Шизофренія є одним з найвідоміших психічних захворювань, але навряд чи є ще хоч одне, настільки оповитами міфами і додумуваннями.
Часом шизофренію демонізують, як щось страшне, часом всі підряд психічні розлади називають шизофренією.
То ж що це за розлад і звідки він береться. Дотепер точної однієї причини шизофренії не знайдено, до шизофренії застосовують ту ж саму біопсихосоціальну модель походження, як і до інших психічних розладів.
Це означає, щоб захворіти на шизофренію людина має народитись з певною генетичною комбінацією (біос), має пережити якісь психічні травми під час раннього розвитку (наприклад, психічне занедбання і відкидання) і мати несприятливе соціальне оточення протягом зростання.
І лише коли сумуються ці три фактори, можливий розвиток психічного розладу.
Шизофренія це хронічний, прогресуючий психічний розлад, який характеризується наскрізним порушенням всіх психічних процесів-зміною мислення, емоційними змінами, порушенням сприйняття і стійкими поведінковими розладами.
СИМПТОМИ І ТИПИ ШИЗОФРЕНІЇ
Є два типи характерні симптоми шизофренії:
Позитивні:
- галюцинації, які можуть бути слуховими в вигляді голосів, зоровими, сценоподібними і які пацієнт не сприймає критично
- марення, наприклад стійкі ідеї переслідування, негативного ставлення , які не відповідають дійсності і які неможливо змінити жодними аргументами і запереченнями
- порушення мислення, яке стає розірване, паралогічне, виливається в чудернацькі ідеї і мовні конструкти
- зміна поведінки, яка може бути стереотипною, збудливою, дивакуватою, неадекватною і невідповідною соціальному контексту і ситуації.
І негативні:
- емоційна сплощеність — втрата переживати спектр різних емоцій, байдужість до оточуючих, ізоляція
- абулія — нездатність до мотивації і зменшення можливості виконувати будь-яку цілеспрямовану діяльність, навіть побутову
В спектр негативних симптомів входить і збіднене мовлення, і втрата необхідності будувати і підтримувати соціальні зв’язки, втрата інтересу до того, що відбувається навколо.
Найчастішими формами шизофренії є просто і параноїдна.
Проста шизофренія починається, зазвичай з зміни поведінки. Людина поступово ізолюється, втрачає потребу в спілкуванні з рідними, перестає навчатися або працювати, відмовляється виконувати побутові речі.
При спілкуванні можна помітити появу дивних інтересів, про які хворий може довго розповідати, помітні хибні умовиводи, втрату логічності і асоціативності мислення. Часто це релігійні теми, космічні, філософські.
Параноїдна шизофренія починається з маячного настрою, коли з’являється підозрілість, необґрунтовані страхи, часом пацієнтові здається, що на нього хтось дивиться, щось про нього думає, хоче спричинити шкоду.
Так може тривати достатньо довго, поки не розгорнеться повноцінна психотична картина і пацієнт потрапить в поле зору психіатрів.
Проте, незалежно від початку, всі види шизофреній стають через роки подібними, зливаються в одну картину особистісного пониження.
З появою нейролептиків-антипсихотиків прогноз при шизофренії набагато сприятливіший, ніж раніше і пацієнти можуть залишатися соціально адаптованими і збереженими.
Найважливіше це вчасний і постійний прийом ліків, щоб запобігти загостренням, тому що після кожного з них наступає посилення особистісного дефекту.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ ПРО ШИЗОФРЕНІЮ
І декілька цікавих фактів про шизофренію:
Шизофренія вважається генетично детермінованим захворюванням, але коли ризик пересічної людини захворіти становить 1%, то в тих, хто має родичів першої лінії , хворих на шизофренію, лише 2%
Шизофренія дебютує лише в молодому віці, від підліткового і приблизно до 30 років, якщо пізніше, то це вже, ймовірно, інший розлад.
Якщо вчасно звернутись до психіатра, то повне видужання після маніфесту першого психотичного епізоду за умови адекватного лікування можливе в 10-15% пацієнтів.
Основна проблема при захворюванні на шизофренію не в галюцинаціях чи маренні, вони відносно легко знімаються ліками, а в наростанні особистісного дефекту- аутизації( пацієнт уникає комунікації з оточуючими), сплощенні емоцій, зниження вольових зусиль( немає мотивації робити будь- що) і зміні мислення.
Часом така зміна поведінки є першим «продромальним» синдромом.
Ліки при лікуванні шизофренії дають лише 50% успіху, не менш важливе підтримуюче сімейне і робоче середовище, психотерапія. Так, люди , хворі на шизофренію можуть мати сімʼї і працювати. За умови доброї психо-фармакологічної і соціальної підтримки, звісно, важливість яких важко переоцінити.
Ліки при шизофренії, зазвичай, приймають пожиттєво, щоб запобігти загостренням, тому що після кожного психотичного приступу наростає особистісний дефект.
Колись, до появи сучасних антипсихотиків, шизофренію лікували інсуліновими комами і часом отримували до 20 ти років добрих ремісій.
Підсумки
Описані випадки, коли після психотичного приступу люди змінювали життя по типу дауншифтінгу, змінювали коло спілкування, роботу і мали ще багато «непсихотичних» років, але то одиничні випадки і далеко не кожен дауншифтінг це хвороба.
Пильнуйте себе і будьте здорові!
