В широкому розумінні, психотерапія — це наука і мистецтво допомоги людям, які страждають від різних психічних, емоційних, поведінкових, міжособистісних проблем тощо.
На практиці ж, нерідко, психотерапія це також і шлях розвитку особистості, робота із покращення самопочуття, зусилля щодо розкриття потенціалу тощо.
З метою поліпшити психічне здоров’я, добробут, якість життя та саморозвиток клієнтів — сучасна психотерапія використовує різні методи, техніки, теорії та підходи, які базуються на наукових дослідженнях, клінічному досвіді та етичних принципах.
До речі, у нас є окрема стаття на тему “сучасна психотерапія” авторства Ірини Саченко:
У процесі сучасної психотерапії — клієнт видозмінює свої думки, почуття та/чи поведінку.
Сучасна психотерапія — доказовий та ефективний метод, який застосовується не лише при загальних симптомах, а й для ..
Психотерапія — динамічна та розмаїта галузь психології, яка постійно вдосконалює свої методи та адаптується до змін суспільства, культури, технологій та потреб людей.
Водночас, сміливо стверджувати, що “уже невдовзі психотерапію зможе проводити ШІ”, я особисто, не візьмуся.
Психотерапевтична практика, нерідко, передбачає інтеграцію різних шкіл, напрямів і підходів психотерапії, які можуть гармонійно доповнювати один одного, зміцнювати ефект для клієнтів та збагачувати практику психотерапевтів.
Треба також наголосити, що сучасна психотерапія тісно взаємодіє з такими галузями науки як, медицина, освіта, управління, комунікації, спорт, політика тощо, щоби створювати комплексні та індивідуальні програми допомоги для клієнтів
Класифікації психотерапії
Науковці та фахівці класифікують психотерапію за різними критеріями, серед яких, на мій погляд, варо звернути увагу на напрям, форму, специфіку та тривалість
За орієнтацією або напрямом теоретичної основи:
- психодинамічна
- гештальт
- когнітивно-поведінкова
- гуманістична
- екзистенційна
- системно-сімейна
- позитивна
- трансперсональна
- тощо
Варто додати, що найпопулярнішим методом у Європі вважається когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка відносно найчастіше застосовується для терапії розмаїтих психічних розладів, зокрема тривоги, депресій, фобій, обсесивно-компульсивного розладу та ін.
Серед факторів, які сприяли і продовжують сприяти попиту на КПТ у Європі відзначають:
- Доказову базу: КПТ одна з найвивченіших і найдосліджених методик, дієвість котрої верифікована чималою кількістю клінічних досліджень.
- Державна підтримка зі сторони охорони здоров’я: КПТ рекомендується значною кількістю європейських державних систем охорони здоров’я, зокрема Національний інститут охорони здоров’я та догляду (NICE) у Великобританії рекомендує метод для депресій, тривожних розладів тощо.
- Гнучкість застосування: когнітивно-поведінкова терапія застосовується в індивідуальній та/чи груповій терапії, не містить вікових обмежень та здатна робити різницю при подоланні різних психологічних проблем — від незначного струсу до хронічних розладів психіки.
Інші методи, такі як, гештальт-терапія, психодинамічна терапія та гуманістична терапія, теж розповсюджені у країнах Європи, але треба сказати, що їх популярність відносно менша.
Види психотерапії залежно від форми проведення сеансів:
Найпоширеніша, слід сказати індивідуальна терапія, проте останнім часом зростає затребуваність її онлайн-форми, а також парної, сімейної та групової, які в більшості проходять очно (офлайн).
Щодо корисної для читачів інформації про вибір між індивідуальною і або парною/сімейною терапією, вважаю слід наголосити, що це по-перше, необов’язково має бути “або, або”, адже усі форми можуть поєднуватися виходячи зі ситуативної та глибинної проблематики.
По-друге, окреслю кілька основних критерії, що здатні допомогти усвідомлено визначитися із найдоречнішою формою психотерапії у більшості випадків:
- Індивідуальна терапія потрібна вам якщо причина вашого збентеження/звернення це переживання, особисті труднощі, пошук себе, саморозвиток, життєві кризи, переживання травматичних подій та, в цілому, усе не стосуються напряму ваших особистих чи сімейних стосунків
- Парні та/чи сімейній психотерапії слід надавати перевагу тоді, коли вашим стосунках притаманна конфліктність, постійні проблеми зі спілкуванням, відчувається небажаний вплив особистих справ партнера/ки на ваші з ним/нею стосунки, родинні стосунки переживають кризу в ширшому сенсі тощо
Іншими словами, якщо індивідуальна форма психотерапії уможливлює глибоке пропрацювання особистих питань, пошук опор та розвиток внутрішних ресурсів, то парна/сімейна орієнтована на взаємодію з найближчими (партнером/кою та чи чоловіком/жінкою).
Різновиди терапії за специфікою чи спеціалізацією :
- депресивні стани
- тривога
- психосоматичні розлади
- залежності
- психотравми
- розлади особистості
- психо-сексуальні порушення
- стресових розладів
- тривожних розладів
- тощо
Глибше роз’яснення (осягнення) відмінностей (і схожостей) між різними за специфікою (спеціалізацією) видами психотерапії може надати приклад порівняння сцецифіки терапії стресових і, скажімо, тривожних розладів.
В цілому, лікування розладів психіки стресогенного походження зосереджується на переробці конкретних травматичних подій і зменшенні їх впливу на психіку, у той час як терапія розладів тривожного характеру концентрується на взятті під ефективний контроль хронічної тривоги та її тригерів.
Щодо особливо корисної для клієнтів інформації про симптоматичні схожості і відмінності специфіки цих розладів, треба додати, що симптоми:
- тривожних — здебільшого пов’язуються з нав’язливими думками, фізичними перенапруженнями, пришвидшеним серцебиттям, безсонням та деструктивною схильністю людей уникати потенційно тривожних ситуацій
- стресових — можуть містити повторні переживання потрясінь (флешбеки), перезбудження, нічні жахіття, емоційне відчуження, а також схильність за будь-яку ціну уникати найменших нагадувань про травмуючий досвід
Тривалість психотерапії
- короткочасна (до 10 сеансів)
- середньої тривалості (10-20 сеансів)
- довгострокова (від 20 сеансів)
Для глибшого розуміння читачами чинників, що визначають тривалість терапії, продовжу приклад стресово-тривожного порівняння.
Тривожна терапія буває, в середньому, тривалішою за стресову, позаяк найрозповсюдженішою формою тривожності є хронічна тривога і клієнту для повного опанування власних тривожних реакцій можуть знадобитися місяці та роки пеіродичних зустрічей з фахівцями.
Характеризуючи терапію стресових розладів у порівнянні з тривожними, можна стверджувати, що в середньому, вона коротша,, але має значновищу інтенсивність, що спричинено цілком певними травматичними потрясіннями і спрямоване на їх належну переобробку.
Звісно ж, існують та застосовуються й інші критерії класифікації психотерапії, але замість намагатися означити їх усіх, краще скажу кілька слів про те, чим є психотерапія в очах клієнтів.
Психотерапія з точки зору клієнта
Перш за все, наголошу, що в широкому розуміння для психотерапії очима клієнтів часто вживається спеціальний термін — “клієнт-центрована психотерапія“, яка підкреслює значення особистого досвіду та перспективи клієнта в процесі терапії, але тим не менше, будь-який різновид психотерапії так чи інакше апріорі центрується на клієнті.
По-друге, далі буде ще кілька слів про психотерапію як двосторонній суб’єкт-суб’єктний процес, максимальна ефективність якого — потребує своєчасного звернення самого клієнта або близьких, яким небайдужа його поведінка та/чи стан, а також, звісно ж, проактивної співпраці психотерапевта з клієнтом і навпаки.
По-третє, заключний підрозділ цього розділу присвячений лаконічній, але різнобічній характеристиці поширених міфів про психотерапію.
Клієнт-центрована психотерапія
Основна ідея розробленої К.Роджерсом концепції клієнт-центрованої психотерапії полягає у тому, що кожна людина має внутрішній потенціал для росту та самоактуалізації, і основне завдання психотерапевта – допомогти клієнту цей потенціал реалізувати.
Кілька, на мій погляд, найважливіших ознак клієнт-центрованої психотерапії:
- Позитивне ставлення. На практиці означає, що психолог акцептує клієнта таким, яким він є, і на 100% вірить у достатність його/її можливостей
- Емпатія. Передбачає намагання спеціалістами всебічно осягнути внутрішній світ клієнта і відображати усі суперечності чи неоднозначності переживань без жодного осуду
- Недирективність. Відображається у ненав’язливості психотерапевтами своїх поглядів і ненаданні прямих порад, натомість, усі зусилля концентруються на допомозі клієнту знайти власні відповіді
- Аутентичність: терапевт завжди залишається справжнім у своїх почуттях та відкритим у спілкуванні
Двосторонність процесу психотерапії
Як неодноразово підтверджувала практика, в очах деяких клієнтів, нерідко, уявлення про психотерапію буває на рівні чарівної палички, де результат “буцімто автоматично гарантується” високою вартістю чи регаліями/досвідом спеціалістів, а відтак і нічого особливо не вимагає від клієнта.
До речі, у Просторі Психологів є окрема стаття на тему “Як проходить психотерапія” авторства Вікторії Бардаченко
… психотерапія є комплексним процесом, усі складові якого спрямовані на відчутне поліпшення психічного стану людей різного віку та допомогу у вирішенні типових чи специфічних психологічних проблем, які виникають у різних сферах життя.
На практиці, цей процес базується на …
Насправді ж, як і будь-якого суб’єкт-суб’єктного процесу, ефективість психотерапії значною мірою залежить і від бажання Клієнта позбутися розладів, страхів чи дискомфортів, подолати кризи, психотравми чи залежності тощо
Не менш важливим чинником успішності звернення клієнта до психотерапевта, треба сказати, є своєчасність звернення, адже саме рання виявлення психологічної проблематики дає можливість прогнозувати її 100% подолання.
Іншими словами, якщо ви бажаєте, щоби психотерапія допомогла вам (чи вашим близьким) швидко і без зайвих витрат подолати певну проблему, налаштовуйтеся “боротися до перемоги” і не відкладайте перше звернення по психологічну допомогу чи консультацію психотерапевта
Міфи про психотерапію
На мою думку, найзначнішою мірою в силу пост-комуністичної спадщини, але безумовно, також багато в чому через об’єктивні передумови розвитку суспільства у глобальному масштабі, —
Психотерапія надто часто стає зручною мішенню для народної (і не дуже) міфотворчості, що врешті-решт примножує кількість та розмаїття умосяжних бар’єрів, які по-перше, заважають окремим людям отримувати необхідну психологічну допомогу своєчасно, а по-друге, не дозволяють суспільству, особливо травмованому війною, в цілому бути психічно здоровішим.
Власне, далі коротко про 6 найпоширеніших міфів щодо психотерапії, чи як її часто скорочують “терапїі”, причому одразу зі стислими тлумаченнями, які їх повністю спростовують.
Міф №1. Психотерапія – для “слабаків”. Насправді ж, своєчасне звернення до фахову допомогу не лише засвідчує сильну особистість та фіксує такі її якості як відповідальність, цілеспрямованість і дорослість, а й реально дозволяє уникнути розвитку патологічних та/чи деструктивних симптомів із їх подальшим перетворенням на хвороби/розлади.
Міф №2. “Терапію можна замінити дружньою бесідою“. Сучасна психологія і психотерапія це не лише квінтесенція колосальної за обсягом інтелектуально-досвідної наукової спадщини, а й доволі строго структурований і результат-орієнтований процес,
В якому терапевт/ка, який/а володіє спеціалізованими знаннями, методами, прийомами і/або техніками, застосування котрих дозволяє, по-перше, не лише вислухати, а й проактивно і водночас екологічно (без додаткової шкоди для психіки) допомагати людині розв’язати її проблеми, а по-друге, окрім емоційної підтримки також сформувати в клієнтів навички самостійного вирішення різних проблемних ситуацій в житті
Міф №3: “Психотерапія – це довго і дорого”. Вище уже було кілька слів про чинники, що визначають тривалість, коротко, усе визначається індивідуальними потребами і рівнем складності психологічних проблем.
Стосовно “дороговизни”, на мою думку слід артикулювати, по-перше, що краще отримати безкоштовну психологічну допомогу, ніж ніякої, а по-друге, що своєчасне звернення на те і своєчасне, що уможливлює максимальний ефект при мінімальних зусиллях/ресурсах з обох сторін.
Міф №4: “Звернення до психолога означає визнання “психічної хвороби”. Сучасна психотерапія як дієвий інструмент покращення якості життя, уже давно перестала бути корисною лише для осіб з діагностованими психічними захворюваннями. Навпаки, із року в рік все більше людей використовують психотерапію для подолання стресів, тривог, депресивних станів, проблем у стосунках, прагненням особистісного розвитку тощо.
Міф №5: “Я самостійно можу взяти себе в руки, терапевт тут зайвий”. Сучасна психотерапія не заперечує, що деякі люди здатні долати психологічні труднощі без фахової допомоги, проте оскільки нерідко суттєві розлади психіки починаються саме зі зволікань із зверненням до психолога або некоректної/аматорської самодіагностики і самотерапії, ми не рекомендуємо практикуватися у ролі “сам собі терапевта”, особливо фіксуючи гострі або патологічні симптоми психологічних проблем.
Міф №6: “Психотерапевти буквально читають думки“. За цим міфом ховається архаїчне уявлення про чудодійність психотерапії та надзвичайність здібностей фахівців з ментального здоров’я.
Насправді ж, майстерні психотерапевти розуміють кліжнтів “з півслова” тому, що використовують наукові підходи психодіагностики та уміють спостерігати і аналізувати мову тіла, а не тому, що буцімто мають здатність до телепатії.
Покази до психотерапії
Умовно кажучи, покази до психотерапії включають широкий спектр психічних, емоційних та поведінкових проблем, з якими люди звертаються за допомогою.
З огляду на власний досвід психотерапевтичної практики, як найбільш популярні ознаки доцільності звернення за фаховою допомогою можу назвати: емоційні, психосоматичні, поведінкові, розумові та сімейні розлади/порушення тощо
Емоційні розлади
Зокрема, депресивні стани, перепади настрою та будь-які стійкі відчуття, що супроводжуються сумом, пригніченістю, напруженістю, соромом, провиною, дратівливістю, незадоволенням дітьми чи собою тощо
Психосоматичні порушення
Зустрічаються у вигляді порушень апетиту, розладів сну, збоїв у роботі кишківника, зниження лібідо та загального дефіциту життєвої енергії
Поведінкові симптоми
До таких належать, зазвичай, уникаюча поведінка, пасивність, десоціалізація, відмова від звичного трибу життя, зловживання психоактивними речовинами (алкоголь, наркотичні засоби) тощо.
Інтелектуальні проблеми
Мається на увазі розконцентрація, порушення координації, збої в роботі пам’яті та, в цілому, нав’язливість помислів деструктивного характеру
Сімейні труднощі
Як правило, пов’язані з конфліктами у стосунках, розлученням, охолодженням відносин, проблем із дітьми/батьками тощо
Звісно ж, перелік показів до психотерапії не вичерпується вищевказанами ознаками, адже допомога психотерапевта може бути корисною рішуче для всіх, хто фіксує дискомфорт і складнощі, які чинять негативний вплив на нормальну життєдіяльність.
Важливо наголосити, що психотерапія ефективна не лише як засіб лікування розладів, але і як інструмент профілактики психічного здоров’я та шлях особистісного розвитку.
ПІДСУМКИ
Практика засвідчує, що користь психотерапії для клієнтів завжди індивідуальна та може мати розмаїтий спектр проявів, але водночас, можна виокремити й деякі загальні аспекти, якими зазвичай, мої Клієнти діляться вже після кількох сеансів, зокрема:
- Емоційна гармонізація
- Розвиток навичок давати собі раду зі стресовими ситуаціями
- Налагодження стосунків з близькими та оточуючими
- Розвиток особистості та підвищення самооцінки
- Подолання специфічних психологічних проблем на кшталт маній, залежностей, фобій, комплексів, психотравм тощо.
Щоби випробувати ефективність психотерапії у вашому (чи актуальному для вас) випадку, не зволікаючи записуйтеся на консультацію до мене через контакти, що безпосередньо зазначені у профайлі на веб-платформі
