Психокорекція проблем пов’язаних з війною

В контексті агресивної війни росії проти України, психокорекція проблем, пов’язаних з війною стала одним з найважливіших аспектів психологічної допомоги для людей, які пережили спричинені воєнними діями травматичні події, втрати та стрес.

Психокорекція наслідків війни спрямована на відновлення психічного здоров’я, допомогу в адаптації до нових реалій і зменшення посттравматичних стресових розладів (ПТСР).

Психологічні проблеми, пов’язані з війною, можуть бути різноманітними і включати як тимчасові, так і хронічні стани, які значно впливають на психічне здоров’я.

Вони виникають внаслідок травматичних подій, стресових ситуацій, втрат, погрішення здоров’я, зміни соціальних умов, вимушеної еміграції тощо

Далі в цій статті я всебічно охарактеризую психологічну проблематику психокорекції наслідків війни через призму сучасної теорії та фахової практики застосування знань у процесі надання допомоги клієнтам.

Різновиди психологічних проблем, спричинених війною

До основних психологічних проблем, які можуть виникнути через пережиті події війни, на мій погляд, належить зараховувати:

1. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

ПТСР є одним із найпоширеніших психологічних наслідків війни. Це розлад, що виникає після переживання травматичної події, такої як війна. Симптоми ПТСР включають:

• Флешбеки та кошмари: Людина переживає події війни знову, як якщо б вони відбувалися в даний момент.
• Нічні кошмари: Людина бачить травматичні сни, що порушують сон і можуть призводити до страху та тривоги.
• Емоційне відсторонення та ізоляція: Втрата інтересу до звичних справ, труднощі в емоційному контакті з іншими людьми.
• Збільшена тривожність і настороженість: Перебування в постійній напрузі, готовність до дії через страх.

2. Тривожні розлади

Тривога є поширеним симптомом у людей, які пережили військові конфлікти. Вона може проявлятися у вигляді:

• Постійної тривоги та страху: Людина може відчувати страх за своє життя або життя близьких.
• Панічні атаки: Раптові епізоди сильного страху або тривоги, що супроводжуються фізіологічними симптомами (пітливість, прискорене серцебиття, задишка).
• Соціальна тривога: Людина може уникати ситуацій з людьми через страх бути знову пораненою або пережити травматичний досвід.

3. Депресія

Війна може призвести до розвитку депресивних станів через втрату близьких, дому, економічні труднощі та глибоке емоційне вигорання. Симптоми депресії включають:

• Смуток та безнадія: Людина може відчувати, що її життя втратило сенс.
• Втрата інтересу до життя: Бажання уникати активностей, що колись приносили радість.
• Погіршення фізичного здоров’я: Втома, безсоння або, навпаки, надмірний сон, порушення апетиту.

4. Травматична реакція на втрату

Психологічні проблеми, пов’язані з втратою близьких (сім’ї, друзів, колег), є важливим аспектом, що супроводжує пережиті травми війни. Це може включати:

• Гір: Тривале переживання втрати, яке може призводити до депресії і емоційної незадоволеності.
• Вина за виживання: Людина може відчувати провину, що вижила, коли інші загинули.
• Переживання суму та безсилля: Втрата не лише близької особи, а й частини свого світу чи ідентичності.

5. Відчуття безпорадності та безнадії

Війна часто призводить до відчуття того, що людина не може контролювати своє життя чи оточення:

• Психологічна ізоляція: Втрата зв’язку з соціумом, відчуття, що немає сил для того, щоб змінити свою ситуацію.
• Втрату сенсу життя: Втрата відчуття мети, що може призвести до апатії або депресії.
• Неможливість відновлення: Відчуття, що після пережитого досвіду не буде можливості жити “нормальним” життям.

6. Порушення міжособистісних відносин

Війна може змінювати міжособистісні зв’язки і ставлення людей один до одного:

• Конфлікти в сім’ї та серед близьких: Війна часто викликає проблеми в стосунках через стрес, втрату близьких або соціальну адаптацію.
• Дезадаптація до мирного життя: Після повернення з війни людина може не вписуватися в звичайний соціум, не розуміти норм, через що виникають труднощі в міжособистісних відносинах.

7. Внутрішні конфлікти та моральна травма

Переживання моральних дилем під час війни, зокрема участь у бойових діях або очевидці насилля, може спричинити внутрішні конфлікти:

• Психологічні наслідки для військових: Військові можуть відчувати моральну травму через дії, які вважали аморальними або неминучими в умовах війни.
• Проблеми з ідентичністю та самоповагою: Після травматичних подій людина може сумніватися у своїх переконаннях, поглядах на світ і своїй ролі в ньому.

8. Адаптаційні проблеми в мирному житті

Повернення до мирного життя після участі у війні може бути складним:

• Адаптація до нових обставин: Людина може відчувати складнощі у відновленні звичного способу життя (робота, соціальні зв’язки).
• Втрата відчуття безпеки: Після пережитих подій людина може не відчувати себе в безпеці навіть у звичайних умовах, що часто веде до постійного стресу.

Основні аспекти психокорекції проблем, спричинених війною

Психокорекція травматичного стресу

Війна часто призводить до глибоких психічних травм, які можуть проявлятися у вигляді тривоги, депресії, кошмарів, флешбеків, а також емоційної відстороненості і труднощів в адаптації до мирного життя. Тому психокорекція має на меті:

• Зменшення симптомів ПТСР: Техніки травматерапії допомагають зменшити вплив травматичних спогадів.
• Забезпечення емоційної стабільності: Робота з емоціями дозволяє людині відновити контакт з власними почуттями та навчитися з ними справлятися.
• Зниження рівня тривоги і страху: Важливо допомогти людині подолати постійну настороженість, страх за своє життя і здоров’я.

Психокорекційні техніки травматичного досвіду

Психотерапевт може використовувати різноманітні методи, які ефективно допомагають у подоланні наслідків війни:

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Допомагає людині змінити негативні переконання про себе, інших людей та світ, а також навчитися справлятися з емоційними реакціями, що виникають після пережитих травм.
• Експозиційна терапія: Пацієнт поступово стикається зі своїми страхами та травматичними спогадами в контрольованому середовищі, що дозволяє зменшити їх вплив.
• Діалектична поведінкова терапія: Включає навчання прийняття та уважності, що допомагає людині зберігати емоційну рівновагу.

Емоційна регуляція

Люди, які пережили війну, часто стикаються з труднощами в регулюванні своїх емоцій. Це може проявлятися у вигляді перепадів настрою, агресії, депресії, апатії.

• Психокорекція емоційної регуляції: Психолог навчає пацієнта технікам заспокоєння, зниження стресу, а також прийняття і вираження емоцій.
• Практики самозаспокоєння: Методи релаксації (медитація, глибоке дихання, прогресивна м’язова релаксація) можуть допомогти знизити рівень стресу та зменшити фізичне напруження.

Підвищення стійкості до стресу

Навчання стратегіям подолання стресу є важливим елементом психокорекції. Психолог може допомогти сформувати здатність до адаптації в складних ситуаціях:

• Техніки когнітивно-поведінкової терапії (КПТ): Вони сприяють розвитку гнучкості в мисленні, навчання адаптуватися до зміни обставин.
• Навчання стратегіям подолання стресу: Це може бути включення вправ для зниження тривожності, а також підтримка вчитися оцінювати ситуацію з нової точки зору, знижуючи переживання стресу.

Налагодження соціальних зв’язків

Війна часто спричиняє ізоляцію або розрив соціальних зв’язків, що може ускладнити адаптацію до мирного життя.

• Соціальна підтримка: Психолог працює над відновленням або створенням нових соціальних зв’язків. Це можуть бути підтримуючі групи для людей, які пережили подібний досвід, або допомога в інтеграції в мирне суспільство.
• Взаємодія з родиною та близькими: Психологічна підтримка може допомогти поліпшити комунікацію в родині, допомагаючи відновити довіру та підтримку.

Робота з травмами, що стосуються близьких

Війна часто веде до втрат, і це може спричиняти глибокі переживання суму та горя. Психолог допомагає людині пережити ці втрати і розвивати здорові способи зцілення:

• Гір та переживання втрати: Психолог працює з горем, підтримуючи людину в процесі адаптації до втрати.
• Пошук нових смислів: Психолог допомагає людині знаходити нові способи жити, навіть після втрати близьких.

Пошук нових цілей і сенсу в житті

Війна може призвести до кризи ідентичності та сенсу в житті. Людина може відчувати себе безцільною або безнадійною після пережитого досвіду.

• Пошук нових життєвих орієнтирів: Психолог допомагає людині знайти нові сенси і цілі в житті, навіть після пережитих труднощів.
• Зміна цінностей та пріоритетів: Розмова з психологом дозволяє переосмислити те, що важливо, і зрозуміти, що може допомогти рухатися далі.

Підтримка в адаптації до мирного життя

Після війни важливо навчитися адаптуватися до мирного життя, повернутися до буденних обов’язків і відновити відчуття безпеки.

Психологічна реабілітація: Включає як індивідуальні, так і групові сесії, що сприяють поступовій реінтеграції в соціум, поверненню до роботи, навчання і нормального функціонування в суспільстві.

Психосоціальні програми та групова підтримка

Для людей, які пережили війну, важливо мати можливість поділитися своїм досвідом з тими, хто пережив схожі ситуації.

• Групова терапія: Групові сесії дають можливість отримати підтримку від людей з подібним досвідом, а також обмінятися стратегіями подолання труднощів.
• Волонтерські ініціативи та програми: Психолог може рекомендувати участь у волонтерських програмах, які допомагають людям відновлювати своє почуття належності та цінності в суспільстві.

Процес психокорекції наслідків війни

Процес психокорекції наслідків війни є складним і багатоетапним, оскільки війна залишає глибокі травматичні сліди як на психічному, так і на фізичному рівні.

Основною метою психокорекції є допомога людям у відновленні емоційної рівноваги, зменшенні стресу та тривоги, а також адаптації до мирного життя.

На практиці, основні етапи і методи психокорекції наслідків війни можуть передбачати всі або окремі з переліку нижче.

1. Оцінка психологічного стану

На першому етапі важливо провести глибоку оцінку психологічного стану пацієнта. Психолог або психотерапевт здійснює:

• Визначення рівня стресу та травматичних переживань: Це включає аналіз симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривожних та депресивних розладів, соціальної адаптації.
• Індивідуальні особливості: Важливо враховувати індивідуальний досвід, ступінь травмуючого впливу війни та особисті ресурси пацієнта (сім’я, соціальні зв’язки, мотивація до змін).

2. Забезпечення безпеки та стабільності

Основною метою на цьому етапі є створення відчуття психологічної безпеки та стабільності:

• Створення довіри: Важливо встановити довірчі стосунки між терапевтом та пацієнтом, щоб він міг вільно висловлювати свої переживання.
• Контроль за емоціями: Психолог навчає пацієнта технікам емоційного самозаспокоєння (глибоке дихання, прогресивна м’язова релаксація, медитація), щоб зменшити фізіологічні симптоми стресу та тривоги.

3. Психокорекційна робота з травмою (психотерапія)

Цей етап включає безпосередню роботу з травматичними переживаннями, щоб зменшити їх вплив на емоційний та психічний стан людини.

• Травматерапія: Використовуються різні техніки для обробки травмуючих спогадів і їх зниження впливу на поточний стан (наприклад, техніки когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), експозиційної терапії, емоційного прийняття).
• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Зміна негативних переконань і страхів, пов’язаних з війною. Це може включати переосмислення ситуацій та встановлення нових, більш конструктивних способів мислення.
• Експозиційна терапія: Пацієнт поступово стикається зі своїми страхами та травматичними спогадами в безпечному середовищі, що дозволяє зменшити їх вплив на психіку.

4. Підтримка соціальних зв’язків

Робота з відновленням або зміцненням соціальних зв’язків є важливою частиною процесу психокорекції:

• Соціальна підтримка: Терапевт може допомогти пацієнту відновити контакт з родиною та близькими, а також шукати нові можливості для розвитку соціальних зв’язків.
• Групова терапія: Для людей, які пережили схожі травматичні події, може бути корисним участь у групах підтримки, де можна обмінюватися досвідом та отримувати допомогу від тих, хто пережив подібні труднощі.

5. Відновлення сенсу та життєвих орієнтирів

Після пережитої війни людина може відчувати втрату сенсу життя або труднощі в знаходженні нових орієнтирів. Важливо допомогти їй відновити свою життєву мету:

• Пошук нових цілей: Психолог допомагає пацієнту сформулювати нові життєві цілі, а також знаходити сенс у повсякденних справах.
• Переосмислення життя: Робота з цінностями та переконаннями, щоб допомогти людині зрозуміти, що її життя має сенс навіть після пережитих травм.
• Психологічна реабілітація: Це включає допомогу в адаптації до мирного життя, відновлення соціальних і професійних навичок.

6. Психосоціальна реабілітація

Цей етап включає не лише індивідуальну роботу, але й залучення до колективної реабілітації:

• Адаптація до мирного життя: Терапевт допомагає пацієнту адаптуватися до нових соціальних, економічних і культурних умов. Це може включати навчання новим навичкам і стратегіям для життя в мирному суспільстві.
• Волонтерська діяльність: Участь у соціальних ініціативах, волонтерських програмах може допомогти людині відновити почуття належності та соціальної цінності.

7. Робота з фізичними наслідками стресу

Війна може призводити до фізичних проблем, пов’язаних із хронічним стресом (наприклад, головні болі, хронічні болі, порушення сну). Психолог може працювати разом з лікарями або іншими фахівцями, щоб мінімізувати ці наслідки:

• Сни та релаксація: Техніки релаксації допомагають відновити здоровий сон і зменшити фізіологічні симптоми стресу.
• Техніки м’язової релаксації: Використовуються для зменшення фізичного напруження, яке часто супроводжує психічний стрес.

8. Профілактика рецидивів

Процес психокорекції не завершується після досягнення початкових результатів. Важливо проводити постійну роботу для запобігання рецидивам:

• Розвиток стратегій подолання стресу: Психолог допомагає людині розвинути стратегії для боротьби з майбутнім стресом або труднощами.
• Підтримка та контроль: Регулярні сеанси психотерапії можуть допомогти в контролюванні симптомів і забезпеченні стійкого відновлення.

Підсумки

Психокорекція проблем, пов’язаних з війною, є багатогранним процесом, який охоплює травматерапію, роботу з емоціями, соціальними зв’язками, а також розвиток нових життєвих орієнтирів.

Психологічна допомога дозволяє людині пройти через складний період і повернутися до здорового функціонування в суспільстві, навіть після глибоких переживань і втрат.

Психологічні проблеми, пов’язані з війною, є багатогранними і можуть проявлятися в різних формах, від ПТСР до соціальних і міжособистісних труднощів.

Раннє виявлення цих проблем і своєчасна психологічна допомога є критично важливими для відновлення психічного здоров’я та адаптації до нових реалій після війни.

Психокорекція наслідків війни є тривалим і комплексним процесом, який вимагає індивідуального підходу до кожної людини.

Важливими аспектами цього процесу є безпека пацієнта, робота з травмою, відновлення соціальних зв’язків і підтримка у адаптації до мирного життя.

Залучення різних терапевтичних методів і соціальних ініціатив дозволяє людині відновити своє психологічне здоров’я та повернутися до повноцінного життя.

Підбір фахівця

Щоби проконсультуватися з фахівцем з психокорекції проблем пов’язаних з війною, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть спеціалістів у окремому розділі веб-платформи Простір Психологів