Етичні (або моральні) цінності особистості – це внутрішні переконання та принципи, які слугують критеріями визначення, що є правильним і морально прийнятним у мисленні та поведінці людини.
Моральні цінності можуть відрізнятися в людей залежно від їхнього віку, сімейного виховання, соціального статусу, культурного середовища, релігійної та ідеологічної приналежності, життєвого досвіду та ієрархії індивідуальних цінностей.
До найбільш універсальних етичних цінностей, які визнають більшість людей, належать:
- чесність
- справедливість
- повага до інших
- патріотизм
- свобода
- вірність
- милосердя та гуманізм
Індивідуальні прерогативи у питанні етичних цінностей проявляються у поведінці людини в різних сферах її життя – сім’ї, роботі, дружбі, громадській або політичній діяльності тощо.
Зазвичай люди віддають перевагу у спілкуванні та взаємодії людям з подібними до їхніх етичними цінностями.
ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНИХ ПЕРЕКОНАНЬ
Етичні цінності формуються у результаті складної взаємодії багатьох факторів (сімейне виховання, культурні традиції, релігія, освітній процес, досвід життя та спілкування з іншими).
Основним джерелом формування моральних цінностей та установок людини є сім’я.
Батьки, опікуни та інші близькі люди передають свої етичні переконання дітям у процесі виховання, встановлюючи правила поведінки та роз’яснюючи, що є морально прийнятним.
У підлітковому віці (11-15 р.) дитина є особливо сенситивною до переймання моральних цінностей однолітків та інфлюенсерів (блогери, відомі актори, музиканти, спортсмени тощо), літературних та кіноперсонажів.
Культурне середовище, традиції та релігія чинять вплив на свідомість людини, схиляючи її до переймання загальноприйнятих у них моральних норм та правил поведінки.
Найбільший вплив з цього джерела соціалізації відчувають особи, для яких важливими є індивідуальні цінності консерватизму (збереження, стабільності).
Освітні заклади та навчальні програми також відіграють помітну роль у формуванні етичних цінностей.
Шкільна програма може включати дисципліни, присвячені етиці, а також виховувати через такі дисципліни як історія, література, природознавство чи медіа грамотність.
Позитивне або негативне підкріплення різних вчинків дитини через емоційні реакції однокласників та учителів, а також систему оцінювання, також сприяють засвоєнню або відкиданню певних зразків мислення чи самовираження.
ТЕОРІЯ МОРАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Л.КОЛЬБЕРГА
Американський психолог другої половини ХХ ст. Лоуренс Кольберг визначив три стадії формування моральних уявлень в онтогенезі людини, які приходять на зміну одна одній.
- Передконвенційна (доморальна)
- Конвенційна (нормативна)
- Післяконвенційна (автономної моралі)
Водночас трапляється, що впродовж життя людина не переходить до наступного рівня, так і залишаючись на першій чи другій сходинці.
Це ускладнює її продуктивну комунікацію з іншими, особливо якщо партнер по взаємодії знаходиться на вищому за неї рівні розвитку моральних суджень.
На передконвенційному рівні моралі (4-10 років) дитина, не замислюючись, переймає моральні переконання батьків, вчителів та близького оточення.
Дотримання моральних приписів у цей час пов’язане не і з розумінням їх важливості, а є зовнішньо мотивованим через покарання за порушення правил або похвалою, винагородою за дії у згоді з ними.
На конвенційному рівні морального розвитку (10-13 років) людина готова дотримуватись традиційних моральних стереотипів, загальноприйнятих у середовищі її існування соціальних норм, із позиції конформізму, через бажання подобатися іншим, а також через усвідомлення важливості законів та порядку.
На цьому рівні людина не здатна створити власну систему етичних цінностей, а лише відтворює типові соціальні шаблони.
Однією з причин є недостатня гнучкість, особистісна зрілість та когнітивна здатність враховувати усі можливі сторони морально-етичної ситуації.
На жаль, значна кількість дорослих людей залишається на цьому рівні «правил і порядку» упродовж усього життя.
Постконвенційний рівень морального розвитку включає 2 стадії (після 14 р.).
На першій стадії мораль опирається на визнання етичних принципів, які пов’язані з інтересами більшості людей та заслуговують на прийняття задля того, щоб добре було усім.
Найвищими цінностями визнається життя людини, індивідуальні права та справедливість.
На завершальному етапі формуванні моральних суджень людина приходить до усвідомлення та прийняття того, що люди дотримуються різних цінностей і поглядів та що це є нормою.
Людина, що досягла постконвенційного рівня моралі розуміє, що більшість цінностей, норм і правил є відносними. Попри це їх варто дотримуватись задля гармонійного існування соціуму.
Цінностями, що потребують особливої опіки, визнаються життя і свобода.
Показником того, що людина досягла пост конвенційного рівня є створення людиною власної етичної системи та повага до моральних цінностей інших.
Серед чинників, що сприяють розвиткові самостійних етичних принципів, вирізняються регулярна моральна рефлексія, ревізія цінностей, теоретичне осмислення абстрактних цінностей, відкритість новому досвіду та активна життєва позиція.
ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА
У житті досить часто виникають внутрішні або зовнішні конфлікти, котрі породжуються різницею в етичних переконаннях.
Нерідкість ситуації, коли моральні цінності особистості не збігаються із переконаннями середовища, у якому вона перебуває постійно чи тимчасово.
Психолог або психотерапевт можуть допомогти:
- Розібратися із такими конфліктами через виявлення першопричин, невірних установок
- Спланувати адаптивніші способи реагування та поведінки в умовах необхідності здійснення вибору між варіантами, що суперечать певним етичним переконанням.
Корисним може видатися психологічне консультування для інтернаціональних пар, особливо у питаннях виховання дітей.
Окрім цього, часто психологічної допомоги потребує людина, що застрягла у стані невизначеності та виказує ознаки депресивного або тривожного розладів, пов’язаних із питанням моральних принципів.
Наприклад, деколи людині складно зрозуміти, чи їй варто відстоювати свої інтереси та переконання, чи доречно пристати на умови інших.
Тоді психолог допомагає знайти оптимальний варіант, який би не був обтяжливим для клієнта та оточення.
Інколи працівники певної організації звертаються за психологічною допомогою через посталі перед ними етичні дилеми.
Наприклад, коли індивідуальні етичні цінності конфліктують з інтересами організацій чи екоцінності борються із прагненням заощадити під час виробництва, аби заробити більше грошей, навіть якщо це може шкодити довкіллю чи споживачам.
Психологічне консультування та психотерапія будуть ефективними, коли в особистості несформовані належним чином етичні цінності, або ж вони потребують корекції.
ПІДБІР ФАХІВЦІВ
У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “психотерапевт”, “дитячий психолог” і “підлітковий психолог” тощо
Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи“ у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо
Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:
- неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
- позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності
