Схема-терапія

Стаття про схема-терапію у Психоенциклопедії

Схема терапія 

Схема-терапія, спрямована на розуміння та перетворення негативних життєвих схем та переконань, є важливим напрямком у сучасній психології. Цей підхід є модифікацією когнітивно-поведінкової терапії (КПТ).

Загальною метою схема-терапії є не лише розуміння, але й трансформація негативних схем. Схема-терапія, як правило, вимагає серії сесій. Тривалість терапії може варіюватися від декількох місяців до років, залежно від індивідуальних потреб та прогресу клієнта.

Центральним поняттям в схема-терапії є “ранні дезадаптивні схеми.” Ці глибоко вкорінені переконання формуються в дитинстві та закріплюються протягом життя, визначаючи спосіб сприйняття себе та взаємин з іншими.

Здорові Схеми та Базові Емоційні Потреби

Здорові схеми виникають, коли базові емоційні потреби дитини задовольняються. Це дозволяє дитині розвивати позитивні образи себе, інших та світу.

Схема-терапія визначає п’ять категорій базових емоційних потреб людини, особливо важливих в дитинстві:

  1. Прив’язаність та безпека.
  2. Ідентичність.
  3. Свобода виражати свої потреби та почуття.
  4. Спонтанність та гра.
  5. Дисципліна та самоконтроль.

Формування Неадаптивних Схем в Дитинстві

Якщо базові емоційні потреби не задовольняються в дитинстві, формуються неадаптивні схеми. Наприклад, дитина, яку часто критикували, виховувалася в атмосфері фізичного чи емоційного насильства, може неусвідомлено застосовувати ті самі стратегії в дорослому віці. Цей набір інструментів, отриманий у дитинстві, називається “схемою.”

Розуміння цих схем дозволяє виявити та трансформувати неадаптивні патерни, що прослідковуються з дитинства. 

Схема-терапія відкриває можливості для психічного здоров’я та особистісного розвитку через усвідомлення та трансформацію цих впроваджених у дитинстві стратегій.

Схеми та правила життя подібні до програм, які інсталюються у внутрішньому “комп’ютері” людини. і внутрішні програми можуть бути класифіковані, зокрема, за моделлю Джеврі Йонга, де важливе поняття – умовні або вторинні схеми, що функціонують як спосіб управління первинними схемами та визначають “правила життя”. Давайте розглянемо кілька з них:

  • Схема Саможертви. Тенденція віддавати іншим власні ресурси, часто за рахунок власних потреб.
  • Схема Підкорення. Тенденція піддаватися впливу і визначенню власного статусу іншими.
  • Схема Перфекціонізму. Прагнення до непомітних вимог і самокритика у випадку невдач.
  • Схема Емоційної Інгібіції. Утримання вираження власних емоцій через стриманість або страх перед їх виявленням.
  • Схема Пошуку Визнання. Залежність від зовнішньої оцінки та визнання для власної цінності.

Коли схеми активовані, вони можуть викликати біль або сигнали небезпеки. Людина часто вживає стратегії копінг, такі як уникнення, як компенсаторну поведінку. Наприклад, стиль уникнення може втручатися в здатність отримати корекційний досвід, необхідний для будування здорових схем впевненості в собі.

Схема-терапія ефективно працює з різноманітними психічними та емоційними проблемами, наприклад:

  • Депресія 
  • Тривожність 
  • Міжособистісні Труднощі
  • Проблеми Самооцінки
  • Емоційне  Вигорання
  • Залежності та інші труднощу

Схема-терапія може допомогти людям зрозуміти і змінити довготривалі життєві патерни. Терапія передбачає виявлення ранніх дезадаптивних схем, копінг-стилів та часток, та систематичне протистояння ним, змінення та зцілення їх.

Схема-терапія є потужним інструментом для самопізнання та покращення емоційного благополуччя. Метод широко використовується у психотерапевтичній практиці. Наукові дослідження підтверджують високу ефективність схема-терапії у розробці позитивних змін у мисленні та емоційному стані клієнтів. 

Автор