Соціальна поведінка особистості

Соціальна поведінка – це сукупність дій та реакцій людини у соціальному середовищі, взаємодія з іншими людьми, спілкування, конфлікти відносини та інші аспекти поведінки, які залежать від соціального контексту.

Кожна людина має свій власний стиль соціальної поведінки, який формується під впливом різних факторів, таких як культура, середовище, генетичні передумови, розвиток особистості та інші.

Соціальна поведінка може бути різною в залежності від ситуації та контексту.

Наприклад, поводження в групі друзів може бути іншим, ніж на робочому місці чи в незнайомій компанії.

Крім того, люди можуть міняти свою соціальну поведінку в залежності від того, з ким вони спілкуються, та що від них очікується.

ТИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

• Просоціальна поведінка
• Асоціальна поведінка
• Парасоціальна або девіантна поведінка
• Особливості кожного типу поведінки

Типи соціальної поведінки можуть відрізнятися за характером та спрямованістю, а також за соціальними наслідками, які вони спричиняють.

Просоціальна поведінка

Це поведінка, яка спрямована на допомогу іншим людям та задоволення їх потреб.

Це може бути виявленням співчуття, допомогою в складних життєвих ситуаціях, виявленням інтересу до думок та відчуттів інших людей.

Прикладом просоціальної поведінки може бути допомога бідним та безхатькам, відвідування хворих в лікарнях, волонтерська робота та інше.

Асоціальна поведінка

Яка не відповідає соціальним нормам та очікуванням інших людей.

Це може бути проявом агресії, байдужості, відмови від спілкування та інше. Прикладом асоціальної поведінки можуть бути конфлікти, булінг, поведінка наркоманів та інше.

Парасоціальна (девіантна) поведінка

Це поведінка, яка відхиляється від соціальних норм та цінностей, але при цьому може мати індивідуальну позитивну спрямованість.

Це можуть бути неприйнятні для більшості прояви поведінки, такі як маргінальні групи, нестандартна сексуальна поведінка, екстремізм тощо.

Кожен тип поведінки має свої особливості та наслідки

Проявлення просоціальної поведінки може позитивно впливати на взаємини між людьми, в той час як асоціальна поведінка може призвести до негативних наслідків для всіх учасників взаємодії.

Парасоціальна поведінка є специфічним видом поведінки, яка може відрізнятися від загальноприйнятих соціальних норм та цінностей.

Розуміння особливостей кожного типу соціальної поведінки допоможе нам краще зрозуміти людей та побудувати позитивні взаємини в соціальному середовищі.

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СОЦІАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ

• Культурні та соціальні фактори
• Психологічні фактори
• Біологічні фактори

Соціальна поведінка людини формується під впливом багатьох факторів.

Для кожної людини ці фактори можуть виявлятися різними, проте загалом їх можна поділити на культурні та соціальні, психологічні та біологічні.

Культурні та соціальні фактори включають у себе національну культуру, релігію, соціальний статус, стиль життя та інші аспекти соціального середовища.

Наприклад, в культурі, де існує велике значення сімейних зв’язків, люди можуть проявляти більш просоціальну поведінку, а в культурі, де важливо домінувати над іншими, можуть бути більш поширені прояви асоціальної поведінки.

Також соціальний статус може впливати на поведінку – люди з високим соціальним статусом можуть проявляти більш просоціальну поведінку, а ті, хто має низький соціальний статус, можуть більше проявляти асоціальну поведінку.

Психологічні фактори включають у себе особистість людини, її ставлення до себе та інших, емоційний стан та інші фактори, які впливають на поведінку.

Наприклад, люди з високою самооцінкою можуть більше проявляти просоціальну поведінку, тоді як ті, хто має низьку самооцінку, можуть проявляти асоціальну поведінку.

Біологічні фактори включають у себе генетичні передумови, стан здоров’я, рівень гормонів та інші аспекти, які можуть впливати на поведінку людини.

Наприклад, рівень гормонів може впливати на проявлення агресивної поведінки, а рівень серотоніну – на проявлення просоціальної поведінки.

Деякі генетичні особливості також можуть впливати на нахил до агресивної чи просоціальної поведінки.

Наприклад, деякі дослідження показують, що наявність гена MAOA може впливати на нахил до проявлення агресії.

Розуміння факторів, що впливають на соціальну поведінку, є важливим для розуміння людської поведінки в соціальних ситуаціях.

Прийняття зважених рішень та взаємодія з іншими людьми може залежати від різних факторів, які впливають на нашу поведінку.

Розуміння цих факторів може допомогти людям більш ефективно взаємодіяти один з одним та підтримувати позитивні соціальні відносини.

ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕХНІКИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

• Соціальна підтримка
• Тренінги зі збільшення соціальних навичок
• Інші психологічні техніки

Якщо ви хочете покращити свою соціальну поведінку, то на щастя, існує багато різних психологічних технік, які можуть вам в цьому допомогти.

Тут ми розглянемо кілька таких технік.

Перша техніка – це соціальна підтримка

Дослідження показують, що люди, які мають сильні соціальні зв’язки та отримують підтримку від інших людей, зазвичай проявляють більш просоціальну поведінку.

Спілкування з іншими людьми, виконання спільних завдань та взаємодія з різними людьми можуть допомогти покращити вашу соціальну поведінку.

Друга техніка – це тренінги з покращення соціальних навичок

Ці тренінги допомагають людям розвинути навички, які допоможуть їм взаємодіяти з іншими людьми.

Наприклад, такі тренінги можуть включати в себе навчання комунікації, навчання вирішення конфліктів та інші навички, які допоможуть покращити вашу соціальну поведінку.

Інші психологічні техніки також можуть допомогти в покращенні соціальної поведінки.

Наприклад, такі техніки, як позитивне мислення, саморегуляція та емоційний інтелект, можуть допомогти вам краще розуміти свої емоції та реакції на різні соціальні ситуації.

Це може допомогти вам краще контролювати свою поведінку та проявляти більш просоціальну поведінку.

СОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКА І ПСИХОТЕРАПІЯ

Психотерапевтичні школи розглядають соціальну поведінку через різні призми: від біологічних реакцій та виучених звичок до глибинних несвідомих сценаріїв.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

У КПТ соціальна поведінка розглядається як набір навичок, які людина засвоїла протягом життя.

Механізм: Поведінка базується на когнітивних схемах. Наприклад, якщо людина має схему «мене не сприймуть», її соціальна поведінка буде уникаючою.

Методи роботи: Тренінг асертивності (впевненої поведінки), експозиція (поступове занурення у лякаючі соціальні ситуації) та аналіз автоматичних думок, що виникають під час спілкування.

Психоаналіз та психодинамічний підхід

Тут соціальна поведінка вважається зовнішнім проявом внутрішніх конфліктів та раннього досвіду стосунків з батьками.

Механізм: Використання механізмів психологічного захисту. Наприклад, агресія до колег може бути «перенесенням» почуттів, які призначалися батькові.

Методи роботи: Аналіз перенесення (трансферу) — того, як пацієнт поводиться з терапевтом, що відображає його типову соціальну поведінку.

Гештальт-терапія

Фокусується на циклі контакту особистості з довкіллям (соціумом).

Механізм: Соціальна поведінка аналізується через те, як людина встановлює або перериває контакт.

Наприклад, «проєкція» (коли людина приписує свої думки іншим) змушує її поводитися підозріло.

Методи роботи: Робота «тут і тепер», усвідомлення тілесних реакцій під час взаємодії та експерименти з новими способами контакту.

Гуманістичний (Клієнт-центрований) підхід

Розглядає соціальну поведінку як прагнення до автентичності.

Механізм: Якщо людина боїться осуду, вона одягає соціальні «маски», що призводить до неконгруентної поведінки (невідповідності внутрішнього стану зовнішнім проявам).

Методи роботи: Створення безпечного середовища, де клієнт може відмовитися від масок і почати поводитися природно, що згодом переноситься на реальне життя.

Системна сімейна терапія

Розглядає індивідуальну поведінку не як ізольований акт, а як функцію системи (сім’ї, групи).

Механізм: Людина поводиться так, як того вимагає її роль у системі для підтримання гомеостазу (рівноваги).

Методи роботи: Побудова генограм та зміна правил взаємодії всередині системи, що автоматично змінює поведінку окремого члена.

Транзакційний аналіз (Ерік Берн)

Соціальна поведінка — це обмін транзакціями між різними его-станами: Батьком, Дорослим та Дитиною.

Механізм: Люди грають у «психологічні ігри» за неочевидними сценаріями для отримання «погладжувань» (уваги).

Методи роботи: Аналіз еро-станів та перехід до позиції «Я — Окей, Ти — Окей», що веде до прямої та чесної соціальної взаємодії.

СОЦІАЛЬНО-ПОВЕДІНКОВА СИМПТОМАТИКА РОЗЛАДІВ

Соціально-поведінкова симптоматика — це зовнішні прояви психічних станів, які заважають людині адаптуватися в суспільстві, будувати стосунки або виконувати професійні обов’язки.

Ось як проявляються основні групи розладів через поведінку та взаємодію:

Спектр тривожних розладів

Головний поведінковий механізм тут — уникання.

Соціальна тривожність: Відмова від публічних виступів, страх розмов з незнайомцями, надмірне фокусування на своїх помилках під час спілкування.

Агорафобія: Уникання місць, де «важко втекти» (транспорт, натовп), що призводить до соціальної ізоляції.

Поведінка пошуку безпеки: Постійні перевірки (чи зачинені двері), потреба в супроводі, нав’язливі ритуали (ОКР), які оточуючі можуть сприймати як дивацтво.

Афективні розлади (Депресія та Біполярний розлад)

Симптоматика пов’язана зі зміною енергії та самооцінки.

Соціальне виключення: Втрата інтересу до спілкування (ангедонія), ігнорування повідомлень, відмова від зустрічей.

Психомоторні зміни: Уповільнена мова та рухи або, навпаки, хаотична ажитація.

Маніакальні прояви: Надмірна балакучість, фамільярність, ризикована соціальна поведінка (необдумані витрати, випадкові сексуальні зв’язки), розгальмованість.

Розлади особистості

Це сталі патерни поведінки, які зазвичай викликають конфлікти з оточенням.

Межовий розлад (МРО): «Емоційні гойдалки» у стосунках (від ідеалізації до знецінення), маніпулятивна поведінка, страх покинутості.

Антисоціальний розлад: Ігнорування соціальних норм і законів, відсутність емпатії, схильність до агресії та обману.

Уникаючий розлад: Патологічна сором’язливість і впевненість у своїй непривабливості, що блокує будь-які нові контакти.

Розлади аутистичного спектру (РАС)

Симптоматика пов’язана з дефіцитом соціальної інтуїції.

Порушення невербаліки: Труднощі з підтриманням зорового контакту, нетипова міміка.

Труднощі з «теорією розуму»: Складність у розумінні намірів, сарказму або прихованих емоцій інших людей.

Стереотипна поведінка: Потреба в незмінності маршрутів/ритуалів, специфічні інтереси, які домінують у розмові.

Шизофренічний спектр

Поведінка часто виглядає непередбачуваною або «відірваною» від контексту.

Дезорганізована поведінка: Недоречний сміх, дивний одяг, безцільні дії.

Соціальний аутизм: Повне занурення у внутрішній світ, втрата соціальних зв’язків.

Параноїдна симптоматика: Підозрілість, ворожість до оточуючих через переконання, що вони планують шкоду.

Як проводиться аналіз симптоматики?

Клініцисти використовують шкалу GAF (Global Assessment of Functioning) або сучасні аналоги для оцінки того, наскільки симптоми заважають соціальному життю.

Основні критерії порушення:

1. Дезадаптивність: Поведінка заважає людині отримувати те, чого вона хоче (роботу, любов).
2. Суб’єктивний дискомфорт: Сама людина або оточуючі страждають від цієї поведінки.
3. Культуральна невідповідність: Дії виходять далеко за межі прийнятних у даному суспільстві норм.

СОЦІАЛЬНО-ПОВЕДІНКОВІ НАСЛІДКИ ВІЙНИ

Соціально-поведінкові наслідки війни охоплюють як індивідуальні зміни в психіці людини, так і трансформацію цілих суспільних інститутів.

Війна створює стан хронічного стресу, який радикально змінює способи взаємодії людей.

Психосоціальні зміни на рівні особистості

Гіперпильність та недовіра: Постійна загроза формує звичку сканувати середовище на небезпеку.

Це проявляється як підозрілість до незнайомців, гостра реакція на гучні звуки або різкі рухи оточуючих.

Соціальне відсторонення: Через емоційне заціпеніння (нумбінг) людині важко проявляти емпатію.

Це призводить до відчуження навіть від близьких, розпаду сімейних зв’язків та відчуття, що «цивільні мене не зрозуміють».

Агресивність та низький поріг терпимості: Психіка, що працює в режимі виживання, схильна до швидких реакцій гніву.

Будь-яка дрібна побутова суперечка може сприйматися як пряма загроза, що викликає непропорційно сильну відсіч.

Зміни в сімейній динаміці

Дистанційне батьківство та партнерство: Розлука через міграцію або службу в армії руйнує звичні ролі.

Повернення до спільного життя часто супроводжується «кризою реінтеграції», коли члени родини вже звикли бути автономними.

Інверсія ролей: Діти можуть ставати «опікунами» для травмованих батьків (парентифікація), що позбавляє їх дитинства та створює специфічні поведінкові патерни в майбутньому.

Суспільні явища та групова поведінка

Радикалізація та поляризація: Війна ділить світ на «чорне та біле», «своїх та чужих».

Це стимулює єдність всередині групи (згуртованість), але водночас породжує нетерпимість до будь-якої альтернативної думки.

Феномен «провини вцілілого»: Соціальна поведінка може бути спрямована на самопожертву або, навпаки, на саморуйнування через неможливість витримати факт власної безпеки на фоні чужих страждань.

Нормалізація насильства: Тривале перебування у воєнному контексті підвищує поріг чутливості до агресії.

Те, що раніше вважалося неприпустимим, стає буденним, що може призвести до зростання рівня домашнього насильства та злочинності.

Специфічні соціальні ефекти

Подолання цих наслідків

Основним механізмом відновлення соціальної поведінки є соціальна інклюзія та психоосвіта.

Важливо створювати середовище, де травматичний досвід визнається, але не стає єдиною ідентичністю людини.

Колективне опрацювання травми: Ритуали вшанування пам’яті, спільна волонтерська діяльність.

Відновлення безпечного простору: Побудова стабільних соціальних інститутів, які повертають відчуття передбачуваності життя.

ПІДСУМКИ

Висновки щодо соціальної поведінки важливі для розуміння того, як люди взаємодіють один з одним.

Розуміння типів соціальної поведінки, їхніх особливостей та факторів, які впливають на поведінку, може допомогти нам краще розуміти людей навколо нас та збільшити ефективність взаємодії з ними.

Крім того, розуміння соціальної поведінки може допомогти нам краще розуміти себе та інших людей, зменшити конфлікти та підтримувати позитивні взаємини в різних соціальних ситуаціях.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “соціальний психолог”, “дитячий психолог” і “підлітковий психолог” тощо