На практиці, коли до мене звертаються клієнти, переважно жінки, але не так рідко це бувають і чоловіки — основним запитом на психологічну допомогу в котрих є словосполучення винесене в заголовок публікації.
Стосунки на межі розлучення, в роботі психологів, це зазвичай передумова для застосування цілого спектру психологічних засобів, підходів та методик психодіагностики, психокорекції та психотерапії.
Відносини на межі розлучення, як правило, призводять до того, що у сімейному житті дорослим особистостям доводиться зіштовхуватись із безліччю кризових періодів.
На жаль, як свідчить практика, далеко не усі пари готові їх долати, а значна частина, врешті-решт обирає розірвати шлюб.
Далі в цій публікації я охарактеризую психологічну проблематику стосунків на межі розлучення через призму сучасної теорії та з урахуванням фахової практики їх налагодження та/чи опрацювання в процесі парної або індивідуальної терапії/корекції.
Ознаки стосунків на межі розлучення
У сучасній психології існують кілька ознак, які можуть вказувати на те, що стосунки перебувають на межі розлучення, а саме:
Хронічний конфлікт
Постійні сварки та суперечки без конструктивного вирішення проблем, особливо коли вони стосуються одних і тих самих питань, можуть призвести до серйозного напруження у стосунках.
Емоційна дистанція
Відсутність емоційної близькості, байдужість або небажання ділитися почуттями, особливо коли партнери більше не діляться радощами або підтримують один одного у складних ситуаціях.
Зневага та критика
Висловлювання, які принижують або викликають почуття меншовартості у партнера, є одними з найсерйозніших ознак розпаду стосунків.
Постійна критика, зневага та сарказм руйнують довіру та повагу.
Брак інтимності
Втрата фізичної близькості та зниження інтересу до сексуальних стосунків можуть бути ознакою емоційного відчуження або незадоволення у стосунках.
Роз’єднання життєвих цінностей
Якщо партнери більше не поділяють спільних життєвих цінностей або не погоджуються з важливими аспектами життя (наприклад, фінансові питання, виховання дітей), це може створити сильну напругу та призвести до розриву.
Небажання інвестувати в стосунки
Відсутність інтересу до спільного проведення часу або вирішення проблем, коли один або обидва партнери вже не намагаються покращити стосунки.
Часте уникнення один одного
Коли партнери все частіше надають перевагу перебуванню окремо та уникають спілкування, це може свідчити про їхнє емоційне відчуження.
Емоційне вигоряння
Якщо один або обидва партнери відчувають втому від стосунків і більше не бачать сенсу продовжувати їх, це може бути ознакою серйозної кризи.
Причини розлучень
Практичний досвід надання психологічної допомоги клієнтам свідчить, що причин для розлучення буває дуже багато.
Водночас, попри значну варіативність, є усі підстави виділити найбільш поширені, а саме:
- розбіжності у зацікавленнях та захопленнях,
- несумісність типів темпераменту та характеру,
- подружні зради,
- втручання у сім’ю інших людей,
- шкідливі звички одного з партнерів,
- незадоволеність статевим життям,
- втрата почуття любові одне до одного.
Також, трапляється, що один партнер занадто гостро і зовсім неконструктивно критикує іншого чи безпідставно не довіряє йому/їй.
Нерідко також передумовою для розлучення стає ситуація, в якій обидвоє партнерів емоційно незрілі, що фактично є логічним наслідком первинної приреченості шлюбу на розлучення.
Окремо слід зазначити і про чинник ревнощів, занадто раннього одруження (до 19 років), часті суперечки та гучні сварки ще до одруження, а також — появу нового об’єкту закоханості.
Вплив розлучення на подальше життя партнерів
В процесі обговорень з клієнтами, зазвичай, я інформую, що існує, так зване, «конструктивне розлучення», коли обидва партнери прагнуть його та за взаємною згодою розривають стосунки.
Тоді вони сприймають це, як звільнення від турбот. Це стає полегшенням та «новою сторінкою життя».
Звісно, як і будь-яке розлучення, переживати цей процес не легко, але він не є критично травматичним.
На противагу цьому виду розлучення є і «деструктивне розлучення», яке є набагато складнішим для обох партнерів.
Зазвичай таке розлучення супроводжується гострими сварками, взаємними образами та звинуваченнями.
Часто, це відбувається тоді, коли хтось із партнерів рішуче налаштований покинути стосунки, а інший – ні, або має вагомі сумніви. Врешті, таке розлучення залишає болючий травматичний досвід.
Психологічні наслідки розлучення
Деякі клієнти уже знають, що не так давно у психології з’явився термін «травма розлучення» і просять зробити все, щоби розлучення виявилося для неї/нього мінімально психотравматичним.
Власне, деякі вчені та фахівці вважать, що незалежно від того яким було розлучення, психологічну травму отримують усі, водночас її гостроту та глибину — можна мінімізувати.
На практиці, психотравма розлучення проявляється в емоційній неврівноваженості, пригніченому настрої, розладах сну, проблемах із самооцінкою.
А у критичних випадках – думками про самогубство, виникненням алкоголізму або інших залежностей, це вже не кажучи про драматичне зростання ризику виникнення психічних розладів.
Треба додати, що симптоми психотравми розлучення, зазвичай, легше переживають жінки, аніж чоловіки.
Також практика засвідчує, що на виникнення цієї психотрамватичної симптоматики впливає тривалість шлюбних відносин, бажання розлучатись, почуття до колишнього партнера, наявність дітей чи спільного майна.
Власне, немаловажливим є і факт: якщо у сім’ї були діти, то на жаль, майже завжди вони особливо важко переживають розлучення батьків.
Що робити, якщо розлучення все-таки відбулось?
Коли подружжя ухвалює незворотнє рішення розірвати стосунки — варто потурбуватись про психологічний стан у процесі оформлення розлучення та після цієї події.
Причому, особливу увагу слід звернути на заходи зі збереження дитячої психіки та психічного здоров’я дорослих.
Окрім того, що констатувати цю просту істину, яку найпершою рекомендують зробити після прийняття відповідного рішення про розлучення не лише спеціалісти, а й друзі та близьку.
Додам, що зустрічі з психологом чи психотерапевтом допоможуть конструктивно опрацювати отриманий болючий досвід та максимально позбутись неприємних наслідків.
Причому, не лише для безпосередніх учасників, а й для дітей, та при потребі — інших найближчих родичів, які, трапляється, занадто міцно прив’язуються до нових членів сім’ї.
Звісно ж, в арсеналі засобів фахівців, зокрема моєї психологічної допомоги — є також індивідуальні рекомендації тим батькам, які уже не перебуваючи у складі сім’ї бажають налагодити стосунки з дітьми тощо.
Допомога психолога подружжю на межі розлучення
Все більш поширеною і в Україні стає практика, коли пара відвідує сімейного психолога чи психотерапевта із ціллю не допустити розлучення.
Коли подружжя опиняється на межі розлучення, психолог може запропонувати кілька видів допомоги, спрямованих на збереження стосунків або, принаймні, на мирне вирішення конфліктів.
Практика показує, що допомогти психолог може одним чи кількома із перелічених способів
Сімейна або парна терапія
Це найбільш поширений підхід, коли психолог працює з подружжям одночасно, допомагаючи їм зрозуміти глибинні причини конфліктів, навчитися слухати один одного і відновити взаєморозуміння.
Терапевт може використовувати різні методи, щоб допомогти подружжю висловлювати свої почуття та потреби, знижувати напругу і розвивати співчуття.
Терапія по відновленню комунікації
Проблеми в комунікації — одна з основних причин кризи у стосунках.
Психолог може навчити пари ефективним способам спілкування, розвивати навички активного слухання, роботи з емоціями та розв’язання конфліктів, щоб подружжя могло краще порозумітися.
Робота над зміною звичок і моделей поведінки
Іноді подружжя несвідомо використовує деструктивні моделі поведінки, наприклад, обвинувачення, уникнення чи агресію.
Психолог може допомогти кожному партнеру усвідомити ці моделі та замінити їх більш конструктивними навичками, що сприятиме побудові здоровіших стосунків.
Індивідуальна терапія для обох партнерів
Коли один або обидва партнери мають власні емоційні проблеми, наприклад, низьку самооцінку, страх близькості чи інші травми, психолог може рекомендувати індивідуальні сесії.
Це допомагає кожному з партнерів глибше зрозуміти свої особисті проблеми і працювати над ними окремо від стосунків.
Робота над відновленням довіри
Якщо причина кризи полягає у втраті довіри (наприклад, через зраду чи обман), терапевт може запропонувати техніки, спрямовані на поступове відновлення довіри між партнерами, а також розібратися в причинах такої поведінки і вивчити стратегії запобігання цьому в майбутньому.
Сімейне консультування
У випадках, коли обидва партнери готові завершити стосунки, психолог може допомогти провести так зване «свідоме розлучення», яке полягає в мирному завершенні стосунків без зайвих травм, конфліктів і з негативних наслідків для обох партнерів, а також для їхніх дітей (якщо вони є).
Розвиток емоційної стійкості
Психолог допомагає подружжю працювати над розвитком емоційної стійкості, навчає технік саморегуляції, що допомагає подружжю менше реагувати на тригери та зменшує емоційні спалахи під час конфліктів.
Пошук нових життєвих цінностей і цілей
Іноді люди просто втрачають сенс стосунків. У таких випадках терапевт може допомогти їм знову знайти спільні інтереси, цілі та прагнення, які підтримуватимуть їхню зв’язок.
Нерідко, за допомогою психотерапевтичної роботи різної складності і тривалості, нам все-таки вдається досягти того, що закохані відновлюють інтерес одне до одного, налагоджують сексуальне життя, формують спільні цінності та навчаються виходити із конфліктних ситуацій.
Допомога психолога жінкам і чоловікам на межі розлучення
Психологічна допомога жінці та чоловіку в стосунках на межі розлучення може відрізнятися через особливості психології, соціальні ролі, різні емоційні та поведінкові реакції на кризу в стосунках.
На практиці, серед основних відмінностей, які враховує психолог під час роботи з кожним із партнерів, варто відзначити:
Розуміння емоційних потреб
Жінкам часто важливіше отримати емоційну підтримку, висловити свої почуття та обговорити переживання, пов’язані з кризою в стосунках.
Терапевт може допомогти жінці розкрити свої почуття, навчити висловлювати потреби у підтримці та близькості, а також знижувати відчуття тривоги.
Чоловікам може бути складніше відкрито говорити про свої емоції. Терапія може зосередитися на тому, щоб допомогти чоловіку усвідомити власні емоції, розпізнавати свої почуття та висловлювати їх, замість уникання чи приховування.
Роль у стосунках та відповідальність
Жінки часто відчувають відповідальність за емоційну атмосферу в стосунках.
Психолог може допомогти їм зрозуміти, що відповідальність за збереження стосунків лежить на обох партнерах, та навчити приймати обопільну відповідальність.
Чоловіки можуть більше відчувати відповідальність за фінансові аспекти або стабільність стосунків і не завжди усвідомлюють потребу в емоційній підтримці.
Терапевт може допомогти чоловіку зрозуміти значення емоційної відповідальності та спонукати до більш активного емоційного залучення.
Стратегії подолання кризи
Жінки часто шукають підтримку в соціальних зв’язках, наприклад, обговорюючи свої проблеми з друзями чи родичами.
Психолог може спрямувати їх на більш конструктивні методи, що включають роботу над особистими межами та розвиток навичок самопідтримки.
Чоловіки частіше надають перевагу самотності або уникненню обговорення проблеми, що може поглиблювати емоційну дистанцію.
Психолог може допомогти чоловіку усвідомити важливість звернення по підтримку і брати участь у спільних сесіях із партнеркою.
Стресові реакції та управління агресією
Жінки частіше можуть проявляти стрес через занепокоєння, сум чи втому. Психолог може навчити жінок методів управління стресом, самозаспокоєння та саморегуляції.
Чоловіки частіше виражають стрес через дратівливість або пасивну агресію.
Робота з агресією та навичками контролю емоцій є важливою частиною допомоги, що включає вправи на зниження напруги та розвиток толерантності до фрустрацій.
Відновлення самооцінки та впевненості
Жінки у кризі можуть відчувати зниження самооцінки та втрату впевненості, особливо якщо є відчуття знехтування їхніми потребами.
Психолог може допомогти їм повернути віру у власну цінність, працюючи над самоприйняттям та самопідтримкою.
Чоловіки також можуть втрачати впевненість у собі через конфлікти, особливо коли відчувають, що не можуть «виправити» ситуацію.
Психолог може допомогти чоловікам знайти здорові способи для підтримки своєї впевненості та самоповаги.
Перегляд життєвих пріоритетів та ролей
Жінки можуть відчувати потребу у переоцінці власних ролей у стосунках та виявленні своїх життєвих пріоритетів.
Психолог допомагає їм зрозуміти, чого вони справді хочуть від стосунків і як збалансувати власні потреби з потребами партнера.
Чоловіки можуть мати труднощі з переоцінкою традиційних ролей і відчувати конфлікт через очікування суспільства чи сім’ї.
Терапевт допомагає їм краще усвідомити свої бажання та цінності, незалежно від зовнішніх очікувань.
Навички вирішення конфліктів та компромісу
Жінки можуть більше схилятися до обговорення проблем, проте іноді їм важко зберігати емоційну нейтральність у конфлікті.
Психолог навчає їх тактик активного слухання та технік «я-висловлювань», що зменшують конфліктність.
Чоловіки іноді віддають перевагу «швидкому вирішенню» конфлікту, намагаючись уникати емоційної дискусії.
Терапевт може допомогти їм навчитися витримувати емоційне напруження, слухати партнера і знаходити прийнятні для обох рішення.
Підсумки
Психологічна допомога на межі розлучення може дати подружжю шанс зберегти стосунки або, у разі розлучення, допомогти здійснити цей процес конструктивно та без зайвих емоційних травм.
Зважаючи на особливості, терапія зосереджується на тому, щоб кожен із партнерів краще розумів власні потреби та потреби іншого, а також сприяла створенню більш гнучкого та взаємопідтримуючого підходу до подолання кризи.
Зазвичай, у сучасній психології розглядають ці ознаки не як остаточний вирок, а як сигнал для роботи над стосунками.
Підбір фахівця
Щоби проконсультуватися щодо ваших стосунків на межі розлучення (чи такого періоду в житті ваших близьких), звертайтеся до мене напряму через указані в профайлі контакти або підберіть фахівців відповідно до психологічної проблематики у спеціальному розділі Простору Психологів
