Скептичний тип особистості

Узагальнені з урахуванням практичного досвіду відомості про скептичний тип особистості у "Психоенциклопедії"

У загальному розумінні, скептицизм – це настанова на пильне перевіряння доказів перед тим, як зробити висновок, довіритись комусь або прийняти певне рішення.

Скептичні риси (підозріливість) були віднесені німецьким психіатром К. Леонгардом до ознак застряглого типу акцентуацій характеру (особистості) .

Скептики схильні до необґрунтованого недовір’я до інших людей та джерел інформації, можуть піддавати сумнівам навіть цілком очевидні факти, особливо якщо ті йдуть у розріз із їхніми переконаннями чи інтересами.

Психологічні аспекти скептичного типу особистості включають:

  • Попри те, що піддають сумніву дії, спонуки інших людей чи правдивість певної інформації, не означає, що володіють вищим за пересічний рівнем критичного мислення. Часто це лише впертість та підозрілість.
  • Сумніви у аргументах, особливо якщо ті не підтверджені науковими дослідженнями.
  • Повільне ухвалення відповідальних рішень, зокрема, у сфері кар’єри.
  • Шукають обґрунтованість: ретельно перевіряють отриману чи почуту інформацію, шукають факти, які б могли її підтверджувати чи спростувати.
  • Часто мають труднощі у побудові та підтримці теплих, довірливих стосунків з іншими.

ПСИХОЛОГІЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ

Одним з емпіричних досліджень скептицизму є експеримент, проведений Джеромом Каганом (Jerome Kagan) та Полом Екманом (Paul Ekman), з метою з’ясування особливостей реакції людей на певні стимули.

У ньому брали участь люди з різним рівнем скептицизму, які дивилися на відео з різними емоційними виразами обличчя інших осіб.

Науковці зафіксували реакції досліджуваних осіб на ці стимули та зробили висновки про те, як рівень скептицизму впливає на сприйняття емоцій в інших людях – скептики виявились більш недовірливими, виявляли ознаки труднощів із емоційним інтелектом.

Інший експеримент, що стосується скептичного типу особистості, був проведений соціальним психологом Лі Уоллстоном.

У своєму дослідженні Уоллстон вивчав, як ставлення людей до стереотипів впливає на їхнє сприйняття інших людей.

Він з’ясував, що скептики частіше відмовляються вірити в стереотипи, а отже, їхня поведінка менше залежить від них.

Також можна згадати експерименти, що стосуються скептичного мислення, проведені соціальним психологом Джоном Крумболцом (John Krumboltz).

У своїх дослідженнях Крумболц  дослідив як різні типи мислення впливають на успішність в кар’єрі. Він з’ясував, що скептики частіше досягають успіху в кар’єрі, оскільки більш критично ставляться до інформації та намагаються всебічно обдумати вхідні дані.

ПСИХОЛОГІЧНА РОБОТА ЗІ СКЕПТИКАМИ

Основні завдання психологічної допомоги людині із вираженим скептицизмом полягають у зменшенні ступеня її недовіри, критичності до інших та світу, розвиткові відкритості до нових ідей, людей та досвіду, покращенні емоційного інтелекту.

Одним з ключових етапів роботи зі скептичним типом особистості є допомога людині в усвідомленні того, що скептицизм може заважати її розвитку, міжособистісним стосункам, тому необхідно навчитися розпізнавати і контролювати власні схильності до критичного мислення, тренувати позитивне сприйняття дійсності тощо

Важливо, аби скептик усвідомив, що не може достеменно знати усі думки та спонуки інших, тому не варто вдаватися до каузальної атрибуції.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “дитячий психолог”, “коуч” і “психотерапевт” тощо

Універсальний і простий алгоритм націлювання експертизи у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності