Шизофренія

Узагальнена з урахування практики інформація про шизофренію як психоневрологічний розлад у Психоенциклопедії на psyhology.space

DSM-5 знаменує перехід від представлення шизофренії як архетипічного психотичного розладу до її розгляду як одного з кількох психотичних розладів, що існують у спектрі психопатології.

Розлади спектру шизофренії відрізняються один від одного за типом, кількістю, складністю, тяжкістю та тривалістю психотичних симптомів і пов’язаних з ними особливостей, які їх визначають.

Симптоми розладів шизофренічного спектру включають:

  • галюцинації,
  • марення,
  • дезорганізоване мислення (розлад формального мислення, зазвичай випливає з мовлення людини),
  • різко дезорганізовану або аномальну рухову поведінку (включаючи кататонію)
  • та інші негативні симптоми.

Кількість, складність і тривалість симптомів, необхідних для даного діагнозу, зростають із переходом від легкого до важкого кінців спектру шизофренії.

ШИЗОТИПОВИЙ (ОСОБИСТІСНИЙ) РОЗЛАД

На помірному кінці спектра розладів шизофренії знаходиться шизотиповий розлад (також відомий як шизотиповий розлад особистості).

Шизотиповий розлад характеризується соціальними та міжособистісними дефіцитами, які знижують здатність до близьких стосунків і викликають помітний дискомфорт.

Ці дефіцити часто супроводжуються:

  1. Незвичайними переживаннями сприйняття (ілюзіями)
  2. Когнітивними викривленнями (ідеями порівняння, підозрілістю або параноєю, дивними переконаннями або магічним мисленням, які дотримуються без маревних переконань), .

Шизотиповий розлад і шизофренія характеризуються когнітивним, соціальним дефіцитом і дефіцитом уваги, що базується на патології скроневої та префронтальної кори, опосередкованої нейророзвитком.

Ці дефіцити є меншими у людей із шизотиповим розладом, ніж у тих, хто страждає на шизофренію.

КОРОТКИЙ ПСИХОТИЧНИЙ РОЗЛАД

Цей діагноз визначається наявністю марення, галюцинацій, формального розладу мислення (тобто дезорганізована мова) або аномальної психомоторної поведінки (значна дезорганізована або кататонічна поведінка)

Що не можна краще пояснити іншим психічним розладом, розладом вживання психоактивних речовин або захворюванням, тривалістю принаймні 1 день, але менше 1 місяця з можливим повним поверненням до преморбідної функції.

Негативні симптоми не входять до числа діагностичних критеріїв цього стану.

ШИЗОФРЕНІЧИЙ РОЗЛАД

Шизофренічний розлад являє собою точку в спектрі між короткочасним психотичним розладом і шизофренією.

Подібно до змін, внесених до критеріїв шизофренії, цей стан визначається наявністю двох або більше психотичних та пов’язаних симптомів:

  • марення,
  • галюцинації,
  • дезорганізована мова, що відображає формальний розлад мислення,
  • аномальна психомоторна поведінка, така як різко дезорганізована або кататонічна поведінка

Принаймні один з них має бути маренням, галюцинаціями або неорганізованою мовою — щонайменше 1 місяць, але менше 6 місяців.

ШИЗОФРЕНІЯ

DSM-5 містить істотні зміни в діагностичних критеріях шизофренії.

Основні критерії продовжують вимагати наявності двох або більше психотичних та пов’язаних симптомів, принаймні один з яких має бути марення, галюцинації або дезорганізоване мовлення.

І які були присутні принаймні 6 місяців, включаючи 1 місяць або менше, якщо лікування було успішним, активних психотичних та пов’язаних із ними симптомів.

Ці симптоми також повинні бути пов’язані з порушенням функціонування в одній або кількох основних сферах життя, таких як самообслуговування, робота, міжособистісні стосунки або навчання.

