Психотерапія онлайн

Психотерапія онлайн є одним із найпопулярніших та найефективніших способів надання психологічної допомоги в сучасній психології.

Вона дозволяє забезпечити доступ до психотерапії людям незалежно від їхнього місця перебування, даючи змогу отримати професійну підтримку навіть в умовах обмеженого часу чи ресурсів.

В останні роки онлайн-консультації з психологами або психотерапевтами та онлайн-сеанси психотерапії — набули широкої популярності через дві основних причини:

  • по-перше, через пандемію Covid-19 та пов’язані із нею обмеження на соціальні контакти;
  • по-друге, в результаті наслідків війни росії проти України, переміщення значних кількостей мешканців як всередині держави, так і за кордон.

Іншим аспектом поширення практики онлайн-консультування та/або онлайн-психотерапії стала можливість підбирати фахівців безпосередньо в інтернеті на безлічі сайтів, більшість із яких, утім мають всі ознаки “невідомого походження”, адже невідомо хто і коли їх створив та з якою метою.

В цьому контексті, підбір фахівців шляхом “націлювання експертизи” у спеціальному розділі веб-платформи “Простір Психологів” дозволяє підібрати психолога чи психотерапевта для онлайн-взаємодії з:

  1. Можливістю досягнення 100% взаємовідповідності уже з першої спроби.
  2. Безпосередністю зв’язку між клієнтами та психологами.
  3. 100% упевненістю, що цей ресурс, створений психологами спільно з маркетерами та IT-фахівцями — повністю прозорий.

Власне, далі у цій статті, я спробую розкрити усю множину суттєвих аспектів проведення психотерапії онлайн спираючись на власний досвід, а розпочну — зі загальної характеристики її переваг.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

ПЕРЕВАГИ ПСИХОТЕРАПІЇ ОНЛАЙН 

Онлайн психотерапія стає все більш популярною завдяки ряду значних переваг, адже на практиці забезпечує зручність і доступність для людей, що шукають психологічну допомогу, особливо в умовах сучасних реалій.

Серед основних, на мою думку, переваг психотерапії онлайн, варто відзначити наступні.

Доступність та зручність

Онлайн психотерапія дозволяє клієнтам отримувати допомогу без необхідності фізично відвідувати терапевта.

Це особливо зручно для тих, хто живе в віддалених районах або має обмежений доступ до фахівців. Тепер можна звертатися за допомогою, не виходячи з дому.

Гнучкість у часі та місці

Онлайн сеанси дають можливість вибрати зручний час для зустрічі, що знижує стрес від необхідності підлаштовуватись під графік терапевта або витрачати час на дорогу.

Це ідеальний варіант для людей з напруженим графіком або сімейними обов’язками.

Анонімність і комфорт

Для багатьох клієнтів важливою перевагою є збереження анонімності, особливо коли мова йде про складні або конфіденційні проблеми.

Онлайн формат дозволяє клієнту бути в знайомому середовищі (наприклад, вдома), що допомагає зменшити стрес і відчуття сорому.

Зниження стигматизації

Оскільки психотерапія онлайн дає відчуття більшої конфіденційності та анонімності, клієнти можуть почуватися менш стигматизованими.

Це дає змогу більше людей звертатися за допомогою, не боячись осуду.

Економія часу та ресурсів

Онлайн психотерапія знижує витрати на транспортування та економить час, оскільки немає необхідності їхати до терапевта.

Це особливо важливо для людей, які мають обмежений час через роботу, навчання або сімейні обов’язки.

Глобальний доступ до спеціалістів

Онлайн формат дозволяє звертатися до терапевтів, незалежно від того, де вони знаходяться.

Це відкриває доступ до різних фахівців з усього світу і дозволяє обирати того, хто підходить найбільше за підходом чи стилем роботи.

Вибір між різними формами комунікації

Психотерапія онлайн може бути проведена через відео-зв’язок, телефонні дзвінки або текстові повідомлення.

Це дозволяє клієнтам вибирати той спосіб взаємодії, який найбільше відповідає їхнім потребам і комфорту.

Можливість працювати з різними напрямками терапії

Багато методів психотерапії, таких як когнітивно-поведінкова терапія, гештальт-терапія, психоаналіз, можна успішно проводити в онлайн форматі. Терапевти можуть застосовувати різноманітні методи, які однаково ефективні в онлайн-сесії.

Підтримка в кризових ситуаціях

В психотерапії онлайн є можливість швидше реагувати на емоційні кризи. Клієнти можуть звернутися за допомогою в будь-який час, коли відчувають потребу в підтримці, що важливо для тих, хто перебуває в стресових ситуаціях.

Різноманіття ресурсів і додаткових інструментів

Онлайн платформи часто мають додаткові ресурси для підтримки клієнтів, такі як психоедукаційні матеріали, онлайн тести, медитації та вправи.

Це дозволяє клієнтам працювати з терапевтом не лише під час сесій, але й між ними.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

НЕДОЛІКИ ПСИХОТЕРАПІЇ ОНЛАЙН

Передовсім, онлайн-психотерапія потребує певного рівня технічної грамотності, причому як у клієнтів, так і терапевтів. Зокрема, для встановлення і користування платформами відео-зв’язку, аудіогарнітурою та мікрофоном.

Проте, головним недоліком онлайн-зустрічей є відсутність реального і безпосереднього контакту, чи іншими словами, опосередковане відчуття присутності іншої людини.

Як доводить практика, інколи це може суттєво ускладнювати процес встановлення взаєморозуміння, зокрема зменшує точність психодіагностики, а це — може призводити до певного зниження ефективності психотерапевтичної роботи в цілому.

Третім недоліком онлайн-психотерапії можна назвати можливі технічні проблеми зі швидкістю або відсутністю інтернету, що інколи також впливає на якість процесу психотерапії, зокрема тим, що розмова може:

  • перериватися,
  • супроводжуватися аудіо- та відео- дефектами тощо.

Що, нерідко, може бути сприйнято клієнтами не лише як фруструючий чинник, а й заважати психологу ідентифікувати належним чином слова, міміку, емоційні реакції клієнтів тощо.

Звідси походить і четвертий з можливих недоліків онлайн-психотерапії, який полягає у неможливості відстежувати невербальні сигнали співрозмовника у повному обсязі так, як за умови очної сесії.

Наостанок, п’ятим із можливих недоліків онлайн-психотерапії може бути ризик порушення принципу конфіденційності та анонімності. Адже, скажімо, якщо психолог або клієнт під’єднується до сесії з дому або офісу, де є сторонні люди — чутність уривків бесіди може заважати щирості та відвертості у діалозі. 

Розібравшись з перевагами та недоліками психотерапії онлайн і з метою заощадження часу читачів на повне ознайомлення з темою статті, зосереджуюся на запитах чи темах, які оптимальні для онлайн-психотерапії.

ЗАПИТИ ПСИХОТЕРАПІЇ ОНЛАЙН

Перш за все, про, так би мовити, протипокази онлайн-психотерапії, якими є серйозні психічні розлади, особливо у стадії загострення, низькі когнітивні здібності та патопсихологічні зміни.

Цілком можливою, як доводить практика, є робота онлайн над невротичними розладами, розладами пов’язаними зі стресом або психосоматикою.

Інколи, дуже бажаним є поєднання очних та онлайн зустрічей, принаймні на перших порах.

В цілому, психотерапевт може здійснювати онлайн-психотерапію щодо широкого спектру запитів, які стосуються:

  • емоційного вигорання,
  • труднощів із самооцінкою,
  • вікових та екзистенційних криз,
  • труднощів у розумінні себе та інших,
  • внутрішніх і зовнішніх конфліктів
  • тощо.

Онлайн-терапія може бути дієвою і у роботі з самоідентифікацією:

  • ґендерною,
  • сексуальною,
  • національною,
  • професійною
  • тощо.  

Незалежно від формату зустрічей, майстерний психолог або психотерапевт, як правило, здатен:

  1. Допомагати клієнтам краще зрозуміти свої почуття, емоції, потреби, виражати їх у конструктивний спосіб.
  2. Сприяти пробудженню внутрішніх сил людини для подолання будь-яких труднощів психологічного характеру.

Загально окресливши спектр тем чи запитів, які можуть бути опрацьовані використовуючи онлайн-психотерапевтичний метод, для повноти картини необхідно згадати і про складнощі, що виникають між клієнтом і психотерапевтом чи психологом під час терапії онлайн.

СКЛАДНОЩІ ПСИХОТЕРАПІЇ ОНЛАЙН

Трапляється, що клієнт присутній на онлайн-сесії у непридатному для взаємодії місці (в приміщенні, де є сторонні звуки, або присутні інші особи) і від цього виникають проблеми в атмосфері безпеки між терапевтом і клієнтом, і значення якої є дуже важливим.

На практиці, для деяких клієнтів онлайн психотерапія може бути менш ефективною через відсутність невербальної комунікації, зокрема зорового контакту, та інших факторів, що впливають на процес.

Іноді після онлайн-зустрічей клієнт відчуватиме спротив, відчуття незручності та необхідності перейти із онлайн-середовища до очного контакту.

У цілому ж онлайн-психотерапія як і будь-яка інша дистанційна взаємодія, редукує навички ефективної комунікації з іншими у поза віртуальному просторі.

Власне, під час онлайн-психотерапії, зазвичай, психотерапевт не бачить тіло клієнта повністю, що може призвести до втрати важливої невербальної інформації та здатності майстерно змінювати сприйняття різних ситуацій. 

Онлайн-психотерапія обмежує також використання деяких психотерапевтичних методів та технік, зокрема тих, котрі пропонує напрямок арт-терапії або тілесно-орієнтована терапія.

МЕТОДИ ПСИХОТЕРАПІЇ ОНЛАЙН

Психотерапія онлайн охоплює широкий спектр методів і технік, які можуть бути адаптовані до цифрового формату.

Завдяки розвитку технологій і онлайн-платформ, багато традиційних підходів психотерапії успішно використовуються в онлайн-сесійах.

Ось деякі з найбільш поширених, на мою думку, методів психотерапії, які використовуються онлайн:

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

Особливості онлайн: КПТ є одним із найбільш адаптованих до онлайн середовища підходів.

Терапевт може працювати з клієнтом над зміненням негативних моделей мислення та поведінки, використовуючи вправи, техніки самодопомоги та домашні завдання.

Онлайн платформи дозволяють використовувати різноманітні ресурси, такі як вправи для самоконтролю, журнал думок і поведінки, що сприяє досягненню результатів.

Переваги: Зручність для клієнта, доступність матеріалів онлайн, гнучкість у виборі часу та місця для сесій.

Психоаналітична терапія

Особливості онлайн: Психоаналітична терапія зосереджена на вивченні підсвідомих процесів, переживань і ранніх досвідів.

Онлайн терапевт може допомогти клієнту розкрити внутрішні конфлікти та міркування, використовуючи методи вільних асоціацій і тлумачення сновидінь.

Психоаналітики онлайн використовують текстові чи відео-сесії для поглибленого обговорення проблем, зв’язаних із минулим досвідом клієнта.

Переваги: Збереження емоційної відстані, що допомагає клієнту обговорювати глибокі і часто травмуючі теми у комфортному середовищі вдома.

Гештальт-терапія

Особливості онлайн: Гештальт-терапія фокусується на розумінні і прийнятті “тут і зараз”, на роботі з емоціями, переживаннями, а також з тим, як вони проявляються в стосунках з іншими людьми.

Онлайн-сесії можуть включати інтерпретацію почуттів і фізіологічних реакцій, а також роботу з метафорами та символами через відео чи чати.

Переваги: Можливість аналізувати міжособистісні стосунки та емоції у реальному часі, а також інтеграція різних емоційних і тілесних практик.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Психодинамічна терапія

Особливості онлайн: Психодинамічна терапія в онлайн форматі дозволяє працювати над глибинними психологічними процесами, що визначають поведінку клієнта.

Терапевт може допомогти розкрити і проаналізувати раніше незрозумілі внутрішні конфлікти, що формуються в дитинстві, а також їх вплив на доросле життя.

Переваги: Безперервний процес саморозуміння, гнучкість у виборі часу та місця, доступність.

Терапія сімейних стосунків

Особливості онлайн: Сімейна терапія онлайн дозволяє працювати з проблемами у сімейних стосунках, навіть коли члени родини не можуть бути фізично присутніми.

Терапевт використовує відео-конференції для обговорення конфліктів, комунікаційних бар’єрів і емоційних блоків.

Переваги: Можливість участі всіх членів сім’ї незалежно від їхнього місцезнаходження.

Тілесно-орієнтована терапія

Особливості онлайн: Хоча традиційно цей метод включає в себе безпосередню роботу з тілесними відчуттями, онлайн-сесії можуть включати усвідомлення фізичних реакцій на стрес, переживання емоцій через тіло через інструкції та візуалізацію.

Переваги: Можливість зосереджуватися на емоційних переживаннях та фізіологічних реакціях навіть в умовах онлайн.

Діалектична поведінкова терапія (ДПТ)

Особливості онлайн: ДПТ використовується для лікування емоційної нестабільності, депресії, тривожних розладів та саморуйнувальної поведінки.

Онлайн-сесії можуть включати вправи на розвиток навичок емоційної регуляції, прийняття та усвідомленості. Вони можуть включати текстову чи відео-форму для роботи з емоціями та кризовими ситуаціями.

Переваги: Можливість підтримки в реальному часі через доступ до різних навичок на платформі.

Когнітивно-емоційна терапія (КЕТ)

Особливості онлайн: Це метод, який допомагає людям зрозуміти, як їхні думки впливають на емоції та поведінку.

Психотерапевт вчить клієнта змінювати неадаптивні переконання через різні онлайн-ресурси: домашні завдання, відео та письмові вправи.

Переваги: Активна участь клієнта в процесі, зручність для людей з обмеженим часом.

Терапія з використанням додатків і онлайн ресурсів

Особливості онлайн: Деякі терапевти використовують додатки та онлайн-платформи, які дозволяють клієнтам виконувати завдання між сеансами, вести журнал, робити замітки та отримувати підтримку через чати або текстові повідомлення.

Переваги: Інтерактивний доступ до терапевтичних ресурсів в будь-який час, самостійна робота між сесіями.

ПІДБІР ПСИХОТЕРАПЕВТА ОНЛАЙН

Практика показує, що онлайн-консультація — це оптимальний перший крок для успішного подолання різноманітних психологічних розладів чи проблем із психікою.

Онлайн-психотерапія корисна тим, що дозволяє відносно легко і швидко знайти фахівця, який/яка допоможе своєчасно виявити міру загрозливості тієї чи іншої індивідуальної психопроблематики.

Що, у свою чергу, зменшує ймовірність розвитку небажаних наслідків запущених розладів, порушень чи проблем, а відтак — суттєво зменшує і необхідні часово-фінансові ресурси на їх успішне подолання.

Щоби зробити перший крок назустріч подоланню психологічних проблем, налагодженню відносин чи розкриттю внутрішнього потенціалу завдяки онлайн-психотерапії — звертайтеся безпосередньо до мене,

Або скористайтеся просунутою системою точного “націлювання експертизи” у спеціальному розділі веб-платформи “Простір Психологів”

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Жіноча конкуренція

Жіноча конкуренція — це складне явище, що включає як природні інстинкти, так і соціальні впливи.

У сучасній психології конкуренція між жінками розглядається як складний феномен, що поєднує біологічні, соціальні та культурні чинники.

Вона може проявлятися у різних сферах: особистих стосунках, кар’єрі, зовнішньому вигляді та статусі. Розглянемо її ключові психологічні аспекти:

Як правило, її досліджують, вивчають та застосовують у контексті еволюційної психології, соціальних ролей, гендерних стереотипів та особистісних особливостей.

Жіноча конкуренція – це не просто природний інстинкт, а й соціальний конструкт, який можна змінювати і чим більше жінки підтримуватимуть одна одну, тим менше місця залишатиметься для деструктивного суперництва.

Практика показує, що конкуренція перестає бути проблемою, коли жінка впевнена у собі та не відчуває потреби доводити свою цінність через боротьбу з іншими.

Далі у цій статті я охарактеризую психологічні аспекти жіночої конкуренції через призму сучасної теорії та з урахуванням практичного досвіду їх застосування під час надання психологічної допомоги клієнтам.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

Еволюційні механізми жіночої конкуренції

Еволюційні механізми жіночої конкуренції формувалися в процесі природного відбору і пов’язані з боротьбою за ресурси, партнерів та соціальний статус, а на практиці вони проявляються не лише у відкритому суперництві, а й у непрямих стратегіях впливу.

Конкуренція за партнерів

З еволюційної точки зору, жінки змагалися за партнерів, які могли забезпечити їм і їхнім нащадкам найкращі ресурси та генетичні переваги. Це призвело до розвитку двох основних стратегій:

  • Підвищення власної привабливості – догляд за собою, демонстрація молодості та здоров’я (показники репродуктивного потенціалу).
  • Зниження привабливості суперниць – через плітки, соціальне виключення або непряму агресію.

Соціальний статус і ресурси

У доісторичних суспільствах доступ до ресурсів (їжі, захисту, підтримки групи) визначав шанси на виживання, тому жінки, які могли будувати соціальні зв’язки та уникати відкритих конфліктів, мали перевагу, що сприяло розвитку:

  • Непрямої конкуренції (наприклад, через маніпуляції, формування альянсів).
  • Емоційного інтелекту – здатності читати соціальні сигнали, прогнозувати дії інших.

Роль непрямої агресії

На відміну від чоловіків, які еволюційно частіше використовували фізичну агресію, жінки розвинули непряму агресію як стратегію конкуренції, зокрема:

  • Плітки та підрив репутації суперниць.
  • Виключення з соціальних груп.
  • Пасивну агресію або емоційний тиск.

Це дозволяло мінімізувати ризик фізичного конфлікту, який міг бути небезпечним у репродуктивному плані.

Конкуренція у материнстві

Материнська конкуренція також мала еволюційні корені:

  • Жінки могли змагатися за доступ до найкращих умов для своїх дітей (харчування, захист, соціальні зв’язки).
  • Конкуренція між матерями проявлялася через бажання забезпечити своїм дітям кращі можливості, що спостерігається і в сучасному світі.

Сучасні прояви еволюційної жіночої конкуренції

Хоча суспільство змінилося, еволюційні механізми залишаються актуальними, а тиск суспільства щодо краси та молодості підсилює жіночу конкуренцію у зовнішності.

Конкуренція за статус проявляється у кар’єрному суперництві, соціальних мережах, а використання непрямої агресії залишається поширеною тактикою в жіночих колективах.

Соціальні сценарії та гендерні ролі у жіночій конкуренції

Жіноча конкуренція значною мірою формується під впливом соціальних норм, виховання та культурних установок, а гендерні ролі, закріплені в суспільстві, значною мірою визначають очікування щодо жіночої поведінки та регулюють способи взаємодії між жінками.

Соціальні сценарії жіночої конкуренції

Суспільство нав’язує певні сценарії, які визначають, коли і як жінки повинні конкурувати:

Конкуренція за чоловічу увагу

  • Один із найстаріших сценаріїв, підсилений медіа, літературою та кіно.
  • Жінки часто зіштовхуються в ситуаціях, де їм нав’язується ідея, що вони суперниці в боротьбі за «ідеального» партнера.
  • Це може провокувати взаємну недовіру, плітки та непряму агресію.

Конкуренція за статус і соціальне визнання

  • Сучасний світ ставить високі вимоги до жінок у кар’єрі, сім’ї та зовнішності.
  • Жінка повинна бути «успішною», «ідеальною матір’ю», «доглянутою» – що створює постійне порівняння з іншими.
  • Це веде до суперництва у професійній сфері, серед матерів («материнські війни»), у соціальних мережах («інстаграм-конкуренція»).

Конкуренція у колективах

  • Жіночі групи часто функціонують за принципом соціальної ієрархії.
  • Неформальні лідерки можуть використовувати непряму агресію для підтримки статусу.
  • У робочому середовищі жінки часто змушені боротися за обмежену кількість «жіночих» лідерських позицій (ефект «скляної стелі»).
Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

Гендерні ролі та їх вплив на конкуренцію

Гендерні ролі прийнято розрізняти на традиційні та сучасні.

Традиційні гендерні ролі

  • Історично жінка асоціювалася з підтримкою, турботою, лагідністю. Відкрита конкуренція вважалася «нежіночою».
  • Через це розвинулися непрямі форми конкуренції (плітки, соціальне виключення, маніпуляції).
  • Жінки часто змушені приховувати свої амбіції або діяти опосередковано, щоб уникати негативного ставлення.

Сучасні зміни гендерних ролей

  • Сучасні жінки більше змагаються у кар’єрі, бізнесі, політиці.
  • Прямі форми конкуренції стають більш прийнятними, хоча досі існує упереджене ставлення до жінок, які відкрито демонструють амбіції.
  • Гендерні стереотипи щодо «жіночності» можуть змушувати жінок уникати агресивної конкуренції, що змінює її стратегії.

Самооцінка та впевненість у жіночій конкуренції

Самооцінка та впевненість у собі відіграють ключову роль у тому, як жінки сприймають і переживають конкуренцію.

Висока самооцінка зазвичай допомагає сприймати суперництво як мотивацію, а низька – може провокувати заздрість, невпевненість і руйнівну конкуренцію.

Висока самооцінка

  • Дозволяє бачити у конкуренції можливість для розвитку, а не загрозу.
  • Допомагає підтримувати здорові відносини з іншими жінками, не сприймати їх як суперниць.
  • Людина з високою самооцінкою менше схильна до заздрості та порівнянь.

Низька самооцінка

  • Викликає страх не відповідати очікуванням суспільства.
  • Змушує постійно порівнювати себе з іншими, що посилює почуття меншовартості.
  • Може провокувати непряму агресію: критику, плітки, соціальне виключення.

Позитивний вплив жіночої конкуренції

  • Конкуренція може мотивувати до розвитку, досягнень, виходу із зони комфорту.
  • Підтримка здорової конкуренції сприяє зміцненню віри у власні можливості.

Негативний вплив жіночої конкуренції

  • Постійний тиск і порівняння з іншими можуть знижувати впевненість.
  • Страх осуду чи відкидання може змушувати жінок уникати конкурентних ситуацій або поводитися непрямо.

Як розвивати впевненість у жіночій конкуренції?

  • Фокус на власних досягненнях – замість порівнянь із іншими аналізуйте власний прогрес.
  • Формування підтримуючого середовища – оточуйте себе людьми, які цінують вас не за зовнішні успіхи, а за особистість.
  • Розвиток усвідомленості – навчіться помічати свої думки про конкуренцію і трансформувати їх у конструктивні.
  • Сестринство, а не суперництво – підтримка інших жінок допомагає зміцнити і власну впевненість.
  • Робота із самооцінкою – практика самоприйняття, позитивне мислення, робота з психологом.

Роль соціальних зв’язків у жіночій конкуренції

Соціальні зв’язки відіграють визначальну роль у жіночій конкуренції, адже можуть як пом’якшувати її негативні наслідки, так і посилювати суперництво.

Жіночі відносини часто будуються на взаємній підтримці, але водночас можуть включати непряму конкуренцію через соціальний статус, професійні досягнення, особисте життя або зовнішність.

Підтримка та сестринство

  • Жінки, які мають сильні дружні та професійні зв’язки, менше схильні до деструктивної конкуренції.
  • Підтримуючі групи допомагають зменшити вплив соціального тиску та порівняння.
  • У середовищі довіри жінки можуть відкрито говорити про свої амбіції без страху осуду.

Формування альянсів

  • У робочих або соціальних групах жінки об’єднуються, щоб спільно долати виклики.
  • Мережі взаємопідтримки допомагають розширювати можливості та кар’єрний розвиток.
  • У здорових соціальних зв’язках конкуренція стає стимулом для розвитку, а не причиною конфлікту.

Соціальне виключення як інструмент жіночої конкуренції

  • Жінки, які сприймаються як загроза, можуть бути ізольовані від групи.
  • Соціальні мережі та медіа посилюють конкуренцію через порівняння та штучні стандарти успіху.
  • Відсутність підтримки в соціальному колі може збільшувати тривожність і невпевненість.

Соціальні сценарії конкуренції у жіночих зв’язках

  • Позитивний сценарій – підтримка, наставництво, колективний розвиток.
  • Нейтральний сценарій – конструктивна конкуренція, що мотивує на розвиток.
  • Негативний сценарій – соціальне виключення, маніпуляції, заздрість.

Як зміцнити соціальні зв’язки, щоб зменшити негативну конкуренцію?

  • Розвиток емпатії – розуміння емоцій і мотивів інших допомагає уникати непотрібної конкуренції.
  • Підтримка інших жінок – створення середовища, де кожна може відчувати себе цінною.
  • Критичне ставлення до соціальних стандартів – уникнення тиску порівнянь і нереалістичних очікувань.
  • Відкрите обговорення емоцій – вміння чесно висловлювати свої почуття без страху осуду.

Соціальні зв’язки можуть або зменшувати конкуренцію, або підсилювати її. Формування культури підтримки серед жінок допомагає перетворити суперництво на мотивацію для розвитку.

Конструктивна vs. деструктивна жіноча конкуренція

Жіноча конкуренція може бути як рушієм розвитку, так і джерелом стресу та конфліктів, тому дуже важливо розрізняти конструктивну конкуренцію, яка мотивує до зростання, і деструктивну, що руйнує самооцінку та відносини.

Конструктивна конкуренція

  • Мотивація та саморозвиток – жінка сприймає конкуренцію як стимул до професійного та особистого зростання.
  • Здорове порівняння – замість заздрості жінка надихається успіхами інших.
  • Чесність і повага – відкриті, чесні стосунки без маніпуляцій та пліток.
  • Взаємна підтримка – розуміння, що успіх однієї жінки не означає поразку іншої.

Приклади:

  • Дві жінки в одній сфері підтримують одна одну, обмінюючись досвідом та натхненням.
  • Конкуренція у спорті або кар’єрі допомагає досягати нових вершин.
  • Здорова конкуренція в творчості стимулює інноваційність.

Деструктивна конкуренція

  • Заздрість і порівняння – замість натхнення конкуренція викликає почуття меншовартості.
  • Непряма агресія – маніпуляції, плітки, соціальне виключення.
  • Фокус на суперництві, а не на власному розвитку – спроби перешкодити іншій жінці замість роботи над собою.
  • Соціальний тиск і конкуренція за статус – бажання відповідати нав’язаним стандартам (зовнішності, кар’єри, сімейного життя).

Приклади:

  • Поширення пліток, щоб знизити репутацію конкурентки.
  • Намагання зменшити впевненість іншої жінки через критику або підрив авторитету.
  • Бажання бачити конкурентку у невигідному світлі замість власного вдосконалення.

Як трансформувати конкуренцію в конструктивну?

  • Фокус на власному розвитку – замість порівнянь працювати над власними цілями.
  • Взаємопідтримка – оточення, де жінки допомагають одна одній, а не змагаються деструктивно.
  • Зміна сприйняття конкуренції – бачити її як можливість рости, а не як загрозу.
  • Робота із самооцінкою – впевненість у собі зменшує потребу доводити щось іншим.

Конкуренція може бути джерелом сили та розвитку, якщо вона ґрунтується на повазі, чесності та здоровій мотивації.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Жіноча солідарність як альтернатива конкуренції

Жіноча конкуренція часто посилюється соціальними нормами, які змушують жінок змагатися за увагу, статус або ресурси, однак альтернатива цьому – жіноча солідарність, яка базується на взаємопідтримці, емпатії та співпраці.

Підтримка та взаєморозуміння між жінками

  • Усвідомлення спільних викликів, які жінки переживають у суспільстві.
  • Визнання того, що успіх однієї жінки не загрожує іншим, а навпаки – відкриває нові можливості
  • Відмова від деструктивної конкуренції на користь колективного зростання.

Форми жіночої солідарності

  • Підтримка у професійному середовищі – наставництво, створення жіночих бізнес-мереж.
  • Соціальні ініціативи – рухи за права жінок, підтримка жінок у кризових ситуаціях.
  • Емоційна підтримка – дружні зв’язки, у яких жінки можуть відкрито ділитися своїми переживаннями.

Зменшення соціального тиску

Жінки часто відчувають тиск відповідати ідеалам (краща мати, успішна кар’єристка, ідеальна дружина). Солідарність допомагає позбутися цього тиску та замість змагання підтримувати одна одну.

Покращення емоційного здоров’я

Жінки, які мають підтримуюче оточення, менше схильні до стресу, депресії та тривожності.

Підвищення можливостей для всіх

Коли жінки підтримують одна одну, вони відкривають більше можливостей для кар’єри, фінансової незалежності та суспільного впливу.

Як формувати жіночу солідарність?

  • Перестати сприймати інших жінок як конкуренток – змінити мислення від «я проти неї» до «ми разом».
  • Підтримувати успіхи інших жінок – радіти чужим досягненням, а не заздрити.
  • Формувати спільноти підтримки – дружні, професійні та соціальні групи, де жінки можуть допомагати одна одній.
  • Критично ставитися до нав’язаних стереотипів – розпізнавати соціальні механізми, які розпалюють конкуренцію.

Жіноча солідарність – це не просто дружба, а стратегічний вибір, який допомагає кожній жінці почуватися сильнішою та впевненішою. Коли жінки підтримують одна одну, виграють усі

Як трансформувати жіночу конкуренцію у підтримку?

Критичне мислення щодо гендерних стереотипів – розуміння того, що жіноча конкуренція часто нав’язана суспільством.

Формування культури взаємопідтримки – розвиток сестринства, жіночих спільнот, підтримка замість суперництва.

Фокус на власних цілях, а не на порівнянні – зменшення впливу соціального тиску.

Відкрите визнання власних амбіцій – руйнування стереотипу, що жінка не може бути конкурентоспроможною відкрито.

Підсумки

Конкуренція між жінками частково зумовлена еволюційно. Вона могла слугувати способом підвищення шансів на виживання та репродуктивний успіх, адже боротьба за ресурси (партнерів, безпеку, статус) історично була важливою.

Суспільство часто формує у жінок уявлення, що вони повинні змагатися за увагу, визнання або любов. Масова культура та медіа посилюють цей феномен, підкреслюючи ідеали зовнішності, успішності та «жіночності».

Жіноча конкуренція часто пов’язана з почуттям власної цінності. Впевненість у собі знижує потребу порівнюватися з іншими. Натомість низька самооцінка може посилювати суперництво, заздрість і бажання самоствердитися за рахунок інших.

Жінки більше орієнтовані на взаємини, тому конкуренція може проявлятися через непряму агресію: соціальне виключення, плітки, пасивну агресію. Це відрізняється від більш відкритих форм конкуренції, характерних для чоловіків.

Конкуренція може бути здоровою — мотивувати до розвитку, підтримувати професійний ріст і самореалізацію. Однак, якщо вона базується на заздрості, маніпуляціях і порівняннях, то може призводити до емоційного вигорання, конфліктів і навіть психосоматичних проблем.

Останні тенденції показують, що жінки все частіше відмовляються від конкурентного сценарію на користь підтримки, сестринства та спільного розвитку. Усвідомлення власних цінностей та взаємна підтримка можуть допомогти зменшити негативні аспекти конкуренції.

Підбір психолога

Щоби проконсультуватися щодо актуальних для вас (чи набайдужим вам людям) психологічних аспектів жіночої конкуренції, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у відповідному розділі веб-середовища

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Відносини з мамою

Стосунки з мамою – одні з найглибших і найвпливовіших у житті людини, адже впливають на самооцінку, емоційний добробут, стиль прихильності та моделі поведінки у дорослому житті.

Сучасна психологія розглядає ці відносини не лише через призму дитинства, але й у контексті дорослого життя, особистих кордонів та емоційної автономії.

Основними аспектами психологічної проблематики відносин з мамою вважаються вплив на формування особистості та виклики у дорослому віці.

Мати – одна з найважливіших фігур у житті, але кожна людина має право формувати власну особистість і вибудовувати стосунки, які приносять гармонію.

Стосунки з мамою можуть бути важливим джерелом емоційної підтримки в дорослому віці, якщо вони ґрунтуються на взаємоповазі та розумінні.

Практика підтверджує, що розуміння психологічних відмінностей у стосунках з сином і донькою допомагає створювати гармонійні і здорові відносини в родині, підтримуючи розвиток кожної дитини в її унікальних потребах

Далі у цій статті я охарактеризую психологічні аспекти стосунків з матір’ю через призму сучасної теорії та з урахуванням практичного досвіду їх застосування під час надання психологічної допомоги клієнтам.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

Вплив матері на формування особистості

Материнська фігура відіграє ключову роль у розвитку особистості дитини, впливаючи на її самооцінку, емоційну регуляцію, стилі прив’язаності та моделі поведінки у майбутньому.

Сучасна психологія розглядає цей вплив через біологічні, емоційні та соціальні аспекти.

Емоційний зв’язок та стиль прив’язаності

Згідно з теорією прив’язаності (Джон Боулбі, Мері Ейнсворт), спосіб, у який мати реагує на потреби дитини, визначає її майбутню здатність до довіри та взаємин:

  • Безпечна прив’язаність – дитина відчуває підтримку, довіряє собі та іншим, будує стабільні стосунки.
  • Тривожна прив’язаність – страх залишеності, емоційна залежність, потреба в постійному схваленні.
  • Уникаюча прив’язаність – страх близькості, емоційна відстороненість.
  • Дезорганізована прив’язаність – нестабільні реакції, суперечливі емоції у стосунках.

Формування самооцінки та впевненості

Мати як перше дзеркало особистості дитини

  • Дитина формує уявлення про себе через реакцію матері.
  • Якщо мати підтримує, хвалить і визнає емоції дитини, формується здорова самооцінка.
  • Якщо ж критикує, знецінює або ігнорує потреби, дитина може вирости з невпевненістю та страхом помилок.

Роль матері у формуванні незалежності

  • Надання свободи вибору розвиває самостійність.
  • Гіперконтроль або надмірна опіка можуть призводити до емоційної залежності або страху самостійності.

Розвиток емоційної регуляції

Як мати навчає керувати емоціями?

  • Якщо мати підтримує та допомагає називати почуття, дитина вчиться здорово виражати емоції.
  • Якщо емоції ігноруються або засуджуються («Не плач!», «Будь сильною!»), у дорослому віці можуть виникати проблеми з емоційною відкритістю.

Приклад моделі поведінки

  • Діти наслідують емоційні реакції матері (як вона справляється зі стресом, як виражає гнів або любов).
  • Якщо мати демонструє здорові способи комунікації, дитина переймає їх.

Соціальні навички та відносини

Материнська модель стосунків впливає на майбутнє життя дитини

  • Якщо мати будує довірливі відносини, дитина вчиться бути відкритою та емпатійною.
  • Якщо мати маніпулює, контролює або конфліктує, дитина може перейняти такі моделі у своїх майбутніх стосунках.

Формування незалежності від мами

  • У підлітковому та дорослому віці важливо встановлювати межі.
  • Якщо мати не відпускає емоційно, доросла дитина може відчувати провину за власні вибори.

Як гармонізувати вплив матері на свою особистість?

  • Усвідомлення її впливу – аналіз, які моделі поведінки ви перейняли.
  • Робота над травмами дитинства – при необхідності, терапія може допомогти переосмислити дитячий досвід.
  • Встановлення особистих меж – у дорослому віці важливо будувати стосунки з матір’ю на рівних.

Виклики у стосунках із мамою у дорослому віці

Стосунки з матір’ю не закінчуються з досягненням дорослого віку, і вони можуть змінюватися, а іноді ставати складнішими через нові ролі та зміни в житті обох сторін.

Відносини, які в дитинстві були визначальними для формування особистості, у дорослому житті можуть зіткнутися з певними викликами.

Гіперконтроль і втручання в особисте життя

Суть виклику. Якщо мати звикла контролювати і опікувати свою дитину, вона може продовжувати це робити і в дорослому віці, навіть якщо дитина вже є самостійною особою.

Це може призвести до конфліктів, оскільки доросла дитина хоче відчувати незалежність.

Як це проявляється:

  • Мати постійно дає поради, навіть коли їх не просять.
  • Вона намагається контролювати вибір партнера або кар’єрний шлях.
  • Є занепокоєння або надмірна увага до вибору місця проживання чи інших особистих рішень.

Як справитися:

  • Встановлення чітких кордонів і відкриті розмови про бажання бути самостійним.
  • Пояснення своїх рішень і прагнення до незалежності, водночас виявляючи повагу до її досвіду.

Емоційна залежність та маніпуляції

Суть виклику. У дорослому віці може зберігатися емоційна залежність від матері. Іноді це проявляється у маніпуляціях, коли мати намагається отримати підтримку або визнання через почуття провини або жалості.

Це може створювати напругу, оскільки доросла дитина відчуває тиск.

Як це проявляється:

  • Мати вимагає уваги або допомоги, використовуючи емоційні маніпуляції (наприклад, “Я завжди для тебе все робила, а ти мене забуваєш”).
  • Виникає відчуття вини за власні рішення або недостатню підтримку.

Як справитися:

  • Встановлення емоційних меж і вміння говорити “ні” без почуття провини.
  • Пошук способів підтримки матері, але не за рахунок особистого простору і емоційної автономії.
Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

Ролі “дитина – мати” у дорослому віці

Суть виклику. Іноді в стосунках із мамою дорослі діти можуть відчувати себе знову дітьми, особливо в моменти криз або змін.

Мати може знову брати на себе роль опікуна, навіть коли дитина вже сама здатна приймати рішення.

Як це проявляється:

  • Мати пропонує рішення для проблем, не враховуючи думки або бажання дорослої дитини.
  • Відсутність автономії, що може призвести до конфліктів або відчуття “недорослості”.

Як справитися:

  • Потрібно усвідомити власну незалежність і почати взаємодіяти як рівні.
  • Важливо чесно висловлювати свої почуття і потреби, не уникати розмови про зміну ролей у стосунках.

Порівняння з іншими членами родини або суспільством

Суть виклику. Матері можуть безумовно порівнювати своїх дітей з іншими, що може створювати напругу у стосунках, особливо якщо це веде до непорозумінь або почуття неповноцінності.

Як це проявляється:

  • Мати порівнює успіхи чи досягнення з іншими дітьми або родичами, що може викликати почуття незадоволеності або заздрості.
  • Постійне вказування на те, що “ти міг би зробити більше” чи “інший успішніший”.

Як справитися:

  • Обговорення того, як порівняння може впливати на почуття і взаємини.
  • Пояснення, що кожен має свій шлях і час для розвитку, і це не повинно порівнюватися з іншими.

Розбіжності у життєвих цінностях та поглядах

Суть виклику. З часом можуть виникати розбіжності у поглядах на життя, особливо через зміни у суспільстві, нові цінності або світогляд.

Мама може не погоджуватися з виборами дитини або не підтримувати її життєвий стиль.

Як це проявляється:

  • Різниця в поглядах на кар’єру, стосунки або виховання дітей.
  • Мати може бути не згодна з вибором способу життя дорослої дитини.

Як справитися:

  • Шукати спільні точки дотику і намагатися пояснити свої погляди без агресії.
  • Важливо проявляти терпимість до розбіжностей, визнати право на інший погляд.

Як покращити стосунки з мамою у дорослому віці?

  • Встановлення меж і повага до особистості – важливо навчитися встановлювати здорові кордони і визнавати потреби одна одної.
  • Чесні і відкриті розмови – обговорення почуттів та емоцій допомагає уникнути непорозумінь і конфліктів.
  • Пошук підтримки і допомоги – інколи для гармонії стосунків може бути корисною консультація психолога.

Психологічні особливості стосунків матері з сином та донькою

Стосунки між матір’ю і її дітьми можуть суттєво різнитися залежно від статі дитини, адже відмінності у психології сина і доньки можуть створювати специфічні виклики та можливості для розвитку у відносинах з матір’ю.

Зрозуміти ці особливості важливо для того, щоб забезпечити емоційне благополуччя дитини та гармонійні стосунки в родині.

Стосунки матері з сином

Містять такі складові як формування чоловічої ідентичності, роль “першої жінки” та дистанціювання у підлітковому та дорослому віці.

Формування ідентичності чоловіка

  • Мати є першою жінкою в житті сина, і її вплив значний у процесі формування його ідентичності як чоловіка.
  • Син може отримувати перші уявлення про те, як вести себе у стосунках з жінками, як проявляти турботу, повагу та любов.
  • Стосунки з матір’ю допомагають синам розвивати емоційну чутливість і здатність до співчуття, але можуть також бути й викликом, якщо мати надмірно опікує або контролює.

Роль матері як першої “жінки”

  • Мати може бути моделлю для майбутніх стосунків сина з жінками. Якщо відносини з нею були здоровими, він зазвичай буде шукати партнерку з подібними якостями.
  • У випадку надмірної прив’язаності чи залежності, син може відчувати труднощі з побудовою здорових стосунків із жінками у дорослому віці.

Емоційна дистанція в підлітковому віці

  • У підлітковому віці хлопці часто прагнуть дистанціюватися від матері, що є частиною процесу становлення самостійності.
  • Це може стати джерелом конфліктів, якщо мати не готова відпустити сина і надмірно втручається в його життя.

Стосунки матері з донькою

Передбачають такі психологічні аспекти як формування ідентичності жінки, суперництво, моделювання стосунків з іншими, опіку та захист,

Формування жіночої ідентичності

  • Мати є першою жінкою, яка впливає на формування жіночої ідентичності доньки. Вона показує, як бути жінкою в суспільстві, як виражати свої емоції, як поводитися в стосунках.
  • Мати може бути прикладом для доньки, як поєднувати ролі матері, дружини, професіонала і жінки.
Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Суперництво і конкуренція

  • У деяких випадках між матір’ю та донькою може виникати конкуренція. Це часто пов’язано з відчуттям, що донька «заміщає» роль матері у певному контексті, особливо якщо мати відчуває, що її власне життя або досягнення залишаються на другому плані через нову жінку в родині.
  • У деяких родинах донька може навіть відчувати необхідність «перевершити» свою матір, що може призводити до конфліктів та труднощів у стосунках.

Моделювання стосунків з іншими людьми

  • Мати вчить доньку, як будувати здорові стосунки з іншими людьми – як вирішувати конфлікти, проявляти любов і підтримку.
  • Якщо відносини з матір’ю були емоційно здоровими, це допомагає доньці розвивати здорові стосунки у дорослому віці, в тому числі з чоловіками.

Захист і опіка

  • Материнський інстинкт у багатьох випадках проявляється у захисті доньки. Мати може бути більш схильна до опіки, якщо донька переживає труднощі.
  • У таких стосунках може виникнути проблема надмірної опіки, яка з часом перешкоджає розвитку самостійності у доньки.

Схожості та відмінності стосунків матері з сином та донькою

Емоційна близькість

  • Мати зазвичай має більш емоційно близькі стосунки з донькою, яка може більше відкриватися в емоційному плані.
  • З сином стосунки можуть бути менш емоційно вираженими, але не менш важливими для формування його емоційної зрілості.

Труднощі з автономією

  • У стосунках з синами можуть виникати труднощі в процесі відокремлення в підлітковому віці. Мати може відчувати потребу контролювати, а син прагнути до самостійності.
  • У стосунках з доньками можуть виникати труднощі через суперництво або надмірну опіку, але теж важливо дати їй простір для розвитку власної автономії.

Вплив культури і суспільства

  • Важливу роль у стосунках між матір’ю і дитиною відіграють культурні норми та суспільні очікування, які можуть змінюватися в залежності від статі дитини.
  • Наприклад, у деяких культурах стосунки між матір’ю та сином можуть бути більш авторитарними, тоді як між матір’ю та донькою – більш підтримувальними та емоційними.

Як покращити стосунки між матір’ю і сином/донькою?

  • Встановлення здорових кордонів – визнання права дитини на самостійність.
  • Відкрите спілкування – чесність у розмовах про почуття, потреби та очікування.
  • Підтримка незалежності – допомога у формуванні самостійності та особистої ідентичності.
  • Гнучкість і адаптація – можливість коригувати роль матері відповідно до вікових потреб дитини.

Підсумки

Стосунки дитини з матір’ю є одними з найважливіших у її житті, оскільки саме ці стосунки впливають на розвиток емоційної стабільності, соціальних навичок і особистісної ідентичності.

У стосунках дитини з матір’ю важливою є емоційна підтримка, увага до потреб дитини, здатність навчити емоційної регуляції та самостійності.

Мати допомагає дитині сформувати здорову самооцінку, готує її до подолання труднощів і забезпечує безпеку в найскладніші моменти життя.

Підбір психолога

Щоби проконсультуватися щодо актуальних для вас психологічних аспектів відносин з мамою, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у відповідному розділі веб-середовища

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Розвиткова психологія

Психологія розвитку або розвиткова психологія є однією з ключових галузей психології, яка вивчає зміни, що відбуваються у людському розвитку протягом життя та зосереджена на вивченні фізичних, когнітивних, соціальних та емоційних змін, які відбуваються в людей на різних стадіях їхнього життя.

Прикметно, що розвиткова психологія у гештальт-підході розглядає становлення особистості через процеси контакту, потреб, емоційного досвіду та інтеграції.

Гештальт-терапія фокусується не лише на минулому досвіді людини, а й на її здатності усвідомлювати себе та взаємодіяти із середовищем у теперішньому моменті.

У даній статті я розгляну основні аспекти психології розвитку, починаючи від практичних теорій до досліджень та важливих відкриттів у цій галузі через призму практичного досвіду.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ РОЗВИТКУ

Розвиткова є спеціалізованою галуззю психології, яка вивчає процеси та закономірності зміни людської поведінки, мислення, емоцій та соціального функціонування протягом життя.

Вона досліджує, як індивідуальні особливості, спадковість, соціальне середовище та взаємодія з важливими інституціями впливають на розвиток людини у різних вікових періодах.

Основними об’єктами вивчення психології розвитку є дітипідлітки та дорослі.

Психологія розвитку допомагає розкрити процеси формування особистості, відносин між психологічними, соціальними та біологічними аспектами розвитку людини, а також виявити вплив різних факторів на цей процес.

Одним з ключових понять у психології розвитку є поняття “нормальний розвиток”, яке означає, що розвиток людини проходить певні етапи і має певні закономірності, очікувані у більшості випадків.

Однак практика надання психологічних послуг засвідчує, що кожна людина має свої унікальні особливості та розвивається індивідуально.

На практиці, психологія розвитку як дисципліна означає, що спеціаліст-психолог повинен займатися різними аспектами розвитку людини, наприклад:

  • когнітивний розвиток досліджує розвиток пізнавальних процесів, таких як сприйняття, мислення, мовлення та пам’ять,
  • соціальний розвиток вивчає розвиток соціальних навичок, комунікації, соціальних ролей та взаємодії з іншими людьми,
  • емоційний розвиток містить вивчення емоційних процесів, виявлення та розуміння власних емоцій, розвиток емоційної регуляції та взаємодії з іншими людьми.

ОСНОВНІ ТЕОРІЇ РОЗВИТКУ

Теорія Жана Піаже. Одна з, мабуть, найбільш відомих теорій розвитку належить Жану Піаже, згідно з якою — дитячий розвиток минає чотири стадії: сенсомоторну стадію, предопераційну стадію, стадію конкретних операцій та формальну операційну стадію.

Учений вважав, що діти активно взаємодіють з навколишнім світом та будують свої розумові структури через процеси асиміляції та акумуляції.

Теорія Лева Виготського, який відіграв важливу роль у розвитку психології розвитку, започаткувавши концепцію проксимального розвитку.

Відповідно до цієї теорії, розвиток відбувається через соціальну взаємодію з усіма людьми навколо, а значить соціальний контекст та культурне середовище в цілому відіграють важливе значення у формуванні розумових процесів.

Теорія психосоціального розвитку Еріксона. Учений-психолог Ерік Еріксон вважав, що людське життя складається з восьми етапів, кожен з яких пов’язаний з конкретним конфліктом або завданням, а самі конфлікти — виникають зі взаємодії між потребами особистості та вимогами соціального довкілля.

Етапи розвитку, запропоновані Еріксоном, включають:

  • довіра проти недовіри (немовля),
  • автономія проти сумніву (дошкільник),
  • ініціатива проти провини (молодший шкільний вік),
  • праця і добро проти непродуктивності і ганебності (підліток),
  • самостійність проти себе (юність),
  • любов і романтика проти ізоляції (ранній дорослий вік),
  • здійснення проти стагнації (дорослий вік),
  • цілісність проти відчуття втрати (похилого віку).

Еріксон вважав, що успішне подолання кожного етапу розвитку сприяє формуванню здорової особистості, яка може ефективно взаємодіяти зі світом.

Відмінність його теорії також полягає в тому, що вона підкреслює важливість соціального контексту та взаємодії з іншими людьми у формуванні особистісного розвитку.

ЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ РОЗВИТКУ

Психологія розвитку має велике значення як для наукового дослідження, так і для практичного застосування у різних сферах життя.

Розуміння процесів розвитку

Психологія розвитку надає інсайти щодо того, як саме люди змінюються, розвиваються та набувають нових навичок протягом життя.

Це, своєю чергою, допомагає нам краще розуміти природу розвитку особистості, виявляти його закономірності та ідентифікувати чинники, які впливають на нього/неї.

Підтримка виховання та освіти

Знання, отримані в психології розвитку, допомагають батькам, вчителям, вихователям та іншим професіоналам у галузі освіти краще розуміти потреби та можливості дітей на різних стадіях розвитку.

Також психологія розвитку дозволяє створювати ефективніші програми навчання, виховання та підтримки для дітей та молоді.

Психологічна підтримка

Психологія розвитку допомагає нам краще розуміти різні етапи розвитку людини та виявляти потенційні проблеми, що, власне, дозволяє фахівцями надавати психологічну підтримку та допомогу усім, хто шукає вирішення своїх проблем та має намір долати труднощі.

Розвиток політик та програм

Психологія розвитку служить основою для розробки політик та програм, спрямованих на покращення якості життя людей у різних вікових групах.

Наприклад, наукові дослідження у цій галузі можуть використовуватися для розробки програм раннього дитинства, освіти дорослих, підтримки молоді та психологічної допомоги для старших людей.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

Дослідницький потенціал

Психологія розвитку є активною галуззю наукових досліджень. Вона відкриває широкі можливості для проведення досліджень та розвитку нових теорій і концепцій у сфері людського розвитку, а наукові відкриття в цій галузі допомагають розширити наше знання про людину і використовувати ці знання для поліпшення життя.

Розвиток індивідуального потенціалу

Психологія розвитку надає нам інструменти для розуміння та підтримки розвитку індивідуального потенціалу.

Вона допомагає виявити сильні сторони, таланти та інтереси людини і сприяє їх розвитку та використанню, що дозволяє кожній людині досягати більшої самореалізації та задоволення в житті.

Загалом, психологія розвитку є значущою для батьків, вчителів, психологів, політиків та всіх, хто цікавиться розвитком особистості та покращенням якості життя людей галуззю психології, яка допомагає нам краще розуміти процеси розвитку людини протягом життя.

Травми та інші порушення розвитку в сучасній психології

Розвиток особистості відбувається в контексті взаємодії з оточенням, і будь-які порушення або травматичні події можуть значно вплинути на формування психіки.

Сучасна психологія розглядає розвиткові травми та порушення як наслідок хронічного стресу, недостатньої емоційної підтримки, насильства або інших несприятливих умов у дитинстві.

Види розвиткових порушень і травм

Розвиткові (комплексні) травми. Це хронічний вплив стресових факторів у дитинстві, який формує спотворене сприйняття себе і світу. Вони відрізняються від гострої травми, яка виникає внаслідок окремої події (наприклад, аварії або втрати близького).

Причини розвиткових травм:

  • Емоційне або фізичне нехтування.
  • Відсутність безпечної прив’язаності до батьків.
  • Домашнє насильство, булінг.
  • Психологічний тиск, гіперконтроль або емоційна холодність.

Порушення емоційного розвитку. Якщо дитина не отримує можливості виражати свої почуття або її емоції ігноруються, у неї можуть розвинутися труднощі в розпізнаванні власних станів та їх вираженні.

Прояви:

  • Олекситимія (нездатність усвідомлювати і виражати емоції).
  • Гіперчутливість або, навпаки, емоційна відстороненість.
  • Проблеми з формуванням прив’язаностей у дорослому віці.

Порушення когнітивного розвитку. Виникають через хронічний стрес або недостатню когнітивну стимуляцію в дитинстві.

Прояви:

  • Труднощі з концентрацією уваги.
  • Погіршення пам’яті та здатності до навчання.
  • Імпульсивність або проблеми з плануванням.

Порушення самооцінки та ідентичності. Формується в умовах, коли дитині не дають можливості відчувати себе цінною і унікальною особистістю.

Прояви:

  • Відчуття меншовартості, перфекціонізм.
  • Залежність від зовнішнього схвалення.
  • Втрата зв’язку зі своїми бажаннями та потребами.

Тілесні прояви травми. Психологічні травми часто проявляються на фізичному рівні у вигляді психосоматичних симптомів.

Прояви:

  • Хронічна втома, мігрені, проблеми з травленням.
  • Напруження в тілі, тривожні стани.
  • Автоагресія або тілесні дисморфії.

Теорії, що пояснюють розвиткові порушення

Теорія прив’язаності (Дж. Боулбі, М. Ейнсворт). Дитина потребує емоційно доступного дорослого для здорового розвитку. Ненадійна або дезорганізована прив’язаність може спричинити проблеми у стосунках і самооцінці.

Теорія розвитку травми (Б. Ван дер Колк). Травма зберігається у тілі та мозку, впливаючи на поведінку і сприйняття реальності. Важливо інтегрувати травматичний досвід через терапевтичні методи (тілесно-орієнтовані практики, когнітивна терапія).

Гештальт-теорія розвитку (Ф. Перлз). Якщо дитині не дають завершити її «цикл контакту» (виразити потреби, отримати досвід), це створює незавершені гештальти. У дорослому віці такі незавершені процеси можуть виявлятися у вигляді тривоги, страхів, емоційного блокування.

Наслідки розвиткових порушень у дорослому віці

Труднощі у стосунках. Страх близькості або залежність від партнера, а також уникнення конфліктів або агресивні моделі поведінки.

Емоційна нестабільність. Напади тривоги або депресія, а також вибухові реакції або пригніченість.

Самосаботаж та проблеми із самореалізацією. Перфекціонізм, прокрастинація або нездатність визнавати свої досягнення.

Дисоціація (відсторонення від себе та реальності). Людина може відчувати себе «неприсутньою» у житті та відчувати відчуження від власного тіла та емоцій.

Гештальт-терапія розвиткових травм

Допомагає повернути зв’язок із пригніченими почуттями, завершити незавершені ситуації та відновити контакт із собою (див більше далі)

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) розвиткових травм

Працює з переконаннями, що сформувалися через травму, і допомагає створювати нові поведінкові моделі.

Тілесно-орієнтована терапія розвиткових травм

Допомагає звільнити заблоковані емоції через роботу з тілом (дихальні практики, тілесні вправи).

EMDR (десенсибілізація і переробка травматичного досвіду)

Метод, який допомагає мозку обробити травматичні спогади, зменшуючи їхній вплив на психіку.

Психоаналіз і робота з дитячими сценаріями

Допомагає усвідомити і пропрацювати дитячі переживання, що впливають на доросле життя.

Розвиткова психологія у гештальт-підході

Гештальт-підхід у розвитковій психології наголошує на важливості контакту, емоційного переживання та інтеграції досвіду.

Тобто, якщо у дитинстві були порушення контакту або незавершені цикли досвіду, у дорослому віці це може проявитися у труднощах із самоусвідомленням, емоційною регуляцією та побудовою стосунків.

Феноменологічний підхід

Дитина сприймає світ безпосередньо через власний досвід, а не через готові концепції, тому важливо розуміти, як саме вона переживає контакт із середовищем на кожному етапі розвитку.

Контакт та потреби

У гештальт-психології розвиток дитини пов’язаний зі здатністю вступати у контакт із навколишнім світом і задовольняти свої потреби.

Якщо контакт порушується, це може призвести до розвитку психологічних проблем у дорослому віці.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Цикл досвіду (цикл контакту)

Гештальт-психологія пояснює розвиток через цикл контакту, який включає етапи: усвідомлення потреби → мобілізація енергії → дія → контакт → асиміляція досвіду → завершення циклу.

Якщо дитині не дають можливості завершувати цей цикл (наприклад, її почуття ігнорують або вона не може виразити свої потреби), це може спричиняти блокування розвитку.

Дитинство (0-6 років): Формування контакту з собою та світом

  • Дитина навчається довіряти середовищу та власним відчуттям.
  • Розвиток залежить від того, наскільки її базові потреби визнаються та задовольняються.
  • Порушення контакту (наприклад, нестача емоційної підтримки) може призвести до формування механізмів захисту (відчуження, уникнення емоцій).

Дитинство і підлітковий вік (7-18 років): Ідентичність та автономія

  • Відбувається активний пошук власної ідентичності через взаємодію з оточенням.
  • Якщо дитина не отримує підтримки у своїх почуттях і виборах, вона може почати адаптуватися під очікування інших, втрачаючи зв’язок із собою.
  • Важливим є розвиток здатності усвідомлювати власні межі, бажання та відповідальність.

Дорослість: Інтеграція та самореалізація

  • Якщо особистість сформувала навички здорового контакту з собою та іншими, вона може вибудовувати гармонійні стосунки.
  • В іншому випадку можуть виникати труднощі, пов’язані з перерваними циклами контакту в дитинстві (наприклад, страх відмови, нездатність висловлювати потреби).

Перерваний контакт

  • Якщо дитина не отримує належної уваги або її переживання ігноруються, вона може навчитися придушувати свої потреби.
  • У дорослому віці це може проявитися у вигляді складнощів у самовираженні, тривожності, нестачі довіри до себе.

Формування фіксованих патернів поведінки

  • Дитина адаптується до умов, у яких росте, і розвиває стратегії виживання (наприклад, догоджати іншим, уникати конфліктів).
  • Якщо ці стратегії залишаються незмінними у дорослому віці, вони можуть обмежувати особистісний ріст.

Втрата автентичності

Якщо дитині не дозволяють проявляти її справжні почуття та потреби, вона може втратити зв’язок із власною сутністю, що у майбутньому може призвести до екзистенційних криз.

Гештальт-підхід у роботі з розвитковими травмами

Робота з незавершеними ситуаціями. Гештальт-терапія допомагає дорослим повертатися до незавершених етапів розвитку, щоб прожити їх знову та інтегрувати досвід.

Усвідомлення і прийняття почуттів. Терапевт допомагає клієнту усвідомити і виразити ті емоції, які були пригнічені у дитинстві.

Робота з тілесним досвідом. Гештальт-методи включають тілесні техніки, що дозволяють клієнту відновити зв’язок із власними потребами та відчуттями.

ПІДСУМКИ

У психології розвитку робляться чимало важливих відкриттів, які допомагають нам краще розуміти процеси розвитку людини.

Наприклад, виявлено, що розвиток не є простим і лінійним процесом, а має свої індивідуальні варіації та впливає на набагато більше аспектів життя, ніж просто фізичне та когнітивне функціонування.

На практиці видно, що розвиток не закінчується у дитинстві або підлітковому віці, а люди продовжують розвиватися та змінюватися протягом усього життя. Це й означає, що навчання, розвиток навичок та здібностей можуть і повинні тривати протягом усього життя.

Дослідження в психології розвитку також наголошують на важливості взаємодії між особистістю та середовищем, адже соціальний контекст, у якому перебуває людина, впливає на її розвиток і формування особистості, а такі чинники як сім’я, школа, спільнота, культура та інші фактори мають значний вплив на соціальний, емоційний та когнітивний розвиток особистості.

Одним з ключових висновків психології розвитку є те, що розвиток є складним та багатогранним процесом, який включає фізичні, когнітивні, соціальні та емоційні аспекти.

Він відбувається протягом усього життя та відрізняється у різних індивідів. Кожна стадія розвитку має свої особливості та завдання, що їх треба вирішити для подальшого зростання та розвитку.

Розвиткові травми та порушення можуть значно впливати на самооцінку, емоційну регуляцію, стосунки і самореалізацію.

Однак сучасна психологія пропонує ефективні методи для їх подолання, що дозволяє людині відновити зв’язок із собою, знайти ресурси для розвитку і покращити якість життя

Як свідчить практика, шештальт-терапія допомагає працювати з цими труднощами, відновлюючи зв’язок із собою і навколишнім світом.

Завершуючи статтю зазначу, що психологія розвитку допомагає нам краще розуміти, як люди змінюються та розвиваються протягом життя, а також дозволяє залучати наукові дані та підходи для вирішення проблем, пов’язаних з розвитком і покращенням якості життя людей у всіх вікових групах

Підбір психолога

Щоби проконсультуватися щодо актуальних для вас (чи ваших близьких) аспектів розвиткової психології, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у відповідному розділі веб-середовища

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці веде на мій профайл

Автор

Як підтримати людину, яка плаче

Репродукція інтерв’ю Ірини Саченко на тему “Як правильно допомогти людині, яка плаче” Зінаїді Слободянюк із OPORA Mental Health (Великобританія)


Якщо на тому кінці проводу плач. Як підтримати близьку людину?

Є причини, чому людина плаче:

  • Реакція на гострий стрес
  • Біль від втрати, страху, розпачу, безсилля, горювання, самотності тощо
  • Виснаження

Сльози — це захисний природній механізм, що допомагає звільнитися від надмірних гормонів, які виділяються як реакція на стрес (адреналін, кортизол тощо), сльози полегшують емоційні страждання.

Сльози, пережиті разом з іншим, дають відчуття підтримки, розділеності переживань, єднання, небайдужості оточуючого світу до переживань людини, що знижує інтенсивність реакцій та полегшує страждання.

Здебільшого людина може плакати поруч із тими, з ким почувається в безпеці. Витримати сльози близького дуже важко, хочеться швидко знеболити, заспокоїти чи розрадити від своєї особистої тривоги.

Але часто виходить, що по суті тим самим знецінюємо і даємо невербально зрозуміти людині, що її сльози не прийнятні, не виносимі і нам немає як це витримати.

Людина, що плаче, при цьому може засоромитися за свої живі природні реакції і захлопнутися емоційно.

Тому не варто поспішати — просто залишайтеся на зв’язку, слухайте, витримуйте паузи, дайте людині виговоритися і виплакатися.

Давайте лише час від часу чутися, що ви тут, поряд, готові слухати і лишатися на лінії. Цього достатньо, щоб людина поплакала, виговорилася і відчула хоч на трішечки полегшення.

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці веде на мій профайл

Чого не варто робити, якщо людина плаче

  • Ігнорувати та продовжувати розмову, неначе нічого не трапилося
  • Закликати припинити плакати
  • Одразу апелювати до сили
  • Соромити, винуватити
  • Переривати розмову, залишати людину наодинці
  • Говорити голосно або занадто тихо, перебивати чи безперестанку говорити

Що потрібно робити, коли людина плаче

  • Підтримуйте м’який, заспокійливий тон у голосі
  • Використовуйте техніки активного слухання (підтверджуючі звуки, наприклад “угу” чи “так, я тут”).
  • Проявіть співчуття у вашому голосі, але не страх через почуте. У цю мить ви — точка опори. • Дайте людині виговоритися, витримайте паузи.
  • Назвіть та визнайте емоцію (але перепитайте, якщо не впевнені): «Бачу, тобі дуже сумно. Не уявляю, як ти почуваєшся зараз. Плакати — це дуже окей. Ти в безпечному місці. Я тут, щоб побути поряд».
  • Проявіть співчуття та поверніть людину до її власних ресурсів: «Мені шкода, що тобі доводиться переживати таке. Але ти звернувся до нас. Звертатися по допомогу — прояв великої сили».
  • Покажіть свою присутність: «Я тут, щоб допомогти тобі наскільки зможу».
  • Говоріть короткими зрозумілими фразами.

Якщо плач завершується:

  • Говоріть тихо, з тоном підтримки.
  • Вживайте короткі й прості речення, м’який, однак спрямувальний тон.
  • Запропонуйте людині трохи відпочити, наприклад, випити води (якщо є така можливість).

Якщо плач посилюється:

  • Людина може “заходитися”.
  • Хапати ротом повітря.
  • Швидко поверхнево дихати.
  • Ридати вголос.
  • Беззвучно здригатися тощо.

Що потрібно робити:

  • Не залишайте людину на самоті.
  • Говоріть: «Я бачу, тобі дуже боляче».
  • Запропонуйте разом дихати: «Дихаймо разом. Це просто, і це допомагає. Дивися на мене та повторюй». Запропонуйте дихання по квадрату або дихання на розслаблення: вдих носом на 4 рахунки — затримка на 2 рахунки — видих ротом на 8 рахунків.

Рекомендація: формулюйте запитання так, щоб людина відповідала «так» замість «ні».

Тобто краще запитувати «Можна я…», ніж «Ви не проти…». Не забудьте потурбуватися про себе після того, як людина стабілізувалася, адже це виснажлива робота — контейнувати емоції іншого.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

Автор

Жіноча психологія

Жіноча психологія є однією з головних галузей психології, що вивчає психічні та поведінкові особливості жінок, їхні проблеми, потреби та роль у суспільстві.

Вивчення жіночої психології є важливим для розуміння фундаментальних принципів жіночого психічного здоров’я, що може відбиватися на їхньому фізичному та емоційному добробуті.

Жінки є особливими суб’єктами психологічного дослідження, оскільки вони зазнають великої кількості психічних навантажень, пов’язаних зі своїм статусом, ролями в сім’ї, праці та інших соціальних сферах життя.

Важливо зрозуміти, що жінки мають різні особистісні, культурні та соціальні характеристики, які впливають на їхнє психічне здоров’я та добробут.

Оскільки поєднання індивідуальних та соціальних факторів в жіночому житті може впливати на психічне здоров’я та добробут — вивчення жіночої психології допомагає підвищити свідомість про такі фактори, а також визначити шляхи покращення психологічного стану жінок.

Таким чином, вивчення жіночої психології є дуже важливим для забезпечення психологічного здоров’я та добробуту жінок, що віддзеркалюється на їхньому фізичному, емоційному та соціальному добробуті.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА ЖІНОЧА ПСИХОЛОГІЯ

У сучасному суспільстві визначені певні стереотипні уявлення про те, якими повинні бути жінки та які ролі вони повинні виконувати в суспільстві. Ці уявлення про норми та стандарти поведінки відбиваються в гендерних стереотипах.

Гендерні стереотипи можуть мати серйозний вплив на жінок та їхню психологію, адже створюють очікування та норми поведінки, які накладаються на жінок у різних сферах життя, таких як сім’я, робота та суспільство загалом.

Наприклад, у багатьох культурах жінки сприймаються як ті, хто повинен забезпечувати догляд за дітьми та сім’єю, тоді як чоловіки — як головні грошові джерела.

Такі гендерні стереотипи можуть призвести до певних проблем у житті жінок, таких як структурна дискримінація на роботі, погіршення здоров’я чи низька самооцінка.

Однак, у сучасному суспільстві можна протидіяти гендерним стереотипам, які негативно впливають на жінок і дослідження показують, що такі заходи можуть сприяти підвищенню самооцінки та зниженню ризику розвитку психологічних проблем у жінок.

Наприклад, шляхом розвитку ідентичності та підтримки взаємодії між жінками, а також просування рівних можливостей у роботі та інших сферах життя.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖІНОЦТВА

Жінки та чоловіки відрізняються не лише фізичною структурою тіла, але й психологічними особливостями. Незважаючи на те, що жінки та чоловіки можуть мати багато спільних рис, їхні психологічні риси можуть відрізнятися від одного статевого типу до іншого.

У цьому розділі ми розглянемо психологічні особливості жінок, їх відмінності в мисленні, емоціях та поведінці та як ці риси можуть впливати на життя жінок.

Психологи давно досліджують відмінності між психологією жінок та чоловіків. Незважаючи на те, що ці відмінності можуть бути невеликими, вони можуть мати значний вплив на життя людей.

Жінки, як правило, емоційніші та дбайливіші за чоловіків і це може відбиватися в їхній поведінці та сприйнятті світу.

Наприклад, жінки можуть бути більш уразливі до стресу, що може призводити до зниження самопочуття та погіршення здоров’я.

Однією з важливих психологічних особливостей жінок є їхній емоційний інтелект.

Дослідження показали, що жінки зазвичай краще розуміють емоції інших людей, виявляють більшу співчутливість та мають більш розвинену здатність спілкуватися, а відтак і ці риси можуть робити жінок ефективнішими в ролі лідера, наставника та учасника групи.

Іншим важливим аспектом психології жінок є їхні психологічні особливості, які відрізняються від психології чоловіків.

Розуміння цих особливостей є важливим для розробки індивідуальних підходів до підтримки та розвитку жінок, а також для забезпечення їхньої ефективної участі у суспільному житті і професійному розвитку. Далі в статті ми розглянемо ці питання детальніше.

ЕМОЦІЇ ТА НАСТРІЙ У ЖІНОК

Жінки, як і чоловіки, є емоційними істотами. Проте, згідно з багатьма дослідженнями, жінки мають тенденцію до переживання певних емоцій частіше, ніж чоловіки.

Наприклад, жінки частіше відчувають тривогу, стрес, сум і втому.

Водночас, жінки також більш схильні до позитивних емоцій, таких як радість, любов і щастя.

Крім того, настрій жінок може підпадати під вплив різних чинників, як-от зміни в гормональному фоні, стан здоров’я, стосунки з навколишніми людьми та інші.

Наприклад, жінки можуть піддаватися поганому настрою під час менструації (ПМС), вагітності або в період після пологів.

Але важливо розуміти, що усі ми можемо впливати на свій настрій і емоції.

Наприклад, деякі психологічні підходи, такі як когнітивно-поведінкова терапія, можуть допомогти зменшити тривогу та стрес, а також збільшити позитивний настрій.

Вправи, такі як медитація, йога і дихальні — можуть допомогти зняти напруження та заспокоїти нервову систему.

Регулярна фізична активність також може бути корисною для поліпшення настрою та емоційного стану.

Тож, керуючи своїми емоціями та настроєм, жінки можуть поліпшити як свій фізичний, так і психологічний добробут.

ЖІНОЧИЙ РОЗВИТОК ТА САМООЦІНКА

Розвиток жінки — постійний процес, що охоплює різні етапи життя та містить фізичні, інтелектуальні, соціальні та емоційні зміни, позаяк із розвитком жінки змінюються її потреби, цінності та уявлення про себе.

Самооцінка жінки грає важливу роль у її психології. Це оцінка власної компетентності, привабливості та цінності, яка впливає на її емоційний стан та поведінку. Висока самооцінка може допомогти жінкам бути успішними у різних сферах життя та досягати більшої задоволеності від життя.

Низька самооцінка, натомість, може вести до депресії, тривоги та інших проблем з психічним здоров’ям.

Щоб підвищити свою самооцінку, жінкам можна спробувати змінити свої уявлення про себе, зосередитися на своїх позитивних рисах та досягненнях, працювати над своїми слабкими сторонами та практикувати самопідтримку та самоусвідомлення.

Розвиток власної самооцінки може допомогти жінкам стати більш впевненими у собі та досягти більшої гармонії зі своїм життям.

Отже, вивчення психології жінок дозволяє краще зрозуміти їхні потреби, проблеми та розвиток, а також надає можливість розробляти ефективні підходи до їхньої підтримки та розвитку.

Врахування психологічних особливостей жінок в бізнесі, медицині, освіті, політиці та інших галузях може сприяти досягненню збільшення рівності між статями та забезпеченню більшого комфорту та задоволення у жінок в цих сферах.

Крім того, знання про гендерні стереотипи та способи їх протидії можуть сприяти побудові більшою мірою рівних і справедливих стосунків між чоловіками та жінками й саме тому — вивчення психології жінок є важливим завданням для нашого суспільства.

Підтримка жінок може здійснюватись на різних рівнях та в різних сферах життя.

Наприклад, в особистому житті, жінки можуть бути підтримані друзями та родичами, створенням затишку та комфорту в хатньому оточенні, а також через розвиток особистісних навичок та підтримку розвитку власних інтересів.

У професійній сфері, підтримка може бути забезпечена через розвиток кар’єри, доступ до різноманітних навчальних та розвивальних можливостей, а також заохочення до здорового балансу між роботою та особистим життям.

У родинній сфері, підтримка може бути забезпечена через допомогу у вихованні дітей, в повсякденних обов’язках та надання можливостей для самореалізації та розвитку особистості.

Збереження психічного здоров’я є важливим елементом підтримки жінок, а до практичних порад для збереження психічного здоров’я можна віднести:

  • здійснення регулярних фізичних вправ,
  • забезпечення достатнього рівня відпочинку та сну,
  • розвиток позитивних міжособистісних взаємин та комунікації,
  • здійснення позитивних змін у житті, наприклад, відмова від шкідливих звичок або початок нового хобі,
  • здійснення регулярного самоаналізу та самовдосконалення і т.д

Розуміння важливості рівності статей в забезпеченні психологічного добробуту жінок передбачає, що дискримінація та нерівність між чоловіками та жінками може мати негативний вплив на психічне здоров’я жінок.

Справедливість та рівні можливості для жінок в суспільстві, на робочому місці, у родині та в інших сферах життя є ключовими факторами, що впливають на психологічний добробут жінок.

Жінки можуть відчувати стрес, тривогу та незадоволеність своїм життям, якщо їх права порушуються або їх не поважають як індивідів.

Нерівність у статевих ролях та стереотипи можуть призводити до того, що жінки відчувають себе менш важливими та менш компетентними, ніж чоловіки. Це може викликати страх, невпевненість та низьку самооцінку, що може погіршити психічне здоров’я жінок.

Таким чином, розуміння важливості рівності статей є важливим для забезпечення психологічного добробуту жінок, оскільки воно допомагає зменшити стрес та незадоволеність і сприяє створенню умов, що дозволяють жінкам розвиватися та досягати своїх цілей.

СТРЕС ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЖІНОК

Стрес може бути дуже шкідливим для психологічного і фізичного здоров’я жінок. Тому важливо знати, які ситуації можуть спричинити стрес, які наслідки він може мати на здоров’я жінок, а також які способи боротьби зі стресом можуть бути корисними.

Ситуації які можуть стати джерелом стресу для жінок:

  1. Надмірна робота вдома або на роботі;
  2. Запізнення з виконанням завдань та термінів;
  3. Фінансові проблеми;
  4. Сімейні проблеми або конфлікти;
  5. Хронічне перевантаження;
  6. Здоров’я дітей або рідних;
  7. Нездатність досягти мети або успіху в житті.
  8. Як стрес впливає на здоров’я жінок:
  9. Стрес може призвести до розвитку психічних та фізичних захворювань;
  10. Він може погіршити роботу серцево-судинної та імунної системи;
  11. Стрес може призвести до зниження енергії та викликати почуття втоми та виснаженості.
  12. Які способи боротьби зі стресом можуть бути корисними для жінок:
  13. Релаксаційні вправи, такі як медитація або йога;
  14. Фізичні вправи, такі як біг або плавання;
  15. Правильне харчування та регулярний сон;
  16. Спілкування з близькими та підтримуючими людьми;
  17. Відпочинок та час на хобі та розваги;
  18. Пошук професійної допомоги, якщо стрес став критичним.

Виявлення джерел стресу та розуміння їх впливу на здоров’я жінок може бути важким завданням.
Однак, це дуже важливо для збереження психічного та фізичного здоров’я.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

МАТЕРИНСТВО ТА БАТЬКІВСТВО

Материнство (та батьківство) є важливими етапами у житті багатьох жінок, які можуть вплинути на їхнє психічне здоров’я та кар’єрні можливості.

Далі розглянемо деякі аспекти материнства та батьківства у жінок, а також подамо практичні поради для успішного поєднання цих ролей з професійним розвитком.

Материнство може бути важливим і прекрасним етапом у житті жінки, але воно також може бути джерелом стресу та викликати негативні емоції.

Важливо пам’ятати, що кожна жінка має свій власний досвід материнства і необхідно дозволити собі почуватись так, як вона почувається, без осуду та негативних оцінок.

Батьківство також може впливати на кар’єрні можливості жінок. Відсутність гнучкості в графіку роботи або недостатня підтримка з боку роботодавця можуть стати перешкодою для розвитку кар’єри.

Проте, на щастя, дедалі більше компаній починають розуміти важливість розвитку політик, які дозволяють батькам поєднувати роботу та догляд за дітьми.

Підтримання балансу між материнством, батьківством та професійними заняттями може бути важким завданням. Важливо навчитися ефективному плануванню та прийняти, що ідеальна рівновага може бути недосяжною. Ось деякі поради, як регулювати баланс:

  • Плануйте свій час.
  • Відмовтеся від перфекціонізму.
  • Залучайте партнера й інших родичів.
  • Користуйтесь можливістю працювати віддалено.
  • Підтримуйте контакт із друзями та колегами.

Поєднання материнства, батьківства та професійного розвитку може бути викликом, але це можливо.

Найголовніше, пам’ятати, що кожна жінка має свої власні потреби та мрії, і важливо знайти рівновагу між сімейними та професійними цілями, які допоможуть жінці бути щасливою та задоволеною в обох сферах життя.

ЖІНКИ ТА ПРОФЕСІЙНА СФЕРА

Кар’єрний успіх і рівноправність статей є важливими аспектами, які викликають дедалі більше інтересу серед жінок. Незважаючи на це, деякі виклики і перешкоди, з якими жінки можуть зіткнутися у професійній сфері, можуть бути складними для подолання. Зокрема:

  • Статева дискримінація та нерівність у заробітній платі.
  • Брак підтримки та наставництва для жінок на високопоставлених посадах.
  • Стереотипні уявлення про гендерні ролі та очікування щодо жіночої поведінки.

Рівність статей є ключовим елементом у забезпеченні рівних можливостей для жінок у професійній сфері. Необхідно боротися зі статевою дискримінацією та відмовитися від стереотипних уявлень про роль жінок у суспільстві.

Запровадження політик рівності статей та підтримка жінок у кар’єрному розвитку може сприяти створенню більш рівної та справедливої професійної сфери для жінок та формувати сприятливі умови для їхнього професійного зростання.

Жінки можуть підвищити свою ефективність та успішність у кар’єрі шляхом розвитку своїх навичок та здібностей, встановлення мети та планування своєї кар’єри, а також підтримки від колег та керівництва.

Важливо також забезпечити собі достатньо часу для відпочинку та відновлення енергії, що допоможе зберегти баланс між роботою та особистим життям.

Реалізація політик та програм, спрямованих на розвиток жінок у професійній сфері та забезпечення рівних можливостей для всіх, може позитивно вплинути на соціальний та економічний добробут суспільства в цілому.

СТОСУНКИ МІЖ ЖІНКАМИ

Міжособистісні відносини у жінок можуть бути різноманітними та мають свої особливості порівняно з відносинами у чоловіків.

Далі розглянемо, як жінки будують стосунки з іншими жінками, як вони можуть розвивати та зміцнювати свої взаємини з чоловіками, а також які проблеми можуть виникнути у міжособистісних відносинах між жінками та як їх вирішувати.

Як жінки будують відносини з іншими жінками?

Згідно з психологічними дослідженнями, жінки мають тенденцію до побудови дружніх відносин на основі спільних інтересів, взаємопідтримки та емоційної підтримки.

Дівчата та жінки частіше перебувають разом, діляться особистим досвідом, спілкуються про особисті та родинні проблеми.

Жінки також частіше виявляють співчуття та підтримку під час кризових ситуацій, таких як розрив відносин або проблеми на роботі. Вони можуть бути більш чутливі до емоційних потреб іншої жінки та прагнуть знайти спільну мову, щоб забезпечити підтримку та підвищити рівень довіри.

Однак, конкурентність та заздрість можуть бути причиною конфліктів у відносинах між жінками трохи частіше, ніж у чоловіків.

Наприклад, якщо одна жінка отримала успіх у професійній сфері, а інша — ні, то це може призвести до ревнощів та неприязні.

Також, відчуття зради можуть виникнути, коли жінка дізнається, що її подруга чи знайома обговорює її за спиною або не дотримується домовленостей.

Як жінки можуть розвивати та зміцнювати свої взаємини з чоловіками?

Жінки можуть розвивати та зміцнювати взаємини з чоловіками через взаємопідтримку, спільні інтереси та емоційний зв’язок. Важливо, щоб кожен партнер проявляв інтерес до думки та почуттів, ділився своїми ідеями та був відкритим до спілкування.

Особливо важливо відчувати підтримку від свого партнера у важливих життєвих моментах, таких як відповідальні рішення або кризові ситуації.

Часті вияви поваги та вдячності також можуть допомогти зміцнити взаємини.

Проте, жінки можуть зіткнутися з проблемами у міжособистісних відносинах з чоловіками, таких як різниця в поглядах або недостатнє розуміння.

Наприклад, можуть виникнути конфлікти через різне ставлення до виховання дітей, розподілу хатніх обов’язків або фінансових питань.

Які проблеми можуть виникнути в стосунках із жінками та як їх вирішувати?

У міжособистісних відносинах у жінок можуть виникати різні проблеми, від конфліктів до проблем зі здоров’ям та самоповагою.

Жінки можуть відчувати страх перед відмовою, самооцінкою, тиском соціальних норм або недостатньою підтримкою.

Ці проблеми можуть призвести до негативних наслідків для взаємин, включаючи дистанціювання, непорозуміння та/або конфлікти.

Для розв’язання більшості психологічних проблем важливі взаємне спілкування, відкритість та взаємна підтримка.

Крім того, деякі інструменти, такі як медіація, консультування та/або психокорекція, можуть допомогти вирішити конфлікти та збільшити рівень довіри між партнерами.

Наприклад, якщо виникає конфлікт, важливо спробувати розібратися в причинах та знайти компромісне рішення, яке задовольняє обидві сторони.

Також можна спробувати знайти спільні інтереси та заняття, що допоможуть підвищити рівень спілкування та збільшити позитивні емоції.

В цілому, для зміцнення взаємин важливо проявляти взаємопідтримку, відкритість та повагу, спілкуватися про важливі питання та шукати спільні рішення, включно зі зверненням по психологічну допомогу до фахівців у “Просторі психологів”.

ЖІНОЧА СЕКСУАЛЬНІСТЬ ТА СТАТЕВА ІДЕНТИЧНІСТЬ

Сексуальність та статева ідентичність — важливі складові життя жінок, відтак далі розглянемо, як жінки сприймають свою сексуальність та статеву ідентичність, як жінкам можна розвивати свою сексуальність та підвищувати задоволення від сексу, а також про важливість у психології жінки статевої ідентичності як такої.

Як жінки сприймають свою сексуальність та статеву ідентичність?

Кожна жінка має свій власний спосіб сприйняття своєї сексуальності та статевої ідентичності. Деякі жінки можуть почуватися комфортно зі своєю сексуальністю та статевою ідентичністю, тоді як інші можуть відчувати сором, незручність або невпевненість у цих питаннях.

Одним з визначальних факторів, що впливають на сприйняття своєї сексуальності та статевої ідентичності, є соціокультурний контекст.

Тобто, суспільні стереотипи, культурні та релігійні цінності можуть як позитивно, так і негативно впливати на сприйняття жінками своєї сексуальності та статевої ідентичності.

Як жінка може розвивати свою сексуальність?

Розвиток своєї сексуальності та підвищення задоволення від сексу можливі завдяки розумінню свого тіла та власних потреб, спілкуванню з партнером, експериментуванню та навчанню.

Важливо, щоб жінки могли розуміти своє тіло та знали свої сексуальні потреби, адже без цього складно підібрати партнера, з яким вдасться відчувати сексуальну гармонію.

Коректне розуміння свого тіла може допомогти жінкам знайти нові способи задоволення та відчувати більш повноцінне задоволення від сексу.

Спілкування з партнером є ключовим елементом розвитку сексуальності жінки та засобом підвищення задоволення від сексу, тому важливо відкрито розмовляти про свої потреби та бажання, слухати партнера і взаємно домовлятися про способи сексуального задоволення.

Зазвичай, експериментування з новими позами, середовищами та обстановою, а також використання секс-іграшок та різноманітних технік — можуть допомогти жінці (та чоловіку) підвищити задоволення від сексу і розвинути свою сексуальність.

Важливість статевої ідентичності жінки

Статева ідентичність — важлива складова життя кожної людини.

Відчуття належності до певної статі, яка може бути різною від народження, а також рівномірне здійснення прав, пов’язаних зі статтю — ключові чинники забезпечення здорового розвитку та самовизначення.

Статева ідентичність може визначатися під впливом багатьох факторів, включаючи соціальне середовище, культурні та релігійні вірування, генетичні та біологічні чинники.

Для багатьох жінок важливо мати можливість вільно вибирати свою статеву ідентичність та виражати її через одяг, макіяж та будь-яку іншу поведінку чи діяльність, водночас не наражаючись на осуд чи зневагу та залишаючись прийнятими як вони є.

Розвиток своєї сексуальності та підвищення задоволення від сексу є невід’ємною частиною психології кожної жінки, тому важливо мати можливість вільно виражати її, аби, зрештою досягти більш повного задоволення від життя та стосунків.

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ЖІНОК

Психологічна підтримка є важливою складовою здоров’я та добробуту кожної жінки, тому надалі ми зосередимося на розгляді таких її аспектів як:

  • проблеми, що можуть виникати у жінок;
  • поради щодо моментів, коли доцільно звернутися по психологічну підтримку;
  • види психологічної підтримки та як вони можуть бути корисними для жінок;
  • важливість самопідтримки та самозахисту для збереження психічного здоров’я жінок
  • тощо.

Які проблеми можуть виникнути у жінок та коли можна звернутися по психологічну підтримку?

У жінок можуть виникати різноманітні проблеми, які можуть відбиватися на їх психічному стані. Це можуть бути проблеми в особистому житті, родинні проблеми, проблеми на роботі, проблеми зі здоров’ям, депресія, тривожність, стрес та інші.

Фахівці “Простору психологів” рекомендують жінкам звернутися по психологічну підтримку, коли:

  • виникає відчуття, що впоратися зі своїми проблемами самостійно — стає складно;
  • на фоні тривоги, депресії або інших негативних емоцій;
  • відмічається важкість в думках і неспроможність самотужки знайти вихід із ситуації.

Які види психологічної підтримки жінок існують?

Жінки можуть звернутися по психологічну підтримку до професійних психологів або психотерапевтів, котрі допоможуть у розв’язанні різних психологічних проблем. В сучасній психології існують кілька видів психологічної підтримки, які можуть бути корисні для жінок, а саме:

  1. Індивідуальна психокорекція або психотерапія — форма терапії, яка дозволяє жінкам працювати над своїми проблемами та емоціями у приватному середовищі з психологом або психотерапевтом.
  2. Групова терапія — форма психологічної підтримки, яка відбувається у групі людей з подібними проблемами і допомагає жінкам спілкуватися та знаходити підтримку від інших людей, що переживають подібні ситуації.
  3. Онлайн-терапія — це форма терапії, яка проводиться через інтернет з використанням відеозв’язку, текстових повідомлень або у середовищі віртуальної реальності.
  4. Консультування — форма психологічної підтримки, яка може включати консультації з професійними психологами, психотерапевтами або соціальними працівниками.
  5. Самопідтримка — містить різні стратегії, які жінки можуть використовувати самостійно для зниження рівня тривоги, депресії або стресу (медитація, йога, релаксаційні вправи, спорт та інші).

Важливість самопідтримки та самозахисту для збереження психічного здоров’я жінок

Самопідтримка та самозахист — важливі елементи для збереження психічного здоров’я жінок. Це можуть бути різні стратегії, які допоможуть знизити рівень стресу, депресії або тривоги, такі як медитація, йога, релаксаційні вправи, відвідування сеансів масажу або фізичної терапії, проведення часу з друзями та близькими людьми, заняття хобі, розваги та інші.

Важливо, щоб жінки знали, коли потрібна психологічна підтримка, та не соромилися звертатися по допомогу. Психологічна підтримка може допомогти жінкам знайти рішення своїх проблем та зберегти психічне здоров’я.

Водночас, самопідтримка та самозахист також дуже важливі, оскільки вони допомагають жінкам знайти внутрішню міць та ресурси, які можуть допомогти їм подолати складні ситуації та відчувати себе краще.

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ З ЯКИМИ СТИКАЮТЬСЯ ЖІНКИ

У жінок можуть виникати різноманітні психологічні проблеми на різних етапах життя. Ось кілька прикладів таких проблем:

Депресія та тривога: ці проблеми можуть виникнути у жінок будь-якого віку та пов’язані зі стресом, проблемами відносин, фізичними проблемами, емоційними переживаннями та іншими факторами.

Порушення психічного здоров’я після пологів: деякі жінки можуть стикатися з післяпологовою депресією або тривогою, що може бути пов’язане зі зміною гормонального фону, змінами в житті та змінами у стосунках з дитиною та іншими людьми.

Емоційне насилля або насильство в сім’ї: можуть виникати в будь-якому віці та пов’язані з насильством від партнера, родини чи інших людей.

Проблеми з їжею та тілом: ці проблеми можуть виникнути в будь-якому віці та пов’язані зі стереотипами краси, переважної кількості повідомлень про ідеальний зовнішній вигляд, страхом ваги та іншими факторами.

Сексуальна дисфункція: може включати брак бажання, болі під час статевого акту, неможливість досягти оргазму та інші проблеми, які можуть виникнути в будь-якому віці.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Які види психологічної підтримки можуть допомогти вирішити ці проблеми?

Жінки можуть звернутися по психологічну підтримку, яка може допомогти їм зрозуміти та вирішити їх проблеми. Також існує багато видів терапії, які можуть бути корисні для жінок, такі як когнітивно-поведінкова терапія, психодинамічна терапія, терапія сприйняття, майндфулнес та інші.

Окрім професійної підтримки, існують різні стратегії самопідтримки, які можуть допомогти жінкам управляти своїми емоціями та стресом, наприклад, регулярна фізична активність, розслаблення, медитація, добра дієта та інші.

Які кроки можна зробити, щоб запобігти погіршенню психічного стану у жінок?

Жінки можуть вживати заходів для запобігання погіршення свого психічного стану. Наприклад, важливо дбати про своє фізичне та емоційне здоров’я, здійснювати регулярні медичні огляди, вживати здорову їжу, вести активний спосіб життя та виконувати вправи для зняття стресу.

Також важливо дізнатися про різні стратегії самопідтримки та самозахисту та використовувати їх на практиці. Це може включати регулярні зустрічі з друзями та близькими, виконання хобі, медитацію та інші засоби зняття стресу.

У разі виникнення проблем з психічним здоров’ям важливо звернутися по допомогу до фахівців у сфері психічного здоров’я, щоб отримати професійну підтримку та допомогу у розв’язанні проблеми.

ПОЗИТИВНА ПСИХОЛОГІЯ ДЛЯ ЖІНОК

Позитивна психологія — галузь психології, що досліджує позитивні аспекти людської психіки, такі як щастя, задоволеність життям, оптимізм та розвиток особистості, а відтак може допомогти жінкам знайти радість та задоволення у житті, підвищити самооцінку, знайти способи досягнення своїх цілей тощо.

Ось кілька практичних порад щодо підвищення рівня позитивних емоцій та настрою у жінок:

  1. Практикуйте медитацію та майндфулнес: це може допомогти знизити рівень стресу та тривоги, зміцнити свою концентрацію та сприяти загальному позитивному настрою.
  2. Відводьте час для занять фізичною активністю: фізична активність може допомогти підвищити рівень енергії та позитивних емоцій.
  3. Займайтеся хобі: заняття хобі можуть бути корисними для підвищення задоволення та емоційного добробуту.
  4. Знаходьте способи виявлення подяки та вдячності: це може допомогти підвищити рівень щастя та позитивних емоцій.
  5. Розвивайте свої сильні сторони та досягнення: це може допомогти підвищити самооцінку та позитивний настрій.
  6. Відводьте час для спілкування з друзями та близькими: це може бути корисним для підтримки емоційного добробуту та позитивного настрою.
  7. Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати: замість того, щоб стежити за тим, що ви не можете контролювати, спробуйте зосередитися на тому, що ви можете контролювати, щоб зменшити рівень стресу та підвищити рівень позитивних емоцій.
  8. Дотримуйтесь регулярного режиму сну та відпочинку: досить високий рівень втоми та стресу може спричинити погіршення настрою та зниження рівня позитивних емоцій.
  9. Створіть позитивну атмосферу в своєму оточенні: домашній інтер’єр, кольори та аромати можуть впливати на настрій та емоційний стан.
  10. Зверніть увагу на свої думки та переконання: позитивне переконання може допомогти підвищити рівень позитивних емоцій та знизити рівень стресу.

Узагальнюючи, позитивна психологія може допомогти жінкам розвивати свій потенціал, знайти радість та задоволення у житті та підвищити рівень позитивних емоцій та настрою.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

ЖІНКИ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ

Самореалізація — процес розвитку та розкриття свого потенціалу, досягнення своїх цілей та задоволення від життя. Для жінок, самореалізація може бути особливо важливою, оскільки вони можуть зіткнутися з різними перешкодами у реалізації свого потенціалу.

Значення самореалізації для жінок

Самореалізація для жінок може мати велике значення для їхнього життя та добробуту. Це процес, який дозволяє жінкам знайти своє місце у світі та досягати своїх цілей, що може підвищити їхню самооцінку та додати більше задоволення від життя.

Здатність реалізовувати свій потенціал може мати позитивний вплив на самоповагу та допомогти жінкам відчувати себе більш впевненими та владними. Здійснення своїх мрій та досягнення цілей також може додати більше значення в життя та зробити їхнє життя насиченішим.

Крім того, самореалізація може допомогти жінкам знайти своє місце у суспільстві та бути більш задоволеними від своєї роботи та професійного життя. Це може мати позитивний вплив на статус жінок у суспільстві та сприяти поліпшенню можливостей у різних сферах життя.

Отже, самореалізація може допомогти жінкам знайти своє місце у світі, досягнути своїх мрій та цілей, підвищити самооцінку та задоволення від життя, а також мати позитивний вплив на професійне та особисте життя.

Як жінки можуть розвивати свої здібності та досягати своїх цілей?

Жінки можуть розвивати свої здібності та досягати своїх цілей за допомогою наступних практичних порад:

  1. Визначте свої цілі та мрії: це допоможе вам зосередитися на тому, що ви хочете досягти, та створити план дій, який допоможе вам досягти цілей.
  2. Розвивайте свої здібності та навички: це можна робити через навчання, тренування та відповідну практику.
  3. Переборіть страхи та перешкоди: психологічна підтримка, медитація та різні техніки дихання можуть допомогти вам знизити рівень тривоги та стресу.
  4. Знаходьте наставників та рольові моделі: це можуть бути люди, які досягли успіху у сфері, яка вас цікавить, та можуть допомогти вам навчитися та розвиватися.

Перешкоди, які можуть заважати жінкам у реалізації свого потенціалу

Незважаючи на важливість самореалізації, жінки можуть стикатися з різними перешкодами у її досягненні. Деякі з них включають:

  1. Статеві стереотипи та дискримінація: може виявлятися у вигляді меншого доступу до можливостей та заробітної плати.
  2. Недостатня підтримка з боку оточення: включає брак підтримки з боку сім’ї, друзів та колег.
  3. Брак довіри до власних здібностей: у вигляді недостатньої віри в себе та власні можливості.
  4. Страх перед ризиком: як боязнь ризикувати та змінювати своє життя.

Жінки можуть допомогти собі у реалізації свого потенціалу, звертаючись по підтримку до психологічних консультантів та психотерапевтів, розвиваючи свої здібності та навички, створюючи мережу підтримки з боку друзів та сім’ї, та дотримуючись принципів самопідтримки та самозахисту.

ПРАВА ЖІНОК ТА ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ

Упродовж історії жінки стикалися з численними проблемами, пов’язаними зі своїм статусом в суспільстві та нерівністю в правах. Вони не мали можливості вільно обирати професії, ставати на високі посади, голосувати та займатися політикою. На шляху жінок часто ставилися штучні соціальні та культурні бар’єри.

Зараз стан гендерної рівності у світі та в Україні змінюється на краще, однак є ще багато роботи.

Жінки все ще стикаються зі стереотипами та дискримінацією у професійній діяльності, отриманні освіти, здоров’ї та інших сферах життя. Нерівність в оплаті праці залишається однією з найбільш відчутних проблем, що відчувають жінки у більшості країн світу.

Психологи відіграють важливу роль у боротьбі за гендерну рівність та вирішенні проблем, пов’язаних із статевою дискримінацією. Вони можуть допомогти жінкам розібратися в своїх правах та можливостях, допомогти збільшити самооцінку та впевненість у своїх силах.

Також, психологи можуть працювати зі суспільством, популяризуючи гендерну рівність та борючись зі стереотипами.

Подальші дослідження у галузі жіночої психології можуть бути спрямовані на розвиток нових методів допомоги жінкам у здійсненні їхніх прав та у збереженні їхнього психічного здоров’я.

Зокрема, може досліджуватися вплив різних факторів на психічний стан жінок, таких як роль соціального середовища, взаємодії у родині та на роботі, ставлення до себе та до оточення.

Крім того, важливим напрямком досліджень може стати вивчення взаємозв’язку між гендерною рівністю та психічним здоров’ям. Це може допомогти зрозуміти, як нерівність в правах та можливостях впливає на жінок і як можна зменшити цей вплив.

У підсумку, жіноча психологія є важливим напрямком в психології загалом, оскільки жінки стикаються зі специфічними проблемами та викликами в сучасному світі.

Розуміння та дослідження цих проблем може допомогти психологам розробляти ефективніші методи підтримки жінок та зміцнення їхнього психічного здоров’я. Також, важливо продовжувати боротьбу за гендерну рівність та популяризувати її серед суспільства.

Наприкінці можна додати, що розуміння проблем жінок та підтримка їхніх прав є важливим кроком у побудові більшою мірою рівного та справедливого світу.

Психологи мають важливу роль у цьому процесі, оскільки вони можуть допомогти жінкам знайти свій шлях до самореалізації та досягнення успіху у своїх професійних та особистих цілях..

ПІДСУМКИ

Завершуючи цю статтю про психологію жінки, можна підкреслити важливість розуміння та дослідження проблем, з якими стикаються жінки в різних сферах життя.

Жіноча психологія є важливим напрямком у психології, оскільки дозволяє зосередитися на конкретних проблемах та потребах жінок, що в свою чергу покращує якість життя індивіда та суспільства загалом.

Окрім того, визнання прав жінок та боротьба за гендерну рівність є важливими аспектами розвитку сучасного світу.

Психологи можуть зіграти важливу роль у цьому процесі, допомагаючи руйнувати стереотипи та упередження, сприяючи зростанню самореалізації та підтримуючи жінок у досягненні своїх цілей.

Таким чином, вивчення психології жінки є необхідним елементом для розуміння проблем, з якими стикаються жінки, а також для розвитку ефективних стратегій їхньої підтримки.

Підбір психолога

Щоби проконсультуватися щодо актуальних для вас (чи набайдужим вам людям) психологічних аспектів жіночої психології, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у відповідному розділі веб-середовища

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці відкриває профайл з контактами у новій вкладці, звертайтеся!

Автор

Сучасна психотерапія

Сучасна психотерапія охоплює широкий спектр методів, спрямованих на розуміння та вирішення розмаїтих психологічних проблем і базується на наукових дослідженнях, інтегруючи класичні теорії та новітні техніки для роботи з психічним здоров’ям.

Сучасна психотерапія стає дедалі більш персоналізованою, інтегруючи різні підходи для роботи з конкретними потребами клієнтів.

На практиці, психотерапія — це форма лікування психічних проблем, що використовується психотерапевтами, психіатрами та спеціально підготовленими психологами.

У процесі психотерапії — клієнт спілкується з терапевтом аби видозмінити свої думки, почуття та поведінку.

Сучасна психотерапія — це доказовий та ефективний метод, який застосовується навіть при важких психічних розладах таких як депресія, тривожність, посттравматичний стресовий розлад, розлади харчової поведінки та залежності.

Далі у цій статті я охарактеризую психотерапію через призму сучасної теорії та з урахуванням практичного досвіду її застосування під час надання психологічної допомоги клієнтам.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

Витоки сучасної психотерпії

Термін “психотерапія” був введений в науку у 19 столітті австрійським лікарем і психіатром Йозефом Брейером (Josef Breuer) у співпраці зі знаменитим німецьким неврологом Зігмундом Фройдом (Sigmund Freud).

У 1895 році вони спільно описали випадок лікування жінки, яка страждала від різних симптомів, і використовували техніку, яку назвали “розмовна терапія” або “катарсис”.

Саме цей випадок спонукав чоловіків до створення психоаналітичної теорії та практики, яка є однією з форм сучасної психотерапії.

З тих часів психотерапія стала одним з головних способів лікування психічних проблем і розгорнулась у багато різних напрямів, що базуються на численних теоретичних підходах та методах лікування.

Основні напрями сучасної психотерапії

Сучасна психотерапія розвивається в різних напрямках, кожен з яких має свої методи, концепції та сфери застосування, а основні її напрями можна поділити на декілька категорій:

  • гуманістичні,
  • когнітивно-поведінкові,
  • психодинамічні,
  • екзистенційні,
  • тілесно-орієнтовані,
  • інтегративні

Гуманістичні напрями сучасної психотерапії

Ці методи спрямовані на розвиток особистості, самопізнання та розкриття внутрішнього потенціалу людини.

Гештальт-терапія (Ф. Перлз)

  • Фокус на «тут і зараз».
  • Опрацювання незавершених ситуацій.
  • Використання діалогів, тілесних технік.

Клієнт-центрованa терапія (К. Роджерс)

  • Прийняття, емпатія, безоцінкове ставлення до клієнта.
  • Робота через активне слухання та підтримку.

Позитивна психологія (М. Селігман)

  • Фокус на сильних сторонах людини.
  • Вивчення факторів, що сприяють щастю та благополуччю.

Когнітивно-поведінкові напрями (КПТ) сучасної психотерапії

Методи, які працюють із мисленням та поведінковими патернами людини.

Класична КПТ (А. Бек, А. Елліс)

  • Робота з дисфункціональними переконаннями.
  • Переформулювання негативних думок у конструктивні.

Діалектична поведінкова терапія (М. Лінехан)

  • Розвиток навичок емоційної регуляції.
  • Майндфулнес як ключовий елемент терапії.

Схематерапія (Дж. Янг)

  • Виявлення життєвих схем і моделей поведінки.
  • Опрацювання дитячих травм через зміну негативних сценаріїв.

Психодинамічні напрями сучасної психотерапії

Ці методи досліджують несвідомі процеси, дитячі травми та їхній вплив на доросле життя.

Психоаналіз (З. Фройд)

  • Робота з підсвідомістю через вільні асоціації, аналіз сновидінь.
  • Виявлення конфліктів між свідомим і несвідомим.

Аналітична психологія (К. Г. Юнг)

  • Дослідження архетипів, колективного несвідомого.
  • Використання активної уяви, символів у терапії.

Об’єктні відносини (М. Кляйн, Д. Віннікотт)

  • Вплив ранніх прив’язаностей на формування особистості.
  • Робота із залежністю, співзалежністю, самооцінкою.

Екзистенційні напрями сучасної психотерапії

Фокусуються на пошуку сенсу життя, відповідальності та особистісному виборі.

Екзистенційна терапія (В. Франкл, І. Ялом)

  • Пошук сенсу як ключовий елемент подолання страждань.
  • Усвідомлення власної відповідальності за життя.

Логотерапія (В. Франкл)

  • Переживання труднощів через знаходження сенсу.
  • Робота з екзистенційними кризами.

Тілесно-орієнтовані методи сучасної психотерапії

Поєднують психотерапію та роботу з тілом для глибокого опрацювання емоційних станів.

Біоенергетична терапія (А. Лоуен)

  • Робота з тілесними блоками та емоційними зажимами.
  • Вправи для звільнення пригнічених емоцій.

Сенсомоторна терапія (П. Огден)

Робота з тілесною пам’яттю травматичних подій.

Терапія соматичного переживання (П. Левін)

Опрацювання травми через тілесні реакції.

Інтегративні та сучасні підходи

Об’єднують елементи різних шкіл для індивідуалізованого підходу.

EMDR-терапія (Ф. Шапіро). Переробка травматичних спогадів через рух очей.

Майндфулнес-терапія. Практики усвідомленості для зниження стресу.

Коучинг та позитивна психотерапія. Поєднання психотерапії з розвитковими методиками.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

ХТО МОЖЕ ЗАСТОСОВУВАТИ ПСИХОТЕРАПІЮ?

Проведення лікування такого характеру є відповідальним та складним завданням, яке повинно здійснюватися кваліфікованими фахівцями.

Зазвичай, психотерапевтичне лікування мають право застосовувати:

  • Клінічні психологи, які мають докторський або магістерський ступінь у психології та спеціалізуються на лікуванні різних форм психічних проблем
  • Психотерапевти — дипломовані лікарі, які володіють сертифікацією в одному або кількох психотерапевтичних напрямках.
  • Психіатри з медичною освітою, що спеціалізуються на діагностиці та лікуванні різних  психічних захворювань.
  • Інші фахівці зі сфери психічного здоров’я, такі як соціальні працівники, сімейні терапевти, консультанти з кризових ситуацій тощо, які можуть проводити певні форми психотерапії в межах своїх компетенцій та досвіду.

Важливо, щоби психотерапевт не лише мав необхідну кваліфікацію, досвід та сертифікацію відповідно до своєї професії та напрямку психотерапії, який він використовує, а й дотримувався етичних стандартів і норм, які пов’язані з лікуванням психічних проблем та збереженням конфіденційності клієнта.

КЛІЄНТИ ПСИХОТЕРАПЕВТА

На практиці, серед найбільш поширених запитів та соціальних груп, які звертаються до психотерапевта, зустрічаються:

  • Клієнти з депресією. Ця недуга є одним з найбільш поширених психічних розладів, симптоми якої суттєво зменшує психотерапія у парі з медикаментозним лікуванням.
  • Особистості з тривожними розладами: особливо якщо вони мають сильний вплив на життя індивіда.
  • Люди з посттравматичними стресовими розладами (ПТСР): сюди належать ті, хто стали свідками травматичних подій, таких як війна, насильство або катастрофи.
  • Особи з проблемами у стосунках: лікування буде корисним для тих, хто має проблеми взаємодії з іншими, наприклад, з довірою, інтимністю, залежність від партнера, або прагне розвивати здорові стосунки.
  • Ті, хто зіштовхуються з проблемами самооцінки та самоповаги: психотерапія допоможе  знизити рівень стресу, покращити самоповагу та самооцінку.
  • Клієнти з проблемами здоров’я: психотерапевтичний досвід буде  корисним для тих, хто має проблеми з переживанням болю, розладами харчування чи зловживанням алкоголем або наркотиками тощо.
  • Люди з проблемами розвитку: для дітей та дорослих з аутизмом, синдромом Дауна та спектром схожих труднощів.

Сучасна психотерапевтична симптоматика

У сучасній психотерапії симптоматика охоплює широкий спектр психологічних та психічних станів, що впливають на емоційний, когнітивний і поведінковий рівні функціонування людини.

Психотерапевти аналізують симптоми, щоб визначити їхні причини, механізми виникнення та ефективні методи корекції.

Тривожні розлади

  • Надмірна та неконтрольована тривога.
  • Панічні атаки, соціальна тривожність.
  • ОКР (обсесивно-компульсивний розлад).
  • Генералізований тривожний розлад (GAD).

Депресивні стани

  • Хронічне зниження настрою, апатія.
  • Втрата мотивації, відчуття безнадії.
  • Суїцидальні думки та аутоагресія.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

  • Нав’язливі спогади про травму.
  • Емоційне оніміння, тривожність, гіперзбудження.

Розлади особистості

  • Прикордонний розлад (BPD): емоційна нестабільність, страх відторгнення.
  • Нарцисичний розлад (NPD): потреба в захопленні, відсутність емпатії.
  • Антисоціальний розлад (ASPD): агресивність, маніпулятивність.

Психосоматичні розлади

Фізичні симптоми без органічних причин (мігрень, синдром подразненого кишківника, хронічна втома).

Аддиктивна поведінка (залежності)

  • Хімічні залежності (алкоголь, наркотики).
  • Нехімічні залежності (ігрова, харчова, трудоголізм).

Психодіагностика в сучасній психотерапії

Психодіагностика – це процес оцінки психічного стану, особистісних характеристик та емоційного функціонування людини.

На практиці, вона є невід’ємною частиною сучасної психотерапії, допомагаючи визначити проблемні зони, обрати відповідний терапевтичний підхід та відстежувати динаміку змін.

Основні завдання психодіагностики в сучасній психотерапії

  • Визначення психоемоційного стану клієнта.
  • Виявлення глибинних несвідомих процесів.
  • Оцінка когнітивних здібностей та особистісних рис.
  • Встановлення рівня тривожності, депресії, стресу.
  • Діагностика психологічних розладів (тривожних, депресивних, особистісних).
  • Відстеження ефективності психотерапії.

Методи психодіагностики в сучасній психотерапії

Сучасна психодіагностика використовує різні підходи: психометричні тести, проєктивні методики, клінічне інтерв’ю, аналіз поведінки та тілесних реакцій.

Психометричні тести. Це стандартизовані опитувальники, які вимірюють рівень депресії, тривожності, особистісні риси тощо.

Тести для оцінки емоційного стану:

  • BDI-II (Шкала депресії Бека) – визначає рівень депресії.
  • BAI (Шкала тривожності Бека) – оцінює рівень тривожності.
  • PCL-5 (Шкала ПТСР) – діагностика посттравматичного розладу.

Тести для аналізу особистості:

  • MMPI-2 (Міннесотський багатофазний особистісний опитувальник).
  • 16PF (Тест Кеттела) – аналізує особистісні фактори.

Когнітивні тести:

  • WISC, WAIS (Тести Векслера) – оцінка інтелектуальних здібностей.
  • Stroop Test – вимірювання когнітивного контролю.

Проєктивні методики. Застосовуються для виявлення несвідомих процесів, внутрішніх конфліктів, травматичного досвіду.

Тест Роршаха – аналіз асоціацій через чорнильні плями.
ТАТ (Тематичний апперцептивний тест) – інтерпретація сюжетних картинок.
Метод незакінчених речень – виявлення внутрішніх переконань і страхів.

Клінічне інтерв’ю. Детальна розмова психотерапевта з клієнтом, що допомагає виявити глибинні проблеми.

Аналіз поведінкових реакцій. Спостереження за мімікою, жестами, позами, які можуть вказувати на емоційні блоки.

Тілесно-орієнтована діагностика. Виявлення психосоматичних симптомів, м’язових зажимів та їхнього зв’язку з емоційним станом.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Технології у сучасній психотерапії

Сучасна психотерапія активно використовує новітні технології для діагностики, лікування та підтримки психологічного здоров’я.

Цифрові рішення допомагають зробити психотерапію більш доступною, ефективною та персоналізованою.

Онлайн-психотерапія та телемедицина

  • Відеосеанси – платформи, як-от Zoom, Skype, спеціалізовані сервіси (BetterHelp, Talkspace).
  • Чат-терапія – текстові консультації у месенджерах.
  • Телефонне консультування – екстрена підтримка у кризових ситуаціях.

Переваги:

  • Доступність незалежно від місця проживання.
  • Конфіденційність і комфорт для клієнта.
  • Гнучкість у виборі формату взаємодії.

Можливі ризики: відсутність живого контакту та складність у зчитуванні невербальних сигналів.

Мобільні додатки для психотерапії

  • Розвиток майндфулнес і медитації – Calm, Headspace, Insight Timer.
  • Контроль емоцій і тривоги – Wysa, Moodfit, Sanvello.
  • Щоденники емоцій – Daylio, Moodnotes, eMoods.
  • Підтримка КПТ-терапії – Woebot, CBT Companion.

Як це працює?

  • Користувач отримує вправи для самодопомоги.
  • Додатки можуть використовувати штучний інтелект для аналізу настрою.
  • Вбудовані нагадування допомагають підтримувати сталість практики.

Віртуальна реальність (VR) у психотерапії

  • VR-терапія для роботи з фобіями (аерофобія, соціальна тривожність, страх висоти).
  • Експозиційна терапія для PTSD – моделювання травматичних ситуацій у безпечному середовищі.
  • VR-медитації – занурення в релаксаційні простори для зниження стресу.

Приклади технологій. Psious – віртуальна терапія для подолання тривоги, а Limbix – VR-додатки для психотерапевтів.

Біозворотний зв’язок (biofeedback) і нейрозворотний зв’язок (neurofeedback)

Метод біозворотного зв’язку – контроль серцевого ритму, рівня стресу через датчики, а сам нейрозворотний зв’язок – тренування мозкової активності за допомогою електроенцефалографії (EEG).

Як це допомагає? Через зниження тривожності та панічних атак і покращення концентрації, уваги (особливо при ADHD).

Штучний інтелект у психотерапії

Чат-боти-психотерапевти – Woebot, Wysa (аналізують настрій, дають поради на основі КПТ).
Аналіз великих даних – штучний інтелект прогнозує емоційні стани за повідомленнями користувача.
Голосові асистенти – Alexa, Google Assistant інтегрують техніки релаксації.

Обмеження — AI не замінює людського контакту та можливі помилки у діагностиці складних випадків.

Wearable-технології (носимі пристрої)

Смарт-браслети та годинники – Apple Watch, Fitbit (аналіз рівня стресу, сну, серцевого ритму).
Емоційні трекери – Feel, Spire (відстежують рівень тривожності та пропонують вправи).

Застосування для визначення тригерів стресу і контролю психоемоційного стану в реальному часі.

Підсумки

Сучасна психотерапія пропонує різноманітні підходи, що дозволяють адаптувати методи до індивідуальних потреб клієнта.

Вибір напряму залежить від типу запиту, особистості клієнта та особливостей його досвіду.

Сучасна психотерапевтична симптоматика охоплює комплексні емоційні, когнітивні та поведінкові порушення.

Її діагностика та корекція вимагають гнучкого підходу, що поєднує класичні та сучасні методи терапії.

Сучасна психодіагностика поєднує наукові методи з індивідуальним підходом до клієнта, дозволяючи точніше визначати причини проблем і підбирати ефективні терапевтичні стратегії.

Технології роблять психотерапію більш доступною та ефективною, доповнюючи традиційні методи.

Онлайн-терапія, мобільні додатки, VR, AI та біозворотний зв’язок відкривають нові можливості для роботи з емоціями, стресом і психічними розладами.

Підбір психотерапевта

Щоби проконсультуватися з психотерапевтом — звертайтеся безпосередньо до мене або підберіть фахівців з потрібною кваліфікацією скориставшись спеціальним функціоналом “націлювання експертизи” на відповідній сторінці веб-платформи “Простір Психологів”

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці веде на мій профайл

Автор

Супервізійна група Ірини Саченко

Супервізійна група допомагає терапевту:

  • формувати ціноутворення на початку практики та змінювати ціну на свої послуги у розвитку практики
  • будувати та утримувати довготривалі терапевтичні стосунки з клієнтами
  • отримувати досвід та підтримку колегіального кола, у роботі над клієнтськими кейсами у тому числі
  • досліджувати та приймати рішення про баланс підтримки-фрустрації у роботі терапевта
  • розуміти коли і як піднімати ціни на свої послуги і що це означає підсвідомо для терапевта і клієнта
  • сміливо озвучувати вартість послуг і розуміти свою вартість
  • отримати важливість саме своєї роботи, самооцінки в професії, розуміти яких клієнтів ви притягуєте в свою практику тощо
  • де брати клієнтів і якими методами сучасні спеціалісти будують успішну приватну практику
  • як працювати за контрактом і всі нюанси, повʼязані з цим ⁃ етичні питання, норми та обмеження, як себе захищати
  • як користуватися підтримкою колег та професійними спілками
  • як знаходити і працювати в ко-терапії
  • як розподіляти бюджет на навчання та життя, коли ви почали заробляти психотерапією
  • як розвивати себе, як психотерапевта в професійній частині і як розподіляти життєвий час
  • кордони у клієнт-терапевтичних стосунках
  • працювати над ʼХочу клієнтів- продаю свою послугу- маю стабільно наповнену практикуʼ
  • подолання сорому та провини за те, що беру гроші за допомогу – які внутрішні блоки заважають набрати клієнтів
  • регулярнісь, довготривалість терапії, пропуски, зміна контракту, знижки
  • бухгалтерія, податки, платіжні системи тощо
  • мова терапії, принциповість, цінності та домовленності між клієнтами та терапевтом
  • кількість клієнтів у терапії
  • відпустки та відновлення терапевта
  • страхи терапевта і навички тримати кордони з клієнтами
  • знаходити ко-терапевтів, колег, та будувати з ними колегіальні стосунки
  • робота з клінічними клієнтами, антисуіцидальний контракт
  • співпраця з психіатрами та людьми інших сумісних професій задля ефективнішої допомоги клієнтам
Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

Запрошуємо ще 4х учасників у нашу супервізійну групу по пʼятницях 12-15 з кроком 1 раз на 2 тижні з Жовтня по Червень.

За сезон участі в нашій групі ви:

  1. знайдете свій терапевтичний стиль роботи з клієнтами та свої трансферентні характеристики
  2. зрозумієте як будувати стабільність практики,
  3. подивитеся на побудову приватної практики як на бізнес і
  4. почнете втілювати перші впевнені кроки з нашою та груповою підтримкою.

А всередині цього процесу ми будемо:

  • розбирати клінічні випадки,
  • супервізувати заявлені заочні та очні супервізійні кейси,
  • працювати групою над важкими кейсами та сліпими плямами,
  • працювати над підготовкою до сертифікації,
  • над механізмами переривання контакту,
  • над опорами на польовий процес,
  • на феноменологію тощо.

Будемо раді новим знайомствам з колегами. Приходьте, навіть якщо в вас ще немає жодного клієнта – хороший привід почати працювати над цим в з супервізійній групі!

Клікніть картинку, щоби перейти на профайл з моїми прямими контактами

Автор

Психолог онлайн

Спеціалістів у галузі психології, науки про поведінку та психічні процеси людини називають психологами.

На практиці, психолог вивчає дуже різні аспекти людської діяльності, такі як сприйняття, увага, пам’ять, мислення, емоції, мотивація, комунікація, розвиток, психічне здоров’я тощо

Психолог чи психологиня може займатися науково-дослідною роботою, працювати в навчальних закладах, дослідницьких центрах, клініках, органах соціального захисту, спортивних командах, організаціях з психологічної підтримки тощо.

Серед завдань психологів можна виділити проведення психодіагностики, консультування, психокорекція, профілактика, психологічна підтримка, розробка та впровадження психологічних програм та, за умови відповідної підготовки — психотерапія.

Далі у цій публікації, на основі власного практичного досвіду роботи психологинею, я всебічно охарактеризую суть, зміст, обсяг та основні сучасні особливості терміну “психолог онлайн”

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

ВІДМІННОСТІ РОБОТИ ПСИХОЛОГА ОН- ТА ОФЛАЙН

З розвитком цифрових технологій все більше людей звертаються за психологічною допомогою в онлайн-форматі. Однак і традиційні очні консультації (офлайн) залишаються затребуваними.

Власне, на практиці, обидва підходи мають свої переваги та недоліки.

Формат взаємодії

Офлайн-психолог

  • Прийом у кабінеті з особистою присутністю.
  • Використання невербальних сигналів (міміка, жести, поза).
  • Можливість застосування тілесно-орієнтованих та арт-терапевтичних технік.

Онлайн-психолог

  • Робота через відеозв’язок, аудіо-дзвінки, листування.
  • Обмежене сприйняття невербальних сигналів.
  • Можливість отримати допомогу з будь-якої точки світу.

Доступність та зручність

Офлайн

  • Важливий для тих, хто віддає перевагу живому спілкуванню.
  • Підходить для глибокої терапії, що включає роботу з тілесними реакціями.
  • Обмежений у часі та географії (необхідно витрачати час на дорогу).

Онлайн

  • Доступний з будь-якого місця, особливо для тих, хто живе у маленьких містах або за кордоном.
  • Гнучкий графік – можна узгодити час консультації з урахуванням різниці в часі.
  • Не підходить для всіх (деяким людям складно довіритися через екран).

Ефективність та особливості терапії

Офлайн-психотерапія

  • Глибший контакт завдяки живому спілкуванню.
  • Психолог може ефективніше аналізувати поведінкові та тілесні реакції.
  • Можливість працювати з травмою через тілесні практики (наприклад, тілесно-орієнтована терапія).
  • Не завжди комфортно відвідувати прийом (стигматизація, страх оцінки).

Онлайн-психотерапія

  • Доведено ефективність при роботі з тривожними розладами, депресією, фобіями.
  • Доступ до широкого вибору терапевтів.
  • Менший ефект для психосоматичних розладів або тілесної терапії.

Безпека та конфіденційність

Офлайн

  • Захищене середовище (закритий кабінет, відсутність втручань).
  • Можливі ситуації втручання третіх осіб (наприклад, родичів у випадку сімейної терапії).

Онлайн

  • Можна спілкуватися з будь-якого безпечного місця (наприклад, з дому).
  • Важливо обирати захищені платформи (Zoom, Signal, спеціалізовані сервіси).
  • Ризик втрати конфіденційності через технічні проблеми (злом акаунтів, запис розмови).

Вартість послуг

  • Офлайн. Зазвичай дорожче через витрати на оренду кабінету.
  • Онлайн. Може бути дешевшим, оскільки психологу не потрібно орендувати приміщення.

З ЧИМ ПРАЦЮЄ ПСИХОЛОГ?

З власного досвіду та враховуючи загальну теоретичну підготовку, маю достатньо підстав ствержувати, що психолог чи психологиня може працювати онлайн з широким спектром психологічних запитів чи, як їх ще інколи називають “тем”, які відображають ті, чи інші потреби та/або проблеми клієнтів.

Зокрема, деякі з найбільш поширених включають:

  • Подолання стресу та тривоги
  • Покращення стосунків з близькими та друзями
  • Розвиток  особистісного благополуччя та самовизначеності
  • Підтримка при важких життєвих обставинах (наприклад, розлучення, втрата роботи, втрата близької людини)
  • Супровід у вирішенні особистих труднощів та здобутті навичок самоуправління
  • Допомога у подоланні окремих ознак депресії та інших психічних розладів
  • Набуття  навичок спілкування та емоційного інтелекту
  • Засвоєння професійних навиків та  мотивування до кар’єрного розвитку
  • Рекомендації у вирішенні сімейних конфліктів
  • Підтримка в розвитку індивідуальних потенціалів та здібностей
  • тощо

Додам, що позаяк сучасна психологія охоплює щоразу ширше коло проблем та потреб клієнтів — запити, з якими працюють психологи, постійно доповнюються, уточнуюються та видозмінюються.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПСИХОЛОГА ОНЛАЙН

Звертатися до психолога слід своєчасно або навіть завчасно, бо задавнені психологічні проблеми можуть стати такими, позбуватись від яких важко, довго і витратно.

Саме тому, відчувши будь-який психологічний дискомфорт, або ж, утомившись від проявів психоматики, причому як у себе самого, так і у близьких, небайдужих вам людей — без зайвих сумнівів записуйтеся до психолога онлайн та, врешті, подолайте свою проблему відповідного характеру максимально швидко і ефективно.

ДЕ ШУКАТИ ПСИХОЛОГА ОНЛАЙН?

Власне, окрім підбору психолога онлайн у спеціальному розділі веб-платформи “Простір Психологів”, є ще кілька альтернативних варіантів:

1. Місцевий центр психологічної допомоги. Багато міст і містечок мають місцеві центри, де можна отримати консультацію психолога. Детальнішу інформацію про такі центри можна знайти на сайті місцевої ради або в управління охорони здоров’я.

2.  Пошукати приватних психологів онлайн через інтернет, соціальні мережі чи рекомендації, зокрема, підібрати психолога онлайн можна у відповідному розділі веб-середовиша Простір Психологів просто зараз.

3.  Скористатись онлайн-консультацією психолога. Існують різноманітні сайти та платформи, де можна звернутися до психологічних консультантів через відеозв’язок або чат-бот. Важливо вибирати  надійні  ресурси з кваліфікованими фахівцями.

4. Громадські організації. Інколи допомогу можна отримати від громадських організацій, які займаються психологічною підтримкою та консультуванням.

5. Номери гарячої лінії. Поширеною є практика звернень телефоном на гарячі лінії, де працюють психологи-консультанти, які нададуть миттєву допомогу та підтримку в складні моменти.

Наголошую, що дуже важливо звертати увагу на освіту, кваліфікацію та досвід психолога, а також на те, чи є відповідно підготовленим для проведення психотерапії, якщо така планується.

КОМУ ПОТРІБЕН ПСИХОЛОГ ОНЛАЙН?

Допомога психолога онлайн, як свідчить досвід — може бути корисною практично для будь-якої людини, яка потребує підтримки у розв’язанні певних життєвих проблем чи прагне розкрити свій потенціал, а також — для організацій.

Наприклад, зазвичай, до психолога онлайн найчастіше звертаються:

  • люди, які переживають емоційний дискомфорт і стресові ситуації (наприклад, через проблеми у роботі, особистому житті або здоров’ї)
  • особи, які стикаються з ознаками депресії, тривожності, панічними атаками, фобіями та окремими симптомами інших психічних відхилень;
  • ті, хто потребують психологічної підтримки у зв’язку зі складними життєвими ситуаціями (наприклад, розлученням, смертю близької людини, конфліктами у родині тощо);
  • студенти та молодь, що шукають підтримку у зв’язку з викликами та складнощами, котрі виникають на шляху здобуття освіти та формування своєї ідентичності;
  • спортсмени та інші люди, які перебувають у стресових ситуаціях у зв’язку з професійною діяльністю;
  •  особистості, що переживають кризові ситуації (наприклад, жертви насильства, біженці, люди, що потерпіли від стихійних лих тощо)
  • організації, які шукають способи нормалізувати обстановку в колективі, покращити мікроклімат, розкрити потенціал працівників, зменшити плинність кадрів, підібрати команду, розвинути комунікаційні навички співробітників тощо

ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ МЕТОДІВ ОНЛАЙН

Різні психологічні підходи мають свої особливості роботи в онлайн-форматі. Деякі методи легко адаптуються до дистанційного спілкування, тоді як інші вимагають очного контакту. Розглянемо, як основні напрями психології використовуються онлайн.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) онлайн

  • Фокусується на зміні мислення та поведінки.
  • Включає структурувані вправи та домашні завдання.
  • Може реалізовуватися через відеозустрічі, текстові консультації або спеціалізовані мобільні додатки (Woebot, CBT Companion).

Переваги онлайн-КПТ:

  • Добре адаптується до онлайн-формату.
  • Висока ефективність при лікуванні тривожних розладів, депресії, фобій.
  • Використання чатів і тестів для відстеження прогресу.

Можливі обмеження:

  • Деяким клієнтам важливо отримувати невербальний зворотний зв’язок.
  • Вимагає активної роботи клієнта між сесіями.

Психоаналіз і психодинамічна терапія онлайн

  • Глибокий аналіз несвідомих процесів, дитячих травм, конфліктів.
  • Основний метод – вільні асоціації, аналіз сновидінь, обговорення повторюваних патернів у житті.

Переваги онлайн-психоаналізу:

  • Можливість роботи з аналітиком з будь-якої точки світу.
  • Підходить для тих, хто комфортно почувається в онлайн-спілкуванні.
  • Дистанційний формат може полегшити відкритість клієнта.

Можливі обмеження:

  • Втрачається важлива невербальна інформація (міміка, жести).
  • Вимагає стабільного інтернет-з’єднання для тривалих сесій.
  • Може бути менш ефективним при глибоких кризах, що вимагають очного контакту.

Гештальт-терапія онлайн

  • Фокус на усвідомленні поточного моменту, роботі з емоціями, тілесними реакціями.
  • Використання діалогу, рольових ігор, експериментальних технік.

Переваги онлайн-гештальт-терапії:

  • Підходить для роботи з емоційними станами, самоусвідомленням.
  • Дистанційний формат дає змогу клієнту почуватися безпечніше.

Можливі обмеження:

  • Важко працювати з тілесними реакціями через відсутність фізичного контакту.
  • Деякі експериментальні техніки складно адаптувати в онлайн-формат.

Екзистенційна терапія онлайн

  • Досліджує питання сенсу життя, свободи, відповідальності, смерті.
  • Використовує розмовний формат, запитання, рефлексію.

Переваги онлайн-екзистенційної терапії:

  • Підходить для філософського аналізу, самопізнання.
  • Зручно проводити дистанційно, оскільки метод базується на розмові.

Можливі обмеження:

  • Менш ефективна при гострих кризових станах.
  • Деякі клієнти можуть відчувати складнощі з глибокою рефлексією онлайн.

Тілесно-орієнтована терапія онлайн

  • Фокус на зв’язку між тілом і психікою, тілесних блоках, м’язовій напрузі.
  • Використовує дихальні практики, рухові техніки, тілесну усвідомленість.

Переваги онлайн-формату:

  • Можливість давати клієнту інструкції для роботи з тілом.
  • Підходить для самостійних практик під керівництвом терапевта.

Можливі обмеження:

  • Відсутність фізичного контакту ускладнює корекцію напруги.
  • Важко відстежувати тілесні реакції клієнта дистанційно.
Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Системна сімейна терапія онлайн

  • Робота з сімейними відносинами, конфліктами, комунікацією.
  • Може включати кількох учасників (родичів, партнерів).

Переваги:

  • Дозволяє залучати всіх членів сім’ї незалежно від їхнього місцезнаходження.
  • Полегшує участь у сесіях для людей, яким складно відвідувати терапевта разом.

Можливі обмеження:

  • Складно контролювати групову динаміку онлайн.
  • Можуть виникати технічні труднощі при залученні кількох учасників.

Арт-терапія онлайн

  • Використовує творчі методи (малювання, ліплення, письмо) для вираження емоцій.
  • Може включати завдання на самостійне виконання між сесіями.

Переваги:

  • Клієнт може працювати з матеріалами у власному темпі.
  • Підходить для дітей, підлітків та дорослих.

Можливі обмеження:

  • Відсутність безпосереднього контролю над процесом творчої роботи.
  • Не всі техніки можливо реалізувати онлайн.

ПІДСУМОК

Треба сказати, що звернення до психолога онлайн в Україні та світі жодним чином не є ознакою слабкості чи “ненормальності” клієнтів.

Навпаки, усе частіше своєчасне звернення на консультацію психолога онлайн — є мудрим проявом здорової і самодостатньої поведінки, коли індивід розуміє свої проблеми та шукає ефективні способи їх вирішення.

Добре адаптуються для онлайн-формату: когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), психоаналіз і психодинамічна терапія, екзистенційна терапія, сімейна терапія (з певними обмеженнями).

Частково адаптуються, але мають обмеження: гештальт-терапія (проблеми з роботою з тілесними реакціями), тілесно-орієнтована терапія (відсутність фізичного контакту), арт-терапія (неможливість контролювати процес створення робіт).

Найскладніше реалізувати онлайн: глибока травматерапія, яка потребує фізичної присутності терапевта і методики, що включають тілесний контакт (наприклад, соматична терапія).

Таким чином, онлайн-психотерапія є ефективним методом допомоги, але вибір напряму має враховувати специфіку роботи, особливості клієнта та його запит.

Окрім цього, звертатись до психолога онлайн варто в будь-який момент, навіть не маючи сформованої мети чи потреби, адже як переконливо доводить практика, це дає змогу провести дієві заходи з метою профілактики ментальних захворювань, розладів чи інших проблем

Лаконічно:

  • Офлайн-психолог підходить для тих, хто потребує глибокої терапії, тілесної роботи та особистого контакту.
  • Онлайн-психолог є зручним варіантом для людей, які цінують гнучкість, комфорт та доступність послуг.

Підбір психолога онлайн

Щоби проконсультуватися щодо актуальних для вас (чи набайдужим вам людям) психологічних проблем онлайн, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у відповідному розділі веб-середовища

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картинці веде на мій профайл

Автор

Психотерапевт

В сучасному світі загалом та Україні зокрема — усе більше людей та все частіше звертаються за психологічною допомогою до психотерапевтів.

В сучасному розумінні, психотерапевт — це кваліфікований спеціаліст із повною вищою освітою психолога (не нижче рівня магістра) або лікаря-психіатра, який оволодів та сертифікований у одному з напрямків психотерапії (психоаналіз, символ-драма, гештальт-терапія, КПТ і т.д.).

Прикметно, що психотерапевт із медичною освітою — має право призначати додатково і коли це справді необхідно, медикаментозне лікування.

Щоби підібрати психотерапевта з відповідною вашій проблематиці експертизою без зволікань — скористайтеся просунутою системою підбору, що забезпечує 100% взаємовідповідність уже з першої спроби на спеціальній сторінці “Простору Психологів”

А далі у цій публікації, крізь призму власного практичного досвіду, я зосереджуся на загальній характеристиці сучасного обсягу і змісту поняття “психотерапевт”, а розпочну — із вимог до професійної підготовки.

Спектр-презентація Ірини Саченко
Інформація про авторські статті, профайл, соцмережі, події та увесь спектр експертизи

ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПСИХОТЕРАПЕВТА

Практика проведення психотерапевтичної роботи з людьми вимагає від фахівця-психотерапевта ґрунтовної підготовки, яку можна поділити на три основні компоненти:

  • теоретичний: наявність глибоких та панорамних фахових знань для роботи із людською психікою
  • практичний: майстерне володіння методами і методиками психотерапевтичного впливу на мозок і психіку
  • особистісний: передбачає психологічна опрацьованість у психотерапевта власних психологічних проблем, яка, зазвичай є результатом проходження особисто ним психотерапії чи супервізії

Позаяк теоретико-практичні складові підготовки психотерапевта самі собою зрозумілі, додам лише, що кожен практикуючий психотерапевт зобов’язаний проходити індивідуальну психотерапію та супервізії робочих випадків.

Далі, з метою лаконічності характеристики та економії часу читача — про клієнтів психотерапевта.

З КИМ ПРАЦЮЄ ПСИХОТЕРАПЕВТ?

Практика надання психотерапевтичної допомоги, зокрема фахівцями-психотерапевтами у “Просторі Психологів” свідчить, що зазвичай це особи, котрі:

  • прагнуть краще пізнати себе та свій внутрішній світ,
  • відчувають потребу подолати важку життєву ситуацію,
  • бажають впоратися із неконструктивними шаблонами поведінки чи емоційних реакцій,
  • хочуть оптимізувати рівень самооцінки, 
  • наважилися подолати симптоми психічного розладу

Крім того, часто до психотерапевта звертаються і подружні пари, які не в змозі ефективно розв’язувати регулярно конфлікти, що виникають чи непорозуміння між собою або відчувають труднощі у процесі налагодження стосунки із дітьми, особливо підліткового віку.

Окрему категорію клієнтів психотерапевта становлять також батьки (рідше опікуни), які стурбовані психічним здоров’ям та психологічним добробутом своїх дітей.

Інколи психотерапевт надає супровід та здійснює психотерапевтичне втручання людям з особливими потребами, а також працює із дитячими психічними розладами (аутизм, синдром дефіциту уваги, гіперактивність і т.д).

До сфери компетенції психотерапевта також належить і допомога людям з різного роду залежностями: ігроманія, алкоголізм, шопоголізм, патологічне накопичення, зловживання психоактивними речовинами тощо.

Важливо наголосити, що одним із “усе менше, але все ще доволі розхожих міфів” є стереотипне уявлення психотерапевта як спеціаліста, до якого звертаються лише люди із психічними розладами. 

Насправді ж, як доводить практика, зазвичай клієнтами психотерапевта стають “цілком нормальні” особи із тимчасовими, але гострими життєвими труднощами або ті, хто пережив психотравматичний досвід тощо.

Змалювавши загальний портрет сучасного клієнта психотерапевта — з’ясуймо далі із якими саме запитами слід звертатися до цього фахівця у сфері психології

З ЯКИМИ ЗАПИТАМИ ПРАЦЮЄ ПСИХОТЕРАПЕВТ?

Передовсім, треба акцентувати, що записуючись на психотерапевтичний прийом — зовсім необов’язково мати чіткий запит, адже це можна з’ясувати і сформулювати безпосередньо на консультації або сесії. 

Власне, на практиці, до психотерапевта звертаються:

  1. як люди із психічними розладами, які заважають нормально функціонувати у соціумі (депресією, маніями, панічними атаками, спектром психосоматичних розладів, анорексією, булімією, різноманітними фобіями і т.д),
  2. так і особи, які прагнуть підвищити якість свого життя, стосунків тощо

В контексті війни, зросла також кількість дорослих та дітей із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), причому пов’язаним не лише з військовими діями, наприклад — пережите фізичне або сексуальне насилля, природні катаклізми, ДТП, смерть близької людини, різка втрата засобів до існування, техногенні катастрофи тощо.

Поширеними також є звернення із проблемами адаптації до нового місця проживання чи робочого колективу.

Частими є запити щодо проблем у стосунках з оточуючими, побудові або утримуванню романтичних стосунків тощо. Причому, на практиці, працювати із таки “стосунковими запитами” можна і без участі іншої особи, хоча, звісно є, сімейна психотерапія — є більш ефективною.

В цілому, користь від спілкування із психотерапевтом, як правило, відчувають усі, хто записується на прийом, адже спільне застосування із фахівцем різноманітних технік, вправ та засобів — допомагають клієнтам розв’язати ту, чи іншу проблему, “якщо не швидко, то раз і назавжди”, або ж, у формі бесіди — поступово знайти найкращий вихід із життєвої ситуації тощо.

Далі, характеризуючи поняття психотерапевт — неможливо оминути такий аспект як відмінність цього фахівця від психолога.

Натискання на картинці відкриває Фейсбук-сторінку у новому вікні

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО КОНСУЛЬТАЦІЇ ПСИХОТЕРАПЕВТА

Перший візит до психотерапевта може викликати хвилювання або навіть страх, проте правильна підготовка допоможе зробити консультацію максимально ефективною та комфортною.

Визначте свою мету та очікування

Перед зустріччю подумайте:

  • Чому ви звертаєтесь до терапевта? (конкретна проблема або загальне бажання покращити свій стан)
  • Які зміни ви хотіли б побачити? (менша тривожність, краще розуміння себе, покращення стосунків тощо)
  • Чого ви очікуєте від терапії? (підтримки, нових стратегій подолання труднощів, глибокого аналізу)

Якщо важко сформулювати запит – це нормально. Терапевт допоможе розібратися.

Запишіть важливі моменти

  • Основні питання, які вас турбують.
  • Ситуації, що викликають сильні емоції.
  • Попередній досвід психотерапії (якщо був) – що працювало, а що ні.
  • Особисту історію (важливі події дитинства, стосунки з близькими, робота, здоров’я).

Це допоможе уникнути плутанини та забуття важливих деталей під час розмови.

Оберіть комфортне місце (для онлайн-консультації)

Якщо сесія проходитиме онлайн, подбайте про:

  • Спокійне місце без сторонніх шумів та людей.
  • Стабільне інтернет-з’єднання.
  • Навушники (для кращої конфіденційності).

Налаштуйтеся на відкритий діалог

  • Психотерапія працює найкраще, коли ви чесні з собою та терапевтом.
  • Якщо соромитеся говорити про певні речі – скажіть про це, це теж частина роботи.
  • Не бійтеся емоцій – якщо вам хочеться плакати або сердитися, це природно.

Підготуйте питання до психотерапевта

  • Як проходить терапія в цьому методі?
  • Як часто варто зустрічатися?
  • Що робити між сесіями?
  • Чи можна писати терапевту між зустрічами?

Подбайте про себе після консультації

  • Виділіть трохи часу після сесії, щоб осмислити почуте.
  • Уникайте емоційних перевантажень одразу після зустрічі.
  • Якщо після сесії з’явилися сильні емоції – запишіть свої думки або зробіть щось заспокійливе (прогулянка, музика, чай).

ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ПСИХОТЕРАПЕВТ ВІД ПСИХОЛОГА?

  • По-перше, психотерапевт може працювати із більшим спектром психічних проблем розладів психіки.
  • По-друге, якщо психотерапевт має медичну освіту, він/вона уповноважені за необхідності призначати лікування медичними препарати, як-от антидепресантами.
  • По-третє, на відміну від психологічних консультацій, психотерапія є більш глибокою та тривалою у часі.
  • По-четверте, обов’язковою умовою, що вирізняє психотерапевта від психолога, є наявність у нього додаткової освіти за певним психотерапевтичним напрямком: КПТ, психоаналіз, гештальт-терапія, тілесно-орієнтована терапія, арт-терапія тощо.

Визначившись із відмінностями між психотерапевтом і психологом, нам залишилося ще розкрити алгоритм підбору спеціалістів, зокрема у “Просторі Психологів”.

МЕТОДИ РОБОТИ ПСИХОТЕРАПЕВТА

Робота психотерапевта базується на різних методах, що допомагають клієнту усвідомити свої почуття, змінити поведінку або знайти рішення життєвих труднощів.

На практиці, серед основних підходи та методів роботи психотерапевта виокремлюють:

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

Суть: Зміна мислення та поведінкових стратегій для полегшення емоційного стану.

Методики:

  • Когнітивна реструктуризація – заміна деструктивних переконань на корисніші.
  • Поведінкові експерименти – тестування нових моделей поведінки.
  • Домашні завдання – самостійне відпрацювання технік між сесіями.
  • Експозиційна терапія – поступове зіткнення зі страхами.

Коли застосовується психотерапевтами? Тривожні розлади, депресія, фобії, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Психоаналіз і психодинамічна терапія

Суть: Усвідомлення несвідомих конфліктів та глибинних переживань, що впливають на життя.

Методи:

  • Вільні асоціації – клієнт ділиться будь-якими думками та спогадами.
  • Аналіз сновидінь – пошук прихованих значень снів.
  • Перенесення та контрперенесення – дослідження емоційної динаміки між клієнтом і терапевтом.
  • Інтерпретація несвідомих мотивів – допомога у розумінні прихованих причин поведінки.

📌 Коли застосовується психотерапевтами? Глибинні особистісні проблеми, травми дитинства, хронічна депресія, труднощі у стосунках.

Гештальт-терапія

Суть: Фокус на переживанні «тут і зараз», усвідомленні почуттів і потреб.

Методики:

  • Техніка «порожнього стільця» – діалог із власними частинами особистості або важливими людьми.
  • Робота з тілесними відчуттями – усвідомлення емоцій через тілесні реакції.
  • Завершення незавершених ситуацій – повернення до непрожитих переживань.

Коли застосовується психотерапевтами? Особистісний розвиток, проблеми у стосунках, робота з емоційними блоками.

Екзистенційна терапія

Суть: Осмислення фундаментальних життєвих питань (сенс життя, свобода, відповідальність, смерть).

Методики:

  • Діалог та рефлексія – обговорення глибоких питань буття.
  • Робота з особистісними цінностями – виявлення справжніх мотивів і прагнень.
  • Переосмислення кризових ситуацій – допомога у знаходженні сенсу навіть у складних життєвих обставинах.

Коли застосовується психотерапевтами? Екзистенційні кризи, питання сенсу життя, депресія, втрата близьких.

Клікайте, щоби підписатися на Instagram

Системна сімейна терапія

Суть: Розгляд проблем у контексті сімейних стосунків.

Методи:

  • Генограма – аналіз сімейної історії та впливу родинних сценаріїв.
  • Терапія комунікації – покращення взаєморозуміння між членами сім’ї.
  • Рольові ігри – моделювання сімейних конфліктів та пошук рішень.

Коли застосовується психотерапевтами? Конфлікти у сім’ї, проблеми з дітьми, подружні труднощі.

Тілесно-орієнтована терапія

Суть: Робота з тілесними блоками та психосоматичними проявами.

Методики:

  • Дихальні практики – зняття напруги та покращення контакту з тілом.
  • Робота з рухами та позами – вивільнення заблокованих емоцій через тілесну експресію.
  • Релаксаційні техніки – навчання глибокого розслаблення.

Коли застосовується психотерапевтами? Хронічний стрес, тривога, психосоматичні розлади, посттравматичні стани.

Арт-терапія

Суть: Використання творчості для самовираження та роботи з емоціями.

Методики:

  • Малювання, ліплення, колажі – відображення внутрішніх переживань через образи.
  • Казкотерапія – створення метафоричних історій для роботи з підсвідомістю.
  • Музична терапія – використання звуків для самовираження та емоційного звільнення.

Коли застосовується психотерапевтами? Емоційні труднощі, травми, самовираження, дитяча психотерапія.

Гіпнотерапія

Суть: Використання змінених станів свідомості для доступу до підсвідомих ресурсів.

Методи:

  • Класичний гіпноз – введення в трансовий стан для роботи з глибокими установками.
  • Еріксонівський гіпноз – м’яке занурення в стан розслаблення через метафори та історії.
  • Самогіпноз – навчання клієнта самостійним технікам для роботи зі свідомістю.

Коли застосовується психотерапевтами? Робота зі страхами, фобіями, психосоматикою, залежностями.

ЯК ОБРАТИ ПСИХОТЕРАПЕВТА?

Найперше, варто переконатись, що спеціаліст отримав належну освіту психолога або ж психіатра.

Що, на веб-платформі psyhology.space — зручно і доступно при переглядів відповідних розділів профайлів психологів та психотерапевтів

Після цього, навіть не дивлячись на майже 100% гарантію підбору фахівця-психотерапевта у “Просторі Психологів” із першої спроби — рекомендую також поцікавитись чи здобув фахівець післядипломну освіту та у якому саме напрямку психотерапії працює (когнітивно-поведінкова терапія, психоаналіз, гештальт, клієнтцентрований тощо).

Природно, що клієнти мають право просити психотерапевтів показати документи, які засвідчують його професійну компетентність (в електронному чи паперовому форматі), адже
наявність диплому та відповідних сертифікатів із особистим серійним номером – буває обов’язковою передумовою рівня розкриття свідомості клієнтів.

Варто також звернути увагу на досвід роботи та чи дотримується конкретний психотерапевт власної психогігієни (чи має і чи регулярно відвідує особистого терапевта/супервізора), а також етичних норм, задекларованих в Етичному кодексі психолога.

Підсумки

Психотерапія — ефективний інструмент для поліпшення психічного здоров’я, подолання стресу, розробки міжособистісних навичок та досягнення особистого розвитку.

Психотерапевт – це фахівець, який допомагає людям вирішувати психологічні проблеми використовуючи різні методи роботи залежно від теоретичного підходу, запиту клієнта та його особливостей.

Деякі підходи і техніки спрямовані на глибоке опрацювання травм, інші – на зміну мислення та поведінки, а деякі працюють із тілесними відчуттями.

У сучасному світі загалом та в Україні зокрема, все більше людей звертаються по психологічну підтримку і допомогу до психотерапевтів.

Підбір психотерапевта

Особливо для тих, кому потрібно записуватися на консультацію до психотерапевта, інформую, що ви можете це зробити безпосередньо звернувшись до мене або підібравши фахівців у спеціальному розділі “Простору Психологів”

Ірина Саченко, психотерапевт
Клік на картиці веде на профайл з прямими контактами, звертайтеся!

Автор