EMDR

Узагальнена інформація про EMDR, як метод сучасної психотерапії

Eye Movement Desensitization and Reprocessing, що буквально перекладається як десенсибілізація та повторна обробка (репроцесуалізація) рухів очей або EMDR — один з найсучасніших методів травматерапевтичної психотерапії, що спрямована на подолання наслідків тривожних досвідів у житті сучасних людей.

За визначенням, те що називають EMDR, є науково обґрунтованою інтегративною психотерапією, зокрема посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а також інших психічних розладів та психологічних проблем.

Модель, на якій базується EMDR — це адаптивна обробка інформації (AIP), яка припускає, що велика частина психопатології пов’язана з дезадаптивним кодуванням та/або неповною обробкою травматичного або тривожного несприятливого життєвого досвіду, що погіршує здатність людини інтегрувати цей досвід адаптивним чином.

EMDR була визнана психотерапевтичним підходом у 2010, а уже наступного року Управління з питань зловживання психоактивними речовинами та психічного здоров’я США (SAMHSA) визнало EMDR одним із найбільш доказових методів психотерапії та найефективнішим засобом лікуванням тривоги, депресії та посттравматичного стресового розладу.

Суть і застосування EMDR

Суть методу полягає у принципі білатеральної стимуляції рухів очима, а його теоретичні і практичні особливості — були описані наприкінці 80-х років минулого століття американською психологинею та викладачкою Френсін Шапіро.

На практиці, проведення EMDR допомагає інтеграції та зменшенню емоційних упливів психотравматичних спогадів на клієнтів та передбачає два основних аспекти:

  • по-перше, зосередження клієнта/пацієнта на психотравматичному переживанні
  • по-друге, керування EMDR-терапевтом серією цілеспрямованих рухів очима клієнта (інколи, ще додаткових дій) з метою стимулювання головного мозку до обробки інформації

EMDR-метод усе ширше і частіше застосовується у світі та Україні для подолання таких станів як:

  1. ПТСР (пост-травматичні стресові розлади)
  2. Комплексні розлади після хронічних травматизацій
  3. Дисоціативні розлади
  4. Втрата близьких (особливо, у дитячому віці)
  5. Дитячі та підліткові травми
  6. тощо

Мій власний досвід проведення EMDR-сеансів доводить, що цей психотерапевтичний метод спроможний забезпечити ефективність уже в результаті кількох сеансів, водночас, не так уже й рідко це потребує і більше часу.

Звісно ж, що тривалість EMDR-психотерапії може суттєво відрізнятися і значною мірою залежить від особистісних особливостей, аспектів психотравматичного чи тривожного досвіду та майстерності застосування методу EMDR-терапевтом.

Щоби допомогти читачам сформувати коректне уявлення про EMDR як метод, передовсім необхідно окреслити і коротко інтерепретувати модель “Адаптивної обробки інформації” та “концепцію восьми фаз”.

Модель адаптивної обробки інформації

Модель адаптивної обробки інформації (Adaptive Information Processing Model) авторства Франсін Шапіро:

  • по-перше, керує клінічною практикою
  • по-друге, пояснює ефекти EMDR
  • по-третє, забезпечує загальну платформу для теоретичного обговорення
  • по-четверте, забезпечує цілісну структуру, через яку розуміються та реалізуються вісім фаз і три частини (минулий, теперішній і майбутній) EMDR

З допомогою AIP-моделі, EMDR-метод забезпечує вирішення травматичних і тривожних несприятливих життєвих подій за допомогою стандартизованого набору процедур і клінічних протоколів, які включають подвійний фокус уваги та чергування двосторонньої зорової, слухової та/або тактильної стимуляції.

Процесуальні аспекти моделі

Цей процес активує компоненти пам’яті тривожних життєвих подій і сприяє відновленню адаптивної обробки та інтеграції інформації.

Травматичні події та/або тривожний несприятливий життєвий досвід — можуть неадаптивно кодуватися в пам’яті, що призводить до неадекватного або порушеного зв’язку з мережами пам’яті, які містять більш адаптивну інформацію.

Вважається, що патологія виникає, коли адаптивна обробка інформації порушується цим досвідом, який неадекватно оброблюється тому, що інформація дезадаптивно закодована і нефункціонально пов’язана в емоційній, когнітивній, соматосенсорній та часовій системах.

Таким чином спогади стають сприйнятливими до дисфункціонального пригадування щодо часу, місця та контексту та можуть переживатися у фрагментованій формі.

Відповідно, нова інформація, позитивний досвід і афекти не здатні функціонально зв’язатися з тривожною пам’яттю.

Це порушення зв’язку та, як наслідок, неадекватна інтеграція сприяють продовженню симптомів.

Процедурні аспекти моделі

У EMDR конкретні та чітко визначені процедури лікування полегшують повторну обробку інформації шляхом використання підходу до лікування, який оптимізує стабілізацію клієнта “до, під час і після” повторної обробки тривожних чи травматичних спогадів або пов’язаних стимулів.

Підхід EMDR до психотерапії полягає в тому, щоб полегшити вроджену здатність клієнта до зцілення.

Тому під час повторної обробки пам’яті втручання терапевта зводиться до мінімуму, необхідного для безперервності повторної обробки інформації.

Вісім фаз EMDR

Концептуальною основою EMDR як психотерапевтичного методу є вісім фаз, упродовж яких відбувається подолання психічних травм. Ось короткий опис кожної з фаз:

Перша фаза EMDR

Психодіагностично-планувальна, полягає у всебічному зборі терапевтом інформації про особистість клієнта та розробці стратегії психотерапії.

Друга фаза EMDR

Психоедукаційна, присвячується навчанню клієнтів різним психологічним технікам самозаспокоєння для їх практикування між EMDR-сеансами

Третя фаза EMDR

Оціночна, під час якої визначається травматичний спогад і його різні компоненти:

  • власне спогад, який спричиняє симптоми
  • пов’язані зі спогадом аспекти — образ, негативні думки, місце його розташування в тілі, емоція тощо.
  • обробка — включає стимулювання власної системи обробки інформації в мозку, яка дозволяє створювати різні зв’язки

Четверта фаза EMDR

Десенсибілізаційна, яка дозволяє зрозуміти та встановити зв’язки. На цій фазі клієнту пропонується коротко звернути увагу на визначені аспекти пам’яті, одночасно стимулюючи систему обробки інформації.

Під час цієї фази — клієнт виконує періодичні набори рухів очима (іноді постукування або звуки) приблизно 30 секунд кожен і саме впродовж цього часу — спостерігається процес перетворення «застряглої пам’яті» в навчальний досвід і адаптивне вирішення.

Виникають нові та адаптивні емоції, думки та спогади, а старі та контрпродуктивні усуваються. При цьому, належне опрацювання тривожних спогадів допоможе більше не викликати у них тривогу.

Наприклад, почуття сорому та страху, висловлені жертвою зґвалтування на початку сеансу EMDR, можуть бути замінені відчуттям, що вона сильна та незламна жінка тощо

П’ята фаза EMDR

Встановлююча — зосереджується на підсиленні безпосередньо пов’язаних з психотравматичним спогадом конструктивних аспектів.

Шоста фаза EMDR

Тілесного сканування — являє собою пошуки та поступову мінімізацію безпосередньо пов’язаних за спогадами тілесних (соматичних) відчуттів

Сьома фаза EMDR

Закриваюча — виявляється у заходах, які повертають клієнту рівновагу, що необхідна для належного завершення сеансу.

Восьма фаза EMDR

Переоцінююча, містить перевірочний та планувальний аспекти, перший з яких стосується проміжних результатів, а другий — подальших кроків.

Розібравшись у загальних рисах з “8 фазами EMDR-методу”, для повноти уявлення читачів та/або потенційних клієнтів, які бажають випробувати його ефективність — додам ще кілька слів про механізми дії EMDR як методу психотерапії.

Механізми дії EMDR

Терапія EMDR вирішує проблеми, що стосуються минулого, теперішнього та майбутнього, націлюючись на минулий досвід, поточні тригери та майбутні потенційні виклики, що призводить до:

В спрощеному розумінні, EMDR являє собою “специфічний метод самозцілення психіки“, механізм дії якого тісно пов’язаний із певними послідовностями та наслідками рухів очей, аналогічні котрим, слід сказати, відбуваються під час сну тож, де-факто, знайомі й не страшні усім і кожному

Власне, EMDR-терапевти стверджують, що ці рухи очей можна й потрібно спеціально застосовувати для допомоги головному мозку швидко й успішно впоратися зі “застряглими” травматичними переживаннями.

І відбувається це згідно відомого нейропсихологічного принципу “засвоєння” інформації, згідно з яким вона спершу просто сприймається, а потім — «переварюється» завдяки створенню нейронних зв’язків у головному мозку.

У проекції на переживання людьми психотравмуючих потрясінь — інформація у головному мозку аналогічно сприймається, обробляється та засвоюється в якості життєвого досвіду.

Скажімо, після серйозного конфлікту з керівником на важливій для життєдіяльності роботі (прийом інформації) — людина може багато думати і говорити про цю подію, інколи воно може навіть снитися.

Проте, з плином часу, особливо якщо звільнення не відбулося (інформація переварюється) — тривога нейтралізується і набувається цінний життєвий досвід, який дозволяє краще осягнути причини та інші суттєві обставини конфлікту.

Водночас, в силу цілого ряду причин, серед яких варто згадати дитячий вік, повторюваність і/або гостроту потрясінь — переварювання/засвоєння може належним чином не відбутися через, умовно кажучи, “зависання” процесу.

Іншими словами, заради захисту психіки і виживання у критичний момент, головний мозок може просто відкласти на невизначений період незасвоєну інформацію як «файли, що зависли на робочому столі комп‘ютера».

Проте, в результаті такого недозасвоєння життєвого досвіду та, на фізіологічному рівні, хаотичного встановлення нейронних зв’язків — окремі ділянки головного мозку залишаються постійно збудженими

А це, у свою чергу, може стати причиною нав’язливих думок, важких спогадів, відчуття провини чи сорому або, що дуже поширено — нічних жахів або безсоння

Такі симптоми крім того, що характерні для пост-травматичних стресових розладів, на практиці здійснють значний вплив на людську психіку та, зокрема особливості поведінки в аналогічних ситуаціях (уникнення, страх, пригнічення тощо)

Наприклад, якщо конфлікт на роботі призвів до звільнення — знижується ініціативність, залученість, внутрішня мотивація тощо, а якщо скажімо довелося застрягати у ліфті чи потрапити в ДТП, може сформуватися уникаюча поведінка щодо поїздок на ліфтах та/чи у транспорті тощо.

Відтак, долаючи той чи інший опір головного мозку, який “думав, що уже позбувся проблеми“, EMDR-психотерапія «дістає» з глибин несвідомого прийнятий, але неопрацьований належним чином негатив та переварює його.

Причому ключової перевагою EMDR є те, що опору клієнтів як такого, на практиці майже не буває через десенсибілізацію (зниження чутливості), яка забезпечує відносно просте перезавантаження повного циклу належного приймання і засвоєння дискомфортної інформації.

Завдяки спеціальним методикам та алгоритмам руху очей — ініціюється повторний і пришвидшений процес, коли асоційована головним мозком із психотравматичністю інформація починає рухи нейрофізіологічними шляхами аж допоки не «розчиниться» у різного роду позитивних аспектах її належного сприйняття.

EMDR для дітей та підлітків

Всесвітньою організацією охорони здоров’я (2013), а також Міжнародним товариством вивчення травматичного стресу (ISTSS, 2018) — визнано EMDR ефективним методом терапії також для дітей та підлітків, які пережили травматичні події та посттравматичний стресовий розлад

У більшості випадків, при застовуванні EMDR дитячі/підліткові пост-травматичні симптоми, зокрема тривога та безнадія — зменшуються протягом кількох тижнів.

Водночас, деяким дітям і підліткам може бути корисно отримати терапевтичну підтримку для відновлення після травми, і EMDR є одним із таких методів лікування.

Також доведено, що EMDR допомагає дітям і підліткам з низкою інших психологічних проблем, включаючи тривогу та депресію.

ПІДСУМКИ

EMDR як метод психотерапії відносно новий, але водночас такий, що уже встиг довести свою ефективність та визнання на рівні національних та міжнародних фахових середовищ.

Застосування EMDR вимагає від фахівців з психічного здоров’я спеціальної підготовки, навичок та досвіду та пропонує клієнтам не лише унікальні враження, а й високу ефективність.

Підбір фахівців

Щоби розпочати предметний діалог із психотерапевтом щодо можливості та особливостей застосування EMDR-терапії для вирішення актуальної для вас чи ваших близьких психологічної проблематики — звертайтеся безпосередньо до мене через контакти, що вказані у профайлі на веб-платформі

Альна Шмига, EMDR-терапевтка
Клік на зображенні відкриває профайл

Або підберіть фахівців із відповідною підготовкою у спеціальному розділі “Простору Психологів”, при потребі додавши інші важливі параметри фільтрування на кшталт ціни, статі, он/офлайну, стилю терапії тощо