цьому процесі важливо встановлювати реалістичні цілі та цінувати кожен маленький успіх, а поетапний підхід дозволяє крок за кроком підніматися назустріч внутрішньому здоров’ю.

Подолання психологічних розладів – це своєрідна подорож, в якій кожний крок робить людей сильнішими або шлях до глибшого розуміння себе, до здоров’я та добробуту.

Також важливо пам’ятати, що на цьому шляху клієнтів супроводжує не лише боротьба, а й можливість зростання та самовдосконалення.

Підсумки

Розуміння та пізнання психологічних розладів важливо не лише для тих, хто безпосередньо стикається з цими проблемами, але й для всього суспільства.

Фахівці у Просторі Психологів вважають, що кваліфікація, професіоналізм та своєчасне звернення – три ключові фактори, що допомагають клієнтам подолати психологічні розлади і жити повноцінним життям, незважаючи на труднощі

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психологічні розлади”, так і одразу за кількома, наприклад “дитячий психолог”, “сімейний психолог” і “психічні розлади” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор

Психологія організації

795

Термін вперше був запропонований в 1913 році американським психологом та бізнесменом Гуго Мюнстербергом у його книзі “Psychology and Industrial Efficiency” (“Психологія та промислова ефективність”).

У  ній Мюнстерберг обговорює застосування психологічних принципів та методів для підвищення ефективності роботи в промисловості та бізнесі.

Протягом наступних десятиліть фахівці продовжували, розвивали та застосовували концепції організаційної психології, зокрема в галузі кадрового управління, психологічної діагностики, організаційної поведінки та комунікації в організаціях.

Психологія організацій – це наука, яка вивчає поведінку людей в корпоративному середовищі та її вплив на ефективність організаційних процесів.

Вона порушує низку різноманітних питань, пов’язаних з поведінкою, включаючи мотивацію, лідерство, комунікацію, конфлікти, розвиток та навчання персоналу, адаптацію до різних організаційних культур та інші аспекти, які впливають на працівників і ефективність установи в цілому.

Дана галузь використовує знання з психології для дослідження того, як люди поводяться на роботі, і які фактори впливають на їхню продуктивність.

Вона включає в себе розробку та застосування методів, що допомагають зрозуміти і покращити взаємовідносини між людьми в організації, підвищити ефективність робочих процесів, покращити комунікацію  у колективі та досягти інших організаційних цілей.

Теоретичні основи психології організацій

Сюди належать основні теорії на яких базується ця галузь.

Розглянемо, теорію класичного менеджменту: вона грунтується на твердженні, що  ефективність організації може бути досягнута шляхом створення чіткої ієрархії та встановлення системи контролю.

Згідно з цією теорією, робота повинна бути розподілена таким чином, щоб кожен працівник займався своїми функціями, а рішення приймалися на верхніх рівнях організації.

Теорія взаємин зосереджується на стосунках між працівниками та тим, як ці взаємини впливають на ефективність організації.

За цією теорією, побудова ефективних команд та встановлення позитивних міжособистісних відносин можуть збільшити ефективність.

Організаційний психолог

Це фахівець у галузі психології організацій, який досліджує поведінку людей на роботі та в робочому середовищі, з метою покращення ефективності  організації.

Він займається розробкою та застосуванням методів, які допомагають покращити взаємовідносини між працівниками, розвитком та навчанням персоналу, зниженням стресу на роботі, визначенню та вивченню організаційних проблем.

Також, може  працювати в різних галузях, таких як бізнес, промисловість, державні установи, освіта, медицина та інші.

Надають перевагу проводити консультації у якості  незалежного консультанта, який відповідальний за психологічну підтримку працівників в організації.

Проте, інколи він позиціонує себе як  частина команди, що вивчає та вирішує питання пов’язані з управлінням персоналом, займається стратегією розвитку організації та інші допомагає у вирішенні інших важливих питань.

Організаційний або корпоративний психолог повинен мати високий рівень знань з психології, бізнесу та управління, а також досвід використання різних методів та інструментів, які допомагають розуміти та вирішувати проблеми в організації.

Окрім цього  такий спеціаліст  може працювати із наступними запитами: 

1. Аналіз та діагностика проблем у компанії.

Для цього він вивчає різні аспекти роботи закладу, щоб виявити проблеми взаємодії, комунікації та робочих процесів, і запропонувати рекомендації щодо їх вирішення.

2. Розробка та впровадження програми підвищення ефективності роботи.

Тобто, керує процесом постановки цілей та завдань, розробляє й впроваджує програми підвищення ефективності роботи співробітників та команд.

3. Проводить тренінги та семінари.

Це свого роду «навчання» для співробітників з метою підвищення стресостійкості, розвитку навичок спілкування,  ефективності під час роботи в команді.

4.  Бере участь у процесі відбору на вакансію.

Корпоративний психолог визначає список особистісних якостей, які потрібні на посаді, проводить тестування, інтерв’ю та оцінює кандидатів з психологічної точки зору.

5. Здійснює дослідження внутрішнього клімату в установі.

Організовує певні заходи задля збереження персоналу, які включають у себе визначення факторів, що впливають на задоволеність співробітників та розробку стратегій забезпечення їхнього психологічного комфорту на робочому місці.

Підбір корпоративного психолога

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “корпоративний психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “рекламний психолог”, “тренер-психолог” і “коуч” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор

Підбір кадрів

794

Підбір кадрів в компанії є складним процесом, що включає в себе багато психологічних аспектів.

Зокрема, оцінку компетенцій: рекрутер, або організаційний психолог повинен оцінити вміння кандидатів.

Для цього використовують різні методики, включаючи тестування, спостереження, інтерв’ю та оцінку виконаної роботи.

Під час цієї процедури, психологи зазвичай звертають увагу на такі фактори, як здатність до співпраці в команді, адаптивність, рівень емоційної стійкості та ступінь зацікавленості у вирішенні проблем. 

Враховують і культурну відповідність. Це означає, що кандидат повинен відповідати корпоративній культурі компанії та бути здатним працювати в команді з іншими співробітниками.

Окрім цього відбувається оцінка стресостійкості. Робота в багатьох компаніях може бути досить вимогливою та стресовою.

Тому, при відборі важливо орієнтуватись  наскільки кандидат стійкий до стресу та як він/вона може впоратися з ним.

Звертають увагу і на мотивацію кандидатів. Потрібно, щоб працівники були зацікавлені у виконанні своїх обов’язків та мали мотивацію досягати результатів.

Методи, що застосовують під час співбесіди

Під час  відбору кадрів можуть бути використані способи для оцінки певних характеристик кандидатів, таких як особистість, мотивація, навички та здібності.

Ось деякі з них:

  1. Тестування спеціальних знань — використовується для оцінки знань та навичок кандидатів у конкретній галузі.
  2. Тестування здібностей — використовується для визначення здібностей кандидатів у різних галузях, таких як математика, логіка, мовлення, музика тощо.
  3. Тестування особистості: застосовується для оцінки характеристик особистості кандидатів, таких як впевненість, емоційна стабільність, комунікабельність, лояльність, та ін.
  4. Міжособистісні спостереження: цей метод залучають для оцінки взаємодії кандидата з іншими людьми в робочому середовищі, таких як командна робота, співпраця, лідерство тощо.
  5. Спостереження за роботою: 
    • Здійснюється з метою оцінки того, як кандидати працюють у реальному робочому середовищі.
    • Може включати спостереження за роботою в ході професійного тренінгу, спостереження на робочому місці тощо.
  6. Інтерв’ю: здійснюють для оцінки навичок кандидата у комунікації, співпраці та аналізу, а також його особистісних характеристик.

Функції психолога під час підбору кадрів

Психолог використовує свої знання про людську поведінку, мотивацію та особистість, щоб допомогти компанії вибрати найкращих кандидатів для вакансій.

У його компетенції входить розробка профілю кандидата. Тобто, визначення тих  характеристик, які  є найбільш важливими для  вакансії.

Це допоможе зосередитися на конкретних якостях та вміннях при відборі кандидатів. 

Застосування психологічних методів відбору кандидатів: тестування здібностей,  особистості та міжособистісні спостереження, для допомоги у виборі найкращих працівників.

Інтерв’ю з кандидатами для оцінки їх навичок у комунікації, мотивації та інших важливих якостей, які можуть впливати на  успішність у роботі.

Окрім цього, підтримка компанії в прийнятті рішення щодо відбору кандидатів. 
Психолог надає рекомендації компанії щодо майбутніх працівників на основі психологічних методів та спостережень.

Допомога з інтеграцією нових працівників. Супровід в процесі інтеграції нового працівника у колектив та розв’язанні  конфліктів, що можуть виникнути в ході  роботи.

Спеціалісти, які проводять процедуру відбору кадрів

Відбір кадрів у компанію може здійснюватися різними фахівцями залежно від розміру та організаційної структури компанії.

Ось декілька основних спеціалістів:

  • Рекрутер
    • Особа, яка відповідає за знаходження і  залучення потенційних працівників до компанії.
    • Вона зазвичай виконує розміщення вакансій на різних сайтах, відбір резюме, організацією співбесід та оцінкою кандидатів.
  • HR-менеджер
    • Відповідає за всі аспекти управління персоналом в компанії.
    • Як правило, займається розробкою та впровадженням політики компанії щодо відбору та управління персоналом.
  • Корпоративний психолог
    • Здійснює оцінку компетенцій кандидатів, використовуючи різні методики, такі як тестування та спостереження.
    • Часто, працює на підприємствах з великим обсягом підбору персоналу або в експертних агентствах.
    • Останнім часом, усе частіше запрошується власниками і том-менеджерами середніх та малих бізнесів

Підбір корпоративного психолога

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “корпоративний психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “рекламний психолог”, “тренер-психолог” і “коуч” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор

Формування команди

671

Одна із важливих характеристик полягає у тому, що команда працює разом з метою отримати бажане.

Така робота передбачає взаємодію між її учасниками, коли кожен має свою роль та відповідальність, і всі разом співпрацюють, щоб досягти  цілі.

Команда характеризується взаємозалежністю, коли кожен залежить від інших і готовий допомогти у потрібний момент.

