Застосування психології

В сучасному світі психологія є однією з найбільш значущих наук, адже використовуючи інноваційні наукові методи та техніки — вона досліджує людську поведінку, сприйняття, мислення та емоції.

Відповідно, застосування психології має велике значення в різних сферах сучасного соціально-економічного життя, від терапії та освіти до бізнесу і технологій тощо.

Психологічні знання та навички допомагають людям зрозуміти себе та інших, поліпшити взаємини з оточенням, знизити рівень стресу та вплинути на своє життя, забезпечивши більшу життєрадісність.

Розуміння ролі психології в житті кожної людини є важливим кроком до досягнення щастя та успіху.

Для цього слід ознайомитися з основними напрямками психотерапії, застосуванням психології в управлінні та лідерстві, психологічними аспектами комунікації та співпраці в колективі, а також стресами та способами їх подолання.

Іншими словами, психологічні знання та навички можуть допомогти людям покращити якість свого життя та досягти успіху у різних сферах.

Далі у цій статті я охарактеризую різні аспекти застосування психології через призму сучасної теорії та з урахуванням практичного досвіду надання психологічної допомоги клієнтам.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

ПСИХОЛОГІЯ В ТЕРАПІЇ

Психотерапія — це процес, за допомогою якого психолог або психотерапевт допомагає людині розв’язувати проблеми та покращувати її психічне здоров’я.

Існують різні напрямки психотерапії, які застосовуються в залежності від конкретних проблем та потреб клієнта, гештальт-терапія, психоаналіз, психодинамічна терапія, когнітивно-поведінкова терапія тощо.

Одним з поширених напрямків психотерапії є психодинамічна терапія, яка базується на теорії, що наші несвідомі думки та почуття впливають на нашу поведінку.

Психодинамічна терапія допомагає людині розкрити та розібратися з несвідомими проявами її психіки, що може сприяти зниженню рівня стресу та поліпшенню психічного стану.

Іншим популярним напрямком психотерапії є когнітивно-поведінкова терапія, що фокусується на тому, як певні думки та переконання впливають на нашу поведінку.

Цей підхід спрямований на зміну негативних думок та переконань, що може допомогти знизити рівень тривоги та депресії.

У психотерапії використовуються різні техніки та методи, як-от арт-терапія, групова терапія, сімейна терапія тощо, причому деякі техніки, такі як медитація та йога, можуть ще й допомогти знизити рівень стресу та поліпшити психічне здоров’я.

У психотерапії також використовується концепція людини, яка базується на теоріях розвитку особистості та міжособистісних взаємодій, а відповідні основні концепції людини в психотерапії включають психодинамічну, когнітивну, гуманістичну та поведінкову теорії.

  • Психодинамічна теорія припускає, що дитинство впливає на формування особистості та взаємини з іншими людьми. Вона припускає, що конфлікти та нещасливі події з дитинства можуть впливати на поведінку та емоційний стан дорослої людини.
  • Когнітивна теорія, натомість, припускає, що спосіб, яким ми думаємо про світ, впливає на нашу поведінку.
  • Гуманістична теорія підкреслює важливість самореалізації та самопізнання для розвитку особистості.
  • Поведінкова теорія припускає, що поведінка формується на основі підсилювання та покарання.

Техніки та методи психотерапії обираються залежно від потреб та мети клієнта та можуть містити різні методики, як-от релаксація, візуалізація, розмовна терапія, психологічні ігри тощо.

У загальному, психотерапія може допомогти людині зрозуміти та знайти шляхи подолання своїх проблем.

Причому, важливо, що корисною психотерапія може бути не тільки для тих, хто має психічні розлади, але й для тих, хто хоче покращити якість свого життя та розвивати особистість.

ПСИХОЛОГІЯ В ОСВІТІ

Психологія в освіті: ключові аспекти та значення

Психологія відіграє важливу роль у навчальному процесі, допомагаючи розуміти особливості розвитку дітей, мотивацію до навчання, вплив емоцій на успішність та взаємодію між учнями та викладачами.

Освітня психологія досліджує, як люди навчаються та які фактори впливають на цей процес. Вона включає:

  • Вивчення когнітивного розвитку дітей та підлітків
  • Методи підвищення мотивації до навчання
  • Розвиток критичного мислення та навичок самостійного навчання
  • Психологічну підтримку учнів, студентів та педагогів

Вплив психології на навчальний процес

Індивідуальні особливості учнів

  • Кожна дитина має свій стиль навчання (аудіальний, візуальний, кінестетичний).
  • Використання диференційованого підходу допомагає ефективніше передавати знання.

Мотивація до навчання

  • Внутрішня мотивація (інтерес, самореалізація) більш ефективна, ніж зовнішня (оцінки, похвала).
  • Психологія допомагає знаходити методи підвищення мотивації.

Управління емоціями та стресом

  • Навчання може викликати тривогу, страх помилок, невпевненість.
  • Психологічна підтримка допомагає учням долати стрес та формувати впевненість у собі.

Психологічний комфорт у школі та ВНЗ

  • Створення безпечного та доброзичливого середовища
  • Профілактика булінгу та конфліктів
  • Психологічний супровід дітей із особливими освітніми потребами
  • Підтримка емоційного добробуту вчителів

Психологічна підтримка учнів

  • Робота з тривожністю та страхами перед іспитами
  • Формування навичок ефективного навчання та концентрації уваги
  • Соціальна адаптація та робота з міжособистісними конфліктами

Роль психолога в освіті

  • Проводити психодіагностику (тести на увагу, пам’ять, рівень тривожності)
  • Консультувати батьків, учнів та вчителів
  • Розробляти стратегії корекційної роботи для дітей із труднощами навчання
  • Впроваджувати програми емоційного інтелекту та соціальних навичок

Психологія викладання

  • Використання активних методів навчання
  • Побудова довірливих відносин між вчителем і учнями
  • Формування емоційного інтелекту у педагогів
Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

ПСИХОЛОГІЯ В БІЗНЕСІ

У сучасному світі психологічні знання та навички стали важливим інструментом у бізнесі, адже застосування психології у бізнесі може допомогти в управлінні та лідерстві, покращити комунікацію та співпрацю в колективі та розвивати навички соціальної компетентності.

Один з основних аспектів психології в бізнесі — це управління та лідерство або корпоративна чи організаційна психологія.

Саме психологічні знання можуть допомогти керівникам зрозуміти, як керувати командою, забезпечивши оптимальний розвиток та високі результати.

Психологія допомагає співробітникам і топ-менеджменту управляти емоціями, працювати з конфліктами, збільшувати мотивацію, покращувати взаємини в колективі тощо.

Розуміння психологічних аспектів комунікації забезпечує ефективнішу взаємодію між працівниками та клієнтами, а розвиток навичок слухання, співпраці та конструктивного спілкування — комерційний успіх організацій.

Окрім того, психологічні знання можуть допомогти в розвитку навичок соціальної компетентності, таких як емпатія, здатність до співпереживання та розуміння емоцій інших людей, а ці навички, зокрема, корисні для розвитку відносин та покращення взаєморозуміння з клієнтами, колегами, партнерами тощо.

Знання психології або залучення відповідного партнера — можуть також допомогти керівникам компаній створити позитивний робочий мікроклімат, а відтак і підвищити рівень задоволення працівників від роботи, що також може вельми позитивно вплинути і на комерційні результати діяльності.

Застосування психології в бізнесі корисне як для керівників, так і для працівників на будь-якому рівні організації, адже від розвитку навичок соціальної компетентності до психологічного супроводу при ухваленні важливих рішень — виграють усі.

ПСИХОЛОГІЯ В ПОБУТІ

Психологічні знання можуть бути корисними у повсякденному житті, адже можуть допомогти зрозуміти та знайти шляхи подолання різних проблем та взаємодіяти з іншими людьми.

Далі розглянемо кілька аспектів побутової психології.

Перш за все, психологічні знання можуть допомогти взаємодіяти з іншими людьми.

А розуміння психологічних аспектів поведінки людей, їх емоцій та потреб — може сприяти поліпшенню взаємин з близькими, друзями, колегами та іншими людьми.

Другий аспект — психологічні аспекти саморозвитку та самоосвіти:

Саме психологія може допомогти на побутовому рівні зрозуміти власні сильні та слабкі сторони, а також визначити свої цілі та завдання.

Розуміння власної психології може допомогти людині покращити свої навички та вміння, а також розвивати себе як особистість.

Третій аспект — стрес та способи його подолання

Стрес може виникати в різних сферах життя і впливати на наш фізичний та психологічний стан.

Психологічні знання можуть допомогти зрозуміти причини стресу та знайти ефективні способи його подолання.

Такі методи, як медитація, релаксація, спорт та інші, можуть допомогти знизити рівень стресу та забезпечити психологічний комфорт.

У загальному, психологічні знання можуть бути корисними для розвитку як особистості, так і для досягнення успіху в різних сферах життя чи налагодження відносин.

ПСИХОЛОГІЯ У СПОРТІ

Спортивна психологія досліджує, як психічні процеси, емоції та мотивація впливають на спортивну діяльність. Вона допомагає спортсменам покращити концентрацію, подолати страхи та втому, розвинути впевненість у собі та витримку в стресових ситуаціях.

Основні завдання спортивної психології

  • Підвищення мотивації до тренувань
  • Поліпшення концентрації та уваги
  • Контроль над емоціями перед змаганнями
  • Управління стресом і тривожністю
  • Формування впевненості у власних силах
  • Робота з командною динамікою та лідерством

Мотивація у спорті

  • Внутрішня мотивація – задоволення від самого процесу тренувань і змагань.
  • Зовнішня мотивація – нагороди, визнання, фінансовий успіх.
  • Спортивний психолог допомагає підтримувати внутрішню мотивацію, щоб уникнути вигорання.

Стрес і тривожність перед змаганнями

Страх невдачі або надмірна відповідальність можуть впливати на результати. Методи зниження стресу:

  • Дихальні вправи та медитація
  • Візуалізація успіху
  • Когнітивно-поведінкові техніки для подолання негативних думок

Концентрація та увага

  • Важливо навчитися контролювати фокус уваги під час змагань.
  • Спортсмени використовують техніки майндфулнес (усвідомленості), щоб бути “тут і зараз”.

Психологічне відновлення після травм

  • Робота зі страхом повторної травми
  • Відновлення віри у власне тіло
  • Психологічна підтримка в процесі реабілітації

Психологія командного спорту

  • Лідерство та командна взаємодія
  • Роль підтримки між спортсменами
  • Робота зі спортивним конфліктом

Використання ШІ та технологій у спортивній психології

  • Аналіз біометричних даних для оцінки стресу
  • Віртуальні коучі для ментальної підготовки
  • Аудіопрограми для концентрації та релаксації
Клікайте, щоби підписатися на Instagram

ПСИХОЛОГІЯ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Штучний інтелект (ШІ) і психологія все більше перетинаються, відкриваючи нові можливості у сфері психотерапії, аналізу поведінки, емоційного інтелекту та когнітивних наук.

Психотерапія та ментальне здоров’я

  • Чат-боти та віртуальні терапевти для психологічної підтримки
  • Алгоритми, що аналізують емоційний стан за текстом, голосом або мімікою

Когнітивна психологія та моделювання мислення

  • Дослідження процесів ухвалення рішень
  • Вивчення уваги, пам’яті та навчання

Аналіз поведінки та предиктивна психологія

  • Передбачення ризику вигорання або депресії за поведінковими патернами
  • Виявлення тривожних станів через аналіз голосу та письма

Емоційний інтелект та ШІ

Сучасні алгоритми навчаються розпізнавати емоції людини через: тон голосу (емоційний аналіз у кол-центрах), вираз обличчя (камери аналізують міміку) та вибір слів у текстах (аналітика психологічного стану)

Приклад: ШІ може аналізувати коментарі у соцмережах і визначати рівень стресу або емоційного вигорання в суспільстві.

Віртуальні психологи та чат-боти

  • Доступність 24/7 для людей, які не можуть звернутися до живого терапевта
  • Автоматичне надання рекомендацій на основі когнітивно-поведінкової терапії (КПТ)
  • Приклад: Wysa, Woebot – психологічні чат-боти, що підтримують користувачів

Обмеження: ШІ не може замінити емпатію та глибоку психотерапевтичну роботу, а також проблеми зі захистом персональних даних

ШІ у нейропсихології

  • Аналіз мозкової активності (EEG, fMRI) для розуміння когнітивних процесів
  • Використання штучних нейромереж для діагностики неврологічних розладів
  • Допомога у реабілітації після інсультів чи травм мозку

Етичні питання до застосування психології у ШІ

  • Чи може ШІ ухвалювати етичні рішення у психотерапії?
  • Як уникнути маніпуляції свідомістю через алгоритми?
  • Де межа між допомогою та порушенням приватності?

ПІДСУМКИ

Психологія має важливе значення в різних сферах життя, від терапії та бізнесу до повсякденного життя.

У терапії психологічні знання можуть допомогти розв’язати різні проблеми, від депресії та тривоги до серйозних психічних захворювань, а розуміння я-концепції людини та використання технік і методів психотерапії можуть допомогти відновити психічне здоров’я та покращити якість життя.

Психологія в освіті – це ключ до створення ефективного та комфортного навчального середовища. Вона допомагає враховувати індивідуальні особливості учнів, розвивати мотивацію, долати труднощі та робити процес навчання більш результативним і гуманним.

У бізнесі психологічні знання можуть допомогти управляти емоціями, покращити взаємодію в колективі та досягти успіху в різних сферах діяльності.

Розвиток соціальної та комунікаційної компетентності в поєднанні зі знаннями психологічних аспектів комунікації допоможуть забезпечити успіх в бізнесі.

У повсякденному житті психологічні знання можуть допомогти взаємодіяти з іншими людьми, забезпечити саморозвиток і самоосвіту та подолати стрес, а також — забезпечити психологічний комфорт у різних ситуаціях.

Спортивна психологія допомагає не лише перемагати, а й зберігати ментальне здоров’я у високих навантаженнях. Вона робить спортсменів сильнішими не тільки фізично, а й психологічно.

Штучний інтелект вже трансформує психологію, покращуючи діагностику, терапію та розуміння людської поведінки. Проте він не замінює живих спеціалістів, а лише доповнює їхню роботу.

Застосування психології має велике значення для кожної людини та суспільства в цілому, адже психологія досліджує людину як психічне, емоційне та соціальне буття у всій множині взаємозв’язків між ними.

ПІДБІР ПСИХОЛОГА

Щоби з’ясувати яким чином застосування психології може допомогти успішно вирішити і вашу індивідуальну психопроблематику чи психологічні розлади у ваших близьких звертайтеся до мене або проконсультуйтеся з фахівцями здійснивши підбір у відповідному розділі веб-платформи

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Гештальт-психологія

Гештальт-психологія – це підхід, що досліджує сприйняття, поведінку та досвід людини через цілісність і взаємозв’язок усіх її аспектів.

У сучасному світі цей напрям широко застосовується в терапії, освіті, організаційному консультуванні та особистісному розвитку.

Гештальт-психологія (нім. Gestalt — образ, структура) напрям психології, що виник на початку XX ст. у Німеччині та предметом вивчення якого стали цілісні структури психіки з наголосом на сприйманні та динаміці розвитку особистості.

Методологія напряму була сформована німецькими дослідниками М.Вертгеймером, В. Келлером, К. Коффкою та К.Левіном.

Свого часу гештальт-психологи висунули твердження, що людина сприймає не суму окремих елементів свідомості, але інтегровану, цілісну структуру — гештальт, а центральне положення напрямку формулюється: психіка прагне до цілісності.

Далі у цій статті я охарактеризую основні аспекти гештальт-психології через призму сучасної теорії та з урахуванням практичного досвіду їх застосування під час надання допомоги клієнтам.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

СУТЬ ГЕШТАЛЬТ-ПСИХОЛОГІЇ

Сенс цього підходу можна зрозуміти на прикладі рисунку геометричних фігур:

Якщо частина однієї з фігур незавершена, наша психіка «домальовує» елемент, якого не вистачає, автоматично, якщо у своєму досвіді людина зустрічалася з чимось схожим, і ми розуміємо, що це за фігура.

Представники цього напрямку вважали і вважають, що так само і психічні процеси людинипрагнуть до завершення.

Гештальт-психологія пропонує цілісний погляд на людину у єдності її біологічної, психологічної та соціальної сфер існування.

Гештальт-психологи підкреслюють важливість всебічного розвитку людини, реалізації її цілей, прагнень за допомогою створення внутрішнього джерела опори та оптимізації саморегуляції.

Крім того, основними поняттями гештальт-психології вважаються «психічне поле», «ізоморфізм», «інсайт», «фігура та фон»:

Психічне поле у гештальт-психології

У гештальт-психології поняття “психічного поля” (або “поля досвіду”) відображає взаємодію людини з її оточенням. Це динамічна система, в якій індивід і середовище перебувають у постійній взаємодії.

Основні ідеї психічного поля

  • Людина не існує окремо від середовища — вона є частиною цілісного поля.
  • Поведінка визначається не лише внутрішніми факторами, а й зовнішнім контекстом.
  • Психічне поле змінюється в залежності від досвіду, взаємодій і усвідомлення.

Вплив Курта Левіна

Концепція психічного поля має корені у теорії психологічного поля Курта Левіна. Він вважав, що поведінку людини можна зрозуміти лише через аналіз усього її життєвого простору, включаючи внутрішні (мотивації, емоції) та зовнішні (соціальні, культурні) фактори.

Психічне поле у гештальт-терапії

  • Гештальт-терапевти працюють із контактними процесами, тобто з тим, як людина взаємодіє зі своїм полем.
  • Терапія допомагає клієнту усвідомити свою роль у полі та змінити деструктивні патерни поведінки.
  • Велика увага приділяється межам між людиною і середовищем, тобто балансуванню між автономією та зв’язком з іншими.

Як працює психічне поле у житті

Приклад: Якщо людина відчуває тривожність на роботі, це не лише її “особиста проблема”, а взаємодія внутрішніх і зовнішніх факторів (відносини з колегами, очікування керівництва, власні переконання).

Що робить гештальт-терапія? Допомагає клієнту усвідомити ці взаємозв’язки та знайти нові способи реагування на них.

Робота з полем у гештальт-терапії

  • Фокус на процесі, а не тільки на змісті – важливо не лише що людина відчуває, а й як вона це переживає у полі.
  • Аналіз “фігури та фону” – виділення головних аспектів досвіду, які впливають на людину в моменті “тут і тепер”.
  • Робота з емоційними блоками – допомога в розпізнаванні і проживанні глибоких емоцій, що виникають у взаємодії з полем.

Ізоморфізм у гештальт-психології

Ізоморфізм у гештальт-психології означає відповідність між психічними процесами та нейрофізіологічними процесами у мозку.

Іншими словами, те, що ми переживаємо на рівні свідомості, має певний аналог у роботі нервової системи.

Походження поняття

Ідея ізоморфізму була розроблена у класичній гештальт-психології Вольфгангом Кьолером та Куртом Коффкою. Вони припускали, що структура сприйняття відповідає фізіологічним процесам у мозку.

Приклад: Коли ми бачимо знайомий об’єкт навіть у спотвореній формі (наприклад, обличчя друга в темряві), наш мозок “добудовує” цілісний образ. Це демонструє, що між нейронними процесами та сприйняттям існує певний структурний збіг.

Ізоморфізм у сучасній гештальт-психології

У сучасному розумінні ізоморфізм пов’язують не лише із зоровим сприйняттям, а й із емоціями, пам’яттю, мисленням та поведінкою.

  • Нейропсихологія підтверджує: переживання людини корелюють із активністю певних ділянок мозку.
  • Психотерапія використовує: гештальт-терапевти працюють із тілесними та емоційними реакціями як проявами єдиного процесу.
  • Практичне застосування: через зміну думок та переживань можна впливати на фізіологічні процеси (наприклад, зменшувати тривожність, працюючи з мисленням).

Застосування ізоморфізму у гештальт-терапії

  • Робота з тілесними відчуттями – терапевт звертає увагу на те, як клієнт переживає емоції у тілі (наприклад, стиснення в грудях при тривозі).
  • Формування нових патернів поведінки – якщо змінити спосіб реагування на стрес, зміняться і нейронні процеси у мозку.
  • Емоційне усвідомлення – допомога клієнту усвідомити зв’язок між думками, почуттями та фізичними реакціями.

Приклад ізоморфізму у терапевтичній практиці

  • Клієнт: відчуває хронічну втому та напругу у м’язах.
  • Терапевт: досліджує, як ці тілесні реакції пов’язані з його емоційним станом.
  • Робота в гештальт-підході: через усвідомлення і проживання емоцій людина може зменшити фізичну напругу.
Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

Інсайт у сучасній гештальт-психології

Інсайт – це раптове усвідомлення або розуміння проблеми, що веде до її вирішення. У гештальт-психології цей процес розглядається як перехід від невпорядкованого сприйняття до цілісного розуміння ситуації.

Походження поняття інсайту

Концепція інсайту походить із досліджень Вольфганга Кьолера, який вивчав поведінку мавп у вирішенні завдань. Він помітив, що вони не просто випадково знаходили рішення, а раптово “бачили” вихід із ситуації, коли всі необхідні елементи складалися в єдину картину.

Приклад: Мавпа, щоб дістати банан, спершу безуспішно пробує дотягнутися до нього, а потім раптово розуміє, що можна скласти дві палиці й створити довший інструмент.

Інсайт у гештальт-терапії

У гештальт-підході інсайт є ключовим моментом терапевтичного процесу. Він виникає, коли клієнт раптово усвідомлює приховані зв’язки між своїми почуттями, думками та поведінкою.

  • Робота з усвідомленням (awareness) – терапевт допомагає клієнту помітити, що він раніше не усвідомлював.
  • Дослідження незавершених ситуацій – інсайт може виникнути, коли клієнт раптово розуміє, що минулий досвід впливає на його сьогодення.
  • Контакт із тілесними відчуттями – через увагу до тіла людина може несподівано усвідомити свої пригнічені емоції.

Приклад: Клієнт довго скаржиться на проблеми у стосунках, не розуміючи, що повторює один і той самий сценарій. У якийсь момент він усвідомлює: “Я завжди намагаюся догодити партнеру, бо боюся відмови!” – це і є інсайт.

Що сприяє інсайту у гештальт-терапії?

  • Фокус на процесі “тут і тепер” – робота не з абстрактними роздумами, а з реальним переживанням.
  • Експериментування – використання технік, які допомагають клієнту по-новому побачити ситуацію (наприклад, техніка “порожнього стільця”).
  • Відстеження повторюваних патернів – клієнт починає помічати, як певні емоційні чи поведінкові моделі впливають на його життя.

Чим інсайт у гештальті відрізняється від когнітивного розуміння?

Когнітивне розуміння – коли людина логічно усвідомлює проблему, але це не змінює її стан, а гештальт-інсайт – це глибоке проживання нового усвідомлення, що змінює внутрішній досвід та поведінку.

Приклад: когнітивне усвідомлення: “Я знаю, що моє дитинство впливає на мої стосунки”, а гештальт-інсайт: “Я тільки зараз по-справжньому відчув, як сильно мене це зачіпає!”

Фігура та фон у сучасній гештальт-психології

Концепція фігури та фону є одним із ключових принципів гештальт-психології. Вона описує, як людина організовує своє сприйняття: деякі елементи стають фігурою (тобто тим, що привертає увагу), а інші залишаються фоном (менш помітними, але все ще впливають на сприйняття).

  • Фігура – це те, що в даний момент є у фокусі уваги.
  • Фон – це все інше, що не усвідомлюється прямо, але створює контекст.

Приклад: Коли читаєш текст, букви стають фігурою, а білий аркуш – фоном. Але якщо на аркуші є пляма, вона може стати фігурою, а текст – відступити на фон.

Як це працює в психології?

У психіці людини цей принцип означає, що у кожен момент часу якась потреба, емоція чи думка виходить на передній план (стає фігурою), а все інше відходить на другий план (стає фоном).

Приклад у житті: коли людина голодна, їжа стає фігурою, а всі інші справи можуть відійти на другий план, а після їжі потреба у самовираженні або відпочинку може стати новою фігурою.

Фігура та фон у гештальт-терапії

Гештальт-терапевти працюють із тим, що у клієнта виходить у фігуру, тобто що зараз найбільш значуще для нього.

  • Допомогти клієнту усвідомити, що зараз для нього найважливіше (яка проблема, емоція чи потреба).
  • Дослідити, що залишається “у фоні” та чи не впливає це на поточний стан.
  • Працювати з тим, як людина змінює фігуру і що вона не помічає у фоні.

Приклад терапії: Клієнт скаржиться на труднощі у спілкуванні.

  • Терапевт звертає увагу на його тілесні реакції: клієнт стискає кулаки, але цього не усвідомлює.
  • Усвідомлення цієї тілесної напруги допомагає клієнту зрозуміти, що у фоні прихована злість, яка впливає на спілкування.

Що відбувається, якщо фігура не змінюється?

У здоровій психіці фігура постійно змінюється, тобто людина природно перемикає увагу відповідно до своїх потреб. Але якщо якась фігура застряє, це може спричинити проблеми:

  • Тривожність – людина постійно фокусується на страхах.
  • Депресія – немає зміни фігури, людина застрягла у переживаннях.
  • Проблеми у стосунках – людина фокусується на одній емоції (наприклад, образі) і не може побачити загальну картину.

Приклад: Людина постійно прокручує в голові конфлікт на роботі.

  • Це стає “застрялою фігурою”, що не дає переключитися на інші аспекти життя.
  • Гештальт-терапія допомагає повернути природну зміну фігури, щоб людина могла пережити і відпустити ситуацію.

Закон прегнантності у гештальт-психології

Ідеї Макса Вертгеймера та Вольфгана Келлера дозволили сформулювати гештальт-психологам закон хорошої форми (закон прегнантності), згідно якого психологічне поле та сприймання як пізнавальний процес тяжіють до простих, чітких, завершених форм і станів.

Закон прегнантності (від нім. “Prägnanz” – чіткість, виразність) є основним принципом гештальт-психології. Він стверджує, що наша свідомість схильна організовувати сприйняття у найбільш прості, впорядковані та гармонійні форми.

Цей закон також називають законом доброї форми або законом простоти.

Основний зміст закону прегнантності

  • Людський мозок завжди прагне до структуризації хаосу.
  • Ми схильні сприймати речі так, щоб вони були якнайчіткішими, найпростішими та найзрозумілішими.
  • Якщо інформація неоднозначна, ми несвідомо намагаємося її спрощувати та впорядковувати.

Приклад: Якщо ми бачимо незавершене коло, мозок “домальовує” його, щоб зробити його цілісним.

Ілюстрація: Уявіть, що перед вами розкидані чорні точки – якщо вони розташовані у формі трикутника, ваш мозок сприйме їх саме так, навіть якщо ліній між точками немає.

Як працює закон прегнантності в житті?

У сприйнятті візуальної інформації ми схильні бачити знайомі фігури в абстрактних зображеннях (наприклад, хмари у формі тварин).

У мисленні та розумінні коли ми чуємо уривчасті слова або фрази, мозок автоматично “заповнює” пропущену інформацію.

У сприйнятті міжособистісних відносин ми схильні узагальнювати людей і ситуації, приписуючи їм певні категорії (наприклад, “добрий”, “поганий”, “авторитарний”, “турботливий”).

Закон прегнантності у гештальт-терапії

Гештальт-терапія використовує цей принцип, щоб допомогти людям:

  • Помічати власні спотворення реальності – як вони спрощують або змінюють сприйняття ситуацій.
  • Розвивати усвідомленість (“awareness”) – навчитися бачити ситуації такими, якими вони є, без зайвих інтерпретацій.
  • Доповнювати незавершені ситуації – якщо людина не може прийняти якусь подію з минулого, її мозок може “домальовувати” нереальні сценарії, які створюють внутрішню напругу.

Приклад у терапії: Клієнтка згадує конфлікт із подругою та впевнена, що та “завжди її ігнорує”. Терапевт допомагає їй дослідити реальні ситуації, щоб побачити повну картину, а не лише узагальнену “добру форму”.

Принципи гештальт-психології

Дія вищеозначеного закону пов’язана з реалізацією принципів гештальт-психології:

  • Близькості. Стимули, що розташовані поруч — сприйматимуться разом.
  • Подібності (схожості). Схожі за розміром, обрисами, формою тощо стимули — сприйматимуться разом.
  • Цілісності (спрощення). Сприйняття прагне спрощеності і цілості.
  • Замкненості. Сприйняття має тенденцію до завершення образів чи фігур шляхом їх заповнення.
  • Суміжності. Схильність сприйняття пов’язувати події у часі і просторі
  • тощо.

Дані принципи допомогли сформулювати практичні засади функціонування гештальт-психології.

Наприклад, у роботі з людьми, що потребують психологічної допомоги, фахівці цього напрямку опираються на те, що свідомість особистості — це «психологічне поле», на якому відбувається постійна взаємодія усіх психічних процесів та переструктурування гештальтів.

А виникнення у клієнта «інсайту» — переконливе свідчення ефективності співпраці з гештальт-психологом.

Принципи гештальт-психології описують, як ми організовуємо своє сприйняття, мислення та поведінку.

Гештальт-психологія фокусується на тому, як люди сприймають цілісні образи і взаємодіють з навколишнім світом.

Принцип цілісності (гештальту)

Людина сприймає світ не як сукупність окремих елементів, а як цілісні структури (гештальти). Наприклад, ми не бачимо окремо кольори та форми, а сприймаємо об’єкти як єдині цілісні образи.

Гештальт-психологія стверджує, що розуміння цілого є більш важливим, ніж розуміння частин.

Принцип фігури та фону

У кожен момент часу ми виділяємо певний елемент як фігуру, а інші частини сприймаються як фон. Наприклад, коли ми читаємо текст, букви — це фігура, а фон — це білий аркуш.

Принцип прегнантності (закон доброї форми)

Людина прагне до найпростішого та найгармонійнішого сприйняття світу. Це означає, що ми схильні сприймати об’єкти як чіткі та організовані (якнайпростіші форми), навіть якщо це сприйняття вимагає мінімальних зусиль для створення структури.

Принцип закритості (завершеності)

Людина схильна завершувати незавершені образи або ідеї, прагнучи до цілісності. Якщо бачимо частину фігури або малюнка, мозок автоматично доповнює відсутні елементи, щоб сприйняти їх як завершену форму.

Принцип близькості

Об’єкти, які знаходяться близько один до одного, ми сприймаємо як пов’язані між собою. Наприклад, групи точок, розташовані близько, сприймаються як форма або об’єкт.

Принцип схожості

Об’єкти, які схожі за кольором, формою або іншими характеристиками, ми сприймаємо як групу або цілісну структуру. Наприклад, усі червоні елементи на малюнку сприймаються як один об’єкт, а не як кілька окремих елементів.

Принцип континуїтету (безперервності)

Люди схильні сприймати елементи, що утворюють безперервні лінії або контури, як частину одного образу.

Наприклад, коли бачимо лінії, які починаються з одного боку і продовжуються на іншому, ми сприймаємо їх як єдину лінію.

Принцип симетрії

Схильність сприймати симетричні образи як гармонійні та цілісні. Люди частіше сприймають об’єкти, що мають симетричну форму, як один об’єкт, а не з кількох окремих частин.

Застосування принципів гештальт-психології в психотерапії

У гештальт-терапії ці принципи використовуються для допомоги клієнтам у пізнанні себе та в розумінні своїх емоцій та поведінки.

Терапевти допомагають клієнтам усвідомити свої не завершені ситуації (наприклад, залишені емоційні конфлікти) та надають можливість побачити картину цілісно.

Також в роботі з клієнтами гештальт-терапевти використовують такі прийоми, як робота з фігурою та фоном, щоб допомогти людям бачити відносини між їхніми проблемами та контекстом.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Гештальт-терапія

Засновником гештальт-терапевтичної практики вважається Фріц Перлз, а станом на сьогодні — цей напрям акумулював ключові ідеї гештальт-психології та досягнення інших психологічних напрямів, зокрема гуманістичного.

Багато психотерапевтів, які працюють у цьому напрямку вважають (і я схильна з ними погодитись), що незавершені психічні процеси є віддзеркаленням:

  • незакінчених ситуацій у навколишній дійсності людини,
  • незавершеної інтеграції певного життєвого досвіду
  • та пов’язаного із цими чинниками емоційного переживання у її психічному полі.

Звідси «психічна напруга», яка створює дискомфортні відчуття та переживання, котрі, врешті-решт у кращому випадку, і приводять людину до кабінету психотерапевта, підібрати якого відповідно до проблематики із першого разу, до речі, допомагає спеціальний функціонал на відповідній сторінці веб-платформи “Простір Психологів”.

Зазвичай, фахівці з гештальт-психотерапії допомагають позбутись напруги через сприяння конструктивному емоційному сприйняттю з переосмисленням ситуації та її значення шляхом використання спеціальних технік.

У результаті, психіка починає сприймати ситуацію як цілісну та завершену, а напруга зникає.

Що, зрештою, уможливлює ситуацію, коли клієнт позбувається деструктивних переживань та переконань, що заважають йому повноцінно функціонувати.

Слід додати, що на відміну від психоаналізу, у гештальт-підході не відбувається «повернення» в дитинство, минулі психотравмуючі ситуації чи аналіз несвідомого матеріалу психіки.

Головний акцент у гештальт-психології ставиться на те, що відбувається «тут і зараз», зокрема аналізу підлягають ті почуття та емоції, що супроводжують клієнта у процесі терапії.

ПІДСУМКИ

Сучасна гештальт-психологія адаптується до цифрового світу та використовується навіть в онлайн-терапії і залишається актуальним методом самопізнання, особистісного розвитку та психотерапії.

Психічне поле в гештальт-психології – це система взаємодії людини з її середовищем, а через усвідомлення цих процесів можна розширити власні можливості, покращити стосунки та знайти нові рішення життєвих ситуацій.

Ізоморфізм у сучасній гештальт-психології підтверджує, що психічне і фізіологічне тісно взаємопов’язані. Цей принцип допомагає краще розуміти, як наші думки, емоції та тіло взаємодіють між собою, і використовувати це знання у психотерапії.

Інсайт у гештальт-психології – це глибоке, цілісне усвідомлення, яке трансформує сприйняття людини. Він є одним із головних терапевтичних моментів, що дозволяє змінювати внутрішні патерни та покращувати якість життя.

Принцип фігури та фону пояснює, як ми організовуємо своє сприйняття, думки та емоції. У гештальт-терапії цей механізм використовується для допомоги клієнту зрозуміти, що зараз є найважливішим, і повернути природний баланс змінюваності фігури.

Закон прегнантності показує, як наш мозок прагне порядку та гармонії в усьому, що ми сприймаємо. Але це може призводити до спотвореного бачення реальності – надмірного спрощення чи узагальнення.

Гештальт-психологія та терапія допомагають навчитися усвідомлювати ці механізми та працювати з ними для більш об’єктивного сприйняття світу.

Принципи гештальт-психології допомагають розкрити механізми, за якими ми сприймаємо, організовуємо і інтерпретуємо навколишній світ, а також дозволяють не лише краще розуміти сприйняття, а й застосовувати їх для полегшення розв’язання внутрішніх конфліктів та розвитку здорового саморозуміння у терапевтичному процесі.

Підбір гештальт-психолога

Щоби проконсультуватися з гештальт-терапевтом щодо актуальних для вас (чи небайдужим вам людям) психологічних проблем, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у відповідному розділі веб-середовища.

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Психологія змін

Сучасна психологія змін фокусується на тому, як люди адаптуються до змін, які чинники сприяють або заважають трансформаціям, а також як можна ефективно керувати процесами змін на особистісному та соціальному рівнях.

Психологія змін — це також дослідження того, як люди адаптуються до нових умов, приймають рішення про зміни та долають опір.

Психологія змін охоплює різні моделі та підходи, які пояснюють, як ми проходимо через процес трансформації, наприклад транстеоретична, “крива змін”, ADKAR і планової поведінки.

Важливими аспектами психології змін є також гнучкість та адаптивність, опір змінам та емоційна регуляція, етапи змін та їхнє усвідомлення, зміни у суспільстві, зміни і технології

Далі у цій статті, я розкрию ці та інші суттєві аспекти психології змін спираючись на сучасну теорію та власний практичний досвід застосування її принципів у процесі надання психологічної допомоги.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

Моделі психології змін

  • Модель змін Прохазки і ДіКлементе (Транстеоретична модель). Виділяє етапи змін: передроздуми, роздуми, підготовка, дія, підтримка та завершення.
  • Модель Кюблер-Росс (“Крива змін”). Застосовується до особистих втрат і криз, але також пояснює емоційні етапи прийняття змін: заперечення, злість, торг, депресія, прийняття.
  • Теорія планованої поведінки (Ajzen, 1991). Вказує, що зміни відбуваються тоді, коли людина має позитивне ставлення, соціальну підтримку та почуття контролю над ситуацією.
  • Модель ADKAR – використовують в організаційній психології для управління змінами (Awareness, Desire, Knowledge, Ability, Reinforcement).

Далі про кожну з них трохи детальніше.

Транстеоретична модель змін (Прохазка і ДіКлементе)

Описує процес змін поведінки та допомагає зрозуміти, як люди проходять через різні етапи на шляху до змін. Її розробили Джеймс Прохазка та Карло ДіКлементе, досліджуючи, як люди змінюють свої звички, зокрема щодо куріння

Транстеоретична модель передбачає 6 ключових стадій, через які проходить людина при зміні поведінки:

Передроздуми (Precontemplation) – “У мене немає проблем”

  • Людина не усвідомлює проблему або не вважає, що їй потрібно щось змінювати.
  • Часто уникає інформації про проблему.
  • Приклад: людина палить і не бачить у цьому нічого поганого.

Роздуми (Contemplation) – “Можливо, мені варто щось змінити”

  • Людина починає сумніватися у своїй звичці чи способі життя.
  • З’являється бажання змін, але ще немає конкретних дій.
  • Приклад: курець задумується про шкоду куріння, але відкладає рішення.

Підготовка (Preparation) – “Я готовий(а) змінитися”

  • Людина ухвалює рішення змінюватися та починає шукати способи зробити це.
  • Маленькі кроки у бік змін.
  • Приклад: людина купує нікотинові пластирі або обирає день, коли кине курити.

Дія (Action) – “Я змінюю свою поведінку”

  • Активна робота над зміною поведінки.
  • Найважчий період, бо потрібна самодисципліна та підтримка.
  • Приклад: людина припиняє палити і починає займатися спортом.

Підтримка (Maintenance) – “Я втримую нову поведінку”

  • Завдання – не повернутися до старих звичок.
  • Людина адаптується до нового способу життя.
  • Приклад: колишній курець уникає місць, де палять, і підтримує здоровий спосіб життя.

Завершення або Рецидив (Termination / Relapse)

  • Завершення: зміна повністю інтегрувалася в життя, і старі звички не повертаються.
  • Рецидив: людина повертається до старої поведінки (але це не провал, а частина процесу змін).
  • Приклад: людина, яка кинула палити, після стресу знову починає курити.

Модель Кюблер-Росс (“Крива змін”) у психології змін

Модель Кюблер-Росс допомагає зрозуміти, як люди реагують на зміни, долають труднощі та адаптуються до нової реальності.

На практиці, у психології змін цю модель використовують для пояснення емоційних станів, через які проходить людина при зіткненні з трансформаціями – як особистими, так і професійними.

Будь-які зміни (наприклад, розрив стосунків, втрата роботи, переїзд, кар’єрний ріст, особистісний розвиток) викликають емоційну адаптацію, яка проходить через п’ять стадій:

Заперечення (Denial) – “Цього не може бути!”

  • Людина не сприймає зміну або не хоче вірити, що вона сталася.
  • Захисний механізм, що дозволяє знизити рівень стресу.

Приклад: “Я не вірю, що мене звільнили. Це якась помилка!”

Гнів (Anger) – “Чому це сталося зі мною?”

  • Людина починає відчувати сильне роздратування, шукає винних.
  • Може проявляти агресію або спрямовувати її на себе.

Приклад: “Чому це трапилося саме зі мною? Це несправедливо!”

Торг (Bargaining) – “А що, якщо…?”

  • Людина намагається знайти спосіб повернути все назад або хоча б змінити ситуацію.
  • Виникають думки про компроміси та альтернативні варіанти.

Приклад: “Якщо я почну працювати понаднормово, мене можуть повернути?”

Депресія (Depression) – “Все втрачено…”

  • Настає розчарування, апатія, відчуття безнадії.
  • Людина може замикатися в собі, втрачати мотивацію.

Приклад: “Я ніколи не знайду іншу роботу. У мене нічого не вийде.”

Прийняття (Acceptance) – “Окей, це сталося. Що далі?”

  • Людина визнає нову реальність і шукає шляхи адаптації.
  • Виникає бажання рухатися вперед і знайти позитивні можливості.

Приклад: “Так, мене звільнили, але тепер я можу знайти кращу роботу.”

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

Теорія планованої поведінки у психології змін

Теорія планованої поведінки (TPB – Theory of Planned Behavior), розроблена Іжеком Ажзеном, пояснює, як формуються людські наміри та як вони впливають на реальну поведінку.

На практиці, ця теорія особливо корисна оскільки допомагає зрозуміти, чому люди приймають або відмовляються від нових моделей поведінки.

Теорія базується на трьох основних чинниках, що визначають наміри людини змінити свою поведінку:

Ставлення до поведінки (Attitude toward Behavior)

  • Наскільки людина вважає зміну позитивною або негативною.
  • Включає когнітивні аспекти (раціональні аргументи) та емоційні (як людина почувається щодо змін).

Приклад: “Якщо я почну займатися спортом, я почуватимуся краще і буду здоровішим.”

Суб’єктивна норма (Subjective Norm)

  • Вплив оточення: як друзі, родина, суспільство сприймають цю зміну.
  • Людина з більшою ймовірністю змінить поведінку, якщо відчуває соціальне схвалення.

Приклад: “Мої друзі підтримують здоровий спосіб життя, і вони очікують, що я теж буду активним.”

Контроль поведінки (Perceived Behavioral Control)

  • Наскільки людина відчуває, що вона здатна здійснити зміну.
  • Якщо зміна здається важкою або залежною від зовнішніх обставин, намір діяти слабшає.

