Когнітивна психологія (англ. cognition — пізнання) — сучасний напрям психології, що зародився у 60-х роках XX ст., предметом якого є вивчення пізнавальних психічних процесів особистості (сприймання, мислення, пам’ять, уява, увага, мовлення) та їхнього впливу на життєдіяльність людини.
Цей напрямок з’явився як реакція на поведінкову та гештальт-психологію.
У когнітивній психології психіка розглядається як адаптивна система для переробки внутрішньої та зовнішньої інформації.
Засновниками напряму стали американські психологи Дж. Міллер, Дж. Брунер та У. Найссер, які у 1960 р. створили Центр когнітивних досліджень при Гарвардськму університеті.
ТЕОРІЇ КОГНІТИВНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Методологічно-теоретичну основу когнітивного напрямку заклали теорія «особистісних конструктів» Джорджа Келлі, генетична психологія, зокрема операціональна теорія інтелекту Жана Піаже.
Ж. Піаже не розмежовував поняття мислення та інтелекту, а також дійшов висновку, що стадії психічного розвитку людини співпадають з етапами розвитку її інтелекту (4 стадії: сенсомоторна, доопераціональна, конкретних операцій, стадія формальних операцій).
На думку Д. Келлі та низки інших когнітивістів, до основних завдань психолога належать:
- розпізнавання неусвідомлюваних людиною хибних категорій та схем мислення, що викликають негативні переживання та заважають розвитку;
- навчання клієнта новим, дієвим способам мислення.
Один з відомих когнітивістів ХХ ст., засновник раціонально-емотивної терапії А. Елліс, стверджував, що «людям заважають не речі, а те, якими вони їх бачать».
На його думку, частина когнітивних уявлень є раціональними та конструктивними, інша – ірраціональними та деструктивними. Відповідно слід працювати над трансформацією останніх.
ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ КОГНІТИВНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Для перевірки теоретичних гіпотез представники когнітивістської психологічної школи застосовували психологічний експеримент та спостереження.
Експериментальним шляхом учені досліджували як людська психіка сприймає образи, запам’ятовує і відтворює інформацію, вимірювали інтелектуальні здібності, процеси вивчення мов та мовлення.
Під час вивчення моделей, що забезпечують здатність людини розпізнавати вхідні сигнали з зовнішнього світу, когнітивісти спиралися на дані гештальт-психології.
Внаслідок цього були виділені структурні складові інтелекту, а також описані такі види пам’яті як короткострокова та довгострокова.
Когнітивна теорія пам’яті, розроблена У 70-х роках XX ст. П. Ліндсей, У. Найссер, Д.Норман, залишається провідною теорією пам’яті у психологічній науці станом на сьогодні.
Згідно неї, пам’ять трактується як одна з ланок цілісного процесу переробки інформації психікою.
У своїх дослідженнях когнітивісти широко використовували вимірювальну апаратуру, а також вплив на зорові, слухові та інші провідні рецептори, через які мозок отримує інформацію.
Для підтвердження чи спростування своїх гіпотез дослідники проводили бесіди та тестування, завдяки чому з’явилась чимала база тестів та методик, спрямованих на дослідження когнітивних процесів та суб’єктивних характеристик інтерпретації дійсності.
КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВА ТЕРАПІЯ (КПТ)
Напрацювання когнітивної психології лягли в основу широко відомого та доказового психотерапевтичного напрямку — когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).
Це поєднання двох шкіл: біхевіоризму та когнітивної психології.
Під час зустрічей КПТ-терапевт зазвичай не звертається до минулого чи дитинства клієнта, а намагається виявити та виправити те, що є станом на сьогодні, для покращення подальшого функціонування людини.
Для цього у напрямку розроблені чіткі алгоритми та схеми роботи на відміну від інших психологічних шкіл.
Основна увага приділяється актуальним думкам людини про себе, інших та світ у цілому, а також заміні неадаптивних поведінкових стратегій на адаптивні .
Когнітивно-поведінкова терапія є дієвою як у роботі знезначними психологічними проблемами, так і з діагностованими психічними розладами як от біполярно-афективний розлад (БАР) чи розлади особистості.
Цей тип терапії довів свою ефективність при розладах харчової поведінки, різноманітних фобіях, проблемах зі сном, ПТСР, депресії, усіх видах залежностей та розладах тривожного спектру.
Окрім цього, до спеціалістів КПТ звертаються із психосоматичними захворюваннями, сексуальними розладами.
Існує кілька форматів роботи: індивідуальна, групова, сімейна терапія.
Ефективність психотерапевтичних сесій залежить від готовності клієнта працювати над проблемою, складності сформульованого запиту, частоти зустрічей та фахових навиків психотерапевта.
ПІДБІР КПТ-ФАХІВЦІВ
У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за одним когнітивно-психологічним запитом, скажімо “кпт-психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “кпт-ппсихологія”, “самотність” і “безсилля” тощо
Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо
Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:
- неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
- позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності