Втрата близької людини — одне з найглибших випробувань у житті. У психотерапії горю та переживанню втрати близької людини надається значна увага, адже ці процеси є фундаментом для розуміння та лікування психологічних травм.. Усі наші втрати, навіть ті, які ми не пам’ятаємо або вважаємо незначними, стають підґрунтям для формування травматичного досвіду. Непрожиті та невисловлені емоції створюють умови для тривалого психологічного дискомфорту, який може впливати на життя роками.
ВТРАТА БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ. БІЛЬ, ЯК МАРКЕР
Біль – це завжди такий пам’ятник переживання втрати, де присутня сама людина і присутні й інші оточуючі її люди, тому що під час втрати близьких людей втрачається сама людина.
Коли ми втрачаємо близьких людей, коли відбуваються якісь навколишні катастрофи – це все одно пов’язано з важливими для нас образами. Ми можемо любити цих людей, це можуть бути навіть наші вороги.
Даже вони сприймаються як втрати.
Саме тому психологи розуміють, що правильне переживання цього непростого процесу -це важливий досвід. Якщо йде преривання цього досвіду на на піку, то на цьому місці фіксується травма. Людина може проживати її все життя, це не може її дати спокій. Для того щоб навчитися переживати це, у будь-якої людини існує можливість насправді у вигляді страждань.
Страждання складають ядро будь-якого будь-якого процесу горювання. Акт процесу страждання психологи називають феноменом болю. А саме страждання – це трохи більше ніж просто біль.
ПРОЦЕСИ ПЕРЕЖИВАННЯ ГОРЮВАННЯ
Коли ми переживаємо глибоку втрату, емоційний біль буває настільки сильним, що здається нестерпним. У цей момент відбувається наступне:
- Спочатку- наше внутрішнє страждання стає сигналом для навколишнього світу: людині погано, вона потребує підтримки.
- Далі – цей стан виконує важливу функцію — він стимулює оточення згуртуватися довкола людини, яка зазнає втрати, і допомогти їй полегшити біль та страждання.
Іноді емоційний біль настільки інтенсивний, що охоплює все тіло. Тут важливо розуміти, чи є страждання «здоровим» — таким, яке допомагає прожити горе та відновитися, чи воно переходить у руйнівну, затяжну форму.
Гострий біль
Гострий біль і страждання зазвичай тривають відносно короткий період. Якщо новий сенс не з’являється, біль може перерости у хронічний захист і стати майже єдиним змістом існування.
У такому випадку травма вкорінюється настільки глибоко, що робота з нею у психотерапії стає складним завданням. Людина починає несвідомо захищати свій біль, адже він здається їй останнім, що залишилося від втрати, і відпустити його — майже неможливо.
ФАЗИ ПРОЖИВАННЯ ГОРЯ
Переживання втрати — це складний і багатогранний процес. Психологи виділяють п’ять основних фаз, які можуть проявлятися по-різному, але кожна з них має своє значення на шляху до прийняття:
1. Фізичне відчуття болю
Між тим, що ми очікували, і тим, що сталося насправді, виникає різкий розрив. Це настільки несподівано, що може здаватися, ніби не вистачає повітря. Організм реагує токсичними емоціями, фізичною напругою, відчуттям спустошення.
2. Поглинання образом втрати
Думки й емоції зосереджені на людині чи об’єкті, якого більше немає. Образ втрати починає заповнювати внутрішній простір, витісняючи інші почуття та думки.
3. Самозвинувачення
З’являється постійне відчуття провини — «я щось зробив(ла) не так». Людина шукає причини та пояснення, чому все сталося саме так, і часто приписує собі відповідальність.
4. Фізична нездатність терпіти
Будь-яка спроба підтримати чи втішити може викликати роздратування або навіть ворожість. Емоційна й фізична втома стають настільки сильними, що людина прагне відмежуватися від інших.
5. Ізоляція
Після марних спроб «утримати» образ втраченої особи настає відчуття повного фіаско. Людина замикається в собі, обмежує спілкування, що може поглибити стан самотності та безсилля.
НАСЛІДКИ НЕПРОЖИВАННЯ ТРАВМИ ВТРАТИ
У кожної людини процес переживання втрати відбувається по-своєму. Дехто ніби «пропускає» перші фази горювання й майже нічого не відчуває. Здається, що вони взагалі не помітили втрату. Але згодом, через певний час, емоції все ж наздоганяють — іноді у зовсім несподіваний момент.
Важливо розуміти, що з точки зору психології нормальним вважається процес горювання до 9 місяців після події. Тривалість залежить від того, наскільки глибоким є особистий сенс того, що чи кого людина втратила.
Найважчими вважаються втрати дітей — як у роботі з клієнтами, так і у власному проживанні. Якщо людина «проскакує» момент горювання, це перетворюється на травму. Непрожитий біль «заковується» всередині, створюються захисні механізми, і цей стан може тривати роками.
Буває й інша реакція — коли людина занурюється у звинувачення себе чи інших. Це теж може затягнутися надовго. У випадку ранніх травматичних переживань людина може втратити зв’язок із суттю самої події. Наприклад, якщо втрата стосується родича, який був для неї джерелом болю, почуття провини може не зникати роками.
Часто формується ще одна стадія — ідентифікація себе з травмою. Це дуже складний етап у психотерапії, коли горе стає «законсервованим» і ніби вмурованим у внутрішній світ людини.
Особливо це стосується втрати дітей. Для багатьох вони є сенсом життя, і така втрата може стати хронічним травматичним досвідом, що розтягується в часі, перетворюючись на своєрідний «розтягнутий» суїцид.У кожної людини свої нюанси індивідуально. Деякі пролітають перші три фази, і взагалі нічого не відчувають. взагалі вони не помічають. А потім проживають десь там вже далеко.
Людина починає повертатися і в цьому плані дуже важливо розуміти навіть що за термінами це нормально вважається до 9 місяців. Все залежить Наскільки людина вкладає сенс у те, що чи кого втрачає.
Важливі аспекти проживання горя
Проживання горя означає визнання і прийняття своїх почуттів, а також проходження всіх етапів, не уникаючи болю. На жаль, у нашій культурі досі бракує відкритого ставлення до процесу горювання — часто люди намагаються бути «сильними» і придушують емоції. Але для психічного здоров’я необхідно дозволяти собі бути вразливими.
Прийняття не означає забуття. Це здатність жити далі, знаходячи нові сенси і джерела радості. Психотерапія у цьому процесі допомагає безпечно виразити емоції та знайти шлях до відновлення.
Дитяче горе: як допомогти дитині прожити втрату
Діти переживають втрату залежно від віку, розвитку та індивідуальних рис. Їм важливо мати простір, де вони можуть вільно висловлювати свої почуття. Дорослі мають відповідати на дитячі запитання про смерть чесно і зрозуміло, без складних термінів і двозначностей.
Ефективними інструментами у роботі з дитячим горем є література, казки, малювання, ліплення, письмо та музика. Творчість допомагає виразити емоції, які складно передати словами, і сприяє процесу самозцілення.
ВПЛИВ ВТРАТИ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН
Переживання втрати та горе можуть суттєво вплинути на фізичне здоров’я людини. Стрес, пов’язаний з глибоким емоційним болем, може призвести до зниження імунної відповіді, збільшення ризику розвитку депресії, анксіозності та інших психосоматичних розладів. Тому підхід до лікування горя повинен бути комплексним, з увагою не лише до психологічного, але й до фізичного здоров’я.
Залучення до фізичних вправ, таких як йога, медитація або просто регулярні прогулянки на свіжому повітрі, може допомогти знизити рівень стресу та покращити загальний емоційний стан. Також важливо звертати увагу на харчування, сон та соціальну підтримку як елементи, що сприяють відновленню.
Крім того, важливо розуміти, що горе може виявитися в різних формах та масках. Деякі люди можуть вдаватися до роботи або інших видів активності як способу відволіктися від болю.
Хоча такі стратегії можуть бути корисними на короткострокову перспективу, вони не замінюють необхідності проживання та обробки горя.
В процесі відновлення після втрати можуть виникнути нові перспективи на життя та нові цінності. Люди часто знаходять новий сенс у допомозі іншим, хто переживає подібні втрати, або вкладають свою енергію в соціальні проєкти або творчість.
Це демонструє, що навіть у глибокому горі та втраті може зародитися нове життя та надія.
ВИСНОВКИ
Горе та переживання втрати є універсальними досвідами, що торкаються кожної людини на певному етапі життя. Психотерапія надає важливі інструменти для розуміння, проживання та адаптації до цих глибоко особистісних викликів.
Важливо підкреслити, що кожен процес горювання є індивідуальним, і немає єдиного “правильного” способу переживати втрату.
Процес горювання може відкрити двері до нового саморозуміння та особистісного зростання. Через прийняття та працю з власними емоціями людина може знайти новий сенс життя, зміцнити відносини з оточуючими та навіть розвинути нові якості, такі як співчуття та емпатія.
Підтримка — ключ до успішного проходження через процес горювання. Це може бути підтримка близьких, друзів, груп підтримки, або професійна допомога психотерапевта. Важливо знати, що допомога доступна і що немає сорому у пошуку підтримки.
Завершуючи, важливо пам’ятати, що горе та втрата — це не тільки про біль та страждання, але й про можливість зростання, зміни та знаходження нових шляхів. Процес горювання вимагає часу, терпіння та самоспівчуття, але з правильною підтримкою та ресурсами, відновлення та адаптація є цілком можливими.
ПІДБІР ФАХІВЦІВ
Звертайтеся, будь ласка до спеціалістів Психологічного простору! Я та мої колеги завжди будемо раді вам допомогти
