Ольга Мєдвєдєва

Нездатність зачати дитину може стати серйозним викликом для пари, торкаючись не лише фізичного, але й емоційного та психологічного благополуччя.

На практиці, це питання виходить далеко за межі медицини, адже в основі часто лежать не лише фізіологічні фактори, але й психологічні аспекти, серед яких, зокрема:

1. Емоційні переживання при складнощах зі зачаттям
2. Як психологічні фактори впливають на фертильність?
3. Як складнощі із зачаттям впливають на психіку?
4. Як психологи допомагають парам зі складнощами зачаття?
5. Стратегії підтримки для пар при труднощах зі зачаттям

Далі у цій публікації я загально охарактеризую психологічну проблематику складнощів зі зачаттям через призму сучасної теорії та з урахуванням досвіду фахової допомоги клієнтам, що звертаються з такими запитами.

Емоційні переживання при складнощах із зачаттям

Труднощі із зачаттям дитини – це надзвичайно емоційний і складний досвід, який часто супроводжується цілою палітрою почуттів.

Ці переживання можуть змінюватися залежно від етапу, на якому перебуває пара, але вони завжди вимагають уваги та підтримки, а основні емоції, з якими стикаються пари:

Почуття провини. Один або обидва партнери можуть звинувачувати себе у тому, що їхнє тіло «не здатне» виконати природну функцію. Це почуття може бути посилене попереднім досвідом або очікуваннями оточення.

Приклад думок: «Я винен/винна, що ми не можемо мати дитину.», «Я підвів/-ла свого партнера.»

Сором і стигматизація. У суспільствах, де дітонародження вважається обов’язковим для «повноцінної» родини, безпліддя може стати причиною сорому. Пари можуть уникати розмов про це, відчуваючи себе ізольованими.

Приклад реакцій: уникання зустрічей, де можуть бути запитання про дітей і почуття, що «з нами щось не так».

Тривога. Постійне очікування результатів аналізів, медичних процедур чи нового циклу намагається породжує відчуття невизначеності, що виснажує нервову систему.

Прояви: нав’язливі думки про причини і можливі наслідки та переживання кожного циклу як «останнього шансу».

Печаль і розчарування. Кожна невдала спроба зачати дитину супроводжується глибоким відчуттям втрати. Печаль може ставати накопичувальною, а розчарування – зростати після кожного невдачного місяця.

Приклад реакцій: відчуття, що мрія ніколи не здійсниться, сльози чи апатія після чергової невдачі.

Гнів і заздрість. Пари, які стикаються зі складнощами, можуть відчувати гнів до себе, партнера чи навіть до інших, хто легко став батьками. Це природна реакція на біль і несправедливість ситуації.

Приклад думок: «Чому інші можуть, а ми – ні?», «Це несправедливо, що ми проходимо через це.»

Динаміка емоцій у парі

Різне сприйняття ситуації. Партнери можуть по-різному реагувати на складнощі. Наприклад, один із них більше фокусується на вирішенні проблеми, тоді як інший заглиблюється в емоції. Це може призводити до конфліктів.

Приклад ситуації: Один партнер постійно шукає нові лікувальні підходи, тоді як інший уникає розмов про це, бо почувається виснаженим.

Страх втратити стосунки. Труднощі із зачаттям можуть викликати напругу у стосунках, коли виникає страх, що ситуація може призвести до розриву.

Надмірне фокусування на результаті. Багато пар починають будувати своє життя виключно навколо питання зачаття, забуваючи про інші сфери життя та радощі.

Як впоратися з емоціями?

Говоріть про свої почуття. Відкриті розмови з партнером чи близькими людьми можуть допомогти зняти емоційне навантаження.

Звертайтеся за підтримкою. Робота з психологом або участь у групах підтримки допоможе знайти розуміння й отримати корисні поради.

Дозвольте собі переживати емоції. Не придушуйте почуття – замість цього дайте собі час для їхнього проживання.

Знайдіть способи відпочинку. Релаксаційні техніки, як-от медитація, йога чи прогулянки, допомагають знижувати рівень стресу.

Фокусуйтеся на стосунках. Нагадуйте собі, що ваші стосунки – це основа, яка підтримує вас обох. Важливо берегти емоційний зв’язок, навіть у стресові моменти.

Як психологічні фактори впливають на фертильність?

Психологічний стан людини може значно впливати на здатність до зачаття.

Стрес, тривожність та емоційний тиск створюють несприятливі умови для репродуктивного здоров’я, навіть якщо фізіологічні показники в нормі.

У сучасній психології існує багато досліджень, які підтверджують, що емоційний добробут є важливим фактором для успішного зачаття.

Стрес і його вплив на гормональний баланс

Хронічний стрес є одним із головних факторів, який негативно впливає на фертильність.

У жінок стрес може порушувати роботу гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, що відповідає за вироблення гормонів, необхідних для овуляції.

Це може спричинити нерегулярний менструальний цикл або навіть його відсутність (аменорею).

У чоловіків стрес знижує рівень тестостерону, погіршує якість сперми та зменшує лібідо.

Крім того, стрес викликає підвищений рівень кортизолу, який блокує вироблення репродуктивних гормонів.

Тривога та страх невдачі

Тривожні думки, такі як «А раптом у нас нічого не вийде?», створюють додатковий психологічний тиск. Це може викликати:

• Проблеми з овуляцією у жінок через порушення вироблення гормонів.
• Тимчасову еректильну дисфункцію у чоловіків, що впливає на регулярність статевих актів.

Коли спроби завагітніти перетворюються на нав’язливу мету, це може створити психологічний бар’єр, який ускладнює природний процес.

Перфекціонізм і очікування

Пари з високими очікуваннями можуть відчувати надмірний тиск. Наприклад:

• Перфекціонізм змушує бачити невдачу як особисту поразку, що підвищує рівень стресу.
• Нереалістичні терміни («Ми повинні зачати дитину за 6 місяців!») можуть викликати розчарування і погіршити емоційний стан.

Емоційні травми та їхній вплив

Нерідко складнощі із зачаттям пов’язані з нерозв’язаними емоційними травмами:

• Досвід втрати вагітності в минулому може викликати страх повторення ситуації, блокуючи природний процес.
• Травматичні стосунки з власними батьками можуть підсвідомо створювати внутрішній бар’єр до батьківства.

Соціальний тиск

Соціальні очікування, запитання від оточення типу «Коли у вас будуть діти?» або порівняння з іншими парами додають тривоги. Це може:

• Змусити людину відчувати, що вона недостатньо хороша або «неповноцінна».
• Погіршити стосунки в парі через емоційне виснаження.

Вплив депресії на фертильність

Депресія, особливо довготривала, може порушувати репродуктивну функцію:

• У жінок депресивний стан впливає на рівень пролактину, який може блокувати овуляцію.
• У чоловіків депресія знижує сексуальну активність і якість сперматозоїдів.

Додатково, депресія зменшує мотивацію до лікування, що ускладнює вирішення проблеми безпліддя.

Стосунки в парі та їхній вплив

Конфлікти або недостатня емоційна підтримка у стосунках можуть створити додатковий стрес і навіть вплинути на фізичний стан.

• Відсутність гармонії в парі може зменшити кількість статевих контактів, необхідних для зачаття.
• Емоційна дистанція між партнерами може створити відчуття самотності, що негативно позначається на репродуктивному здоров’ї.

Психосоматичні прояви

Невирішені емоційні проблеми можуть виявлятися через тіло:

• У жінок це може бути м’язовий спазм у ділянці тазу, який ускладнює імплантацію яйцеклітини.
• У чоловіків – зниження загального енергетичного рівня, що впливає на фертильність.

Як складнощі із зачаттям впливають на психіку?

1. Зниження самооцінки. Люди можуть почуватися «нездатними», що позначається на їхньому сприйнятті себе.
2. Депресія та тривожні розлади. Постійні невдачі можуть викликати симптоми депресії, відчуття безнадійності та тривожності.
3. Проблеми у стосунках. Стрес і розчарування нерідко стають причиною конфліктів між партнерами, адже кожен із них може по-різному реагувати на ситуацію.
4. Соціальна ізоляція. Люди можуть уникати спілкування з друзями та сім’єю через страх запитань або порівнянь.

Як психологи допомагають парам зі складнощами зачаття?

1. Психотерапія. Індивідуальна чи парна терапія допомагає зрозуміти та опрацювати емоції, пов’язані з труднощами.
2. Релаксаційні техніки. Практики медитації, йоги чи дихальні вправи допомагають зменшити рівень стресу.
3. Підтримка у прийнятті рішень. Деякі пари можуть зважитися на альтернативні шляхи батьківства (наприклад, усиновлення чи ЕКЗ), і психологи допомагають підготуватися до цього емоційно.
4. Групи підтримки. Спілкування з іншими парами, які проходять через схожі труднощі, допомагає відчути себе не самотніми.
5. Робота з установками. Зміна мисленнєвих патернів, які підтримують відчуття провини чи сорому.

Стратегії підтримки для пар при труднощах зі зачаттям

Труднощі із зачаттям – це важкий виклик, який потребує не лише медичного, але й психологічного підходу.

Пари, які стикаються з цією проблемою, можуть відчувати сильний стрес, втрату, провину та тривогу.

Підтримка – як взаємна, так і зовнішня – є важливим інструментом для збереження емоційного здоров’я та гармонії у стосунках.

Взаємна підтримка в парі

Відкрите спілкування. Говоріть про свої емоції, страхи та надії. Вислуховуйте одне одного без осуду. Пам’ятайте, що і чоловіки, і жінки можуть по-різному переживати труднощі.

Фокус на стосунках. Пам’ятайте, що ви команда. Плануйте разом час для відпочинку, романтичних вечорів чи спільних хобі.

Розподіл відповідальності. Не дозволяйте одному партнеру нести весь тягар (медичні дослідження, пошук інформації тощо). Підтримуйте одне одного в прийнятті важливих рішень.

Психологічна підтримка

Індивідуальна або парна терапія допомагає опрацювати почуття провини, тривоги та страху, а також зміцнити емоційний зв’язок у парі.

Групи підтримки. Участь у групах для пар із подібними проблемами допомагає відчути, що ви не самотні. Спільний досвід учасників може дати корисні поради або нові ідеї.

Техніки релаксації. Медитація, йога чи дихальні вправи зменшують рівень стресу. Ведення щоденника допомагає структурувати думки та почуття.

Зовнішня підтримка

Сім’я та друзі. Обирайте людей, які можуть підтримати без зайвих запитань чи осуду. Якщо важко говорити про це, можна пояснити, що зараз ви не хочете обговорювати це питання.

Професійна підтримка. Консультації репродуктологів і психологів дають можливість отримати необхідну інформацію та емоційну підтримку.

Турбота про себе

Фізичне здоров’я. Збалансоване харчування, помірна фізична активність та якісний сон підтримують загальний стан здоров’я.

Відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголю) покращує репродуктивні можливості.

Емоційна рівновага. Дозвольте собі проживати емоції, але не зациклюйтесь на негативних. Встановлюйте здорові межі, щоб уникнути виснаження.

Фокус на теперішньому моменті. Не концентруйтесь лише на результаті. Пам’ятайте, що життя триває і зараз. Знайдіть радості в інших сферах: хобі, подорожах, стосунках із близькими.

Практичні стратегії для зменшення емоційного навантаження

Плануйте паузи. Якщо емоційний тиск стає надмірним, зробіть перерву в спробах зачаття, щоб відновити сили.

Реалістичні очікування. Прийміть, що інколи цей процес може бути довготривалим. Поставте чіткі терміни та критерії для прийняття альтернативних рішень (ЕКЗ, усиновлення).

Розуміння альтернатив. Обговоріть із партнером можливості, як-от штучне запліднення, сурогатне материнство або усиновлення. Це допоможе знизити стрес від невизначеності.

Уникнення токсичного впливу

Соціальний тиск. Уникайте людей або ситуацій, які викликають стрес (наприклад, запитань на кшталт «Коли діти?»).

Порівняння з іншими. Пам’ятайте, що кожна пара має свій унікальний шлях.

Міфи про фертильність. Довіряйте лише перевіреній інформації та рекомендаціям фахівців.

Стратегії партнерської підтримки

Слова підтримки. Говоріть одне одному: «Ми впораємося разом», «Я тебе розумію», «Ти для мене важливий/важлива».

Фокус на позитивному. Згадуйте моменти, коли ви разом подолали складнощі.

Розподіл радостей. Разом плануйте приємні події, які не стосуються спроб зачаття (відпустка, нові хобі).

Підсумки

Складнощі із зачаттям дитини – це не лише медична, але й психологічна проблема. Важливо пам’ятати, що емоційна підтримка, як внутрішня, так і зовнішня, є ключовою в подоланні цього виклику.

Емоційні переживання при складнощах із зачаттям – це нормальна реакція на важкі життєві обставини і важливо пам’ятати, що ці почуття – не слабкість, а прояв людяності.

Турбота про свої емоції та взаємна підтримка з партнером допоможуть зберегти гармонію та знайти нові можливості у цьому виклику.

Психологічні фактори можуть суттєво впливати на фертильність, створюючи додаткові бар’єри до зачаття.

Усвідомлення цього зв’язку та робота над емоційним добробутом допомагають не лише підвищити шанси на успішне зачаття, а й зміцнити взаєморозуміння та підтримку в парі.

Якщо ви відчуваєте, що психологічні аспекти заважають вам, звернення до фахівця стане важливим кроком до вирішення проблеми.

Труднощі із зачаттям – це серйозний виклик, але правильна підтримка може значно полегшити цей процес.

Важливо пам’ятати, що успіх не завжди залежить тільки від зусиль чи швидкості, а й від здатності пари зберігати гармонію, взаєморозуміння та турботу одне про одного.

Ви не самотні, і знайти допомогу – це перший крок до емоційної рівноваги та нових можливостей.

Звернення до фахівців та відкритість у стосунках допоможуть зберегти емоційне здоров’я і пройти цей непростий шлях із гармонією.

Підбір фахівця

Щоби проконсультуватися з психологом щодо складнощів зачаття дитини, звертайтеся до мене напряму через указані в профайлі контакти або підберіть фахівців відповідно до психологічної проблематики у спеціальному розділі Простору Психологів

Коли партнер у стосунках переживає важкий період, це може позначатися на стосунках, особливо якщо йому (чи їй) важко впоратися з емоціями або він/вона не бажає ділитися своїми переживаннями.

Важкі періоди можуть включати такі ситуації, як проблеми на роботі, втрата близької людини, особисті кризи або тривале почуття невдоволеності.

На практиці, значно частіще зі запитом “важкий період у партнера” звертаються жінки, але значною мірою така мотивація звернення може стосуватися і чоловіків, партнерки яких переживають складні періоди в житті.

В цій публікації я охарактеризую основні психологічні аспекти важкого періоду у партнера через призму сучасної теорії стосунків та з урахуванням фахового досвіду надання допомоги клієнтам, які звертаються з відповідними запитами.

Психологічні аспекти важкого періоду у партнера

Найчастіше до переліку компонентів психологічної проблематики важкого періоду у партнера фахівці та дослідники включають емоційне вигоряння, проблеми з самооцінкою, стреси і тривоги, депресивні стани та емоційна відчуженість.

Емоційне вигоряння

Часто виникає у партнерів, які багато працюють або відчувають високу відповідальність за родину чи роботу.

Емоційне вигоряння може призвести до апатії, роздратування, втрати інтересу до речей, які колись приносили радість.

Проблеми з самооцінкою

У важкі часи люди часто починають сумніватися у своїх можливостях, відчуваючи свою невдачу чи неуспіх.

Це може призводити до низької самооцінки, ізоляції або страху перед майбутнім.

Тривога та стрес: Невизначеність або великі зміни в житті можуть викликати хронічний стрес і тривогу. Це може негативно позначитися як на фізичному, так і на емоційному стані партнера, підвищуючи рівень напруги у стосунках.

Депресивний стан

Іноді важкий період призводить до депресії, коли людина відчуває безнадійність, втрату енергії, проблеми зі сном або апетитом, а також втрату бажання брати участь у соціальному житті.

Емоційна відчуженість

Партнер може дистанціюватися або бути емоційно відсутнім, не розповідати про свої почуття, що може викликати непорозуміння і збільшити дистанцію між партнерами.

Допомога психолога під час важкого періоду у партнера

На практиці, завжди визначається специфікою особистостей партнерів та конфігурацією стосунків, а зазвичай, передбачає:

Індивідуальна терапія для партнера, який переживає важкий період

Психолог може запропонувати партнеру індивідуальні сесії для роботи з емоціями, розуміння своїх потреб та вирішення внутрішніх конфліктів.

Це дає можливість розвивати стійкість, навички подолання стресу та більш здорові способи реагування на складні ситуації.

Парна терапія для обох партнерів

Якщо важкий період у одного з партнерів негативно позначається на стосунках, психолог може працювати з обома партнерами.

Це дозволяє обговорити проблеми та побудувати більш ефективну комунікацію, допомагаючи партнеру з кризою відчути підтримку та розуміння.

Розвиток навичок саморегуляції

Психолог може навчити партнера технік саморегуляції та релаксації, таких як дихальні вправи, медитація або техніки усвідомленості.

Це зменшує рівень стресу, покращує емоційний контроль та допомагає краще управляти реакціями на важкі ситуації.

Робота над самопідтримкою та самооцінкою

Психолог допомагає партнеру відновити почуття власної цінності, наголошуючи на сильних сторонах і досягненнях.

Це включає роботу з переконаннями, самокритикою та розвиток впевненості.

Вправи для вираження почуттів

Якщо партнеру важко висловлювати свої емоції, психолог може допомогти знайти способи комунікації, які допоможуть уникати накопичення негативних емоцій.

Це може включати щоденники, «я-висловлювання» та методики активного слухання.

Допомога у встановленні меж і життєвого балансу

Психолог може працювати з партнером над пошуком балансу між роботою, особистим життям та стосунками, допомагаючи уникнути вигоряння.

Це може включати вправи на пріоритетність та постановку реалістичних очікувань від себе та оточуючих.

Підтримка та планування

У кризові періоди важливо відчувати, що є підтримка і можна розраховувати на близьких людей.

Психолог може допомогти розробити план підтримки, який включає спілкування з родичами, друзями, підтримку у важких ситуаціях та участь у різних соціальних групах.

Як допомогти партнеру, який переживає важкий період?

Звісно, що необхідно аналізувати кожен випадок індивідуально, але якщо спробувати надати найзагальніше рекомендації, на мій погляд, можна такі:

Слухайте без осуду

Дуже важливо в цей період просто слухати партнера, не нав’язуючи порад чи не роблячи висновків. Це допомагає партнеру відчути, що його почуття та переживання мають значення.

Показуйте підтримку

Демонструйте партнеру, що ви готові бути поруч, але без тиску. Це може бути простою турботою або невеликими вчинками, які показують, що ви цінуєте його/її.

Залучення до активностей

Заохочуйте партнера до спільного проведення часу, але не змушуйте його до цього.

Навіть звичайна прогулянка може бути корисною, оскільки дозволяє партнеру відволіктися та підтримувати зв’язок.

Підсумки

Психологічна підтримка та допомога партнера у важкий період сприяє відновленню стосунків та особистого благополуччя.

У такому разі партнер відчуває, що може подолати кризу, залишаючись емоційно залученим у стосунки.

Підбір фахівця

Щоби проконсультуватися щодо важкого періоду у партнера, звертайтеся до мене напряму через указані в профайлі контакти або підберіть фахівців відповідно до психологічної проблематики у спеціальному розділі Простору Психологів

Фізичне насилля у відносинах є серйозною проблемою, яка може мати негативні наслідки для жертви та всього суспільства.

Це сприяє виникненню травм, психологічного стресу, а також впливу на міжособистісні відносини та розвиток дітей, що стають свідками насильства.

Далі у цій публікації я загально охарактеризую психологічну проблематику фізичного насильства у стосунках через призму сучасної теорії та з урахуванням досвіду фахової допомоги клієнтам, що звертаються з такими запитами.

Причини фізичного насилля у відносинах

Існує багато причин фізичного насилля у відносинах.

Одна з найбільш очевидних причин – це низький рівень розуміння між партнерами, що призводить до конфліктів та насильства, а серед інших можливих причин згадують:

Невідповідність очікувань

• Часто фізичне насилля у відносинах починається тоді, коли партнери мають різні очікування щодо відносин.
• Один партнер може очікувати, що інший партнер буде проводити більше часу з ними, ніж з друзями, або ж очікувати, що він буде давати більше уваги іншому партнерові.

Ревнощі

• Призводять до фізичного насилля від партнера, який не може контролювати свої емоції та поведінку.
• Наприклад, партнер може стати агресивним, коли бачить, що інший партнер спілкується зі своїми друзями.

Злість та стрес

Можуть призвести до насильства від партнера, який не в змозі контролювати свої емоції.

Національна, етнічна та культурна дискримінація

У відносинах, де один партнер належить до іншої національності, етнічної групи або культури, може виникати насильство, оскільки один з партнерів може відчувати себе краще або сильніше за іншого.

Проблеми з алкоголем та наркотиками

• Можуть погіршувати емоційний стан партнера та впливати на його поведінку.
• Це може призвести до фізичного насильства від партнера, який не може контролювати свої дії.

Негативний вплив засобів масової інформації

В засобах масової інформації, таких як фільми, телепередачі та відеоігри, часто демонструють фізичне насилля як нормальну частину відносин.

Важливо, щоб всі члени суспільства усвідомлювали про неприпустимість насильства та мали знання про те, як вирішувати конфлікти мирним шляхом.

Тільки колективними зусиллями ми можемо зменшити випадки фізичного насильства у відносинах та створити безпечне й дружнє середовище для всіх людей.

Наслідки фізичного насилля у відносинах

Фізичне насильство у відносинах може мати серйозні наслідки для жертви та всього суспільства, а на практиці, включають:

Травми та травматичні наслідки

• Фізичне насильство може призвести до травм, які бувають фізичними, психологічними або емоційними.
• Це містить забої, синці, переломи, психологічну травму, депресію та тривожність.

Руйнування міжособистісних відносин

• Фізичне насильство руйнує відносини між партнерами та спричиняє непоправні розбіжності відносин.
• Це призводить до розлучення, розриву дружби та збільшення відстані між людьми.

Вплив на дітей та сім’ю

• Фізичне насильство впливає на дітей, які стають свідками насильства в сім’ї.
• Це може викликати у них психологічні проблеми та може стати причиною того, що вони самі стають жертвами насильства в майбутньому.

Соціальні наслідки

• Фізичне насильство має негативний вплив на всіх, хто знаходиться від нього в радіусі дії.
• Наприклад, це може спричиняти страх, небезпечні ситуації та збільшення кількості кримінальних злочинів.

Фізичне насильство у відносинах є серйозною проблемою, яка має негативні наслідки для жертви та всього суспільства.

Проблема фізичного насильства у відносинах може бути вирішена за допомогою освіти, свідомості, мирного вирішення конфліктів, законодавчих заходів, психологічної допомоги та розвитку гендерної рівності.

Шляхи вирішення проблеми фізичного насилля у відносинах

Вирішення проблеми фізичного насилля у відносинах може включати багато різних підходів.

Національні та міжнародні організації, правоохоронні органи, сім’ї та інші групи працюють над зменшенням насильства у відносинах та попередженням нових випадків насильства.

Освіта та свідомість

• Найбільш важливим кроком у зменшенні фізичного насильства у відносинах є освіта та свідомість.
• Партнери та суспільство в цілому повинні розуміти, що насильство є неприпустимим, та повинні мати можливість навчитися, як вирішувати конфлікти з допомогою спілкування та компромісу.

Сприяння мирному вирішенню конфліктів

Національні та міжнародні організації, сім’ї та правоохоронні органи повинні сприяти мирному вирішенню конфліктів між партнерами та допомагати їм знайти альтернативні шляхи вирішення проблем.

Законодавчі заходи

Такі як закони про насильство в сім’ї, повинні допомагати у запобіганні насильства та забезпечувати жертвам належний захист.

Психологічна допомога

Та лікування повинні бути надані жертвам насильства та партнерам, які скоїли насильство. Це може допомогти зняти психологічний стрес та зменшити вірогідність повторення насильства.

Розвиток гендерної рівності

Сприяє зменшенню насильства у відносинах. Це може включати навчання молоді про рівноправність та розуміння того, що насильство є неприпустимим.

Підсумки

Важливо пам’ятати, що жертви насильства не повинні бути самі. Існують різні програми, організації та служби підтримки, які можуть допомогти їм отримати належну допомогу та захист.

Якщо ви хтось, кого ви знаєте стали жертвами насильства у відносинах, зверніться до цих служб та отримайте допомогу.

Фахівці у Просторі Психологів акцентують, що проблема фізичного насильства у відносинах є серйозною та вимагає пильного вивчення та вирішення.

Нам потрібно працювати разом, щоб створити безпечне й рівноправне суспільство для всіх людей, де жоден партнер не буде змушений терпіти насильство та страх.

Підбір фахівця

Щоби проконсультуватися з психологом щодо емоційного насильства, звертайтеся до мене напряму через указані в профайлі контакти або підберіть фахівців відповідно до психологічної проблематики у спеціальному розділі Простору Психологів