Втрата і горе — це універсальні та дуже індивідуальні процеси, які людина переживає по-своєму.
Сучасна психологія пропонує підходи, які допомагають краще зрозуміти, підтримати та адаптувати людину, що стикається з втратою, і дати їй змогу повернутися до повноцінного життя
Втрата і горе — це глибокі емоційні стани, пов’язані з переживанням болю через втрату, і вони є важливими темами в сучасній психології.
Під втратою розуміють будь-яке значиме з точки зору особистості зникнення або позбавлення чогось важливого.
Це може бути не лише смерть близької людини, про яку найчастіше йдеться в контексті втрати, але і ширший спектр життєвих обставин.
В широкому розумінні, втрата охоплює всі випадки, коли людина відчуває емоційну пустоту чи розрив у зв’язку зі звичним світом або життєвими обставинами.
У сучасній психології горе розглядається як складний і багатоступеневий процес переживання втрати, який потребує часу і певних внутрішніх зусиль для адаптації.
Далі у цій статті я охарактеризую психологічну проблематику втрати і горя через призму сучасної теорії та з урахуванням місткого досвіду надання фахової допомоги клієнтам, які звертаються з відповідними запитами.
Сучасне розуміння втрати у психології
Сучасне розуміння втрати в психології підкреслює, що втрата — це не тільки болючий досвід, але й процес адаптації та трансформації.
Втрата може стосуватися не лише смерті близької людини, але й розлучення, втрати роботи, здоров’я, звичного способу життя чи важливих життєвих очікувань.
Ці різноманітні види втрати можуть викликати різні емоційні та поведінкові реакції, які потребують розуміння та підтримки.
Зокрема, на мою думку варто окремо зазначити про такі аспекти як індивідуальність переживання втрата, модель двох процесів горя, потстравматичне зростання, континуум горя та затяжне горе.
Індивідуальність переживання втрати
Важливість підкреслюється на тому, що кожна людина має свій унікальний спосіб переживати втрату.
Модель “п’яти етапів горя” (заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття) є лише орієнтиром, і кожна людина може проходити через етапи по-своєму, з можливими поверненнями назад або пропуском певних стадій.
Модель двох процесів горя (Dual Process Model)
Маргарет Штробе та Хенк Шут запропонували модель, яка вказує, що людина балансує між переживанням втрати (наприклад, печаль, спогади про втрачене) і адаптацією до нового життя (налагодження нових зв’язків, розробка нових життєвих цілей).
Це природний процес, який допомагає людині відновлюватися та пристосовуватися до нових обставин.
Посттравматичне зростання
Втрата, хоч і болісна, може стати стимулом для особистісного зростання.
Багато людей після пережитої втрати переосмислюють свої життєві цінності, відчувають більшу вдячність за життя, прагнуть до більш глибоких і значущих відносин або змінюють свій спосіб життя.
Підхід до “континууму горя”
Сучасні підходи не розглядають горе як процес із чітко визначеним початком і кінцем. Горе часто повертається у вигляді спогадів або реакцій на певні дати чи події навіть після тривалого часу, але з меншою інтенсивністю.
Цей підхід наголошує, що горе може бути інтегрованим у життя людини, стаючи частиною її життєвого досвіду.
Затяжне або ускладнене горе
У деяких випадках процес горя може набувати патологічного характеру, при якому людина не може адаптуватися і повернутися до нормального життя.
Це може виникнути через раптову або травматичну втрату, відсутність підтримки або глибокий емоційний зв’язок із втраченим і в таких випадках необхідна професійна психологічна допомога.
Різновити втрат у психології
У психології виділяють різні типи втрат, кожен з яких може мати особливий вплив на людину та вимагати специфічних підходів до подолання.
Втрата може бути не лише фізичною, але й символічною, і її вплив залежить від значення, яке людина надає втраченому, а основні різновиди втрат, що розглядаються в психології, на мою думку, такі:
- Втрата близької людини
- Втрата здоров’я
- Втрата роботи чи соціального статусу
- Символічна втрата
- Втрата через життєві зміни
- Втрата внаслідок травматичних подій
- Екзистенційна втрата
- Втрата через зміну ролей в сім’ї
Далі кілька слів про кожен різновид, адже це корисно для формування у читачів коректного загального уявлення.
Втрата близької людини
Смерть близького родича або друга. Цей тип втрати є одним із найболючіших і зазвичай супроводжується глибоким горем.
Переживання може включати відчуття смутку, тривоги, гніву і навіть почуття вини.
Втрата через розлучення чи розрив стосунків. Втрата романтичних стосунків також викликає глибоке емоційне потрясіння і може призводити до відчуття самотності, низької самооцінки та депресії.
Втрата через еміграцію або переїзд. Розлука з близькими через зміну місця проживання також може викликати горе, адже людина втрачає близький контакт і підтримку.
Втрата здоров’я
Фізична інвалідність або хронічне захворювання. Люди, які втратили здатність повноцінно функціонувати через хворобу або травму, можуть відчувати втрату своєї попередньої ідентичності, свободи руху, а також відчуття цінності життя.
Психічні розлади. Люди з психічними розладами також можуть відчувати втрату контролю над своїм життям, втрачене почуття безпеки та стабільності.
Втрата роботи чи соціального статусу
Звільнення або вихід на пенсію. Втрата роботи, особливо якщо це було несподівано, може викликати відчуття непотрібності, втрату мети та соціальної підтримки, яку людина мала на робочому місці.
Зміна соціального статусу. Втрата соціального статусу або зниження рівня доходів також можуть викликати емоційне потрясіння і впливати на самооцінку.
Символічна втрата
Втрачений ідеал або життєва мета. Це може стосуватися розчарувань у кар’єрі, втрачених амбіцій, провалу в реалізації важливих життєвих планів, що може викликати відчуття розбитості, смутку і навіть кризи ідентичності.
Втрата уявлень про себе. Людина може зіткнутися з кризою ідентичності, коли втрачає частину себе, наприклад, коли дізнається про значні зміни у власному здоров’ї або характері.
Втрати через життєві зміни
Пов’язані з батьківством. Після народження дитини батьки можуть відчувати втрату своєї колишньої свободи та часу для себе, навіть попри позитивні емоції, пов’язані з народженням дитини.
Через зміну місця проживання. Переїзд, особливо в іншу країну або інше місто, означає втрату звичного середовища, кола друзів, і часто викликає відчуття ностальгії за минулим життям.
Спричинені зміною соціальних зв’язків. Наприклад, зміна школи, університету або розрив із друзями можуть викликати відчуття втрати, оскільки людина залишає своє звичне середовище та близьких.
Втрати внаслідок травматичних подій
Травма, пов’язана з катастрофою або війною. Люди, які стали свідками чи учасниками травматичних подій, можуть переживати втрату відчуття безпеки, втрату віри у світ, а також можуть втратити близьких людей у цих подіях.
Жертви насильства чи злочинів. Ті, хто пережили фізичне або емоційне насильство, можуть відчувати втрату довіри, самоцінності, а також відчуття контролю над своїм життям.
Екзистенційна втрата
Втрачена віра або сенс життя. Іноді люди переживають втрату смислу життя або віри у вищі сили, що може викликати екзистенційну кризу та почуття безвиході.
Страх смерті та неминучість втрат. Багато людей переживають страх втрати близьких або власної смерті, що також може викликати стан горя, навіть без фактичної втрати.
Втрати, пов’язані зі зміною ролей у сім’ї
“Порожнє гніздо”. Батьки можуть відчувати втрату, коли діти залишають дім, і відчуття порожнечі стає домінуючим.
Догляд за старшими родичами. Зміна ролі у сім’ї, коли дорослі діти стають опікунами своїх батьків, може також бути переживанням втрати.
Підходи до роботи з втратою в сучасній психології
На мою думку, серед розмаїття підходів сучасної психології до роботи з втратою, варто одразу виокремити психотерапевтичну та соціальну підтримки, терапію на основі сенсу, ритуали і символічні дії та інтеграцію горя в життя.
Психотерапевтична підтримка
Психотерапія може надати безпечне середовище для вираження емоцій, переживання горя та пошуку нових життєвих смислів.
Різні підходи, такі як когнітивно-поведінкова терапія, терапія прийняття та зобов’язання (ACT) і психодинамічна терапія, допомагають людині адаптуватися до втрати.
Соціальна підтримка
Психологічні дослідження підкреслюють важливість соціальної підтримки в процесі переживання горя.
Підтримка сім’ї, друзів, а також участь у групах підтримки може значно полегшити процес адаптації.
Ритуали та символічні дії
Ритуали, такі як прощання, поминальні обряди чи символічні акти (наприклад, висадка дерева або написання листа), допомагають людині завершити розрив із втраченим і надати цій події символічний сенс.
Терапія на основі сенсу
Цей підхід передбачає допомогу людині в пошуку нового сенсу в житті після втрати.
Люди, які знаходять способи зробити втрачене важливим (наприклад, через благодійну діяльність, мистецтво або допомогу іншим), часто краще адаптуються до свого стану.
Інтеграція горя в життя
Мета сучасного підходу до роботи з горем не обов’язково полягає в тому, щоб «забути» або повністю «подолати» втрату.
Скоріше, це інтеграція пам’яті та почуттів, пов’язаних із втратою, у повсякденне життя, що дозволяє продовжувати жити далі, зберігаючи при цьому зв’язок із минулим.
Етапи переживання горя
Більшість сучасних моделей горя описують його як процес, що проходить через певні етапи, хоча кожна людина може переживати їх індивідуально.
Найбільш відомою є модель п’яти етапів, запропонована Елізабет Кюблер-Росс:
- Заперечення: Людина не може повірити у втрату і відмовляється прийняти реальність події. Це природний захисний механізм, що захищає психіку від надмірного болю.
- Гнів: Переживання гніву та роздратування, іноді спрямоване на інших людей, обставини чи навіть на саму себе.
- Торг: Прагнення знайти спосіб повернути втрачене, бажання «переговорів» з долею чи вищими силами.
- Депресія: Період глибокої печалі, коли людина усвідомлює втрату і переживає її найбільш гостро.
- Прийняття: Останній етап, коли людина поступово приймає втрату та починає адаптуватися до життя без втраченого.
Сучасні підходи до розуміння горя
Сьогодні психологія розглядає горе не лише як лінійний процес, але і як індивідуальний досвід, який може мати зигзагоподібний або навіть циклічний характер.
Наприклад, уже згадувана вище модель двох процесів горя (DPM, Dual Process Model), запропонована Маргарет Штробе та Хенком Шутом, виділяє два аспекти:
- Орієнтована на втрату активність: Це переживання емоцій, безпосередньо пов’язаних із втратою (печаль, самотність, спогади про втрату).
- Орієнтована на відновлення активність: Зосередженість на відновленні, адаптація до нових умов життя, створення нових зв’язків і пошук нового сенсу життя.
Ця модель підкреслює необхідність балансування між переживанням втрати і рухом до відновлення, адже процес переживання втрати може варіюватися залежно від різних факторів:
- Тип втрати: Втрата близької людини, стосунків, роботи чи здоров’я викликає різні емоційні реакції.
- Індивідуальні особливості: Вік, стать, попередній життєвий досвід і стресостійкість впливають на те, як людина сприймає і справляється з горем.
- Соціальна підтримка: Наявність друзів, сім’ї та суспільної підтримки може значно допомогти у процесі адаптації.
- Культура та релігія: Різні культури та релігійні переконання пропонують свої уявлення про смерть і втрату, що впливає на сприйняття горя.
Іноді процес горя може затягуватися або мати патологічний характер, що призводить до затяжного або ускладненого горя.
Це стан, при якому людина не може адаптуватися до втрати, і симптоми горя залишаються інтенсивними протягом тривалого часу, відтак саме психотерапія стає ключовою умовою для допомоги у відновленні.
Роль психотерапії в роботі з горем
Як переконливо доводить фахова практика, психотерапія може допомогти людині, яка переживає горе, справитися з інтенсивними емоціями та знайти спосіб адаптації до нових життєвих умов.
Основні підходи до роботи з горем в сучасній психотерапії передбачають застосування таких методів як:
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Допомагає опрацювати негативні думки та розвинути здорові способи адаптації.
- Терапія прийняття і зобов’язання (Acceptance and Commitment Therapy): Навчає прийняттю важких емоцій і фокусуванню на життєвих цінностях.
- Психодинамічна терапія: Допомагає виявити глибинні емоційні конфлікти, пов’язані з втратою.
- Сімейна терапія: Дозволяє сім’ї спільно справлятися з переживанням горя і підтримувати один одного
- тощо
Підсумки
Втрата і горе — це універсальні та дуже індивідуальні процеси, які людина переживає по-своєму.
Сучасне розуміння втрати в психології змістилося від сприйняття горя як проблеми, яку потрібно «подолати», до сприйняття як природного процесу адаптації та особистісного розвитку.
Переживання горя стало трактуватися як тривалий, індивідуальний процес, який може включати періоди важких емоцій, але також і можливості для зростання, переосмислення життєвих цінностей і зміцнення відносин.
Кожен тип втрати — унікальний досвід, і сучасна психологія пропонує індивідуальний підхід до підтримки людей, які переживають різні втрати та застосовує особливі підходу в адаптації:
- Фізичні втрати часто потребують реабілітації та допомоги в адаптації до нового способу життя.
- Соціальні та кар’єрні втрати вимагають переосмислення життєвих цінностей і, можливо, встановлення нових життєвих цілей.
- Екзистенційні втрати потребують глибшого внутрішнього осмислення та переоцінки життєвих поглядів.
Важливо враховувати значення втрати для конкретної людини, її життєвий контекст, а також соціальні ресурси, що є доступними для підтримки.
Сучасна психологія розглядає горе як не тільки процес відновлення, але й як можливість особистісного зростання.
Це концепція посттравматичного зростання, коли людина після пережитої втрати починає переосмислювати своє життя, знаходити новий сенс і цінності.
Підбір фахівців
Щоби проконсультиватися з фахівцем щодо актуальної для вас чи ваших близьких втрати і/або горя, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців відповідно до проблематики у спеціальному розділі “Простору Психологів”
