Психосоматичні розлади

Тіло і розум впливають одне на одного і працюють як єдине ціле, відтак більшість захворювань кваліфікуються психосоматичними – такими, що охоплюють як розум, так і тіло.

Фахівці у “Просторі Психологів” знають, що всі фізичні хвороби мають певний аспект психічної складової і те, як людина реагує на недуги, значно відрізняється (внутрішня картина хвороби).

Психосоматичні розлади (захворювання) – це різної глибини та тривалості порушення чи збої у роботі органів або систем організму, що виникають під впливом негативних емоційних переживань, психологічного стресу та травматичного досвіду.

Симптоматика таких розладів може варіюватися залежно від особистості, стресових обставин, особливостей психіки та фізіології.

Серед основних чинників, що підвищують ризик розвитку психосоматичних розладів, сучасна психологія виокремлює:

• Суб’єктивно нестерпний психологічний стрес;
• Надшвидкий темп життя, брак відпочинку;
• Несприятливі умови виконання професійних обов’язків;
• Успадкована схильність до певного виду захворювань;
• Індивідуально-психологічні особливості дезадаптивної особистості;
• Гіподинамія;
• Шкідливі звички, адиктивна поведінка
• тощо

Далі в цій публікації я всебічно охарактеризую множинну проблематику психосоматичних розладів через призму сучасної теорії та з урахування практики надання допомоги клієнтам, які звертаються з такого роду симптоматикою.

Психосоматична симптоматика

Як стверджує теорія та свідчить практика, є доволі широкий спектр поширених симптомів, що можуть свідчити про психосоматичні розлади, а саме:

Головний біль часто пов’язаний із тривалим стресом, перевтомою або тривожними станами.

Розлади травної системи, до яких відносяться гастрит, виразка шлунку, синдром подразненого кишечника. Стрес і тривога можуть викликати або посилювати ці захворювання.

Болі в спині та м’язах. М’язові болі, напруження в спині можуть свідчити про накопичення емоційного стресу або пригніченої тривоги.

Кардіоваскулярні проблеми. Підвищений тиск, прискорене серцебиття, болі в серці можуть виникати через стрес або постійне нервове напруження.

Шкірні захворювання. Дерматити, висипання, псоріаз часто загострюються через емоційний дискомфорт та стресові ситуації.

Проблеми з диханням. Відчуття браку повітря, задишка або поверхневе дихання можуть бути викликані тривогою, панічними атаками або іншими психологічними станами.

Порушення сну. Безсоння, кошмари, часті пробудження можуть бути спричинені постійними думками про тривожні ситуації або стресові події.

Порушення імунної системи. Часті простудні захворювання або інші інфекції можуть свідчити про знижений імунітет, що виникає на тлі психоемоційного виснаження.

Хронічна втома. Постійна втома, яка не зникає після відпочинку, часто є наслідком емоційного вигорання або депресивних станів.

Порушення апетиту може проявлятися як переїдання, так і відсутність апетиту, часто пов’язані з емоційними розладами.

Симптоми психосоматичних розладів можуть бути індивідуальними і потребують комплексного підходу, що включає медичну діагностику та психологічну допомогу

Види психосоматичних розладів

Психосоматичні розлади мають різний характер і їх прояви можна розділити на такі основні групи:

Конверсійні симптоми: це вторинна соматична відповідь і робота над невротичним конфліктом.

• Симптоми мають символічний характер і можуть сприйматися як спроба вирішити конфлікт.
• Симптоми конверсії зазвичай стосуються довільно-рухових органів і органів чуття.
• Наприклад, істеричний параліч, парестезія, психогенна сліпота і глухота, блювота, різні больові відчуття.

Функціональні синдроми: ця сфера містить основну масу психосоматичних пацієнтів, які звертаються до лікаря зі змінним, часто дифузним (розмиті, непов’язані між собою симптоми), спектром скарг.

• Це може стосуватися: серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату, органів дихання або сечостатевої системи.
• Пацієнт скаржиться на неприємні, болісні відчуття, котрі не знаходять свого об’єктивного клінічного підтвердження, не складаються у цілісну картину конкретного захворювання (як-от застарілий діагноз «вегето-судинна дистонія»).

Психосоматичні розлади у вузькому сенсі (психосоматози): в основі цих розладів лежить первинна гостра тілесна реакція на конфліктну ситуацію або стрес, що хроніфікується.

• Така реакція супроводжується морфологічно вираженими ураженнями тканин, об’єктивними органічними змінами.
• Ця група включає класичні психосоматичні розлади (holy 7 – свята сімка): бронхіальна астма, ревматоїдний артрит, виразковий коліт, гіпертонічна хвороба, нейродерміт, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, тиреотоксикоз.
• Проте до психосоматозів на сьогоднішній день зараховують розлогий спектр й інших захворювань, як-от ожиріння або ішемічна хвороба серця.

Реакція організму на стрес

Життя існує завдяки підтримці гомеостазу, якому постійно протистоять внутрішні та зовнішні сили, іншими словами стресори.

Сприятливі умови — прискорюють ріст, розвиток і виживання виду, в той час як активація стресової реакції може призвести до дисфорії (хворобливо зниженого настрою), тривоги, напруги та, зрештою, до соматичного захворювання.

Реакція на стрес активує вегетативну нервову систему, головним чином симпатичну, яка регулює виділення гормонів стресу та відповідні тілесні реакції.

Якщо ж стрес перетворюється в хронічний, це може викликати розлади сну і передчасну втому протягом дня, адже порядок утворення та вивільнення гормонів відхиляється від нормального.

Наслідками таких порушень може стати поява психосоматичних розладів.

Психотерапія та медицина

Фахівці знають, що для ефективного лікування психосоматичних розладів — багатьом пацієнтам рекомендовано комбінований підхід, коли у поєднанні з психотерапією чи психокорекцією застосовується:

• фармакотерапія,
• фізіотерапія,
• налагодження режиму сну,
• нормалізації харчування,
• відпочинку
• тощо

Проконсультувавшись із фахівцями, які мають відповідну підготовку, клієнти можуть бути певними, що у процесі лікування психосоматичних розладів — психолог/психотерапевт та лікар(і) злагоджено співпрацюватимуть кожен у межах своєї компетенції.

А метою результат-орієнтованого процесу буде — якщо не вилікувати захворювання повністю, то перевести його до стану ремісії без посиленої терапії, аби уникнути втручання з боку психіатра.

Саме тому, рекомендуємо при виявленні у себе чи своїх близьких навіть найменших, первинних ознак розвитку психосоматичних розладів — без зволікань проконсультуватися з експертом із психосоматики, а ще краще двома-трьома та запобігти необхідності лікувати хронічну недугу витрачаючи зайвий час, нервові клітини і кошти.

Адже звернення до фахівців з психосоматичних розладів — це перший крок до одужання, але навіть якщо ви розумієте, що недуга уже задавнена, пам’ятайте, що навіть шлях у тисячу миль починається з першого кроку, а дорогу осилює лише той, хто йде!

Діагностика психосоматичних розладів

Діагностика психосоматичних розладів є складним процесом, оскільки ці захворювання мають фізичні прояви, але причини можуть бути емоційними або психологічними.

Комплексна діагностика передбачає участь кількох фахівців і включає як медичні, так і психологічні методи, а основні її етапи класифікуються на:

Збір анамнезу та первинне обстеження

• Лікар розпитує пацієнта про його симптоми, тривалість їх прояву, а також про наявність стресових подій чи емоційних проблем.
• Особлива увага приділяється минулим захворюванням, стану нервової системи, історії хвороб сім’ї.

Фізичне обстеження

• Медичний огляд проводиться для виключення органічних захворювань, які можуть бути причиною симптомів.
• Використовуються такі методи, як аналіз крові, ультразвукове дослідження, ЕКГ та інші обстеження, щоб підтвердити або спростувати наявність фізичних захворювань.

Психологічна оцінка

• Психолог проводить інтерв’ю або тестування, щоб оцінити рівень стресу, тривоги, депресії та інші емоційні стани пацієнта.
• Використовуються психодіагностичні методи, як-от опитувальники для оцінки рівня тривоги (наприклад, шкала Бека), тест на депресію або інші стандартизовані анкети.

Оцінка психосоціальних факторів

• Фахівці звертають увагу на ситуацію в сім’ї, робоче середовище, наявність соціальної підтримки та інші важливі фактори, які можуть впливати на психічний стан людини.
• Інколи залучаються соціальні працівники або психотерапевти для проведення соціальної оцінки.

Психосоматичне консультування та спостереження

• Після первинного обстеження пацієнта може бути спрямовано до психотерапевта для подальшої роботи над виявленням можливих психосоматичних тригерів.
• Лікар може рекомендувати ведення щоденника симптомів, щоб прослідкувати, чи є зв’язок між емоційними станами і фізичними проявами.

Тести на рівень гормонів і нейромедіаторів

Іноді проводяться спеціальні аналізи для визначення рівня гормонів стресу (наприклад, кортизолу) або нейромедіаторів, таких як серотонін, дофамін, щоб виявити, чи є хімічні зміни в організмі.

Діагностика методом виключення

• Психосоматичний розлад часто діагностується методом виключення, тобто після того, як фізичні причини симптомів виключені іншими фахівцями (кардіологами, гастроентерологами, неврологами тощо).
• Коли жодна фізична причина не підтверджується, розглядається психосоматичний характер симптомів.

Комплексний підхід у діагностиці

Важливо залучити мультидисциплінарну команду лікарів для співпраці над діагностикою і лікуванням психосоматичних розладів. Це дозволяє отримати більш повну картину стану пацієнта.

Регулярний моніторинг та повторна діагностика

Після встановлення попереднього діагнозу проводяться регулярні консультації та спостереження, щоб оцінити зміни стану пацієнта та коригувати лікування.

Найпоширеніші психосоматичні розлади

Психосоматичні розлади охоплюють ряд захворювань, де психологічні фактори відіграють значну роль у виникненні або загостренні симптомів, а найбільш поширені з них:

Гастроентерологічні розлади

• Синдром подразненого кишечника (СПК): проявляється болем у животі, здуттям, порушенням травлення, які часто посилюються на тлі стресу або тривожних станів.
• Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки: стрес та емоційні проблеми можуть викликати загострення виразки.

Серцево-судинні розлади

• Артеріальна гіпертензія: підвищення артеріального тиску може бути пов’язане зі стресом і постійною тривогою.
• Ішемічна хвороба серця: підвищена емоційна напруга та часті стресові ситуації можуть призвести до спазмів судин та погіршення кровопостачання серця.

Дихальні розлади

• Бронхіальна астма: емоційні фактори, такі як страх і тривога, можуть викликати загострення симптомів астми.
• Гіпервентиляційний синдром: відчуття браку повітря, прискорене дихання, яке часто супроводжує тривожні та панічні атаки.

Шкірні захворювання

• Псоріаз: емоційний стрес і сильні переживання часто викликають загострення псоріазу.
• Атопічний дерматит та екзема: ці розлади можуть бути пов’язані зі стресом та емоційними переживаннями.
• Акне: посилення висипань може бути пов’язане з підвищеним стресом або гормональними змінами, які спровоковані емоційним станом.

М’язово-скелетні розлади

• Фіброміалгія: хронічний біль у м’язах та суглобах, часто поєднаний із тривожними та депресивними розладами.
• Болі в спині, шиї та плечах: виникають через хронічний стрес і напруження, часто пов’язані з сидячим способом життя та емоційними навантаженнями.

Головний біль та мігрень

Головний біль напруги і мігрень можуть виникати через стрес, тривожність, перевтому та недостатній сон.

Порушення сну

• Безсоння: труднощі з засинанням або пробудження серед ночі часто є наслідком емоційного напруження, тривоги або депресії.
• Синдром апное уві сні: може посилюватися через високий рівень стресу, хоча і має фізіологічні причини.

Ендокринні розлади

• Гіпертиреоз (підвищена активність щитоподібної залози): часто посилюється стресом, що призводить до тривожності, дратівливості і втрати ваги.
• Синдром хронічної втоми: постійне відчуття виснаження, яке не зникає після відпочинку, також може бути психосоматичним розладом.

Розлади апетиту

• Анорексія і булімія: ці розлади харчової поведінки мають як психологічні, так і фізіологічні наслідки.
• Переїдання під впливом стресу: виникає, коли емоційний стрес компенсується їжею, що часто призводить до ожиріння.

10. Панічні атаки та тривожні розлади з фізичними симптомами

Панічні атаки супроводжуються прискореним серцебиттям, потовиділенням, задишкою, що часто призводить до відчуття страху за здоров’я.

Профілактика психосоматичних розладів

Профілактика психосоматичних розладів передбачає комплексний підхід, спрямований на зміцнення психологічного та фізичного здоров’я, а також управління стресом.

Ось кілька важливих способі, які допомагають знизити ризик психосоматичних розладів:

Управління стресом

• Практикуйте техніки релаксації, такі як медитація, дихальні вправи, йога. Це допомагає знижувати рівень стресу та тривожності.
• Важливо навчитися розпізнавати стресові фактори та своєчасно відновлювати емоційний баланс.

Розвиток емоційної стійкості

• Підтримуйте здорові емоційні межі, вчіться приймати власні емоції та ефективно їх висловлювати.
• Робота з психологом або психотерапевтом може допомогти розвинути навички емоційного регулювання.

Фізична активність

• Регулярна фізична активність сприяє зниженню рівня стресу, покращує настрій та загальне самопочуття.
• Навіть помірні фізичні вправи, такі як прогулянки на свіжому повітрі, можуть мати позитивний вплив.

Збалансоване харчування

• Повноцінне харчування допомагає підтримувати фізичне та психологічне здоров’я. Деякі продукти сприяють виробленню серотоніну, гормону щастя, який підтримує настрій.
• Уникайте переїдання чи надмірного вживання стимулюючих речовин, таких як кофеїн і цукор.

Режим сну

• Якісний сон є важливим для відновлення організму та нормалізації емоційного стану.
• Розвивайте регулярний режим сну, лягайте спати та прокидайтесь в один і той же час, щоб уникнути хронічного недосипання.

Підтримка соціальних зв’язків

• Спілкування з друзями та рідними допомагає зменшити емоційне напруження і дає можливість отримати підтримку.
• Участь у групових заняттях, хобі та інших соціальних заходах покращує самопочуття.

Навчання навичок тайм-менеджменту

• Ефективне планування часу допомагає уникати надмірної перевтоми та вигорання.
• Встановлюйте пріоритети, розподіляйте завдання та уникайте перевантаження.

Саморефлексія та розвиток усвідомленості

• Практика усвідомленості, саморефлексія та ведення щоденника допомагають краще розуміти свої емоції та потреби.
• Це допомагає знизити ризик виникнення психосоматичних симптомів, адже сприяє вчасному виявленню накопиченого стресу.

Підтримка здорового робочого середовища

Сприяйте створенню умов, які зменшують рівень стресу на роботі: обговорюйте обсяг завдань, підтримуйте баланс між роботою та особистим життям.

Звернення до фахівців

• Якщо ви відчуваєте тривалі симптоми стресу, важливо звернутися за допомогою до психолога або психотерапевта.
• Спеціаліст допоможе розробити індивідуальні стратегії для зниження рівня стресу.

Реалізація цих методів допоможе підтримувати фізичне та психічне здоров’я, знижуючи ризик психосоматичних розладів.

Підсумки

Комплексна діагностика психосоматичних розладів допомагає виявити їхній зв’язок із психологічними проблемами і дає змогу правильно підібрати методи лікування, що включатимуть як медикаментозну підтримку, так і психотерапію.

Психосоматичні розлади потребують комплексного підходу до лікування, який включає медикаментозну терапію та психологічну підтримку для полегшення симптомів і роботи з емоційними проблемами

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “експерт з психосоматики“, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо