Багаторічна практика психологічної допомоги клієнтам підтверджує, що панічні атаки — це різкі спалахи гострої тривоги, що здаються дуже небезпечними для життя, але насправді, не є такими.
Напади паніки, образно кажучи переростають у “крещендо страху” майже миттєво і тривають, зазвичай, буквально кілька хвилин, але те, чого їм не вистачає в тривалості, вони компенсують у стражданні.
Тілесні відчуття тривоги стають надзвичайно інтенсивними — серцебиття, прискорений пульс, загальна слабкість, можливі оніміння певних частин тіла, відчуття, що вам важко вдихнути достатньо повітря.
Такого роду вегетативні симптоми, за свідченнями багатьох клієнтів, супроводжуються страхітливими думками про можливе наближення смерті, інсульту або інших катастрофічних для здоров’я і життя наслідків.
Гостре тлумачення свого психофізичного стану під час панічних атак, завжди є помилковим, але тим не менше — саме воно викликає ще більше страху та посилює паніку.
Інколи навіть буває, що панічні атаки можуть виникнути раптово навіть під час сну, а, скажімо відчуття втрати контролю — суттєво підсилює жах.
На практиці, один пережитий напад панічної атаки часто породжує занепокоєння щодо потенційного іншого, що часто змушує людей змінювати свою повсякденну поведінку, уникати будь-яких місць, де вони можуть відчувати себе «в небезпеці» або з яких важко втекти.
Люди, що пережили панічну атаку можуть боятися залишатися вдома самі або знаходитися далеко від лікарні, де їх могли би урятувати у разі чого.
Водночас, і мені, і іншим фахівцям у “Просторі Психологів” точно відомо, що якими б жахливими та приголомшливими не здавалися панічні атаки — за відповідної підготовки клієнтів у процесі взаємодії з психологом, ці напади паніки можна контролювати і навіть зупиняти на самісінькому початку їх напливу.
ЯКІ СИМПТОМИ ПАНІЧНОЇ АТАКИ?
Сучасній психології відомо, що відчуття занепокоєння пов’язане з тими ж частинами мозку, що й відчуття страху, а одна з функцій страху полягає в тому, аби гарантувати, що організм вдасться до невідкладних захисних дій.
Система реакції на стрес активується, готуючи ваше тіло до боротьби або втечі і ця реакція відбувається до того, як ви навіть маєте можливість подумати про це.
Крім того, при панічних атаках абсолютно неважливо, що це помилкова і безпідставна тривога — усі системи організму активуються з метою швидше доставити кисень до м’язів у достатній кількості, аби втікати чи боротись (серцебиття, дихання, метаболізм прискорюються).
Також під час нападів паніки може збільшуватись потовиділення та виникати відчуття тремтіння.
Як свідчить практика, люди суттєво різняться за ступенем усвідомлення внутрішньої роботи свого тіла (інтероцепція), і є докази того, що ті, хто піддається нападам паніки, в середньому, краще відчувають своє тіло.
Також суттєво, що нерідко люди, охоплені панічним нападом, відчувають відчуженість від себе (деперсоналізація) та навколишнього світу (дереалізація), що підвищує ймовірність виникнення таких симптомів панічної атаки як запаморочення та нудота.
Узагальнюючи можна сказати, що панічні атаки небезпечні у першу чергу тим, що викликають абсолютно ірраціональні думки, і людям здається, що вони якщо не помирають то божеволіють.
Відтак — щоби уникнути багатьох пов’язаних із нападами паніки негараздів для психічного та фізичного здоров’я вас чи ваших близьких, слід не гаючи зайвого часу звертатися по психологічну допомогу.
ЧОМУ ВИНИКАЮТЬ ПАНІЧНІ АТАКИ?
Панічна атака — це раптова інтенсивна реакція на відчуття неминучої і значної небезпеки, при якій організм докладає всіх зусиль, щоб захистити вас від того, що ваш мозок помилково інтерпретував як страшну загрозу.
Реакція тіла, раптова й перебільшена, сама по собі викликає в людини страх, але панічні атаки — це лише помилкові тривоги з сильною вегетативною реакцією, а значить ніякої загрози ні зсередини, ні ззовні — насправді не існує.
Згідно зі закономірностями сучасної психології, панічні атаки трапляються тому, що мозок людини схильний сприймати неприємності навіть там, де їх не існує — як своєрідний поліс страхування вашого життя.
На нейрофізичному рівні це віддзеркалюється як збій у мозкових ланцюгах нормального перехресного зв’язку між центром емоційного виведення мигдалеподібного тіла та центром когнітивної обробки та регуляції префронтальної кори.
В результаті такого збою — пригнічена префронтальна кора не усвідомлює, що загроза нереальна, а організм реагує так, наче вона реальна навіть трохи більш, ніж повністю.
Як свідчить практика, щоби дослідити і налагодити психічні процеси виявлення та розпізнавання міри загрозливості тих чи інших індивідуальних ситуацій — необхідно, як мінімум, проконсультуватися з психологом, а як максимум — провести кілька сеансів психотерапії чи психокорекції.
КОЛИ ПАНІЧНІ АТАКИ НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНІ?
У панічних атак немає фіксованого розкладу чи графіку, вони можуть виникнути будь-коли, зокрема навіть пробудити людину від сну.
А відомі фахівцям дослідження показують, що приблизно чверть населення може відчути ізольований панічний напад у певний момент життя.
Однак саме непередбачуваність нападів паніки дає їм велику силу формувати подальшу уникаючу поведінку, адже атаки паніки настільки тривожні, що люди готові навіть радикально обмежити свою діяльність лише, щоб уникнути можливості повторного нападу.
Наприклад, можуть перестати виходити з дому чи ходити на роботу.
Коли страх перед подальшими панічними атаками керує поведінкою (зміна способу життя з метою уникнути велелюдних місць, закритих приміщень і т. д.), психологи говорять уже про панічний розлад.
Варто додати, що:
- середній вік панічних нападів становить 24 роки, а у людей старших за 60 років трапляються дуже рідко;
- жінки, в середньому, удвічі частіше страждають від панічних атак, ніж чоловіки;
- панічні атаки поширені при багатьох психічних розладах, окрім пов’язаних із тривогами.
Іншими словами, панічні атаки — це небажаний, але інколи неуникненний атрибут активного вікового періоду в житті людини, тобто, стикнувшись із бодай одною панічною атакою, безпечніше для збереження психічного та фізичного здоров’я спеціально підготуватися разом із фахівцем до ефективного опору усім можливим повторенням.
ЧИ Є СПОСІБ ЗУПИНИТИ НАПАД ПАНІКИ, КОЛИ ВІН ПОЧАВСЯ?
Практика засвідчує, що природною реакцією на панічні атаки найчастіше є або боротьба з ними або втеча від них, причому результатом втечі, зазвичай, буває лише їх подовження.
Щодо способів відновлення відчуття контролю над своїм тілом та ситуацією посеред панічної атаки, слід відзначити:
- заземлення себе через свідомий вплив на основні рецептори тіла (наприклад, почати жмакати у руці папір, зосереджуючись на відчуттях у пальцях у цей момент);
- розмова з самим собою з нагадуваннями, що ця реакція тіла не загрожує життю і її можна спинити.
Хоча панічні атаки викликають інстинкт втечі, більш корисною реакцією є підійти до страху з почуттям цікавості, і один з перевірених практикою способів — стати об’єктивним спостерігачем власного досвіду.
Таке самоспостереження під час панічної атаки — може “утримати вас наче якорем”. Тут і зараз:
- Спробуйте торкнутися предметів навколо вас, назвати їх або описати.
- Потім спостерігайте та опишіть, що з вами відбувається під час нападу тривоги.
- Далі спробуйте спостерігати за тим, що ви відчуваєте.
- Не потрібно піддаватися почуттю — просто опишіть його.
- Мета полягає не в тому, щоб зменшити страх, а в тому, щоб звільнитися від фізичної влади, яку він має над вами.
ЧИ ІСНУЮТЬ ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ПАНІЧНИМИ АТАКАМИ?
Поступове збільшення інтенсивності страху (крещендо страху), яке є типовим для нападу паніки, на практиці, є частковим результатом неправильного тлумачення відчуттів тіла, у моменти, коли ці відчуття виникають.
Фахівці у “Просторі Психологів” знають, що попереднє усвідомлене розуміння людиною, що її панічні атаки є нічим іншим як помилковими тривогами — само по собі може суттєво зменшити інтенсивність страху під час нападу паніки.
Усвідомлення, що панічні атаки, по суті, це хибні тривоги, які намагаються змусити вас повірити в реальну небезпеку, якої насправді не існує — може мати значну силу та суттєво підвищити опірність вашого організму “за умовчанням”.
Водночас, психокорекція або психотерапія, особливо когнітивна та поведінкова — є ефективними засобами як безпосереднього подолання панічних атак, так і роботи з тривогами в цілому, та вважаються у сучасній психології засобами лікування “першої лінії”.
Психологічна допомога у формі корекції та/або терапії панічних атак — усуває не лише фізичні симптоми, а і неправильне мислення, яке виникає під час панічних атак, а також — коригує уникаючу поведінку, до якої спонукають помилкові сигнали тривоги.
Позаяк панічні атаки зазвичай є одним із виявів невротичних розладів тривожного спектру, для їх лікування використовують ті ж препарати, що й для основного захворювання (антидепресанти, транквілізатори тощо).
ПІДБІР ФАХІВЦЯ
Щоби встановити міру загрозливості панічних атак для вас чи ваших близьких особисто — звертайтеся по консультацію до фахівців-психологів із відповідною експертизою.
Підібрати таких фахівців, зокрема, можна і у відповідному розділі веб-платформи “Простір Психологів” або сконтактувавшись зручним способом зі мною. Будьте здорові!
