Передовсім, треба наголосити, що німфоманка — застарілий ненауковий термін, який колись використовувався для опису жінок, котрі демонструють надмірний сексуальний потяг та поведінку.
На сьогодні, згідно міжнародного класифікатора хвороб (МКХ-11), ознаки, що стоять за поняттям німфоманії, класифікують як психічний розлад, що називається розладом гіперсексуальності, компульсивною сексуальною поведінкою або сексуальною залежністю.
На практиці, цю назву психічного розладу застосовують до людей будь-якої статі, не лише жінок, адже німфоман є аналогом також застарілого терміну сатироман, який по суті означав німфоманію у чоловіків.
Виявлення, лікування та дослідження гіперсексуальної поведінки можуть бути складними без формалізованого списку симптомів і критеріїв.
Деякі фахівці розглядають її як компульсивну проблему чи проблему контролю імпульсів, тоді як інші підходять до неї як до різновиду залежності.
Перед тим як загально схарактеризувати основні психологічні аспекти проблематики через призму досвіду практичного надання допомоги у таких випадках, зокрема для тих читачів, які уже готові продовжувати ознайомлення з темою, враховуючи індивідуальні особливості,
Інформую, що у спеціальному розділі “Простору Психологів” можна підібрати перелік відповідних фахівців шляхом “націлювання експертизи” на актуальні для вас чи ваших близьких запити, проблеми, симптоми, відчуття, методи, спеціальності тощо.
ПРИЧИНИ НІМФОМАНІЇ
Сучасна психологія вважає, що універсальної причини німфоманії не існує, як і того, що зараз вважають примусовою сексуальною поведінкою.
А практика надання психологічної допомоги підтверджує, що кожен окремий випадок гіперсексуальної поведінки, яку раніше називали німфоманією — унікальний.
Водночас і теоретичні наукові дослідження, і практика дозволяють встановити низку факторів, які вірогідно можуть сприяти гіперсексуальній поведінці, зокрема:
- Стресові життєві події сексуального характеру.
- Психотравма, зокрема сексуальне насильство, через що відбувається фіксація на сексі.
- Дисбаланс біохімічних речовин мозку, які називаються нейромедіаторами.
- Неврологічні захворювання та ліки, що використовуються для їх лікування, наприклад, хвороба Паркінсона.
- Деякі дослідження вказують на такі риси характеру, як:
- нерозсудливість,
- імпульсивність,
- заклопотаність,
- залученість у надмірні сексуальні фантазії, потяги чи поведінку.
- Розлади особистості (психопатії).
- Олігофренія.
- тощо.
Крім того, гіперсексуальна поведінка може виникати разом із симптомами психічних розладів.
Наприклад, людина може стати гіперсексуальною та мати ризиковані сексуальні контакти під час маніакального епізоду біполярного розладу або шизофренії.
СИМПТОМИ ПРИМУСОВОЇ СЕКСУАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
Як правило, компульсивна сексуальна поведінка характеризується надмірними сексуальними фантазіями, потягами та поведінкою, а також імпульсом діяти відповідно до них за згодою осіб.
Характерні її прояви, на мою думку, включають:
- Нав’язливі та повторювані думки чи бажання.
- Труднощі зі зменшенням або припиненням поведінки.
- Участь у фантазіях або поведінці як засіб втечі від реальності або подолання складних емоцій, або стресових ситуацій.
- Множинність статевих партнерів.
- Тривога та депресія.
- Провина і сором.
- Продовження сексуальної активності без урахування шкоди собі чи іншим.
- Заклопотаність або витрачання надмірної кількості часу на роздуми про сексуальні стосунки або безпосередньо на секс.
- тощо.
Зокрема ці характеристики, та, можливо, деякі інші, часто є руйнівними та можуть значно вплинути на загальну якість життя людини.
Серед інших ускладнень гіперсексуальної поведінки або німфоманії — ризик інфекцій, що передаються статевим шляхом та зниження соціальної підтримки.
А у деяких випадках через це у людини можуть виникати навіть суїцидальні думки.
ВИЯВЛЕННЯ НІМФОМАНІЇ
У минулому, “людину з німфоманією” можна було визначити лише на основі спостережуваної поведінки.
Тепер лікарі-психіатри, сексопатологи та психотерапевти отримують уявлення про стан людини, обговорюючи минулий і теперішній досвід із:
- Статевими потягами.
- Фантазіями.
- Сексуальною поведінкою.
- Впливом і наслідками такої поведінки.
Як правило, фахівці також запитають і про наступне, щоби врахувати або виключити речі, які можуть сприяти сексуальній поведінці:
- Медична історія інших захворювань або черепно-мозкових травм.
- Психологічний анамнез.
- Історія сім’ї.
- тощо.
МЕТОДИ САМОДОПОМОГИ
На випадок, якщо німфоманія у вас чи ваших близьких ще не перейшла до категорії розладів, та не заважає повсякденному життю, роботі та стосункам, можна спробувати самостійно ввести деякі зміни до стилю життя.
На мій погляд, найдієвіші та найпростіші способи боротьби з гіперсексуальною поведінкою за допомогою догляду за собою включають:
- Регулярний сон.
- Вживання добре збалансованої їжі.
- Відкритість і чесність перед собою щодо думок, емоцій і поведінки.
- Усвідомлення тригерів (наприклад, уникнення порносайтів).
- Відвідування груп підтримки.
І у випадку, якщо самодопомога виявляється неефективною, і якщо ви відчуваєте характерні прояви гіперсексуальної поведінки — важливо звернутись по допомогу до психолога та, відповідно до індивідуальних особливостей отримати належне лікування у психотерапевта, психіатра чи сексопатолога.
ЛІКУВАННЯ НІМФОМАНІЇ
Сучасна практика лікування гіперсексуальної поведінки може включати різні методи:
- Психо-сексуальна освіта для кращого розуміння себе та свого розладу.
- Психотерапія. Терапевти працюють з людьми, щоби:
- визначити тригери, моделі мислення, пов’язані з ними самими та їхньою поведінкою,
- набути навичок подолання та змін способу життя для підтримки здорової поведінки.
- Медикаментозна терапія за призначенням лікаря-психіатра або сексопатолога.
Як показує практика, парна або сімейна терапія можуть доповнити індивідуальну терапію.
У парних формах лікування люди вивчають інструменти для покращення спілкування, стосунків, обговорення та поглиблення близькості.
ПІДБІР ФАХІВЦЯ
Щоби розпочати вивчення індивідуальних особливостей гіперсексуальної поведінки та окреслити шляхи подолання її негативних наслідків,
- Звертайтеся безпосередньо до мене через профайл.
- Підберіть фахівців з відповідними кваліфікаціями у спеціальному розділі “Простору Психологів” за допомогою “націлювання експертизи” на актуальні для вас чи ваших близьких теми, запити, симптоми, проблеми, розлади, методи, спеціальності тощо.