Сатиріазис

Загальна інформація про сатиріазис як психо-сексуальний розлад

Сатиріазис — це психічний розлад сексуального характеру, який проявляється інтенсивним і неконтрольованим бажанням статевої активності у чоловіків. Іноді це називають чоловічою німфоманією.

Однак як «сатиріазис», так і «німфоманія» є застарілими, ненауковими термінами.

У міжнародному класифікаторі хворіб (МКХ-11) цей розлад має назву «гіперсексуальність» для обох біологічних статей.  

Сатиріаз вважається рідкісним захворюванням, поширеність якого важко оцінити.

Однак це частіше діагностується у чоловіків, які мають інші психічні розлади, такі як біполярний афективний розлад або обсесивно-компульсивний розлад.

На практиці, це складний стан, який негативно впливає на життя чоловіків та їх соціальну адаптацію.

Однак за умови правильного лікування та підтримки чоловіки можуть навчитися справлятися зі своїми симптомами та покращити якість життя.

Перед тим, як загально схаректеризувати проблематику цього психо-сексуального розладу через призму досвіду надання психологічної допомоги клієнтам, зокрема для тих читачів, які бажають без зайвих зволікань розпочати діалог із психологом,

Інформую, що у спеціальному розділі “Простору Психологів” можна підібрати відповідних фахівців шляхом “націлювання експертизи” на актуальні в цьому контексті для вас чи ваших близьких запити, теми, проблеми, відчуття, симптоми, методи, спеціальності тощо.

ПРИЧИНИ ГІПЕРСЕКСУАЛЬНОСТІ

Як у випадку з уже згадуваною “німфоманією”, причини сатиріазису, відомого тепер як гіперсексуальність у чоловіків, до кінця не вивчені.

Однак теорія та практика дають підстави виокремити кілька факторів, що сприяють цьому розладу сексуальної поведінки:

  • Фізіологічні: дисбаланс певних гормонів або нейромедіаторів у мозку, таких як:
    • дофамін,
    • серотонін,
    • тестостерон.
  • Психологічні:
    • стрес,
    • тривога,
    • депресія та інші психічні розлади,
    • дитяча травма,
    • жорстоке поводження.
  • Поведінкові:
    • перегляд порнографії,
    • ризикована сексуальна поведінка,
    • все, що може призвести до збільшення сексуального бажання та компульсивної поведінки.
  • Зловживання психоактивними речовинами.
  • Захворювання:
    • гіпертиреоз,
    • олігофренія,
    • травми головного мозку
    • тощо.

Важливо відзначити, що гіперсексуальність або сатиріазис є складним захворюванням, для визначення етіології та методів лікування якого неодмінно потрібен індивідуальний підхід.

СИМПТОМИ САТИРІАЗИСУ

Симптоми гіперсексуальності у чоловіків можуть суттєво відрізнятися, але теорія та практика дає підстави виокремити ті, що відмічаються найчастіше:

  • Постійні та інтенсивні сексуальні фантазії та бажання, які важко контролювати.
  • Часта мастурбація.
  • Сексуальна активність з кількома партнерами.
  • Заклопотаність сексуальними думками та фантазіями.
  • Витрачання значної кількості часу та грошей на сексуальні дії.
  • Участь у ризикованій сексуальній поведінці, наприклад:
    • незахищеному сексі,
    • з кількома партнерами.
  • Постійний пошук нових сексуальних вражень.
  • Нехтування важливими обов’язками чи діяльністю, наприклад, роботою чи сім’єю, через захоплення сексуальними діями.
  • Переживання значного стресу або порушення в соціальній, професійній чи інших важливих сферах діяльності через надмірну сексуальну поведінку
  • тощо.

Звісно, цей перелік неповний і для з’ясування можливості кваліфікувати ваші відчуття та дії чи характерні прояви у ваших близьких в якості симптомів гіперсексуальності — необхідно звернутися до психолога-сексолога.

НАСЛІДКИ САТИРІАЗИСУ

Практика переконливо засвідчує, що гіперсексуальність може мати значні негативні наслідки для особистого та соціального життя людини.

Зокрема, найпоширеніші з потенційних наслідків, на мою думку, включають:

  • Проблеми у стосунках:
    • партнери осіб з гіперсексуальністю відчувають себе знехтуваними, емоційно відірваними та сексуально незадоволеними,
    • що має наслідком конфлікти, та, зрештою, розставання чи розлучення.
  • Соціальна ізоляція:
    • сором і збентеження через свою сексуальну поведінку,
    • призводить до соціальної відстороненості та ізоляції (відчувають далеко не усі гіперсексуали).
  • Юридичні проблеми.
  • Підвищений ризик зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).
  • Небажана вагітність через високу сексуальну активність та кількість партнерів.
  • Труднощі, пов’язані з професійною діяльністю:
    • можуть мати проблеми з концентрацією та переключенням уваги через свою заклопотаність сексуальними думками та поведінкою.
    • що може негативно вплинути на виконання професійних обов’язків та просування по службі.
  • Загострення проблем з психічним здоров’ям.
  • тощо.

ЛІКУВАННЯ САТИРІАЗИСУ

На практиці, лікування сатиріазису зазвичай передбачає поєднання психотерапії, медикаментів і зміни способу життя.

Щодо конкретизованого плану лікування — він залежатиме від своєчасності звернення, основних причин і занедбаності стану та може передбачати:

  • Психерапія:
    • допомагає людям із сатиріазисом вивчити стратегії подолання, щоб керувати своїми сексуальними імпульсами та зменшити частоту компульсивної сексуальної поведінки.
    • може допомогти у вирішенні будь-яких основних психічних розладів або минулих травм, які можуть сприяти цьому стану.
  • Психофармакологія або ліки, звісно ж, лише за призначенням лікаря-психіатра або сексопатолога.
  • Зміна способу життя на здоровіший та безпечніший.
  • Групи підтримки:
    • приєднання до груп підтримки, такої як «Анонімні секс-залежні»,
    • може створити сприятливе й безосудне середовище, де люди можуть ділитися своїм досвідом і вчитися в інших, хто має справу з подібними проблемами.

ПІДБІР ФАХІВЦЯ

Щоби отримати професійну допомогою та розробити індивідуальний план подолання негативних наслідків сатиріазису чи гіперсексуальності у чоловіків,

  1. Звертайтеся безпосередньо до мене через профайл.
  2. Підберіть спеціалістів відповідно до вашого контексту чи характерних проявів у ваших близьких — у спеціальному розділі “Простору Психологів” шляхом “націлювання експертизи” на симптоми, відчуття, запити, теми, проблеми, методи, спеціальності тощо.

Автор