Ірина Саченко

Психотерапевтична сесія, зазвичай, є одним з основних елементів процесу сучасної психотерапії.

На практиці, психотерапевтичні сесії відбуваються регулярно, один або декілька разів на тиждень, залежно від потреб клієнта та рекомендацій психотерапевта.

Такі сесії можуть проходити індивідуально, у парі, у групі або віртуально за допомогою засобів відеозв’язку чи навіть у VR-середовищі.

Психотерапевтична сесія — може бути безцінним досвідом для клієнта, що допомагає збагатити його знання про себе, поглянути на проблеми з іншого ракурсу та розвинути свої здібності та потенціал.

Водночас, позаяк психотерапія є процесом, який потребує часу та зусиль, важливо розуміти, що не існує жодної “чарівної палички”, яка могла б вирішити всі проблеми за одну-дві сесії.

Як правило, результати психотерапевтичних сесій можуть бути помітними через певний час, але разом з тим, вони є стійкими, довготривалими та незаперечними.

Психотерапія в цілому та психотерапевтична сесія зокрема — це важливі інструменти для досягнення психічного здоров’я та допомоги людям з різними проблемами.

І хоча підходи та методи можуть відрізнятися, головна мета психотерапії полягає в допомозі клієнтам зрозуміти та змінити свої проблеми, навчитися здатності самостійно керувати своїм життям та підвищити якість свого психічного стану.

Психотерапевтична сесія — ключовий елемент процесу психотерапії, під час яких клієнти можуть вивчити нові навички та техніки щоби краще керувати своїми емоціями, розвивати свою особистість тощо.

Далі у цій статті я охарактеризую психологічні аспекти психтерпаевтичної сесії через призму сучасної теорії та з урахуванням практичного досвіду її проведення під час надання психологічної допомоги клієнтам.

ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНА СЕСІЯ І КОНСУЛЬТАЦІЯ ПСИХОЛОГА

Хоча терміни “консультація психолога” та “психотерапевтична сесія” часто використовуються як взаємозамінні, вони мають суттєві відмінності за метою, методами роботи та тривалістю впливу.

• Консультація психолога – це швидка підтримка та поради для вирішення конкретних запитів.
• Психотерапія – це глибокий процес, який допомагає змінити внутрішній світ людини та її поведінкові моделі.

Іншими словами, звертатися треба до психолога – якщо потрібно:

• Отримати підтримку в кризовій ситуації.
• Розібратися з конкретною проблемою (конфлікти, складний вибір, стрес).
• Дізнатися більше про свої сильні та слабкі сторони (тестування, самопізнання).

Записуватися на сесію до психотерапевта:

• Повторювані проблеми в житті (однакові конфлікти, труднощі у стосунках).
• Тривожність, депресія, психосоматичні симптоми.
• Травматичний досвід, який впливає на теперішнє життя.

СТРУКТУРА ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОЇ СЕСІЇ

За визначенням, психотерапевтична сесія — це зустріч між психотерапевтом та клієнтом, під час якої проходить психотерапевтичний процес.

На практиці, такі сесії можуть проводитися на різних етапах психотерапії, але в основному — це саме регулярні зустрічі з психотерапевтом, які спрямовані на корекцію чи зміну поведінки, переконань та/чи емоцій клієнта.

Структура психотерапевтичної сесії може варіюватися в залежності від підходу та методу психотерапії, але в цілому має загальні етапи.

Зазвичай сесія починається зі створення безпечної та відкритої атмосфери для клієнта, після чого відбувається взаємне знайомство.

Після цього психотерапевт зазвичай визначає тему сесії та веде діалог з клієнтом, відповідаючи на запитання, розкриваючи та досліджуючи його проблеми та потреби.

Кожна сесія може мати свою власну тему, але в цілому психотерапевтичні сесії можна розділити на дві частини — діагностичну та терапевтичну.

• Перша частина сесії зазвичай присвячена діагностуванню та визначенню проблем клієнта, вивченню його історії та життєвих обставин.
• У терапевтичній частині психотерапевт допомагає клієнту шляхом використання психотерапевтичних методів.

Учасники психотерапевтичної сесії — це психотерапевт та клієнт, які зазвичай працюють в тандемі допомагаючи один одному зрозуміти та вирішити проблеми клієнта.

Відтак, основна мета психотерапевтичної сесії — допомогти клієнту змінити своє життя та покращити своє психічне здоров’я, а тому і психотерапевтичні методи та техніки, які використовуються під час сесій, можуть різнитися в залежності від методу та підходу до психотерапії.

Також важливо відзначити, що психотерапевтична сесія жодним чином не змінює загальних підходів до збереження конфіденційності і є безпечною для клієнта.

РІЗНОВИДИ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИХ СЕСІЙ

Психотерапевтичні сесії можуть відрізнятися за форматом, тривалістю, кількістю учасників та методами роботи, а вибір виду терапії, на практиці, залежить від потреб клієнта, його запиту та особливостей терапевтичного підходу.

За форматом проведення психотерапевтичні сесії бувають:

• Очна психотерапія – класичний формат, коли клієнт і терапевт зустрічаються особисто.
• Онлайн-терапія – консультації через відеозв’язок, телефон або чат, що забезпечує доступність незалежно від місця перебування клієнта.
• Телефонна терапія – короткі підтримувальні консультації, часто використовуються для кризової допомоги.
• Терапія через текстові повідомлення – формат роботи через месенджери або спеціалізовані платформи.

За кількістю учасників психотерапевтичні сесії бувають:

• Індивідуальна терапія – один-на-один із психотерапевтом, фокусується на особистих переживаннях клієнта.
• Парна (сімейна) терапія – робота з подружніми партнерами або родичами для покращення стосунків.
• Групова терапія – сесії у групах (3-12 осіб), де клієнти діляться досвідом та отримують підтримку.
• Організаційна (корпоративна) терапія – психотерапія для команд або організацій, спрямована на покращення комунікації та подолання конфліктів.

За тривалістю психотерапевтичні сесії бувають:

• Короткотривала терапія – зазвичай від 5 до 20 сесій, фокусується на конкретних запитах (КПТ, кризова терапія).
• Довготривала терапія – може тривати роками, охоплює глибинні проблеми та особистісний розвиток (психоаналіз, гештальт-терапія).

За методами роботи психотерапевтичні сесії бувають:

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – фокус на зміні деструктивних думок і поведінкових патернів.
• Гештальт-терапія – робота з “тут-і-зараз”, усвідомленням почуттів та незавершених ситуацій.
• Психодрама – розігрування ситуацій для пропрацювання емоцій.
• Психоаналіз – глибока робота з підсвідомими процесами.
• Тілесно-орієнтована терапія – дослідження емоцій через тіло та фізичні реакції.
• Арт-терапія – використання творчих методів (малювання, музика, ліплення) для вираження переживань.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИХ СЕСІЙ

Практика доводить, що сучасні психотерапевтичні сесії можуть мати різні особливості, залежно від багатьох факторів, таких як тип терапії, вік та потреби клієнта, наявність конкретних проблем та ін.

Тому, далі у цій статті я крізь призму власного практичного досвіду розгляну деякі з прикметних, на мою думку, особливостей психотерапевтичних сесій.

Часові рамки та тривалість психотерапевтичної сесії:

Зазвичай психотерапевтична сесія триває від 45 хвилин до 1 години і цей час достатній, щоб допомогти клієнту зосередитися на своїх проблемах, знайти рішення та розпочати процес змін.

Однак, в деяких випадках, тривалість сесії може бути скорочена або збільшена, в залежності від потреб клієнта та рекомендацій психотерапевта.

Перша психотерапевтична сесія: що варто очікувати

Важлива, оскільки це перший контакт клієнта з психотерапевтом та може визначити подальший напрямок роботи.

Зазвичай перша сесія присвячена знайомству клієнта з психотерапевтом, встановленню довіри та розумінню проблем клієнта.

Клієнт може ставити запитання, а психотерапевт може дати загальну інформацію про те, як буде виглядати процес психотерапії.

Онлайн-сесії: переваги та недоліки

З поширенням сучасних технологій віддаленого зв’язку, стали популярні онлайн-сесії психотерапії.

Це може бути зручно для клієнтів, які мають обмежені можливості зустрічей особисто. Однак, онлайн-сесії мають свої переваги та недоліки.

Деякі з переваг онлайн-психотерапевтичних сесій включають можливість отримати допомогу з будь-якого місця, зручний графік та більш доступну ціну.

Крім того, онлайн-сесії можуть бути зручнішим варіантом для тих, хто має анксіозність (тривожність) щодо зустрічей наживо, оскільки може бути більш комфортно в домашньому середовищі.

Однак, онлайн-сесії мають свої недоліки. Наприклад онлайн-сесія може бути менш ефективною для тих, хто потребує більш інтенсивної підтримки та діалогу з психотерапевтом.

Психотерапевтична сесія для підлітків та дітей:

Має свої особливості, оскільки підлітки можуть мати обмежений словниковий запас та нерозвинуту здатність висловлювати свої почуття.

Тому психотерапевти під час сесій використовують спеціальні методи та техніки, які допомагають дітям та підліткам зрозуміти та висловити свої емоції.

Наприклад, можуть використовувати малювання, ігри або інші форми творчості.

Індивідуальна та парна чи сімейна психотерапевтична сесія

Усе популярніший варіант психотерапевтичних сесій, адже допомагає розв’язати проблеми, які виникають у відносинах між людьми.

Терапія для пар може допомогти збільшити рівень розуміння між партнерами, поліпшити комунікацію та вирішити конфлікти.

Терапія для сімей може допомогти у вирішенні проблем, які виникають в середині родини, такі як конфлікти між батьками та дітьми, розлучення, сімейні та батьківські проблеми та інші.

Психотерапевтична сесія і залежності:

Особливий вид психотерапевтичних сесій, який допомагає людям, котрі мають проблеми зі зловживанням різних речей, таких як наркотики, алкоголь, їжа, азартні ігри та інші.

Терапія залежності може включати індивідуальні сесії, групові терапії та інші форми допомоги.

Психотерапевтичні методи та техніки на сесіях:

Існує безліч психотерапевтичних методів та технік, які використовуються психотерапевтами для допомоги клієнтам.

Деякі з них включають когнітивно-поведінкову терапію, гештальт-терапію, психодинамічну терапію, терапію розвитку особистості та інші.

Кожен метод та техніка мають свої особливості та можуть бути більш ефективними для певних видів проблем.

Психотерапевтичні сесії і розвиток особистості:

Психотерапевтична сесія також може бути корисною для розвитку особистості та досягнення психічного добробуту.

Розвиток особистості може включати підвищення самооцінки, збільшення віри у себе та свої здібності, зниження рівня тривоги та депресії, поліпшення комунікації та багато іншого.

Схарактеризувавши множинні особливості проведення сучасних психотерапевтичних сесій, з огляду на потребу економії часу читачів, додам кілька слів про їх ефективність.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИХ СЕСІЙ

На практиці, коли клієнти запитують наскільки ефективною є психотерапія та її сесії — я відповідаю окремими формулюваннями зі зазначених нижче, а саме:

По-перше, досягнення психотерапевтичних сесій та оцінка її ефективності можуть бути складним завданням, оскільки психотерапія часто є суб’єктивним процесом.

По-друге, підходи до вивчення ефективності психотерапевтичних сесій можуть включати кількісні та якісні методи, де:

• Кількісні методи вимірюють ефективність психотерапії шляхом збору даних та використання стандартизованих оцінок.
• Якісні методи використовують більш глибинний підхід до вивчення ефективності, зосереджуючись на якості відносин між терапевтом та клієнтом, та на інших аспектах досвіду клієнта.

По-третє, ефективність психотерапевтичних сесій залежить від багатьох чинників:

• співпраці між психотерапевтом та клієнтом,
• готовності клієнта до змін,
• активної участі клієнта в процесі терапії.

І насамкінець, кілька лаконічних підсумків щодо психотерапевтичних сесій.

ПІДСУМКИ

Загалом, у руках майстерних фахівців — психотерапевтичні сесії є важливим інструментом для покращення психічного здоров’я та відчутної допомоги людям із різними психологічними проблемами.

Різноманітність психотерапевтичних сесій дозволяє кожній людині знайти комфортний формат роботи залежно від потреб та запиту.

Важливо обрати підхід, який найкраще відповідає вашому запиту та стилю взаємодії.

Щоби почати вирішувати свої психологічні проблеми та/або різноманітного походження розлади психіки у ваших близьких за допомогою психотерапевтичних сесій своєчасно звертайтеся до фахівців у царині психології: психологів, психотерапевтів, експертів з психосоматики тощо.

Підбір психотерапевта

Якщо імпонує викладена вище інформація — звертайтеся безпосередньо до мене або підберіть відповідних вашій індивідуальній психологічній проблематиці фахівців у відповідному розділі веб-середовища

Сеанс психотерапії – це структурована зустріч клієнта з психотерапевтом, спрямована на дослідження емоційного стану, переживань, поведінкових патернів і внутрішніх конфліктів.

Сеанс психотерапії – це не просто розмова, а професійний процес, що сприяє змінам у внутрішньому світі людини. Це простір, де можна знайти підтримку, відповіді на важливі питання та розвинути внутрішні ресурси для подолання життєвих труднощів.

В теорії сучасної психології, психотерапія — це форма допомоги, яка допомагає людям розвивати стратегії для розуміння та управління своїми емоціями, думками та поведінкою.

Мета сеансу психотерапії зокрема та усього процесу загалом — допомогти людям вирішити свої проблеми та покращити якість свого життя.

На практиці, існує багато різних методів проведення сеансів психотерапії, які використовуються для розв’язання різних типів проблем, зокрема деякі фокусуються на зміні поглядів людини на життя, інші — на розвитку навичок керування емоціями, думками та поведінкою, а ще інші — на подоланні розладів, захворювань тощо.

Існує й ряд інших видів психотерапії, як-от групова психотерапія, сімейна терапія, індивідуальна чи процесуальна та багато інших.

Природно, що кожен вид психотерапії має свої унікальні підходи та методи і, як показує практика фахівців — важливо знайти той метод проведення сеансів психотерапії, який найбільше підходить для індивідуальних потреб та мети, яку клієнт бажає досягти через психотерапію.

Водночас, на практиці, своєчасне звернення до психотерапевта може бути доволі непростим рішенням, проте відрадно, що усе більше людей в Україні розуміють наскільки важливим кроком у забезпеченні здоров’я та добробуту це може стати.

Далі у цій статті, написаній на основі практичного досвіду, я усебічно розгляну що таке “сеанс психотерапії”, як він може допомогти вирішити ваші психологічні проблеми та забезпечити бажаний психологічний комфорт.

ЩО ТАКЕ СЕАНС ПСИХОТЕРАПІЇ?

Перш за все, сеанс психотерапії — може тривати від 45 до 60 хвилин, хоча існують і сеанси більшої тривалості.

По-друге, перші сеанси, зазвичай, більш інформаційно-психодіагностичні та мають на меті збір важливих даних про клієнта та його проблеми.

По-третє, під час сеансу клієнт може говорити про будь-які проблеми, які його турбують, включаючи депресію, тривожність, стосунки, роботу, сексуальність та інші.

По-четверте, під час сеансу психотерапевт створює комфортне та підтримувальне середовище для клієнта, щоб він міг відкрито та безпечно розмовляти про свої проблеми.

По-п’яте, психотерапевт може використовувати різні методи та техніки для допомоги клієнту, як-от когнітивно-поведінкові методи, психоаналіз, техніки дихання та медитації.

На практиці, для досягнення максимальних результатів і в залежності від складності проблем та індивідуальних потреб — клієнти часто самі озвучують, що потребують ще кількох сеансів психотерапії.

А я продовжу характеризувати обсяг і зміст поняття “сеанс психотерапії” зосередившись на підготовці до нього.

СТРУКТУРА СЕАНСУ ПСИХОТЕРАПІЇ

Сеанс психотерапії зазвичай має певну структуру, яка допомагає ефективно працювати з клієнтським запитом.

На практиці, залежно від підходу (КПТ, гештальт, психоаналіз тощо), структура може змінюватися, але загальна схема залишається подібною.

Встановлення контакту (рапорт)

• Тривалість 2-5 хвилин
• Привітання, створення комфортної атмосфери.
• Запитання про загальне самопочуття клієнта.
• Актуалізація минулого досвіду (як клієнт почувався після попередньої сесії).

Чому це важливо? Допомагає клієнту розслабитися та налаштуватися на роботу, а також дозволяє терапевту оцінити загальний стан клієнта.

Визначення теми та запиту сеансу

• 5-10 хвилин
• Обговорення, що клієнт хоче дослідити сьогодні.
• Виявлення проблеми, яка зараз найбільш актуальна.

Приклади запитань:

• “Що важливого сталося з моменту нашої останньої зустрічі?”
• “Що ви хочете зрозуміти або опрацювати сьогодні?”

Основна робота зі запитом

• 30-40 хвилин
• Глибоке дослідження теми: переживань, думок, поведінкових патернів.
• Використання терапевтичних технік (аналіз, робота з емоціями, тілесні практики, арт-терапія тощо).
• Звернення до минулого досвіду та його впливу на сьогодення.

Приклади методів залежно від підходу:

• КПТ – аналіз автоматичних думок, заміна деструктивних переконань.
• Гештальт – робота з тілесними реакціями та почуттями “тут-і-зараз”.
• Психоаналіз – дослідження несвідомих мотивів та дитячих переживань.

Рефлексія та підбиття підсумків

• 5-10 хвилин
• Узагальнення отриманих інсайтів.
• Обговорення почуттів, які з’явилися під час сесії.
• Визначення, що можна застосувати у реальному житті.

Запитання для рефлексії:

• “Що було для вас сьогодні найціннішим?”
• “Що ви заберете із собою після цієї розмови?”

Завершення сесії та домовленості на майбутнє

• 2-5 хвилин
• Закриття теми, прощання.
• Обговорення можливих “домашніх завдань” (якщо це КПТ чи коучинговий підхід).
• Визначення дати наступної зустрічі.

ОСОБЛИВОСТІ СЕАНСІВ ПСИХОТЕРАПІЇ В РІЗНИХ ПІДХОДАХ

Кожен психотерапевтичний підхід має свою структуру, методи роботи та унікальний погляд на психіку людини.

Розглянемо, як проходять сеанси в основних напрямках психотерапії.

Сеанс у психоаналітичній психотерапії

• Дослідження несвідомих мотивів, глибинних переживань, дитячих травм.
• Аналіз сновидінь, обмовок, асоціацій.
• Використання техніки вільних асоціацій.

Структура сеансу:

• Клієнт вільно розповідає про свої думки та почуття.
• Терапевт аналізує несвідомі конфлікти, підкреслює повторювані патерни.
• Велика увага приділяється трансферу (перенесенню почуттів на терапевта).

Тривалість терапії: довготривала (від кількох місяців до кількох років).

Сеанс у гештальт-терапії

• Усвідомлення своїх почуттів і потреб “тут-і-зараз”.
• Дослідження тілесних відчуттів, емоцій, відносин.
• Використання експериментальних методів (рольові ігри, робота з порожнім стільцем).

Структура сеансу:

• Фокус на теперішньому моменті – терапевт постійно повертає увагу клієнта до його відчуттів.
• Використання діалогу з внутрішніми частинами особистості.
• Застосування творчих технік (малювання, рухи, уявні сценарії).

Тривалість терапії: середньо- або довготривала.

Сеанс у когнітивно-поведінковій терапії (КПТ)

• Робота з думками, переконаннями, поведінковими патернами.
• Усвідомлення автоматичних думок та їхній вплив на емоції.
• Використання структурованих завдань і вправ.

Структура сеансу:

• Обговорення поточних проблем клієнта.
• Аналіз думок та поведінкових реакцій.
• Виконання практичних завдань (домашні вправи, ведення щоденника).

Тривалість терапії: короткотривала (від 10 до 20 сеансів).

Сеанс в екзистенційній психотерапії

• Розгляд питань сенсу життя, смерті, свободи, відповідальності.
• Допомога у знаходженні особистих цінностей.
• Дослідження переживань, пов’язаних з життєвими кризами.

Структура сеансу:

• Відкрита розмова про екзистенційні питання.
• Глибока рефлексія над сенсом переживань.
• Використання метафор, розповідей, філософських роздумів.

Тривалість терапії: індивідуальна, залежить від запиту клієнта.

Сеанс у системно сімейній терапії

• Робота не тільки з індивідуальною проблемою, а й з усією сімейною системою.
• Аналіз взаємодії між членами сім’ї.
• Використання технік моделювання відносин.

Структура сеансу:

• Робота з усією сім’єю або окремими її членами.
• Дослідження сімейних ролей, комунікації, конфліктів.
• Використання символічних і метафоричних методів.

Тривалість терапії: середньотривала (від кількох місяців до року).

Сеанс у тілесно-орієнтованій терапії

• Робота через тіло (дихальні техніки, рух, тілесна виразність).
• Усвідомлення зв’язку між тілесними відчуттями та психоемоційним станом.
• Використання методу роботи з напруженням, блоками, тілесною пам’яттю.

Структура сеансу:

• Спостереження за тілесними реакціями під час розмови.
• Виконання рухових або дихальних вправ.
• Розвиток навичок релаксації, саморегуляції.

Тривалість терапії: середньо- або довготривала.

ПІДГОТОВКА ДО СЕАНСУ ПСИХОТЕРАПІЇ

Перед тим як ви почнете відвідувати сеанси психотерапії, важливо зрозуміти, як підготуватися до них.

Перш за все, важливо знайти квалфікованого і майстерного психотерапевта, з яким ви будете відчувати довіру та комфортно спілкуватися.

• Через рекомендації від друзів та родичів.
• Шляхом пошуку в інтернеті.
• У спеціальному розділі “Простору Психологів”.

Другим важливим кроком є визначення типу психотерапії, який підходить саме вам.

• Існує безліч методів та підходів до психотерапії, таких як когнітивно-поведінкова терапія, гештальт-терапія, психоаналіз, та інші.
• Кожен з них має свої особливості та принципи роботи, тому важливо вибрати той, який підходить саме вам та відповідатиме вашим потребам.

Третім важливим аспектом є термін тривалості сеансів терапії.

• Залежно від складності проблеми та індивідуальних потреб клієнта, сеанси терапії можуть тривати від кількох місяців до кількох років.
• Важливо також знати, що терапія може бути ефективною лише в тому випадку, якщо ви працюєте над своїми проблемами регулярно та відкрито спілкуєтеся з психотерапевтом.

Четвертий крок — підготовка до першого сеансу психотерапії. Тут важливо заздалегідь:

• подумати про те, які питання ви хочете обговорити з психотерапевтом та як ви можете описати свої проблеми;
• визначити свої мети та очікування від терапії, та обговорити їх з психотерапевтом.

Крім вищевказаного, важливо також розуміти, що не всі психотерапевти підходять кожному клієнту.

І якщо ви не відчуваєте комфорту під час роботи з психотерапевтом — краще спробувати знайти іншого фахівця або розглянути інший метод психотерапії, позаяк ваші потреби та вимоги є головним пріоритетом і тому треба знайти саме те, що працює для вас.

ПЕРЕБІГ СЕАНСУ ПСИХОТЕРАПІЇ

На практиці, сеанс психотерапії є ключовим етапом у процесі лікування психологічних проблем та досягнення психічного здоров’я.

Сеанс психотерапії може відбуватися в різних форматах, таких як індивідуальні, групові або парні сесії, а також може бути проведений онлайн або офлайн.

Під час сеансу — психотерапевт працює з клієнтом, щоб допомогти їм розв’язати проблему та досягнути психічного добробуту, що може включати роботу з емоціями та почуттями клієнта, їх поглядами на життя та взаєминами з іншими людьми.

Крім того, психотерапія може бути використана і для вирішення проблем стосунків та досягнення гармонійних відносин всередині пар та сімей.

На сеансі психотерапії можна обговорити різні питання:

• про взаємини з іншими людьми,
• емоційний стан,
• стосунки,
• поведінкові проблеми,
• статус здоров’я,
• самореалізація,
• розвиток особистості,
• комплекси, страхи, фобії, адикції
• багато іншого.

З’ясувавши таким чином загальні особливості перебігу сеансу психотерапії, з метою економії часу читачів на повне ознайомлення зі сучасним змістом та обсягом поняття, завершу кількома узагальненнями.

ОСОБЛИВОСТІ СЕАНСУ ПСИХОТЕРАПІЇ В ГЕШТАЛЬТ-ПІДХОДІ

Гештальт-терапія – це напрям психотерапії, який фокусується на усвідомленні власних почуттів, потреб та реакцій у поточний момент часу.

Головна ідея: завершення «незавершених гештальтів» (емоційних ситуацій із минулого, які залишаються відкритими та впливають на людину).

Основні принципи гештальт-сеансів

• Присутність “тут-і-зараз” – клієнт навчається зосереджувати увагу на тому, що він відчуває в моменті.
• Усвідомлення власних емоцій, думок і тілесних реакцій.
• Дослідження “незавершених ситуацій” – травм, конфліктів, невирішених переживань.
• Рольова гра і експериментальні техніки – для глибшого переживання досвіду.
• Акцент на відповідальності – клієнт досліджує, як він сам впливає на своє життя.

Структура сеансу гештальт-терапії

Встановлення контакту та діалог (5-10 хвилин)

• Терапевт створює безпечний простір.
• Клієнт ділиться своїм самопочуттям, актуальними переживаннями.
• Терапевт допомагає визначити, що є важливим у моменті.

Приклади запитань:

• “Що ви відчуваєте прямо зараз?”
• “Як ви почуваєтеся, говорячи про це?”

Дослідження теми (30-40 хвилин)

• Робота з поточними емоціями клієнта.
• Використання гештальт-технік:
• Діалог із частинами особистості – клієнт програє дві сторони внутрішнього конфлікту.
• Робота з порожнім стільцем – клієнт уявляє, що перед ним сидить значима людина (наприклад, батько чи колишній партнер) і вступає в діалог.
• Фокус на тілесних відчуттях – терапевт запитує: “Що відбувається у вашому тілі зараз?”.
• Експериментальні техніки – малювання, рухові практики, рольові ігри.

Приклади запитань:

• “Що змінюється у вашому тілі, коли ви це кажете?”
• “Як би ви могли завершити цю ситуацію зараз?”

Рефлексія та інтеграція досвіду (5-10 хвилин)

• Узагальнення інсайтів та почуттів клієнта.
• Обговорення, як отримані усвідомлення можуть бути застосовані в реальному житті.

Приклади запитань:

• “Що нового ви помітили про себе під час сесії?”
• “Як ви хочете діяти по-іншому після цього досвіду?”

Відмінності гештальт-сеансів від інших

• Фокус на емоціях та тілесних відчуттях – терапевт постійно повертає увагу клієнта до його внутрішнього стану.
• Експериментальний підхід – клієнт не просто говорить, а переживає свої почуття через дії.
• Діалог як основний метод – терапевт активно включений у процес.
• Гнучкість структури – терапевт може змінювати формат сесії залежно від потреб клієнта.

Сеанс гештальт-терапії – це живий процес дослідження власного досвіду через діалог, усвідомлення та експерименти. Головна мета – допомогти клієнту краще зрозуміти себе, завершити незавершені ситуації та навчитися жити більш усвідомлено

ПІДСУМКИ

Сеанс психотерапії — ефективний спосіб допомогти людям з різними психологічними проблемами, як-от депресія, тривожність, стосунки, залежності та багато іншого.

Структурований підхід до сеансу допомагає ефективно працювати з клієнтом, підтримувати динаміку процесу та досягати терапевтичних цілей, але на практиці, кожна сесія гнучка та може змінюватися відповідно до потреб клієнта.

Сеанс психотерапії онлайн може бути проведений через спеціалізовані платформи з використанням відеозв’язку або текстових повідомлень.

Сеанси психотерапії можуть бути проведені як особисто, так і у груповому форматі, що забезпечує зручність та доступність.

Своєчасне звернення до психотерапевта може зменшити кількість сеансів необхідних для вирішення психологічних проблем та заощадити кошти та допомогти вам покращити якість свого життя, знайти внутрішній спокій та гармонію з оточуючими.

Підбір психотерапевта

Щоби записатися на сеанс психотерапії звертайтеся до мене або підберіть фахівців на відповідній сторінці веб-платформи “Простір Психологів” та сміливо діліться своїми думками та емоціями.

В загальному, групова психотерапія — це форма психотерапії, в якій група людей регулярно зустрічаються із психотерапевтом для розв’язання своїх проблем шляхом зниження емоційного дискомфорту.

На практиці, групова психотерапія є ефективним інструментом лікування різних психічних захворювань пов’язаних з необхідністю не лише фахового супроводу, а й підтримки від людей, які стикаються і долають подібні психологічні проблеми.

Застосування групової психотерапії довело свою ефективність при подоланні таких розладів та/або захворювань, як-от депресія, тривожність, посттравматичний стресовий розлад, залежність від алкоголю, наркотиків та багато інших.

Аналогічно до групового навчання, групова психотерапія як метод сучасної психології — ґрунтується на ідеї, що люди краще розуміють свої проблеми спілкуючись з іншими людьми та спостерігаючи як вони переживають та долають схожі проблеми і виклики.

Групова психотерапія корисна тим, що надає людям унікальну можливість взаємодіяти один з одним, відчувати підтримку та емпатію, отримувати повагу та розуміння інших учасників тощо.

Треба додати, що засадничо ця форма терапії також ґрунтується на теорії, що проблеми людини виникають з контексту її життя, а відтак дозволяючи ділитися своїми досвідами та емоціями з людьми, які знаходяться в схожих контекстах — врешті допомагає і виявити ширший контекст, в якому виникають їхні проблеми, і успішно подолати їх.

Далі у цій статті я охарактеризую психологічні аспекти групової терапії через призму сучасної теорії та з урахуванням практичного досвіду її застосування під час надання психологічної допомоги клієнтам.

РІЗНОВИДИ ГРУПОВОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

На практиці існує кілька типів групової психотерапії, кожен з яких має свої унікальні особливості та методи роботи.

На мій погляд, найпоширенішими із них можна вважати:

Поведінкова групова терапія

Спрямована на зміну шкідливих поведінкових звичок і реакцій, які викликають психічні проблеми і зазвичай використовується для лікування фобій, тривожних розладів, похмілля та інших психічних проблем, пов’язаних зі шкідливою поведінкою.

Учасники групи:

• працюють над зміною своєї поведінки, дізнаються, як правильно реагувати на подразники,
• вчаться уникати викликів, які можуть спричинити погіршення їх психічного здоров’я.

Групова терапія орієнтована на розвиток

Спрямована на вивчення особистих якостей та відносин, які можуть допомогти учасникам розвиватися.

Учасники групи працюють над розвитком своєї самосвідомості, відносин з іншими людьми та відносин зі своїми емоціями.

Допомагає людям вивчити свої власні потреби та цінності, розвивати вміння бути відкритими та співпрацювати з іншими людьми.

Групова психотерапія для позбавлення залежностей:

Передбачає допомогу людям залежних від різних речей, таких як наркотики, алкоголь або інтернет.

Учасники групи діляться своїм досвідом, працюють над розвитком вмінь, які допоможуть їм утримуватися від шкідливих звичок та зберегти своє психічне здоров’я.

Може включати різні техніки, такі як релаксація, медитація та інші методи, які допоможуть зменшити стрес та допомогти у відновленні здорового способу життя.

Групова психотерапія для відновлення після травми:

Допомагає людям, які зазнали травматичних подій, відновити своє психічне здоров’я та відчуття безпеки.

Учасники такої групи: діляться своїми досвідами та почуттями, а також працюють над зменшенням стресу та покращенням способу керування своїми емоціями.

Може включати такі методи, як релаксація, медитація, техніки когнітивно-поведінкової терапії, які допомагають керувати страхом, тривогою та депресією.

Групова психотерапія для подолання втрати:

Спрямована на допомогу людям, які переживають горе через втрату кого-небудь близького до серця.

В таких групах учасники: діляться своїми досвідами та емоціями, а також навчаються знаходити способи вираження своїх почуттів і співчуття до інших учасників.

Допомагає зменшити відчуття самотності, надати підтримку та розуміння.

Сімейна групова психотерапія

Спрямована на покращення взаємин між членами сім’ї і передбачає такі методи, як рольова гра, техніки спілкування та розвиток взаєморозуміння.

Учасники такої групи:

• діляться своїми досвідами та проблемами у взаєминах з іншими членами сім’ї,
• працюють над вирішенням конфліктів та вдосконаленням комунікації.

Групова психотерапія для підлітків:

Має на меті допомогу підліткам зрозуміти та впоратися зі своїми емоціями та проблемами, які можуть виникнути у період дорослішання.

Підлітки в таких групах: діляться своїми досвідами та емоціями, навчаються знаходити способи вираження своїх почуттів та співпрацюють з іншими учасниками групи.

Звісно ж, цей перелік різновидів групової психотерапії не є вичерпним, але з огляду на економію часу читачів на ознайомлення з темою в цілому, пропоную зосередитися на загальних перевагах та недоліках методу.

ГРУПОВА ДИНАМІКА

Групова динаміка – це процеси, які відбуваються всередині групи людей, впливаючи на їхню поведінку, комунікацію та взаємодію.

В сучасній психології цей феномен досліджується в контексті соціальної, організаційної та психотерапевтичної роботи.

Основні поняття групової динаміки

• Групова структура – ролі та статуси учасників у групі.
• Групові норми – правила поведінки, які формуються в групі.
• Когезія (єдність) – ступінь згуртованості та довіри між учасниками.
• Лідерство – роль формального чи неформального лідера.
• Фази розвитку групи – процес змін та адаптації в групі.

Фази розвитку групи за Брюсом Такманом

• Формування (forming) – знайомство, визначення цілей, створення атмосфери.
• Конфронтація (storming) – зіткнення різних думок, боротьба за лідерство.
• Нормування (norming) – встановлення норм, прийняття один одного.
• Виконання (performing) – ефективна співпраця та підтримка.
• Завершення (adjourning) – рефлексія та завершення групової взаємодії.

Групова динаміка в психотерапії

• Групова терапія допомагає учасникам усвідомити свої патерни поведінки.
• Важливі процеси: саморозкриття, зворотний зв’язок, підтримка.

Групова динаміка в організаціях

• Дослідження командної роботи, мотивації, лідерства.
• Використання групових тренінгів для підвищення ефективності.

Групова динаміка в соціальній психології

• Дослідження впливу натовпу, соціального впливу, ідентичності.
• Аналіз стереотипів, дискримінації, маніпуляцій.

Фактори, що впливають на групову динаміку

• Розмір групи – малі групи (5-10 осіб) ефективніші для довіри.
• Ступінь знайомства учасників – впливає на відкритість та взаємодію.
• Емоційний клімат – довіра, прийняття, безпека.
• Стилі лідерства – авторитарний, демократичний, laissez-faire (невтручальний).
• Зовнішні фактори – тиск суспільства, культурні особливості.

Групова динаміка відіграє ключову роль у взаємодії людей, впливаючи на комунікацію, підтримку та продуктивність. У психотерапії, організаціях та соціальних процесах вона допомагає будувати ефективні та здорові відносини

ПЕРЕВАГИ ГРУПОВОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

Передовсім, підтримка спільноти. Групова психотерапія дозволяє учасникам групи побачити, що вони не єдині, хто має проблеми, і це може допомогти зменшити почуття самотності та ізоляції.

По-друге, фінансова доступність. У порівнянні з індивідуальною психотерапією — групова майже завжди буде значно менш вартісною, оскільки витрати діляться між учасниками групи.

По-третє, розвиток соціальних навичок. Як правило, групова психотерапія допомагає учасникам групи навчитися ефективній комунікації, взаємодії та співпраці з іншими людьми.

По-четверте, відчуття підтримки та поради. Учасники групової психотерапії можуть отримувати дуже цінні поради, інсайти та підтримку не тільки від терапевта, але й від інших учасників групи.

Тощо.

НЕДОЛІКИ ГРУПОВОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

У першу чергу, це відсутність конфіденційності. Адже учасники групової психотерапії мають можливість почути про проблеми та думки інших учасників групи, а це — майже завжди порушує конфіденційність.

По-друге, несумісність з індивідуальними потребами. Групова психотерапія, зазвичай, не задовольняє індивідуальні потреби та проблеми учасників групи, адже зосереджується на колективному психотерапевтичному ефекті.

По-третє, обмеження щодо кількості учасників. Природно, що кількість учасників групи, зазвичай, обмежена, що робить цей вид терапії недоступним для більшої кількості людей, але, водночас забезпечує керованість, медіацію та загальну ефективність.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ГРУПОВОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

Для повноти картини, ось декілька рекомендацій, які можуть допомогти вам ухвалити рішення про участь у груповій психотерапії:

Обговоріть зі своїм терапевтом, чи групова психотерапія є відповідним варіантом для вас. Він або вона можуть порадити вам, які види терапії можуть бути найбільш ефективними в вашому конкретному випадку.

Переконайтеся, що групова психотерапія відповідає вашим потребам. Перед вступом до групи, обговоріть з терапевтом, чи будуть розглядатися проблеми, які вас турбують, та яким чином група може допомогти вам розв’язати ці проблеми.

Пересвідчіться, що ваш терапевт має достатній досвід роботи з груповою психотерапією та знає,як працювати зі складними груповими динаміками. Питайте про рівень досвіду та підготовку вашого терапевта та переконайтеся, що він або вона володіють навичками, необхідними для проведення ефективної групової психотерапії.

Перед вступом до групи, переконайтеся, що ви зрозуміли, які обов’язки та відповідальності пов’язані з участю в груповій психотерапії. Питайте свого терапевта про правила та очікування, які встановлені для учасників групи.

Пам’ятайте, що групова психотерапія може бути важкою, інтенсивною та емоційно включеною.

Перед вступом до групи: зверніть увагу на свій фізичний та емоційний стан, а також зважте на свої можливості та готовність до участі в групі.

Якщо ви маєте якісь особисті обставини, які можуть вплинути на вашу участь в групі, обговоріть їх з вашим терапевтом перед вступом до групи.

Відкритість та чесність є ключовими елементами успішної групової психотерапії. Будьте готові поділитися своїми думками, почуттями та досвідом з іншими учасниками групи і дозвольте іншим робити те саме.

