Прийняття невизначеності

Інформація про психопрофілактичні особливості прийняття невизначеності

Невизначеність: прийняття чи непереносимість?

Світ, в якому ми живемо, досить непередбачуваний. Змінюються економічні умови, технології, соціокультурні стандарти. Поряд з нами трапляються події, на які ми не можемо вплинути, ми спілкуємось з людьми, які інколи поводяться не так, як ми б цього хотіли, ми зіштовхуємося з великою кількістю невизначених ситуацій. І, взагалі, невизначеність є невід’ємною частиною нашого життя.

Прийняття невизначеності є ключовим елементом успішної взаємодії з непередбачуваним світом. Цей підхід передбачає гнучкість у розв’язанні проблем та вміння адаптуватися до змін.

Проте, для багатьох людей невизначеність може стати джерелом стресу, невпевненості, тривоги. Крім того, це може призводити до втрати мотивації та навіть до відчуття безсилля перед обставинами.

Непереносимість невизначеності також може вказувати на генералізований тривожний розлад. Поняття «непереносимість невизначеності» відзначає той момент, коли людина відчуває великий дискомфорт, тривогу у зв’язку з невизначеністю або невідомістю.

Коли людина толерантна до невизначеності, вона ставиться до навколишнього світу з довірою, сприймає його зазвичай  безпечним, проте розуміє, що поряд з цим існує і небезпека. Вона усвідомлює, що безпека не може бути абсолютною, тож невідомість і ризик – це також частина життя. Така людина використовує заходи запобігання небезпеці і водночас приймає невідомість та можливі ризики.

Коли ж людина не сприймає невизначеності, в неї виникає потреба в стовідсотковій впевненості у безпеці. Найменша невизначеність провокує очікування катастрофи. Людина запевняє себе, що їй потрібно зробити все можливе та неможливе, щоб не допустити поганих наслідків. І тільки після цього, коли буде стовідсоткова безпека, вона зможе розслабитись. Після певних дій на якийсь час тривога зникає. Але в житті неможлива стовідсоткова безпека. Людина знову приходить до висновку, що є ризик чи невизначеність. І виникає замкнуте коло.

Непереносимість невизначеності провокує людину постійно шукати та вивчати інформацію про можливу небезпеку, фокусувати на ній увагу. Часто проговорюється найгірший сценарій, щоб потім не розчаровуватись. Така людина буде уникати будь-якого рішення, якщо не буде мати 100-відсоткової гарантії в позитивному результаті. Детальні плани, постійний моніторинг ситуації, залучення інших людей, надмірний контроль – все це відбувається при нетолерантності до невизначеності.

Важко визначити з чим пов’язано таке очікування на катастрофу. Це може бути гіперопіка батьків або ж відсутність безпечної прив’язаності у дитинстві, стресові події чи травматичний досвід в дитячі роки, моделювання батьками гіпертривожності, тривожний темперамент.

Розвиток толерантності до невизначеності

Але непереносимість невизначеності досить успішно піддається корекції. Основна мета такої терапії – допомогти людині прийняти невизначеність у житті та зростаючу тривогу, пов’язану з цим. Відбувається зміна ставлення до самого поняття невизначеності й усвідомлення неможливості стовідсотково контролювати своє життя, своє оточення та світ взагалі. Людина вчиться жити з тривогою, не уникаючи факторів, що її викликають та без надмірних заходів безпеки.


Ось ще декілька способів, як навчитись приймати невизначеність:

  • Вчитись адаптуватися до нових ситуацій і змінювати свій підхід.
  • Розрізняти ситуації, які ми можемо контролювати, від тих, які не залежать від нас.
  • Розвивати навички вирішення проблем. Вчитись розглядати альтернативи та приймати рішення в умовах невизначеності.
  • Ставитись до невизначеності, як до можливості. Сприймати виклики як шанси для особистого та професійного росту.
  • Практикувати медитацію. Розвивати внутрішню стійкість та зосередженість.
  • Розвивати критичне мислення. Вміння логічно аналізувати інформацію і приймати обґрунтовані рішення є ключовим у зіткненні з невизначеністю.
  • При плануванні розробляти гнучкі плани, які дозволяють швидко реагувати на зміни і адаптуватися до нових обставин. Не забувати переглядати і змінювати свої цілі відповідно до змін у навколишньому середовищі.
  • Вчитись дивитись на ситуацію з позитивного боку. Це допоможе зменшити стрес і сприятиме творчому розв’язанню проблем.
  • Налагоджувати комунікацію і співпрацю з іншими. Здатність ефективно спілкуватися і співпрацювати з іншими людьми дозволяє об’єднувати ресурси для вирішення невизначених завдань.
  • Постійно навчатись. Здатність швидко вивчати нову інформацію і оновлювати навички дозволяє залишатися конкурентоспроможним у мінливому середовищі.
  • Плекати емоційну стійкість. Збереження емоційного балансу в умовах невизначеності сприяє ясному мисленню та об’єктивному прийняттю рішень.
  • Експериментувати та впроваджувати нові ідеї.

Важливо враховувати, що у сучасному світі непереносимість невизначеності також може впливати на колективи та соціальні групи. Організації, які ефективно працюють в умовах змін, здатні більше вигравати у конкурентному середовищі. Такі колективи розвивають культуру відкритості до невизначеності, де співробітники сприймають її як можливість для особистого росту та розвитку організації.

В останні роки спостерігається зростання інтересу до вивчення та розвитку навичок адаптації до невизначеності в освіті та бізнесі. Це свідчить про визнання важливості цього аспекту для досягнення успіху в сучасному світі.