Вікові кризи

ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ВІКОВІ КРИЗИ У ЖИТТІ ЛЮДЕЙ? 

Насправді, вікові кризи — це основа розвитку людини як такої у цьому світі.

 ЧОМУ ТРАПЛЯЮТЬСЯ ВІКОВІ КРИЗИ? 

Тому що для нашого розвитку необхідно набувати нові навички, можливості, досвід, і це відбувається саме через вікові кризи. Кризи — це природний етап розвитку будь-якої людини, як індивіда. 

ЧИМ ВОНИ ХАРАКТЕРНІ? ЧОМУ МИ ВИДІЛЯЄМО ЇХ, ЯК ВІКОВІ КРИЗИ? 

Тому що це саме у той момент, коли накопичення певних потреб та можливостей відбувається в міру розвитку людини, відбувається стрибок. Коли наші звичні способи, якими ми забезпечували себе та своє життя, раптом перестають працювати.

З ЧОГО ПОЧИНАЮТЬСЯ ВІКОВІ КРИЗИ?

Дитина народжується маленькою, і її спосіб нічого не робити і отримувати все необхідне з цього світу, тобто задовольняти свої потреби, постійно контактуючи з мамою. Своїми діями, занепокоєнням, тривогами, плачем вона показує мамі, що їй зараз потрібно, і таким чином забезпечує собі нормальний стан. Це нормальний розвиток, коли дитина росте, розвивається, фізично зростає, починає рухатися, не може сидіти на одному місці, тобто її тіло росте.

 І ось настає момент, коли її потреби зростають, накопичуються до певного стану. Коли мама вже не може їх задовольняти звичним способом, більше того, починає заважати їй. Якщо мама спробує залишити все як є, це може створити не просто кризу, а травму. Дитині потрібен простір, рух, інша їжа, все інше. Є дуже важливий момент: наприклад, у дитини ростуть зуби, їй потрібна інша їжа, а вона звикла смоктати молоко, і ось їй починають давати щось інше. І ось тут відбувається зустріч з чимось невідомим, що раніше не було. Якщо раніше вона весь час смоктала, то тепер, коли у неї є зуби, потрібно щось гризти, їй потрібен простір і рух. Настає криза, коли її потреби та можливості звичного простору не співпадають, потрібно шукати нові способи задоволення своїх потреб.

ЯК ЦЕ ПРОЖИВАЄТЬСЯ?

Це завжди викликає багато збудження, страху, навіть болю, адже дитина від страху фізіологічно зжимається, відчуває дискомфорт, який називають психологічним феноменом болю. Для дорослої людини цей процес також може бути болісним, як, наприклад, для тих, хто вчився грати на гітарі та знає, що для цього потрібно пройти період болю, поки на пальцях не утворюються мозолі, не відпаде стара шкіра і не виросте нова, іншої якості. Без цих процесів неможливо стати музикантом. Так само відбувається і з кризами на різних рівнях.

ВЕЛИКІ СОЦІАЛЬНІ КРИЗИ

Великі соціальні кризи стосуються масштабних подій на рівні держави, таких як економічні та політичні потрясіння. Ми знаходимося в цих кризах і змушені шукати нові способи адаптації та виживання, оскільки звичні підходи часто вже не працюють.

МАЛІ КРИЗИ 

Малі кризи відбуваються на рівні сім’ї чи особистих стосунків. Наприклад, коли люди живуть разом у тісному просторі, виникає необхідність поділити життєвий простір, що може призвести до конфліктів і напруги між членами сім’ї.

Особистісні кризи пов’язані з переосмисленням життєвих цінностей і цілей. Це може стосуватися людей середнього віку, які раптом виявляють, що їхні інтереси, уподобання та ставлення до життя змінилися.

Вікові кризи та кризи особистісного розвитку стосуються етапів, через які проходить людина, дорослішаючи. Це включає перехідні періоди, такі як дитинство до підліткового віку, коли фізичні, психологічні та емоційні зміни можуть спричинити кризу ідентичності.

Усі ці кризи мають одну спільну рису: вони змушують людину шукати нові способи адаптації та взаємодії зі світом. Важливо розуміти, що кризи можуть бути не лише викликами, але й можливостями для розвитку та самовдосконалення. Шлях до подолання криз полягає в знаходженні нових ресурсів, адаптації до змінених обставин і формуванні нових цінностей та ідентичності.

ЕТАПИ ДИТЯЧОГО РОЗВИТКУ ТА ВІКОВИХ КРИЗ, З ЯКИМИ СТИКАЄТЬСЯ ДИТИНА НА КОЖНОМУ З ЦИХ ЕТАПІВ

• Оральний етап (до 18 місяців) – на цьому етапі дитина вивчає світ через ротову порожнину. Головним завданням є відновлення довіри до світу.
• Анальний етап (від 18 місяців до 3-4 років) – це період, коли дитина вчиться контролювати свої фізіологічні потреби. Цей етап називається фазою автономії, оскільки дитина починає виявляти самостійність, вивчаючи свої фізичні можливості.
• Едипальна криза (від 4 до 5 років)- перша сексуальність і вміння керувати собою через статево рольові моделі
• Етап ініціативи (від 5 до 6 років) – на цьому етапі дитина активно досліджує навколишній світ та намагається взаємодіяти з ним, виявляючи ініціативу та творчість. А ще у цей період дитина ПРОХОДИТЬ свою сексуальну ідентифікацію.
• Латентний етап (від 6 років до пубертату) – період, коли розвиток дитини зосереджений на навчанні та соціалізації. Дитина вчиться бути частиною соціальних груп, зокрема, у школі.
• Етап компетентності (адолесценція), від 12 до 18 років – коли підліток займається пошуком власної ідентичності та місця в соціумі. Важливим завданням є розвиток впевненості в собі та власних здібностях.
• Кризи інтимності (молодість до 25 років) – цей етап пов’язаний з формуванням близьких стосунків та здатності до інтимності. Успішне проходження цього етапу сприяє розвитку здорових емоційних зв’язків.

ВАЖЛИВО!

На кожному з цих етапів дитина проходить через певні кризи, які сприяють її розвитку та формуванню особистості. Успішне подолання криз веде до розвитку позитивних якостей та вмінь, тоді як уникнення або невдале проходження може призвести до розвитку негативних рис характеру або психічних проблем. Ці етапи та кризи відображають загальний процес дитячого розвитку, проте важливо пам’ятати, що кожна дитина унікальна та може проходити ці етапи в різному темпі або з різними викликами.

Вважається, що бажано пройти кризу дорослішання до 25 років. Можна й підніше, проте, саме до 25 ця криза буде пройдена легше, та більш екологічно.

Дорослість – це уміння вибудовувати інтимні зв’язки, вчитися формувати близькість і відкидувати непотрібне. Якщо цей етап буде пройдено невірно, то буде чи злипання з усіма, чи людина буде ховатися від усіх. 

Від 60 до 65 років людина доживає. Криза інтеграції. Я  Я все готовий прийняти.

До 65 років людина має всі кризи завершити, розрішити всі запитання із собою, вибудувати з іншими. Інакше їй прийдеться зустрічатися зі своїми недобитими “тарганами”.

ПРИ БУДЬ-ЯКІЙ ВІКОВІЙ КРИЗІ ЗАВЖДИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ НА ТРЬОХ РІВНЯХ

1. Біологічна сфера (соматика)
2. Его процесів (психіка)
3. Соціальні статуси

Дуже важке переживання і тут потрібна підтримка і самопідтримка. Людина тільки завдяки роботі 3-х сфер може відмовитися від чого має відмовитися і йти туди, куди має йти.

І називається це прогресивний стрибок особистості.

Тоді з’являється класна мама, керівник підприємства, дбайлива жінка.

Є коли використовуються всі процеси щоб тільки залишитися на місці. Максимально зберегти безпеку й особистісний комфорт. “Ніби я тільки подружився з жінкою, а тут дитина народилася”. 

А є коли використовують всі процеси, щоб впасти у регрес.

Тоді даже можуть проявитися усі психічні та психотичні захворювання.

ЩО ФОРМУЄТСЯ, ЯКЩО НЕ ПРОЖИВАТИ ПРАВИЛЬНО ВІКОВІ КРИЗИ?

1. Недовіра
2. Сором
3. Провина
4. Комплекс неповноцінності
5. Невизначеність
6. Самоізоляція
7. Стагнація
8. Відчай (коли людина всього боїться)

ЩО ФОРМУЄТЬСЯ, ЯКЩО ПРАВИЛЬНО ПРОЖИВАТИ ВІКОВІ КРИЗИ?

1. Довіра
2. Автономія (спроможність)
3. Ініціатива
4. Компетентність (діловитість)
5. Любов до себе (набуття позитивного я)
6. Інтимність
7. Ефективність (продуктивність)
8. Прийняття (усвідомлення)

Проживаючи кризу, ми так чи інакше впадаємо в ці всі стани з першого стовпчика. Якщо людина переходить до нової кризи, то травми все одно присутні десь поруч. Но справа на що ми далі будемо опиратися.

ЩО ПОТРІБНО ВТРАТИТИ ПРИ ПРОЖИВАННІ ВІКОВИХ КРИЗ?

Від 0 місяців до 18 років

• До року дитина втрачає можливість отримати в будь-який момент. Наприклад бігти за першим бажанням (гіперопіка батьків). І це вже травма.
• До 3х років діти повинні втратити думки про всемогутність. У цей момент діти не витримують програшу. До 6 років має бути втрачено бажання повного володіння обома або одним із батьків. Дитина має розуміти, що в дорослих є своє особисте життя. 
• До 10 років втрата дитячої залежності. Баба Яга, смоктати палець, пісятися
• До 13 років має розвинутися ідеальне уявлення про батьків. Що вони Бої, що вони все вміють, що завжди будуть на його боці і що будуть все за нього вирішувати. 
• До 15 втратити всемогутність підліткового періоду і батьківського заступництва. Дитина має навчиться сама вирішувати багато проблем.

ВІд 18 до 45 років

• До 18 – право н необов’язковість. Діти мають відповідати за те, що пообіцяли і не зробили. 
• До 21 року втрачають рухливість, гнучкість. Мається на увазі природну, яку не треба розвивати. Закінчується формуватися руховий апарат.
• Сексуальна привабливість і потенціал молодості від природи може тривати до 25 років. Після 25 доведеться цим уже займатися.
• Фантазії про безсмертя мають закінчитися до 33 років.
• Якщо не протримався, виникають дифузії, залежність і тд.
• До 37 у людини має зникнути фантазія, що їхня влада над дітьми існує.
• До 45 років має загубитися ілюзія про те, що у мене є, буде завжди (гроші, влада, партнер, діти).

ВИСНОВКИ

Бажаю вам вчасно пройти всі вікові кризи. Якщо є потреба в психологічній допомозі при проживанні вікових криз, будь ласка, звертайтеся до мене чи любого іншого фахівця з Простору Психологів.