Переконайтеся, що ви готові працювати над своїми проблемами в рамках групової психотерапії.

Групова терапія може допомогти вам знайти нові способи розв’язання проблем та розвинути навички, які можуть покращити ваше психічне здоров’я, але це вимагає зусиль та внутрішньої мотивації.

Не очікуйте миттєвих результатів. Групова психотерапія — це процес, який може зайняти деякий час, перш ніж ви побачите позитивні зміни. Важливо бути терплячим та відкритим до нових досвідів та способів думання.

Не ставте під сумнів свою відкритість до терапії.

• Деякі люди можуть відчувати сором, вразливість або страх перед участю в груповій психотерапії.
• Ці почуття зрозумілі, але важливо згадувати, що участь у груповій терапії може бути корисним кроком на шляху до вашого психічного добробуту.

Звісно, що індивідуальні рекомендації щодо застосування групової психотерапії у вашому конкретному випадку, а також пропозиції цілком певних психотерапевтичних груп, які можуть допомогти — це прерогатива вашого психотерапевта чи психолога.

ГРУПОВА ТЕРАПІЯ У ГЕШТАЛЬТ-ПІДХОДІ

Гештальт-група – це простір, де учасники через взаємодію з іншими можуть краще усвідомити свої почуття, патерни поведінки та відносини.

На практиці, групова динаміка допомагає кожному побачити себе в очах інших та отримати новий досвід взаємодії.

Основні принципи групової терапії в гештальт-підході

• Фокус на “тут-і-зараз” – учасники досліджують свої почуття та реакції в моменті.
• Аутентичність та чесність – кожен вчиться відкрито висловлювати свої емоції.
• Контакт і межі – увага до того, як людина будує стосунки.
• Завершення “незавершених ситуацій” – можливість програти важливі конфлікти або події через групову взаємодію.
• Експериментальна робота – рольові ігри, тілесні практики, діалогові техніки.

Початок сесії: створення безпечного простору

• Тривалість: 10-15 хвилин
• Учасники коротко діляться своїм станом, почуттями, очікуваннями.
• Ведучий (терапевт) встановлює правила: відкритість, повага, конфіденційність.
• Дихальні або тілесні практики для налаштування на роботу.

Приклади запитань: “Як ви почуваєтеся зараз?”, “Що ви очікуєте від цієї зустрічі?” тощо

Основна частина: робота з груповою динамікою

• Тривалість: 60-90 хвилин
• Спонтанні висловлювання та емоційні реакції учасників.
• “Порожній стілець” – можливість “поговорити” з відсутньою людиною або частиною себе.
• Рольові ігри – проживання складних ситуацій через взаємодію в групі.
• Фокус на тілесні реакції – що відбувається в тілі під час спілкування.
• Зворотний зв’язок – учасники діляться своїми відчуттями щодо дій інших.

Приклади запитань: “Що відчуваєте, коли дивишся на цього учасника?”, “Як ця ситуація нагадує ваш досвід у житті?” тощо

Завершення: інтеграція досвіду

• Тривалість: 15-20 хвилин
• Кожен ділиться тим, що виніс із сесії.
• Обговорення змін, які можна застосувати в житті.
• Підтримка, прийняття власного досвіду.

Приклади запитань: “Що ти зрозумів про себе сьогодні?”, “Як ти можеш використовувати цей досвід у своєму житті?” тощо

Переваги групової гештальт-терапії

• Можливість побачити себе з боку – учасники отримують зворотний зв’язок від інших.
• Емоційна підтримка – безпечний простір для відкритості.
• Новий досвід взаємодії – зміна старих патернів поведінки у відносинах.
• Глибше усвідомлення своїх реакцій та потреб.

Групова гештальт-терапія допомагає людині навчитися будувати здорові відносини, відчувати себе та розширювати свої можливості у взаємодії зі світом.

ПІДСУМКИ

Групова психотерапія дозволяє учасникам групи співпрацювати, підтримувати одне одного та навчитися ефективній комунікації і корисна, передовсім, для тих, хто має проблеми зі стосунками, самооцінкою, депресією та тривогою.

Переваги групової психотерапії включають підтримку спільноти, економічність, розвиток соціальних навичок, відчуття підтримки та поради від інших учасників групи.

Однак, недоліки групової психотерапії включають відсутність конфіденційності, несумісність з індивідуальними потребами та обмеження щодо кількості учасників.

Перед тим як вступати до групи психотерапії, варто ретельно обдумати свої потреби та відносини з іншими учасниками групи і вашим психологом.

Крім того, важливо звернути увагу на професійні навички та досвід терапевта, який проводить групову психотерапію, зокрема:

1. Глибину знань нюансів складних групових динамічних взаємодій.
2. Здатність забезпечувати безпечне та підтримуюче середовище для учасників групи.

Підбір психотерапевта

Щоби проконсультуватися щодо актуальних для вас (чи набайдужим вам людям) психологічних аспектів групової терапії, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у відповідному розділі веб-середовища

В широкому розумінні, психотерапія — це процес, під час якого спеціально підготовлений психолог, психотерапевт або психіатр працює із клієнтом над його емоційними та психологічними проблемами.

Індивідуальна психотерапія – це форма психологічної допомоги, у якій клієнт працює один на один із терапевтом.

Вона спрямована на дослідження особистих труднощів, покращення емоційного стану та розвиток внутрішніх ресурсів.

Серед різних класифікацій різновидів психотерапії, залежно від потреб та особливостей клієнтів психотерапевта, як правило, у першу чергу — розрізняють, що вона буває індивідуальною (дитяча, підліткова, доросла), парною (сімейною), груповою та організаційною.

Далі у цій статті, крізь призму практики проведення індивідуальної психотерапії, я розгляну її суть, особливості, різновиди та ін.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

На практиці, індивідуальна психотерапія — це процес, в якому терапевт працює із клієнтом один на один, що дозволяє терапевту максимально зосередитися на потребах конкретної особи та підібрати найкращий підхід до терапії.

Серед основних принципів індивідуальної психотерапії, на мій погляд, варто наголосити:

Емпатія та співпраця в індивідуальній психотерапії

• Найважливіший принцип індивідуальної психотерапії полягає у налагодженні співпраці між терапевтом та клієнтом.
• Терапевт повинен демонструвати високий рівень емпатії та підтримки до свого клієнта.
• Клієнт має бути відкритим, теплим та не боятися осуду фахівця.
• Підтримує віру клієнта у свою спроможність змінюватися та розвиватися.

Спрямованість на проблеми та їх розв’язання в індивідуальній психотерапії.

• Індивідуальна психотерапія зазвичай зосереджена на конкретних проблемах, що їх клієнт зазнає в своєму житті.
• Терапевт допомагає клієнту зрозуміти та розв’язати ці проблеми таким чином, щоби він/вона міг/могла почуватися краще та бути задоволеним своїм життям.

Взаємодія та комунікація в індивідуальній психотерапії

• Індивідуальна психотерапія базується на взаємодії та відкритій комунікації між терапевтом та клієнтом.
• Терапевт повинен створити безпечне та підтримувальне середовище для клієнта, щоб він міг почуватися комфортно та відкрито ділитися своїми думками та почуттями.

Неперервна рефлексія в індивідуальній психотерапії

• Індивідуальна психотерапія включає регулярну рефлексію терапевта та клієнта щодо того, що працює, а що ні.
• Це дозволяє їм визначити ті речі, які можуть бути змінені або покращені в процесі терапії.

Фокус на потребах клієнта

З’ясувавши узагальнено основні принципи індивідуальної психотерапії, з метою заощадження часу читачів — переходжу до різновидів індивідуальної психотерапії.

СИМПТОМАТИКА ЗВЕРНЕННЯ ПО ІНДИВІДУАЛЬНУ ПСИХОТЕРАПІЮ

Звернення до психотерапевта може бути пов’язане з різними емоційними, когнітивними та поведінковими труднощами.

Важливо розуміти, що психотерапія не лише для тих, хто переживає кризу, а й для людей, які прагнуть глибшого самопізнання та розвитку.

Емоційні проблеми

• Постійна тривога, страхи, панічні атаки.
• Депресивні стани: пригніченість, апатія, відчуття безвиході.
• Гнів, агресія, емоційна нестабільність.
• Хронічне почуття провини, сорому, низька самооцінка.

Поведінкові зміни

• Замкнутість, уникнення соціальних контактів.
• Нав’язливі дії та ритуали (ОКР).
• Саморуйнівна поведінка, схильність до самопошкоджень.
• Труднощі в адаптації до нових обставин (переїзд, зміна роботи).

Проблеми у відносинах

• Часті конфлікти з близькими.
• Залежність від чужої думки, страх відмови.
• Важко встановлювати чи підтримувати стосунки.
• Повторювані токсичні відносини.

Тілесні симптоми без фізичних причин

• Хронічна втома, напруження, безсоння.
• Психосоматичні прояви (головний біль, біль у животі, проблеми з тиском).
• Розлади харчової поведінки (анорексія, булімія, компульсивне переїдання).

Екзистенційні кризи та самопізнання

• Відчуття втрати сенсу життя, внутрішньої порожнечі.
• Невпевненість у виборі кар’єри чи життєвого шляху.
• Відчуття, що “живеш не своїм життям”.

ЕТАПИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

Індивідуальна психотерапія складається з кількох ключових етапів, які допомагають клієнту поступово опрацювати свої труднощі та досягти змін.

На практиці, тривалість і глибина кожного етапу залежать від підходу терапевта, запиту клієнта та динаміки терапевтичного процесу.

Початковий етап: Встановлення контакту та визначення запиту

Мета: створення безпечного простору та розуміння напрямку роботи.