Приклад: “Я маю час і можливість відвідувати спортзал, тому я можу почати тренуватися.”

Як ці фактори впливають на поведінку?

Сильне позитивне ставлення + підтримка оточення + відчуття контролю → висока ймовірність зміни поведінки.

Якщо хоча б один фактор слабкий → людина може вагатися або взагалі не змінювати поведінку.

Модель ADKAR у психології змін

Модель ADKAR, розроблена Джеффом Хіаттом, описує п’ять ключових етапів, які людина або організація проходить у процесі змін.

На практиці, вона використовується у психології змін для розуміння того, як індивіди адаптуються до нових умов та як ефективно впроваджувати трансформації.

Модель складається з п’яти етапів, які визначають шлях людини від усвідомлення потреби у змінах до їхньої повної інтеграції:

Awareness (Усвідомлення) – “Чому ця зміна необхідна?”

  • Людина повинна усвідомити необхідність змін та зрозуміти, чому вони важливі.
  • Без цього етапу будь-яка спроба змін буде сприйматися з опором.

Приклад: Працівник дізнається, що компанія впроваджує нову систему управління.

Desire (Бажання) – “Чи хочу я змінитися?”

  • Людина повинна мати мотивацію брати участь у зміні.
  • Тут важливі як особисті вигоди, так і зовнішня підтримка.

Приклад: Працівник бачить, що нова система допоможе йому працювати швидше, тому він готовий навчитися її використовувати.

Knowledge (Знання) – “Як я можу змінитися?”

Людина повинна отримати інформацію і навички, необхідні для змін. Приклад: Працівник проходить навчання з користування новою системою.

Ability (Здатність) – “Чи можу я це зробити?”

Важливо не лише знати як змінитися, але й мати реальні навички для цього. Приклад: Працівник починає використовувати нову систему у своїй щоденній роботі.

Reinforcement (Закріплення) – “Як зробити зміни стабільними?”

Людина повинна закріпити нову поведінку, щоб зміни не були тимчасовими. Приклад: Керівництво надає позитивний зворотний зв’язок та підтримку для використання нової системи.

Гнучкість та адаптивність у психології змін

Гнучкість та адаптивність є ключовими психологічними навичками, які допомагають людям ефективно реагувати на зміни.

На практиці, у психології змін вони відіграють вирішальну роль у подоланні викликів, збереженні психологічного добробуту та розвитку нових можливостей.

Гнучкість – це здатність людини відкрито сприймати нові ідеї, змінювати підходи та мислити нестандартно.

Адаптивність – це вміння швидко пристосовуватися до змін та ефективно діяти в нових умовах.

Обидві навички дозволяють людям менше страждати від стресу, легше долати кризові ситуації та знаходити вигоди у змінах.

Чому гнучкість і адаптивність важливі у змінах?

  • Допомагають долати опір змінам – люди з низькою адаптивністю часто бояться невідомого та уникають змін.
  • Знижують рівень стресу – гнучкі люди швидше знаходять рішення і менше хвилюються через нові обставини.
  • Підвищують ефективність рішень – адаптивність дозволяє швидше оцінити ситуацію та знайти оптимальний вихід.
  • Сприяють особистісному зростанню – зміни відкривають можливості для розвитку, а гнучкі люди вміють цим скористатися.

Опір змінам та емоційна регуляція у психології змін

Зміни – це невід’ємна частина життя, але люди не завжди приймають їх легко, отже опір змінам є природною реакцією, яка виникає через страх невідомого, втрату контролю або емоційний дискомфорт.

Емоційна регуляція допомагає впоратися з цими почуттями та легше адаптуватися до нових обставин.

Опір може бути як свідомим (наприклад, відкритий протест), так і підсвідомим (відкладання дій, пасивне уникнення), а причинами його виникнення бувають:

  • Страх невідомого – “Що буде далі?”
  • Небажання виходити із зони комфорту – “Мені і так добре.”
  • Недостатня довіра до змін – “Чи дійсно це покращить ситуацію?”
  • Попередній негативний досвід – “Я вже пробував, і це не спрацювало.”
  • Втрата контролю – “Мене змушують змінюватися, хоча я цього не хочу.”

Як емоційна регуляція допомагає долати опір змінам?

Емоційна регуляція – це здатність керувати своїми емоціями так, щоб вони не заважали, а допомагали адаптуватися до змін.

Усвідомлення емоцій. Визнайте свої почуття: страх, тривогу, роздратування. Запитайте себе: “Чого саме я боюся?”

Зміна перспективи. Подумайте: “Що хорошого можуть принести ці зміни?” Уявіть найкращий можливий результат.

Розвиток гнучкості мислення. Дивіться на зміни як на виклик, а не загрозу. Практикуйте адаптивне мислення: “Я не можу контролювати все, але можу впливати на свою реакцію.”

Керування стресом. Використовуйте дихальні практики або техніки усвідомленості. Фізична активність та медитація допомагають знизити рівень кортизолу (гормону стресу).

Підтримка оточення. Спілкуйтесь із людьми, які вже пройшли подібні зміни. Діліться своїми переживаннями з друзями чи колегами.

Робота з самооцінкою. Опір часто пов’язаний із невпевненістю у власних силах. Нагадуйте собі про минулі успіхи у подоланні складних ситуацій.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Психологія змін у суспільстві під впливом технологій

Технології постійно змінюють наше життя, і ці зміни відбуваються швидше, ніж будь-коли. Вони впливають на спосіб мислення, соціальну поведінку, комунікацію та навіть нашу самоідентичність.

У психології змін важливо розуміти, як люди адаптуються до нових технологічних реалій і які виклики це створює для суспільства.

Швидкість інформації та її вплив на мислення

  • Постійний потік інформації скорочує час концентрації уваги.
  • Люди звикають до миттєвого доступу до знань, що змінює процеси навчання та прийняття рішень.
  • Феномен “інформаційної бульбашки” впливає на формування поглядів.

Зміна комунікації та соціальної взаємодії

  • Соціальні мережі перетворили спосіб спілкування, зробивши його швидшим, але водночас менш глибоким.
  • Віртуальна взаємодія може зменшувати емоційний інтелект, оскільки люди менше практикують розпізнавання емоцій у живому спілкуванні.

Автоматизація та зміни в трудовій сфері

  • Багато професій стають непотрібними, а нові вимагають швидкої адаптації.
  • Стрес через невизначеність майбутнього та “цифрову нерівність” (не всі мають однаковий доступ до технологій).

Вплив на психічне здоров’я

  • Цифрова залежність: соцмережі, смартфони, відеоігри викликають залежність через механізми негайного задоволення.
  • ФОМО (Fear of Missing Out) – страх пропустити важливу подію через постійний потік новин.
  • Інтернет-вигорання: втома від надмірної кількості інформації.

Зміна особистої ідентичності

  • Люди все більше ототожнюють себе із своїм онлайн-образом.
  • Соціальні мережі створюють ідеалізовані версії життя, що може викликати незадоволеність собою.

Підсумки

Сучасна психологія змін розглядає адаптацію як динамічний процес, що залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів, а головне – вчитися управляти власними реакціями та розвивати гнучкість у сприйнятті нових реалій.

Транстеоретична модель змін показує, що зміни – це процес, а не одномоментне рішення. Рецидиви – це нормально, і головне – не зупинятися, а рухатися вперед.

Модель Кюблер-Росс допомагає зрозуміти, що адаптація до змін – це не миттєвий процес, а серія емоційних стадій, а тому, чим краще людина усвідомлює свої реакції, тим легше їй пристосуватися до нових умов і знайти в них можливості для зростання.

Теорія планованої поведінки пояснює, що зміни залежать не тільки від бажання людини, а й від її сприйняття змін, соціальної підтримки та почуття контролю над ситуацією.

Модель ADKAR підкреслює, що успішні зміни відбуваються не просто через впровадження нових процесів, а через зміну поведінки конкретних людей.

Гнучкість і адаптивність – це не вроджені риси, а навички, які можна розвинути. Вони допомагають легше сприймати зміни, зменшувати стрес і відкривати нові можливості навіть у складних ситуаціях.

Опір змінам – це нормально, але емоційна регуляція допомагає легше проходити через цей процес. Чим краще людина розуміє свої емоції та працює з ними, тим швидше вона адаптується.

Підбір психолога

Щоби проконсультуватися щодо психології змін у вашому житті (чи щодо небайдужих вам людей), звертайтеся до мене чи скористайтеся спеціальним розділом “Підбір фахівців” у веб-середовищі

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Психологія саморозвитку

Розкриваючи актуальну проблематику психології саморозвитку у житті сучасної особистості, пропоную наступну структуру:

Вступ

  • Визначення поняття “саморозвиток” в психології
  • Важливість саморозвитку для розвитку особистості

Основні психічні процеси для саморозвитку

  • Самосвідомість і самопізнання
  • Мотивація і самомотивація
  • Емоційний інтелект

Етапи саморозвитку

  • Ідейність і сприйняття
  • Поради фахівців: шлях до саморозвитку
  • Розставляємо пріоритети
  • Позитивні думки і усмішка
  • Проектування
  • Самовдосконалення
  • Самоосвіта
  • Розвиток особистості
  • Лідерство

Ключові аспекти саморозвитку

  • Мотивація і самодисципліна
  • Самоконтроль і планування
  • Здоровий спосіб життя
  • Психологія розвитку
  • Кар’єрний розвиток
  • Комунікаційні навички
  • Самопізнання
  • Творчість
  • Стрес-менеджмент

Підсумки

  • Важливість саморозвитку для досягнення особистісних цілей
  • Рекомендації щодо саморозвитку

ВСТУП

Мабуть усі замислювалися коли-небудь, як стати кращою версією себе: чим розвивати свої таланти, здібності і як зробити своє життя більш значущим та задовільним?

Це все стає можливим завдяки процесу, який у психології називається “саморозвиток” і який є є важливою складовою розвитку особистості, що дозволяє особистостям досягати нових вершин у житті.

Але що саме означає “саморозвиток”? Якщо лаконічно, його значення полягає в тому, щоб стати кращою версією себе, розвиваючи свої здібності, знання та компетенції.

Саморозвиток як процес — забезпечує зміцнення самосвідомості, здібності до самопізнання та мотивації до самовдосконалення.

Тому, якщо ви хочете стати кращою версією себе, розвивати свої таланти і здібності, та зробити своє життя значущішим, змістовнішим та повнішим — всебічна інформація про саморозвиток саме для вас.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

Після ознайомлення з цією публікацією у “Просторі психологів” — ви зможете зрозуміти, які етапи потрібно пройти для досягнення успіху, і які ключові аспекти саморозвитку можуть бути корисними для розвитку саме вашої особистості.

Звісно ж, я не можу гарантувати, що самої лише узагальненої інформації про саморозвиток виявиться цілком достатньо, тому для зміцнення ефективності процесу рекомендую проконсультуватися щодо саморозвитку із психологом чи психотерапевтом.

ОСНОВНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ У САМОРОЗВИТКУ

Ключові етапи саморозвитку, що ми їх обговорювали в попередньому розділі, стають можливими завдяки трьом основним психічним процесам, які грають важливу роль у житті людини та можуть надихнути на зміни, що позитивно вплинуть на розвиток:

  • самосвідомість,
  • мотивація,
  • емоційний інтелект.

Почнемо детальніше тлумачення з самосвідомості та самопізнання. Це процеси, які дозволяють нам зрозуміти, хто ми є, які наші цілі та цінності, і які наші сильні та слабкі сторони.

Що, у свою чергу, дозволяє нам зосередитися на наших потребах та бажаннях, і розуміти, які зміни можуть допомогти нам стати кращою версією себе.

Мотивація та самомотивація — наші внутрішні джерела енергії, які допомагають нам досягати цілей та підтримувати наші зусилля в часи випробувань.

Саме ці психічні процеси можуть допомогти знайти внутрішнє прагнення для змін та розвитку, а також — навчитися самомотивуватися у тих миттєвостях, коли нам здається, що все стоїть на місці.

Нарешті, емоційний інтелект — це здатність розуміти та керувати емоціями, що дозволяє краще реагувати на стрес та випробування, а також допомагає:

  • ефективно керувати поведінкою у складних ситуаціях,
  • зосередитися на наших цілях,
  • взаємодіяти з іншими людьми в конструктивний спосіб.

Тому, саме розуміння цих трьох основних психічних процесів є важливим для того, щоб зробити перші кроки у напрямку саморозвитку.

Саме завдяки цьому, зазвичай, можливо зберегти баланс та гнучкість у житті, а відтак і зосереджуватися на важливих цілях та досягати їх.

Тобто, щоби стати успішною та задоволеною людиною — почніть з розвитку своєї самосвідомості, мотивації та емоційного інтелекту.

А далі — регулярно використовуйте знання про ці процеси для того, щоб зрозуміти, що ви хочете від життя, і які кроки потрібно зробити для того, щоб цієї мети досягти.

Водночас, радимо не забувати, що саморозвиток — це постійний процес, який вимагає часу, зусиль та відданості.

Проте, він на 100% вартий зусиль, оскільки дозволяє нам стати кращою версією себе та досягти нових вершин у житті.

ЕТАПИ САМОРОЗВИТКУ

Щоб досягти успіху в процесі саморозвитку, необхідно зробити певні кроки, основні із яким ми розглянемо далі в тексті публікації, покликаної допомогти вам зрозуміти, як пройти шлях до досягнення ваших цілей.

Ідейність і сприйняття — перший етап саморозвитку, який полягає в зосередженні на тому, чого ви хочете досягти.

Для цього необхідно зосередитися на своїх метах та цілях, а також визначити, які зміни потрібно внести у своє життя для того, щоб їх досягнути.

Пошук шляху до саморозвитку — це другий етап, який допоможе вам знайти інформацію та ресурси, що допоможуть вам у вашому саморозвитку.

Це можуть бути книги, курси, конференції, вебінари, а також консультації з фахівцями “Простору психологів”.

Розставляємо пріоритети — третій етап, суть якого полягає в тому, щоби визначити, які зміни є найбільш важливими для досягнення ваших цілей.

Для цього, найчастіше, необхідно проаналізувати свої дії, виокремити найважливіші завдання та зосередитися на них.

Позитивне мислення і усмішка — це четвертий етап, який допомагає зберегти позитивний настрій під час проходження процесу саморозвитку.

Зазвичай, на цьому етапі достатньо зосередитися на позитивних моментах, відмовитися від негативних думок та сконцентруватися на позитивних аспектах життя.

Проектування (проеціювання) — п’ятий етап, який дозволяє створити конкретний план дій, необхідний для досягнення ваших цілей шляхом визначення конкретних кроків, які потрібно зробити, термінів та метрик успіху, за якими ви будете оцінювати свій прогрес тощо.

Самовдосконалення — шостий етап, що полягає в розвитку тих навичок та якостей, які необхідні для досягнення ваших цілей.

Доволі часто це може бути покращення навичок спілкування, керування часом, відповідальності, лідерства та інших.

Самоосвіта — сьомий етап, який допомагає збільшити ваші знання та навички в обраній сфері. Це можуть бути курси, тренінги, книги, статті та інші ресурси, що допоможуть зростати як професійно, так і особистісно.

Розвиток особистості — восьмий етап, що уможливлює розвиток особистості в цілому за рахунок курсів по розвитку емоційного інтелекту, здоров’я, творчості, а також тренінгів особистісного росту тощо.

Лідерство — це дев’ятий етап, який полягає в розвитку навичок керівництва та лідерства, які, в свою чергу, допомагають збільшити ефективність в професійній та особистій сферах, керувати людьми та досягати своїх цілей.

Звісно ж, можуть існувати й інші етапи, які залежно від індивідуальної конфігурації обставин та характеристик особистості — можуть допомогти вам зрозуміти, як досягти ваших цілей та зрости в професійній і особистій сферах.

Фахівці рекомендують клієнтам завжди пам’ятати, що саморозвиток — це постійний процес, який вимагає терпіння, відданості та зусиль, проте, позаяк саме завдяки цьому процесу людина може стати кращою версією себе та досягнути нових вершин у житті — “гра варта свічок”.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ САМОРОЗВИТКУ

Саморозвиток може бути викликом для багатьох людей, особливо якщо стикаєшся з множиною інших аспектів життя, які вимагають уваги та енергії.

Проте, оскільки немає нічого неможливого, коли є бажання та відданість, далі інформуємо про існуючі ключові аспекти саморозвитку, які можуть допомогти вам зростати абсолютно у різних аспектах життя.

Мотивація і самодисципліна

Два важливих аспекти саморозвитку, які можуть допомогти вам досягти ваших цілей та мрій.

Мотивація — внутрішній драйв, який дозволяє продовжувати працювати, незважаючи на труднощі та перешкоди.

Самодисципліна — здатність до самоконтролю та організації свого життя, що дозволяє вам зосереджуватися на важливих завданнях та досягати ефективніших результатів. Без самодисципліни абсурдно розраховувати на будь-яке досягнення, оскільки успіх потребує від вас систематичної роботи та дисциплінованості.

Ці аспекти саморозвитку можуть містити встановлення мети, створення розкладу, відмову від відволікань та інших дій, що можуть заважати вашому прогресу.

Також важливо знати, що мотивація та самодисципліна можуть взаємодіяти одна з одною, а іноді одне з них може допомогти зберегти інше.

Мотивація може допомогти вам знайти силу працювати над своїми цілями, тоді як самодисципліна може допомогти вам зосередитися та дотримуватися плану дій.

Мотивація та самодисципліна є важливими аспектами саморозвитку, які можуть допомогти вам досягнути успіху в будь-якій сфері життя!

Важливо пам’ятати, що це потребує від вас систематичної роботи та відданості, але з правильним налаштуванням та практикою ви можете досягти ваших цілей та мрій.

Самоконтроль і планування

Ще два важливих елементи саморозвитку, що можуть допомогти вам досягнути ваших цілей та мрій.

  • Самоконтроль — це здатність до контролю над своїми діями та поведінкою, яка дозволяє вам виконувати свої завдання вчасно та ефективно.
  • Планування — це процес визначення цілей та створення плану дій, який дозволяє вам зосереджуватися на важливих завданнях та досягати ефективніших результатів.

Одним з прикладів, що демонструє важливість самоконтролю та планування, є відома історія про успішного бізнесмена та автора книги “7 звичок дуже ефективних людей” Стівена Кові. У своїй книзі Кові розповідає про те, як самоконтроль та планування допомогли йому змінити своє життя та стати успішним в бізнесі.

Автор розповідає про те, як він визначив свої особисті цілі, розробив плани дій та почав дотримуватися їх зосередившись на важливих завданнях, керуючи своїм часом та створивши розклад, який дозволяв йому досягати своїх цілей.

Здоровий спосіб життя

Важливий аспект саморозвитку, що забезпечує необхідну фізичну та психологічну підтримку для досягнення ваших цілей.

Очевидно, що здоров’я є ключовим фактором для успіху в будь-якій сфері життя. Щоб зберегти здоров’я, важливо дотримуватися здорового способу життя, що включає правильне харчування, регулярну фізичну активність, достатній відпочинок та зняття стресу.

  • Здорове харчування допомагає забезпечити необхідну кількість поживних речовин та зменшує ризик розвитку хвороб, як-от цукровий діабет, серцево-судинні захворювання та інші.
  • Регулярна фізична активність сприяє покращенню фізичної форми та здоров’я в цілому. Вона допомагає підтримувати оптимальний рівень енергії та настрою, а також зменшує ризик розвитку депресії та тривоги.
  • Відпочинок та зняття стресу також дуже важливі для здоров’я та саморозвитку. Вони допомагають відновити ресурси організму та підтримують емоційний баланс.

Здоровий спосіб життя є необхідним компонентом для саморозвитку та досягнення цілей, адже допомагає забезпечити достатню фізичну та психологічну підтримку для продуктивної праці та розвитку.

Кар’єрний розвиток

Також важливий аспект саморозвитку, оскільки робота та кар’єра відіграють важливу роль в житті більшості людей.

Для досягнення успіху в кар’єрі необхідно розвивати свої навички та компетенції, вдосконалювати свої знання та вміння та виявляти ініціативу у роботі, також суттєво мати чіткі цілі та планувати свої кроки для досягнення цих цілей.

Наприклад, можна визначити, який рівень посади ви б хотіли займати через деякий час та визначити, які кроки необхідно зробити, щоб досягти цього рівня.

Для кар’єрного розвитку також важливо мати можливість навчатися новим речам та вдосконалювати свої навички, що передбачає участь у тренінгах, семінарах, вебінарах та інших подібних заходах, а також читання книг та статей з тем, які вас цікавлять.

Комунікаційні навички

Ключовий елемент саморозвитку, оскільки комунікація відіграє важливу роль у взаємодії з іншими людьми.

Існує багато випадків, коли нездатність ефективно спілкуватися може призвести до непорозумінь, конфліктів та інших проблем в особистому та професійному житті.

Ефективні комунікаційні навички містять здатність слухати та сприймати іншу сторону, відповідати на запитання, ясно висловлювати свої думки та ідеї, а також вміння вести переговори та вирішувати конфліктні ситуації.

Для розвитку комунікаційних навичок необхідно практикуватися у спілкуванні з іншими людьми, вчитися вислуховувати та розуміти погляди інших, вдосконалювати свої навички ведення діалогу та навчатися вирішувати конфлікти.

Самопізнання — це чинник, що дозволяє вам краще розуміти себе, свої цінності, потреби й бажання та може допомогти вам стати свідомішим і зосередженішим на досягненні вашої мети та цілей.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Творчість, креатив або творче самовираження

Одні з найважливіших елементів саморозвитку, адже означають здатність думати за межами стандартів та знаходити нові та неочікувані рішення.

Творчість допомагає розвивати уяву, інноваційність та розумову гнучкість. Здатність до творчості важлива не лише у мистецтві, але і у всіх інших сферах життя, включаючи бізнес, науку, технології та інші.

Саме творчість допомагає знаходити нові способи розв’язання проблем, підвищувати продуктивність та ефективність роботи, а також досягати нових вершин у своїй кар’єрі.

Щоби розвивати свою креативність, потрібно вчитися думати за межами звичайних рамок, експериментувати та ризикувати, вдосконалювати свої навички спостереження та аналізу, а також навчатися відкриватися новому та бути відкритим до ідей та думок інших.

Стрес-менеджмент

Дозволяє ефективно керувати стресом та допомагає зберегти здоров’я і добробут.

Стрес може негативно впливати на фізичне та психічне здоров’я людини, знижувати продуктивність та загрожувати досягненню цілей.

Одним із способів стрес-менеджменту є вміння переключатися та релаксувати, що зазвичай, може бути здійснено за допомогою медитації, йоги, спорту, прогулянок, подорожей або іншого способу, який допомагає розслабитися та відпочити від повсякденних занять.

Крім того, наявність хобі допомагає зменшити рівень стресу та забезпечити релаксацію. Робота над хобі допомагає забути про повсякденні проблеми та переживання, зосередитися на творчому процесі та розвивати свої здібності.

Власне, розвиток цих ключових аспектів саморозвитку може допомогти людині зростати в дуже різних аспектах життя та досягати своїх цілей.

ПІДСУМКИ

У світі існує безліч можливостей для саморозвитку, але головне — це ваше бажання та сміливість робити кроки вперед і розвиватися.

Водночас, не забувайте, що саморозвиток — постійний процес, який потребує від вас часу, енергії та відданості.

Не варто нехтувати саморозвитком і “плисти за течією”, адже саме цей процес може допомогти вам досягти ваших особистісних цілей, знайти своє призначення, розвивати свої навички та здібності, що сприятиме розвитку вашого інтелекту, кар’єри, фізичної форми, психологічних якостей та інших аспектів життя.

Позаяк кожна людина унікальна, індивідуальний підхід до саморозвитку — ключовий фактор досягнення успіху. Рекомендації щодо саморозвитку можуть включати у себе дуже різні аспекти, такі як створення планів, зосередження на позитивних думках та практикування здорового способу життя.

Для окреслення ефективного індивідуального алгоритму чи плану саморозвитку, проконсультуйтеся з одним чи кількома експертами “Простору психологів” здійснивши підбір відповідних фахівців у спеціальному розділі веб-платформи та зробіть перший крок назустріч покращеній версії себе просто зараз!

Саморозвиток (“Учись — на старість буде, як нахідка”) — це дієва можливість змін на краще для кожної людини, яка бажає змінити своє життя, адже усі складові саморозвитку, як правило “завжди при руці”, а з правильним налаштуванням за допомогою фахівців, самодисципліною та практикою — ви можете досягти успіху в будь-якій сфері життя уже в короткостроковій перспективі.

Підбір психолога

Щоби проконсультуватися з психологом із приводу саморозвитку, звертайтеся до мене або скористайтеся спеціальним розділом “підбір фахівців” у Просторі Психологів

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Психологія стресу

Теорія сучасної психології трактує стрес як нормальну реакцію організму на виклики, ризики чи небезпеки і яка виникає від надмірного фізичного чи емоційного навантаження.

Проте, практика свідчить, що коли стрес набуває ознак надто тривалого, неконтрольованого або дуже інтенсивного стану психіки — він може викликати серйозні наслідки як для психічного, так і фізичного (психосоматичного) здоров’я людини.

Далі у цій статті, я крізь призму власного практичного досвіду, загально охарактеризую суть та основні аспекти психології стресу, зокрема, визначення, різновиди, причини та наслідки, методи подолання тощо.

Але перед тим я розпочати “заглиблення у психологію стресу”, зокрема для тих читачів і читачок, які прагнуть без зайвих зволікань звернутися до спеціалізовано підготовлених у стресовій психології фахівців:

Інформую, що для цього ви можете звернутися безпосередньо до мене через профайл у “Просторі Психологів” або підібрати фахівців з відповідною експертизою у спеціальному розділі “Підбір фахівця” на веб-платформі.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

ВИТОКИ ПСИХОЛОГІЇ СТРЕСУ

В сучасному світі люди щоденно зустрічаються з безліччю стресових ситуацій, яких, нерідко, неможливо повністю уникнути.

Стресові ситуації можуть виникати у звичайному повсякденному житті, на роботі, у взаєминах з людьми, під час здійснення деяких важливих рішень тощо.

Тому передовсім, важливо знати, які механізми відповідають за появу стресу та які шляхи допомоги в боротьбі з ним існують.

Однією з перших спроб описати природу стресу була теорія Гаса. Згідно з цією теорією, стрес виникає тоді, коли людина зіткнулася з певним стимулом, який вона оцінила як загрозливий для свого самопочуття.

Такий стимул може бути як фізичним (травма, хвороба), так і психологічним (невдача, конфлікт), а відповідь організму на стрес може бути дуже різною, від мобілізації всіх ресурсів для боротьби — до відчуття повної безпорадності.

РОЛЬ ТА НАСЛІДКИ СТРЕСУ

Численні наукові дослідження довели, що реакція на стрес — відіграє важливу роль у виживанні та адаптації людини до змінного оточення.

Водночас, тривала дія стресу може мати негативний вплив на організм та психічне здоров’я людини, адже найбільш відомими наслідками стресу вважаються:

РІЗНОВИДИ СТРЕСУ

Теоретичні і практичні психологічні дослідження, що проводилися впродовж останніх десятиліть дозволили фахівцям ідентифікувати різні типи стресу, серед, на мою думку, варто відзначити:

  • актуальний стрес, що виникає внаслідок відвертої загрози або небезпеки
  • хронічний стрес, який супроводжується тривалим впливом небезпечних факторів на організм
  • посттравматичний стрес, спричинений травматичними подіями, такими як війна, насильство, аварії, тощо
  • крім того, стрес може бути психологічним, що виникає внаслідок суто емоційного чи ментального навантаження,
  • коли говорять про фізичний стрес, мається на увазі стан, що виникає внаслідок фізичного зусилля, травми, хвороби чи операції, а також може бути пов’язаний з різними видами фізичної активності, наприклад, заняттями спортом або тяжкою фізичною працею.
  • емоційний стрес пов’язаний з сильними емоційними переживаннями, такими як тривога, страх, роздратування та інші може виникати у звичайному повсякденному житті, коли людина зіткнулася зі складною ситуацією чи при розв’язанні важливих життєвих задач, таких як вступ до вищого навчального закладу, пошук роботи, влаштування на нове місце проживання.

В процесі надання психологічної допомоги, інколи виділяють ще такий різновид як соціальний стрес, що пов’язаний зі взаємодією людини зі своїм соціальним середовищем (проблеми в роботі або в школі, конфлікти з колегами або знайомими, відчуття соціальної ізольованості тощо.

Розібравшись (у загальному) з різновидами стресів, переходимо до з’ясування механізмів дії у сучасній теорії та практиці психології стресу.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

МЕХАНІЗМИ СТРЕСУ

Відомо, що стрес може викликати різноманітні фізіологічні та психологічні реакції в організмі людини.

При цьому, основним механізмом стресу вважається активація гіпоталамусу-гіпофіз-наднирникової системи (ГГНС), яка регулює вивільнення гормонів стресу, таких як адреналін та кортизол.

Крім того, відповідь на стрес залежить від індивідуальних особливостей людини, серед яких можна виділити генетичні та психологічні фактори.

Активація ГГНС 

Відбувається відразу після виникнення стресу, адже гіпоталамус, який знаходиться у головному мозку, відправляє сигнали до передньої частини головного мозку, що відповідає за емоційні реакції та активує нервову систему симпатичного домінування.

Це, у свою чергу, призводить до збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення тиску та рівня цукру в крові, тощо

АСТН-відповідь

Другий механізм стресу — є ніщо інше як відповідь гіпоталамус-гіпофіз-надниркова система (ГГНС) на довготривалий або інтенсивний стрес.

Зокрема, при активації ГГНС, гіпоталамус відправляє сигнали до передньої частини гіпофіза, котрий, у свою чергу — виробляє адренокортикотропний гормон (ACTH).

ACTH впливає на кору надниркових залоз, збуджуючи її до вироблення гормонів — глюкокортикоїдів (наприклад, кортизолу), які мають важливі функції в організмі:

  • регулювання рівня цукру в крові,
  • зменшення запалення
  • підтримка функції імунної системи.
  • тощо

Проте, слід розуміти, що при тривалій дії стресу, вироблення глюкокортикоїдів може мати негативний вплив на організм, скажімо, їх забруднення — може спричинити зниження імунної функції, збільшення втрати кальцію з кісток, зниження м’язової маси тощо.

Крім того, високі рівні кортизолу можуть впливати на психічне здоров’я, спричинюючи симптоми тривожності та депресії.

Також, дія глюкокортикоїдів може зменшити вироблення допаміну та серотоніну, а це — спричинити зниження настрою та задоволення від життя.

Отже, дія другого механізму стресу може бути корисною для організму в короткостроковій перспективі, але тривала дія стресу — дуже часто може здійснювати негативний вплив на фізичне та психічне здоров’я людини.

“Криза виклику

Третій механізм стресу також відомий як “криза виклику”, пов’язаний зі зміною стресового стимулу або з його зникненням.

Скажімо, після тривалої експозиції стресовому стимулу — організм може “втомитися” від реагування на нього та зупинити відповідь, а коли стресовий стимул зникає, це може призвести до “виходу з режиму” у вигляді відчуття виснаження, апатії або депресії.

Однак, якщо стресовий стимул зникає раптово, наприклад, через втрату роботи або розрив відносин, це може призвести до кризової ситуації, яка вимагає негайної реакції організму, що в свою чергу, також може призвести до розвитку симптомів тривожності, депресії та інших психічних розладів.

Звісно, на практиці, індивідуальні особливості майже завжди впливають на те, як організм реагує на стрес.

Зокрема, дослідження показують, що люди з різними типами темпераменту можуть мати різні відповіді на стресові подразники.

Наприклад, люди з високою “реактивністю на стрес” можуть реагувати більш інтенсивно на стресові подразники, а відтак — набувати більше фізичних і психічних симптомів стресу.

Проте, ще одним цікавим аспектом психології стресу є і факт, що навіть у цьому стані можливі певні позитивні наслідки, зокрема:

  • підвищення мотивації та додаткова енергія, що потрібні для подолання труднощів чи пошуку рішення проблем.
  • стрес сприяти зміцненню відносин між тими, хто його переживає разом
  • тощо

Поверхово охарактеризувавши механізми дії у психології стресу — з метою економії часу читача, переходжу до опису способів його подолання опираючись на власний фаховий досвід.

МЕТОДИ БОРОТЬБИ ЗІ СТРЕСОМ

Одним з ефективних способів зменшення впливу стресу на організм — є регулярність фізичної активності.

Вивчено, що регулярна фізична активність здатна:

  • зменшити рівень стресу
  • знизити ризик розвитку різних захворювань
  • сприяти виробленню ендорфінів, які є природніми анальгетиками та забезпечують відчуття задоволення та блаженства
  • тощо

Інший спосіб зменшення впливу стресу на організм — це регулярність сну. Наприклад, недосипання може:

  • погіршити функціонування гіпоталамусу, який контролює вироблення гормонів стресу
  • зіпсувати настрій та спричинити втому, що може погіршити реакцію на стрес

На практиці, зниження рівня стресу може бути досягнуто і за допомогою психологічних технік, таких як медитація, йога або спеціальні дихальні вправи.

Зазвичай, ці та інші техніки, звісно ж, за умови їх майстреного застосування психологом — знижують рівень стресу та підвищують відчуття спокою та рівноваги клієнтів.

Також, як свідчить досвід, можна допомогти клієнту виявити і змінити негативні думки та переконання, на такі, які уже не можуть спричиняти стрес.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ СТРЕСУ

Одними з найбільш популярних сучасних методів роботи зі стресом у психолоії є когнітивно-поведінкова та гештальт терапія.

КПТ стресу

КПТ-підхід полягає в тому, щоби виявити та змінити негативні думки і переконання, які можуть спричиняти у клієнтів стрес і включає такі методи, як навчання технікам релаксації, постановка мети та розв’язання проблем, переоцінка негативних думок, розвиток позитивних переконань та упевненості тощо.

На практиці, кпт-підхід при подоланні стресів допомагає через:

  • Виявлення дисфункційних думок. Стрес часто викликаний негативними переконаннями (“Я не впораюсь”, “Все буде погано”), а тут можна реальну картину та змінити ці переконання.
  • Робота з когнітивними викривленнями. Часто ми перебільшуємо небезпеку або недооцінюємо свої можливості, а КПТ вчить розпізнавати викривлення та замінювати їх більш реалістичними думками.
  • Навчання технік релаксації передбачає дихальні вправи, прогресивне розслаблення м’язів, майндфулнес і усе, що допомагає знизити фізіологічний рівень стресу.
  • Зміна поведінкових стратегій. Якщо ми уникаємо стресових ситуацій або неефективно на них реагуємо, це лише посилює проблему, а КПТ допомагає знайти більш адаптивні способи дій.

Гештальт-терапія стресу

Гештальт-терапія допомагає усвідомити свої почуття, потреби та реакції на стресові ситуації. Основна ідея – жити “тут і зараз”, приймати свої емоції та знаходити нові способи взаємодії зі світом.

На практиці, гештальт-підхід допомагає у стресових ситуаціях через:

  • Усвідомлення своїх емоцій та стану. Стрес часто виникає через придушення почуттів. Гештальт-терапія допомагає розпізнати, що саме ви відчуваєте (злість, страх, втому тощо).
  • Роботу з незавершеними ситуаціями. Якщо є внутрішній конфлікт або невирішена проблема, вона може спричиняти хронічний стрес. Гештальт-методи допомагають завершити ці ситуації та зняти напругу.
  • Контакт з тілесними реакціями. Стрес часто “зачиняється” у тілі (напруга в плечах, головний біль, стискання щелепи). Гештальт-терапія пропонує тілесні практики, щоб повернути свободу руху і відчуття легкості.
  • Прийняття відповідальності за свій стан. Замість того, щоб звинувачувати обставини, гештальт допомагає знайти власні способи впливу на ситуацію.
  • Робота з потребами. Часто стрес сигналізує про незадоволені потреби (відпочинку, підтримки, свободи). Важливо вчасно їх усвідомлювати та задовольняти.

Застосовуються, звісно, й інші психотерапевтичні методи роботи зі стресом.

Ще одним зі способів зменшення стресу є підтримка від близьких людей.

Розмова з близькими людьми може допомогти відпустити напругу та знайти підтримку та розуміння. Також важливо дбати про соціальні зв’язки та взаємодії з іншими людьми, які можуть сприяти підтримці та зменшенню стресу.

ФАКТОРИ ПСИХОЛОГІЇ СТРЕСУ

У психології стресу важливо звернути увагу і на фактори, які можуть впливати на реакцію організму на стресову ситуацію.

Ці фактори включають такі як:

  1. розуміння та сприйняття стресової ситуації,
  2. рівень підготовленості організму до стресу,
  3. соціальна підтримка та підтримку від близьких,
  4. можливості змінити ситуацію або змінити спосіб, яким ми сприймаємо та реагуємо на стрес
  5. тощо

Наприклад, якщо людина має усвідомлене розуміння та контроль над своїми емоціями і думками, як правило, вона може самостійно зменшити рівень стресу, що викликається власними негативними думкам та/або переконаннями.

Або, якщо ми маємо підтримку від близьких — можемо відчувати більшу впевненість у собі та зменшити почуття ізоляції і самотності.

Чи, скажімо, якщо ми маємо можливість змінити ситуацію або спосіб, яким ми її сприймаємо — можна зменшити рівень стресу, який викликається неприємними життєвими обставинами.

Важливо також звернути увагу на спосіб життя, звички, схильності, режим дня та усе інше, що здатне впливати на загальну стресову реакцію.

Наприклад, регулярні фізичні вправи, здорове харчування, відпочинок та достатній сон — самі по собі суттєво допомагають зменшити рівень стресу та зміцнюють організм.

ПІДСУМКИ

Стрес є цілком нормальною реакцією організму на загрозливі ситуації допоки не стає хронічним.

Хронічний стрес — має суттєві негативні наслідки для фізичного та психічного здоров’я.

Робота зі стресом полягає в тому, щоб зрозуміти та зменшити фактори, які спричиняють стрес, а також в збереженні позитивної психологічної стійкості та розвитку стратегій, які допоможуть зменшити вплив стресу на життя клієнта.

Різні методики та техніки можуть бути корисними в цьому процесі, включаючи практику медитації, його-терапії, релаксації та інших методів, які допомагають зосередитися на моменті та знизити рівень тривожності.

Для багатьох людей розуміння власних емоцій та думок є ключем до успіху у зменшенні рівня стресу.

Щоби розібратися в собі — рекомендую почати зі звернення до професійного психолога або психотерапевта, який допоможе виявити певні стресогенні фактори та розвивати позитивні стратегії з метою зменшення їх впливу на життя.

Крім того, саме по собі розуміння та прийняття рівня стресу, який є природним для кожної особи, може також допомогти зберегти позитивну психологічну стійкість та зменшити вплив стресу на життя.

Підбір психолога

Щоби проконсультуватися з приводу застосування психології стресу у вашому випадку чи стосовно небайдужих вам людей, звертайтеся до мене чи скористайтеся спеціальним розділом веб-середовища

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Метод психологічної корекції

Психологічна корекція (або психокорекція) — це система психологічних заходів дослідження та активного впливу на окремі якості психіки людини з метою корекції окремих індивідуально-психологічних характеристик, неконструктивних емоційних реакцій або елементів поведінки, а також підвищення рівнів соціальної адаптації та суб’єктивного добробуту.

В сучасній психології прийнято вважати, що психокорекції можуть підлягати наступні особливості психіки:

  • пізнавальна сфера особистості (наприклад, увага, мовлення, пам’ять, сприйняття тощо);
  • особистість людини (риси характеру, соціальні установки, ціннісні орієнтири, діяльність і т.д.);
  • емоційно-вольова сфера (самореалізація, саморозвиток, контроль емоцій, емоційний інтелект, залежності, фобії тощо);
  • поведінкові прояви (адаптація, віктимність, конфліктність, девіації, акцентуація тощо);
  • міжособистісні взаємини (у парі, між дітьми і батьками, у дружбі, з колегами, партнерами, сусідами тощо);
  • внутрішньогрупові взаємини (родинних, колективних, громадських);
  • мовні пріоритети особистості (перемикання з російської на українську тощо)
  • та інші.

Далі у цій статті, я спробую розкрити усю множину суттєвих аспектів проведення психологічної корекції спираючись на власний досвід, а розпочну — зі загальної характеристики її переваг.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

ПРОТИПОКАЗИ ДО ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Психологічна корекція може бути дієвою у дуже широкому спектрі недоліків, порушень та/чи розладів психіки, але існують два протипоказання щодо її застосування:

  1. Проблеми, що пов’язані з органічними ураженнями мозку та центральної нервової системи.
  2. Явища, які належать до спектру стійких якостей, сформованих у ранньому віці.

Іншими словами, якщо актуальна для клієнта проблематика не містить жодного з указаних протипоказів, психокорекція — оптимальний варіант первинної взаємодії клієнтів-початківців з психологом чи психотерапевтом, позаяк не містить терміну “психотерапія“, який попервах, ще поки може дещо відлякувати недосвідчених у такій співпраці клієнтів.

ВИДИ ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Зазвичай, психологічна корекція може відбуватися у форматі індивідуальних або групових зустрічей залежно від характеру проблеми та цілей корекційного процесу.

Наприклад, проведення групової психокорекції можливе у сімейному колі або навчальному (робочому/корпоративному) середовищі, а також між особами, що не перетинаються у повсякденному житті, але мають однакову психологічну проблему.

За тривалістю психологічна корекція буває короткостроковою та тривалою.

Короткострокова (коротка) психокорекція застосовується для вирішення актуальної (ситуативної) проблеми психологічного або поведінкового характеру і триває від кількох годин до декількох днів із невеликими перервами.

Така психокорекція, слід зазначити, як правило, не усуває повністю причини та наслідки психологічної проблеми, а радше скерована на усунення гострої симптоматики та запуск процесу конструктивних змін.

Тривала психокорекція зосереджується на глибшому, детальнішому і ґрунтовному пропрацьовуванні проблеми, торкається внутрішнього світу особистості та покликана трансформувати ті його складові, що заважають ефективному соціальному функціонуванню та розвитку людини.

Такий корекційний вплив межує з психотерапією, відбувається повільніше, але зберігає кращу стійкість у часі.

СКЛАДОВІ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ:

  1. Людина, котра потребує і шукає допомоги у вирішенні психологічної проблеми.
  2. Психолог як фахівець, що здійснює психокорекційний вплив.
  3. Психологічна теорія-підхід до пояснення проблем клієнта.
  4. Набір технік та методів впливу для допомоги клієнту (залежать від обраного теоретичного підходу).
  5. Налагоджені спеціальні стосунки між психологом та клієнтом задля роботи над проблемою.

Успіх психокорекції залежить як від готовності до співпраці та змін людини, що звернулася по допомогу, так і професіоналізму, особистісних якостей психолога і його здатності створити атмосферу довір’я та оптимістичного настрою під час психокорекційного процесу.

Результат психокорекції зазвичай можна спостерігати через зміну певних поведінкових шаблонів людини.

ВІДМІННІСТЬ ПСИХОКОРЕКЦІЇ ВІД ПСИХОТЕРАПІЇ

Психологічна корекція та психотерапія є формами психологічної підтримки та допомоги людям, що відрізняються і за своєю тривалістю, і за інтенсивністю.

Психологічна корекція може досягнути своїх цілей за одну або декілька зустрічей з психологом (до 10-15).

Її основна мета — допомогти людям усунути негативні симптоми проблеми, забезпечити адаптивнішу поведінку, актуалізувати внутрішні ресурси для подолання негараздів та подальшого розвитку.

У той час як психотерапія є глибшим та тривалішим процесом, який займає від кількох місяців до кількох років.

Її основна мета — допомогти людям зрозуміти справжні причини проблеми, забезпечити  глибше розуміння себе та своїх емоційних реакцій, змінити дезадаптивні поведінкові моделі та оптимізувати функціонування у життєвому просторі.

Психотерапія може допомагати вирішувати глибокі внутрішні конфлікти, екзистенційні питання або проблеми ідентичності, що не належить до сфери психокорекції.

Окрім того, вважається, що психокорекція зорієнтована більшою мірою на теперішню ситуацію та майбутнє людини, натомість психотерапевтичний процес торкається нерідко минулого, яке призвело до актуальних труднощів.

ПСИХОКОРЕКЦІЯ У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ

Психологічна корекція є процесом, який може бути корисним для людей будь-якого віку і є особливо ефективною у дитячому віці.

У її програму може входити використання різноманітних вправ і методик, які дозволяють дитині засвоїти навички регулювання своїх емоцій та поведінки, взаємодії з навколишнім світом.

Зазвичай психологи використовують ігрові та творчі способи, які допомагають розвивати саморегуляцію та стресостійкість.

Важливо, аби психолог, який здійснює дитячу психокорекцію, володів знаннями особливостей розвитку дитини у різні вікові періоди та навичками проведення корекційного впливу.

Психологічна корекція чи психокорекція — важлива галузь сучасної психології, яка допомагає людям у розв’язанні різноманітних психологічних проблем, зміні негативних психічних станів, покращенні якості життя тощо.

Цей метод психології допомагає людям глибше зрозуміти себе, виявити та вирішити причини своїх проблем і навчитися ефективним стратегіям зміни.

У цій статті розглянемо теоретичну основу та характерні аспекти методу психологічної корекції через призму практичного його застосування.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

МЕТОД ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ

Психологічна корекція — це комплексний підхід до розв’язання проблем психічного стану людини шляхом зміни її усвідомлених та неусвідомлених переконань, емоцій та поведінки.

Цей метод дозволяє впливати на психологічні процеси і структури людини, забезпечуючи поліпшення її самопочуття та функціонування.

Основною метою психологічної корекції є зміна негативних станів та вироблення конструктивних психологічних стратегій, що може включати:

  • зниження симптомів депресії, тривожності, стресу,
  • подолання залежності,
  • поліпшення взаємин,
  • збільшення самооцінки
  • розвиток особистості
  • тощо.

Підходи психологічної корекції

Психодинамічний підхід у психологічній корекції базується на розумінні неусвідомлених психологічних процесів та впливі на них і виходить з припущення, що багато проблем виникають із глибинних конфліктів та недоліків, які зберігаються в психіці.

Власне, на практиці, психолог допомагає клієнтам розкрити ці недоліки та змінити негативні установки шляхом аналізу снів, асоціацій, переживань, ситуацій та історій

Когнітивно-поведінковий підхід у психологічній корекції зосереджується на взаємозв’язку між думками, емоціями та поведінкою.

У практичному вираженні, психолог допомагає клієнту виявити негативні та неефективні мислення та переконання, що лежать в основі проблеми, а відтак — замінити їх на позитивні та корисні, у тому числі змінити негативні поведінкові звички та впровадити нові стратегії поведінки.

Через співпрацю з психологом клієнт вивчає та змінює свої мислення та поведінку, що допомагає поліпшити його самопочуття та функціонування.

Інтегративний підхід в психологічній корекції поєднує різні методи і підходи з метою забезпечити максимально ефективні результати.

Арт-терапія або мистецтво-терапія використовує мистецькі форми виразності, такі як малювання, музика, танець або виразне письмо, для сприяння психологічній корекції.

Цей метод дозволяє клієнту виразити свої емоції та переживання через творчість, що сприяє освітленню та обробці внутрішніх конфліктів. Мистецтво-терапія також може підтримувати самовираження, розвивати креативність та стимулювати особистісний ріст.

На практиці, часто психолог адаптує терапевтичні стратегії під конкретні потреби та характеристики клієнта, використовуючи елементи психодинамічного, когнітивно-поведінкового, групового, медикаментозного підходів та інших методик.

ФОРМАТИ ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Індивідуальна психокорекція є одним з основних методів психологічної корекції і передбачає особисту зустріч клієнта з психологом для вивчення його проблем, обговорення емоційних станів, виявлення негативних переконань та пошуку стратегій зміни.

Безпосередньо під час індивідуальної корекції психолог і надає підтримку, сприяє самопізнанню, виробленню конструктивних рішень тощо.

Групова психокорекція означає, що група клієнтів зі схожими проблемами збираються разом під керівництвом психолога для того, щоби спілкуватися, ділитися досвідом та знаннями, отримувати підтримку та розуміння від однодумців.

На практиці, групова психотерапія сприяє розвитку соціальних навичок, взаємодопомозі та покращенню самооцінки.

У деяких випадках медикаментозна психокорекція може бути використана як доповнення до інших методів психологічної корекції.

Ліки, такі як антидепресанти, анксіолітики або стабілізатори настрою, можуть допомогти знизити симптоми депресії, тривожності чи інших психічних розладів, що ускладнюють процес корекції.

Однак, використання медикаментів повинно здійснюватися під наглядом відповідного медичного фахівця та психолога і враховувати індивідуальні особливості кожного клієнта.

ЕТАПИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ

На практиці, перший етап психологічної корекції завжди полягає в діагностиці та оцінці психологічної проблеми.

В цей час психолог збирає інформацію про клієнта, щоб отримати повну картину проблематики — його історію, симптоми, емоційний стан та функціонування застосовуючи різні діагностичні методики, наприклад, спостереження, опитування, тестування та інтерв’ю.

На другому етапі психологічної корекції психолог разом з клієнтом встановлюють цілі та планують стратегії для їх досягнення.

Як свідчить практика, у цей проміжок часу важливо визначити конкретні та досяжні цілі, що дозволять клієнту зосередитися на конкретних аспектах зміни.

Робота з причинами та негативними переконаннями. На третьому етапі психологічної корекції психолог спрямовує зусилля на розуміння глибинних причин проблеми та негативних переконань, що утримують її.

Застосовуються методи розкриття неусвідомлених процесів, виявлення шаблонів поведінки та емоційних реакцій.

Цей етап дозволяє клієнту зрозуміти себе краще та змінити негативні переконання, що обмежують його розвиток.

Розвиток нових стратегій та навичок. Після осягнення причин проблеми та негативних переконань, психолог спільно з клієнтом розробляє нові стратегії та навички, які допоможуть у зміні поведінки та емоційного реагування.

Як правило, це можуть бути техніки саморегуляції, позитивного мислення, соціальних навичок, стратегії подолання стресу та інші методики, що сприятимуть покращенню самопочуття та функціонування.

Останній етап психологічної корекції включає оцінку досягнення поставлених цілей та ефективності методів, що були використані.

На практиці, це означає, що психолог разом з клієнтом переглядають прогрес та результати психологічної корекції та визначають:

  • наскільки успішно були досягнуті поставлені цілі,
  • які зміни відбулися в житті та самопочутті клієнта,
  • які можуть бути внесені корективи до плану, якщо потрібно додаткова підтримка або розширення стратегій.

ПРИНЦИПИ ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Повага та емпатія. Взаємна повага та емпатія є засадничими принципами психологічної корекції, позаяк психолог створює безпечну та довірливу атмосферу, де клієнт може відчувати себе почутим та зрозумілим.

Індивідуальний підхід. Кожна людина є унікальною, тому на практиці застосування методу психологічної корекції важливо використовувати індивідуальний підхід.

Кваліфікований психолог враховує особливості та потреби клієнта, адаптує методи та стратегії, щоб досягти найкращих результатів і саме індивідуальний підхід дозволяє психологу створити персоналізовану програму корекції, яка враховує унікальність кожної особи.

Колаборація та активна участь клієнта. Психологічна корекція вимагає активної участі клієнта в процесі, а колаборація між психологом та клієнтом створює сприятливий контекст для змін.

Клієнт має бути активним учасником, виявляти додаткову мотивацію та відповідальність щодо виконання рекомендацій та стратегій, розроблених разом з психологом.

Активна участь клієнта дозволяє змінити старі негативні патерни та розвивати нові, здорові способи мислення та поведінки.

Поступовість та гнучкість. Психологічна корекція — це процес, який може зайняти тривалий час, тому на практиці важливо враховувати поступовість та гнучкість застосування методу.

Кожна людина реагує по-різному на терапевтичні методи і прийоми, тому досвідчений психолог повинен бути готовим адаптувати стратегії та підходи до потреб та можливостей клієнта і вносити необхідні корективи у план корекції.

Самостійність та самовідповідальність. Метод психологічної корекції спрямований на те, щоб допомогти клієнту розвинути його внутрішній потенціал та ресурси, зокрема посилити самостійність та самовідповідальність клієнта за власний добробут.

Майстерний психолог, в ідеальній ситуації — лише надає необхідну підтримку та інструменти, але умотивований і відповідальний клієнт сам коригує розвиток і зміни.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

ПСИХОКОРЕКЦІЯ У ПРОСТОРІ ПСИХОЛОГІВ

Усі психологи “Простору Психологів“, які зазначили у своїй експертизі “психокорекцію” — мають відповідну підготовку та сертифікацію для належного надання такого виду послуг дорослим та дітям.

Крім того, ми можемо ефективно застосовувати принципи та підходи психокорекції для вирішення різноманітних аспектів мовно-психологічної проблематики, причому як на індивідуальному, так і на груповому і корпоративному рівнях.

В якості проміжного підсумку публікації присвяченої узагальненому тлумаченню психокорекції — запрошую звертатися до відповідних фахівців “Простору” навіть при найменших сумнівах у повноті психічного здоров’я, причому як дорослого чи дитячого, так і бізнес-організму!

ПІДСУМКИ

Метод психологічної корекції є потужним інструментом покращення емоційного стану, ментального здоров’я та якості життя клієнтів.

Використання психологами різних підходів, таких як індивідуальна та групова психотерапія, медикаментозна психотерапія, когнітивно-поведінкова терапія та арт-терапія — дозволяє допомогти клієнту змінити негативні патерни мислення та поведінки, виробити нові стратегії і навички, зміцнити самосвідомість та самооцінку тощо.

Етапи психологічної корекції, такі як діагностика та оцінка, планування та встановлення цілей, робота з причинами та негативними переконаннями, розвиток нових стратегій та навичок, а також оцінка та кінцевий етап — важливі кроками у поступовому досягненні позитивних змін.

Принципи психологічної корекції, такі як повага та емпатія, індивідуальний підхід, колаборація та активна участь клієнта, поступовість і гнучкість, а також самостійність — значно сприяють ефективності корекційного процесу та досягненню тривалих результатів.

Водночас, важливо, що психологічна корекція не є універсальним рішенням на всі проблеми. У деяких випадках може бути необхідна комбінація психологічної корекції з медичною терапією або іншими методами підтримки.

Визначально, що психологічна корекція є процесом, який вимагає часу, зусиль та співпраці між психологом та клієнтом, який повинен бути готовим активно працювати над своїми проблемами та відкритим до змін.

Звісно ж, ключовим етапом застосування методу психологічної корекції є своєчасне звернення до кваліфікованого психолога, що й можна зробити скориставшись відповідним функціоналом у “Просторі Психологів”.

Підбір психолога

Щоби зробити перший крок назустріч подоланню психологічних проблем, налагодженню відносин чи розкриттю внутрішнього потенціалу завдяки психологічній корекції звертайтеся безпосередньо до мене, або скористайтеся спеціальним розділом веб-середовища

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Метод психологічної консультації

Психологічна консультація — це активна форма надання короткотривалої психологічної допомоги особі (особам), яка самостійно звернулася до фахівця у сфері ментального здоров’я задля сприяння у подоланні труднощів особистісного ґатунку, у міжособистісних стосунках, з окремими життєвими рішеннями тощо.

Психологічна консультація змінюється разом із суспільством, технологіями та науковими дослідженнями. У сучасному світі вона стає доступнішою, більш гнучкою та інтегрованою з іншими сферами життя.

Консультація може відбуватися як індивідуальна сесія (дорослі, підлітки, діти), групова (колективна), корпоративна (організаційна) або для пари чи сім’ї.

У Просторі Психологів для проведення психологічної консультації можна обрати дистанційний (віддалений, онлайн) або очний формат зустрічей, звісно ж, спочатку підібравши відповідних вашій проблематиці фахівців.

На практиці, під час психологічної консультації — фахівці допомагають клієнтам зрозуміти глибше сутність проблем, з якими до них звертаються, розглядають і досліджують її з різних ракурсів, а також окреслюють конструктивні стратегії для вирішення різноманітних психологічних проблем клієнтів.

Далі у цій статті, я спробую розкрити усю множину суттєвих аспектів психологічної консультації спираючись на сучасну теорію та місткий власний досвід їх проведення.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

Сучасні підходи до психологічної консультації

Класична очна консультація. Традиційний формат роботи в кабінеті, який забезпечує безпосередній контакт та глибше опрацювання емоцій і часто поєднується з арт-терапією, тілесно-орієнтованою терапією та іншими методами.

