Багаторічна практика психологічної допомоги клієнтам підтверджує, що панічні атаки (рос., анахр. “панические атаки”) — це різкі спалахи гострої тривоги, що здаються дуже небезпечними для життя, але насправді, не є такими.
Напади паніки, образно кажучи переростають у “крещендо страху” майже миттєво і тривають, зазвичай, буквально кілька хвилин, але те, чого їм не вистачає в тривалості, вони компенсують у стражданні.
Тілесні відчуття тривоги стають надзвичайно інтенсивними — серцебиття, прискорений пульс, загальна слабкість, можливі оніміння певних частин тіла, відчуття, що вам важко вдихнути достатньо повітря.
Такого роду вегетативні симптоми, за свідченнями багатьох клієнтів, супроводжуються страхітливими думками про можливе наближення смерті, інсульту або інших катастрофічних для здоров’я і життя наслідків.
Гостре тлумачення свого психофізичного стану під час панічних атак, завжди є помилковим, але тим не менше — саме воно викликає ще більше страху та посилює паніку.
Інколи навіть буває, що панічні атаки можуть виникнути раптово навіть під час сну, а, скажімо відчуття втрати контролю — суттєво підсилює жах.
На практиці, один пережитий напад панічної атаки часто породжує занепокоєння щодо потенційного іншого, що часто змушує людей змінювати свою повсякденну поведінку, уникати будь-яких місць, де вони можуть відчувати себе «в небезпеці» або з яких важко втекти.
Люди, що пережили панічну атаку можуть боятися залишатися вдома самі або знаходитися далеко від лікарні, де їх могли би урятувати у разі чого.
Водночас, якими би жахливими та приголомшливими не здавалися панічні атаки — за відповідної підготовки клієнтів у процесі взаємодії з психологом, ці напади паніки можна контролювати і навіть зупиняти на самісінькому початку їх напливу.
У процесі подолання причин та наслідків панічних атак, важливо підкреслити можливість та/чи необхідність співробітництва психологів із лікарями та, зрештою медикаментозної підтримки.
Далі у цій публікації, створеній з урахуванням сучасної теорії та чималого фахового досвіду, я всесторонньо охарактеризую психологічну проблематику панічних атак та, зокрема рокрию особливості гаештальт-підходу при роботі з нападами паніки.
ЯКІ СИМПТОМИ ПАНІЧНОЇ АТАКИ?
Сучасній психології відомо, що відчуття занепокоєння пов’язане з тими ж частинами мозку, що й відчуття страху, а одна з функцій страху полягає в тому, аби гарантувати, що організм вдасться до невідкладних захисних дій.
Система реакції на стрес активується, готуючи ваше тіло до боротьби або втечі і ця реакція відбувається до того, як ви навіть маєте можливість подумати про це.
Крім того, при панічних атаках абсолютно неважливо, що це помилкова і безпідставна тривога — усі системи організму активуються з метою швидше доставити кисень до м’язів у достатній кількості, аби втікати чи боротись (серцебиття, дихання, метаболізм прискорюються).
Також під час нападів паніки може збільшуватись потовиділення та виникати відчуття тремтіння.
Як свідчить практика, люди суттєво різняться за ступенем усвідомлення внутрішньої роботи свого тіла (інтероцепція), і є докази того, що ті, хто піддається нападам паніки, в середньому, краще відчувають своє тіло.
Також суттєво, що нерідко люди, охоплені панічним нападом, відчувають відчуженість від себе (деперсоналізація) та навколишнього світу (дереалізація), що підвищує ймовірність виникнення таких симптомів панічної атаки як запаморочення та нудота.
Узагальнюючи можна сказати, що панічні атаки небезпечні у першу чергу тим, що викликають абсолютно ірраціональні думки, і людям здається, що вони якщо не помирають то божеволіють.
Відтак — щоби уникнути багатьох пов’язаних із нападами паніки негараздів для психічного та фізичного здоров’я вас чи ваших близьких, слід не гаючи зайвого часу звертатися по психологічну допомогу.
ЧОМУ ВИНИКАЮТЬ ПАНІЧНІ АТАКИ?
Панічна атака — це раптова інтенсивна реакція на відчуття неминучої і значної небезпеки, при якій організм докладає всіх зусиль, щоб захистити вас від того, що ваш мозок помилково інтерпретував як страшну загрозу.
Реакція тіла, раптова й перебільшена, сама по собі викликає в людини страх, але панічні атаки — це лише помилкові тривоги з сильною вегетативною реакцією, а значить ніякої загрози ні зсередини, ні ззовні — насправді не існує.
Згідно зі закономірностями сучасної психології, панічні атаки трапляються тому, що мозок людини схильний сприймати неприємності навіть там, де їх не існує — як своєрідний поліс страхування вашого життя.
На нейрофізичному рівні це віддзеркалюється як збій у мозкових ланцюгах нормального перехресного зв’язку між центром емоційного виведення мигдалеподібного тіла та центром когнітивної обробки та регуляції префронтальної кори.
В результаті такого збою — пригнічена префронтальна кора не усвідомлює, що загроза нереальна, а організм реагує так, наче вона реальна навіть трохи більш, ніж повністю.
Як свідчить практика, щоби дослідити і налагодити психічні процеси виявлення та розпізнавання міри загрозливості тих чи інших індивідуальних ситуацій — необхідно, як мінімум, проконсультуватися з психологом, а як максимум — провести кілька сеансів психотерапії чи психокорекції.
КОЛИ ПАНІЧНІ АТАКИ НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНІ?
У панічних атак немає фіксованого розкладу чи графіку, вони можуть виникнути будь-коли, зокрема навіть пробудити людину від сну.
А відомі фахівцям дослідження показують, що приблизно чверть населення може відчути ізольований панічний напад у певний момент життя.
Однак саме непередбачуваність нападів паніки дає їм велику силу формувати подальшу уникаючу поведінку, адже атаки паніки настільки тривожні, що люди готові навіть радикально обмежити свою діяльність лише, щоб уникнути можливості повторного нападу.
Наприклад, можуть перестати виходити з дому чи ходити на роботу.
Коли страх перед подальшими панічними атаками керує поведінкою (зміна способу життя з метою уникнути велелюдних місць, закритих приміщень і т. д.), психологи говорять уже про панічний розлад.
Варто додати, що:
- середній вік панічних нападів становить 24 роки, а у людей старших за 60 років трапляються дуже рідко;
- жінки, в середньому, удвічі частіше страждають від панічних атак, ніж чоловіки;
- панічні атаки поширені при багатьох психічних розладах, окрім пов’язаних із тривогами.
Іншими словами, панічні атаки — це небажаний, але інколи неуникненний атрибут активного вікового періоду в житті людини, тобто, стикнувшись із бодай одною панічною атакою, безпечніше для збереження психічного та фізичного здоров’я спеціально підготуватися разом із фахівцем до ефективного опору усім можливим повторенням.
ЧИ Є СПОСІБ ЗУПИНИТИ НАПАД ПАНІКИ, КОЛИ ВІН ПОЧАВСЯ?
Практика засвідчує, що природною реакцією на панічні атаки найчастіше є або боротьба з ними або втеча від них, причому результатом втечі, зазвичай, буває лише їх подовження.
Щодо способів відновлення відчуття контролю над своїм тілом та ситуацією посеред панічної атаки, слід відзначити:
- заземлення себе через свідомий вплив на основні рецептори тіла (наприклад, почати жмакати у руці папір, зосереджуючись на відчуттях у пальцях у цей момент);
- розмова з самим собою з нагадуваннями, що ця реакція тіла не загрожує життю і її можна спинити.
Хоча панічні атаки викликають інстинкт втечі, більш корисною реакцією є підійти до страху з почуттям цікавості, і один з перевірених практикою способів — стати об’єктивним спостерігачем власного досвіду.
Таке самоспостереження під час панічної атаки — може “утримати вас наче якорем”. Тут і зараз:
- Спробуйте торкнутися предметів навколо вас, назвати їх або описати.
- Потім спостерігайте та опишіть, що з вами відбувається під час нападу тривоги.
- Далі спробуйте спостерігати за тим, що ви відчуваєте.
- Не потрібно піддаватися почуттю — просто опишіть його.
- Мета полягає не в тому, щоб зменшити страх, а в тому, щоб звільнитися від фізичної влади, яку він має над вами.
ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ПАНІЧНИМИ АТАКАМИ
Поступове збільшення інтенсивності страху (крещендо страху), яке є типовим для нападу паніки, на практиці, є частковим результатом неправильного тлумачення відчуттів тіла, у моменти, коли ці відчуття виникають.
Фахівці у “Просторі Психологів” знають, що попереднє усвідомлене розуміння людиною, що її панічні атаки є нічим іншим як помилковими тривогами — само по собі може суттєво зменшити інтенсивність страху під час нападу паніки.
Усвідомлення, що панічні атаки, по суті, це хибні тривоги, які намагаються змусити вас повірити в реальну небезпеку, якої насправді не існує — може мати значну силу та суттєво підвищити опірність вашого організму “за умовчанням”.
Водночас, психокорекція або психотерапія, особливо когнітивна та поведінкова — є ефективними засобами як безпосереднього подолання панічних атак, так і роботи з тривогами в цілому, та вважаються у сучасній психології засобами лікування “першої лінії”.
Психологічна допомога у формі корекції та/або терапії панічних атак — усуває не лише фізичні симптоми, а і неправильне мислення, яке виникає під час панічних атак, а також — коригує уникаючу поведінку, до якої спонукають помилкові сигнали тривоги.
Позаяк панічні атаки зазвичай є одним із виявів невротичних розладів тривожного спектру, для їх лікування використовують ті ж препарати, що й для основного захворювання (антидепресанти, транквілізатори тощо).
Гештальт-підхід у роботі з панічними атаками
Гештальт-підхід пропонує унікальні способи роботи з панічними атаками, спрямовані на дослідження внутрішнього досвіду, усвідомлення поточних переживань та інтеграцію особистісних частин, що можуть провокувати панічні епізоди.