• Знайомство – створення довірливого середовища між терапевтом і клієнтом.
• Формулювання запиту – визначення проблеми, з якою звернувся клієнт.
• Діагностика – попередній аналіз емоційного стану, мислення, поведінки.
• Визначення цілей терапії – короткострокові й довгострокові зміни.
• Обговорення формату – частота сесій, методи роботи, етичні аспекти.

Основний етап: Робота над проблемою

Мета: трансформація ставлення до проблеми, пошук рішень, закріплення змін.

• Дослідження глибинних причин – аналіз дитячого досвіду, переконань, емоцій.
• Опрацювання травматичного досвіду – робота з болючими спогадами, емоціями.
• Зміна деструктивних патернів – усвідомлення і корекція поведінки, думок.
• Розвиток нових навичок – емоційна регуляція, комунікація, самооцінка.
• Формування альтернативних сценаріїв – нові стратегії реагування та поведінки.

Завершальний етап: Інтеграція змін та підсумки

Мета: клієнт стає більш автономним у вирішенні своїх проблем та підтримці власного психологічного благополуччя.

• Рефлексія прогресу – аналіз досягнень, змін у мисленні та поведінці.
• Закріплення навичок – перевірка, як нові стратегії працюють у житті.
• Підготовка до завершення терапії – опрацювання можливих труднощів після завершення.
• Завершення терапевтичних стосунків – обговорення підсумків та прощання.

Чи можливе повернення до терапії?

Так, клієнт може повернутися до терапевта, якщо виникають нові виклики або потрібно продовжити глибшу роботу над собою.

ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

Індивідуальна психотерапія може мати різні форми залежно від цілей, методів роботи та формату взаємодії між клієнтом і терапевтом.

За тривалістю

Короткострокова терапія (5–20 сесій)

• Спрямована на вирішення конкретної проблеми.
• Фокусується на практичних інструментах і швидкому покращенні стану.
• Часто використовується в когнітивно-поведінковій терапії (КПТ).

Довгострокова терапія (від кількох місяців до років)

• Глибока робота з особистісними структурами, травмами, стосунками.
• Використовується в психоаналізі, гештальт-терапії, екзистенційній терапії.

За форматом взаємодії

Очна терапія

• Живі зустрічі у кабінеті психотерапевта.
• Включає невербальну комунікацію, роботу з тілесними реакціями.
• Дає можливість використовувати експериментальні техніки (наприклад, у гештальт-підході).

Онлайн-терапія

• Проводиться через відеозв’язок, чат або телефон.
• Доступна для людей з обмеженою мобільністю чи щільним графіком.
• Підходить для когнітивно-поведінкової терапії, підтримуючої терапії.

Асиметрична терапія (терапія через листування)

• Формат текстової взаємодії з психотерапевтом.
• Підходить для інтровертів, людей з труднощами в усному спілкуванні.
• Використовується для глибокої рефлексії та аналізу переживань.

За рівнем структурованості

Структурована терапія. Має чіткий план, техніки, домашні завдання і використовується в КПТ, діалектико-поведінковій терапії (ДПТ).

Неструктурована терапія. Будується на вільній взаємодії, фокус на процесі тут-і-зараз та використовується в психоаналізі, гештальт-терапії, екзистенційній терапії.

МЕТОДИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

Індивідуальна психотерапія використовує різноманітні методи, які допомагають клієнтам усвідомити свої проблеми, змінити поведінку та покращити психологічне благополуччя.

На практиці, методи вибираються залежно від запиту клієнта, особливостей його особистості та теоретичного підходу психотерапевта.

Психоаналітичні методи

• Аналіз несвідомого – дослідження прихованих мотивів, дитячого досвіду.
• Метод вільних асоціацій – клієнт говорить усе, що приходить на думку.
• Тлумачення сновидінь – аналіз символіки снів для розуміння підсвідомих конфліктів.
• Перенесення і контрперенесення – робота з емоціями, які клієнт проектує на терапевта.

Використовується в психоаналізі та психодинамічній терапії

Когнітивно-поведінкові методи (КПТ)

• Реструктуризація мислення – зміна негативних автоматичних думок.
• Експозиційна терапія – поступове зіткнення з об’єктами страху для зниження тривоги.
• Методи поведінкової активації – залучення до активного життя для боротьби з депресією.
• Домашні завдання – вправи для самостійної роботи над поведінкою та мисленням.

Використовується в когнітивно-поведінковій терапії (КПТ) і діалектико-поведінковій терапії (ДПТ)

Гештальт-методи

• Робота тут-і-зараз – усвідомлення поточних переживань.
• Метод порожнього стільця – діалог із внутрішніми частинами себе або важливими людьми.
• Фокус на тілесних відчуттях – зв’язок між емоціями та тілесними реакціями.
• Експерименти – проживання нових ролей і моделей поведінки в безпечному просторі терапії.

Використовується в гештальт-терапії

Гуманістичні методи

• Активне слухання – терапевт глибоко слухає, не оцінюючи.
• Емпатичне віддзеркалення – терапевт допомагає клієнту краще зрозуміти свої почуття.
• Самоактуалізація – пошук ресурсів для розвитку потенціалу.

Використовується в клієнт-центрованій терапії (Карл Роджерс) та екзистенційній терапії

Тілесно-орієнтовані методи

• Дихальні практики – допомагають зменшити напругу та тривогу.
• Робота з тілесною пам’яттю – пошук емоційних блоків у тілі.
• Біоенергетичні вправи – використання рухів для вивільнення емоцій.

Використовується в тілесно-орієнтованій терапії

Арт-терапевтичні методи

• Малювання, ліплення, колажі – вираження почуттів через творчість.
• Метафоричні асоціативні карти (МАК) – робота з образами та підсвідомістю.
• Письмові практики – ведення щоденників, листів до себе або інших.

Використовується в арт-терапії та проективних методах

Системні методи

• Генограма – аналіз родинних зв’язків і повторюваних сценаріїв.
• Робота з ролями в сім’ї – виявлення деструктивних патернів у родині.
• Метод сімейної скульптури – моделювання взаємин через позиції в просторі.

Використовується в системній сімейній терапії

Власне, кожен метод має свої переваги, і терапевт обирає відповідний підхід, враховуючи потреби та особливості клієнта.

РОЗЛАДИ, ЯКІ ДОПОМАГАЄ ДОЛАТИ ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОТЕРАПІЯ

Індивідуальна психотерапія ефективна при лікуванні різних психічних розладів та емоційних труднощів, а вибір методу залежить від типу розладу, його вираженості та особливостей клієнта.

Тривожні розлади

• Генералізований тривожний розлад (ГТР) – постійне відчуття тривоги, напруження, страху перед майбутнім.
• Панічний розлад – раптові напади паніки, страх смерті або втрати контролю.
• Соціальна фобія – страх соціальних ситуацій, уникнення спілкування.
• ОКР (обсесивно-компульсивний розлад) – нав’язливі думки та ритуали, які зменшують тривогу.
• Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – спогади, флешбеки після травматичних подій.

Методи терапії:

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
• Діалектико-поведінкова терапія (ДПТ)
• Експозиційна терапія
• Гештальт-терапія

Депресивні стани

• Мажорна депресія – пригнічений настрій, втрата інтересу, почуття безнадії.
• Дистимія – хронічна форма легкої депресії з постійною втомою та песимізмом.
• Біполярний розлад (депресивна фаза) – епізоди глибокої депресії, що змінюються підйомами настрою.

Методи терапії:

• КПТ – допомагає змінити негативні мисленнєві патерни.
• Гештальт-терапія – усвідомлення та проживання емоцій.
• Психодинамічна терапія – аналіз несвідомих причин депресії.
• Екзистенційна терапія – пошук сенсу життя.

Особистісні розлади

• Прикордонний розлад особистості (ПРЛ) – емоційна нестабільність, страх покинутості, імпульсивність.
• Нарцисичний розлад особистості – завищена самооцінка, потреба у визнанні, відсутність емпатії.
• Уникаючий розлад особистості – надмірна сором’язливість, страх критики, низька самооцінка.
• Обсесивно-компульсивний розлад особистості – надмірний перфекціонізм, ригідність у поведінці.

Методи терапії:

• Діалектико-поведінкова терапія (ДПТ) – особливо ефективна при ПРЛ.
• КПТ – допомагає змінити дисфункціональні поведінкові патерни.
• Психодинамічна терапія – аналіз несвідомих конфліктів.
• Гештальт-терапія – робота з емоційною регуляцією.

Розлади харчової поведінки

• Анорексія – страх набору ваги, обмеження їжі, низька маса тіла.
• Булімія – переїдання з подальшим очищенням (блюванням, голодуванням).
• Компульсивне переїдання – втрати контролю над кількістю спожитої їжі.

Методи терапії:

• КПТ – допомагає змінити харчову поведінку та ставлення до тіла.
• Схематерапія – виявлення глибинних причин розладу.
• Психодинамічна терапія – аналіз емоційних тригерів.
• Гештальт-терапія – усвідомлення зв’язку між емоціями та їжею.

Психосоматичні розлади

• Панічні атаки – фізичні симптоми, що виникають через тривожність.
• Хронічні болі, що не мають медичного пояснення – головний біль, болі в животі.
• Синдром подразненого кишечника (СПК) – тісно пов’язаний зі стресом.
• Проблеми зі сном – безсоння, нічні жахи, труднощі з засинанням.

Методи терапії:

• КПТ – допомагає виявити зв’язок між психікою та тілом.
• Тілесно-орієнтована терапія – робота з напругою в тілі.
• Гештальт-терапія – емоційне проживання тілесних проявів.
• Медитація, майндфулнес – для зниження стресу.

Травматичні стани та наслідки насильства

• ПТСР – повторювані спогади про травму, емоційне оніміння.
• Наслідки емоційного, фізичного чи сексуального насильства.
• Вторинна травматизація – переживання через травми близьких.

Методи терапії:

• Травмофокусована КПТ – зменшення флешбеків та тривоги.
• EMDR (десенсибілізація і репроцесуалізація рухами очей) – допомагає прожити травму.
• Гештальт-терапія – безпечне відреагування травматичних емоцій.
• Тілесно-орієнтована терапія – зняття фізичних блоків, пов’язаних із травмою.

Залежності та компульсивна поведінка

• Алкоголізм, наркоманія, ігрова залежність – втрати контролю над поведінкою.
• Залежність від токсичних стосунків – співзалежність.
• Компульсивний шопінг, трудоголізм – нав’язливі дії для зняття стресу.

Методи терапії:

• КПТ – розпізнавання тригерів і пошук альтернативних стратегій.
• ДПТ – навчання емоційної регуляції.
• 12-крокові програми – групова підтримка.
• Психодинамічна терапія – аналіз глибинних причин залежності.

ПІДБІР ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПСИХОТЕРАПЕВТА

Практика засвідчує, що підбір індивідуального психотерапевта може бути непростим завданням і, водночас, він є ключовим фактором успіху в психотерапії.

Тому, увазі читачів кілька порад, як вибрати психотерапевта швидко та ефективно:

Пошук за рекомендаціями

• попросіть рекомендації від свого лікаря загальної практики, психіатра або від друзів та родичів, які вже проходили психотерапію;
• це може допомогти скоротити час пошуку і дати вам кілька можливих варіантів.

Пошук в інтернеті

• підберіть фахівця на спеціальних сайтах, зокрема скористайтеся спеціальним розділом веб-платформи “Простір Психологів”;
• унікальний алгоритм “націлювання експертизи” дозволяє досягти 100%-ї взаємовідповідності уже з першого разу.

Дослідження

• перегляньте профілі психотерапевтів на веб-сайтах;
• ознайомтесь з досвідом, освітою, методами, підходами тощо;
• розгляньте відгуки клієнтів, які вже користувалися послугами психотерапевтів.

Кваліфікації та ліцензування

• переконайтеся, що психолог чи психотерапевт має відповідну кваліфікацію та ліцензію для здійснення психотерапевтичної практики в вашій країні або регіоні;
• це допоможе переконатися, що фахівець має достатні знання та досвід, щоб надати вам якісні послуги.

Зустріч

• перш ніж розпочати психотерапію, сконтактуйте з психотерапевтом та проведіть ознайомчі зустріч-консультацію;
• це допоможе вам оцінити те, як ви почуваєтеся з цим психотерапевтом та чи відповідає він вашим потребам та очікуванням.

Власні відчуття

• найважливіше — прислухайтеся до своїх власних почуттів та інтуїції;
• якщо вам незатишно з психотерапевтом або він/вона не відповідає вашим очікуванням, ви маєте право шукати іншого психотерапевта.

Власне, позаяк формат загально-ознайомчої статті “Психоенциклопедії” має свої вимоги щодо об’єму та обмежений середньостатистичною готовністю читачів сприймати тексти невеликого обсягу — далі кілька підсумків.

ПІДСУМКИ

Саме індивідуальна психотерапія, на практиці, є основним інструментом покращення психічного здоров’я та благополуччя більшості клієнтів.

При виборі психотерапевта звертайте увагу на його профайл та експертизу, а саме — досвід, освіту, підхід психотерапії, ліцензування, кваліфікації тощо.

Оптимально зустрітися з психотерапевтом онлайн чи очно на ознайомчій консультації, щоби мати змогу безпосередньо відчути, як ви почуваєтеся з нею/ним, чи відповідає фахівець вашим потребам та очікуванням тощо.

При своєчасному зверненні, індивідуальна психотерапія може допомогти вам відносно швидко знайти відповіді на важливі питання, зрозуміти власні почуття та емоції, покращити взаємини з близькими та отримати підтримку в складних ситуаціях.

При цьому важливо пам’ятати, що психотерапія — це процес, який може зайняти деякий час, тому важливо не лише звертатися якомога раніше, а й бути готовим працювати над собою та відкритим до нового досвіду тощо.

Підбір психотерапевта

Вибір психотерапевта, без сумніву, є ключовим фактором успіху в психотерапії, тому якщо викладене вище вам імпонує, звертайтеся до мене або скористайтеся підбіром фахівців у спеціальному розділі веб-середовища

Назагал, очна психотерапія — це процес лікування різноманітних психічних розладів, що базується на співпраці між клієнтом та психотерапевтом у безпосередній присутності.

Очна (офлайн) або візитна психотерапія залишається одним із найефективніших форматів психологічної допомоги, навіть у час цифрових технологій.

Очна психотерапія передбачає особисті зустрічі з психотерапевтом у спеціально облаштованому просторі та має свої унікальні переваги.

Різновидом “очної психотерапії” також є VR-психотерапія, особливостям котрої присвячений окремий розділ веб-платформи.

Далі у цій статті, крізь призму власного практичного досвіду, я розгляну особливості та переваги очної психотерапії, а також її відмінності від інших форм психотерапії.

ОСОБЛИВОСТІ ОЧНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

На практиці, очна психотерапія є методом, який передбачає безпосередній особистий контакт між психотерапевтом чи психологом та клієнтом.

Відтак, у процесі очної психотерапії фахівці зустрічаються з клієнтами у спеціальних приватних кабінетах де, у відповідній обстановці — обговорюють їхні проблеми та разом шукають способи їх вирішення.

Зазвичай, очна психотерапія може бути проведена в різних формах, включаючи індивідуальні сесії, парні та групові сесії.

В індивідуальних сесіях — клієнти працюють один на один з психотерапевтом, у парних — з двома психотерапевтами, а в групових — з кількома.

Практика свідчить, що очна психотерапія корисна для дуже широкого спектру психологічних проблем, включаючи депресію, тривогу, посттравматичний стресовий розлад, проблеми зі спілкуванням та інші.

Ще одна з прикметних, на мій погляд, особливостей очної психотерапії полягає в тому, що психотерапевт має усі необхідні дані, щоби працювати з клієнтом безпосередньо над його проблемами, максимально зосереджуючись на його потребах та цілях.

Тому, очна психотерапія, як правило, може швидше допомогти клієнтам знайти способи вирішення своїх проблем, зменшити тривогу та стрес, покращити стосунки, здатність до саморозвитку, розкрити внутрішній потенціал, подолати розлади тощо.

Не менш важливою особливістю очної психотерапії є і можливість забезпечити повну конфіденційність та майже абсолютну безпеку клієнта.

Коли психотерапевт чи відповідно підготовлений психолог проводить очну психотерапію з клієнтом у приватному кабінеті — це забезпечує 100% конфіденційність обговореного на сесіях та максимальну відвертість.

Окресливши суттєві, на мій погляд, загальні особливості очної психотерапії, з метою економії часу читачів — далі пропоную зосередитися, безпосередньо, на її перевагах.

ПЕРЕВАГИ ОЧНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

Практика переконливо засвідчує, що очна психотерапія має цілий ряд переваг порівняно з іншими формами психотерапії і, як на мене, варто зауважити саме на таких її особливостях:

Особистий контакт як перевага очної психотерапії

Як уже згадувалося, головна перевага очної психотерапії полягає в тому, що клієнт та психотерапевт зустрічаються особисто, що дозволяє створити більш глибокі та значущі зв’язки.

Очний контакт може бути особливо корисним для тих, хто має проблеми зі спілкуванням, оскільки допомагає створити відчуття безпеки та довіри

Безпосередня присутність забезпечує фахівця достеменними даними психодіагностики та покращує ефективність застосовуваних методів психотерапевтичного впливу.

Ефективність як перевага очної психотерапії

Очна психотерапія, зазвичай, більш ефективна для успішного та якомога швидшого подолання багатьох різних проблем, а також допомагає клієнту простіше змінити свої погляди на життя та легше набути навичок, які допоможуть йому в подальшому.

Очна терапія сприяє кращій взаємодії між клієнтом і терапевтом. Невербальна комунікація – міміка, жести, поза – допомагає терапевту точніше зчитувати емоційний стан клієнта та адаптувати терапевтичний процес.

Деякі техніки, такі як тілесно-орієнтована терапія, психодрама, арт-терапія або гештальт-підхід, значно ефективніші в очному форматі, оскільки потребують просторової взаємодії.

Підтримка як перевага очної психотерапії

Під час очної психотерапії дозволяє клієнту одразу отримувати різні аспекти фахової допомоги, а це сприяє розвитку позитивних стосунків з психотерапевтом та іншими людьми.

Очна психотерапія забезпечує потужний рівень підтримки завдяки безпосередній присутності терапевта. Це створює особливу атмосферу довіри та безпеки, що сприяє глибшому опрацюванню емоційних переживань.

Живе спілкування дає змогу терапевту краще розуміти стан клієнта, відчувати його емоції та реагувати на них у режимі реального часу. Це особливо важливо при роботі з кризовими станами або глибокими емоційними травмами.

Присутність терапевта може стати потужним джерелом підтримки, особливо коли клієнт переживає складні моменти. Навіть невербальна комунікація – зоровий контакт, міміка, поза – може підсилювати відчуття безпеки та прийняття.

Сфокусованість на клієнті як перевага очної психотерапії

Позаяк очна психотерапія зосереджена на клієнті та його потребах, це допомагає психотерапевту чи відповідно підготовленому психологу — максимально сконцентруватися і швидше зрозуміти почуття, емоції, процеси та стани, а відтак і знайти найнадійніші шляхи їх вирішення.

Сфокусованість на клієнті є однією з найбільших переваг очної психотерапії. Вона забезпечує глибоку взаємодію між терапевтом і клієнтом, сприяючи максимальному залученню та ефективності процесу.

Очна психотерапія дозволяє терапевту зосередитися повністю на клієнті без відволікань, що можуть бути на онлайн-сеансах (технічні проблеми, домашнє оточення тощо). У такій атмосфері клієнт відчуває, що його переживання є важливими і заслуговують на увагу.

Фізична присутність дозволяє терапевту точно зчитувати невербальні сигнали клієнта: міміку, жести, зміну настрою чи позу. Це допомагає краще зрозуміти емоційний стан клієнта та коригувати підхід, щоб бути більш чутливим до його потреб.

Терапевт, знаходячись поруч із клієнтом, має можливість оцінити емоційний та фізичний контекст, що може допомогти виявити патерни поведінки чи переживань, які залишаються неочевидними в онлайн-форматі.

Гнучкість як перевага очної психотерапії

Очна психотерапія забезпечує високу гнучкість в процесі терапевтичної роботи, що дозволяє адаптувати методи та підхід відповідно до потреб клієнта в реальному часі.

Ця гнучкість робить очну терапію дуже ефективною і підходить для глибоких змін та роботи з різними емоційними станами.

При очній психотерапії можливо безпосередньо у процесі підібрати підхід, який найбільш підходить конкретному клієнту.

Наприклад, групова психотерапія може бути корисною для тих, хто шукає підтримку від інших людей, а індивідуальна психотерапія — для тих, хто шукає кращий особистісний підхід та бажає більш глибоко розкрити свої емоції та проблеми.

Інтерактивність як перевага очної психотерапії

Очна психотерапія означає, що клієнт може отримати негайний відгук на свої думки та почуття, а також — акцептувати більше чи менше, але щоразу достатньо розлогі роз’яснення щодо найменших незрозумілих аспектів вирішення своїх проблем.

Інтерактивність є однією з ключових переваг очної психотерапії, оскільки вона дозволяє терапевту і клієнту активно взаємодіяти під час сесії. Така активна участь сприяє глибшому залученню клієнта в процес терапії і дозволяє ефективніше досягати результатів.

Очна психотерапія дозволяє двосторонню взаємодію, де клієнт і терапевт можуть спілкуватися безпосередньо, реагувати на емоції один одного та коригувати хід сесії в реальному часі.

Терапевт може миттєво реагувати на невербальні сигнали клієнта (жести, міміка, поза), що дає глибше розуміння емоційного стану та дозволяє коригувати методи терапії.

Надійність як перевага очної психотерапії

Пов’язана з тим, що вона базується на наукових дослідженнях та керується строгими професійними стандартами.

Надійність є важливим аспектом очної психотерапії, оскільки вона забезпечує стабільність і сталість терапевтичного процесу. Це включає в себе як фактори, що стосуються довіри між терапевтом і клієнтом, так і технічну безпеку процесу. Очна терапія дає відчуття більшої безпеки, що є критично важливим для досягнення глибоких змін.

Очна психотерапія дозволяє створити фізичне простір, де клієнт може почуватися захищено та підтримано. Важливо, що це місце — спеціально призначене для роботи з емоціями та переживаннями.

Клієнт може бути впевнений, що всі його переживання та інформація є конфіденційними і обговорюються тільки з терапевтом.

Очні сеанси забезпечують стабільний і регулярний процес взаємодії між терапевтом і клієнтом. Клієнт знає, коли відбудеться наступна сесія, і може налаштуватися на роботу. Це дає відчуття впорядкованості та надійності, що важливо для досягнення терапевтичного ефекту.

Надійність очної психотерапії полягає також у тому, що терапевт може безпосередньо спостерігати за емоційними змінами клієнта і негайно реагувати на них. Це дозволяє краще коригувати підхід і надавати підтримку в моменти, коли клієнт переживає складні емоційні стани.

Очна психотерапія виключає ризик технічних збоїв, таких як проблеми з інтернет-зв’язком, які можуть виникати під час онлайн-консультацій. Клієнт і терапевт мають постійну і безперебійну комунікацію, що забезпечує безперервність і надійність процесу.

У разі емоційної кризи клієнта очна терапія надає можливість негайно відреагувати і допомогти стабілізувати стан. Це особливо важливо, якщо клієнт переживає сильний емоційний стрес чи травму, адже присутність терапевта надає додаткову підтримку і впевненість у процесі.

Адаптивність як перевага очної психотерапії

Очна психотерапія може бути призначена для людей будь-якого віку та з будь-якою проблемою, а у процесі застосування методів — вона також може бути видозмінена відповідно до потреб та розвитку клієнта.

Адаптивність є важливою перевагою очної психотерапії, оскільки вона дозволяє терапевту гнучко реагувати на змінювані потреби клієнта в реальному часі. Очний формат створює можливість коригувати підхід в процесі сесії, забезпечуючи максимальну ефективність терапевтичного процесу.

Очна психотерапія дає змогу терапевту тонко налаштовувати свої методи в залежності від конкретного стану клієнта. Терапевт може змінювати стратегію, орієнтуючись на те, як клієнт реагує на різні техніки, що допомагає створити найбільш ефективний план терапії для конкретної ситуації.

Якщо клієнт переживає особливий емоційний або фізичний стан (наприклад, тривогу, стрес чи нервове напруження), терапевт може негайно змінити методи або використати техніки, що допоможуть стабілізувати стан клієнта.

У разі необхідності терапевт може поєднувати різні підходи (наприклад, когнітивно-поведінкові техніки з тілесно-орієнтованими вправами) для досягнення кращих результатів.

Очна психотерапія дозволяє не лише адаптувати техніки, але й підлаштувати тривалість сесії, темп роботи та рівень інтенсивності. Терапевт може реагувати на швидкість прогресу клієнта, уповільнюючи або прискорюючи процес, в залежності від того, як клієнт переживає терапевтичну роботу.

В очній психотерапії терапевт може застосовувати різні підходи — від когнітивно-поведінкової терапії до більш експресивних методів (наприклад, психодрами або гештальт-технік).

Це дозволяє зберігати високий рівень адаптивності в кожній сесії, підбираючи найбільш відповідні методи в залежності від ситуації та емоційного стану клієнта.

Очний формат дозволяє терапевту спостерігати за фізичним станом клієнта, наприклад, за його поставою, диханням чи іншими фізіологічними реакціями.

Це допомагає більш точно адаптувати підхід та коригувати техніки, що особливо важливо для клієнтів, які переживають емоційну напругу чи фізичний дискомфорт.

В цілому, перелік переваг можна продовжувати, але позаяк усі вони так чи інакше розкривають різні грані “ефекту присутності”, з метою економії часу читачів — далі кілька слів і про недоліки очної психотерапії.

НЕДОЛІКИ ОЧНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ

На практиці, як і будь-який інших метод лікування, очна психотерапія також має свої недоліки, серед яких, на мій погляд, слід звернути увагу на такі:

Відносно висока вартість. Часто, очна психотерапія може бути відносно дорогою формою психотерапії, оскільки вартість сеансів може бути значною, особливо якщо психотерапія проводиться майстерним спеціалістом, а індивідуальна ситуація клієнта характеризується значною складністю, запущеністю чи множинністю психологічних проблем.

Недоступність: будучи жорстко прив’язаною до географії, очна психотерапія може бути недоступною для деяких людей через фізичні обмеження, скажімо, якщо клієнт живе в віддаленому місці або має обмежену мобільність тощо.

Відчуття несприйняття: трапляється, що деякі клієнти можуть з перших хвилин відчути несприйняття до психотерапевта, а це — може стати перешкодою для успішного проведення сеансів.

Емоційна втома від очної психотерапії може бути виснажливою для клієнта, особливо якщо він проводить відносно багато сеансів упродовж короткого часу.

Ризик виникнення конфлікту: дуже рідко, але буває, що очна психотерапія може стати і причиною виникнення конфлікту між психотерапевтом та клієнтом. Наприклад, якщо клієнт починає відчувати, що психотерапевт не розуміє його проблеми, або якщо психотерапевт вимагає від клієнта більше, ніж він/вона може надати.

Вимоги до клієнта: очна психотерапія, серед іншого, вимагає від клієнта активної участі в процесі лікування, а це, як свідчить досвід, буває дуже складно для людей, які не відчувають мотивації або не можуть зосередитися на проблемі.

Ризик виникнення залежності: проведення очної психотерапії може стати причиною виникнення залежності клієнта від психотерапевта, зокрема таке явище може актуалізуватися, якщо клієнт починає відчувати, що психотерапевт — це чи не єдиний спосіб вирішення його проблем

Схарактеризувавши суть, особливості, переваги та недоліки практичного застосування методу очної психотерапії, пропоную підбити невеликі підсумки.

ПІДСУМКИ

Очна психотерапія — один з найефективніших методів сучасного лікування різних психічних проблем, що базується на взаємодії між психотерапевтом та клієнтом.

Вона має багато переваг, таких як ефективність, особистий контакт та інтерактивність.

Однак, як і будь-який метод лікування, вона має свої недоліки, такі як високі витрати, ризик виникнення конфлікту, вимоги до клієнта та ризик виникнення залежності.

Власне, на практиці проведення очної психотерапії майстерний психотерапевт має більше інформації та можливостей швидше вирішувати проблеми, які виникають і до, і під час процесу лікування.

Незважаючи на недоліки, очна психотерапія дозволяє клієнтам отримати підтримку та розуміння, які їм необхідні для розв’язання своїх проблем та досягнення позитивних результатів у своєму житті.

Як і під час будь-якої психотерапії, під час очної — також важливо враховувати, що кожен клієнт має свої унікальні особливості, потреби та підходи, одна із ключових серед яких, конфіденційність.

Підбір психотерапевта

Щоби проконсультуватися щодо очної психотерапії, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у відповідному розділі веб-середовища