Сигнальні системи

Сигнальні системи – це концепт, що описує, як організм отримує, переробляє й використовує інформацію з навколишнього середовища або з власного тіла для адаптації, навчання та поведінкової регуляції.

Перша сигнальна система — це «мова природи», друга — «мова слова» причому вони тісно пов’язані: слова можуть викликати ті ж реакції, що й реальні подразники.

Термін увійшов у психологічний обіг завдяки Івану Павлову, однак у сучасній психології він значно розширений — включає нейропсихологічні, когнітивні та еволюційні підходи.

Сигнальні системи є важливою складовою людського життя, адже використовуються в комунікації, транспортуванні даних та інших сферах.

У теорії сучасної психології сигнальні системи відіграють важливу роль у сприйнятті, увазі та реагуванні на подразники.

Далі у цій статті я розгляну, що таке сигнальні системи, як вони функціонують в організмі людини, як впливають на сприйняття, увагу та реакцію, і як вони використовуються в клінічній практиці через призму власного досвіду надання психологічної допомоги.

ВИЗНАЧЕННЯ СИГНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

Сигнальні системи — це процеси передачі інформації від одного організму до іншого або від одного елемента до іншого.

Вони можуть включати фізичні сигнали, такі як звук, світло або хімічні речовини, які передають інформацію від одного організму до іншого.

Наприклад, звуковий сигнал може передаватися від однієї людини до іншої за допомогою голосу, телефону або радіо.

Сигнали також можуть передаватися від одного елемента до іншого в комп’ютерних системах, телефонних мережах, транспортуванні даних та інших.

СИГНАЛЬНІ СИСТЕМИ У ЛЮДИНИ

Сигнальні системи відіграють важливу роль у функціонуванні організму людини.

Це пов’язано з тим, що вони передають інформацію від одного органу до іншого, що дозволяє координувати роботу органів і систем органів.

Одним з найважливіших сигнальних систем у організмі людини є нервова система, яка передає сигнали від однієї нервової клітини до іншої за допомогою електричних і хімічних імпульсів, які дозволяють сприймати, обробляти та реагувати на подразники.

Сигнали в нервовій системі передаються за допомогою акційних потенціалів — електричних імпульсів, що виникають в нервовій клітині, коли стимулюється її мембрана.

Ці імпульси передаються вздовж нервових волокон до синапсів — зв’язків між нервовими клітинами, де відбувається передача інформації з однієї клітини до іншої.

Крім нервової системи, сигнальні системи також включають ендокринну систему — систему, яка відповідає за вироблення та передачу гормонів у організмі.

Гормони — це хімічні сигнали, які передаються через кров і впливають на різні органи та системи органів.

СУЧАСНЕ РОЗУМІННЯ СИГНАЛЬНИХ СИСТЕМ

У новітній психології, треба сказати, сигнальні системи аналізуються в ширшому контексті:

Нейропсихологічна модель (Лурія та інші)

• Сенсорна система (первинна) — прийом сигналів (зір, слух, дотик).
• Перцептивна система (вторинна) — впізнавання, інтеграція сигналів.
• Мовна система (третинна) — символічне кодування й оперування знаннями.

Модель когнітивної обробки

Афективні сигнали

Окремо виокремлюються емоційні сигнали — внутрішні (інтероцептивні) сигнали, які формують основу емоційних станів: жар, тиск, тремтіння, внутрішнє збудження.

ВПЛИВ СИГНАЛЬНИХ СИСТЕМ

У процесі сприйняття, організм отримує сигнали з різних джерел, таких як зорова, слухова, нюхова та інші.

Ці сигнали проходять через оброблювальні центри в мозку, де відбувається їх інтеграція та аналіз, що дозволяє людині розпізнавати об’єкти, звуки, запахи та інші подразники.

Увага — це процес, що відповідає за зосередження організму на певному подразнику чи виключення інших подразників, а також є необхідною для ефективного сприйняття і реагування на подразники та виконання різних завдань або дій.

Увага може бути направлена на зовнішні подразники, такі як звуки чи рухи, або на внутрішні подразники, такі як думки та почуття.

Вона ж може бути свідомою або несвідомою, тобто людина може контролювати свою увагу, або вона може відволікатись на певні подразники без її свідомого контролю.

Реакція на подразники — це процес, що відбувається в організмі відразу після сприйняття подразника, а може вона бути фізіологічною, такою як підвищення частоти серцевих скорочень чи збільшення вироблення поту, або поведінковою, такою як втеча від небезпеки тощо.

Реакція на подразники залежить від типу подразника, його інтенсивності, контексту та інших факторів.

Наприклад, однаковий звук може викликати різні реакції у різних людей в залежності від їхнього стану, настрою та досвіду.

ЧИННИКИ СИГНАЛЬНИХ СИСТЕМ

Робота сигнальних систем в організмі людини можуть бути зумовлені різними факторами, такими як стрес, харчування, фізична активність та інші.

Стрес може впливати на різні сигнальні системи, зокрема на нервову та ендокринну системи.

• Під час стресу в організмі виділяються гормони стресу, такі як кортизол та адреналін, які впливають на роботу різних органів та систем.
• Наприклад, під дією кортизолу може зменшуватись імунітет, зростати рівень цукру в крові та знижуватися діяльність нервової системи.

Харчування також може впливати на роботу сигнальних систем.

Різні харчові продукти можуть викликати різні реакції в організмі, наприклад, високий рівень цукру в крові після вживання їжі може викликати вироблення інсуліну та інших гормонів, що регулюють рівень цукру в крові.

Фізична активність також може впливати на сигнальні системи, зокрема на кровообіг та дихальну системи.

Під час фізичної активності рівень кисню в організмі може збільшуватись, що може викликати зміни в роботі цих систем.

ВПЛИВ НА ПСИХІКУ ТА ПОВЕДІНКУ

Сигнальні системи можуть впливати на поведінку та психічний стан людини через різні механізми.

Нервова система відповідає за передачу інформації між мозком й іншими органами та системами організму і може впливати на поведінку.

Наприклад, при сприйнятті небезпеки нервова система провокує втечу або переховування від небезпеки, що є типовою реакцією на загрозу.

Ендокринна система відповідає за вироблення та виділення гормонів, які можуть впливати на психічний стан та настрій людини.

Наприклад, серотонін — гормон задоволення, може знижуватись у людей з депресією, що може викликати погіршення настрою та психічного стану.

Сигнальні системи також можуть впливати на поведінку через розвиток певних звичок та залежностей.

Зокрема, залежність може розвинутись через вироблення допаміну — гормону задоволення, який виникає при вживанні наркотиків та може викликати бажання їх знову вживати.

Крім того, сигнальні системи можуть впливати на розуміння та сприйняття інформації.

• Емоційний стан людини може вплинути на сприйняття та розуміння інформації, або на ухвалення рішень.
• Під час стану стресу людина може бути менш спроможною ухвалювати рішення або розуміти інформацію, що може призвести до помилок та неправильних рішень.

Сигнальні системи також можуть впливати на розвиток та формування мозку.

Наприклад, під час розвитку дитини нейрони з’єднуються між собою через сигнальні шляхи, що дозволяє мозку формувати нові зв’язки та нейронні мережі і на цей процес впливають різні фактори, включаючи генетичні, середовище та емоційні фактори.

РОЗЛАДИ РОБОТИ СИГНАЛЬНИХ СИСТЕМ

Розлади сигнальних систем — це порушення у здатності людини сприймати, обробляти або відповідати на внутрішні й зовнішні стимули.

На практиці, такі порушення можуть зачіпати сенсорне, емоційне, когнітивне чи тілесне функціонування й відіграють важливу роль у багатьох психічних і психосоматичних розладах.

З чим можуть бути пов’язані такі розлади?

Травматичний досвід ⟶ блокує або перекручує сигнал (тіло “мовчить”, емоції “відключені”)

Хронічна дисоціація ⟶ сигнали тіла, емоцій чи думок не зв’язуються в цілісну картину

Дитячі установки й травми ⟶ «Не можна злитися», «Мої потреби — це егоїзм» ⟶ формують ігнорування або знецінення сигналів

Нейропсихологічні порушення ⟶ порушення уваги, пам’яті, інтеграції стимулів (наприклад, при аутизмі, ПТСР)

Приклади у клінічній практиці

СИГНАЛЬНІ СИСТЕМИ І ПСИХОТЕРАПІЯ

Сигнальні системи — це способи, якими організм сприймає, обробляє та передає інформацію, що впливає на думки, емоції, поведінку й тілесні реакції.

У психотерапії сигнальні системи розглядаються як ключ до розуміння того, як людина реагує на внутрішні й зовнішні стимули.

Як працюють сигнальні системи в психотерапії?

Виявлення та розпізнавання сигналів

• Що тіло або емоції «говорять» клієнту?
• Які думки чи слова викликають реакцію?

Усвідомлення зв’язку між сигналом і реакцією. Які ситуації запускають тривожність, відчуття небезпеки або спокою?

Робота з реакцією. Заміна автоматичних, несвідомих реакцій на усвідомлені.

Формування нових шляхів обробки сигналів. Розширення здатності до самоспостереження та регуляції.

Приклади запитів, що активують сигнальні системи:

• «Що ти зараз відчуваєш у тілі, коли про це говориш?»
• «Які емоції виникають, коли ти чуєш ці слова?»
• «Де в тілі це відчувається?»
• «Який образ приходить у відповідь на цю ситуацію?»

Чому це важливо?

• Допомагає діагностувати приховані переживанн
• Сприяє саморегуляції через усвідомлення
• Підсилює контакт клієнта з власним тілом, емоціями, потребами
• Створює основу для трансформації поведінки

Сигнали — це «мовчазні меседжі», що потребують уважного перекладу, у терапії ми не тільки вчимо клієнта чути їх, а й дати їм новий, живий, цілісний сенс.

ПІДСУМКИ

Сигнальні системи відіграють важливу роль в роботі організму та його взаємодії з навколишнім середовищем, а розуміння їх роботи дозволяє:

1. Краще зрозуміти причини та механізми розвитку різноманітних захворювань,
2. Визначити шляхи їх профілактики та лікування.

Зокрема, підходи до лікування різних захворювань можуть бути спрямовані на покращення роботи сигнальних систем, що може містити психокорекцію чи психотерапію, вживання лікарських засобів, розробку дієтичних рекомендацій, фізичну активність та інші заходи, що допомагають покращити роботу сигнальних систем.

Крім того, розуміння сигнальних систем може бути корисним і для покращення міжособистісних взаємин, адже здатність розуміти та виявляти сигнали, що надходять від інших людей — може покращити ефективність комунікації, сприяти розвитку емпатії та співчуття.

Розлади сигнальних систем — це не просто “проблема відчуттів”, а ключ до розуміння, як людина функціонує, адаптується, захищається чи втрачає контакт із собою.

Сигнальні системи — це “мова” адаптації, спілкування та регуляції. У психотерапії робота з сигналами дає змогу встановлювати контакт з підсвідомим, знижувати симптоми і будувати нові стратегії реагування.

ПІДБІР ПСИХОЛОГА

Щоби розпочати діалог з компетентним у роботі з сигнальними системами психологом, звертайтеся безпосередньо до мене або підберіть фахівців відповідно особливостям індивідуальної проблематики у спеціальному розділі “Простору Психологів“.