В сучасній психології під архетипом особистості мається на увазі універсальний символічний образ, який віддзеркалює основні мотивації та досвід людей.
Це поняття було вперше сформульоване швейцарським психологом Карлом Густавом Юнгом, який стверджував, що архетипи є частиною колективного несвідомого, яке має вплив на поведінку та думки людей.
Позаяк архетипи можуть набувати різних форм і відбивати розмаїті соціальні ролі та міжособистісні стосунки — чимало сучасних фахівців, мають підстави вважати їх універсальними і надійними символами, що уособлюють базові інстинкти, емоції та потреби особистості.
Як частина колективного несвідомого, яке є спільним для всіх людей, архетипи можуть знаходити віддзеркалення в культурі, мистецтві, дизайні, мові, світогляді та інших аспектах особистості зокрема і життя людей в цілому.
На практиці, процес визначення або психодіагностики архетипів може здійснюватися за допомогою різних підходів, включаючи тестування, які здебільшого визначають міру та кількість різних схильностей тих, чи інших архетипів.
Допомагає визначити архетип і здатність до само- або зовнішнього спостереження за особистістю, її думками, мотиваціями, поведінкою, діяльністю тощо.
Перед тим, як перейти до глибшого розкриття проблематики архетипів особистості крізь призму власної практичної діяльності і зокрема для тих читачів, які уже прагнуть спільно з психологом провести відповідну психодіагностичну роботу,
Інформую, що ви можете звертатися до мене або у спеціальному розділі веб-середовища “Простір Психологів” підібрати фахівців.
ВЖИВАННЯ ТЕРМІНУ “АРХЕТИП” В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ
Вживання терміну “архетип” у сучасній психології має різні інтерпретації залежно від теоретичної школи, однак загалом зберігає своє коріння в аналітичній психології Карла Густава Юнга.
У сучасному контексті архетип трактується як універсальний символ або модель поведінки, що існує в колективному несвідомому і проявляється в культурі, снах, мистецтві, міфах, а також у внутрішньому досвіді особистості.
Архетип в аналітичній психології К.Юнга — це первинна психічна структура, притаманна всім людям, яка проявляється через образи, символи, міфи та поведінкові сценарії, а відтак і архетипи — це своєрідні “матриці досвіду”, що активуються в межах колективного несвідомого.
Сучасне вживання терміну
Галузь Зміст використання архетипу Аналітична психологія (Юнг, пост’юнгіанці) Центральна категорія. Розглядається як глибинна структура психіки. Розширене тлумачення (архетипи тіні, героя, аніми/анімуса, старця тощо). Психотерапія (екзистенційна, трансособиста) Архетип — як ресурсна фігура/сила в особистому досвіді, засіб символічної інтеграції, особливо в роботі зі снами, казками, міфами. Культурна психологія / психологія релігії Архетипи — як основи релігійних образів, колективної уяви, ідентичностей, історичних моделей. Популярна психологія / коучинг / маркетинг Спрощене використання (напр., 12 архетипів бренду, архетипи особистості: герой, мудрець, бунтар тощо). Символдрама, арт-терапія Образ архетипу використовується для розкриття глибинних станів клієнта, несвідомих потреб, внутрішніх конфліктів.
Особливості сучасного тлумачення
Архетипи не є фіксованими образами, а структурами досвіду, що адаптуються до культури, індивідуального розвитку, ситуацій.
Багато сучасних дослідників розглядають архетип як динамічну форму — поле потенційних значень, яке активується у відповідь на внутрішні або зовнішні події.
У психотерапії архетип трактується як метафора глибинної психічної реальності, а не буквальна структура.
КЛАСИФІКАЦІЯ АРХЕТИПІВ У ПСИХОЛОГІЇ
Класифікація архетипів у психології базується передусім на концепції Карла Густава Юнга, який запропонував ідею архетипів як структур колективного несвідомого.
Надалі ця система була розвинена й адаптована різними школами, дослідниками та практиками і зараз у психології співіснують кілька основних підходів до класифікації архетипів, з яких найпоширеніші такі:
Класична юнгіанська класифікація
Юнг описував базові архетипи, які найчастіше проявляються в снах, міфах, релігії та житті людини:
| Архетип | Зміст / роль |
|---|---|
| Я (Selbst) | Центр психіки, архетип цілісності, самореалізації |
| Персона | Маска, соціальна роль, яку ми носимо перед іншими |
| Тінь | Витіснені, неприйняті сторони особистості |
| Аніма / Анімус | Внутрішній образ протилежної статі (жінки в чоловіку / чоловіка в жінці) |
| Мати | Джерело життя, захисту, турботи (або — поглинаюча, руйнівна сила) |
| Батько | Закон, порядок, межі, структура |
| Дитя | Надія, новий початок, потенціал, невинність |
| Герой | Той, хто проходить через випробування до трансформації |
| Мудрець / Старець | Знання, інтуїція, порадник, духовний провідник |
| Трикстер | Провокатор, порушник правил, клоун, що відкриває істину |
Ці архетипи — універсальні, але проявляються індивідуально залежно від життєвого контексту.
Розширена класифікація (пост’юнгіанці: Х. Зінгер, М. фон Франц, Дж. Гілман)
Вводять так звані функціональні або сюжетні групи архетипів, а саме етапів життя та подорожі.
Архетипи етапів життя: Дитя, Юнак, Мати, Старець, Помираючий, Відроджений
Архетипи подорожі героя (у міфі та індивідуальному розвитку): Поклик → Відмова → Наставник → Битва → Смерть → Відродження → Повернення з даром
12 архетипів особистості (К. Пірсон, М. Марк, популярна психологія)
Ця система адаптована для розуміння поведінкових і мотиваційних моделей, широко використовується в психотерапії, коучингу, маркетингу.
| Група | Архетипи | Основна потреба |
|---|---|---|
| Свобода | Невинний, Шукач, Бунтар | Незалежність, самовираження |
| Соціальність | Творець, Опікун, Джокер | Приналежність, взаємозв’язок |
| Ризик / влада | Герой, Правитель, Маг | Досягнення, контроль |
| Самопізнання / духовність | Любовник, Мудрець, Сирота | Зв’язок, розуміння себе |
Архетипи у символдрамі (кататимно-імагінативній психотерапії)
Тут виділяють архетипні образи, що часто з’являються в імагінативних сесіях (водойма, дім, печера, гора, дорога, вогонь, тварини).
Вони інтерпретуються як візуальні прояви глибинного психічного досвіду.
| Образ | Можливий архетипний сенс |
|---|---|
| Квітка | Життєва енергія, потенціал, чуттєвість, жіночність |
| Дім | Его-структура, «Я», психічна організація, безпека / небезпека, сімейні теми |
| Дерево | Центр особистості, зростання, зв’язок між минулим і майбутнім, єдність тіла-душі-духу |
| Гора | Ціль, духовний шлях, випробування, образ батьківського начала або трансценденції |
| Вода | Несвідоме, емоції, почуття, внутрішній жіночий принцип, народження |
| Печера | Материнська утроба, підсвідоме, внутрішній захист, прихована частина особистості |
| Сад | Внутрішній світ, гармонія, життєвий простір, творчість |
| Тварини | Інстинкти, тілесність, ресурси, внутрішні якості (вовк — агресія; птах — свобода тощо) |
| Ліс | Таємниця, занурення у себе, пошук себе, ризик та потенціал трансформації |
| Дорога / шлях | Життєвий шлях, розвиток, вибір, процес зміни |
| Кінь | Сила, витривалість, свобода, рушійна енергія (іноді — образ сексуальної енергії) |
| Міст | Перехід між рівнями психіки, між минулим і майбутнім, між частинами себе |
Культурні / колективні архетипи
Дослідники культур (К. Кереньї, Дж. Кемпбелл) підкреслюють етноспецифічні вияви архетипів у міфології, релігії, національному менталітеті. Наприклад:
- Архетип жертовного героя (Орфей, Прометей, Ісус)
- Архетип Великої Матері (Іштар, Деметра, Богородиця)
ОСНОВНІ АРХЕТИПИ ОСОБИСТОСТІ
Щоби розглянути ті з них, які, на мій погляд, найпоширеніші, спочатку наведу перелік тих, яким присвячені окремі публікації “Психоенциклопедії”, а нижче коротко охарактеризую ті з них, які поки що у форматі загальної:
Власне, подробиці кожного по кліку в нових вкладках, а далі, ще кілька коротких характеристик також поширених архетипів:
Архетип матері-опікунки
Архетип Матері-опікунки — це глибинний символ турботи, безумовної любові й плекання життя. Він проявляється як ресурсний образ безпеки та підтримки, а в тіньовому аспекті — як надмірна жертвенність або емоційне поглинання.
У терапії використовується для роботи з темами ранньої прив’язаності, самоцінності й внутрішньої опори, адже передає ідею жіночості, материнства та опіки.
На практиці, людина з таким архетипом дбає про інших та створює затишок, що може бути виявитися у багатьох різних професіях та ролях, особливо таких як мати, медсестра, вихователь, вчитель
Архетип батька-охоронця
Архетип Батька-охоронця — це глибинний символ у психіці, який втілює захист, силу, моральний авторитет, структуру та підтримку розвитку особистості.
У психотерапії його образ є ключовим для формування внутрішньої автономії, відповідальності та здатності ставити межі.
У тіньовому аспекті може проявлятися як авторитарність, холодність чи тиранія.
- Відображає ідею мужності, відповідальності та захисту.
- Людина з таким архетипом бере на себе відповідальність за дії інших та забезпечує їх безпеку.
- Буває виражений у таких професіях та соціальних ролях як: батько, військовий, охоронець
Архетип закоханого
Архетип Закоханого — це глибинний архетипічний образ, що втілює пристрасть, чуттєвість, прагнення до єдності, натхнення та зв’язок зі світом через любов, красу та емоції.
Він є одним із ключових архетипів у системі глибинної психології, особливо в аналітичній (юнгіанській) традиції та в міфопоетичних підходах до розвитку особистості (напр. Р. Мур і Д. Гіллетт).
Розкриває ідею романтики, пристрасті та відданості, але відрізняється від архетипу “Коханець”, адже особа такого архетипу шукає своє кохання та готова жертвувати заради нього.
Цей архетип може бути виражений у таких ролях, як романтичний герой, чоловік або жінка, які переживають закоханість та пристрасть в своєму житті.
Архетип темного героя
Глибинний психологічний образ, який уособлює внутрішню боротьбу між світлом і темрявою, бунт проти системи, досвід травми та трансформації, а також прагнення до справедливості поза традиційною мораллю.
Він поєднує героїзм і тінь, силу і поранення, привабливість і небезпеку, а також означає ідею темряви, смерті та відмови від світла.
Цей архетип часто з’являється у фільмах, літературі, сновидіннях і психотерапевтичних фантазіях як антигерой, вигнанець, повсталий воїн, месник або антагоніст.
Людина з таким архетипом реалізується на межі добра та зла, що може бути виражене в ролях антигероя, вбивці, злодія тощо.
Архетип ковбоя
Архетип Ковбоя — це глибинний символ свободи, незалежності, дикої сили, самодостатності та межового існування, що сформувався в західній культурі як образ самотнього героя на краю цивілізації.
У психології та психотерапії ковбой вважається варіацією архетипу Блукача, Героя або Бунтаря, який обирає вольну дорогу, ризик і життя за власними правилами.
Людина з таким архетипом живе за своїми правилами та незалежна від соціальних норм, і на практиці це може виражатисяу ролях таксиста, мандрівника, незалежного підприємця тощо.
Архетип мученика
Архетип Мученика — це глибинний психологічний образ, який уособлює самопожертву, терпіння, страждання заради вищої мети, інших людей або морального ідеалу.
У колективному несвідомому цей архетип пов’язаний із темами вірності, жертовності, етичного героїзму, але також із подавленням себе, потреби бути визнаним через біль і роль “жертви”.
Людина з таким архетипом готова пожертвувати своїм життям чи своїми ідеалами заради інших людей чи своїх переконань, що виражається в ролі мученика, волонтера, благодійника, медика, захисника тощо.
Архетип мислителя
Архетип Мислителя — це глибинний психологічний образ, що символізує раціональне осмислення, пошук істини, мудрість, аналітичність, а також відсторонене спостереження за світом.
У структурі особистості архетип мислителя відповідає за когнітивну інтеграцію досвіду, здатність до рефлексії, формування філософського світогляду та зв’язок із знанням.
Особа цього архетипу постійно шукає нові знання та досліджує світ навколо себе, що трапляється у багатьох різних професіях та ролях, таких як вчений, філософ, мислитель, візіонер тощо.
Архетип бунтівника
Архетип Бунтівника — це глибинний психічний образ, який уособлює опір, протест, бажання змінити існуючий порядок і боротися з авторитетами чи системою.
Він символізує внутрішню силу, незалежність, автентичність і рішучість протистояти обмеженням, часто через конфлікт і руйнування старих структур.
Людина з таким архетипом відкидає стереотипи та змушує інших думати інакше, що виражається в професіях та ролях активіста, революціонера, пасіонарія тощо.
ПІДСУМКИ
Архетипи особистості допомагають людям краще розуміти себе й інших, а також у процесі самовизначення та саморозвитку.
Знання про архетипи може бути корисним для психологів, психотерапевтів, керівників, підприємців, та й узагалі, будь-якої дорослої людини, яка бажає краще зрозуміти себе та інших.
Архетипи не є жорсткими шаблонами, за якими можна класифікувати людей, позаяк кожна людина унікальна і, відповідно, архетипи можуть бути виражені у кожній особистості по-різному.
Важливо також зрозуміти, що жоден з архетипів не є непорушним, а це значить, що вони можуть, а інколи і повинні змінюватися впродовж життя людини, скажімо “герой” та “батько” тощо.
Або, наприклад, людина може бути чуттєвим мистецтвознавцем упродовж багатьох років, але з плином часу змінити свої інтереси і перетворитися на розумного вченого. Чи навпаки.
Треба також розуміти, що одні й ті ж архетипи можуть бути виражені різною мірою, залежно від того, наскільки вони визначальні для конкретної особистості.
Корисність архетипів полягає у можливості використання особистостями їх потенціалу у відповідних сферах життя, зокрема у розвитку кар’єри, побудові відносин з іншими людьми, самореалізації, самовираженні тощо.
Наприклад, якщо людина розуміє свій архетип “героя”, то вона може відчувати себе більш впевненою у своїх цілях, а це може позитивно позначитися, скажімо, на організаторських здібностях та лідерських якостях, а відтак — сприяти кар’єрному розвитку чи успіху в бізнесі тощо.
Чи, скажімо, архетип “творця” може допомогти особистості ефективно розвинути свою креативність та знайти відповідний вид мистецтва не лише для самовираження, а самореалізації тощо.
Однак, важливо пам’ятати, що архетипи не повинні бути використовувані для обмеження або класифікації людей.
Адже це інструмент для розуміння та пізнання себе, а не для визначення “правильного” чи “неправильного” способу життя.
Кожна людина є унікальною та може виражати архетипи у своєму власному, неповторному способі.
ПІДБІР ПСИХОЛОГА
Щоби проконсультуватися з психологом щодо можливості проведення, зокрема, методично достовірного процесу визначення вашого архетипу чи, наприклад, архетипу ваших близьких — звертайтеся безпосередньо до мене
Або підберіть спеціалістів з потрібними вам кваліфікаціями у спеціальному розділі веб-середовища “Простір Психологів“.
