Психологія розвитку

Загальна інформація про психологію розвитку в публікації Психоенциклопедії на веб-платформі "Простір Психологів"

Публікації психоенциклопедії, що розкривають тему “Психологія розвитку” через призму теоретичних знань та практичного досвіду двох авторок-психологинь: Вікторії Бардаченко (посилання на профайл) та Ірини Саченко (посилання на профайл) — у відповідних вкладках нижче.

Важливо, що ці та інші публікації у “Просторі психологів” не претендують на статус “істини в останній інстанції” та, за згодою авторок, можуть доповнюватися у процесі конструктивного обговорення у коментарях.

  • ВІКТОРІЯ БАРДАЧЕНКО
  • ІРИНА САЧЕНКО

ВСТУП

Досвідчені фахівці у “Просторі Психологів” мають достатньо підстав стверджувати, що психологія розвитку — одна з найважливіших галузей сучасної психології, адже вона не лише досліджує процеси зміни та розвитку людини упродовж її життя, а й вивчає різні аспекти самого процесу психічного розвитку, зокрема когнітивні, емоційні, соціальні, моторні тощо.

Предметом психології розвитку є процеси змін, що відбуваються в психіці людини, вивчення вікових характеристик розвитку, а також змін, які відбуваються на різних етапах життя людини.

Основною метою психології розвитку є осягнення та наукове пояснення процесів, що відбуваються в психіці людини на різних етапах життя, а також дослідження факторів, які впливають на розвиток особистості.

Завдання психології розвитку полягає у створенні сприятливих умов для оптимального розвитку психіки людини та підтриманні процесів розвитку особистості впродовж усього життя.

Однією з основних функцій психології розвитку є передбачення можливих труднощів та проблем, з якими можуть зіткнутися люди на різних етапах свого життя, а також розробка способів їх подолання.

Також психологія розвитку використовується для вивчення та вдосконалення педагогічних методів та психотерапевтичної практики.

Історія становлення психології розвитку налічує багато етапів, починаючи з перших досліджень, пов’язаних з вивченням розвитку дітей, та закінчуючи сучасними технологіями, які дозволяють вивчати процеси розвитку людини на глибшому рівні.

  • Перший етап пов’язаний з іменами відомих педагогів та філософів, таких як Жан-Жак Русо, Йоганн Гербарт та Йоганн Пешель, котрі вивчали розвиток дітей та розробляли педагогічні методики.
  • Другий етап настав у другій половині 19 століття, коли почали з’являтися перші лабораторії з психології, а вчені почали застосовувати наукові методи для дослідження розвитку людини. Серед відомих дослідників цього періоду можна згадати Гранвіля Стенлі Голла та Геселла.
  • Третій етап пов’язаний з розвитком теорії психоаналізу та внеском в неї Зиґмунда Фройда, який зосередився на вивченні внутрішнього світу людини та його впливу на розвиток особистості.
  • Четвертий етап настав у другій половині 20 століття, коли психологія розвитку стала розглядати не тільки дитинство, а й розвиток підлітків та дорослих. Дослідники почали звертати увагу на взаємодію між людиною та навколишнім середовищем, а також на роль культурного контексту у розвитку людини.
  • Сьогоднішній етап характеризується застосуванням сучасних технологій, таких як нейроімеджинг (neuroimaging) та генетичні дослідження, для дослідження розвитку людини на молекулярному та нейрофізіологічному рівнях.

Загалом, історія розвитку галузі є багатошаровою та містить внесок багатьох відомих вчених і дослідників із різних галузей, а сама “психологія розвитку” постійно змінювалася й розвивалася віддзеркалюючи не лише розвиток самої психології, але й зміни у суспільстві та наукових технологіях.

Внесок різних дослідників та теорій у психологію розвитку допоміг сформувати вчення про розвиток людини як комплексний та динамічний процес, що залежить від багатьох факторів. Наприклад;

  • дослідження Жана Піаже допомогли визначити основні етапи когнітивного розвитку дитини;
  • Зиґмунд Фройд зосередив увагу на психосексуальному розвитку та внутрішніх конфліктах
  • тощо.

Сьогодні психологія розвитку є важливою галуззю не лише для наукового дослідження, але й для розвитку педагогічної та клінічної практики, адже допомагає розуміти і розробляти ефективні методи навчання, психотерапії та розвитку особистості.

На думку фахівців у галузі психології розвитку у “Просторі Психологів” — у світі, де швидко змінюються технології та соціальні реалії, розуміння процесів розвитку людини є важливим засобом забезпечення оптимального розвитку особистості, пристосування до змін та психічного здоров’я упродовж усього життя.

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПСИХІКИ

Одне з головних завдань психології розвитку полягає у вивченні процесів, які відбуваються у психіці людини на різних етапах життя і для цього використовують різні підходи та теорії, що дозволяють описати/пояснити основні закономірності розвитку психіки людини.

Вікові зміни у психічному розвитку

Один з основних підходів до вивчення розвитку психіки людини полягає у дослідженні вікових змін, який передбачає розгляд психічного розвитку людини як послідовність етапів, кожен з яких характеризується своїми особливостями та завданнями.

На сьогодні визначено декілька основних вікових періодів, кожен з яких характеризується своїми особливостями та завданнями. До них відносять:

  • раннє дитинство (від народження до 2-3 років);
  • дошкільний вік (від 3 до 7 років);
  • молодший шкільний вік (від 7 до 11 років);
  • середній шкільний вік (від 11 до 15 років);
  • старший шкільний вік (від 15 до 18 років);
  • юнацтво (від 18 до 25 років);
  • дорослий вік (від 25 до 60 років);
  • похилий вік (від 60 років і старше).

Кожен з цих вікових періодів характеризується своїми особливостями, здатностями та завданнями, що відбивається в психічному розвитку.

Теорії розвитку та їхні характеристики

Серед багатьох теорій, які описують та пояснюють процес розвитку психіки людини, на мій погляд, слід уважніше розглянути деякі:

  • Теорія Жана Піаже:
    • Базується на ідеї, що дитина активно взаємодіє з навколишнім світом, що дозволяє їй розвиватися та збагачувати свій світогляд.
    • Піаже розробив теорію когнітивного розвитку, яка передбачає, що психічний розвиток відбувається за певними ступенями, кожен з яких характеризується своїми особливостями та завданнями.
  • Теорія Лева Виготського:
    • Передбачає, що психічний розвиток відбувається завдяки взаємодії дитини з навколишніми людьми.
    • Виготський виділяв дві зони розвитку:
      • зону актуального розвитку (рівень здібностей, що ними дитина володіє в даний момент),
      • зону потенційного розвитку (рівень здібностей, що їх дитина може розвинути з допомогою дорослих).
  • Теорія Е. Еріксона:
    • Базується на ідеї, що людина перейшовши через ряд етапів психосоціального розвитку, набуває різних навичок та якостей, що дозволяють їй пристосуватися до соціального середовища та реалізувати свій потенціал.
    • Етапи розвитку, запропоновані Еріксоном, охоплюють весь життєвий шлях людини.
  • Теорія А. Маслоу:
    • Описує ієрархію потреб людини та передбачає, що розвиток психіки залежить від того, на якому рівні ієрархії потреб перебуває людина.
    • Згідно з теорією Маслоу, потреби людини можна розмістити на п’яти рівнях ієрархії, які підвищуються в порядку їх важливості та задоволення:
      • Фізіологічні потреби — в їжі, воді, повітрі, сні та інших життєво важливих речовинах.
      • Потреба у безпеці — відчутті безпеки та захищеності.
      • Потреба в приналежності — відчувати себе частиною групи, належати до певної соціальної структури, мати близьких людей.
      • Потреба в повазі — пошані, признанні, самооцінці, самоповазі та інших формах соціального визнання.
      • Потреба в самореалізації — в розвитку своїх здібностей, здійсненні своїх мрій та цілей, досягненні власного потенціалу.
    • Теорія Маслоу дозволяє розуміти, що для досягнення оптимального розвитку психіки людини необхідно задовольняти потреби на кожному рівні ієрархії і якщо потреби на нижчих рівнях не задоволені, то це може перешкоджати розвитку вищих рівнів потреб.

Поняття зростання, розвиток та змагання

У практиці застосування психології розвитку використовуються такі поняття, як зростання, розвиток та змагання:

  • Зростання — процес фізичного збільшення розмірів та маси організму, що відбувається у дитинстві та юності і визначає закономірності формування органів та систем органів.
  • Розвиток — більш широке поняття, яке описує процес зміни, розширення та поглиблення функцій організму та психіки людини упродовж її життя і містить не тільки фізичні зміни, а й розвиток інтелекту, емоцій та соціальної поведінки.
  • Змагання — процес конкуренції за отримання певного ресурсу, який є обмеженим, таким як місце в університеті, робоче місце, відзнаки, статуси тощо.
    • Змагання може бути корисним для розвитку людини, оскільки спонукає до покращення своїх здібностей та зусиль,
    • Однак воно також може викликати негативні наслідки, такі як стрес та нервове напруження.

Для коректного застосування психології розвитку на практиці дуже важливо розуміти, як ці поняття взаємопов’язані, адже зростання може бути однією з передумов розвитку, а змагання може стимулювати розвиток певних здібностей та навичок.

Водночас, позаяк змагання може також заважати розвитку, якщо воно перетворюється на негативний стимул для людини — важливо:

  1. Забезпечувати позитивне середовище для розвитку на кожному життєвому етапі дитини чи дорослого.
  2. Враховувати індивідуальні особливості і потреби кожної людини на кожному етапі становлення особистості.

РОЗВИТОК ПСИХІКИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІКУ

Психічний розвиток людини відбувається на різних етапах віку та характеризується особливостями розвитку різних аспектів психіки.

Далі пропоную детальніше розглянути основні етапи розвитку психіки людини:

  • Немовля (від народження до року)
    • На цьому етапі розвитку психіки дитина розвиває свої зорові, слухові та тактильні відчуття, набуває перших знань про навколишній світ та навчається рухатися.
    • Немовля виявляє багато емоцій, але не може виразити їх у словах.
  • Ранній вік (від 1 до 3 років)
    • У цей період дитина активно вивчає світ навколо себе та навчається говорити.
    • Вона розуміє прості команди та може спілкуватися з іншими людьми.
    • Дитина на цьому етапі розвитку продовжує виявляти багато емоцій та ставитися до світу довкола себе досить егоцентрично.
  • Дошкільний вік (від 3 до 7 років)
    • На цьому етапі розвитку психіки дитина набуває великої кількості знань та навичок, навчається грати та спілкуватися з ровесниками, а також починає розвивати мислення.
    • Дитина у цей час продовжує ставитися до світу досить егоцентрично, але поступово починає розуміти точку зору інших людей.
  • Молодший шкільний вік (від 7 до 12 років)
    • Цей етап розвитку психіки дитини характеризується набуванням додаткових знань та навичок, стартом розвитку логічного мислення і пам’яті.
    • У відповідний період дитина поступово стає більш самостійною та впевненою у собі, а також починає формувати свою ідентичність.
    • На цьому етапі особливо важливо забезпечити дитині відповідне навчання та створити позитивне середовище для її розвитку.
  • Підлітковий вік (від 12 до 18 років)
    • Час, коли дитина перетворюється на підлітка, який починає формувати свої соціальні та емоційні навички.
    • Підліток навчається адаптуватися до змін в своєму житті та ставитися до них конструктивно.
    • На цьому етапі розвитку дитина також починає формувати свої цінності та бачення своєї майбутньої професії та життєвого шляху.

Розвиток психіки на кожному етапі є визначально важливим для формування особистості людини та її майбутньої ролі у суспільстві.

Відповідно, кожен з етапів має і свої особливості, які важливо передбачати, забезпечуючи дитині підтримку та створюючи позитивне середовище для її розвитку.

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

Психічний розвиток людини залежить від багатьох факторів, таких як виховання, соціалізація, пізнавальний процес, психічні здібності, емоційний розвиток, психосоціальний розвиток, соціальна адаптація, індивідуальні різниці в розвитку, фізичний саморозвиток, особистісний саморозвиток та духовний саморозвиток.

Оскільки це важливий пласт теорії і практики психології розвитку, розглянемо їх усіх трохи детальніше:

  • Виховання та соціалізація:
    • Виховання та соціалізація є важливими детермінантами психічного розвитку людини.
    • Сімейне оточення, дитячий садок, школа та інші інституції виховання — мають значний вплив на формування особистості дитини та її соціальну адаптацію.
  • Пізнавальний процес:
    • Пізнавальний процес містить сприйняття, увагу, пам’ять, мислення та інші психічні процеси, що впливають на здатність людини до навчання та розвитку.
  • Психічні здібності та інтелектуальний розвиток:
    • Психічні здібності та інтелектуальний розвиток визначають здатність людини до розуміння, аналізу та розв’язання проблем, а також до набуття нових знань та навичок.
  • Емоційний розвиток:
    • Емоційний розвиток містить виявлення та регулювання емоцій, розуміння емоцій інших людей та формування емоційного інтелекту.
  • Психосоціальний розвиток:
    • Психосоціальний розвиток описує взаємодію між індивідом та соціальним оточенням та включає у себе процеси соціалізації та індивідуалізації.
    • Цей фактор впливає на формування особистості, її цінностей, поглядів, поведінки та сприйняття світу.
  • Соціальна адаптація:
    • Соціальна адаптація описує здатність людини адаптуватися до соціального середовища, включаючи сім’ю, школу, робоче місце та інші соціальні контексти.
    • Цей чинник впливає на розвиток самооцінки, міжособистісних відносин та сприйняття себе та інших людей.
  • Індивідуальні відмінності в розвитку:
    • Індивідуальні відмінності в розвитку визначаються різноманітними факторами, такими як генетичні особливості, середовище, в якому зростає індивід, та інші фактори.
    • Впливає на швидкість та напрямок розвитку, а також на рівень досягнень у різних сферах життя.
  • Фізичний саморозвиток:
    • Фізичний саморозвиток містить розвиток моторики, координації та спортивних навичок.
    • Здійснює вплив на здоров’я та фізичну форму людини.
  • Особистісний саморозвиток:
    • Особистісний саморозвиток містить розвиток особистісних якостей, таких як самооцінка, самоконтроль та самовдосконалення.
    • Чинник, що впливає на розвиток особистості та її відносин зі світом.
  • Духовний саморозвиток:
    • Духовний саморозвиток містить розвиток духовної та релігійної сфери життя, що може впливати на світосприйняття людини та її життєві погляди.
    • Фактор, що впливає на здатність людини до саморозвитку, самовдосконалення та формування світогляду.
    • Духовний саморозвиток може містити практики та методи, спрямовані на розвиток внутрішньої гармонії, зосередженість та медитацію.
    • Також він може містити участь у релігійних обрядах та практиках, які допомагають розвивати духовну сферу життя людини.
    • Духовний саморозвиток може мати важливий вплив на психічний стан людини та її емоційний розвиток, а також на формування особистісних цінностей та поглядів на світ.
    • Для багатьох людей духовність є важливою складовою їхнього життя, яка допомагає знайти глибинний зміст і сенс у своїй діяльності та взаєминах з іншими людьми.

ПІДСУМКИ

Психологія розвитку є особливо важливою для виховання та соціалізації молодого покоління, а також для розвитку пізнавальних та творчих здібностей у людей різного віку.

Вивчення розвитку психіки людини базується на різних теоріях та підходах, що допомагають зрозуміти процеси розвитку психіки та фактори, що на них впливають (Е. Еріксона, А. Маслоу тощо).

Фізичний, особистісний та духовний саморозвиток є важливими факторами, які впливають на психічний розвиток людини.

Огляд головних теорій та методик вивчення розвитку психіки людини дозволяє мені й колегам-психологам отримувати повнішу картину процесів розвитку, а також використовувати їх для розробки практичних рекомендацій та методик для розвитку людей на різних етапах віку.

Один з напрямків, який може бути перспективним для досліджень у галузі психології розвитку — є вивчення впливу цифрових технологій на психіку людини, і цей напрям у “Просторі Психологів” буде розкриватися уже невдовзі після старту через елементи “МetaПростору”.

З розвитком цифрових технологій, особливо віртуальної та доповненої реальності (VR) з’являться нові форми спілкування, навчання та розваг, що може впливати на психіку людини на різних етапах віку.

Загалом, психологія розвитку є важливою наукою, яка допомагає зрозуміти процеси розвитку психіки людини на різних етапах віку, а розуміння цих процесів, у своє чергу — важливе для підтримки здорового розвитку людей та розробки ефективних програм для підтримки їх розвитку на різних етапах життя

Психологія розвитку є однією з ключових галузей психології, яка вивчає зміни, що відбуваються у людському розвитку протягом життя та зосереджена на вивченні фізичних, когнітивних, соціальних та емоційних змін, які відбуваються в людей на різних стадіях їхнього життя.

У даній статті я розгляну основні аспекти психології розвитку, починаючи від практичних теорій до досліджень та важливих відкриттів у цій галузі через призму практичного досвіду.

ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ РОЗВИТКУ

Психологія розвитку є галуззю психології, яка вивчає процеси та закономірності зміни людської поведінки, мислення, емоцій та соціального функціонування протягом життя.

Вона досліджує, як індивідуальні особливості, спадковість, соціальне середовище та взаємодія з важливими інституціями впливають на розвиток людини у різних вікових періодах.

Основними об’єктами вивчення психології розвитку є дітипідлітки та дорослі.

Психологія розвитку допомагає розкрити процеси формування особистості, відносин між психологічними, соціальними та біологічними аспектами розвитку людини, а також виявити вплив різних факторів на цей процес.

Одним з ключових понять у психології розвитку є поняття “нормальний розвиток”, яке означає, що розвиток людини проходить певні етапи і має певні закономірності, очікувані у більшості випадків.

Однак практика надання психологічних послуг засвідчує, що кожна людина має свої унікальні особливості та розвивається індивідуально.

На практиці, психологія розвитку як дисципліна означає, що спеціаліст-психолог повинен займатися різними аспектами розвитку людини, наприклад:

  • когнітивний розвиток досліджує розвиток пізнавальних процесів, таких як сприйняття, мислення, мовлення та пам’ять,
  • соціальний розвиток вивчає розвиток соціальних навичок, комунікації, соціальних ролей та взаємодії з іншими людьми,
  • емоційний розвиток містить вивчення емоційних процесів, виявлення та розуміння власних емоцій, розвиток емоційної регуляції та взаємодії з іншими людьми.

ОСНОВНІ ТЕОРІЇ РОЗВИТКУ

Теорія Жана Піаже. Одна з, мабуть, найбільш відомих теорій розвитку належить Жану Піаже, згідно з якою — дитячий розвиток минає чотири стадії: сенсомоторну стадію, предопераційну стадію, стадію конкретних операцій та формальну операційну стадію.

Учений вважав, що діти активно взаємодіють з навколишнім світом та будують свої розумові структури через процеси асиміляції та акумуляції.

Теорія Лева Виготського, який відіграв важливу роль у розвитку психології розвитку, започаткувавши концепцію проксимального розвитку.

Відповідно до цієї теорії, розвиток відбувається через соціальну взаємодію з усіма людьми навколо, а значить соціальний контекст та культурне середовище в цілому відіграють важливе значення у формуванні розумових процесів.

Теорія психосоціального розвитку Еріксона. Учений-психолог Ерік Еріксон вважав, що людське життя складається з восьми етапів, кожен з яких пов’язаний з конкретним конфліктом або завданням, а самі конфлікти — виникають зі взаємодії між потребами особистості та вимогами соціального довкілля.

Етапи розвитку, запропоновані Еріксоном, включають:

  • довіра проти недовіри (немовля),
  • автономія проти сумніву (дошкільник),
  • ініціатива проти провини (молодший шкільний вік),
  • праця і добро проти непродуктивності і ганебності (підліток),
  • самостійність проти себе (юність),
  • любов і романтика проти ізоляції (ранній дорослий вік),
  • здійснення проти стагнації (дорослий вік),
  • цілісність проти відчуття втрати (похилого віку).

Еріксон вважав, що успішне подолання кожного етапу розвитку сприяє формуванню здорової особистості, яка може ефективно взаємодіяти зі світом.

Відмінність його теорії також полягає в тому, що вона підкреслює важливість соціального контексту та взаємодії з іншими людьми у формуванні особистісного розвитку.

ЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ РОЗВИТКУ

Психологія розвитку має велике значення як для наукового дослідження, так і для практичного застосування у різних сферах життя. Ось декілька ключових аспектів значення психології розвитку:

  • Розуміння процесів розвитку. Психологія розвитку надає інсайти щодо того, як саме люди змінюються, розвиваються та набувають нових навичок протягом життя, а це, своєю чергою, допомагає нам краще розуміти природу розвитку особистості, виявляти його закономірності та ідентифікувати чинники, які впливають на нього/неї.
  • Підтримка виховання та освіти. Знання, отримані в психології розвитку, допомагають батькам, вчителям, вихователям та іншим професіоналам у галузі освіти краще розуміти потреби та можливості дітей на різних стадіях розвитку. Також психологія розвитку дозволяє створювати ефективніші програми навчання, виховання та підтримки для дітей та молоді.
  • Психологічна підтримка. Психологія розвитку допомагає нам краще розуміти різні етапи розвитку людини та виявляти потенційні проблеми, що, власне, дозволяє фахівцями надавати психологічну підтримку та допомогу усім, хто шукає вирішення своїх проблем та має намір долати труднощі.
  • Розвиток політик та програм. Психологія розвитку служить основою для розробки політик та програм, спрямованих на покращення якості життя людей у різних вікових групах. Наприклад, наукові дослідження у цій галузі можуть використовуватися для розробки програм раннього дитинства, освіти дорослих, підтримки молоді та психологічної допомоги для старших людей.
  • Дослідницький потенціал. Психологія розвитку є активною галуззю наукових досліджень. Вона відкриває широкі можливості для проведення досліджень та розвитку нових теорій і концепцій у сфері людського розвитку, а наукові відкриття в цій галузі допомагають розширити наше знання про людину і використовувати ці знання для поліпшення життя.
  • Розвиток індивідуального потенціалу. Психологія розвитку надає нам інструменти для розуміння та підтримки розвитку індивідуального потенціалу. Вона допомагає виявити сильні сторони, таланти та інтереси людини і сприяє їх розвитку та використанню, що дозволяє кожній людині досягати більшої самореалізації та задоволення в житті.

Загалом, психологія розвитку є значущою для батьків, вчителів, психологів, політиків та всіх, хто цікавиться розвитком особистості та покращенням якості життя людей галуззю психології, яка допомагає нам краще розуміти процеси розвитку людини протягом життя.

ПІДСУМКИ

У психології розвитку робляться чимало важливих відкриттів, які допомагають нам краще розуміти процеси розвитку людини. Наприклад, виявлено, що розвиток не є простим і лінійним процесом, а має свої індивідуальні варіації та впливає на набагато більше аспектів життя, ніж просто фізичне та когнітивне функціонування.

На практиці видно, що розвиток не закінчується у дитинстві або підлітковому віці, а люди продовжують розвиватися та змінюватися протягом усього життя. Це й означає, що навчання, розвиток навичок та здібностей можуть і повинні тривати протягом усього життя.

Дослідження в психології розвитку також наголошують на важливості взаємодії між особистістю та середовищем, адже соціальний контекст, у якому перебуває людина, впливає на її розвиток і формування особистості, а такі чинники як сім’я, школа, спільнота, культура та інші фактори мають значний вплив на соціальний, емоційний та когнітивний розвиток особистості.

Одним з ключових висновків психології розвитку є те, що розвиток є складним та багатогранним процесом, який включає фізичні, когнітивні, соціальні та емоційні аспекти. Він відбувається протягом усього життя та відрізняється у різних індивідів. Кожна стадія розвитку має свої особливості та завдання, що їх треба вирішити для подальшого зростання та розвитку.

Завершуючи статтю зазначу, що усі фахівці у “Просторі психологів” знають, що психологія розвитку допомагає нам краще розуміти, як люди змінюються та розвиваються протягом життя, а також дозволяє залучати наукові дані та підходи для вирішення проблем, пов’язаних з розвитком і покращенням якості життя людей у всіх вікових групах


ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

СПІВАВТОРСТВО PSY-PEDIA

Існує можливість для фахівців, профайли яких розміщені на веб-платформі — додати на окрему вкладку цієї (як і будь-якої іншої) сторінки “Психоенциклопедії” унікальну авторську інтерпретацію даної чи будь-якої іншої з існуючих чи додаткових тем.

Якщо ви — дипломований/а психолог/иня і вам це цікаво:

Authors