Суїцидальні настрої — це досить складне психічне явище, яке потребує особливої уваги та підтримки.
На жаль, зараз суїцидальна поведінка стає все більш розповсюдженою, тому важливо розуміти, що робити при таких станах.
Суїцидонебезпечна криза є одним із найбільш загрозливих для життя станів, із великими ризиками летальності.
Саме тому важливо навчитись розпізнавати ознаки суїцидальної поведінки та надавати допомогу при суїцидальних настроях.
У цій статті я розгляну ознаки суїцидального стану, методи оцінки ризику самогубства, а також дії, які можна та не можна вживати, щоб надати допомогу особам з суїцидальними настроями.
Ознаки суїцидального стану
1. Глибокий депресивний стан
Глибока депресія є однією з найсерйозніших форм депресії, яка впливає на всі аспекти життя людини. Людина може демонструвати сильні ознаки:
- пригніченості,
- втрати інтересу до звичних радощів життя, хобі та соціальних взаємин,
- порушення сну (безсоння або надмірна сонливість)
- постійного відчуття суму.
Також можуть бути присутні такі симптоми як зміни в апетиті та вазі, втома і відчуття виснаження, втома і відчуття виснаження, почуття провини та меншовартості.
Ці ознаки є сталими та не минають після відпочинку, зміни діяльності та спілкування з іншими людьми.
Глибокий депресивний стан значно збільшує ризик суїцидальних думок і поведінки, оскільки людина може почуватися безнадійно і безвихідно.
2. Соціальна ізоляція
Соціальна ізоляція означає відсторонення від суспільного життя і зменшення контактів з іншими людьми. Вона може бути як наслідком депресії, так і одним з її чинників.
Тут можна побачити відмову від соціальних взаємодій, відчуття відокремлення від інших людей та втрату підтримки від близьких.
Людина відчуває незрозуміння і неприйняття з боку інших, втрачає інтерес до соціальних активностей.
З’являється почуття самотності та ізольованості, знижується самооцінка та впевненість у собі
Людина не зацікавлена у спілкуванні з іншими, усе більше замикається у собі та своїх негативних думках.
Це схоже на замкнене коло – чим більше людина зосереджена на своєму деструктивному мисленні, тим менше у неї сил.
Чим менше у неї сил – тим деструктивне мислення стає глибшим та відбирає сили у людини.
Соціальна ізоляція посилює почуття самотності і може призвести до поглиблення депресії та суїцидальних настроїв.
3. Різкі зміни настрою
У людини з’являються помітні зміни емоційного стану. У неї можна спостерігати агресивність, роздратованість чи надмірну збудливість.
Також можна спостерігати і протилежні тенденції – пригніченість, відчай, безсилля, підвищену сльозливість.
Ці зміни також відбуваються впродовж тривалого часу. Різкі зміни настрою також можуть бути ознакою біполярного афективного розладу або інших психічних станів.
Вони характеризуються раптовими переходами від депресії до підвищеного настрою (манії) і навпаки.
Тут можна спостерігати такі симптоми як:
- раптові вибухи гніву або смутку,
- періоди підвищеної енергії та активності,
- почуття надзвичайного оптимізму або безнадійності,
- імпульсивну поведінку
4. Самоушкоджуюча поведінка
Самоушкодження – це навмисне завдання фізичної шкоди собі без прямої суїцидальної мети. Це може бути спосіб впоратися з емоційним болем, напругою або внутрішнім стресом.
Людина може почати завдавати собі шкоди, наприклад, різати себе, дряпати, робити собі опіки, наносити собі удари, висмикувати волосся тощо або приймати ризиковані рішення, які можуть призвести до травм чи смерті.
Існує розповсюджений міф, що якщо людина займається самоушкодженням, то вона не здійснить самогубство.
Це зовсім не так, і люди з самоушкоджуючою поведінкою мають високий ризик суїциду.
Самоушкоджуюча поведінка може бути сигналом серйозних психологічних проблем і підвищує ризик суїцидальних дій, особливо якщо людина не отримує належної підтримки та допомоги.
5. Виражене почуття безсенсовності та власної непотрібності
Ще одна помітна ознака суїцидального стану – це глибоке переконання людини в тому, що світ без її участі був би кращим місцем.
Відчуття безсенсовності життя часто супроводжує депресивні стани. Вона відчуває, що життя в цілому не має сенсу, а її окреме життя і поготів.
З’являється почуття власної непотрібності – переконання, що людина не має жодної цінності або значення для інших.
Це може призвести до серйозних наслідків для психічного здоров’я і підвищити ризик суїцидальних дій.
Причинами такого стану можуть стати втрата важливих взаємовідносин або роботи, постійні невдачі або відчуття власної недостатності, негативний досвід у дитинстві або травми.
Людині здається, що вона не здатна внести жодного позитивного впливу на світ або на власне існування.
І при цьому жодна діяльність, активність, спілкування чи відпочинок не приносить колишніх чи нових сенсів і навіть найменшої розради.
Оцінка ризику самогубства
Існують деякі фактори, які збільшують ризик суїцидальної поведінки. Нижче описані деякі з найважливіших. Вони допоможуть вчасно помітити та попередити суїцидальні тенденції.
1. Наявність активних суїцидальних думок та намірів
Якщо особа обговорює конкретні плани самогубства та має на цей рахунок чіткі ідеї, це є серйозним показником ризику.
Варто звернути особливу увагу, якщо людина прощається, роздає речі, просить пробачення за все, що вона зробила перед рідними та близькими.
Також важливо звернути увагу на такі моменти як:
- вербальні погрози або згадки про самогубство,
- пошук способів вчинити самогубство (наприклад, пошук інформації про засоби або методи),
- різка зміна поведінки від депресії до спокійного стану (може бути ознакою рішення вчинити самогубство),
- відмова від соціальних контактів і участі в життєдіяльності родини, громади, робочого колективу тощо.
Це є тривожні дзвіночки, навіть якщо ви не бачите інших, адже людина може ретельно приховувати свій стан та свої наміри, щоб їй не завадили їх реалізувати.
2. Частіша чи більш активна самоушкоджуюча поведінка
Збільшення інтенсивності чи частоти самоушкоджуючої поведінки може свідчити про наростання ризику суїциду.
Як я вже зазначала раніше, з мого практичного досвіду у роботі з клієнтами, такі ознаки не можна ігнорувати.
Адже часто самоушкоджуюча поведінка та суїцидальні тенденції дуже сильно пов’язані.
Існує кілька причин, чому частіша або більш інтенсивна самоушкоджуюча поведінка може бути ознакою ризику суїциду.
- По-перше, це підвищення толерантності до болю
Люди, які часто займаються самоушкодженням, можуть стати менш чутливими до болю і страху перед фізичними ушкодженнями.
Це може знизити їхній бар’єр для здійснення суїцидальних дій.
- По-друге, це посилення відчуття безнадії
Якщо самоушкодження не приносить полегшення або ситуація не покращується, людина може відчувати посилення безнадії і розчарування, що може призвести до суїцидальних думок.
- По-третє, це супутні психічні розлади
Часто самоушкоджуюча поведінка супроводжується іншими психічними розладами, такими як депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) або розлади харчової поведінки, що підвищує ризик суїциду.
- По-четверте, це імпульсивність.
Люди, схильні до самоушкодження, часто мають підвищену імпульсивність, що також є фактором ризику для суїцидальних дій.
Вони можуть здійснити суїцидальний акт у момент сильного емоційного стресу або імпульсивного пориву.
3. Родинна історія
Родинна історія може мати вплив на психічне здоров’я людини і бути фактором ризику для розвитку суїцидальних думок і поведінки.
Родинні фактори включають генетичну схильність до психічних розладів, вплив середовища, а також стосунки і динаміку в родині.
Генетика відіграє важливу роль у визначенні схильності до психічних розладів, таких як депресія, біполярний розлад, шизофренія і тривожні розлади, які можуть підвищити ризик суїциду.
Дослідження показують, що наявність в родині людей із психічними розладами значно збільшує ймовірність їх виникнення у нащадків.
Якщо є історія суїцидальної поведінки у родині людини чи у її близьких, це також збільшує ризик суїциду.
Також травматичні події в дитинстві, насильство, зловживання алкоголем або наркотиками в родині, емоційне або фізичне насильство можуть створити довготривалий негативний вплив на психіку дитини.
З мого досвіду, такі люди часто почуваються самотніми, можуть стикатись з депресивними епізодами або тривожністю.
Недостатність емоційної підтримки, конфлікти в родині або відчуженість також можуть сприяти розвитку суїцидальних думок.
Втім, родинна історія все ж працює вкупі з іншими факторами, тому підозрювати людину у суїцидальних настоях лише через історію її родини немає сенсу.
4. Погіршення психічного стану людини
Погіршення психічного стану є однією з ключових ознак підвищеного ризику суїциду.
Загострення симптомів депресії чи інших психічних розладів може вказувати на зростання ризику суїциду.
Депресія є основним фактором ризику суїциду. Погіршення депресивних симптомів, таких як посилення почуття безнадійності, відсутність енергії, втрата інтересу до життя, можуть вказувати на підвищений ризик суїциду.
Людина може почуватися абсолютно безнадійно і вважати, що єдиним виходом є самогубство.
Тривожні розлади, такі як генералізований тривожний розлад, панічні атаки або посттравматичний стресовий розлад, також можуть значно впливати на психічне здоров’я.
Зловживання алкоголем або наркотиками часто супроводжує психічні розлади і може значно підвищити ризик суїциду. Інтоксикація може знижувати гальмівні механізми і збільшувати імпульсивність, що може призвести до суїцидальних дій.
Погіршення психічного стану людини може призвести до суїцидальних думок, оскільки людина відчуває надзвичайний стрес і не може знайти способи його подолати.
Ніколи не варто лишати такі речі без уваги.
Як тільки ви помічаєте зміни у стані чи поведінці близької людини, варто поговорити з нею та часто важливо запропонувати звернутись за професійною допомогою (лінія підтримки, психолог, психотерапевт чи психіатр).
Як можна і не можна допомагти при суїцидальних думках?
Як психотерапевтка, яка працює з людьми у суїцидонебезпечній кризі та має великий досвід роботи на гарячій лінії із попередження самогубств, я можу зазначити декілька важливих аспектів для психологічної допомоги людям із суїцидальними настроями.
Також є список дій, які не рекомендується робити. Нижче описані такі дії.
Що можна робити для допомоги при суїцидальних думках
- Вислуховування та емоційна підтримка
Важливо вислуховувати людину, дозволяючи їй висловити свої почуття та думки.
Слухайте уважно, без переривань. Уникайте суджень і критики.
Прийміть почуття людини такими, якими вони є. Дайте зрозуміти, що ви поруч і готові допомогти.
Запевніть людину, що є виходи з ситуації, і що ви допоможете знайти необхідну підтримку. Це може бути важливим етапом допомоги.
- Залучення фахівців
Звернення до психолога, психотерапевта, психіатра чи іншого фахівця з професійної психологічної допомоги – важливий крок у наданні психологічної підтримки.
Адже дуже часто людина з суїцидальними настроями вже не може стабілізуватись самостійно, навіть за допомогою рідних та близьких.
Допоможіть людині звернутися до психотерапевта, психолога або психіатра. Знайдіть і надайте контакти кризових ліній, де можна отримати негайну допомогу.
- Тримання зв’язку
Зберігання зв’язку із суїцидально налаштованою особою може допомогти відчути, що вона не є самотньою. Також це може допомогти запобігти суїциду.
Підтримуйте постійний контакт із людиною. Це може бути через телефонні дзвінки, повідомлення або особисті зустрічі.
Спостерігайте за змінами в поведінці та настрої, щоб своєчасно реагувати.
- Ставлення прямих запитань
Важливо не боятись ставити людині, у якої ви підозрюєте суїцидальні настрої, прямі питання.
Тобто, у даному випадку питання «Чи думаєш ти про самогубство?» або або «Чи є у тебе план, як це зробити?» будуть доречними.
З’ясуйте, наскільки серйозні наміри людини, щоб оцінити рівень ризику.
Що не рекомендується робити
- Мінімізація або знецінення проблеми
Уникайте знецінення почуттів людини чи реальності суїцидальних намірів.
Не думайте, що суїцидальні думки – це просто спосіб привернути увагу. Це серйозна проблема, яка вимагає негайної уваги.
Уникайте фраз типу «Це все пройде» або «Ти занадто драматизуєш». Це може змусити людину відчувати себе ще більш ізольованою.
- Засудження
Не засуджуйте та не висловлюйте негативне ставлення до людини через її почуття. Це лише підвищить рівень провини та безнадійності.
- Залишення без нагляду
Не залишайте людину саму, особливо якщо є висока ймовірність суїцидального акту. Залишайтеся з нею або знайдіть когось, хто може бути поруч. Важливо забезпечити безпеку.
- Пошук простих рішень
Уникайте простих рішень і порад типу «Просто спробуй бути щасливішим» або «Все буде добре». Це може здатися недбалістю і посилити відчуття безнадійності.
- Обіцянка зберегти таємницю
Якщо людина просить не розповідати про її стан нікому, не обіцяйте цього. Безпека людини важливіша за конфіденційність. Залучайте професіоналів і найближче оточення.
Підсумки
Допомога людині з суїцидальними настроями вимагає обережності, уваги і знань.
Навіть якщо ви не фахівець з питань психічного здоров’я, ваша підтримка може бути критично важливою.
Залучення до професійної допомоги – найбільш важливий крок для забезпечення безпеки і поліпшення психічного здоров’я.
У кризових ситуаціях завжди слід звертатися за допомогою до медичних або кризових служб.
Суїцидальні настрої представляють серйозний виклик для особистого та громадського здоров’я.
Розуміння ознак та оцінка ризику самогубства важливі для забезпечення належної підтримки та безпеки. Завчасна реакція та виважений підхід можуть врятувати життя.
Сприяймо відкритому та підтримуючому середовищу, де говорити про свої почуття – нормально.
Суїцидальність – це проблема, що може бути вирішена, коли усі ми працюємо разом для створення багаторівневої системи підтримки.
