Нейропсихолог

Нейропсихолог

Згідно зі загальноприйнятим визначенням — нейропсихологами називаються фахівці, які спеціалізуються на дослідження та лікуванні пов’язаних з роботою головного/спинного мозку психічно-функціональних порушень.

На практиці, найчастіше нейропсихологами стають клінічні психологи, які мають належну освітню підготовку та пройшли клінічну практику в таких галузях як неврологія, психопатологія, психіатрія тощо

В широкому розумінні, нейропсихологи допомогають пацієнтам із різного роду емоційно-поведінковими змінами та нейро-психологічними розладами, зокрема:

Зазвичай, у процесі визначення індивідуальних програм лікування психологічних розладів, що пов’язані зі збоями мозкової діяльності — нейропсихологи тісно співпрацюють з таким лікарями як невролог та психіатр.

Найчастіше, у вільний від роботи над науковими дослідженнями час — нейропсихологів можна знайти у державних/приватних клініках, центрах нейро- та класичного реабілітації або записавшись на консультацію

Нейропсихологічні підходи
Картинку адаптовано звідси

Нейропсихологічні підходи

Практика роботи нейропсихологів передбачає знання і навички застосування одного чи усіх трьох спеціалізованих підходів: експериментальної і клінічної нейрофізіології та конективізму

Під експериментальною, коротко кажучи, мається на увазі науково-дослідницька робота, результати якої дозволяють покращувати розуміння зв’язків між нейроанатомією та психікою.

Характеризуючи клінічну нейрофізіологію, передовсім треба згадати нейрофізіологічну діагностику, результати якої уможливлюють оцінку та прогнозування міри відновлюваності когнітивних функцій внаслідок мозкових травм.

Нарешті, конективізм, базовий принцип якого полягає в тому, що психічні явища можна описати взаємопов’язаними (нейро)мережами простих і часто однакових одиниць, форма з’єднань і блоків якої, щоправда, може відрізнятися від моделі до моделі. Наприклад, одиниці в такій нейромережі можуть представляти нейрони, а з’єднання – синапси, як у людському мозку.

Розбіравшися в загальному із підходами, які знають та, залежно від індивідуальних особливостей пацієнтів — застосовують на практиці нейропсихологи, перейдемо до посутнього опису методів.

Нейропсихологічні методи

Власне, за великим рахунком, прийнято їх поділяти на дві основні групи: теоретичні та практичного характеру.

Нейропсихологічні методи
Картинку адаптовано звідси

Теоретичні нейропсихологічні методи

У контексті теоретичних методів роботи фахівців-нейропсихологів, необхідно розкрити три аспекти — порівняльно-анатомічного дослідження, подразнення і руйнування.

  • Порівняльно-анатомічний метод прикметний тим, що допоміг з’ясовути засадничі закономірності мозкової роботи, будову кори великих півкуль, але вивчити функції тих чи інших структур ним було складно.
  • Метод подразнення, який передовсім характеризується суттєвими обмеженнями морально-фізичного характеру:
    • передбачає як пряме, так і непряме механічне або електрично-струмове подразнення головного мозку
    • виявляє зміни електричної активності ділянок мозку в результаті впливу певних природних факторів (електроенцефалограма)
  • Метод руйнування (або вимикання), значною мірою, полягає в спостереженні за постраждалим після нейрохірургічних операцій або мозкових травм та дозволяє розрізнити незворотні руйнування та оборотні порушення його роботи

Практичні нейропсихологічні методи

У практичній діяльності нейропсихологів найчастіше використовується метод синдромного аналізу (батарея методів Лурії) або, посутньо — низку тестів, об’єднаних в комплекс, яка дозволяє оцінити стан всіх основних вищих психічних функцій за різними параметрами основних пізнавальних процесів, довільних рухів та/або дій

Це, зокрема, дозволяє проводити високоточну нейропсихологічну діагностику мовлення, мислення, письма, лічби, пам’яті тощо.

Інше застосування синдромного аналізу стосується пошуку рішень проблеми шкільної дезадаптації, адже цей метод здатний визначити як наявність чи відсутність, так і стратегію можливого лікування мозкових дитячих дисфункцій при неуспішності в школі тощо.

Що, практично, може бути оптимально поєднано у спеціально розроблених нейропсихологами програмах індивідуально підібраних для пацієнтів заходів, одним і основних серед яких є нейропсихологічна корекція або реабілітація.

Нейропсихологічна корекція або реабілітація

Нейропсихологічною корекцією (діти) або реабілітацією (дорослі) — називають спеціально розроблювані і втілювані комплекси занять, тренувальних вправ, прийомів, технік тощо, які спрямовані на виправлення/відновлення нормального функціонування порушених нейро-психологічних процесів.

На такого роду сеансах — нейропсихологи спільно із пацієнтами виконують індивідуально підібраний комплекс заходів упливу на структуру порушеної чи недосформованої функції.

Наприклад, якщо підліток погано вчиться в школі, а нейропсихолог з’ясовує, що розвиненість зорової пам’яті у цього підлітка вища за середню — це дає можливість навчити дитину застосовувати спеціальні методики, прийоми, вправи, тренування тощо.

Нейропсихологічна корекція або реабілітація
Картинку адаптовано звідси

Треба тагож наголосити, що непоінформованим батькам може інколи здаватися, що підхід нейропсихологів до занять із дитиною чудернацький, скажімо навчаючи лічби роботою з м’ячем, яка начебто не відноситься до математичних проблем.

Проте, в нейропсихології — це пов’язано безпосередньо, адже спеціальні вправи із м’ячем чудово тренують функцію програмування, яка широко використовується при вирішенні різноманітних обчислень тощо

Наостанок, для формування ще більш повної картини корисності і необхідності своєчасного звернення до нейропсихологів, залишилося лише предметно перелічити і кількома словами охарактеризувати симптоми, покази чи причини такої дії.

Симптоми звернення до нейропсихолога

Перш за все, ознаки доцільності своєчасного звернення саме до нейропсихолога доречно розділити на дитячі та дорослі, причому доволі обширний перелік перших буде одразу нижче, а щодо других — їх усіх можна узагальнити як будь-які травми чи ушкодження мозку.

Оскільки “діти — квіти життя“, звертатися до нейропсихологами варто, коли дитина:

Прийнявши рішення звернутися до нейропсихолога, варто також урахувати, що після консультації, можливо, потрібно буде пройти одне із діагностичних обстежень, результати яких можуть бути інтерпретовані фахівцями для розробки шляху подолання порушень роботи мозку.

Нейпропсихологічні обстеження
Картинку адаптовано звідси

Нейропсихологічні обстеження

На практиці, крім психологічних тестів, найчастіше нейропсихологи призначають пацієнтам одне із чотирьох медично-діагностичних обстежень: ЕЕГ, МРТ, КТ або ПЕТ. Тому доречно додати кілька слів ще про нейпропсихологічні аспекти корисності кожного із них

Нейропсихологічні аспекти ЕЕГ

Електроенцефалограма вважається корисним нейропсихологічним інструментом тому, що унаочнивши електричну активність мозку — нейропсихологи можуть виявляти специфічні частоти, ритми та хвилі, щоби вставновлювати їх кореляції із певними психічними станами та/або когнітивними процесами.

Іншими словами, фахова розшифровка показників ЕЕГ дозволяє нейропсихологу осягнути як індивідуальний мозок реагує на характерні подразники і опрацьовує інформацію, а відтак наблизитися до виявлення аномалій, що можуть свідчити про наявність патологічних явищ.

Нейропсихологічні аспекти МРТ

Магнітно-резонансна томографія або МРТ використовується для діагностики, моніторингу та дослідження головного мозку і часто розглядається фахівцями — ключовом нейропсихологічним обстеженням, позаяк його результати наочно виявляють структурні зміни мозку внаслідок яких виникають порушення мовлення, мислення, пам’яті тощо

Результати МРТ-обстеження головного мозку часто використовуються нейропсихологами для покращення розуміння причин виникнення та механізмів дії розладів психіки та патологічних процесів.

Визначення ділянок мозку, що активуються упродовж рішення певних завдань чи проблемних ситуацій — дають змогу нейропсихологам зрозуміти індивідуальні нюанси функціональної анатомії головного мозку та використати це при розробці необхідної терапії.

Нейропсихологічні аспекти КТ

Як порівняно із МРТ швидший і так само неінвазивний метод діагностики головного мозку — комп’ютерна томографія може забезпечити нейропсихологів перерізними зображеннями, які використовуються для моніторингу змін та/або дослідженнями мозкових травм, змін тощо

Позитронно емісійна томографія у нейропсихології
Картинку адаптовано звідси

Нейропсихологічні аспекти ПЕТ

Позитронно-емісійна томографія або ПЕТ використовується нейропсихологами у випадках, коли для діагностики, моніторингу чи дослідження необхідно візуалізувати роботу мозку в реальному часі, що може бути особливо корисним для вивчення механізмів роботи мозку, які відбуваються в процесах:

  • замап’ятовування,
  • фокусування уваги,
  • виявлення тих чи інших емоцій,
  • характерних проявів когнітивних функцій,
  • тощо

ПІДСУМКИ

Нейропсихологи — це вузькоспеціалізовані фахівці з психічного здоров’я теоретична підготовка та практична діяльність яких базуються на нейрофізіологічних підходах і методах та значною мірою пов’язана з неврологією та/або психіатрією.

Допомога нейропсихолога буває потрібна/корисна/визначальна як у дитячому, так і дорослому віці, причому за участі дітей та підлітків цей процес називається нейропсихологічна корекція, а із дорослими — реабілітація.

Звертатися до нейропсихолога потрібно як у випадку різноманітних пошкоджень мозку, так і при низці інших ознак, які тією чи іншою мірою — свідчать про недоліки функціонування як окремих ділянок, чи півкуль, так і головного мозку в цілому

Підбір фахівців

Щоби проконсультуватися з нейропсихологом щодо шляхів подолання актуальної для вас чи ваших близьких проблематики, особливо, якщо вищевказана інформація видалася вам зрозумілою — звертайтеся безпосередньо до мене через контакти в профайлі на веб-платформі

Альона Шмига, психотерапевтка
Клік на картинці відкриває профайл

Або підберіть фахівців, експертиза і підготовка яких максимально відповідна актуальним симптомам, запитам, темам, скаргам, цінам, методам тощо у спеціальному розділі Простору Психологів скориставшись алгоритмом “націлювання експертизи”

Автор