Окрім цього команда має чітко визначене спільне  завдання, яке потрібно вирішити, базується на взаємній довірі та відвертому спілкуванні.

Люди, які туди входять  повинні бути готові адаптуватися до зміни ситуації та корегувати свої підходи заради досягнення мети.  

Процес формування команди

Команда в колективі може формуватися по-різному, залежно від конкретних умов і обставин.

Проте, загалом, існує кілька етапів, які можуть сприяти формуванню ефективної команди:

1. Формування:

  • Характеризується знайомством і встановленням зв’язків між членами колективу.
  • На цьому етапі важливо зробити акцент на співпраці та взаємодії, щоб залучити увагу кожного і надихнути  на спільну мету.

2. Змагальний:

  • Тут учасники команди можуть бути взаємно конкурентоспроможними і демонструвати своє вміння діяти в окремих ролях.
  • Цей крок може бути корисним для розвитку навичок і для того, щоб виявити сильні та слабкі сторони кожного учасника.

3. Узгодження:

  • Після змагального  періоду, члени команди можуть почати працювати разом, для досягнення спільної мети.
  • Важливо зосередитися на спільних цілях, взаємній довірі та взаємозалежності, а також на тому, що кожен учасник команди має унікальні здібності та перспективи.

4. Робота:

  • Завершальний процес, коли команда працює разом над досягненням спільної мети.
  • Ключовим є, щоб кожен учасник команди знаходився у відповідній ролі і здійснював свої обов’язки, та щоб комунікація між членами команди була ефективною.

Важливо зазначити, що кожна команда є унікальною, і тому може вимагати різних підходів у формуванні та розвитку.

Чому важливо сформувати команду в робочому колективі?

Формування ефективної команди в робочому колективі має декілька переваг.

Зокрема, покращення ефективності, адже разом можна працювати більш ефективно, ніж окремо, тому команда, як правило, складається з осіб, що володіють різними здібностями, досвідом і експертністю.

Кожен може зробити свій внесок із своєї області компетенцій, що   покращує якість роботи і прискорює процес виконання завдань.

Також — підвищення мотивації, бо коли люди працюють гуртом, то почуваються більш мотивованими.

Вони розуміють, що їхній внесок важливий для досягнення спільної мети. Командна робота може допомогти створити спільний дух і залучити працівників до співпраці.

Окрім цього, відбувається процес розширення знань та вмінь при якому учасники навчаються одне від одного.

Розширюють досвід і навички, опановують різні методи розв’язання проблем. Це може зробити команду більш гнучкою і готовою до змін у процесі роботи.

Більше того, можна знизити ризик помилок. команда може бути більш ефективна у виявленні та виправленні помилок, що може зменшити ризик негативних наслідків в процесі роботи.

Не менш важливим є підвищення задоволення працівників, позаяк коли працівники працюють спільно, то почуваються більш задоволеними своєю роботою, оскільки вони мають можливість працювати разом із колегами, обмінюватися думками та ідеями, ділитись переживаннями.

Функції психолога у формуванні команди

Роль психолога у формуванні команди може бути дуже важливою, оскільки  він може допомогти команді зрозуміти, як краще спілкуватися, взаємодіяти та працювати разом.

Ось деякі обов’язки, які може виконувати психолог у формуванні команди:

  1. Зробити оцінку та аналіз індивідуальних характеристик та навичок кожного члена команди, щоб краще зрозуміти, які ролі кожен з них може виконувати.
  2. Здійснювати навчання та тренінги для з метою  розвитку  вміння спілкуватися, вирішувати конфлікти та працювати разом.
  3. Зміцнити взаємодію та зрозуміти спільні цілі, шляхом проведення фасилітації обговорень та збору даних.
  4. Працювати з командою для вирішення конкретних проблем або конфліктів, що можуть виникнути під час роботи.
  5. Оцінити успіхи та зрозуміти проблеми, а також надати підтримку та поради для поліпшення роботи.

Підсумки

Узагальнюючи, роль психолога у формуванні команди може варіюватися в залежності від конкретної ситуації та потреб команди.

Загалом діяльність щодо “тімбілдлингу” полягає у допомозі розвивати ефективну співпрацю та досягати спільних цілей завдяки широкому арсеналу засобів корпоративної психології

Підбір корпоративного психолога

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “корпоративний психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “рекламний психолог”, “тренер-психолог” і “коуч” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор

Соціально-психологічні явища

1 092

Соціально-психологічні явища є неодмінною частиною людського життя, яка формує сприйняття, поведінку та взаємодію з іншими людьми.

Вони допомагають зрозуміти, як індивідуальні характеристики та суспільні контексти взаємодіють між собою, впливаючи на наше сприйняття світу.

Ця публікація досліджує ключові аспекти соціально-психологічних явищ та їхнє значення для сучасного суспільства.

Соціальна конформність

Соціальна конформність є одним із найцікавіших та важливих соціально-психологічних явищ, що відображає те, як сильно впливає соціальне середовище на сприйняття, поведінку та рішення людини.

Це явище виникає внаслідок бажання адаптуватися до норм та очікувань групи, до якої ми належимо чи частиною якої хочемо бути.

Соціальна конформність може пояснюватись кількома факторами.

  • По-перше, бажання прийняття групової ідентичності та бажання уникнути конфлікту може впливати на те, як ми взаємодіємо з іншими.
  • По-друге, невизначеність чи невпевненість у власних поглядах часто приводить до того, що ми шукаємо орієнтир у думках та діях інших людей.
  • По-третє, страх відмови від групової згоди може мати сильний вплив на рішення відхилитися від групової думки.

І хоча соціальна конформність має свої негативні аспекти, вона також є важливим механізмом для підтримки соціальної гармонії та співпраці.

Адже вона допомагає нам взаємодіяти з іншими людьми, дотримуючись спільних норм і цінностей.

Важливо розуміти, як соціальна конформність впливає на життя і як можна зберегти баланс між власною ідентичністю та прийняттям групових норм, забезпечуючи тим самим як особистість, так і суспільство, здоровий розвиток і взаємодію.

Соціальна ідентичність

Соціальна ідентичність є ключовим поняттям в соціальній психології, яке відображає сприйняття себе в контексті різних соціальних груп, до яких ми належимо чи якими ми ідентифікуємося.

Це поняття допомагає розуміти, як самооцінка, думки, поведінка та відношення до інших формуються через приналежність до різних груп, таких як нація, релігія, родина, етнічна група, географічна спільнота, професійний колектив тощо.

Центральним аспектом соціальної ідентичності є процес ідентифікації, який означає сприйняття себе як частини певної соціальної групи та прийняття цієї групи як важливої для формування власного самовизначення.

Процес ідентифікації може включати в себе відчуття підтримки, гордості та самоідентифікації з групою, а також прагнення віддавати перевагу інтересам і цінностям цієї групи.

Соціальна ідентичність є складним та багатогранним поняттям, яке допомагає зрозуміти, як наше бачення себе взаємодіє з нашою приналежністю до соціальних груп.

Це поняття важливе для аналізу поведінки, формування індивідуальної та колективної ідентичності, а також для розвитку більш толерантного та розуміючого суспільства.

Групова динаміка та соціальна взаємодія

Групова динаміка та соціальна взаємодія є ключовими аспектами соціальної психології, які вивчають, як індивіди взаємодіють між собою в групових контекстах, які фактори впливають на цю взаємодію та як формується спільна поведінка та думки в межах групи.

Групова динаміка охоплює різноманітні аспекти, від рольової диференціації до спільного прийняття рішень, і вивчається в рамках різних соціальних контекстів, включаючи робочі колективи, освітні заклади, сімейні групи та багато інших.

Вивчення групової динаміки та соціальної взаємодії є важливим для розуміння того, як суспільство функціонує, як формуються групові структури та культури, як розвиваються групи, і які фактори впливають на їхню продуктивність та довгострокову стійкість.

Стереотипи та упередження

Стереотипи та упередження є складними соціально-психологічними явищами, які впливають на наше сприйняття, поведінку та відношення до інших людей.

Вони можуть мати як позитивний, так і негативний вплив, а їх вивчення є важливим для розуміння того, як взаємодія між різними соціальними групами впливає на суспільство.

Стереотипи – це загальні уявлення, переконання або узагальнення про певну групу людей на основі їхньої приналежності до певної категорії, такої як стать, вік, етнічна приналежність, професія тощо.

Стереотипи можуть бути позитивними, негативними або нейтральними.

Вони формуються на основі спостережень, впливу медіа, соціального середовища і можуть бути внутрішньою частиною культурних норм.

Упередження – це позитивні або негативні почуття, почуття переваги чи недоліків, які люди відчувають до членів певних груп, на основі їхніх стереотипів.

Упередження можуть призвести до дискримінації, соціальної відстані чи нерівного ставлення до інших осіб.

Часто стереотипи та упередження можуть виникати на підставі недостатньої інформації, попереднього досвіду чи дійсно випадків, що відбулися.

Вони можуть бути несвідомими і впливати на наше мислення та рішення навіть без того, щоб ми цього усвідомлювали.

Вивчення та боротьба зі стереотипами та упередженнями є важливими кроками до побудови більш толерантного, відкритого та рівноправного суспільства, де кожен може бути сприйнятий безпосередньо за своїми особистими якостями, а не за належність до певної групи.

Підсумки

Соціально-психологічні явища глибоко впливають на розуміння та взаємодію в суспільстві.

Розуміння цих явищ допомагає виявляти негативні тенденції, які можуть виникати через соціальні конформності, стереотипів та упереджень.

Експерти у Просторі Психологів вважають, що коректне розуміння фахівцями зазначених вище і не згаданих соціально-психологічних явищ — дає можливість розробляти ефективніші програми та стратегії покращення міжгрупової взаємодії у корпоративнії та соціальній психології.

Загалом, розширення знань про соціально-психологічні явища є ключовим кроком до побудови гармонійного та різноманітного суспільства

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “соціальний психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “корпоративний психолог”, “стереотипи” і “ідентичність” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор

Соціально-психологічні процеси

981

Соціально-психологічні процеси є важливою складовою людської поведінки та взаємодії в групі.

Ці процеси досліджують, як люди сприймають, взаємодіють та впливають один на одного.

В даній статті ми розглянемо деякі з найбільш відомих соціально-психологічних процесів та їх вплив на людську поведінку.

Соціальна ідентичність

Соціальна ідентичність – це процес, який описує, як люди ідентифікуються зі своєю групою на основі спільних цінностей, ідеології та інтересів.

Це важливий процес для формування колективної свідомості та взаємодії в групі. Взаємодія між людьми в групі може змінити їхню ідентичність, і навпаки.

Соціальна ідентичність включає в себе почуття належності до групи, усвідомлення різниці між групами, відчуття приналежності до певної культури, нації, гендеру та інших соціальних категорій.

Вона формується на основі спільних досвідів, цінностей та ідеології групи, а також на основі відчуття підтримки та взаємодії з іншими членами групи.

Соціальна ідентичність може мати як позитивний, так і негативний вплив на поведінку людини.

Наприклад, люди з сильною ідентичністю зі своєю групою можуть проявляти більшу схильність до сприйняття інших груп як ворогів або конкурентів.

З іншого боку, люди з більш широкою соціальною ідентичністю можуть проявляти більш толерантну поведінку до інших груп та проявляти більшу готовність до співпраці.

Соціальна ідентичність може також впливати на індивідуальну поведінку в групі, а також на взаємодію між групами.

Наприклад, якщо дві групи мають різні соціальні ідентичності, це може призвести до конфлікту між ними.

З іншого боку, спільна ідентичність може збільшити сприйняття співробітництва та сприяти досягненню спільних цілей.

Соціальна ідентичність також може бути використана для формування колективної свідомості та мобілізації групи для досягнення спільної мети.

Наприклад, спільна ідентичність може стимулювати групу до більш активної участі в політичному процесі або до здійснення протестів за певну справу.

Однак, соціальна ідентичність також може мати негативні наслідки, особливо коли вона базується на стереотипах та дискримінації.

Наприклад, ідентифікація з певною расою або нацією може приводити до відчуття надмірної переваги відносно інших груп, що може призводити до расизму або ксенофобії.

Також важливо зауважити, що соціальна ідентичність може змінюватися протягом життя людини, в залежності від зміни її життєвого досвіду та соціального оточення.

Це може призводити до зміни поведінки та взаємодії з іншими людьми та групами.

Соціальна норма

Соціальна норма – це очікувана поведінка, яка вважається прийнятною в конкретній культурі або соціальному контексті.

Ці норми можуть бути явними (наприклад, правила дорожнього руху) або неявними (наприклад, традиції щодо обіднього часу в різних країнах).

Виконання соціальних норм може бути важливим для підтримання гармонії та стабільності в соціальних групах.

Дослідження соціальних норм показують, що вони можуть бути дуже потужним впливом на поведінку людей.

Наприклад, у дослідженні, в якому людей попросили перейти через річку, більшість з них виконали це прохання, якщо їх оточувала група людей, які також проходили через річку.

Це свідчить про те, що соціальні норми можуть бути більш потужним впливом на поведінку, ніж просте прохання.

Соціальні норми визначають, які дії вважаються прийнятними або неприйнятними в певному соціальному контексті.

Люди часто дотримуються соціальних норм, тому що це допомагає їм відчувати себе частиною соціальної групи і уникнути конфліктів.

Соціальна фасилітація

Соціальна фасилітація – це явище, коли поведінка людини змінюється, коли вона знаходиться в присутності інших людей.

Зазвичай це призводить до покращення виконання завдання, якщо воно вже знайоме, але може призвести до погіршення виконання завдання, якщо воно нове або складне.

Це явище було вперше описане у 1898 році німецьким психологом Максом Рінгелманом, який провів експеримент, в якому досліджував, як присутність інших людей впливає на ефективність виконання завдання.

Згідно з результатами досліджень, соціальна фасилітація може призвести до покращення виконання завдання, якщо воно вже знайоме та має простий характер, оскільки присутність інших людей може збільшити рівень стимуляції та підвищити рівень уваги до завдання.

Однак, у випадку нових або складних завдань, соціальна фасилітація може призвести до погіршення результатів, оскільки присутність інших людей може спричинити рівень стресу та архівувати негативний вплив на ефективність.

Особливість соціальної фасилітації полягає у тому, що вона може відбуватися навіть тоді, коли присутність інших людей не викликає жодного відгуку в індивіда.

Наприклад, у зоопарку, людина може бути більш активною та енергійною, коли спостерігає за тваринами, хоча ніхто не спостерігає за нею.

Соціальна фасилітація може бути корисною або шкідливою в залежності від контексту, в якому вона виникає.

Наприклад, у спортивних змаганнях, коли гравці на збірній команді відчувають підтримку та відповідальність перед іншими, їхнє виконання може покращитися завдяки соціальній фасилітації.

Однак у випадках, коли працівник зазнає надмірного тиску у присутності керівника або колег, це може призвести до погіршення результатів його роботи.

Усвідомлення соціальної фасилітації може допомогти людям управляти своєю поведінкою в різних ситуаціях.

Це може включати в себе свідоме зменшення рівня стресу, який спричиняється присутністю інших людей, або збільшення рівня свідомості щодо впливу групи на їхню поведінку та рішення.

Соціальна залежність

Соціальна залежність – це процес, коли люди сприймають себе як залежних від думок та почуттів інших людей, особливо важливих для них.

Це може виявлятися у бажанні отримати підтримку, допомогу або доброзичливість від інших людей.

Однак, також може призводити до певних негативних наслідків, таких як загальна нездатність приймати власні рішення та залежність від інших людей.

 Соціальна залежність може впливати на різні аспекти життя людини, включаючи особисті відносини, роботу, навчання та інші соціальні ситуації.

Наприклад, люди можуть бути залежними від думок своїх друзів або колег, що може впливати на їх власні рішення та вчинки.

Соціальна залежність також може призводити до формування групових норм та стереотипів, які впливають на поведінку та відношення людей в групі.

Наприклад, якщо в групі загальноприйнятою є дискримінація певної групи людей, то індивідууми в цій групі можуть почувати зобов’язання відповідати цим нормам, навіть якщо це не відповідає їх особистим переконанням.

Отже, соціальна залежність є важливим процесом, який впливає на взаємодію людей в соціальних ситуаціях, але також може мати негативні наслідки, якщо люди стають залежними від думок та поведінки інших людей.

Конформізм

Конформізм – це процес, коли людина змінює свою поведінку, щоб відповідати соціальним нормам, очікуванням або звернутися до бажаної поведінки.

Конформізм може бути визнаний як один з найбільш важливих соціально-психологічних процесів.

Дослідження конформізму показують, що люди зазвичай змінюють свою поведінку, коли вони перебувають в соціальному контексті, де існує очікування відповідної поведінки.

Це може бути пов’язано з тиском оточуючих людей, або з бажанням прийняття у групу.

Наприклад, якщо всі в класі ставляться до певного предмету негативно, інша людина може почати ділитися цією думкою, навіть якщо насправді вона має іншу думку про предмет.

Конформізм може мати різні форми.

  • Існує інформаційний конформізм
    • коли людина змінює свою поведінку на основі інформації, яку вона отримала від інших.
    • наприклад, якщо всі в групі кажуть, що певний продукт дуже смачний, людина може повірити цій думці і купити продукт.
  • Існує також нормативний конформізм,
    • коли особа змінює свою поведінку, щоб відповідати соціальним нормам.
    • наприклад, якщо в групі є очікування щодо того, як поводитися в певній ситуації, людина може змінити свою поведінку, щоб задовольнити ці очікування.
  • Іншою формою конформізму є ідентифікаційний конформізм,
    • коли особистість змінює свою поведінку, щоби прийняти та ідентифікуватися з певною групою.
    • наприклад, якщо людина хоче бути частиною певної групи, вона може змінити свою поведінку, щоб відповідати нормам та очікуванням цієї групи.

Стереотипізація

Стереотипи – це загальні уявлення про певні групи людей, які можуть бути перекручені, несправедливими та неадекватними.

Ці стереотипи можуть впливати на поведінку та думки людей щодо цих груп, що може призводити до дискримінації та нерівності.

Стереотипи можуть бути сформовані через досвід, культурні норми та медіа-вплив, але часто вони базуються на спрощених та несправедливих уявленнях про певні групи людей.

Наприклад, стереотип про те, що жінки менш здатні до керівництва, може призвести до того, що жінкам не дають можливість займати високопосадові посади.

Стереотипи можуть бути шкідливими, тому важливо бути уважними та критичними до них і дотримуватись принципів рівності та поваги до кожної людини, незалежно від її приналежності до певної групи.

Стереотипи можуть бути дуже шкідливими та призводити до дискримінації та нерівності.

Важливо розуміти, що стереотипи є узагальненнями, які не відображають різноманітності та індивідуальності кожної людини.

Тому важливо бути відкритими до інших людей та вивчати їх як окремих індивідів, а не тільки як представників певної групи.

Це допоможе побороти стереотипи та створити більш рівноправну та справедливу суспільну дійсність.

Атрибуція

Атрибуція – це процес, за допомогою якого люди намагаються пояснити поведінку інших людей.

Це може бути пов’язано з пошуком причин, які б визначили поведінку, та приписування їх до внутрішніх чи зовнішніх факторів.

Наприклад, люди можуть пояснювати поведінку колеги на роботі або сусіда на вулиці, використовуючи внутрішні чи зовнішні причини.

Наприклад, якщо колега на роботі не виконує свої обов’язки, люди можуть вважати, що це пов’язано з його особистими якостями, такими як лінь або некомпетентність, і приписувати це внутрішнім причинам.

Або ж вони можуть вважати, що це пов’язано з зовнішніми факторами, такими як висока робоча навантаженість або проблеми в особистому житті, і приписувати це зовнішнім причинам.

Так, атрибуція допомагає людям розуміти інших та пояснювати їх поведінку.

За допомогою атрибуції люди можуть приписувати причини поведінки до внутрішніх чинників (наприклад, характеру, особистості, намірів тощо) або зовнішніх чинників (наприклад, обставин, умов, дії інших людей).

Також атрибуція може бути залежна від контексту, звичаїв та культурних норм, тому її слід розглядати з урахуванням цих факторів.

Підсумки

Соціально-психологічні процеси відображають, як люди діють та взаємодіють з іншими людьми в соціальних контекстах.

Вони можуть бути негативними або позитивними, а їх наслідки можуть бути визначальними для поведінки людей та створення соціальних норм.

Під час вивчення соціально-психологічних процесів, дослідники звертають увагу на різні аспекти взаємодії між людьми, такі як динаміка групової поведінки, вплив соціального контексту на поведінку та інші.

Також, дослідники зазвичай розглядають, які фактори впливають на взаємодію між людьми, такі як соціальні норми, культурні та індивідуальні різниці та інші фактори.

Важливо зазначити, що знання соціально-психологічних процесів можуть мати практичне застосування в різних галузях, включаючи бізнес, політику, освіту та інші соціальні контексти.

Наприклад, вивчення соціальної фасилітації може допомогти покращити ефективність роботи групи в бізнесі, а розуміння соціальної залежності може допомогти у створенні більш ефективних програм підтримки.

Отже, соціально-психологічні процеси є важливим аспектом взаємодії між людьми та можуть мати визначальний вплив на поведінку та створення соціальних норм.

Їх вивчення може допомогти покращити різні соціальні контексти та підвищити ефективність взаємодії між людьми.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “соціальний психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “рекламний психолог”, “корпоративний психолог” і “дитячий психолог” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор

Категорії соціальної психології

1 986

Соціальна психологія – це галузь науки, що досліджує, як люди взаємодіють між собою та взаємодіють з оточуючим світом у соціальних ситуаціях.

Ця галузь психології досліджує різноманітні соціальні процеси, включаючи сприйняття, мислення, взаємодію в групах, конфлікти, владу та лідерство, соціальні норми та культурні відмінності.

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

  • Соціальне сприйняття
  • Соціальна взаємодія
  • Соціальна поведінка
  • Соціальна ідентичність
  • Соціальна влада
  • Соціальна когніція
  • Соціальна психологія конфлікту

У соціальній психології існує безліч категорій, які досліджують різні аспекти людської поведінки та сприйняття в соціальних ситуаціях.

Основні з них включають соціальне сприйняття, соціальну взаємодію, соціальну поведінку, соціальну ідентичність, соціальну владу, соціальну когніцію та соціальну психологію конфлікту.

Соціальне сприйняття визначає, як люди сприймають соціальну інформацію та інтерпретують її.

Наприклад, люди можуть мати стереотипи про різні соціальні групи, що може впливати на їхнє сприйняття та поведінку відносно цих груп.

Соціальна взаємодія досліджує, як люди взаємодіють один з одним, включаючи комунікацію, взаємодію в групах та міжкультурну взаємодію.

Наприклад, дослідження соціальної взаємодії може допомогти зрозуміти, як ефективно спілкуватись з іншими людьми та побудувати успішні відносини.

Соціальна поведінка досліджує, як соціальні фактори впливають на поведінку людей, включаючи соціальну відповідальність, агресію та альтруїзм.

Наприклад, дослідження соціальної поведінки може допомогти зрозуміти, чому люди допомагають іншим у складних ситуаціях та як можна збільшити соціальну відповідальність.

Соціальна ідентичність вивчає, як люди відчувають свою належність до різних соціальних груп, включаючи гендерну, расову, національну та етнічну ідентичність.

Людина може бути свідомо або несвідомо пов’язана з різними соціальними групами, і це може впливати на її поведінку та сприйняття оточуючого світу.

Соціальна влада вивчає те, як влада визначає поведінку та рішення людей.

Люди можуть бути під впливом інших людей, які мають більше влади або авторитету, і це може впливати на їхні рішення та дії.

Соціальна когніція досліджує, як люди сприймають, розуміють та інтерпретують соціальну інформацію.

Ця категорія включає дослідження процесів сприйняття стереотипів, первинного враження та атрибуції, або приписування причин діям інших людей.

Соціальна психологія конфлікту вивчає, як виникають та вирішуються конфлікти між людьми та групами.

Це може включати дослідження причин конфліктів, способів їх вирішення та взаємодії між конфліктуючими сторонами.

Знання про ці основні категорії соціальної психології дозволяє краще зрозуміти та пояснити багато соціальних явищ та процесів, що відбуваються в нашому житті.

Наприклад, знання про соціальну ідентичність може допомогти зрозуміти, чому деякі люди ставляться до інших з недовірою або антипатією.

А знання про соціальну взаємодію може допомогти покращити взаємодії між людьми та побудувати успішні відносини в особистому та професійному житті.

Знання про соціальну поведінку може допомогти зрозуміти, чому люди приймають ті чи інші рішення в соціальних ситуаціях та як можна впливати на їхню поведінку.

Отже, соціальна психологія є дуже важливою галуззю психології, яка може допомогти краще зрозуміти та пояснити різноманітні соціальні явища та процеси, що відбуваються навколо нас.

ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

  • Соціальна психологія в маркетингу
  • Соціальна психологія в політиці
  • Соціальна психологія в поведінці інтернет-користувачів

Соціальна психологія не є виключно науковою дисципліною, а є також практичною галуззю з великою кількістю застосувань в різних сферах життя.

Приклади застосування соціальної психології можуть бути знайдені у маркетингу, політиці, поведінці інтернет-користувачів та інших сферах.

Наприклад, соціальна психологія в маркетингу може використовуватись для покращення реклами та збільшення продажів.

Це може бути зроблено шляхом розуміння того, як споживачі сприймають продукт та як вони реагують на рекламу.

Застосування соціальної психології у маркетингу може допомогти створити рекламу, яка буде привабливою для споживачів, та збільшити продажі продукту.

У політиці соціальна психологія може допомогти розуміти, як виборці реагують на кандидатів та їхні ідеї.

Застосування соціальної психології може допомогти політичним діячам розуміти, які питання є найбільш важливими для виборців та як їхні реакції можуть бути змінені.

Крім того, соціальна психологія може бути корисною в поведінці інтернет-користувачів.

Наприклад, знання про те, як люди взаємодіють у соціальних мережах та як вони сприймають інформацію, може допомогти створити більш ефективні та привабливі рекламні кампанії в інтернеті.

  • Один з прикладів застосування соціальної психології в маркетингу полягає у використанні поняття “соціальної доказовості” (social proof).

Це поняття описує явище, коли люди діють відповідно до того, як діють інші люди в певних ситуаціях.

Наприклад, якщо багато людей купують певний продукт або послугу, то це може стати сигналом для інших, що це є хорошим продуктом.

Таким чином, реклама, яка використовує соціальну доказовість, може бути ефективною для залучення нових клієнтів.

Наприклад, на сайті може бути розміщена інформація про кількість людей, які вже купили даний продукт, або про відгуки покупців, які залишили свої коментарі про продукт.

Це може допомогти переконати людей, що продукт є якісним та популярним, що може збільшити їхню імовірність купити його.

  • Приклад застосування соціальної психології в політиці полягає в тому, що політичні кандидати можуть використовувати принцип “стратегії зміцнення стосунків“.

Цей принцип відображає те, що люди віддають перевагу співрозмовнику, з яким вони мають більш тісні відносини, і тому довіряють йому більше.

Таким чином, кандидати можуть намагатися встановити більш тісні відносини з виборцями за допомогою засобів соціальної психології.

Наприклад, вони можуть організовувати зустрічі з виборцями, на яких можуть особисто познайомитися з ними та послухати їхніх проблем.

Крім того, кандидати можуть використовувати соціальні мережі, щоб встановити більш тісний контакт з виборцями, наприклад, шляхом публікації персональних повідомлень та відео.

Такі підходи можуть допомогти кандидатам створити більш тісні відносини з виборцями, збільшити їхню впевненість в них як у лідерах та збільшити їхню імовірність підтримати їх у виборах.

  • Приклад застосування соціальної психології в поведінці інтернет-користувачів полягає у використанні так званої “теорії соціальної довіри” для збільшення рівня довіри користувачів до веб-сайтів та онлайн-сервісів.

Згідно з цією теорією, люди більше довіряють веб-сайтам та сервісам, які мають високий рівень соціальної довіри, тобто тим, що надають відповідні відомості про своїх розробників, компанію-власника та інші деталі про свою діяльність, які підтверджують їхню достовірність та професіоналізм.

Одним з прикладів застосування цієї теорії є використання сертифікатів безпеки, таких як SSL-сертифікати, які підтверджують автентичність веб-сайту та гарантують безпеку обміну даними між користувачем та сайтом.

Такі сертифікати можуть підвищити рівень довіри користувачів до сайту та збільшити його відвідуваність.

Крім того, сайти та сервіси можуть використовувати соціальні мережі, щоб додатково підтвердити свою діяльність та довіру до них.

Наприклад, сайти можуть використовувати соціальні кнопки, які дозволяють користувачам побачити, скільки людей вже вподобали чи поділилися контентом на соціальних мережах.

Це може збільшити рівень довіри користувачів та залучити нових відвідувачів.

Отже, соціальна психологія має широке застосування в різних галузях нашого життя.

Вивчення цих принципів може допомогти розуміти, які фактори впливають на поведінку та рішення людей в різних ситуаціях і як можна використовувати ці знання для досягнення певних цілей.

ПІДСУМКИ

Розділ про висновки містить короткий огляд того, яку роль відіграє соціальна психологія в сучасному світі.

Оскільки соціальна психологія досліджує взаємодію людей та їхніх соціальних груп, вона має значний вплив на багато сфер життя.

Соціальна психологія використовується в багатьох галузях, включаючи маркетинг, політику, спорт, освіту та здоров’я.

Вона допомагає краще зрозуміти людську поведінку, взаємодію та соціальні відносини.

Знання про основні категорії соціальної психології, такі як соціальне сприйняття, соціальна взаємодія, соціальна поведінка, соціальна ідентичність, соціальна влада, соціальна когніція та соціальна психологія конфлікту, можуть допомогти краще зрозуміти багато соціальних явищ та процесів, які відбуваються в нашому житті.

В цілому, соціальна психологія відіграє важливу роль в покращенні різних аспектів життя людей та сприяє більш глибокому та точному розумінню соціальних процесів у світі.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “соціальний психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “рекламний психолог”, “корпоративний психолог” і “дитячий психолог” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор