14 публікацій

Психопатологічні комплекси, назагал, це ніщо інше як сукупність психічних (психологічних) симптомів, які поєднуються між собою і вказують на наявність певного розладу чи розладів людської психіки.

Кожен психічний розлад має свої характерні симптоми, які можуть включати в себе різні елементи, зокрема:

  • емоційні,
  • когнітивні,
  • поведінкові,
  • фізичні,
  • гострі,
  • явні,
  • приховані,
  • патологічні,
  • тощо

Відтак, коли певні психологічні симптоми з’єднуються між собою і утворюють якусь цілісну картину — то ця сукупність кваліфікується сучасними фахівцями-психологами як психологічний (інколи психопатологічний) комплекс.

Наприклад, комплекс симптомів, що характеризують депресивний розлад — може включати в себе такі симптоми, як:

  1. Спад настрою,
  2. Втрата інтересу до звичних справ,
  3. Зниження енергії,
  4. Порушення сну,
  5. Зміни апетиту,
  6. Відчуття провини та безнадії
  7. тощо

Комплекс симптомів, що відповідає шизофренії, зазвичай, супроводжується  галюцинаціями, делірієм, порушеннями мислення та хибним сприйняттям реальності.

Психопатологічні (психологічні) комплекси є важливими для діагностики та лікування психічних розладів, оскільки дають загальну картину симптомів, що можуть бути використані для постановки діагнозу і розробки індивідуального плану лікування.

Хто вивчав психопатологічні комплекси?

Теоретичні аспекти “симптомокомплексів” вивчають в рамках психіатрії та клінічної психології, адже в сучасній психології — комплекси є одним з ключових понять у діагностиці та класифікації психічних розладів.

Комплекси були вперше описані німецьким психіатром Емілем Краепеліном у кінці 19 століття, який розробив оригінальну класифікацію психічних розладів на основі психопатологічних симптомокомплексів.

Ця класифікація стала відомою як Краепелінова система і використовується досі в психіатрії.

У 20 столітті комплекси досліджували і використовували для опису різних психічних станів, таких як неврози, депресія, шизофренія тощо такі відомі психіатри та психологи, такі як Зігмунд Фройд, Карл Юнг, Ерик Фромм, Ролло Мей тощо

Сьогодні вивчення феномену продовжується в рамках психіатрії, психології, нейронауках та інших наукових дисциплін, що займаються вивченням психічних розладів та їх лікуванням.

Психологічні комплекси: теорії

Існує багато психологічних теорій, які пояснюють симптомокомплекси та їх походження, а відтак далі ми наведемо лише кілька основних із них:

  • Психодинамічна
    • Розроблена Зігмундом Фройдом та його послідовниками.
    • За цією теорією, психічні розлади виникають в результаті:
      • Конфліктів між свідомим і несвідомим,
      • Наслідків травматичного досвіду, що відбувався у дитинстві
  • Поведінкова
    • Описана Б.Ф. Скіннером та його школою.
    • Згідно із нею, симптоми є результатом навчання та підсилення певних поведінкових зразків.
  • Когнітивна
    • Автором якої є Аарон Бек та інші дослідники.
    • Стверджує, що симптоми виникають в результаті негативних переконань та способів мислення, що ускладнюють сприйняття дійсності
  • Біологічна теорія
    • Розроблена багатьма вченими, які вивчають фізіологічні та хімічні аспекти психічних розладів.
    • За цією теорією, симптоми виникають в результаті порушень у роботі нервової системи та мозку
    • Регулярно вона доповнюється новими припущеннями та відкриттями

Треба додати, що різні автори/фахівці/науковці — можуть пояснювати комплекси відмінними способами, але в цілому — симптомокомплекси використовуються для класифікації та діагностики різних психічних розладів.

Класифікація психічних розладів Еміля Краепеліна

Еміль Краепелін був німецьким психіатром, який розробив одну з перших класифікацій психічних розладів на основі психопатологічних симптомокомплексів.

Його система класифікації, відома як Краепелінова:

  1. Була опублікована у 1883 році
  2. Оновлювалась протягом наступних десятиліть
  3. Базується на симптомах та симптомокомплексах, які він спостерігав у своїх пацієнтів. 
  4. Групувала психічні розлади у великі категорії, які включали:
    • неврози,
    • психози
    • ендогенні психічні розлади

Причому, кожна з цих категорій була поділена на підкатегорії, які відображали конкретні симптомокомплекси та вказували на можливу причину розладу.

Наприклад, підкатегорії неврозів включали фобії, іпохондрію, неврози серця, а підкатегорії психозів включали шизофренію та маніакально-депресивні розлади.

Краепелін також розробив систему нумерації, в якій кожен розлад мав свій власний номер, що дозволяло лікарям точно ідентифікувати недугу.

Хоча класифікація була революційною для свого часу, з часом була розкритикована за своє обмеження на симптоматику та недостатню увагу до можливих причин психічних розладів.

Однак, його класифікація стала основою для багатьох інших психічних розладів, які досі використовуються в психіатрії. 

Як відбувається психотерапевтична робота зі симптомо-комплексами?

Психотерапевтична робота зі симптомокомплексами зазвичай полягає в розумінні та зміні психологічних факторів, що лежать в основі цих симптомів.

Для цього використовуються різні методики, залежно від типу та причини розладу.

Один з методівкогнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка орієнтована на використання технік для  зміни негативних думок та поведінки, що викликають симптоми.

У цій терапії клієнти навчаються розпізнавати та змінювати свої негативні думки та поведінку, що може редукувати симптоми, або пй навіть повністю зняти їх.

Інші підходи  можуть включати психоаналіз, який спрямований на виявлення підсвідомих причин психічних розладів через розкриття несвідомих проявів, які можуть викликати симптомокомплекси.

Для цього  використовують методи, такі як асоціація, трансфер, розкриття снів та інші.

Буває, що при роботі з комплексами використовують екзистенційну терапію, яка допомагає клієнту знайти свій життєвий сенс та орієнтацію у світі, а також інші форми терапії, такі як арт-терапія, тілесно-орієнтована, та інші.

Підсумки

В загальному, така робота в психотерапії має на меті усвідомлення та зміну факторів, що лежать в основі цих симптомів.

А це, у свою чергу, дозволяє клієнту отримати засоби для кращого функціонування та зменшення дистресу, який провокує симптомокомплекс

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “сімейний психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності