Теорії мотивації особистості

Узагальнені з урахуванням практики відомості про теорії мотивації у Психоенциклопедії веб-платформи "Простір Психологів"

В міру розвитку психології все більшої уваги приділяється дослідженню мотивації людської поведінки.

Мотивація визначається як процес, який спонукає людину до дії з метою задоволення потреби або досягнення певної мети.

В даній статті будуть розглянуті основні теорії мотивації особистості, зокрема, теорії потреб, пізнання та підкріплення.

Теорія потреб

Теорія потреб Абрахама Маслоу – одна з найвідоміших теорій мотивації, яка базується на припущенні, що мотивація поведінки людини визначається її потребами.

Маслоу запропонував п’ять рівнів потреб, які впливають на поведінку людини: фізіологічні, потреби безпеки, потреби в любові, потреби вдосконалення та самореалізації.

Фізіологічні потреби – це потреби, які виникають з фізіологічних потреб організму, наприклад, потреба у їжі, питній воді, повітрі, сні та інших фізіологічних потребах.

Якщо ці потреби не задовольняються, виникає стан голоду, спраги, втоми та інших негативних відчуттів.

Потреби безпеки – це потреби, які пов’язані зі забезпеченням безпеки, в тому числі фізичної та емоційної.

Ці потреби містять необхідність захисту від небезпеки та загроз, стабільності та безпеки на роботі та в особистому житті, відчутті стабільності та впевненості у майбутньому.

Потреби в любові та належності – це потреби, пов’язані зі зв’язками та взаємодією з іншими людьми.

Ці потреби включають у себе бажання бути прийнятим та коханим, спілкуватися та взаємодіяти з іншими людьми, відчувати приналежність до групи або спільноти.

Потреби вдосконалення – це потреби, які пов’язані з розвитком та вдосконаленням себе, участю у нових досвідах та викликах.

Ці потреби містять бажання зростати та розвиватися як особистість, розширювати свої знання та вміння, досягати нових цілей та успіхів.

Потреби самореалізації – це потреби, пов’язані зі здійсненням свого потенціалу та досягненням внутрішнього розвитку.

Ці потреби включають у себе бажання зрозуміти цінності та переконання, розвинути свої творчі здібності та інші особисті якості.

Маслоу вважав, що людина повинна задовольняти свої потреби на кожному рівні перед тим, як перейти до вищого рівня.

Також він стверджував, що потреби на більш високому рівні є більш складними та відповідальними, і їх важче задовольнити, але їх задоволення є важливим для розвитку особистості.

Теорія пізнання

Теорія пізнання визнає, що людина має вроджену потребу дізнаватися нове та розуміти навколишній світ.

Ця теорія заснована на ідеї, що мотивація поведінки людини визначається не лише потребами, але й інтересом у здобутті знань та розвитку свого розумового потенціалу.

Таким чином, пізнання виступає як самостійний мотив поведінки.

Джордж Келлі, який розвинув теорію пізнання, стверджував, що людина взаємодіє з навколишнім світом за допомогою свого розуму, і тому її мотивація пов’язана з прагненням зрозуміти світ.

Він запропонував концепцію особистої конструкції, що відображає спосіб, яким людина сприймає світ.

Згідно з теорією пізнання, інтерес до навколишнього світу виникає тоді, коли людина знаходиться у нестабільному стані.

Це може бути викликано відчуттям незрозумілості або необ’єктивності ситуації.

У такому випадку людина починає здобувати нові знання та розуміння, щоб краще зрозуміти навколишній світ та знизити рівень нестабільності.

Однак, мотивація пізнання не є рівномірною у всіх людей, оскільки вона залежить від ряду факторів.

Наприклад, людина може мати різний інтерес до окремих видів знань або до різних форм отримання знань.

Також, відмінності в інтелектуальних здібностях можуть впливати на рівень мотивації пізнання.

Теорія підкріплення

Теорія підкріплення базується на припущенні, що поведінка людини визначається стимулами та підкріпленням.

Підкріплення – це будь-який елемент середовища, який збільшує ймовірність повторення певної поведінки.

Таким чином, людина мотивована на те, щоб отримувати позитивне підкріплення та уникати негативного.

Б.Ф. Скіннер, який є засновником теорії підкріплення, стверджував, що людина поводиться таким чином, щоб отримувати позитивне підкріплення або уникати негативного.

Він виділив два типи підкріплення: позитивне та негативне.

Позитивне підкріплення – це стимул, який додає бажання повторити певну дію.

Наприклад, дитина може отримати позитивне підкріплення у вигляді солодощів за правильну відповідь на запитання вчителя.

Це збільшує ймовірність, що дитина буде намагатися відповідати правильно і в майбутньому.

Негативне підкріплення – це стимул, який використовується для зменшення негативних наслідків.

Наприклад, якщо дитина виконує певну дію, щоб уникнути покарання, це є негативним підкріпленням. Це може бути використано для стимулювання дитини до правильної поведінки.

Також, Скіннер вважав, що підкріплення може бути прямим або опосередкованим. Пряме підкріплення – це стимул, який безпосередньо пов’язаний з поведінкою.

Наприклад, якщо дитина отримує гроші за виконану роботу, це є прямим підкріпленням.

Опосередковане підкріплення – це стимул, який пов’язаний з поведінкою через певну послідовність дій.

Наприклад, якщо дитина вивчає математику, це може привести до отримання високооплачуваної роботи в майбутньому, що є опосередкованим підкріпленням.

Однак, теорія підкріплення також має свої недоліки.

Вона не враховує внутрішніх мотивів людини, які можуть впливати на поведінку, а також не враховує важливості самоактуалізації та розвитку особистості.

Підсумки

Мотивація поведінки людини є складним процесом, який визначається різними факторами, такими як потреби, пізнання та підкріплення.

Кожна з цих теорій відображає різні аспекти мотивації та може бути використана для пояснення певної поведінки людини.

Кожна з цих теорій має свої переваги та недоліки.

Наприклад, теорія потреб зосереджується на тому, що людина має певні потреби, які вона намагається задовольнити.

Однак, вона не враховує внутрішніх мотивів людини, які можуть впливати на поведінку.

Теорія підкріплення та очікування має свої переваги, оскільки вона зосереджується на тому, як людина намагається отримати позитивне підкріплення та уникнути негативного.

Однак, вона не враховує важливості самоактуалізації та розвитку особистості.

Теорія самовизначення, у свою чергу, зосереджується на внутрішніх потребах та прагненнях людини, які можуть впливати на її поведінку.

Таким чином, ця теорія дозволяє краще зрозуміти, як внутрішні мотиви впливають на поведінку людини.

Оскільки кожна з теорій мотивації має свої переваги та недоліки, найкращим підходом до вивчення мотивації є використання комплексного підходу, який враховує різні аспекти мотивації.

Фахівці у Просторі Психологів розглядають теорії мотивації особистості, як такі, що можуть бути використані для пояснення різних аспектів мотивації поведінки людини та покращення ефективності психологічної допомоги.

Крім того, важливо враховувати індивідуальні особливості кожної людини та забезпечувати сприятливі умови для досягнення цілей та розвитку особистості.

Автор