Консультація екзистенційного психотерапевта

У сучасному світі, де все має бути швидким і зрозумілим, екзистенційна психотерапія пропонує щось зовсім інше: шлях до глибинного розуміння себе та свого місця у світі.

Це не про швидке усунення симптомів, а про пошук сенсу, свободи та справжнього зв’язку з власним життям. Тож як виглядає консультація з екзистенційним терапевтом?

Консультація з екзистенційним терапевтом – це автентичний діалог, що відбувається у безпечному та неупередженому просторі.

Це не схоже на медичний огляд, де лікар шукає “хворобу”.

Натомість, це подорож у ваш внутрішній світ, де ви разом із терапевтом досліджуєте універсальні екзистенційні теми: сенс життя, свобода, відповідальність, самотність, смерть.

Консультація з екзистенційним терапевтом зосереджується на універсальних та неминучих даностях людського буття: смерть, свобода, відповідальність, самотність (екзистенційна ізоляція) та безсенсовність.

Вони можуть спричиняти глибинну тривогу; завдання – помітити їхній вплив і знайти власні відповіді.

На консультації терапевт допомагає клієнту усвідомити ці даності та знайти свою унікальну відповідь на них.

Клік на картинці відкриває профайл у новій вкладці, звертайтеся!

Феноменологічний підхід на консультації

Феноменологічний підхід на консультації з екзистенційним психотерапевтом є основним методом роботи.

Його суть полягає в безпосередньому дослідженні суб’єктивного досвіду клієнта без упереджень та інтерпретацій.

Це означає, що терапевт не намагається пояснити, “чому” клієнт почувається так, а прагне зрозуміти, “як” він це переживає, фокусуючись на його внутрішньому світі.

Призупинення суджень (епохе): Терапевт “відкладає” власні знання, теорії та припущення, щоб повніше зануритися у ваш світ. Це не ігнорування біографії чи медичних даних, їх просто тимчасово відсувають, аби спочатку побачити як ви переживаєте досвід. Це створює безпечний простір, де клієнт може відкрито висловлювати свої думки та почуття, не боячись осуду.

Фокус на “тут і тепер”: Замість аналізу минулого, терапевт зосереджується на тому, що відбувається в теперішньому моменті. Це допомагає клієнту усвідомити свої почуття та реакції, що виникають під час сесії.

Відкриті запитання: Терапевт ставить питання, що спонукають до опису досвіду, а не до його пояснення. Наприклад, замість “Чому ви злитеся?” він може запитати: “Як це для вас? Де це відчувається в тілі? Що ви помічаєте, коли говорите про це?”

Використання цього підходу дозволяє терапевту не тільки зрозуміти клієнта, а й допомогти йому самому усвідомити свої почуття, що є першим кроком до змін.

Діалог на консультації екзистенційного психотерапевта

Діалог на консультації з екзистенційним психотерапевтом є ключовим інструментом, що допомагає клієнту усвідомити свою свободу та відповідальність.

Це не просто обмін інформацією, а справжня, автентична зустріч, де терапевт є партнером у пошуку сенсу.

Діалог в екзистенційній терапії зосереджений на теперішньому моменті та феноменологічному досвіді клієнта.

Замість аналізу минулого, терапевт зосереджується на тому, що відбувається тут і зараз, допомагаючи клієнту усвідомити свої почуття та власну свободу вибору.

Терапевт утримується від готових рішень; його пояснення носять психоосвітній характер лише тоді, коли це підтримує вашу автономію і прояснює вибір тут-і-тепер.

Етапи консультації екзистенційного психотерапевта

На практиці, консультація не має жорсткого сценарію, але зазвичай можна виділити кілька фаз:

  • Дослідження та усвідомлення. Ви починаєте з розмови про те, що вас турбує. Терапевт допомагає вам усвідомити, що саме стоїть за вашою проблемою: можливо, це страх відповідальності, відчуття порожнечі чи нездатність знайти сенс.
  • Прийняття та відповідальність. На цій фазі ви усвідомлюєте, що маєте свободу вибору та відповідальність за своє життя. Це може бути складно, але саме це усвідомлення є ключем до змін.
  • Інтеграція та дія. Ви починаєте застосовувати нові знання у своєму житті, роблячи свідомий вибір, який відповідає вашим справжнім цінностям.

Дослідження та усвідомлення на консультації екзистенційного терапевта

Дослідження та усвідомлення – це перший і фундаментальний етап консультації з екзистенційним психотерапевтом.

На цій фазі терапевт створює безпечний простір, де клієнт може відкрито досліджувати свій внутрішній світ, а головне усвідомити свої екзистенційні конфлікти.

Екзистенційний терапевт на цьому етапі виступає як провідник, що допомагає клієнту зрозуміти, що його переживання, наприклад, тривога чи відчуття безвиході, не є просто симптомами, а, можливо, відображають глибинні екзистенційні питання.

На цьому етапі використовуються обидва ключові методи роботи:

Феноменологічний підхід. Терапевт допомагає клієнту описати та дослідити його унікальний досвід без упереджень. Замість того щоб шукати причини проблеми у минулому, терапевт запитує: “Як ви зараз переживаєте це відчуття? Де ви його відчуваєте в тілі?”

Діалог. Через відкритий і автентичний діалог терапевт ставить питання, що спонукають до роздумів про цінності, вибори та ставлення до світу.

На цьому етапі клієнт усвідомлює, що його проблеми, пов’язані з відчуттям самотності чи втрати сенсу, є частиною загальнолюдського досвіду. Це усвідомлення є першим і найважливішим кроком до змін.

Щоби заприятелювати чи підписатися, клікайте і дивіться нову вкладку

Прийняття та відповідальність на консультації екзистенційного терапевта

Прийняття та відповідальність є наступним і ключовим етапом у консультації з екзистенційним терапевтом.

На практиці, ця фаза починається, коли клієнт вже усвідомив свої екзистенційні конфлікти (наприклад, тривогу, пов’язану з пошуком сенсу).

На цьому етапі терапевт допомагає клієнту не просто зрозуміти, а й прийняти свою свободу вибору і взяти на себе відповідальність за своє життя.

Перехід від усвідомлення до прийняття є складним, але важливим процесом. На цьому етапі терапевт допомагає клієнту:

  • Усвідомити свою свободу:

Це може бути болісним, оскільки усвідомлення свободи означає, що ви не можете звинувачувати обставини чи інших людей у своїх проблемах.

Екзистенційний терапевт допомагає клієнту побачити, що навіть у найскладніших обставинах завжди існує свобода вибору.

  • Прийняти відповідальність:

Це означає, що клієнт повинен взяти відповідальність за свій вибір. Терапевт підтримує клієнта, але не рятує.

Такий підхід допомагає клієнту відчути власну силу і можливість змінити своє життя.

Цей етап є переломним, оскільки саме тут починаються справжні зміни, коли клієнт переходить від пасивної позиції до активного творення свого життя.

Інтеграція та дія як етап консультації екзистенційного терапевта

Інтеграція та дія – це заключний етап консультації з екзистенційним психотерапевтом. На цій фазі клієнт починає застосовувати усвідомлення, отримані під час терапії, в реальному житті, перетворюючи свої нові знання про свободу, відповідальність та сенс на конкретні дії.

На практиці, цей етап не є кінцем, а початком свідомого, наповненого життя, а під час його протікання терапевт допомагає клієнту, зокрема:

  • Інтегрувати усвідомлення

Клієнт вчиться не просто знати, що він вільний у своєму виборі, а й жити відповідно до цього усвідомлення. Це може бути складно, оскільки старі патерни поведінки все ще можуть давати про себе знати.

  • Діяти

Терапевт допомагає клієнту знаходити власні опори і ухвалювати свідомі рішення, які відповідають його справжнім цінностям. Це може бути зміна роботи, розірвання токсичних стосунків чи зміна ставлення до себе.

  • Розвивати резильєнтність

Клієнт вчиться жити з екзистенційними даностями, приймаючи їх як частину людського буття.

Цей етап є перевіркою всіх попередніх етапів, оскільки саме тут клієнт доводить собі, що він здатний бути автором свого життя.

Клікайте і дивіться нову вкладку, щоби встановити контакт у LinkedIn

Міжсесійні пракики: маленькі кроки

Екзистенційна робота триває між зустрічами, у повсякденні.

Часто ми домовляємось про м’які “експерименти життя”:

  • Щоденник “сенс і вибір”: щовечора 3 рядки – що сьогодні було про мої цінності? де я мав/мала свободу?
  • Пауза з трьома повними видихами перед важливою дією, з питанням: “Що для мене справді важливо зараз?”
  • 1%-крок у бік обраної цінності (не ідеальний, а реалістичний).
  • Спостереження за тілесними маркерами (напруження, подих, поза) – щоб «заземлити» усвідомлення і помічати межі.

Мета таких практик – не «правильно жити», а навчитися бачити і обирати свій напрямок у дрібницях.

Ознаки прогресу (на що орієнтуватися)

На старті зміни часто ледь помітні.

Корисні маркери: ширший словник для опису переживань; менше уникання важких тем; поява «вікон» вибору там, де раніше була автоматична реакція; рішення, узгоджені з цінностями, навіть якщо вони невеликі; природніше проживання суму/тривоги без самозасудження; більше відчуття впливу на щоденні дрібниці.

Фізичні індикатори (сон, апетит, напруга) можуть вирівнюватися як побічний ефект, але інколи спершу буває коротке загострення – це нормально, якщо є опора й домовленості про безпеку.

Коли варто звернутися на консультацію

До екзистенційного психотерапевта люди звертаються не стільки з конкретними клінічними симптомами, як-от панічні атаки чи безсоння, скільки з екзистенційною тривогою та відчуттям порожнечі, які часто лежать в основі цих симптомів.

Це не про “поломку” психіки, а про глибокі питання, пов’язані з нашим буттям.

Екзистенційний психотерапевт працює з клієнтами, які переживають труднощі, пов’язані з такими основними темами:

  • Відчуття втрати сенсу: “Я досяг успіху, але не відчуваю задоволення,” “Моє життя здається безглуздим.”
  • Вибір та відповідальність: “Я боюсь ухвалювати рішення, бо не хочу помилитися,” “Я відчуваю себе в пастці, але не знаю, як це змінити.”
  • Відчуття самотності: “Я маю багато знайомих, але відчуваю себе самотнім,” “Мені важко будувати глибокі стосунки.”
  • Страх смерті: “Я постійно думаю про кінець,” “Мене лякає думка про неминуче.”

Мета – не “вимкнути” симптом, а дістатися до смислового кореня та відновити контакт із власними цінностями й вибором.

Психодіагностика на консультації екзистенційного терапевта

В екзистенційному підході діагностика це інструмент діалогу, а не ярлик.

Ми фокусуємося на вашому переживанні, і за потреби використовуємо короткі опитувальники чи скринінги, щоб разом відстежувати стан і планувати безпечну допомогу (наприклад, при високій тривозі чи вираженій депресивності).

Усе – за принципами інформованої згоди й поваги до автономії.

Якщо є гострий ризик (суїцидальні думки/плани, психотичні симптоми, тяжке вживання психоактивних речовин), пропонується міждисциплінарна співпраця (сімейний лікар/психіатр/кризові служби) та узгоджуються кроки стабілізації з клієнтом.

Основні задачі:

Розуміти суб’єктивний досвід. Терапевт не шукає ознаки розладу, а прагне зрозуміти, як клієнт переживає свою тривогу, відчуття самотності чи втрату сенсу.

Стимулювати усвідомлення. Діагностичні питання (наприклад, “Який сенс ви бачите в цій ситуації?”) допомагають клієнту глибше усвідомити свої думки та почуття.

Досліджувати екзистенційні конфлікти. Діагностика допомагає виявити, які з чотирьох основних екзистенційних тем (смерть, свобода, ізоляція, безсенсовність) є найбільш актуальними для клієнта.

Таким чином, психодіагностика в екзистенційній терапії є частиною діалогу, що допомагає клієнту стати більш свідомим щодо свого існування.

Щоби підписатися на Instagram та чи написати, клікайте

Як підготуватися до консультації екзистенційного терапевта?

Підготовка до консультації екзистенційного терапевта може допомогти зробити сеанси більш продуктивними та усвідомленими.

Цей процес не вимагає якихось особливих знань, але потребує відкритості та готовності до саморефлексії.

Ось кілька кроків, які можуть вам допомогти:

  1. Подумайте про свої очікування. Чого ви очікуєте від терапії? Які питання вас найбільше турбують? Це можуть бути питання про сенс життя, страх відповідальності, відчуття самотності чи тривоги.
  2. Занотуйте свої думки. Не обов’язково писати довгий текст. Достатньо зробити кілька нотаток про те, що вас турбує, які емоції ви переживаєте, і які ситуації є для вас найскладнішими.
  3. Будьте відкритими. Пам’ятайте, що екзистенційний терапевт не буде давати вам готові поради. Його мета — допомогти вам самостійно знайти відповіді, тому найголовніше – бути щирим із собою та терапевтом.
  4. Занотуйте 1–2 ситуації останнього тижня, де було особливо тривожно/порожньо – це допоможе старту.
  5. Якщо приймаєте ліки або маєте медичні висновки, візьміть їх – це доречно для безпеки й розуміння контексту.

Що відбувається на першій зустрічі

На першій консультації уточнюється запит і встановлюються домовленості про рамки: тривалість сесії (зазвичай 50–60 хв), їх частоту, конфіденційність і її межі (винятки – ризик для життя/здоров’я).

Частина сесії присвячена знайомству з вашим стилем життя, опорами та цінностями; частина – пробному феноменологічному дослідженню переживань тут-і-тепер.

Ви можете ставити будь-які запитання про підхід і спосіб роботи.

Важливий критерій – відчуття достатньої безпеки та ясності: чи комфортно вам поруч із цим фахівцем і чи «про те» ми говоримо.

Що НЕ відбувається на консультації: миттєвї поради та “ярлики” – натомість спільне прояснення і домовленості про наступні кроки.

Підсумки

Екзистенційна консультація – не про «швидкий ремонт», а про змістовний контакт із собою: феноменологічне дослідження досвіду, автентичний діалог, уважність до тілесно-емоційного виміру.

Мета не стерти проблеми, а зрозуміти їхній смисловий корінь, зміцнити опору на власні цінності й свободу дії.

Це інвестиція в себе, що допомагає жити більш усвідомлено й наповнено.

Підбір екзистенційного психотерапевта

Щоби проконсультуватися з екзистенційним психотерапевтом, звертайтеся до мене або підберіть фахівця у спеціальному розділі веб-середовища

Клік на картинці відкриває профайл у новій вкладці, звертайтеся!

Консультація тілесно-орієнтованого психотерапевта

На момент альфа-старту веб-платформи, ця публікація Психоенциклопедії — уже запланована у семантичному контент-плані, але ще не написана.

Якщо ви фахівець/фахівчиня з психологічного здоров’я, і не лише відчуваєте бажання, а й маєте час розкрити цю тематику відповідно до вимог та надати її у розпорядження Простору Психологів до моменту бета-старту веб-платформи —

Це може надати вам змогу здійснити пайовий внесок у мінімальному еквіваленті від 7500 грн, в результаті чого:

По-перше, взяти участь в процесі “кластерної докапіталізації” унікального game changer проекту

  1. Долучитися до когорти співзасновників бірюзової організації “Простір Психологів” та юридичної особи
  2. Внести у капіталізацію проекту та вашого власного паю суму, що еквівалентна 750 грн. за одну публікацію Психоенциклопедії
    • При умові, що таких статей буде, як мінімум 10,
    • Або також буде присутня ще якась фінансова частина,
  3. Отримати увесь спектр співзасновницьких переваг україноментального проекту, що “покладе край російськомовній окупації психології в Україні”
  4. Інтегруватися у авангард фахово-маркетингово-технологічного середовища або “Над-Я” психологічної спільноти

Та багато-багато інших унікальних можливостей, повна інформація про які — у стратегії розвитку

ВІДСУТНІ У ПСИХОЕНЦИКЛОПЕДІЇ ТЕМИ

Крім “уже запланованих, але ще ненаписаних публікацій” у Психоенциклопедії є ще безліч можливостей для “написання незапланованих, але релевантних публікацій”

Іншими словами, щоби додати до переліку уже існуючих публікацій PSY-педії — авторську інтерпретацію відсутньої у семантичному контент-плані психологічної тематики, достатньо:

  1. Пересвідчитися, що обрана вами тематика відсутня у структурі Психоенциклопедії
  2. Обрати в структурі категорію та розділ, у який буде інтегрована ваша публікація
  3. Сповістити про таке бажання зв’язавшись зручним для вас способом
  4. Надати готову і відповідну вимогам публікацію

СПІЛЬНЕ ТВОРЕННЯ PSY-ПЕДІЇ

Суттєво, що функціонал Психоенциклопедії уже під час альфа-стартового періоду передбачає можливість для усіх бажаючих фахівців з психічного здоров’я:

По-перше, розміщувати у фокусі уваги цільової аудиторії авторські інтерпретації уже розкритих іншими авторами тематик завдяки мультиавторству.

По-друге, взаємовигідно брати участь у співтворенні Психоенциклопедії через співавторство

Authors

Термінова психологічна допомога

На момент альфа-старту веб-платформи, ця публікація Психоенциклопедії — уже запланована у семантичному контент-плані, але ще не написана.

Якщо ви фахівець/фахівчиня з психологічного здоров’я, і не лише відчуваєте бажання, а й маєте час розкрити цю тематику відповідно до вимог та надати її у розпорядження Простору Психологів до моменту бета-старту веб-платформи —

Це може надати вам змогу здійснити пайовий внесок у мінімальному еквіваленті від 7500 грн, в результаті чого:

По-перше, взяти участь в процесі “кластерної докапіталізації” унікального game changer проекту

  1. Долучитися до когорти співзасновників бірюзової організації “Простір Психологів” та юридичної особи
  2. Внести у капіталізацію проекту та вашого власного паю суму, що еквівалентна 750 грн. за одну публікацію Психоенциклопедії
    • При умові, що таких статей буде, як мінімум 10,
    • Або також буде присутня ще якась фінансова частина,
  3. Отримати увесь спектр співзасновницьких переваг україноментального проекту, що “покладе край російськомовній окупації психології в Україні”
  4. Інтегруватися у авангард фахово-маркетингово-технологічного середовища або “Над-Я” психологічної спільноти

Та багато-багато інших унікальних можливостей, повна інформація про які — у стратегії розвитку

ВІДСУТНІ У ПСИХОЕНЦИКЛОПЕДІЇ ТЕМИ

Крім “уже запланованих, але ще ненаписаних публікацій” у Психоенциклопедії є ще безліч можливостей для “написання незапланованих, але релевантних публікацій”

Іншими словами, щоби додати до переліку уже існуючих публікацій PSY-педії — авторську інтерпретацію відсутньої у семантичному контент-плані психологічної тематики, достатньо:

  1. Пересвідчитися, що обрана вами тематика відсутня у структурі Психоенциклопедії
  2. Обрати в структурі категорію та розділ, у який буде інтегрована ваша публікація
  3. Сповістити про таке бажання зв’язавшись зручним для вас способом
  4. Надати готову і відповідну вимогам публікацію

СПІЛЬНЕ ТВОРЕННЯ PSY-ПЕДІЇ

Суттєво, що функціонал Психоенциклопедії уже під час альфа-стартового періоду передбачає можливість для усіх бажаючих фахівців з психічного здоров’я:

По-перше, розміщувати у фокусі уваги цільової аудиторії авторські інтерпретації уже розкритих іншими авторами тематик завдяки мультиавторству.

По-друге, взаємовигідно брати участь у співтворенні Психоенциклопедії через співавторство

Authors

Довгострокова психотерапія (>20 сесій)

На момент альфа-старту веб-платформи, ця публікація Психоенциклопедії — уже запланована у семантичному контент-плані, але ще не написана.

Якщо ви фахівець/фахівчиня з психологічного здоров’я, і не лише відчуваєте бажання, а й маєте час розкрити цю тематику відповідно до вимог та надати її у розпорядження Простору Психологів до моменту бета-старту веб-платформи —

Це може надати вам змогу здійснити пайовий внесок у мінімальному еквіваленті від 7500 грн, в результаті чого:

По-перше, взяти участь в процесі “кластерної докапіталізації” унікального game changer проекту

  1. Долучитися до когорти співзасновників бірюзової організації “Простір Психологів” та юридичної особи
  2. Внести у капіталізацію проекту та вашого власного паю суму, що еквівалентна 750 грн. за одну публікацію Психоенциклопедії
    • При умові, що таких статей буде, як мінімум 10,
    • Або також буде присутня ще якась фінансова частина,
  3. Отримати увесь спектр співзасновницьких переваг україноментального проекту, що “покладе край російськомовній окупації психології в Україні”
  4. Інтегруватися у авангард фахово-маркетингово-технологічного середовища або “Над-Я” психологічної спільноти

Та багато-багато інших унікальних можливостей, повна інформація про які — у стратегії розвитку

ВІДСУТНІ У ПСИХОЕНЦИКЛОПЕДІЇ ТЕМИ

Крім “уже запланованих, але ще ненаписаних публікацій” у Психоенциклопедії є ще безліч можливостей для “написання незапланованих, але релевантних публікацій”

Іншими словами, щоби додати до переліку уже існуючих публікацій PSY-педії — авторську інтерпретацію відсутньої у семантичному контент-плані психологічної тематики, достатньо:

  1. Пересвідчитися, що обрана вами тематика відсутня у структурі Психоенциклопедії
  2. Обрати в структурі категорію та розділ, у який буде інтегрована ваша публікація
  3. Сповістити про таке бажання зв’язавшись зручним для вас способом
  4. Надати готову і відповідну вимогам публікацію

СПІЛЬНЕ ТВОРЕННЯ PSY-ПЕДІЇ

Суттєво, що функціонал Психоенциклопедії уже під час альфа-стартового періоду передбачає можливість для усіх бажаючих фахівців з психічного здоров’я:

По-перше, розміщувати у фокусі уваги цільової аудиторії авторські інтерпретації уже розкритих іншими авторами тематик завдяки мультиавторству.

По-друге, взаємовигідно брати участь у співтворенні Психоенциклопедії через співавторство

Authors

Травматерапія

На момент альфа-старту веб-платформи, ця публікація Психоенциклопедії — уже запланована у семантичному контент-плані, але ще не написана.

Якщо ви фахівець/фахівчиня з психологічного здоров’я, і не лише відчуваєте бажання, а й маєте час розкрити цю тематику відповідно до вимог та надати її у розпорядження Простору Психологів до моменту бета-старту веб-платформи —

Це може надати вам змогу здійснити пайовий внесок у мінімальному еквіваленті від 7500 грн, в результаті чого:

По-перше, взяти участь в процесі “кластерної докапіталізації” унікального game changer проекту

  1. Долучитися до когорти співзасновників бірюзової організації “Простір Психологів” та юридичної особи
  2. Внести у капіталізацію проекту та вашого власного паю суму, що еквівалентна 750 грн. за одну публікацію Психоенциклопедії
    • При умові, що таких статей буде, як мінімум 10,
    • Або також буде присутня ще якась фінансова частина,
  3. Отримати увесь спектр співзасновницьких переваг україноментального проекту, що “покладе край російськомовній окупації психології в Україні”
  4. Інтегруватися у авангард фахово-маркетингово-технологічного середовища або “Над-Я” психологічної спільноти

Та багато-багато інших унікальних можливостей, повна інформація про які — у стратегії розвитку

ВІДСУТНІ У ПСИХОЕНЦИКЛОПЕДІЇ ТЕМИ

Крім “уже запланованих, але ще ненаписаних публікацій” у Психоенциклопедії є ще безліч можливостей для “написання незапланованих, але релевантних публікацій”

Іншими словами, щоби додати до переліку уже існуючих публікацій PSY-педії — авторську інтерпретацію відсутньої у семантичному контент-плані психологічної тематики, достатньо:

  1. Пересвідчитися, що обрана вами тематика відсутня у структурі Психоенциклопедії
  2. Обрати в структурі категорію та розділ, у який буде інтегрована ваша публікація
  3. Сповістити про таке бажання зв’язавшись зручним для вас способом
  4. Надати готову і відповідну вимогам публікацію

СПІЛЬНЕ ТВОРЕННЯ PSY-ПЕДІЇ

Суттєво, що функціонал Психоенциклопедії уже під час альфа-стартового періоду передбачає можливість для усіх бажаючих фахівців з психічного здоров’я:

По-перше, розміщувати у фокусі уваги цільової аудиторії авторські інтерпретації уже розкритих іншими авторами тематик завдяки мультиавторству.

По-друге, взаємовигідно брати участь у співтворенні Психоенциклопедії через співавторство

Authors

Травматерапевт

На момент альфа-старту веб-платформи, ця публікація Психоенциклопедії — уже запланована у семантичному контент-плані, але ще не написана.

Якщо ви фахівець/фахівчиня з психологічного здоров’я, і не лише відчуваєте бажання, а й маєте час розкрити цю тематику відповідно до вимог та надати її у розпорядження Простору Психологів до моменту бета-старту веб-платформи —

Це може надати вам змогу здійснити пайовий внесок у мінімальному еквіваленті від 7500 грн, в результаті чого:

По-перше, взяти участь в процесі “кластерної докапіталізації” унікального game changer проекту

  1. Долучитися до когорти співзасновників бірюзової організації “Простір Психологів” та юридичної особи
  2. Внести у капіталізацію проекту та вашого власного паю суму, що еквівалентна 750 грн. за одну публікацію Психоенциклопедії
    • При умові, що таких статей буде, як мінімум 10,
    • Або також буде присутня ще якась фінансова частина,
  3. Отримати увесь спектр співзасновницьких переваг україноментального проекту, що “покладе край російськомовній окупації психології в Україні”
  4. Інтегруватися у авангард фахово-маркетингово-технологічного середовища або “Над-Я” психологічної спільноти

Та багато-багато інших унікальних можливостей, повна інформація про які — у стратегії розвитку

ВІДСУТНІ У ПСИХОЕНЦИКЛОПЕДІЇ ТЕМИ

Крім “уже запланованих, але ще ненаписаних публікацій” у Психоенциклопедії є ще безліч можливостей для “написання незапланованих, але релевантних публікацій”

Іншими словами, щоби додати до переліку уже існуючих публікацій PSY-педії — авторську інтерпретацію відсутньої у семантичному контент-плані психологічної тематики, достатньо:

  1. Пересвідчитися, що обрана вами тематика відсутня у структурі Психоенциклопедії
  2. Обрати в структурі категорію та розділ, у який буде інтегрована ваша публікація
  3. Сповістити про таке бажання зв’язавшись зручним для вас способом
  4. Надати готову і відповідну вимогам публікацію

СПІЛЬНЕ ТВОРЕННЯ PSY-ПЕДІЇ

Суттєво, що функціонал Психоенциклопедії уже під час альфа-стартового періоду передбачає можливість для усіх бажаючих фахівців з психічного здоров’я:

По-перше, розміщувати у фокусі уваги цільової аудиторії авторські інтерпретації уже розкритих іншими авторами тематик завдяки мультиавторству.

По-друге, взаємовигідно брати участь у співтворенні Психоенциклопедії через співавторство

Authors

Екзистенційний психотерапевт

Екзистенційний психотерапевт – це фахівець, який допомагає клієнтам досліджувати фундаментальні питання буття, як-от сенс, свобода, відповідальність, самотність та смерть.

Коротко про витоки. Екзистенційна терапія виросла з філософії ХХ століття (К’єркегор, Гайдеггер, Сартр, Бубер, Франкл). Її основа – думка, що людина не зводиться до набору симптомів: ми істоти, які шукають сенс, здатні обирати і несемо відповідальність за своє життя.

Чим відрізняється від інших підходів. На відміну від, скажімо, КПТ (що працює з мисленнєвими схемами та поведінкою) або психоаналітичних традицій (фокус на несвідомих процесах), екзистенційна терапія зосереджується на тому, як саме людина переживає своє життя тут-і-тепер, прояснюючи сенс, свободу й відповідальність.

Роль екзистенційного психотерапевта полягає в тому, щоб сприяти глибокому самопізнанню та прийняттю власної унікальності і відповідальності за своє життя.

Підготовка екзистенційного терапевта зазвичай включає:

  • Вища освіта в галузі психології або психіатрії.
  • Спеціалізоване навчання в екзистенційному напрямі, яке може тривати кілька років і включає теоретичні семінари, супервізію та особисту терапію.
  • Постійний професійний розвиток через участь у конференціях, тренінгах та супервізійних групах.

Усередині екзистенційної традиції є різні школи: дазайн-аналіз, британська екзистенційна школа, екзистенційно-гуманістична; логотерапія Франкла – споріднена, але окремий напрям. Вони різняться акцентами, однак поділяють феноменологічну і діалогічну основу.

Мета екзистенційної роботи не зводиться лише до усунення симптомів, хоча їх полегшення часто настає як наслідок глибшого розуміння. За потреби підхід інтегрують із іншими методами (КПТ, EMDR тощо) та/або співпрацюють із психіатром.

Клік на картинці відкриває профайл у новій вкладці, звертайтеся!

Методи роботи екзистенційного психотерапевта

На практиці, екзистенційний терапевт використовує такі методи роботи: феноменологічний підхід, діалог, символізм та метафори, увагу до тілесно-емоційного досвіду тут-і-тепер.

Феноменологічний підхід та його застосування

Феноменологічний підхід – це фундаментальний метод в роботі екзистенційного психотерапевта.

Його суть полягає в безпосередньому дослідженні суб’єктивного досвіду клієнта без упереджень та інтерпретацій і означає, що терапевт не намагається пояснити, “чому” клієнт почувається так, а прагне зрозуміти, “як” він це переживає.

Призупинення суджень : Це ключовий елемент феноменології. Він не означає ігнорування діагностичних даних чи біографії; радше – тимчасове відкладення припущень, щоб спершу побачити досвід таким, яким він даний. Коли це доречно, факти й анамнез інтегруються у спільне розуміння.

Опис переживання: Замість запитання “Чому ви злитеся?”, терапевт запитає: “Як ви опишете це відчуття злості? Де ви його відчуваєте в тілі?” Це допомагає клієнту усвідомити свої почуття та переживання на глибшому рівні.

Виявлення сенсу: Через опис досвіду клієнт і терапевт разом виявляють унікальний сенс, що стоїть за його переживаннями. Наприклад, тривога може бути не лише симптомом, а й сигналом про втрату сенсу чи обмеження свободи.

Цей підхід дозволяє терапевту не тільки зрозуміти клієнта, а й створити безпечний простір, де клієнт сам може усвідомити свої почуття та думки, що є першим кроком до змін.

Діалог в роботі екзистенційного психотерапевта

Діалог у роботі екзистенційного психотерапевта є не просто обміном інформацією, а ключовим інструментом, що допомагає клієнту усвідомити себе та свою відповідальність.

Це не просто розмова, а справжня, автентична зустріч між двома людьми, де терапевт виступає як партнер у пошуку сенсу.

Діалог в екзистенційній терапії зосереджений на теперішньому моменті та феноменологічному досвіді клієнта.

Це означає, що терапевт не шукає приховані причини проблем, а зосереджується на тому, що відбувається тут і зараз:

Замість “чому ви відчуваєте гнів?” терапевт може запитати: “Як ви зараз переживаєте це відчуття гніву? Де ви його відчуваєте в тілі?”

Це допомагає клієнту усвідомити свої емоції.

Замість “це через вашу матір” терапевт може запитати: “Яким чином ваш досвід впливає на ваш вибір сьогодні?”

Це переносить фокус з минулого на відповідальність за теперішнє.

Терапевт утримується від готових рішень, працюючи так, щоб клієнт знаходив власні відповіді; психоосвітні пояснення можливі, коли це підтримує автономію.

Хоча фокус — на теперішньому, біографія не відкидається: минуле розглядається як досвід, який проживається зараз (як він впливає на вибір сьогодні), а не як “пошук винних”.

Діалог допомагає клієнту усвідомити свою свободу вибору, яка завжди існує, навіть у найскладніших обставинах.

Щоби заприятелювати чи підписатися, клікайте і дивіться нову вкладку

Символізм та метафори у роботі екзистенційного психотерапевта

Символізм і метафори – це не художні прийоми, а потужні інструменти в роботі екзистенційного психотерапевта, які допомагають клієнту вийти за межі раціонального мислення та дослідити глибинні аспекти свого існування. Використання образів і символів дає змогу виразити те, що важко передати словами, і встановити зв’язок між свідомим і несвідомим.

Роль символізму та метафор

  • Вираження невимовного: Деякі переживання, як-от страх смерті, екзистенційна самотність чи втрата сенсу, настільки глибокі та всеохопні, що їх важко описати. Метафори (наприклад, “я відчуваю, що пливу в морі без керма”) дозволяють клієнту надати форму своїм відчуттям.
  • Створення дистанції: Робота з метафорою дозволяє клієнту поглянути на свою проблему збоку, ніби вона належить не йому, а персонажу історії. Ця дистанція може зменшити тривогу і дати можливість усвідомити ситуацію більш об’єктивно.
  • Пошук сенсу: Символи часто мають універсальне значення (наприклад, “шлях”, “світанок”, “порожнеча”), і робота з ними може допомогти клієнту знайти нові сенси у своїх переживаннях. Замість “порожнечі”, що лякає, клієнт може побачити в ній простір для нових можливостей.

Робота з образами не є “відірваною від реальності”: метафора завжди повертається в тілесно-емоційний досвід (“що відчуваєте, коли говорите “пливу в морі без керма”?”) і в конкретні життєві кроки.

Екзистенційний терапевт використовує ці інструменти, щоб запросити клієнта до спільної подорожі, де він може дослідити свій внутрішній світ, не відчуваючи тиску чи сорому.

Роль екзистенційного терапевта

Роль екзистенційного терапевта відрізняється від ролі терапевта в інших напрямках психотерапії.

Екзистенційний терапевт – це не експерт, що дає поради, а, скоріше, супутник, який допомагає клієнту усвідомити свою свободу та відповідальність, дослідити життєві виклики, як-от сенс життя, смерть і самотність.

Так само він не ухвалює рішення за клієнта і не несе відповідальності за його вибір. Цей підхід допомагає клієнту усвідомити свою силу і можливість змінювати своє життя.

Надання підтримки, а не порятунку. Терапевт створює безпечний простір, де клієнт може досліджувати свої страхи та тривоги.

Межі і безпека. Екзистенційний підхід етичний і відповідальний: інформована згода, конфіденційність, робочі межі -обов’язкові. При гострих станах (суїцидальний ризик, психотичні симптоми, тяжкі залежності) терапевт працює міждисциплінарно (психіатр, сімейний лікар, кризові служби); інколи перший пріоритет -стабілізація, а екзистенційна робота продовжується з опорою на безпечні рамки.

Стимулювання усвідомлення. Основний інструмент екзистенційного терапевта – автентичний діалог.

Терапевт ставить глибокі питання, що спонукають до роздумів, допомагаючи клієнту дослідити свої цінності, переконання та ставлення до світу.

Фокус на сьогоденні. Замість того, щоб шукати причини проблем у минулому, терапевт зосереджується на тому, як клієнт переживає свою ситуацію тут і зараз.

Це допомагає клієнту побачити, як його нинішні вибори впливають на його життя.

Робота з універсальними темами. Екзистенційний терапевт допомагає клієнту усвідомити, що його переживання, пов’язані з самотністю, свободою чи пошуком сенсу, є частиною загальнолюдського досвіду.

Таким чином екзистенційний терапевт допомагає клієнту стати автором свого життя, прийнявши всі його складнощі та можливості.

Клікайте і дивіться нову вкладку, щоби встановити контакт у LinkedIn

Розлади з якими працює екзистенційний психотерапевт

Екзистенційний психотерапевт працює не стільки з клінічними діагнозами в традиційному розумінні (зона роботи медичних фахівців), скільки з універсальними екзистенційними проблемами, що лежать в основі чи випливають з певних станів.

Хоча екзистенційна терапія може бути ефективною для клієнтів з різними діагнозами, вона зосереджена на глибинних джерелах їхнього дискомфорту, а не на самих симптомах.

Це допомагає людям знайти сенс, усвідомити свою свободу та прийняти відповідальність, що часто призводить до полегшення симптомів.

Екзистенційний психотерапевт працює з клієнтами, які переживають труднощі, пов’язані з такими основними темами:

Тривога та депресія: Часто ці стани пов’язані з втратою сенсу життя, відчуттям безсилля перед світом або страхом свободи та відповідальності.

Терапевт допомагає клієнту усвідомити, що ці почуття є частиною людського існування.

Кризи та травми: У роботі з травмою екзистенційна терапія допомагає клієнту не лише впоратися з наслідками події, а й знайти в ній новий сенс, переосмислити свої цінності та знайти сили рухатися далі.

Проблеми самооцінки: Екзистенційний підхід допомагає людині усвідомити, що її цінність не залежить від думки інших, а є вродженою.

Це допомагає звільнитися від залежності від чужого схвалення.

Відчуття самотності та ізоляції: Терапевт допомагає клієнту усвідомити різницю між ізоляцією (відсутністю зв’язків) та екзистенційною самотністю (фундаментальною даністю буття), що дає можливість будувати справжні, глибокі стосунки з іншими.

Екзистенційний психотерапевт працює з тими, хто шукає глибше розуміння себе та свого місця у світі.

Важливо зауважити, що екзистенційна терапія не протиставляється медичним підходам: за потреби вона поєднується з фармакотерапією й структурованими методами (наприклад, КПТ для тривожних розладів). Таким чином сенс і відповідальність доповнюють симптом-орієнтовану роботу.

Симптоми, з якими звертаються до екзистенційного психотерапевта

До екзистенційного психотерапевта люди звертаються не стільки з конкретними симптомами, як-от панічні атаки чи безсоння, скільки з екзистенційною тривогою та відчуттям порожнечі, які часто лежать в основі цих симптомів.

Це не про “поломку” психіки, хоча іноді саме так це може відчуватись, а про глибокі переживання пов’язані з нашим буттям:

  • Відчуття втрати сенсу
  • Вибір та відповідальність
  • Відчуття самотності
  • Страх смерті

Екзистенційний терапевт не “лікує” саму депресію, а допомагає дослідити, що за нею стоїть: втрата сенсу, страх перед свободою, труднощі з прийняттям власної унікальності тощо. За потреби робота ведеться у співпраці з психіатром і класичною медициною, щоб врахувати можливий внесок органічних чинників.

Робота з такими глибинними темами часто призводить до полегшення симптомів, оскільки людина знаходить нові сили та ресурси.

Як це виглядає на практиці

Формати: індивідуальна, парна/сімейна, групова терапія.
Частота: зазвичай 1 раз на тиждень; у кризі частіше за домовленістю.
Тривалість: від короткострокової роботи ( орієнтовно 10+ сесій для прояснення запиту) до тривалої коли йдеться про глибинні зміни.
Що люди зазвичай відзначають: чіткіше відчуття власних цінностей, більше свободи у виборах, зниження екзистенційної тривоги, «менше боротьби з собою, більше життя по-своєму».

Щоби підписатися на Instagram та чи написати, клікайте

Екзистенційна терапія як метод роботи екзистенційного психотерапевта

Екзистенційна психотерапія є цілісним підходом, де сам метод роботи є відображенням філософських принципів.

Це не набір технік, а спосіб бути з клієнтом, допомагаючи йому усвідомити свою свободу, відповідальність та унікальність.

Робота екзистенційного терапевта ґрунтується на автентичному діалозі та дослідженні суб’єктивного досвіду клієнта.

Екзистенційна психотерапія не має чітких, строго визначених етапів, як це буває в деяких інших напрямках терапії.

Проте, її можна умовно поділити на фази, які відображають процес зростання та розвитку усвідомлення у клієнта.

Ці фази зосереджені на дослідженні, усвідомленні та, врешті-решт, на прийнятті екзистенційних даностей.

Фаза 1: Дослідження та усвідомлення

Ця початкова фаза присвячена встановленню автентичних стосунків між терапевтом і клієнтом.

Терапевт допомагає клієнту усвідомити його теперішній досвід, використовуючи феноменологічний підхід.

Основна мета — виявити та усвідомити екзистенційні конфлікти, що лежать в основі проблеми клієнта (наприклад, тривога, пов’язана зі свободою вибору, або відчуття порожнечі через втрату сенсу).

  • Діалог: Терапевт ставить питання, що спонукають до роздумів, допомагаючи клієнту дослідити свої цінності та ставлення до світу.
  • Символізм: Використання метафор допомагає клієнту виразити невимовні почуття та переживання.

Фаза 2: Прийняття та відповідальність

Коли клієнт усвідомлює свої екзистенційні конфлікти, починається фаза прийняття. Терапевт допомагає клієнту усвідомити, що він має свободу вибору, а отже, і відповідальність за своє життя.

Це може бути складний і болючий процес, але саме він є ключем до особистісного зростання.

  • Фокус на сьогоденні: Терапевт допомагає клієнту зосередитися на тому, як його нинішні вибори впливають на його життя, а не на пошуку винних у минулому.
  • Підтримка: Терапевт надає підтримку, але не рятує, що допомагає клієнту відчути власні сили та можливості.

Фаза 3: Дія та інтеграція

На цій фазі клієнт починає діяти, інтегруючи нові усвідомлення в своє життя. Він починає ухвалювати свідоміші рішення, що відповідають його справжнім цінностям.

Це призводить до більш осмисленого та наповненого життя.

  • Рефлексія: Терапевт допомагає клієнту усвідомлювати свій прогрес і закріплювати нові патерни поведінки.
  • Інтеграція: Клієнт вчиться жити з екзистенційними даностями, не боячись їх, а приймаючи як частину людського буття.

Послідовність та переходи між фазами нелінійні: людина може повертатися до дослідження після дій і навпаки.

Критично, що усвідомлення перекладається у реальні кроки (коригування меж, вибірів, ритму життя), і терапевт допомагає інтегрувати новий досвід у щоденність.

Коли екзистенційний підхід – саме те

Коли «ніби все гаразд», але всередині — порожнеча/втрата сенсу.

Коли стоїть великий вибір і лякає відповідальність.

Коли є екзистенційна тривога (смерть, самотність, свобода, провина).

Коли хочеться жити автентичніше, а не «правильно для інших».

Коли симптоми є, але здається, що за ними – щось глибше, що просить бути почутим.

Підсумки

Методи роботи екзистенційного психотерапевта – це не набір жорстких технік, а, скоріше, підходи, що допомагають клієнту досліджувати своє існування, усвідомити свою свободу та відповідальність.

Вони ґрунтуються на діалозі, автентичності та повазі до унікального досвіду клієнта.

Опора на феноменологічне дослідження досвіду, автентичний діалог, роботу з метафорами й символами та уважність до тілесно-емоційного виміру.

Підсумок такої роботи – не «ідеальне життя без проблем», а зріліше ставлення до реальності, ясніші цінності й свобода діяти у власному напрямку – навіть тоді, коли обставини лишаються непростими.

Підбір екзистенційного психотерапевта

Щоби проконсультуватися з екзистенційним терапевтом, звертайтеся до мене через профайл або підберіть відповідних фахівців “у підборі”

Клік на картинці відкриває профайл у новій вкладці, звертайтеся!

Хронічна втома

Хронічна втома (англ. Chronic Fatigue Syndrome, CFS) є станом тривалої втоми, що не зникає після відпочинку та сну.

Вона може супроводжуватися рядом інших симптомів, таких як біль у м’язах та суглобах, проблеми з концентрацією, погіршення пам’яті, головний біль, нездужання та інші.

У Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-11) подібний стан класифікується як “поствірусний синдром втоми” (8E49), а в діагностичному посібнику DSM-5 він визначений як “порушення з багатосистемним соматичним навантаженням” у контексті комплексних соматоформних розладів.

Досі не відомо, що саме спричинює CFS, але дослідження показують, що це може бути пов’язано з імунодефіцитом, вірусними інфекціями, генетичними факторами та іншими фізіологічними аномаліями.

Також існують психологічні фактори, такі як стрес, депресія та тривога, які можуть сприяти розвитку CFS або погіршенню симптомів.

Лікування CFS складне та має багато аспектів, включаючи психологічні та фізіологічні методи.

Це може включати ліки для покращення симптомів, психотерапію для керування стресом та депресією, фізичну реабілітацію та інші підходи.

Важливо розуміти, що лікування CFS це не лише застосування медикаментів чи психотерапія. Це комплексний, інтегративний підхід, який підтримує всю людину: фізичне здоров’я, емоційний стан та соціальні умови життя.

Клік на картинці відкриває профайл у новій вкладці, звертайтеся!

Ознаки хронічної втоми

Люди з хронічною втомою часто описують свої стани як “неможливість відновитись”, “відчуття, що батарея завжди на нулі”.

Ознаки можуть включати:

  • тривалу втому, яка не зникає після відпочинку та сну;
  • біль у м’язах та суглобах, який може бути дифузним або місцевим;
  • проблеми з концентрацією, погіршення пам’яті, розсіяність, порушення сну та інші проблеми з когнітивними функціями;
  • головний біль, мігрень, запаморочення, порушення координації та інші проблеми з нервовою системою;
  • нездужання, які можуть включати загальний дискомфорт, втому, неприємний запах, втрату апетиту та інші симптоми;
  • емоційні проблеми, такі як тривога, депресія, роздратованість та інші зміни настрою;
  • інші фізичні симптоми, такі як діарея, запаморочення, чутливість до світла та звуку, набряк та інші.

Якщо у вас присутні будь-які з цих симптомів, варто звернутися до лікаря та/або психолога, щоб дізнатися, що може бути причиною та як краще лікувати хронічну втому.

Чому виникає синдром хронічної втоми?

Синдром хронічної втоми (СХВ) є складною проблемою, яка може виникнути з багатьох різних причин.

Точна причина СХВ невідома, однак деякі фактори, які можуть сприяти його розвитку, містять:

  1. Вірусні інфекції. Деякі дослідження показують, що СХВ може бути пов’язаний зі вірусними інфекціями, такими як Епштейн-Барр, цитомегаловірус та вірус герпесу.
  2. Стрес. Довготривалий стрес може призвести до зниження імунітету та викликати втому.
  3. Недостатній сон. Недостатня кількість сну може призвести до втоми та вплинути на різні фізіологічні функції.
  4. Порушення харчування. Неправильне харчування викликає дефіцит живильних речовин, що призводить до втоми.
  5. Фізичне перенавантаження. Довготривале фізичне перенавантаження може викликати втому.
  6. Психічні проблеми. Депресія та тривога можуть призвести до втоми.
  7. Хронічні захворювання. СХВ може бути пов’язаний із хронічними захворюваннями, такими як хвороба Лайма, ревматоїдний артрит та інші.
  8. Генетичну схильність.
  9. Гормональні дисбаланси, особливо з боку щитоподібної залози, наднирників.
  10. Імунологічні порушення.
  11. Наслідки перенесених травм, зневоднення, анемії, авітамінозу.

Хоча причини СХВ не повністю зрозумілі, дослідження продовжуються, щоб краще зрозуміти цей синдром і розробити більш ефективні методи лікування.

З точки зору психології, хронічна втома може бути пов’язана з психічними проблемами, такими як:

  • тривалий хронічний стрес без можливості відновлення;
  • внутрішній тиск, перфекціонізм;
  • накопичені втрати, непрожиті емоції, пригнічений гнів;
  • депресія, тривожні розлади;
  • досвід психотравми, порушення прив’язаності, відсутність базового відчуття безпеки.

У такому контексті хронічна втома виступає не лише як симптом, а й як сигнал: щось у способі життя, функціонуванні, стосунках чи внутрішньому світі потребує уваги та перегляду.

Щоби заприятелювати чи підписатися, клікайте і дивіться нову вкладку

Зв’язок із емоційним вигоранням

Хронічна втома і емоційне вигорання мають багато спільного. Обидва стани супроводжуються виснаженням, апатією, зниженням працездатності.

Вигорання часто починається як професійне явище, пов’язане з перенавантаженням, втратою сенсу, надмірною відповідальністю — але з часом може охопити і особисту сферу.

У практиці важко провести чітку межу між ними: іноді вигорання є однією з фаз розвитку хронічної втоми, іноді навпаки.

Але обидва ці стани говорять про дисбаланс між зовнішніми вимогами та внутрішніми ресурсами, а також про відсутність достатньої підтримки як зовнішньої, так і внутрішньої.

COVID -19 та хронічна втома

Останні дослідження свідчать про те, що COVID‑19 може стати тригером розвитку хронічної втоми або погіршити її перебіг.

У багатьох пацієнтів, які перенесли навіть легку форму коронавірусної інфекції, зберігаються симптоми, схожі на синдром хронічної втоми: тривала слабкість, погіршення пам’яті, м’язова слабкість та значне виснаження після фізичного чи емоційного навантаження.

Це підтверджує і наявність біологічних змін в організмі, зокрема запальних процесів та порушень нервової регуляції. Через це дуже важливо звертати увагу на такі симптоми після перенесеного COVID‑19 і, за необхідності, звертатися до фахівців для комплексної діагностики та відповідного лікування.

Важливість психосоціальних чинників

Дослідження також демонструють, що психосоціальні чинники, зокрема хронічний стрес, тривожність, депресія та рівень соціальної підтримки, мають суттєвий вплив на перебіг синдрому хронічної втоми.

Для українців, які протягом останніх років перебувають у надзвичайно стресових обставинах, таких як війна, вимушена міграція, необхідність адаптуватися до нових умов життя за кордоном або в Україні, ці фактори стають особливо актуальними.

Тривалий стрес, відчуття небезпеки, втрати, соціальна ізоляція та невизначеність значно посилюють симптоми втоми і знижують здатність до повсякденної активності.

Водночас, наявність міцної соціальної підтримки, теплих міжособистісних контактів, а також ефективних навичок управління стресом можуть стати важливим ресурсом для полегшення стану і підвищення якості життя.

Терапія хронічної втоми

Отже, терапевтичний підхід до хронічної втоми в контексті української реальності повинен бути комплексним і всебічним, він має враховувати не лише фізичні симптоми, а й глибоку роботу з емоційним станом, підтримку психічного здоров’я та соціальну адаптацію людини в умовах постійних змін і викликів.

А саме:

• Медичне обстеження та лікування: консультації з терапевтом, ендокринологом, імунологом, неврологом, аналізи для виявлення і корекції фізіологічних причин.
• Режим сну і відновлення: не лише достатня кількість годин, а й сталість режиму.
• Помірна фізична активність: прогулянки, йога, плавання, що не перевантажують.
• Збалансоване харчування: підтримка енергетичного балансу і здоров’я організму.
• Емоційне розвантаження: час для себе, дозвіл на відпочинок, межування роботи та особистого життя.
• Соціальна підтримка: наявність міжособистісних зв’язків і можливості бути собою без оцінок.

Щоби підписатися на Instagram та чи написати, клікайте

Що ви можете зробити просто зараз?

Навіть якщо ви відчуваєте втому, що не минає, можна почати з кроків, які допоможуть полегшити стан і почати відновлення:

Зауважте, як ви спите. Коли лягаєте, прокидаєтесь, як почуваєтеся вранці, можливо, буде корисним вести нотатки;
• Практикуйте прості дихальні вправи або медитацію для зниження стресу, якщо вам це підходить;
Шукайте підтримку у близьких, діліться своїми відчуттями;
• Намагайтеся планувати час для відпочинку і невеликої фізичної активності (будь-якої, яка вам зараз підійшла б і була в задоволення);
• Уникайте надмірного навантаження, даючи собі дозвіл на паузу. В паузі спробуйте не робити нічого «корисного», а те, чого хочеться в цей момент.

Ці невеликі кроки — важливий початок на шляху до відновлення.

Профілактика СХВ

Профілактичні заходи можуть складатись з:

  • Регулярних медичних обстежень. Насамперед консультації з терапевтом, ендокринологом, неврологом, аналізи на залізо, вітаміни, гормони, інфекційні маркери.
  • Усталеного режиму сну. Важливо спати не лише достатньо годин, але й у сталому режимі.
  • Фізичної активності. Помірна, регулярна, без перевантаження.
  • Належного харчування. Збалансоване, з дотриманням водного режиму.
  • Емоційного розвантаження. Час на себе, дозвіл на «нічого не робити», розмежування роботи і відпочинку.
  • Соціальної підтримки. Друзі, партнери, спільноти, люди, з якими можна бути собою, без ролей і очікувань.

Як психотерапія може допомогти при СХВ

Психотерапія це процес, у якому можна поступово досліджувати власний стан, шукати його причини та опрацьовувати внутрішні конфлікти, пов’язані з втомою.

Робота може бути сфокусована на:

  • відновленні зв’язку з тілом і його потребами;
  • пошуку власних обмежень і вивченні «дозволу» на відпочинок;
  • усвідомленні стратегії поводження зі стресом;
  • роботі з внутрішнім критиком, який не дозволяє “зупинитися”;
  • дослідженні життєвого сенсу, втрат, реалізованості;
  • вивченні меж — своїх і чужих.

У психотерапії з СХВ працюють у різних напрямках, як от:

  • Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Ця форма психотерапії допомагає змінити думки та поведінку, які пов’язані з хронічною втомою. КПТ виявляє певні негативні думки та переконання, та замінити їх на більш конструктивні.
  • Терапія психодинамічної орієнтації. Ця форма психотерапії може допомогти зрозуміти, як емоції та переживання впливають на фізичне та емоційне становище. Терапія психодинамічної орієнтації допомагає знайти шляхи для виправлення негативних емоцій та зниження рівня стресу.
  • Терапія з орієнтацією на розуміння та прийняття (ТОРП). Ця форма психотерапії може допомогти вам навчитися приймати та емоції такими, які вони є, замість того, щоб відкидати їх або намагатися пригнічувати. ТОРП допомагає зрозуміти, що немає нічого поганого у відчуттях, і розвивати більш сприйнятливу реакцію на різні ситуації.
  • Сімейна терапія. Відповідно до наукових досліджень, сімейна терапія може бути корисною в лікуванні хронічної втоми, особливо якщо вона викликана стосунковими проблемами в родині або відносинами з близькими людьми. Ця форма терапії може допомогти клієнту розуміти, як його взаємодії з іншими людьми можуть впливати на його емоційний стан і фізичне здоров’я.

У різних підходах фокус і техніки можуть відрізнятися, але суть залишається спільною – створити підтримуюче середовище, у якому втома буде не про слабкість, а про потребу в іншому способі бути та пошук цього способу у супроводі спеціаліста. Гештальт-терапія успішно працює з даною тематикою.

Клікайте і дивіться нову вкладку, щоби встановити контакт у LinkedIn

Коли варто звернутися до психотерапевта?

Якщо ви відчуваєте втому протягом кількох місяців, не можете відновитися, і це впливає на якість вашого життя, не варто зволікати.

Також звернення до психотерапевта доцільне, якщо:

  • зникає інтерес до того, що раніше було важливим;
  • з’являється роздратування, байдужість, емоційна нестабільність;
  • виникає відчуття, що «я більше не можу», але чому не зрозуміло;
  • порушуються стосунки, бо «нема сил ні на кого»;
  • ви починаєте сумніватися в собі, втрачати опору;
  • спроби «взяти себе в руки» не дають результату.

Психологічний аспект може мати значну роль у розвитку та лікуванні хронічної втоми, тому звернення до психолога або психотерапевта має бути корисним.

Підбір психолога

Якщо вас турбують ознаки чи підозри на хронічну втому і ви шукаєте спеціаліста, прошу звертатися безпосередньо до мене через профайл або підберіть фахівців відповідно до актуальної для вас психологічної проблематики  у спеціальному розділі веб-платформи

Клік на картинці відкриває профайл у новій вкладці, звертайтеся!