Занижена самооцінка

НИЗЬКА САМООЦІНКА

Низька самооцінка – це наділення себе, своєї значущості чи ж окремих рис своєї особистості, поведінки низькою цінністю.

Поняття «самооцінка» ввів до наукового обігу Вільям Джеймс, американський психолог, розробляючи теорію емоцій. Він визначив самооцінку як «почуття задоволеності» (висока самооцінка) або «почуття незадоволеності» (низька самооцінка) собою.

Людина може оцінювати різні аспекти:

• себе загалом;
• свою зовнішність та окремі її вияви;
• рівень інтелекту;
• себе як професіонала;
• себе у стосунках;
• себе як члена певного суспільства.

Самооцінка як концепт зазнала еволюційного розвитку в психологічних дослідженнях. Після Вільяма Джеймса, такі відомі психологи, як Карл Роджерс і Абрахам Маслоу, внесли значний вклад у розуміння цього явища. Роджерс, наприклад, розробив концепцію «Я-образу», яка включає ідеальне і реальне Я, тоді як Маслоу включив самооцінку до своєї піраміди потреб, вказуючи
на її важливість для самоактуалізації, тобто мати гарну самооцінку є однією з людських потреб наййвищого рівня.

Таким чином самооцінка є частиною Я-концепції особистості (набір уявлень про себе). Занижена самооцінка змушує людину відчувати себе негідною, поганою, негарною, не здатною вирішити побутові чи професійні проблеми, будувати стосунки.

ОЗНАКИ НИЗЬКОЇ САМООЦІНКИ

• Негативні думки чи висловлювання про себе: («Я недостатньо розумний», «Я товста», «я поганий працівник», «я жахлива подруга»);

• Жартівливе висміювання себе: («оце я дурепа!», «тільки я можу так налажати!»);

• Ігнорування своїх позитивних рис і досягнень, а також їх знецінення («то й що, що я гарно граю на гітарі, однаково це нічого не значить», «ну закінчив я навчання з червоним дипломом, то й що…»);

• Самозвинувачення («це все через мене», «я зробив щось не так, інакше б вона так не відреагувала»);

• Порівняння себе з іншими, у яких ви виявляєтеся гіршим («Я не така гарна, як моя сусідка», «Мій батько точно краще знає, ніж я»);

• Не вміння приймати компліменти й похвалу (автоматом видаєте «дякую», ніяковієте чи одразу подумки розвінчуєте як неправду);

• Чужі критика чи несхвалення занадто засмучують і демотивують;

• Страх змінити щось у житті, страх зазнати невдачі;

• Заздрість щодо успіху інших

ЯК САМООЦІНКА ВПЛИВАЄ НА СФЕРИ ЖИТТЯ

Проблеми, пов’язані із неадекватною самооцінкою (зависокою чи занизькою)
спричиняють труднощі в усіх сферах життя, зокрема в побудові міжособистісних
стосунків, професійній діяльності.

Безпосередній вплив матимуть проблеми із самооцінкою на грошову сферу.
Тут і знецінення власних навичок і досягнень (люди з низькою самооцінкою часто
не вимагають адекватної оплати своєї роботи або послуг); страх конкуренції і
відмови (а тому навіть не починають те, на що у них вистачає досвіду й хисту);
обмеження в професійному розвитку («я не заслуговую на кращу посаду»).

Сімейні стосунки теж не можуть не постраждати, коли в одного (а чи й
у двох) з партнерів самооцінке це слабке місце. Це й атмосфера незадоволеності,
певний тиск, відчуття відповідальності за емоції іншого. Не надто здорове тло
для гармонійних стосунків.

Страждати від неї може і зовнішній вигляд, коли людина кидає дбати
про себе, втрачаючи у цьому сенс («хоч що не роби, а гарно не стане», «все
одно я нікому не сподобаюся» абощо). Стрес і тривога, своєрідні подруги
низької самооцінки, можуть спричиняти ще й різні фізичні зміни: висипи, акне,
екзему та інші шкірні проблеми. Від яких позбавитися за відсутності мотивації
ще важче.

тіла  може поширитися і на фізичне здоров’я: переїдання чи
недоїдання, неуважність до вже наявних проблем. Люди з низькою самооцінкою схильні
відкладати візити до лікарів, нехтувати симптомами або уникати профілактичних
оглядів, адже їхнє власне тіло і здоров’я видається їм неважливим.

Низька самооцінка часто спричиняє і розвиток різних залежностей у особистості,
наприклад, зловживання алкоголем чи наркотичними засобами. Відчуваючи себе
недостойною у соціальних ситуаціях, така людина може вживати алкоголь, щоб
стати впевненішою або бути прийнятою оточенням.

Для того, щоб забути про свої проблеми, особа може вдатися і до намагань
заповнити внутрішню порожнечу роботою (трудоголізм) або ж ігроманією чи
стосунками (див. ще Співзалежність).

Пригніченість, забагато критики у свою адресу, демотивація все це супроводжує падіння самооцінки. Людина у такому стані схильна відчувати апатію чи підсвідомо боятися робити будь-що, що буде засуджене, негативно оцінене.

Нерідко може хибно здаватися, що засудження слід чекати звідусіль, а тому і робити хоч якісь кроки взагалі не варто.

Вийти з цього становища самотужки нелегко. А тому, якщо ви відчуваєте труднощі –  слід звертатися до фахівця, який допоможе зняти цей тиск і віднайти ресурс для нових зрушень.

ПРИЧИНИ ЗНИЖЕННЯ САМООЦІНКИ

Чому ж знижується наша самооцінка? Перш за все тому, що вона є доволі вразливою (її нестійкість могли спричинити проблеми батьківсько-дитячих стосунків, психологічні травми пізніших років).

Нестійка самооцінка знижується щойно ситуація для нашого образу Я є несприятливою і загрозливою.

Механізм формування самооцінки полягає у зіставленні образу Я-реального із образом Я-ідеального.

Що більші очікування були закладені батьками, суспільством, релігією, моральними нормами до Я-ідеального і що менше реальний образ відповідає цьому недосяжному ідеалові, то більше це фруструє людину і знижує її самооцінку.

Впливають на формування нашої самооцінки й оцінювання інших людей, особливо відчутним цей фактор є в дитинстві.

Байдужість батьків, неприйняття, порівняння з іншими дітьми, суцільні покарання – усе це відбиває віру в себе і формує позицію «Я – поганий».

Погляньмо на все це трохи більш з практичної точки зору

Як працюють порівняння з іншими?

Наприклад, дитина, яка росте в сім’ї, де батьки постійно порівнюють її зі старшим братом, який відомий своїми успіхами у навчанні, може відчувати, що вона ніколи не досягне такого ж рівня. Тут і вимальовується відчуття неприйняття свого “Я” і зниження самооцінки.

Булінг – винищувач самооцінки

Особистість, яка пройшла через емоційні або фізичні знущання в школі, може набути переконання, що вона не варта поваги або нічого не варта. Ці негативні досвіди можуть залишити глибокий слід у формуванні її самооцінки.

Критика, критика і нічого, окрім критики

Молода людина, яка мріє про кар’єру в мистецтві, але частіше отримує критику із боку родичів і друзів, може почати сумніватися у своїх здібностях і відчувати, що її амбіції є недосяжними.

Недосяжний образ ідеалу

Спортсмен-початківець неодмінно розчарується і втратить віру в себе і свій талант, якщо почне порівнювати себе із ідеальною картинкою відомого спортсмена. Виставивши собі надмірно високі стандарти, не бачачи реальних труднощів і негараздів, може відчувати внутрішню невпевненість через недоліки власних досягнень порівняно з ідеалізованим образом успішної кар’єри.

ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА, або монстр, який гризе всіх

Якщо ви думаєте, що для того, щоб страждати від заниженої самооцінки треба об’єктивно мати якусь погану зовнішність чи брак таланту, то ви будете здивовані, адже навіть знаменитості, визнані й успішні, люди не уникають боротьби із низькою самооцінкою.

Дженніфер Лоуренс також відома своєю відвертістю щодо низької самооцінки, особливо на початку кар’єри, коли вона відчувала себе неспроможною справитися зі стресами голлівудського життя.

Канадський актор Раян Рейнольдс відкрито розповідав про свої переживання у зв’язку зі неоднозначним успіхом у кар’єрі, а також про труднощі, які виникали під час взаємодії з громадськістю та очікуваннями.

Серед музикантів доволі часто поширені сумніви у собі й зниження самооцінки. Найчастіше це відомі трагічні історії з наркотиками й самогубствами.

Емі Вайнхаус: Британська співачка і авторка пісень, яка мала величезний талант, але також боролася з внутрішніми демонами і низькою самооцінкою. Її трагічний кінець відображає глибокі психологічні та емоційні труднощі.Серед музикантів доволі часто поширені сумніви у собі й зниження самооцінки. Найчастіше це відомі трагічні історії з наркотиками й самогубствами.

Курт Кобейн: Лідер гурту Nirvana, відомий своєю музичною геніальністю, але також страждав від внутрішніх конфліктів і низької самооцінки. Його смерть також була пов’язана з важкими психічними стражданнями.

Ці музиканти демонструють, що талант і успіх не завжди означають внутрішнє благополуччя, і що навіть у світових зірок можуть бути серйозні психологічні виклики, які потребують уваги та підтримки.

ЯК ПІДВИЩИТИ САМООЦІНКУ

Щоб вирішити проблеми, пов’язані із самооцінкою, замало зробити собі кілька компліментів чи інших «механічних» дій.

Ви маєте побудувати для себе цілу систему умов, що будуть сприяти покращенню ситуації:

• • з’ясування причин формування низької самооцінки / її ситуативного зниження

Які думки, події змушують вас думати про себе несхвально? Швидше за все, відповівши на це запитання ви знайдете зв’язок із болючим досвідом з минулого, наштовхнетеся на ваші внутрішні конфлікти.

Для того щоб змінити низьку самооцінку, перше що потрібно зробити — це з’ясувати, що саме призвело до цього стану. Часто низька самооцінка має коріння в різних життєвих обставинах або внутрішніх переконаннях, які формуються ще в дитинстві. Важливо пам’ятати, що це може бути результатом не тільки негативних досвідів, але і впливу оточення, культурних чинників чи навіть генетичних факторів. Розгляньте своє життя з різних точок зору: особистість, виховання, культурне середовище і суспільні очікування. Виявлення причин допоможе вам краще розуміти, звідки походять ваші сумніви і несхвальні думки про себе;

• • пропрацювання наслідків психологічних травм і вирішення внутрішніх конфліктів

Психологічні травми можуть суттєво впливати на формування самооцінки і сприйняття себе. Часто такі травми виникають у результаті дитячих або підліткових переживань, таких як емоційне чи фізичне насильство, недооцінка з боку батьків або однолітків, або втрата близьких людей. Розуміння того, які саме події чи взаємодії могли вплинути на вашу самооцінку, є важливим кроком до її покращення. Працюючи з психологом, ви можете детальніше розглянути ці травми, зрозуміти їх вплив і знайти способи позбутися психологічного тягаря. Така робота може стати фундаментом для того, щоб перейти від ролі жертви до ролі персони зі сильною внутрішньою силою, яка не дозволяє минулим подіям визначати її життя.

Це найкраще зробити із психологом, який допоможе вам не лише позбутися цього психологічного тягаря, а й відкриє можливість зробити цей досвід радше вашою силою, ніж вадою;

• посилення психологічної стійкості та саморозвиток

Одним із ключових аспектів в підвищенні самооцінки є зміцнення психологічної стійкості і постійний саморозвиток. Це означає розвивати різні аспекти себе: емоційну, інтелектуальну, соціальну і фізичну сфери. Це може включати заняття новими хобі, вивчення нових знань, розвиток комунікативних навичок і зміцнення внутрішньої емоційної стійкості. Розвиваючи ці аспекти, ви збільшуєте свою впевненість у собі і своїх здібностях, що призводить до підвищення самооцінки.

• • перебування у середовищі, яке вас підтримує і схвалює ваші дії

Люди, які будуть вас підтримувати, а не засуджувати, це чи не найважливіший фактор у прийнятті себе. Чудово, якщо ви маєте таке середовище, навіть в особі однієї людини! Якщо ж ні, то професійний психолог-консультант може стати для вас такою людиною.

ЛАЙФХАКИ З ПІДВИЩЕННЯ САМООЦІНКИ

Позитивний журнал

Заведіть собі блокнотик чи спеціальний зошит. Записуйте туди щодня одне-два власні позитивні досягнення; і 2 свої позитивні риси. Так підсилюється впевненість в собі, а також це непоганий спосіб зосередитися на своїх сильних сторонах, замість копирсатися в негативних.

Хай працює уява

Уявіть себе у ситуаціях успіху чи щастя. Це може бути важлива подія, досягнення чи ситуація, де ви почуваєтеся впевненим. Візуалізуйте деталі цієї ситуації: які звуки ви чуєте, які запахи, які відчуття на шкірі. Це допоможе позитивно налаштувати свій настрій і підвищити самооцінку.

Заключення

З усього, про що ми говорили сьогодні, стає очевидним, що самооцінка є критичним аспектом психічного здоров’я кожної людини. Низька самооцінка може мати серйозний вплив на всі аспекти життя, включаючи взаємини, роботу, фізичне і психічне самопочуття та загальний життєвий успіх.

Важливо розуміти, що низька самооцінка може мати коріння в різних факторах, включаючи дитячі травми, стереотипи суспільства, недоліки в системі виховання, культурні чи релігійні норми. Часто це є результатом довгострокових внутрішніх конфліктів і негативних уявлень про себе.

Підвищення самооцінки — це процес, який може включати роботу з психотерапевтом або консультантом. Психотерапія може допомогти виявити корені низької самооцінки, вирішити внутрішні конфлікти, знизити вплив минулих травм та навчити позитивним стратегіям самовдосконалення.

Отже, висновок такий: якщо ви відчуваєте, що низька самооцінка перешкоджає вам досягати бажаних цілей, впливає на те, як ви сприймаєте себе і світ навколо, то робота з психотерапевтом може бути великою знахідкою. Психотерапевтична підтримка допоможе зрозуміти, прийняти і змінити негативні переконання про себе, покращити самопочуття та підвищити якість життя в цілому.

Ключові слова: самооцінка, низька самооцінка, висока самооцінка, підвищити самооцінку, комплекс неповноцінності, впевненість у собі, сором’язливість, я-концепція, я-образ, я-реальне, я-ідеальне, рівень домагань, асертивна поведінка