Онлайн-консультації популярні через зручність та доступність (Zoom, Skype, спеціалізовані платформи) і використовуються як у відео-аудіо, так і в текстовому форматі, звісно ж вимагаючи цифрової етики та дотримання конфіденційності.

Короткотривала терапія та кризові консультації орієнтовані на швидке вирішення проблеми (наприклад, когнітивно-поведінкова терапія, кризове консультування) і використовуються для підтримки в стресових та травматичних ситуаціях.

Коучинг і психологічне консультування для саморозвитку фокусується на досягненні цілей, мотивації та особистісному зростанні та часто використовується у бізнесі, кар’єрі та стосунках.

Групові консультації та терапевтичні групи допомагають працювати над проблемами в соціальному контексті і використовуються для підтримки при емоційних труднощах, залежностях, втраті тощо

Нові тенденції у психологічному консультуванні

Психологія змін та адаптації. Допомога у подоланні кризи, невизначеності та переходу до нового етапу життя.

Діджиталізація. Використання чат-ботів, застосунків для ментального здоров’я, штучного інтелекту для підтримки психологів.

Інтеграція з нейронаукою та психофізіологією. Використання нейровізуалізації, біологічного зворотного зв’язку (biofeedback) для розуміння стану клієнта.

Фокус на ментальному здоров’ї в компаніях. Корпоративні психологи, навчальні програми щодо стресостійкості та емоційного інтелекту.

Психологія самодопомоги. Популяризація практик майндфулнес, саморефлексії, емоційної грамотності.

Методи проведення консультації

Для розв’язання завдань консультації, залежно від потреб клієнта, психолог чи психотерапевт може використовувати елементи і техніки різних підходів, як-от:

  • когнітивно-поведінкова терапія,
  • глибинна психотерапія,
  • психоаналіз,
  • гештальт-терапія,
  • психодрама,
  • сімейна терапія,
  • багато ще інших.

Психологічна консультація може бути як одноразовою, так і відбуватися впродовж декількох зустрічей — залежно від суті та особливостей звернення.

Результатом психологічної консультації є вирішення конкретного питання, що потребувало опрацювання (сюди входить і трансформація ставлення до нього), зміна психо-емоційного стану клієнта та/або його особистісне зростання.

Слід зазначити, що успішність консультування залежить великою мірою від готовності клієнта брати відповідальність за свої хибні судження, рішення або елементи поведінки та, врешті-решт, діяльно замінювати їх на менш звичні, але більш адаптивні.

ПРОЦЕС КОНСУЛЬТУВАННЯ

Процес психологічного консультування як методу сучасної психології, умовно складається з таких етапів:

  • підготовка,
  • визначення проблеми (постановка психологічного діагнозу),
  • планування дій,
  • імплементація змін,
  • завершення.

Початковий етап, підготовка, зазвичай, включає знайомство, налагодження контакту, окреслення ролей консультанта й клієнта, первинне вислуховування скарг для формування запиту та перевірку запиту на відповідність компетенції психолога (яка, слід зазначити, може тривати як кілька хвилин, так і до третини, а то й половини відведеного для консультації часу).

Клієнти ж, які записуються на консультацію попередньо скориставшись функціоналом підбору фахівців у “Просторі психологів” — зазвичай, або повністю нехтують етапом “перевірки запиту на відповідність компетенції психолога”, або ж приділяють цьому лічені секунди, позаяк безпрецедентна множинність параметрів підбору на веб-платформі — дозволяє ще до моменту старту консультації упевнитися у взаємовідповідності майже на 100%.

Діагностичний етап полягає в активному слуханні розповіді клієнта, детальному аналізі психологом озвучених фактів та спостережуваних індивідуально-психологічних ознак клієнта, при потребі також проведенні кількох тестів і постановці психологічного діагнозу.

На етапі планування дій відбувається спільне дослідження психологом та клієнтом можливих варіантів розв’язку проблеми, розробка чіткої стратегії та тактики здійснення необхідних кроків для подолання конкретної трудності.

А також, що вельми суттєво, усвідомлення клієнтом міри своєї відповідальності за майбутнє та загальної суб’єкт-суб’єктності процесу, яка передбачає розділення відповідальності за результат між клієнтом та психологом.

Етапи впровадження (імплементації) змін та завершення психологічної консультації — передбачають перевірку правильності розуміння пропозицій, які попередньо були обговорені консультантом спільно з клієнтом, а також — закріплення мотивації діяти певним чином, резюмування, планування подальших зустрічей або контактів тощо.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

СИМПТОМАТИКА ЗАПИСУ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ПСИХОЛОГА

У економічно та соціально благополучних країнах світу поширеною є практика, коли клієнти звертаються до психолога не лише, якщо виникла нагальна потреба, а й задля профілактики негараздів із психічним здоров’ям.

Проте, усе ще багато людей відкладають візит до психолога, вважаючи, що їхні проблеми можна вирішити самостійно.

Водночас, на практиці можна виокремити певні сигнали, які вказують на те, що варто звернутися по професійну допомогу.

Хронічний стрес і виснаження

  • Відчуття постійної втоми, навіть після відпочинку.
  • Дратівливість або вибухи гніву без явної причини.
  • Труднощі з концентрацією уваги та прийняттям рішень.

Підвищений рівень тривожності

  • Надмірні або нав’язливі переживання про майбутнє.
  • Фізичні прояви: тремтіння, запаморочення, проблеми з диханням.
  • Відчуття, що мозок постійно «перемелює» негативні думки.

Депресивні стани

  • Втрата інтересу до улюблених занять та соціальних контактів.
  • Відчуття смутку, безнадійності або пустоти більшу частину дня.
  • Зміни в апетиті та сні (безсоння або надмірна сонливість).

Проблеми у стосунках

  • Часті конфлікти з партнерами, родиною, колегами.
  • Відчуття, що вас не розуміють або не цінують.
  • Неможливість будувати довірливі стосунки.

Втрата або горе

  • Складнощі з переживанням втрати близької людини.
  • Відчуття, що біль не минає навіть через тривалий час.
  • Емоційне заціпеніння або, навпаки, неконтрольовані сплески емоцій.

Травматичний досвід

  • Спогади про травму викликають сильні емоційні реакції.
  • Відчуття постійної напруги та небезпеки.
  • Небажання говорити про подію або нав’язливе її обдумування.

Самотність і відчуження

  • Відчуття, що ніхто не розуміє вас по-справжньому.
  • Небажання взаємодіяти з оточенням або уникнення спілкування.
  • Стан емоційного “оцепеніння” або байдужості до всього.

Самооцінка і особистісна криза

  • Постійне почуття невпевненості у собі.
  • Відчуття безцільності або втрати сенсу життя.
  • Надмірне самозвинувачення та критика.

Нездатність впоратися з життєвими змінами

  • Складнощі з адаптацією до нових умов (переїзд, розлучення, народження дитини).
  • Відчуття, що зміни викликають паніку або апатію.
  • Бажання уникати будь-яких змін у житті.

Небажані звички та залежності

  • Зловживання алкоголем, наркотиками, переїдання або інші компульсивні дії.
  • Неможливість контролювати шкідливі звички.
  • Використання адикцій для уникнення емоційних проблем.

ПРИНЦИПИ МЕТОДУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Незалежно від проблеми, з якою люди звертається по психологічну консультацію, фахівці у “Просторі психологів” дотримуються низки універсальних принципів взаємодії та співпраці з клієнтами.

Зокрема, провідними серед таких принципів є:

Добровільність. Тобто, ми розуміємо, що людина, яку змусили прийти на консультацію, буде упередженою та малочутливою до психологічного впливу, і навпаки, той клієнт який/яка звернувся/лася добровільно уже зробив/ла перший крок до одужання;

Доброзичливість і неупереджене ставлення до клієнта. Означає, що жодних оцінних суджень чи осуду не буває на консультаціях, які організовуються завдяки діяльності Простору психологів;

Уникнення неформальних стосунків між психологом та клієнтом ми вважаємо необхідним для збереження нейтрального та об’єктивного погляду на ситуацію клієнта;

Конфіденційність. Це категорична заборона на поширення будь-якої інформації, отриманої від клієнта, без його згоди;

Недопустимість прямих порад. Ми усвідомлюємо, що:

  • по-перше, не існує універсальних порад, а кожна людина та ситуація – строго індивідуальні;
  • по-друге, прямі “дружні” поради часто заважають людині взяти відповідальність за ухвалені рішення на себе та активно діяти.

Орієнтація на ціннісну систему клієнта. Має на увазі окреслення такого шляху подолання причин та наслідків подолання психологічної проблематики, який не суперечитиме ціннісним орієнтаціям та переконанням клієнта

Україноментальність. Вибір нашими психологами та психотерапевтами української мови в якості основної мови комунікації визначається основною ідеєю “Простору психологів” як україноментального середовища, що, водночас не суперечить і використанню інших мов за обопільною згодою та у випадках, які не суперечать чинному законодавству тощо

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ – ТРИВАЛІШЕ ЗА КОНСУЛЬТАЦІЮ

Психолог може працювати з багатьма запитами, що пов’язані з психічним здоров’ям, поведінкою та емоційними реакціями людини.

Однак зазвичай для цього замало лише психологічної консультації, необхідне консультування, а можливо й корекція або навіть тривала психотерапія.

Ось декілька типових психологічних проблем, з якими може звернутися клієнт до психолога, і які, зазвичай, вимагають тривалої взаємодії між клієнтом та психологом чи психотерапевтом:

  1. Депресія та депресивні стани.
  2. Хронічний стрес та супутні йому переживання і відчуття.
  3. Проблеми у стосунках з іншими людьми, які можуть включати конфлікти, непорозуміння та невміння знаходити спільну мову.
  4. Проблеми з самооцінкою та самосвідомістю.
  5. Емоційне вигорання та відчуття хронічної втоми.
  6. Психосоматичні симптоми, такі як біль у животі, ком у горлі або регулярні головні болі, що мають психогенну природу.
  7. Підтримка при страхах, фобіях та панічних атаках.
  8. Комплекси та синдроми особистості.
  9. Багато-багато інших.

Метод психологічної консультації дозволяє психологам працювати майже з будь-якою психологічною проблемою, яка викликає у клієнтів дискомфорт, негативний емоційний стан та/або заважає розвитку, досягненню життєво важливих цілей.

Винятками є лише серйозні психічні розлади, що потребують медикаментозної терапії та супроводу лікаря-психіатра, але навіть у таких випадках, коли клієнт підозрює у себе чи своїх близьких наявність складних розладів психіки — консультація з психологом може допомогти визначити подальші дії.

Виклики сучасного консультування

Перенасиченість інформацією. Люди мають доступ до безлічі психологічних методик, але не завжди знають, що дійсно працює.

Межа між професійною допомогою і лайф-коучингом. Не всі “ментори” мають достатню психологічну освіту, що може призвести до некоректного консультування.

Етичні питання онлайн-терапії. Як забезпечити конфіденційність у цифровому середовищі? Як уникати емоційного вигорання психологів при постійній роботі онлайн?

Зміни у запитах клієнтів. Люди шукають не лише підтримку, а й стратегії швидкої адаптації до нових викликів (війни, економічні кризи, пандемії).

БЕЗКОШТОВНО ЧИ ПЛАТНО?

Консультація психолога може бути як платною, так і безкоштовною, залежно від країни, формату допомоги та кваліфікації спеціаліст

Безкоштовна психологічна допомога

Державні установи та соціальні служби

  • Психологи в поліклініках, лікарнях та центрах соціальної підтримки.
  • У деяких країнах є гарячі лінії для кризових ситуацій.
  • Часто допомога обмежена в часі або потребує запису.

Кризові центри та гарячі лінії

  • Допомога при стресі, тривозі, насильстві чи суїцидальних думках.
  • Доступні цілодобові гарячі лінії, чат-підтримка.

Благодійні організації та волонтерські проєкти

Програми психологічної підтримки для ветеранів, переселенців, людей у складних життєвих обставинах.

💙 Навчальні психологічні центри. Консультації від студентів-психологів під керівництвом досвідчених спеціалістів.

💙 Онлайн-ініціативи. Деякі психологи проводять безкоштовні вебінари, групові зустрічі або марафони з самодопомоги.

Платні консультації

Приватні психологи та психотерапевти. Індивідуальні, сімейні або групові консультації, а вартість залежить від кваліфікації, досвіду та міста.

Онлайн-консультації. Дешевші, ніж очні зустрічі, але не завжди підходять для глибокої роботи.

Психотерапія у медичних центрах та клініках. Комплексний підхід (може включати медикаментозну підтримку).

Корпоративна психології. Психологічна підтримка для працівників компанії (іноді покривається роботодавцем).

ПІДСУМКИ

В цілому, консультація з психологом є доречною в будь-якій ситуації та для будь-кого, особливо коли особистість відчуває себе сам на сам зі своїми проблемами, адже простими словами, психологи та психотерапевти — це люди, які спеціально навчені робити своїх співрозмовників кращими.

Консультація в сучасній психології стає більш гнучкою, доступною та технологічно розвиненою.

Вона орієнтується не лише на лікування психічних проблем, а й на підтримку, саморозвиток та адаптацію до швидких змін у світі. Головне – знайти баланс між ефективністю, етичністю та особистим підходом до кожного клієнта.

Як зрозуміти, що час звернутися до психолога?

  • Ваш емоційний стан заважає повсякденному життю.
  • Ви помічаєте, що негативні думки та почуття стали “нормою”.
  • Самостійні спроби вирішити проблему не дають результату.
  • Ви почуваєтеся в пастці своїх емоцій.
  • Вам потрібна підтримка та безпечний простір для розмови.

Психолог допоможе розібратися з причинами труднощів та знайти ефективні стратегії їх подолання. Чим раніше ви звернетеся по допомогу, тим швидше знайдете баланс і спокій.

Відтак і жодним чином не буде перебільшенням стверджувати, що такі фахівці потрібні абсолютно всім і завше!

ПІДБІР ПСИХОЛОГА

Щоби проконсультуватися з психологом звертайтеся до мене або скористайтеся спеціальним розділом веб-платформи “Простір Психологів”

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор