Педагог-психолог є фахівцем, який спеціалізується на вивченні психології дітей та молоді та застосуванні цих знань у педагогічній практиці.
Ця професія стала дуже важливою в нашому сучасному світі, де швидко змінюються умови життя та соціально-економічна ситуація.
Інколи поняття “педагог-психолог” вживається клієнтами у контексті явища тьюторингу, але на практиці, робота таких фахівців як тьютор та педагог-психолог не є тотожною.
Далі у цій публікації я загально охарактеризую психологічну проблематику роботи педагога-психолога через призму сучасної теорії та з урахуванням досвіду фахової допомоги клієнтам, що звертаються з такими запитами.
Педагог-психолог: важливість
Педагог-психолог має дуже важливу роль у нашому сучасному світі, адже ця професія дозволяє зрозуміти та допомогти дітям та молоді у складних життєвих ситуаціях, які виникають в їхньому житті.
Однією з важливих ролей педагога-психолога є допомога дітям та молоді зрозуміти свої почуття та емоції.
На практиці, це дуже важливо, оскільки від того, як діти розуміють свої емоції, залежить їхня поведінка та здоров’я.
Ще однією важливою роллю педагога-психолога є допомога дітям та молоді зрозуміти та розвинути свої соціальні навички.
У сучасному світі соціальні навички стають все більш важливими, оскільки діти та молодь стикаються зі складними соціальними ситуаціями та конфліктами.
Педагог-психолог допомагає виявляти та вирішувати соціальні проблеми, а також розвивати навички спілкування та співпраці з іншими людьми.
Педагог-психолог відіграє важливу роль у профілактиці та лікуванні психічних захворювань у дітей та молоді.
У сучасному світі, де зростає кількість стресових ситуацій, педагог-психолог має важливу роль у забезпеченні психологічної безпеки дітей та молоді.
Він/вона може навчити їх стратегії маніпулювання стресом та допомогти зняти напругу.
Педагог-психолог також має роль у запобіганні насильства та булінгу в школі, допомагаючи дітям та молоді розуміти проблему та шукати способи розв’язання.

Педагог-психолог: роль у сучасному світі
У сучасному світі, де швидко змінюється соціально-економічна ситуація та зростає кількість стресових ситуацій, роль педагога-психолога стає все більш важливою.
Педагог-психолог допомагає зрозуміти та працювати зі своїми емоціями та почуттями, розвивати соціальні навички та стратегії маніпулювання стресом.
Ці навички не тільки покращують якість життя дітей та молоді, а й можуть покращити їхню успішність в навчанні та соціальному житті.
Педагог-психолог сприяє забезпеченню безпеки дітей та молоді в школі та поза нею.
Він/вона може навчити розпізнавати та уникати небезпечні ситуації, відшукувати дорослих, які можуть надати допомогу у разі потреби.
Педагог-психолог допомагає виявити та вирішити проблеми насильства та булінгу, що час від часу виникають серед дітей та молоді.
Тьютор як педагог-психолог
Це свого роду професійна роль, яка поєднує психологічні та педагогічні підходи з метою підтримки індивідуального розвитку особистості в освітньому процесі.
Тьютор допомагає учням чи студентам формувати навички самостійного навчання, саморозвитку, а також адаптуватися до освітнього середовища.
Психологічна складова
- Емоційна підтримка: Тьютор допомагає учням долати тривогу, страх перед невдачами, проблеми з мотивацією.
- Самопізнання: Допомагає учням усвідомлювати свої сильні сторони, інтереси, цінності.
- Робота з індивідуальними особливостями: Орієнтується на психологічні особливості особистості (темп навчання, стиль мислення, рівень емоційної стабільності).
- Консультація у кризових ситуаціях: Наприклад, у випадку складнощів із адаптацією до нових умов чи конфліктів.

Педагогічна складова
- Навчання навичкам самостійного навчання: Організація процесу навчання, постановка цілей і досягнення результатів.
- Підтримка освітньої траєкторії: Розробка індивідуального навчального плану з урахуванням інтересів і здібностей учня.
- Формування відповідальності: Навчання навичкам планування, управління часом і прийняття рішень.
- Розвиток критичного мислення: Допомагає учням аналізувати інформацію, формулювати аргументи та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Сучасна психологія навчально-виховного процесу
Сучасна психологія навчально-виховного процесу досліджує механізми, принципи та методи, які сприяють ефективному розвитку особистості у контексті освіти.
Вона охоплює різні аспекти психічного розвитку, навчання та виховання, приділяючи увагу не лише когнітивним, але й емоційним, соціальним і поведінковим факторам.
Основні принципи сучасної психології навчально-виховного процесу:
Індивідуалізація навчання:
- Врахування індивідуальних особливостей учнів, таких як темперамент, когнітивний стиль, рівень розвитку мислення, інтереси та потреби.
- Використання диференційованих підходів до викладання.
Активне навчання:
- Спрямованість на активне залучення учнів до процесу навчання через інтерактивні методи, проєктну діяльність, дискусії тощо.
- Використання технологій, що стимулюють критичне мислення та самостійність.
Комплексний підхід:
- Розгляд навчання як процесу, що охоплює когнітивну, емоційну, соціальну та мотиваційну сфери.
- Підтримка балансу між інтелектуальним розвитком і вихованням моральних та етичних цінностей.
Психолого-педагогічний супровід:
- Постійна підтримка учнів з боку психологів, педагогів, соціальних працівників для забезпечення гармонійного розвитку.
- Розв’язання конфліктів, створення комфортного середовища для навчання.
Емоційний інтелект:
- Формування в учнів здатності розуміти та керувати своїми емоціями, а також встановлювати ефективні взаємини з іншими.
- Впровадження практик емпатії, саморефлексії та роботи з емоціями.
Здоров’язберігаючі технології:
- Забезпечення фізичного та психічного благополуччя учнів через інтеграцію вправ для розслаблення, дихальних технік, управління стресом тощо.
- Підтримка гігієнічного режиму навчання, що включає організацію відпочинку, фізичної активності та зниження психоемоційного навантаження.

Основні завдання психології навчально-виховного процесу:
Діагностика індивідуальних особливостей:
- Оцінка рівня розвитку когнітивних, емоційних і соціальних навичок.
- Виявлення сильних сторін і зон розвитку кожного учня.
Мотивація до навчання:
- Стимулювання інтересу до знань через створення умов для успіху та самореалізації.
- Використання ігрових елементів, творчих завдань і заохочень.
Формування соціальних навичок:
- Навчання ефективної комунікації, вирішення конфліктів, роботи в команді.
- Формування етичних норм і толерантності.
Робота з конфліктами та стресами:
- Допомога учням у подоланні труднощів, зокрема навчальних і міжособистісних.
- Використання методів медіації та емоційної підтримки.
Розвиток саморегуляції:
- Формування навичок самоконтролю, тайм-менеджменту та відповідальності.
- Навчання технік управління емоціями та поведінкою.
Сучасні тенденції у навчально-виховному процесі:
Інклюзивна освіта:
- Забезпечення рівного доступу до навчання для дітей з різними особливостями розвитку.
- Створення середовища, що сприяє соціалізації та самореалізації кожного учня.
Інтеграція інформаційних технологій:
- Використання електронних ресурсів, мультимедійних засобів, онлайн-освіти.
- Створення інтерактивного середовища для навчання.
Гуманізація освіти:
- Орієнтація на особистісний розвиток учня як ключову мету навчально-виховного процесу.
- Створення підтримуючої атмосфери, де кожен відчуває себе важливим і цінним.
Проєктне та проблемне навчання:
- Навчання через вирішення реальних життєвих задач і участь у спільних проєктах.
- Розвиток творчого мислення, креативності, уміння працювати в команді.
Суб’єкт-суб’єктний підхід у педагогічній психології
Суб’єкт-суб’єктний підхід у педагогічній психології є сучасною методологічною концепцією, яка наголошує на партнерському характері взаємодії між учителем і учнем.
На практиці, у цьому підході кожен учасник навчально-виховного процесу розглядається як активний суб’єкт, здатний до самостійного прийняття рішень, саморозвитку та творчого самовираження.
Основні ідеї суб’єкт-суб’єктного підходу:
Партнерство у взаємодії:
- Учитель і учень є рівноправними учасниками освітнього процесу.
- Відмова від авторитарного стилю викладання на користь співпраці, взаємної підтримки та довіри.
Розвиток активної позиції учня:
- Учень не є пасивним об’єктом навчання, а стає активним учасником, який самостійно досліджує, формулює запитання і шукає відповіді.
- Сприяння розвитку критичного мислення, ініціативності та відповідальності.

Індивідуалізація навчання:
- Урахування унікальності кожного учня: його потреб, здібностей, інтересів і цінностей.
- Створення умов для розкриття потенціалу кожної особистості.
Емоційний контакт:
- Важливість створення атмосфери емоційної підтримки, розуміння і взаємоповаги.
- Здатність педагога проявляти емпатію та враховувати емоційний стан учня.
Самореалізація та саморозвиток:
- Освітній процес спрямований на розвиток здібностей учнів і виявлення їхньої індивідуальності.
- Навчання стає засобом для досягнення життєвих цілей і становлення особистості.
Основні принципи суб’єкт-суб’єктного підходу:
Принцип діалогу:
- Навчальний процес базується на діалогічній взаємодії, яка сприяє обміну думками, ідеями та досвідом.
- Діалог підтримує розвиток рефлексії, критичного мислення і відкритості до нового.
Принцип співробітництва:
- Учитель і учень працюють разом, долучаючись до спільного вирішення задач.
- Це сприяє розвитку командних навичок та формуванню партнерських стосунків.
Принцип суб’єктності:
- Кожен учасник освітнього процесу має власну мотивацію, цілі і свободу вибору.
- Навчання враховує ініціативу, інтереси та особистий досвід учня.
Принцип свободи і відповідальності:
Учень отримує право на самостійність у навчанні, але разом із цим розвивається його здатність брати відповідальність за свої дії і результати.
Принцип підтримки:
Учитель допомагає учням долати труднощі, мотивуючи і підтримуючи їх на шляху досягнення успіху.
Роль учителя у суб’єкт-суб’єктному підході:
Фасилітатор. Учитель виступає не тільки джерелом знань, а й організатором навчального процесу, який створює умови для активності учнів.
Мотиватор. Педагог стимулює інтерес учнів до навчання, допомагаючи їм знайти внутрішню мотивацію.
Партнер. У ролі партнера педагог виявляє повагу до особистості учня, враховує його думки, сприяє взаємному навчанню.
Консультант. Педагог допомагає учням вирішувати питання та проблеми, надаючи рекомендації, але не нав’язуючи готових рішень.

Роль учня у суб’єкт-суб’єктному підході:
Активний учасник. Учень самостійно шукає інформацію, вирішує проблеми, бере участь у дискусіях і групових проектах.
Дослідник. Учень має можливість вивчати світ через експеримент, аналіз і критичне осмислення.
Автор свого розвитку. Учень усвідомлює відповідальність за власний прогрес і бере активну участь у формуванні власних навчальних цілей.
Практичні методи суб’єкт-суб’єктної взаємодії:
Дискусії та дебати. Сприяють розвитку критичного мислення і вміння аргументувати свою точку зору.
Проєктна діяльність. Залучення учнів до спільного виконання проєктів, які розвивають ініціативність і командну роботу.
Рольові ігри. Включають учнів у різні ситуації, де вони можуть проявити себе і приймати рішення.
Індивідуальні завдання, адаптовані до інтересів і здібностей конкретного учня.
Рефлексивні практики. Стимулювання учнів до аналізу власних дій, навчальних успіхів і труднощів.
Переваги суб’єкт-суб’єктного підходу:
- Формування самостійності, відповідальності та активної життєвої позиції.
- Розвиток критичного і творчого мислення.
- Покращення міжособистісних стосунків між учнями і вчителями.
- Збільшення мотивації до навчання через відчуття свободи та залученості.
Допомога педагога-психолога
Педагог-психолог може допомогти дітям та молоді в багатьох аспектах їхнього життя.
На практиці, залежно від ундивідуальних особливостей та ситуативної конфігурації, я використовую один чи одразу кілька способів, які тьютор (ментор) може використовувати для допомоги:
Індивідуальні консультації. Під час цих консультацій він допомагає зрозуміти та впоратися з емоціями, розвивати соціальні навички та розв’язувати проблеми.
Групові консультації. Ці консультації можуть допомогти дітям та молоді взаємодіяти та підтримувати один одного.
Індивідуальне навчання. Педагог-психолог може розробити індивідуальну програму навчання та розвитку, яка враховуватиме особливості кожної дитини.
Соціальна робота. Педагог-психолог допомагає їм знайти роботу, розвивати соціальні навички та навчити їх самостійності.
Психологічні тренінги. Педагог-психолог проводить психологічні тренінги для дітей та молоді, які навчають керувати своїми емоціями, розвивати соціальні навички та вчитися працювати зі стресом.
Консультації з батьками. Педагог-психолог допомагає їм зрозуміти та працювати з емоціями своїх дітей, розвивати навички спілкування та підтримувати їх у навчанні та соціальному житті.
Консультації з педагогами. Педагог-психолог проводить консультації з педагогами щодо роботи зі складними дітьми та молоддю.
Підсумки
Педагог-психолог має важливу роль у профілактиці та лікуванні психічних захворювань у дітей та молоді, в забезпеченні їхньої безпеки та соціальної підтримки.
Діти та молодь мають право на здорове та щасливе життя, а робота педагога-психолога є одним з ключових елементів, який допомагає їм досягти цього.
Сучасна психологія навчально-виховного процесу є мультидисциплінарною сферою, яка поєднує знання з психології, педагогіки, нейронаук та соціології.
Вона спрямована на створення умов для гармонійного розвитку особистості, забезпечуючи індивідуальний підхід до навчання та виховання в умовах швидких змін сучасного світу.
Робота педагогів-психологів важлива не тільки для добробуту дітей чи підлітків, але й для соціального та професійного розвитку майбутніх дорослих.
Тьютор як психолог-педагог — це ключова фігура сучасної освіти, яка допомагає учням розкрити їхній потенціал, подолати труднощі та досягти гармонійного розвитку в освітньому та особистісному аспектах.
Суб’єкт-суб’єктний підхід у педагогічній психології — це модель освітнього процесу, яка розглядає учня як повноцінного учасника і співтворця свого навчання. Такий підхід сприяє гармонійному розвитку особистості, стимулюючи самостійність, партнерство і творчість.
Роль педагога-психолога полягає у тому, щоб допомогти дітям та молоді зрозуміти свої емоції та почуття, розвивати соціальні навички та стратегії маніпулювання стресом, а також у профілактиці та лікуванні психічних захворювань у дітей та молоді.
Підбір педагога-психолога
Щоби проконсультуватися з педагогом-психологом, звертайтеся до мене напряму через указані в профайлі контакти або підберіть фахівців відповідно до психологічної проблематики у спеціальному розділі Простору Психологів