На практиці, основний акцент робиться на встановленні зв’язку з тілом, емоціями та потребами клієнта.
Що таке панічна атака у контексті гештальт-підходу?
У гештальт-терапії панічна атака розглядається як сигнал про порушення рівноваги у системі «тіло-емоції-розум». Вона може свідчити про:
- Непрожиті емоції.
- Внутрішні конфлікти.
- Відсутність контакту з власними потребами.
- Спроби уникнути важливих переживань або ситуацій.
Основні цілі гештальт-терапії при панічних атаках
Усвідомлення та прийняття почуттів. Панічна атака часто супроводжується страхом перед самою панікою. Робота з цим страхом є важливим кроком.
Розпізнавання тригерів. Важливо ідентифікувати ситуації, думки або спогади, які провокують напади.
Зв’язок із тілом. Через фокусування на тілесних відчуттях клієнт вчиться приймати сигнали тіла як ресурси, а не загрозу.
Інтеграція частин себе. Панічна атака може бути наслідком конфлікту між бажаннями, переконаннями або внутрішніми образами.
Етапи роботи з панічними атаками в гештальт-терапії
- Усвідомлення “тут і зараз”
Мета: навчити клієнта фокусуватися на поточному моменті.
Практики: Вправи на усвідомлення дихання; фокусування на тілесних відчуттях: «Що ти зараз відчуваєш у своєму тілі?»; спостереження за думками без їх оцінки тощо.
- Вивчення панічної атаки як процесу
Мета. зрозуміти механізм виникнення паніки.
Практики. Клієнт детально описує, як починається панічна атака (відчуття, думки, емоції); аналізуються тригери: внутрішні (думки, спогади) та зовнішні (ситуації, люди); малювання або моделювання паніки, щоб надати їй форму і зробити зрозумілою тощо
- Робота з емоціями
Мета: знайти непрожиті або пригнічені емоції.
Практики і вправи: “порожній стілець” — клієнт уявляє перед собою страх або іншу емоцію і вступає з нею в діалог; вираження емоцій через творчість: малювання, ліплення, створення символічних образів; фізичні техніки: крик у подушку, ритмічні рухи для звільнення енергії тощо
- Розпізнавання потреб
Мета: зрозуміти, які потреби клієнта не були задоволені.
Практики: Діалог із самим собою: «чого мені зараз бракує?», робота з метафорами: наприклад, уявлення себе як рослини, що потребує догляду та створення “карти потреб”: малюнок із зонами, які відповідають різним аспектам життя.
- Інтеграція і робота з внутрішнім конфліктом
Мета: об’єднання конфліктуючих частин особистості.
Практики: техніка “Дві частини”, в якій клієнт уявляє дві сторони конфлікту і веде між ними діалог, а також перенос образів у творчість: малювання двох частин і пошук гармонії між ними.
- Ресурсування і профілактика
Мета: навчити клієнта знаходити і використовувати власні ресурси.
Практики: створення “скриньки ресурсів”, в якій клієнт записує або зображає те, що приносить йому спокій; фізичні практики заземлення: масаж долонь, контакт із природою, дихальні техніки; техніки візуалізації: уявлення безпечного місця тощо
Техніки гештальт-терапії для роботи з панічними атаками
Техніка “Заземлення”. Клієнт вчиться помічати 5 речей навколо себе, 4 звуки, 3 відчуття в тілі. Це допомагає повернутися до реальності.
“Контейнер для страху”. Малювання або ліплення образу страху. Потім цей образ поміщається у контейнер (метафоричний або справжній).
Робота з тілесною пам’яттю. Фокусування на тому, як тіло переживає паніку, і пошук способів “заспокоїти” його.
Результати гештальт-підходу у роботі з панічними атаками
- По-перше, усвідомлення процесу панічної атаки. Клієнт розуміє, як і чому виникають напади, що дозволяє краще їх контролювати.
- По-друге, зменшення частоти і інтенсивності атак через роботу з тригерами та непрожитими емоціями.
- По-третє, формування контактності. Людина навчається залишатися у зв’язку з собою навіть під час сильних емоцій.
- По-четверте, зміцнення ресурсного стану. Клієнт знаходить опори, які допомагають справлятися зі стресом і панікою.
Підсумки
У процесі подолання причин та наслідків панічних атак, важливо підкреслити можливість та/чи необхідність співробітництва психологів із лікарями та, зрештою медикаментозної підтримки.
На практиці, якими би жахливими та приголомшливими не здавалися панічні атаки — за відповідної підготовки клієнтів у процесі взаємодії з психологом “напади паніки” можна контролювати і навіть зупиняти на самісінькому початку їх напливу.
Гештальт-підхід дозволяє не тільки полегшити симптоми панічних атак, але й допомагає клієнту розвинути внутрішню стійкість, розуміння себе і гармонію з власним тілом та емоціями.
Підбір фахівця
Щоби встановити міру загрозливості панічних атак для вас чи ваших близьких особисто — звертайтеся по консультацію до мене через контакти у профайлі, або підберіть фахівців-психологів із відповідною експертизою у спеціальному розділі веб-середовища
