Психологічна допомога у відносинах

Відомо, що відносини чи то пак стосунки між людьми можуть бути дуже складними і заплутаними, особливо коли учасники стикаються з конфліктами та різними психологічними проблемами.

Відтак, психологічна допомога може бути надзвичайно корисною в розв’язанні проблем та покращенні відносин.

Назагал, психологічна допомога у відносинах — це процес, під час якого психолог працює з людьми, допомагаючи їм зрозуміти та розв’язати проблеми, що виникають у стосунках.

Цей процес може містити різні методи та стратегії, як-от навчання навичок комунікації, активне слухання, контроль емоцій, розвиток емоційного інтелекту та багато іншого.

Практика засвідчує, що важливість здорових відносин не може бути переоцінена, адже саме такі стосунки між людьми є ключовим елементом щастя та добробуту в житті.

Власне, це стосується усіх видів стосунків: романтичних, дружніх, сімейних, професійних та будь-яких інших відносин, адже лише здорові взаємини допомагають зменшити стрес та конфлікти, забезпечуючи при цьому суспільну гармонію.

Таким чином, психологічна допомога у відносинах — важливий інструмент розв’язання проблем у стосунках та покращення загального стану добробуту як окремих індивідів, так і соціуму загалом.

Далі у цій публікації, створеній на основі практичного досвіду надання такої допомоги, я розгляну основні елементи успішних відносин, а також — окреслю як саме психологи можуть допомогти у їх збереженні та покращенні.

СКЛАДОВІ УСПІШНИХ ВІДНОСИН

На практиці, гармонійні відносини між людьми базуються на ряді елементів, які можуть зробити їх здоровими, міцними та щасливими.

Власне, серед найважливіших елементів успішних відносин, які можуть бути розвинуті за допомогою психологічної допомоги, на мій погляд, варто відзначити:

  • Комунікація:
    • Включає в себе вміння розмовляти та слухати.
    • Психолог допоможе навчитися ефективно спілкуватися та слухати свого партнера, щоби зменшити конфлікти та збільшити взаєморозуміння.
  • Керування стресом та здорове ставлення до конфліктів:
    • Стрес та конфлікти можуть бути шкідливими для відносин та можуть випливати в майбутньому.
    • Психолог навчить керувати стресом та поводитись у конфліктах, що може забезпечити більш здорові та мирні взаємини.
  • Співпраця та взаємодія:
  • Самопізнання та розвиток особистості:
    • Здорові відносини починаються зі знання самого себе та своїх потреб.
    • Разом з психологом можна розвинути свою особистість, виявити та вирішити проблеми, що заважають особистому розвитку та сформувати здорове індивідуальне ставлення до стосунків.
  • Взаємна підтримка та розуміння потреб інших — передбачає, що психолог може допомогти навчитися взаємному розумінню та співпраці із вашим партнером, а це — забезпечить міцніші та обопільновигідніші взаємини.
  • Партнерський підхід:
    • Успішні відносини базуються на партнерському підході, що передбачає спільність цілей, взаємне розуміння, співпрацю та рівноправність у відносинах.
    • Тут психолог може допомогти навчитися партнерському підходу, який може забезпечити покращення відносин.

Властиво, що залежно від конкретних потреб та особливостей ситуацій, різні елементи психологічної допомоги у відносинах можуть бути більш чи менш ефективними.

СУТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ У СТОСУНКАХ

На практиці, психолог може допомогти розв’язати розмаїті проблеми у відносинах, які можуть виникати через нездорові комунікації, конфлікти, непорозуміння та багато інших факторів.

Позаяк починається психологічна допомога у відносинах із пошуку психолога, вашій увазі кілька рекомендацій:

  • По-перше, обирайте ліцензованого психолога або психотерапевта, які мають належну освіту та досвід роботи з психологією відносин.
  • По-друге, шукайте психолога за допомогою рекомендацій від друзів та родичів, чи у нас на сайті в спеціальному розділі.
  • По-третє, звертайте увагу на професійні здібності та освіту фахівців, підхід до роботи з відносинами тощо.
  • По-четверте, знайдіть психолога, з яким ви відчуватимете зручність та відкритість для обговорення ваших проблем, адже це допоможе вам відчувати себе комфортно та довіряти психологу.

В цілому, отримання психологічної допомоги у відносинах — може стати дуже важливим кроком у напрямку налагодження здорових та щасливих відносин з іншими людьми.

Саме майстерний психолог може допомогти вам розв’язати психологічні проблеми, зрозуміти себе та інших, а також навчити ефективним методам спілкування та слухання.

ПІДСУМКИ

Психологічна допомога у відносинах є важливим елементом для налагодження здорових і щасливих відносин з іншими людьми, а її отримання — може допомогти вам зрозуміти себе та інших, розв’язати проблеми, навчити ефективним методам спілкування тощо,

Як показує практика, саме психологічна допомога у стосунках може забезпечити міцніші та обопільновигідніші взаємини.

Щоби розпочати процес отримання психологічної допомоги у ваших відносинах — не соромтеся звертатися до фахівців, адже від своєчасності такого звернення, як правило, залежить і час, і зусилля, і вартість такої допомоги.

ПІДБІР ПСИХОЛОГА

Якщо імпонує вищевказана інформація — записуйтеся на консультацію безпосередньо до мене через профайл на сайті.

Або підбирайте фахівців відповідних вашій психологічній проблематиці шляхом “націлювання експертизи” у просунутому та водночас простому алгоритмі на спеціальній сторінці веб-платформи Простір Психологів”.

Клік на картинці веде на мій профайл з прямими контактами, звертайтеся!

Автор

  • Ольга Доманіна

    Психолог/ психотерапевт в методі позитивна психотерапія, член Всесвітньої асоціації позитивної та транскультуральної психотерапії (WAPP), членкіня УСП (Українська спілка психотерапевтів), тренер з метафоричних карт, консультант з питань працевлаштування. 10 років допомагала поєднувати крутих спеціалістів з улюбленою роботою через цінності і внутрішню мотивацію 8 років практичний психолог у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення 6 років психолог-консультант у Національному антарктичному науковому центрі: психологічний відбір в експедицію на Українську антарктичну станцію.

    Переглянути мареріали

Психолог

В широкому розумінні, психолог — це фахівець або фахівчиня, який/яка:

  • по-перше, вивчає закономірності мислення, поведінки, емоцій та інших процесів і станів психіки
  • по-друге, застосовує їх на практиці для ефективного подолання різноманітних психологічних проблем клієнтів

Власне, психологія — це наука, яка досліджує, як людина сприймає, інтерпретує та взаємодіє з навколишнім світом.

На практиці, основним завданням психолога є ефективне застосування раніше вивчених механізмів функціонування психіки людини, а також розробка нових методів та інструментів, які можуть допомогти людям у подоланні різних проблем.

Власне, позаяк психологія є дуже різноплановою наукою, що займається дослідженням різних аспектів життя людини, психологи є різнобічними фахівцями, які володіють значними обсягами як спеціалізованої, так і загальної інформації про закономірності життя сучасної людини.

Природно, що у своїй роботі психологи використовують різноманітні методи психодіагностики, психокорекції, психотерапії, психореабілітації та психопрофілактики.

Це можуть бути опитування, спостереження, експерименти, інтерв’ю, тестування, консультації, сеанси, терапевтичні сесії, групові семінари, супервізії тощо залежно від спеціалізації.

Далі в цій публікації я всебічно охарактеризую сучасну теоретичну суть та практичні аспекти вживання терміну “психолог” через призму фахового досвіду, а розпочну з відмінностей між психологом та психотерапевтом:

Різниця між психологом і психотерапевтом

Основна відмінність між психологом і психотерапевтом полягає в їхній освіті, методах роботи та колі завдань, які вони виконують:

Психолог

Психолог — це фахівець, який отримав вищу освіту в галузі психології, на практиці це означає наявність диплому бакалавра чи магістра психології.

Психологи зазвичай займаються діагностикою психологічного стану, проводять тестування, надають консультації з приводу емоційних, соціальних і поведінкових проблем.

Ці фахівці допомагають клієнтам у вирішенні життєвих проблем, таких як стрес, тривога, конфлікти у відносинах або самооцінка.

Психологи можуть використовувати психологічні техніки, але зазвичай не проводять глибинної терапії (яка передбачає систематичну роботу з глибокими емоційними травмами).

У багатьох країнах, зокрема і в Україні, психологи не можуть призначати медикаментозне лікування, якщо вони не мають додаткової медичної освіти.

Психотерапевт

Психотерапевт може бути лікарем, психологом або фахівцем із соціальної роботи, але додатково він отримує спеціальну освіту та сертифікацію в галузі психотерапії.

Це можуть бути такі методи як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), психоаналіз, гештальт-терапія тощо

Психотерапевт працює з глибшими психічними проблемами, такими як травми дитинства, тривалі емоційні конфлікти або серйозні психічні розлади (депресія, панічні атаки, посттравматичний стресовий розлад).

Психотерапевти застосовують різні методи лікування психічних і емоційних розладів і зазвичай, це може бути довготривала робота, яка передбачає регулярні сеанси з фокусом на внутрішні конфлікти, глибинні емоції, особистісні зміни тощо

В Україні психотерапевти можуть призначати ліки (якщо вони є лікарями-психіатрами), але як показує практика, більшість психотерапевтів зосереджені на немедикаментозних методах лікування.

Іншими словами, психолог — це спеціаліст із загальних психологічних питань, консультування та тестування, а психотерапевт — фахівець із глибшої емоційної та психічної роботи, який може використовувати спеціальні методи для лікування серйозніших психічних розладів, ніж психолог.

Спеціалізації психолога

Як переконливо свідчить практика, одним з найважливіших для суспільства аспектів діяльності сучасного психолога — є надання індивідуальної, сімейної, групової, кризової чи іншої психологічної допомоги людям у подоланні психологічних проблем.

Найчастіше такі психологічні проблеми включають депресію, тривогу, страхи, комплекси, нав’язливі думки, залежності, комплекси, психосоматику та інші психічні розлади.

Власне, якщо формулювати визначення спеціалізації психолога лаконічно і узагальнено — то це фахівець, спеціально навчений надавати психотерапевтичну підтримку та допомогу у подоланні психічних розладів.

Водночас, звісно, треба констатувати, що вузька спеціалізація сучасних психологів може дуже сильно диференціюватися у залежності від:

По-перше, типових проблем, симптомів чи “тем”, з якими до них звертаються клієнти, наприклад

  • сімейний психолог
  • експерт з психосоматики
  • фахівець зі стосунків
  • організайний психолог
  • тощо

По-друге, галузей, напрямів, підходів, стилів, методів та методик які він/вона опанував/ла та які застосовує на практиці, до прикладу:

  • гештальт-психолог
  • символдрама-терапевт
  • арт-психотерапевт
  • фахівець з емоційно-фокусованої психотерапії
  • та багато інших

Треба також зазначити, що однією з основних переваг веб-платформи “Простір Психологів” є можливість підібрати відповідного вашій проблематиці фахівця уже з першого разу завдяки просунутій системі “вицілювання експертизи” на окремій сторінці.

Аспекти діяльності психолога

Продовжуючи засноване на відповідній теоретичній освіті та чималому практичному досвіді роз’яснення поняття психолог, зазначу, також:

  • По-перше, соціальна психологія

У своїй роботі психологи займаються не лише вивченням окремих людей, а вивченням соціальної психології, яка вивчає взаємодію між людьми.

Власне, соціальна психологія досліджує, як людина взаємодіє з іншими людьми, які процеси відбуваються в групі, як формуються стереотипи та уявлення про інших людей.

  • По-друге, одна з найважливіших галузей психології — клінічна психологія.

Клінічні психологи займаються діагностикою та лікуванням різних психічних розладів, таких як депресія, тривога, шизофренія та інші.

Вони використовують психотерапевтичні методи, такі як когнітивна поведінкова терапія, психоаналіз та інші, щоб допомогти пацієнтам подолати їхні проблеми.

  • По-третє, бізнес-психологія, освітня тощо

Сучасні психологи можуть працювати в різних сферах життя, наприклад, у бізнесі, профорієнтації, соціальній роботі тощо

В бізнесі психологи можуть займатися вивченням ефективності комунікації та лідерства, дослідженням ринку, поведінки споживачів, рекламою тощо.

По-четверте, у сфері освіти психологи можуть працювати як консультанти для вчителів і допомагати вдосконалювати методи навчання та виховання дітей.

По-п’яте, у соціальній роботі психологи можуть надавати підтримку та консультування людям зі складними життєвими обставинами, такими як бідність, наркоманія, насильство та інші.

По-шосте, спеціалізації на аспектах психіки та поведінки, зокрема:

  • Когнітивна психологія – вивчає мислення, пам’ять та сприйняття.
  • Нейропсихологія – вивчає зв’язок між мозком та поведінкою.
  • Клінічна нейропсихологія – досліджує розлади мозку, які впливають на психічний стан людини.
  • Дитяча психологія – вивчає розвиток дітей та способи, якими вони навчаються та розвиваються.
  • Психологія стосунків – аналізує всі види стосунків, в яких бере участь особистість
  • Психологія комунікації – досліджує особливості процесу досягнення взаєморозуміння
  • тощо

Як показує практика, не буде перебільшенням зазначити, що основна мета психолога полягає в тому, щоб допомогти людям зрозуміти себе та інших краще, підвищити рівень усвідомлення своїх емоції та поведінки, досягти успіху, зробити життя більш задоволеним та здоровим тощо.

Для досягнення цієї мети сучасні психологи використовують різні методи дослідження та підходи до розв’язання проблем, а також методи підтримки та допомоги, такі як консультації, сеанси, сесії, тренінги тощо.

Також психологи працюють з педагогами і батьками, щоби допомогти дітям та підліткам з важкими життєвими ситуаціями, такими як булінг, депресія та суїцидальні думки.

Крім роботи з клієнтами, психологи також можуть займатися науковими дослідженням та академічним викладанням.

Причому, перше допомагає не лише розширити теоретичні знання про людську психіку та поведінку, а й розробляти нові практичні методи психотерапії, а друге — необхідне, щоби ділитися своїми знаннями та досвідом зі студентами та молодими психологами.

Кваліфікація психолога

На практиці, основними обов’язками психолога є проведення психологічної діагностики, розробка та виконання психологічних програм, психотерапія та психологічна консультація.

При цьому, звісно ж, психолог повинен мати як відповідну освіту, так і чітку етику та професійну поведінку, зокрема, зберігати конфіденційність, поважати права та гідність своїх клієнтів тощо.

Як професіонал, психолог має володіти цілком певними навичками, щоби здійснювати свою роботу ефективно. Серед таких навичок я би виокремила наступні:

Знання та професійна компетентність

Психолог повинен мати глибокі знання з психології та пов’язаних з нею науках, а також професійну компетентність у своїй області підтверджену відповідним дипломом.

Емпатія та співчуття

Психолог повинен бути здатний співчувати та співпереживати з проблемами своїх клієнтів, позаяк критично важливо мати здатність поставити себе на місце іншої людини та коректно зрозуміти її почуття та емоції.

Комунікабельність

Психолог повинен вміти налагоджувати контакт з різними людьми та спілкуватися з ними відповідним, зрозумілим для них чином, що включає в себе вміння слухати, пояснювати складні концепти простими словами та вести конструктивну дискусію.

