Психологічна допомога підліткам

Інформація про сімейну психологічну допомогу підліткам

Якщо узагальнити, то найчастіша причина звернень батьків підлітків має приблизно такий вигляд – був слухняний хлопчик/дівчинка, а тепер як підмінили.

Що тепер із ним робити? Батьки і підліток у розгубленості, оскільки звичні моделі взаємодії більше не працюють.

Раніше робочі методи батьківського впливу перестали працювати, а можливо, стали викликати абсолютно зворотну реакцію – агресію, відкриту конфронтацію з боку підлітка, протестну поведінку аж до втечі з дому в крайніх випадках.

Вікові рамки підліткового віку

Згідно з термінологією, яка застосовується в ООН, підлітки – це особи віком 10-19 років:

  • ранній підлітковий вік – 10-14 років;
  • пізній підлітковий вік – 15-19 років

Його називають перехідним, бо в цей час дитина переходить від дитячої моделі поведінки до дорослої.

Тобто починаючи з 10 років дитина починає пробувати нові способи взаємодії з дорослими і світом. І тут з’являється місце для конфліктів і нерозуміння.

Характеристики підліткового віку

  • Змінюються авторитети – це більше не батьківські постаті, це однолітки і, можливо, знаменитості в тій чи іншій сфері
  • Самовизначення – підліток шукає відповіді на запитання – Хто я? Який я? Ким хочу бути і як жити?
  • Стрімкий розвиток – величезна кількість гормональних процесів росту запускається в тілі і це додає дискомфорту до вже наявного емоційного дисбалансу

З початком підліткового періоду дитина пробує віддалятися від батьків, і для неї в цей момент більш важливою стає компанія однолітків. Вона тестує свою здатність бути самостійною.

Їй так само важливо бути такою самою, як її однолітки, – це виражається і в поведінці, і в одязі, важливо бути прийнятою у зграї таких самих, як вона.

Але при цьому для підлітка архіважливо мати можливість повернутися в сім’ю і бути прийнятим там, тобто побути знов дитиною.

Це час відходу до дорослих патернів і повернення до дитячих. Такий собі маятник.

І в цей час, підліток має бути впевнений, що в нього є місце, куди він може повернутися і бути прийнятим, підтриманим, захищеним, що б не сталося.

Підлітковий конфлікт

Що відбувається найчастіше? Дорослий бачить, що втрачає контроль над дитиною, її поведінкою і діями.

Дитина більше не боїться батьківського гніву або невдоволення, а часто усвідомлено чи ні його провокує.

На жаль, у цей момент розгублені батьки роблять досить очікуваний у такій ситуації крок – посилють контроль і систему покарань.

І це прогресує відповідно до протесту підлітка. Може перейти в тотальний контроль, що в процесі виснажує і батьків, і дитину.

Відкритий конфлікт

Відповідна реакція з боку підлітка не змушує на себе чекати. Це або явний бунт, або прихований.

У разі явного бунту маємо справу з відкритою конфронтацією правил сімейної системи та вимогами їх змінити.

І в ідеальному світі це місце для діалогу батьків і підлітка.

Місце, де його вислухають і почують, де спільно з батьками є можливість розробити нові способи і правила взаємодії та переглядати їх щоразу, коли щось перестає працювати.

Функції батьків

Максимум, що ви можете дати вашому підлітку – це увага і довіра, а не гіперконтроль. Якісно проведений час разом.

І тут ідеться не про дні нерозривно разом, а мінімально півгодини, але щодня.

Коли ваша дитина може прийти і поговорити, і ніхто з вас не буде поспішати у своїх справах – тобто ви будете тотально присутні в цьому процесі.

Це так небагато, але це дуже важливо для успішного проходження вашою дитиною цього складного періоду дорослішання.

При цьому важливо пам’ятати, що окрім батьків-гіперконтролерів є інша крайність – батько-друг.

Ми не друзі своїм дітям, ми дорослі і несемо за них відповідальність – взути, одягти, погодувати і як мінімум забезпечити базову безпеку.

І ділити з дитиною свої тяготи життя (фінансові проблеми, наприклад), розповідати про перипетії особистого життя (конфлікти з чоловіком або партнером) – це не бути їй другом.

У цей момент дитина переживає відсутність опорної батьківської фігури поруч і чує, що дорослий не справляється.

Тут народжується страх, тривога за майбутнє, почуття провини, що вона причина проблем і багато іншого, про що дорослий часто може не здогадуватися.

Прихований конфлікт

І все ж явний бунт, на мій погляд, кращий за прихований. У разі прихованого конфлікту – дитина поводиться добре, намагається не засмучувати батьків і йде в себе.

І всі складні почуття підліткового періоду вона проживає наодинці або в компанії таких самих, як вона.

Саме в цій точці підлітком приймаються доволі сумнівні рішення та висновки щодо себе або свої дій.

Підліток більше не конфліктує з батьками, але може погіршитися поведінка в школі, бо ті почуття, що в нього виникають, неможливо сховати або зробити вигляд, що їх немає.

Якщо вони не знаходять виходу, то варіантів розвитку ситуації багато.

Найчастіше батьки приходять із запитом – у підлітка апатія, не хоче нічого або грається в телефоні/на комп’ютері цілий день, не вчиться, проблеми зі здоров’ям, тривожні й панічні стани та інше.

З цими запитами я найчастіше працюю в терапії з підлітками

Автор