Симптоми першого рангу не є специфічними для шизофренії і можуть виникати при:

  1. Маніакальних і депресивних епізодах з психотичними ознаками,
  2. Епілепсії скроневої частки,
  3. Дисоціативному розладі ідентичності
  4. Та іншими психіатричними захворюваннями. .

Відповідно, DSM-5 усуває присутність першого рангу як підстави для зменшення кількості симптомів, необхідних для діагностики шизофренії

Підтипи шизофренії (параноїдний, дезорганізований, кататонічний, недиференційований, залишковий) були визначені раніше за переважаючим симптомом під час оцінки.

Однак достовірність цих підтипів суперечлива, враховуючи їхню довготривалу нестабільність, характеристики, що збігаються, і неспроможність послідовно передбачити результати.

ШИЗОАФЕКТИВНИЙ РОЗЛАД

Визначення шизоафективного розладу представляє проблеми для психіатричної дослідницької спільноти.

Деякі дослідники розглядають його як варіант шизофренії, в якому симптоми настрою є надзвичайно помітними, але не є незвичайними за типом.

Інші описують це як розлад настрою, при якому психотичні симптоми, пов’язані з епізодом настрою, не зникають повністю.

Треті вважають це простим одночасним проявом двох відносно поширених, але етіологічно відмінних типів психічних захворювань, шизофренії та розладу настрою.

Проблема шизоафективного розладу залишається невирішеною в DSM-5, хоча критерії переглянуті таким чином, що, ймовірно, зменшить частоту його діагностики.

ІНШІ УТОЧНЕНІ ШИЗОФРЕНІЇ ТА ІНШІ ПСИХОТИЧНІ РОЗЛАДИ

DSM-5 вводить цю підкатегорію, щоб забезпечити діагностику чотирьох станів, що включають психотичні симптоми, які не відповідають повним критеріям жодного з розладів спектру шизофренії, але, тим не менш, є питаннями клінічного занепокоєння. Нижче наведено приклади клінічних проявів, до яких застосовується позначення «інше уточнене»:

  • Стійкі слухові галюцинації
  • Марення зі значними накладеннями епізодів настрою
  • Синдром ослабленого психозу
  • Симптоми марення у партнера особи з маячним розладом

НЕУТОЧНЕНИЙ СПЕКТР ШИЗОФРЕНІЇ ТА ІНШІ ПСИХОТИЧНІ РОЗЛАДИ

DSM-5 замінює «психотичний розлад, не визначений інакше» на «неуточнений спектр шизофренії та інший психотичний розлад».

Як і в DSM-IV-TR, цей діагноз застосовується до проявів, у яких переважають функціонально непрацездатні або суб’єктивно тривожні симптоми, характерні для спектру шизофренії та інших психотичних розладів, але не відповідають повним критеріям для іншого стану в цій категорії.

Це також стосується проявів, про які недостатньо інформації для встановлення більш конкретного діагнозу.

ОЦІНЮВАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

Корисні вказівки щодо оцінки та лікування пацієнтів із спектром шизофренії та пов’язаними з нею розладами, а також іншими психіатричними та неврологічними станами, при яких розвинулися психотичні симптоми, можна знайти в рекомендаціях APA Clinical Practice Guidelines.

Необхідно проводити оцінку маніакальних і депресивних епізодів (поточних і протягом життя) за критеріями DSM-5, оскільки для розрізнення шизофренічних розладів настрою з психотичними ознаками та шизоафективного розладу необхідне суворе дотримання цих критеріїв.

DMS-5 заохочує використання шкали вимірів тяжкості симптомів психозу, оцінених клініцистом, для оцінки тяжкості як маніакальних, так і депресивних симптомів, пов’язаних зі спектром шизофренії та іншими психотичними розладами.

Найбільш оптимальним варіантом лікування є медикаментозне з залученням психотерапевтичної корекції середовища (наприклад робота з сім’єю хворого), також допомога в адаптації та прийнятті захворювання

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “шизофренія”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор