14 публікацій

Публікації психоенциклопедії, що розкривають тему “Психо-сексуальні розлади” через призму теоретичних знань та практичного досвіду двох авторок-психологинь: Вікторії Непоти (посилання на профайл) та Вікторії Бардаченко (посилання на профайл) — у відповідних вкладках нижче.

Важливо, що ці та інші публікації у “Просторі психологів” не претендують на статус “істини в останній інстанції” та, за згодою авторок, можуть доповнюватися у процесі конструктивного обговорення у коментарях.

  • ВІКТОРІЯ БАРДАЧЕНКО
  • ВІКТОРІЯ НЕПОТА

Психо-сексуальні розлади – це група психічних порушень, пов’язаних з сексуальною поведінкою, спрямованістю сексуального потягу або статевою ідентичністю людини.

Ці розлади можуть включати низку симптомів, таких як:

  • Проблеми зі сексуальним потягом або здатністю досягнення сексуального задоволення природнім шляхом (відсутність оргазму, передчасна еякуляція, коітофобія тощо).
  • Сексуальні фантазії та поведінка, які спричинюють страждання собі або іншим (гіперсексуальність, парафілії, садо-мазохізм та інші девіації).
  • Статева дисфункція, пов’язана зі страхом або відразою до статевої поведінки (дисморфофобія, гіпосексуальність, вагінізм та інші порушення).

РІЗНОВИДИ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

Сексуальні девіації (відхилення від норми) та перверсії (збочення) умовно поділяють на декілька груп, серед яких перекручення сили сексуального інстинкту, розлади статевої ідентифікації, розлади сексуальних уподобань (способу задоволення та об’єкта сексуального потягу).

До розладів інтенсивності сексуального бажання належать:

  • гіперсексуальність (компульсивна сексуальна поведінка) – надміру посилене лібідо та сексуальна активність, для яких характерно витіснення цінністю сексу усіх інших цінностей та інтересів. Може спостерігатися при органічній патології головного мозку, розладах особистості (психопатіях), в маніакальній стадії біполярного афективного розладу.
  • гіпосексуальність –зниження сексуального потягу та сексуальної активності, що спостерігається при астенії, депресії, тривожних розладах та ПТСР.

До розладів статевої ідентифікації зараховують транссексуалізм, трансвестизм подвійної ролі та розлад формування статевої ідентифікації у дитинстві.

  • транссексуалізм – віднесення себе до іншої, ніж власна, біологічної статі, яке супроводжується нав’язливим прагненням поводитися, одягатися як особа іншої статі, та здійснити хірургічну операцію для зміни статі з метою подолання внутрішнього конфлікту та дискомфорту.
  • трансвестизм подвійної ролі  – сексуальна девіація, що проявляється у нав’язливому бажанні одягатися та тимчасово виглядати як особа іншої статі при збереження ідентифікації себе як чоловіка або жінки та відсутності інтересу до хірургічної зміни статі.
  • розлад статевої ідентифікації у дитячому віці – зворотне порушення процесу формування статевої ідентифікації відповідно до своєї біологічної статі, що проявляється у відмові одягатися чи носити зачіску відповідно до своєї статі, імітація поведінки осіб іншої статі. 

Розлади сексуальних уподобань класифікують за критеріями зміни способу отримання сексуального задоволення та зміни об’єкта сексуального потягу.

До першої категорії належать такі форми сексуальних девіацій:

  • ексгібіціонізм
  • вуаєризм
  • фроттеризм
  • садомазохізм

До категорії сексуальних розладів, пов’язаних зі зміною об’єкта сексуального потягу відносять:

  • педофілія
  • зоофілія
  • геронтофілія
  • некрофілія
  • фетишизм (сексуальний символізм)
  • ауто еротизм

ПРИЧИНИ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

Психо-сексуальні розлади можуть бути зумовлені різними причинами залежно від індивідуального анамнезу людини, що демонструє хворобливі сексуальні симптоми, її життєвого досвіду та супутніх захворювань.

Найпоширенішими факторами, що спричиняють їх маніфестацію є:

  • Психічні захворювання (біполярний афективний розлад, розлади особистості, невротичні розлади, шизоїдний розлад, олігофренія)
  • Ураження головного мозку внаслідок травми або деменції
  • Психотравмуючий сексуальний досвід
  • Патохарактерологічні чинники
  • Вживання деяких медикаментів та психоактивних речовин
  • Аддиктивна поведінка
  • Хибні переконання та стереотипи.

Лікування психосексуальних розладів може включати психотерапію, фармакотерапію, роботу з партнером, зміну підходу до сексуальної поведінки.
Такі розлади вивчають у рамках сексології та психосексуальної терапії, які є окремими галузями психології. Якщо розлад сексуального потягу та поведінки, пов’язаний зі зміною у роботі головного мозку та ЦНС, іншими психічними захворюваннями, його лікуванням займається пріоритетно лікар-психіатр.

ТЕОРІЇ ПРО ПСИХО-СЕКСУАЛЬНІ РОЗЛАДИ

Існує чимало спроб з’ясувати причини та патогенез розладів у сексуальній сфері. Ось декілька з відомих теоретичних напрацювань:

  • Теорія психоаналізу Зигмунда Фройда. Фройд стверджував, що ранній розвиток дитини має визначальний вплив на формування її сексуальної ідентичності та поведінки. Психотерапевт описав стадії психосексуального розвитку людини (оральну, анальну, фалічну та латентну)  та переконував, що психологічні негаразди на будь-якій з цих стадій можуть призвести до психо-сексуальних розладів.
  • Теорія сексуальної орієнтації Крафорда Коллінза. Коллінз стверджував, що сексуальна орієнтація людини формується унаслідок взаємодії комплексу соціальних та біологічних факторів, зокрема генетичних, гормональних та культурних впливів. Він переконував, що більшість людей належать до “нормальної” сексуальної орієнтації, але існує певний процент людей, для яких характерна нетрадиційна сексуальна орієнтація.
  • Теорія сексуальної дисфункції Вільяма Мастерса та Вірджинії Джонсон. Мастерс та Джонсон провели дослідження фізіології та психології сексуальної поведінки, у результаті чого створили модель сексуальної відповіді, що включає чотири фази: збудження, плато, оргазм та розслаблення.

ПСИХОТЕРАПІЯ ПСИХОГЕННИХ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

Психотерапевт допомагає пацієнту розібратися у причинах психо-сексуального розладу, виявити можливі тригери, що спричиняють його, а також усвідомити наслідки такої поведінки.

Це може включати дослідження дитячо-батьківських стосунків, психотравмуючого досвіду, аналіз ролі культурних та релігійних стереотипів, дискримінацію та інші фактори, що впливають на сексуальну поведінку.

Фахівець створює умови для розвитку навичок конструктивного копінгу зі стресом та емоційними труднощами, що можуть викликати психо-сексуальний розлад; покращити комунікацію між сексуальними партнерами та зрозуміти потреби кожного з них.

Це може включати вправи з підвищення емоційної близькості та інтимності.  Якщо сексуальний розлад пов’язаний з медичними проблемами, психотерапевт може порадити клієнту звернутися до лікарів, які спеціалізуються на цих питаннях (сексопатолог, гінеколог, невролог, психіатр).

Свою публікацію на цю тематику треба скопіювати і вставити сюди


ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психосексолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “сексолог” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

СПІВАВТОРСТВО PSY-PEDIA

Існує можливість для фахівців, профайли яких розміщені на веб-платформі — додати на окрему вкладку цієї (як і будь-якої іншої) сторінки “Психоенциклопедії” унікальну авторську інтерпретацію даної чи будь-якої іншої з існуючих чи додаткових тем.

Якщо ви — дипломований/а психолог/иня і вам це цікаво:

Authors