Аналітичність

Психолог повинен вміти аналізувати інформацію та знаходити повторювані шаблони у поведінці своїх клієнтів, що, власне допомагає психологу правильно зрозуміти проблему та знайти ефективний спосіб її вирішення.

Ефективне планування

Психолог повинен вміти планувати свою роботу та виконувати завдання відповідно до наданих строків.

Важливо мати здатність організувати свій час та розставляти пріоритети у завданнях.

Терплячість та толерантність

Психолог повинен бути терплячим та толерантним до своїх клієнтів, незалежно від їхньої національності, релігії, статі, сексуальної орієнтації, віку, культури, традиції та будь-яких інших індивідуальних особливостей.

Креативність

Психолог повинен бути творчим та здатним мислити за межами стандартних підходів до розв’язання проблем, що важливо аби мати здатність генерувати нові ефективні методи роботи з клієнтами та/або швидко і результативно адаптувати їх до конкретної ситуації.

Властиво, що цей перелік, звісно ж, можна продовжувати, і доповнювати, але для цього потрібна окрема публікація, а я продовжу далі змальовувати загальну картину зосередившись на ролі психолога у сучасному світі.

Коли звертатися до психолога

Як підтверджує практика, звертатися до психолога варто, коли ви відчуваєте, що самостійно не справляєтеся з емоційними, психологічними чи соціальними труднощами.

Ось кілька типових ситуацій, коли консультація психолога може бути корисною:

Тривалий стрес або тривога: Якщо відчуття тривоги, неспокою або стресу триває тривалий час і заважає нормальному життю.

Депресія або пригніченість: Якщо ви відчуваєте постійну сум, втрату інтересу до життя, низьку енергію або навіть думки про суїцид.

Проблеми у відносинах: Конфлікти в сім’ї, складнощі у відносинах з партнером, друзями чи колегами, почуття самотності або ізоляції.

Втрата або травма: Переживання втрати близької людини, розлучення, або інших великих життєвих змін, які впливають на ваше психічне здоров’я.

Проблеми із самооцінкою: Постійне відчуття невпевненості, низька самооцінка або постійні сумніви у власних силах.

Складність прийняття рішень: Коли важко прийняти важливі життєві рішення, або коли ви відчуваєте себе «застряглими» в житті.

Психосоматичні розлади: Фізичні симптоми, які не мають медичного пояснення, але пов’язані з емоційним або психічним станом.

Пошук особистісного розвитку: Навіть якщо немає серйозних проблем, звернення до психолога може допомогти краще зрозуміти себе, покращити комунікативні навички або досягти особистісного росту.

Психолог допоможе знайти рішення та підтримати вас у складні періоди життя.

Психолог як професія

Узагальнюючи інформацію про роль психології та психологів у сучасному житті — слід констатувати, що перелік галузей психології та міждисциплінарних зв’язків останніми роками лише зростає, фахівців стає усе більше навіть у вузькокваліфікованих галузях, а сама царина психології багатьма вважається “всепроникною”.

Хоча сфера психології в Україні, наразі, значною мірою законодавчо неврегульована, щоби стати фахівцем зокрема у “Просторі Психологів”, необхідно мати вищу психологічну освіту та розмістити відповідний документ для відкритого доступу у своєму профайлі.

Щодо загальносвітової практики оволодіння професією психооога, більшість університетів пропонують бакалаврські та магістерські програми з психології, які зазвичай включають курси з загальної психології, розвиткової психології, соціальної психології, клінічної психології та інших спеціалізованих галузей психології.

Після отримання ступеня бакалавра чи магістра, деякі психологи продовжують свою освіту, зареєструвавшись на докторські програми з психології, які зазвичай включають в себе більш глибоке вивчення певної галузі психології, а також практичний досвід та дослідницьку роботу, яка може включати проведення наукових досліджень та публікації наукових статей.

Варто також наголосити, що існує різниця між професіями психолога, психотерапевта та психіатра, тлумаченням котрої, щоправда присвячена окрема публікація.

Підсумки

Психологи відіграють важливу роль в сучасному суспільстві допомагаючи як людям, так і організаціям — зрозуміти себе краще, поліпшити психічне здоров’я та/або мікроклімат, а відтак і добробут.

Психологи працюють з різними групами людей, від дітей до літніх людей, від осіб з психічними розладами до тих, хто просто хоче розібратися зі своїми емоціями та поведінкою.

Психологія є всепроникною наукою, що постійно розвивається, а психологи займаються як практичною роботою з клієнтами, так і теоретичними дослідженнями у безлічі прикладних галузей

Безумовно, що важливо звертати увагу на його/її кваліфікацію, досвід та спеціалізацію.

Крім того, ви повинні довіряти психологу, адже відкрите і чесне спілкування з психологом — передумова ефективної взаємодії, незалежно від форми в якій воно відбувається: психотерапія, психокорекція та/або консультація абощо

Врешті, важливо пам’ятати, що психологи — це люди, які спеціально навчені, буквально “робити своїх співрозмовників кращими версіями себе”.

І хоча ми не маємо магічних засобів для вирішення усіх проблем, як свідчить практика, своєчасно звернувшись по допомогу до психолога — клієнти можуть не лише позбутися небажаних явищ, а й забезпечити розвиток особистості та суттєве покращення самопочуття

Підбір психолога

Щоби попрацювати з психологом і досягти результату, звертайтеся до мене через прямі контакти у профайлі або знайдіть фахівця, який відповідає вашим потребам та вимогам у спеціальному розділі веб-платформи “Просторі Психологів”

Клік на картинці веде на мій профайл з прямими контактами, звертайтеся!

Автор

  • Ольга Доманіна

    Психолог/ психотерапевт в методі позитивна психотерапія, член Всесвітньої асоціації позитивної та транскультуральної психотерапії (WAPP), членкіня УСП (Українська спілка психотерапевтів), тренер з метафоричних карт, консультант з питань працевлаштування. 10 років допомагала поєднувати крутих спеціалістів з улюбленою роботою через цінності і внутрішню мотивацію 8 років практичний психолог у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення 6 років психолог-консультант у Національному антарктичному науковому центрі: психологічний відбір в експедицію на Українську антарктичну станцію.

    Переглянути мареріали

Методи психології

Для розкриття такої складної і багатоаспектної теми, як методи психології: від дослідження до розвитку особистості, вашій увазі публікація, створена на основі сучасної теорії та безпосереднього практичного досвіду застосування психологічних методів.

Чи задумувались ви коли небудь, як функціонує наш мозок, що керує нашими думками та поведінкою? Як можна зрозуміти та пояснити складні психологічні процеси, які відбуваються в нашій голові? Відповіді на ці запитання та багато інших ми знайдемо разом у цій статті про методи психології.

Психологія — це наука, що досліджує психічні явища, які виникають в мозку людини, а також її поведінку та взаємодію з навколишнім світом. Це наука, яка дозволяє нам краще зрозуміти себе та інших, а також знайти шляхи до розвитку та самопізнання.

Використання різноманітних методів дослідження психіки є невід’ємною складовою психології.

У цій статті ми розглянемо різні методи, які використовуються в психології для дослідження людської психіки та вивчення психологічних процесів. До нашого арсеналу методів входять спостереження, експеримент, опитування, тестування та багато інших.

Клік на картинці веде на мій профайл з прямими контактами, звертайтеся!

Отож, мандрувати по світу психології буде цікаво та змістовно. Готові? Тоді вирушаємо у відкриття психологічних таємниць!

ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Коли ми говоримо про дослідження психіки людини, ми маємо на увазі дуже складну та різноманітну територію. Але як знайти шлях у цій гущавині? Для цього і придумали емпіричні методи дослідження, які є основою психології як науки.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

Спостереження — це метод, коли дослідник досліджує об’єкт, не втручаючись в його поведінку. Наприклад, вивчення поведінки людей у громадському транспорті.

Самоспостереження — коли людина досліджує себе саму, свої внутрішні стани та процеси. Якщо ти коли-небудь аналізував/ла свої емоції або думки, то ти вже використовував/ла самоспостереження.

ЕКСПЕРИМЕНТ

Метод експерименту — має дуже важливу роль у психології. Він дозволяє провести контрольований експеримент та спостерігати реакцію людини на деякі стимули.

За допомогою методу експерименту можна вивчити досить складні та непрямі зв’язки між різними явищами. Наприклад, вивчення впливу різних тонів музики на психіку людини.

ОПИТУВАННЯ

У психології застосовуються методи опитування щоб зібрати інформацію про певний аспект психіки людини. Це можуть бути стандартні питання або питання, спеціально створені для конкретного дослідження тощо

ТЕКСТОВИЙ

Тестовий — це метод дослідження, суть якого полягає в тому, що людина виконує спеціально розроблений тест, що має за мету оцінити рівень розвитку певної психічної функції.

Такі тести можуть бути розроблені для вимірювання рівня інтелекту, особистісних характеристик, нахилів до певних дій тощо.

Тестовий метод є дуже популярним в психології, оскільки він дозволяє отримати стандартизовану інформацію, яку можна порівняти з результатами інших людей.

АНАЛІЗ ПРОДУКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ

Суть методу аналізу продуктів діяльності полягає в тому, що дослідник аналізує різні матеріали, які були створені людиною в процесі її діяльності.

Це можуть бути записи, тексти, малюнки, відео чи інші речі.

За допомогою аналізу таких матеріалів дослідник може отримати інформацію про те, які процеси проходять у людини під час виконання певної діяльності, які її мотиви, ставлення, нахили тощо.

БЕСІДА ТА ІНТЕРВʼЮ

Бесіда та інтерв’ю використовуються у розмові з досліджуваним. Відмінності між цими методами полягають у тому, що бесіда є більш неструктурованою, а інтерв’ю — структурованою формою розмови.

У ході розмови дослідник може отримати інформацію про різні питання: від особистісних характеристик та ставлення до різних соціальних проблем.

ЕКСПЕРТНІ ОЦІНКИ

Метод експертних оцінок полягає в тому, що дослідник звертається до експертів у певній сфері з питанням про оцінку певного явища, яке він досліджує.

Експерти зазвичай є фахівцями з відповідного напрямку, мають великий досвід у даній сфері і можуть дати професійну оцінку явищу або проблемі.

Наприклад, у дослідженні впливу рекламних банерів на споживачів, дослідник може звернутися до маркетингових експертів з питанням про ефективність реклами відповідного товару.

БІОГРАФІЧНИЙ

Біографічний метод – це коли дослідник вивчає біографію певної людини або групи людей з метою зрозуміти їхнє поведінкове та психологічне функціонування.

Наприклад, у дослідженні відчуттів одностатевих пар в суспільстві, дослідник може досліджувати життєві історії людей з різними орієнтаціями для зрозуміння різних факторів, що впливають на їхні відчуття.

ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИ

Проективні методи використовуються для вивчення психологічних явищ шляхом проекції особистісних ознак, побажань, відчуттів та інших психічних станів на зовнішні об’єкти.

Наприклад, у дослідженні ставлення людей до військової служби, дослідник може використовувати тест Роршаха, де людина повинна відповісти на запитання, що виникають під час розгляду абстрактних малюнків.

Це дозволяє дослідникові зрозуміти більше про особистість досліджуваної людини.

Усі емпіричні методи психології можуть бути використані як окремо, так і в комбінації один з одним для отримання більш детальної та повної інформації про психіку людини.

Кожен з цих методів має свої переваги та недоліки, тому вибір конкретного методу залежить від цілей дослідження та його специфіки.

Використання різних емпіричних методів дослідження психології дозволяє збільшити достовірність результатів та отримати більш повну картину про психіку людини.

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ДАНИХ ТА ЇХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Після того, як дані були зібрані за допомогою емпіричних методів, необхідно провести аналіз цих даних. Існує кілька методів аналізу даних, які використовуються в психологічних дослідженнях.

КІЛЬКІСНИЙ ТА ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ

Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ допомагають встановити кількісні та якісні характеристики вивчуваного явища.

Наприклад, кількісний аналіз може допомогти встановити, наскільки часто певний вчинок відбувається, а якісний аналіз може допомогти встановити, як саме відбувається цей вчинок.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА СИНТЕЗ

Теоретичний аналіз і синтез допомагають визначити закономірності та залежності між вивчуваними явищами.

Наприклад, теоретичний аналіз може допомогти визначити, які фактори впливають на розвиток певного психологічного стану.

ПОРІВНЯННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

Порівняння і класифікація допомагають порівнювати та класифікувати вивчувані явища.

Наприклад, порівняння може допомогти встановити, які різниці є між групами людей, а класифікація може допомогти упорядкувати певні явища за певними критеріями.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ

Систематизація, узагальнення і типологізація допомагають упорядковувати, організувати та узагальнити отримані дані.

Наприклад, систематизація може допомогти упорядкувати різні аспекти вивчуваного явища, а типологізація може допомогти визначити різні типи людей.

АБСТРАГУВАННЯ ТА КОНКРЕТИЗАЦІЯ

Абстрагування і конкретизація відносяться до методів аналізу даних, які використовуються в психології для подальшого розвитку теоретичних концепцій та гіпотез.

Абстрагування означає виділення загальних ознак або закономірностей в наборі даних, ігноруючи деталі та окремі випадки.

Наприклад, при дослідженні стереотипів професій, можна виділити загальні риси, які пов’язані з певною професією (наприклад, лікар – допитливість, відповідальність), ігноруючи індивідуальні особливості конкретного лікаря.

Конкретизація ж означає розгляд окремих випадків та деталей, які можуть бути важливими для розуміння психологічного явища.

Наприклад, при дослідженні ефективності психотерапії можна розглядати окремі випадки успішних та неуспішних терапій, щоб з’ясувати чинники, які впливають на результати терапії.

МОДЕЛЮВАННЯ

Моделювання — ще один метод аналізу даних, який полягає в створенні математичних або комп’ютерних моделей, що описують психологічні явища та процеси.

Наприклад, моделювання може бути використано для дослідження процесів ухвалення рішень у ситуаціях зі значною кількістю факторів, де збір даних в реальному часі є неможливим.

В цілому, усі методи аналізу даних та їх інтерпретації — є невід’ємною частиною досліджень у психології, оскільки дозволяють дійти до загальних висновків та розробити нові концепції та гіпотези.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ

Для того, щоб дослідження психіки людини було ефективним, необхідно використовувати не тільки різні методи дослідження, але й різні організаційні методи.

Організаційні методи дослідження допомагають збирати більше даних, зменшити час і зусилля, зробити дослідження більш цілеспрямованим та точним.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ

Один із організаційних методів дослідження у психології — порівняльний. Він полягає в тому, щоб порівнювати різні групи людей за певними параметрами.

Наприклад, досліджуючи емоційний стан студентів під час сесії, можна порівняти групу студентів, які мають високі бали, з групою студентів, які мають низькі бали, та з’ясувати, які емоції переважають у кожній з груп.

Чи, скажімо, для дослідження психологічних особливостей жінок та чоловіків можна провести порівняльний аналіз їхніх реакцій на певні подразники.

ЛОНГІТЮДНИЙ

Лонгітюдний метод передбачає спостереження за однією і тією ж людиною протягом тривалого часу.

Наприклад, досліджуючи ефективність психотерапії, можна спостерігати за однією людиною протягом місяця, двох чи більше, і визначити, наскільки успішним було лікування. Чи, до прикладу, можна досліджувати психологічний розвиток дітей від народження до підліткового віку.

ПОПЕРЕЧНИХ ЗРІЗІВ

Метод поперечних зрізів передбачає дослідження групи людей у певний момент часу.

Наприклад, досліджуючи підвищення самооцінки у підлітків, можна опитати групу підлітків у віці 14 років та порівняти їхні відповіді з відповідями тієї ж групи через рік.

КОМПЛЕКСНИЙ

Комплексний метод передбачає використання декількох методів дослідження одночасно з метою отримання комплексної інформації про певне явище або проблему.

Наприклад, для вивчення психологічного стану людини можна застосовувати методи спостереження, опитування, тестування та інші.

МОНОГРАФІЧНИЙ

Монографічний метод передбачає глибоке дослідження одного конкретного явища або об’єкта в різних аспектах і з різних сторін.

Наприклад, можна досліджувати психологічні особливості дітей з розумовими вадами, досліджуючи їх поведінку, емоції, мислення тощо.

ПРОМІЖНИЙ ПІДСУМОК ЩОДО МЕТОДІВ ПСИХОЛОГІЇ

Емпіричні методи, такі як спостереження, експеримент, опитування, тестування, метод аналізу продуктів діяльності, бесіда, інтерв’ю, анкетування, метод експертних оцінок, біографічний метод та проективні методи — дозволяють дослідникам збирати дані про психіку людини з різних ракурсів.

Методи аналізу даних та їх інтерпретації, такі як кількісний та якісний аналіз, теоретичний аналіз і синтез, порівняння і класифікація, систематизація, узагальнення і типологізація, абстрагування і конкретизація, моделювання — уможливлюють можливість розкриття значення отриманих даних та підбиття підсумків.

Організаційні методи дослідження, такі як порівняльний метод, лонгітюдний метод, метод поперечних зрізів, комплексний метод та монографічний метод — дозволяють виконати більш глибокий та широкий аналіз психічних явищ і зробити висновки, які можуть бути корисними для подальшого дослідження або практичного застосування.

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ

Генетичний метод є одним з ключових методів психології, який дозволяє вивчати еволюційний розвиток психіки людини.

Цей метод передбачає дослідження біографій та родинних зв’язків людей з метою виявлення спільних тенденцій та факторів, які впливають на психічний розвиток і поведінку.

Структурний метод полягає в аналізі структури психіки людини. Для цього дослідник використовує різні підходи та техніки, такі як тестування, опитування, спостереження тощо.

Результатом такого дослідження може бути встановлення структури психіки людини, а також виявлення зв’язків між різними її компонентами.

Шкалювання є методом вимірювання психічних явищ, який передбачає використання різних шкал, які дозволяють вимірювати ступінь вияву певних явищ у людини. Наприклад, шкала депресії дозволяє вимірювати ступінь вияву депресивних симптомів у людини. Цей метод дослідження дозволяє отримувати кількісні дані, які легко аналізувати та порівнювати.

Інтерпретаційні методи є важливими для розуміння сутності психічних явищ та їх зв’язків між собою, а також дозволяють отримати чисельні характеристики психіки людини.
Інтерпретаційні методи дослідження психіки відрізняються від емпіричних тим, що не обмежуються збором фактів, а йдуть далі – до їх розуміння та тлумачення. Ці методи дають можливість розкрити сутність психічних явищ та зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки між ними.

ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНІ МЕТОДИ

Далі узагальнено розберемося, що таке психоаналітичні методи та як вони використовуються в психотерапії і почнемо з психоаналітичних.

ПСИХОАНАЛІТИЧНІ

Психоаналіз — метод психотерапії, який був створений Зигмундом Фройдом (батьки котрого, до речі, походять з України) на початку XX століття.

Головною ідеєю психоаналізу є те, що більшість психічних проблем людини виникає з підсвідомого рівня, а не зі свідомого.

Психоаналітики вважають, що конфлікти, які людина переживає на свідомому рівні, є лише проявами більш глибоких конфліктів, що виникають на підсвідомому рівні.

Таким чином, психоаналіз вивчає та розкриває внутрішній світ людини, в якому містяться незадоволені бажання, страхи та інші емоції, які мають великий вплив на психіку.

Один з головних методів психоаналізу — класичний психоаналіз, який базується на довільному асоціативному потоці свідомості клієнта. У процесі класичного психоаналізу пацієнт розповідає про свої переживання, аналізує свої мрії та асоціації.

Ці дані допомагають психоаналітику зрозуміти підсвідомий світ клієнта.

Аналітична психологія — ще один метод психоаналітичної терапії, розроблений Карлом Юнгом. Основна ідея аналітичної психології полягає у тому, щоб розкрити та зрозуміти індивідуальну структуру підсвідомості пацієнта та його архетипи.

Психоаналітики вбачають, що природні сни є проявом прихованих конфліктів, потреб і бажань в людській психіці, а під час сесії клієнт має зіткнутися зі своїм безсвідомим, зрозуміти його і розкрити зміст, який знаходиться в його підсвідомості.

Інтерперсональний психоаналіз, у свою чергу, орієнтований на взаємодію між людьми. Цей підхід допомагає клієнту зрозуміти взаємовідносини з іншими людьми, виявити проблеми у спілкуванні та змінити свої ставлення до інших людей.

Усі ці методи мають свої переваги та недоліки. Психоаналіз може бути дуже ефективним, але вимагає значного часу та зусиль від клієнта, водночас, скажімо, когнітивно-поведінковий підхід може бути корисним у короткостроковій перспективі, але не завжди дозволяє змінити корінні проблеми.

Зважаючи на це, багато психотерапевтів використовують інтегрований (інтегративний) підхід, де комбінують різні методи в залежності від потреб клієнта та його проблем.

КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВІ МЕТОДИ

Когнітивно-поведінкові методи є одними з найбільш популярних терапевтичних підходів, а головна їх ідея полягає у тому, щоби змінити спосіб думання та поведінку клієнта, аби він міг покращити якість свого життя та досягти своїх цілей.

Один з прикладів когнітивно-поведінкової терапії — раціонально-емоційна терапія. Цей метод зосереджується на виявленні та зміні негативних думок та переконань, які можуть викликати стрес та депресію.

Підхід спрямований на розуміння, що не події, а наші думки про них викликають емоції, відтак, клієнт поступово учиться аналізувати свої думки та переконання і змінювати їх на більш корисні.

Інший приклад — діалектично-поведінкова терапія. Цей метод спрямований на зменшення симптомів, пов’язаних з поганим регулюванням емоцій та міжособистісних відносин. Клієнт вчиться розуміти та контролювати свої емоції, зменшувати стрес та покращувати взаємодію з іншими людьми.

Також до когнітивно-поведінкових методів належить когнітивно-поведінкова терапія, що використовується для лікування тривожності та депресії, а також для розв’язання проблем зі сном.

Взагалі, когнітивно-поведінкові методи зосереджуються на конкретних цілях та задачах клієнта, а не на розгляданні минулого. Вони допомагають людям швидше досягати своїх цілей та змінювати свої життя.

Когнітивно-поведінкові методи є одними з найбільш ефективних підходів в психотерапії, оскільки вони допомагають людям швидше досягати своїх цілей та змінювати свої життєві сценарії. Головними ідеями цього методу є те, що поведінка людини залежить від її переконань та думок, і що ці переконання та думки можуть бути змінені.

Ще одним методом є прийоми позитивної психології, які зосереджуються на розвитку позитивного мислення та емоцій.

ІНТЕГРАТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ

Інтегративна психотерапія — підхід, що поєднує різні методи та техніки з різних шкіл психотерапії з метою забезпечити оптимальну терапевтичну підтримку для конкретного клієнта.

Такий підхід може включати елементи когнітивно-поведінкової терапії, психодинамічної терапії, гештальт-терапії, екзистенціальної терапії та багато іншого.

Інтеграція декількох підходів дозволяє забезпечити більш ефективну терапію, оскільки враховуються різні аспекти життя та проблем, які можуть впливати на емоційний стан та поведінку людини.

Наприклад, психотерапевт може використовувати елементи когнітивно-поведінкової терапії для допомоги клієнту змінити свої деструктивні думки та переконання. Водночас, враховуючи екзистенціальні аспекти, психотерапевт може працювати з клієнтом над знаходженням сенсу у своєму житті та розвитком особистісної зрілості.

Отже, інтегративна психотерапія може бути ефективним підходом для тих, хто шукає індивідуальний та комплексний підхід до розв’язання своїх проблем.

ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПІЯ

Гештальт-терапія — психотерапевтичний підхід, що базується на теорії гештальт-психології, яка стверджує, що людина має пристосовуватися до навколишнього світу, сприймаючи його як цілісну форму, а не окремі частини.

Гештальт-терапія відноситься до гуманістичних підходів в психотерапії та спрямована на розвиток свідомості та особистісного зростання. Цей підхід допомагає людині зосередитися на таких аспектах як: самовираження та саморозвиток; збільшення особистісної свободи; розвиток відповідальності за власне життя; зниження рівня тривоги та стресу, підвищення рівня самоповаги та відчуття гідності тощо

Цей підхід заснований на підтримці людини у відчутті її цілісності та навчанні, як працювати зі своїми емоціями та реагувати на оточуючий світ та включає такі методики, як:

  • Робота з тілом та диханням;
  • Робота з емоціями та переживаннями;
  • Робота зі сновидіннями та фантазіями;
  • Робота з метафорами та символами;
  • Групові сесії та практика самопізнання.

Основною метою гештальт-терапії є збільшення свідомості та розвиток особистісного зростання. Цей підхід забезпечує психологічний підхід до людини та її проблем, що допомагає зробити власне життя більш гармонійним та повним.



ІНШІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ

Окрім вищезгаданих, існує безліч інших підходів та методів у психології. До них можна віднести:

  • Психофізіологічні методи, що досліджують взаємозв’язок між фізіологією та психікою людини;
  • Транзактний аналіз, що досліджує психологічні та соціальні транзакції між людьми;
  • Гуманістична психологія, що зосереджена на розвитку потенціалу людини та її вільному виборі;
  • Психологія мистецтва, що досліджує взаємозв’язок між мистецтвом та психікою людини;
  • Теорія сугестії, що досліджує вплив сугестії на психіку людини.

Це лише деякі приклади методів та підходів у психології, адже ця наука безмежна та постійно розвивається, доповнюючи свої теорії та методи новими дослідженнями.

ВИСНОВКИ

Значення психології в сучасному світі неможливо переоцінити. Вона допомагає нам розуміти себе та оточуючих, виявляти причини наших дій та емоцій, розв’язувати конфлікти та покращувати якість життя.

Різноманітні методи психології дозволяють нам знайти власний шлях розвитку та самореалізації, покращити взаємини з близькими та колегами, а також знизити рівень стресу, покращити психічне здоров’я, зрозуміти наші емоції, розкрити наш потенціал та зберегти здоров’я розуму і тіла тощо

Психологія — це наука, яка надає нам можливість розуміти і розвивати нашу психіку, взаємодіюти з іншими людьми та покращувати якість нашого життя. Відкриваючи нові горизонти знань та розвитку, психологія допомагає нам розпочати новий етап у нашому житті і впевнено крокувати вперед до своїх цілей.

Тож, будьмо відкритими до нових знань і можливостей, допоможемо собі та іншим на шляху розвитку і відкриття нових можливостей у своєму житті!

Клік на картинці веде на мій профайл з прямими контактами, звертайтеся!

Автор

  • Ольга Доманіна

    Психолог/ психотерапевт в методі позитивна психотерапія, член Всесвітньої асоціації позитивної та транскультуральної психотерапії (WAPP), членкіня УСП (Українська спілка психотерапевтів), тренер з метафоричних карт, консультант з питань працевлаштування. 10 років допомагала поєднувати крутих спеціалістів з улюбленою роботою через цінності і внутрішню мотивацію 8 років практичний психолог у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення 6 років психолог-консультант у Національному антарктичному науковому центрі: психологічний відбір в експедицію на Українську антарктичну станцію.

    Переглянути мареріали

Особистісні питання і розлади

Для кращого розуміння природи розладів особистості варто спершу окреслити поняття «особистість».

В теорії сучасної психології особистість – це соціальна характеристика людини, якої вона набуває у певному соціокультурному середовищі внаслідок спілкування та взаємодії з іншими.

Також суттєво, що індивідом, біологічною особиною, людина народжується, а особистістю — стає в процесі розвитку.

Окрім того, особистість – це багатовимірна система психічних властивостей та індивідуальних психологічних якостей, що обумовлюють своєрідність окремої людини як носія свідомості та визначають типові для неї шаблони поведінки.

Особистісні питання в сучасній психотерапевтичній практиці, як правило, сприяють кращому самопізнанню потреб, мотивів, мрій та/або страхів тощо, а відповіді на на них — внутрішньо збалансовують та покращують усвідомленість життя, стосунків, кар’єри тощо

Далі в цій публікації я всебічно охарактеризую психологічну проблематику особистісних питань та розладів через призму фахової практики надання допомоги клієнтам, які звертаються за такого типу запитами.

Клікайте, щоби запрителювати у Facebook

Особистісні питання у психології

В психології особисті питання відіграють важливу роль, оскільки вони дозволяють людині краще розуміти себе, власні цінності, потреби та емоції.

Такі питання допомагають досліджувати внутрішній світ, зрозуміти свою поведінку та мотиви і знайти шляхи до саморозвитку.

На практиці, серед основних категорій особистих питань у психології, на мою думку, можна виокремити:

  1. Самовизначення
  2. Екзистенційні
  3. Стосункові
  4. Емоційної самосвідомості
  5. Які стосуються досвіду
  6. Самооцінкові
  7. Адаптаційні
  8. Розвитково-навчальні
  9. Бар’єрно-обмежувальні

Далі кілька слів про кожну з цих категорії через призму сучасної теорії та фахової практики.

Питання самовизначення

Хто я є? Які риси характеризують мене? Які мої сильні та слабкі сторони? Чим я відрізняюсь від інших людей? Що для мене унікально? Які мої цінності та переконання?

Зазвичай, ці питання допомагають людині зрозуміти свою ідентичність, визначити свої основні принципи та цінності, а також створити більш позитивний образ себе.

Питання про цілі та сенс життя

Які мої цілі в житті? Що я хочу досягти? Що приносить мені задоволення і радість? Яким я бачу своє майбутнє? Що для мене важливо? Що дає мені відчуття сенсу в житті?

На практиці, відповіді на ці питання допомагають людині усвідомити свої прагнення та наміри, а також визначити, що робить її життя осмисленим і наповненим.

Питання про стосунки з іншими

Які мої стосунки з іншими? Чи задоволений я своїми відносинами? Як я взаємодію з людьми, і що мені важливо в стосунках? Які мої очікування від друзів, родини, партнера? Чи відчуваю я себе зрозумілим і підтриманим у стосунках?

Ці питання, як правило, допомагають аналізувати міжособистісні стосунки, зрозуміти свою роль у них та визначити, як покращити взаємодію з оточенням.

Питання емоційної самосвідомості

Як я реагую на складні ситуації? Які емоції виникають у стресових моментах? Як я виражаю свої емоції? Чи дозволяю собі бути відкритим? Що мене заспокоює або, навпаки, дратує? Як я регулюю свої емоції?

Ці та схожі особисті питання важливі для розвитку емоційного інтелекту, що допомагає краще усвідомлювати і керувати власними емоціями, а також знаходити способи подолання стресу.

Питання про минулий досвід та його вплив

Які події минулого найбільше вплинули на мене? Які травми або труднощі я пережив, і як вони вплинули на моє теперішнє? Чи є речі, з якими я досі не примирився? Які позитивні події минулого мене сформували?

Зазвичай, такого типу питання дозволяють зрозуміти, як минулі переживання впливають на теперішнє і, за потреби, працювати з травмами для зцілення і розвитку.

Питання про самоприйняття та самооцінку

Чи приймаю я себе таким, яким є? Чи задоволений/а я собою? Як я реагую на власні помилки? Яка моя самооцінка? Чи можу я сказати, що люблю і поважаю себе? Чи дозволяю собі бути недосконалим/ою?

Досвід підказує, що розуміння рівня самоприйняття та самооцінки є важливим для особистого розвитку. Вони дозволяють людині працювати над здоровим ставленням до себе і своїх недоліків.

Питання про адаптивність та гнучкість

Як я реагую на зміни? Чи легко я адаптуюсь до нового? Чи можу я змінювати свої переконання, якщо вони не відповідають дійсності? Як я ставлюся до невизначеності?

В таких випадках адаптивність і гнучкість важливі для здатності людини пристосовуватися до різних життєвих обставин, приймати виклики і знаходити нові шляхи для розв’язання проблем.

Питання про особистісний розвиток і навчання

Що мені потрібно для особистісного розвитку? Чого я хотів би навчитися? Які нові навички або знання можуть покращити моє життя? Чи готовий/а я виходити за межі зони комфорту?

Практика підтверджує, що такі особисті питання сприяють особистісному зростанню, допомагаючи людині визначити свої зони розвитку і мотивуватися на навчання і вдосконалення.

Питання про бар’єри та обмеження

Що мене стримує від досягнення цілей? Які мої страхи? Які бар’єри я сам/а собі створюю? Як можна подолати власні обмеження і бар’єри?

Це особисті питання про усвідомлення власних перешкод на шляху до змін та визначення способів їх подолання. Вони дозволяють зняти обмеження і стати ближчим до власних цілей

Природа розладів особистості

Розлад особистості — давнє поняття, пов’язане із такими стигматизуючими ярликами, як холерик, меланхолік, істеричка, невротик, лібідозні типи, невротичні стилі, психопатії та багато інших.

Сучасна міжнародна система класифікації формальних розладів (МКХ-11) лише підвищила інтерес до розладів особистості.

Згідно міжнародних класифікаторів захворювань МКХ та DSM розлади особистості – це:

Значущі порушення у конституції характеру (сукупності характерологічних рис) та поведінкових проявах індивіда, що зазвичай не є безпосередніми наслідками соматичного захворювання, травми головного мозку або інших психічних розладів, але охоплює основні сфери діяльності психіки, супроводжуються особистісною та соціальною дезінтеграцією.

Переважно виникають розлади особистості та стають помітними ще у дитячо-підлітковому віці та не зникають у періоді дорослості.

Таким людям притаманна дисгармонія емоційно-вольових якостей особистості при збереженому інтелекті.

Вважається, що патологічна конституція особистості виникає через вроджену або рано набуту неповноцінність нервової системи (спадковість, асфіксія плоду, перенесені інфекції та травми тощо), а також несприятливий вплив соціального середовища (виховання у неповній чи дисгармонійній сім’ї, алкоголізм батьків, дитячі психотравми різної етіології тощо).

Основні види розладів особистості (МКХ-10)

Параноїдний розлад особистості – такі люди схильні до генерування та застрягання у надцінних ідеях, мають односторонні, сплощені, але стійкі емоційні переживання, які витісняють раціональну складову з мисленнєвої та поведінкової активності.

Їх можна охарактеризувати як недовірливих, необґрунтовано підозріливих, із завищеною самооцінкою та почуттям власної гідності.

Світогляд та коло інтересів в параноїдних осіб звужені, негнучкі, судження та умовиводи  категоричні і водночас наївно-фантасмагоричні.

Шизоїдний розлад особистості характеризується замкнутістю, некомунікабельністю, ригідністю, контакти таких людей з іншими формалізовані, без прив’язаності, проявів емпатії чи просоціальності.

Коло спілкування таких осіб надзвичайно вузьке та формується згідно інтересів та потреб людини з цим розладом і потрапити туди не легко.

Показовою є парадоксальність, недбалість зовнішнього вигляду особи з шизоїдним розладом, що проявляється як у стилі одягу, виборі зачіски, так і неприродності, роботизованості або незграбності рухів, міміки,  проксеміки.

Шизоїди справляють враження диваків, ексцентриків не лише через свій зовнішній вигляд, а й відірваність від буденних справ членів своєї сімї, колег чи однокласників. Часто мають специфічні музичні, творчі чи наукові вподобання.

Клікайте, щоби сконтактуватися у Linkedin

Дисоціальний розлад особистості (антисоціальний розлад, соціопатія) – поведінка таких осіб заперечує та порушує загальноприйняті соціальні правила, норми та цінності, оскільки вони не здатні до співпереживання, ідентифікації себе з іншою людиною, докорів сумління чи розкаяння.

Моральний розвиток соціопатів знаходиться на передконвенційному рівні. Вони запальні, егоцентричні та жорстокі, несхильні до саморефлексії, критичної оцінки своїх вчинків, натомість знаходять виправдання своїх неправомірних дій у поведінці чи словах інших людей.

Емоційно-нестійкий розлад особистості (межовий розлад особистості) має такі характерні ознаки: виражена мінливість настрою («від любові до ненависті»), непослідовність у самоусвідомленні, міжособистісних стосунках та виконанні навчальних або професійних обов’язків, імпульсивність та дратівливість, повторюване почуття нудьги, розчарування або спустошеності.

Помітними є труднощі у самоменеджменті, плануванні та досягненні довгострокових цілей. Простежується тенденція або до самоушкоджуючої поведінки, або до різних форм агресії щодо інших людей.

Істеричний (гістріонний) розлад особистості – поведінка таких осіб розрахована на справляння враження та привертання уваги, театралізована, нерідко сексуалізована.

Вони полюбляють яскравий, незвичайний зовнішній вигляд, що вирізнятиме їх із «сірого натовпу». Схильні до самопіару, фантазування, перебільшення своїх емоцій, значення власних вчинків та досягнень.

Патологічно прагнуть визнання та емоційної підтримки зі сторони інших людей, не здатні до систематичного виконання роботи (особливо монотонної), переживання глибоких почуттів, неуважні до психологічних та інших потреб оточуючих.

Обсесивно-компульсивний (ананкастний) розлад особистості проявляється у невиправданому перфекціонізмі, тривожності, схильності до сумнівів, занепокоєнні правилами, деталями та порядком, педантичності та обережності, зосередженості на результатах своєї діяльності без здатності отримувати задоволення від самого її процесу, підвищеним контролем за собою та іншими.

Мислять люди з ОКРО категоріями поляризованими категоріями «чорне-біле», що часто призводить до непорозумінь у міжособистісних стосунках.

Зазвичай вони є песимістами, хоча можуть вважати себе «реалістами», тому схильні до депресій та самогубств.

Тривожний розлад особистості характеризується схильністю до тривожних передчуттів, катастрофізації подій чи ситуацій,  незмінному знаходженні причини для власного занепокоєння.

Такі особи схильні до панічних атак, завжди обдумують найгірші сценарії розвитку подій у їхньому житті чи житті значущих для них людей, можуть ухилятися від нових знайомств, місць, виконання нових для себе професійних обов’язків, публічних виступів через страх критики, насмішки або ігнору.

Залежний розлад особистості – люди, що потерпають від цього розладу оцінюють себе як безпомічних, неповноцінних без допомоги інших, не є життєстійкими.

Вони не здатні до автономності та самостійності у поглядах, здійсненні важливих виборів, прийнятті рішень та виконанні різного роду завдань.

Тому такі особи патологічно шукають схвалення і підтримки від інших, є конформістами, які прагнуть перекласти відповідальність на інших за прийняття важливих рішень та зміни у своєму житті.

Поширеність розладів особистості

Довгий час у клініцистів складалося враження, що розлади особистості є поширеними серед клінічних груп населення, які шукають вирішення психологічних проблем.

Це було підтверджено в дослідженні пацієнтів, яких лікували амбулаторно: більше 80% з них мали розлад особистості.

Пацієнти зазвичай шукали лікування від депресії та тривоги, але структуровані клінічні інтерв’ю показали, що вони майже завжди разом із тим, мали розлад особистості.

Більшість досліджень поширеності розладів особистості серед звичайного населення далеко не репрезентативні. Майже всі вони були проведені в США.

Незважаючи на це, дослідження показали однакову поширеність будь-якого розладу особистості: від 7,3% до 15,7%, із середнім рівнем 10,3%.

Таким чином, точкова (в одному часовому моменті) поширеність розладів особистості становить 10%, проте виявлено, що впродовж життя близько 30–40% населення демонструють ознаки якогось із розладів особистості.

Генетичні чинники визначають 40–50% варіацій у розвитку розладів особистості.

Розлади особистості — на все життя?

Донедавна вважалося, що розлади особистості починаються рано і є хронічними, такими, що тривають протягом усього життя, однак останні опубліковані дослідження ставлять це припущення під сумнів.

Відтак, дослідження Ферро, Кляйна, Шварца, Каша та Лідера та ін. і неопубліковані дані з Норвегії показують, що розлади особистості можуть минати із часом.

Було виявлено, що через 2 роки після діагностування лише 50% осіб із початковим розладом особистості все ще мають це розлад. Відсоток становить 35–40% після 4 років, 25% після 6 років, 15% після 10 років і 10% після 25 років.

Попри це без психотерапії люди з виявленим розладом особистості зазвичай важче даватимуть собі раду зі стресами та життєвими викликами, аніж середній представник суспільства.

Тенденція протягом життя щодо набуття імпульсивних розладів (антисоціальних, театральних, межових) у середньому знижується, тоді як тенденція до замкнутого, контрольованого афектом розладу (шизоїдний, параноїчний, обсесивно-компульсивний)  – зростає.

Психологічна допомога при розладах особистості

Психологічна допомога при розладах особистості є комплексним процесом, що потребує спеціалізованого підходу для поліпшення якості життя та соціального функціонування.

Основні методи допомоги можуть включати психотерапію, медикаментозне лікування (за потреби) та соціальну підтримку, а основні підходів, які на практиці доводять свою ефективність у роботі з особистісними розладами, на мій погляд такі:

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

КПТ допомагає людям з особистісними розладами усвідомити та змінити деструктивні моделі мислення і поведінки.

Ця терапія спрямована на те, щоб навчити клієнта розпізнавати негативні думки, які провокують небажану поведінку, і поступово змінювати їх на більш конструктивні.

КПТ може бути корисною для людей з такими розладами, як тривожні, залежні, уникальні, нарцисичні та параноїдальні розлади особистості.

Діалектико-поведінкова терапія (ДПТ)

ДПТ — це спеціалізований підхід, розроблений для роботи з прикордонним розладом особистості, який включає елементи КПТ, майндфулнес (усвідомленість) та регуляцію емоцій.

ДПТ допомагає клієнтам навчитися краще управляти емоціями, знижувати імпульсивність і покращувати навички міжособистісного спілкування.

Цей метод показав високу ефективність у зменшенні суїцидальних думок та поведінки.

Психодинамічна психотерапія

Психодинамічний підхід фокусується на глибинному розумінні несвідомих факторів, які впливають на емоції і поведінку клієнта.

Вона допомагає людям з особистісними розладами розібратися в минулих подіях і емоціях, які можуть бути джерелом нинішніх проблем.

Такий підхід може бути корисним для тих, у кого є глибинні емоційні травми або постійні труднощі у стосунках.

Схемотерапія

Схемотерапія об’єднує елементи КПТ, психодинамічної терапії та інших підходів і фокусується на схемах мислення, які формуються в ранньому віці і впливають на поведінку у дорослому житті.

Ця терапія допомагає людям із стійкими моделями мислення і поведінки, які часто зустрічаються при особистісних розладах, таких як прикордонний, залежний, уникальний і нарцисичний розлади.

Терапія, заснована на усвідомленості (майндфулнес)

Майндфулнес-терапія включає вправи зосередження на теперішньому моменті, що може допомогти зменшити симптоми тривожності, імпульсивності та емоційної нестабільності.

Практика усвідомленості дозволяє знижувати стрес і керувати своїми емоціями, що є важливим елементом допомоги при особистісних розладах.

Клікайте, щоби підписатися на профіль в Інстаграмі

Групова терапія

Групова терапія може бути ефективною для розвитку навичок соціальної взаємодії та розуміння інших.

Вона надає клієнтам можливість побачити, як вони взаємодіють з іншими людьми, і отримати зворотний зв’язок, що сприяє саморозумінню і вдосконаленню навичок міжособистісного спілкування.

Підтримка з боку сім’ї та близьких

Сімейна терапія або навчання членів сім’ї навичкам підтримки можуть допомогти краще зрозуміти потреби людини з особистісним розладом.

Психоедукація для родини дозволяє запобігти конфліктам і сприяє створенню підтримуючого середовища, що допомагає клієнту стабілізуватися і відчувати себе захищеним.

Медикаментозна терапія (при потребі)

Іноді медикаменти можуть використовуватись як частина комплексного підходу.

Хоча ліки не можуть вилікувати особистісний розлад, вони можуть полегшити певні симптоми, як-от депресію, тривогу чи імпульсивність, що допомагає клієнтам легше долати свої труднощі.

Важливість психоедукації та підтримки

Важливим елементом роботи з людьми з особистісними розладами є надання інформації про розлад як самому клієнту, так і його родичам. Це допомагає знизити стигму, навчити навичкам адаптації та надати підтримку в подоланні життєвих труднощів

Підсумки

Особисті питання у психології допомагають людині краще зрозуміти себе і виявити свої потреби, мотиви, мрії та страхи.

Відповіді на ці питання не тільки допомагають знайти внутрішній баланс, а й сприяють усвідомленому підходу до життя та міжособистісних стосунків

На практиці, позаяк особистісні розлади, зазвичай, є хронічними, тому лікування потребує часу, терпіння і послідовності.

Важливо, щоб клієнти поступово усвідомлювали свої емоційні і поведінкові реакції, а терапевт допомагав вибудовувати стратегії адаптації, які допоможуть їм краще справлятися з життєвими викликами.

Комплексний і індивідуалізований підхід до кожного випадку є ключем до ефективної допомоги людям із розладами особистості, і він допомагає їм покращити якість життя, стосунки з оточенням та здатність до емоційного самоконтролю

Підбір фахівців

Щоби проконсультуватися щодо особистісних питань та/або розладів у вас чи ваших близьких, звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть фахівців у спеціальному розділі Простору Психологів

Клік на картинці веде на профайл з контактами, звертайтесь!

Автор

  • Ольга Доманіна

    Психолог/ психотерапевт в методі позитивна психотерапія, член Всесвітньої асоціації позитивної та транскультуральної психотерапії (WAPP), членкіня УСП (Українська спілка психотерапевтів), тренер з метафоричних карт, консультант з питань працевлаштування. 10 років допомагала поєднувати крутих спеціалістів з улюбленою роботою через цінності і внутрішню мотивацію 8 років практичний психолог у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення 6 років психолог-консультант у Національному антарктичному науковому центрі: психологічний відбір в експедицію на Українську антарктичну станцію.

    Переглянути мареріали